КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Про додаткову відпустку за роботу
із шкідливими і важкими умовами праці
ПИТАННЯ: Чи надається додаткова відпустка (чотири календарних дні) учителю інформатики, який працює в комп'ютерному класі?
Які доплати надаються учителю інформатики?
2. На підставі яких законодавчих актів надається додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці?
ВІДПОВІДЬ: 1. Згідно зі ст.153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні бути створені безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення таких умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону України "Про охорону праці").
У такому разі мають бути обов'язково дотримані і забезпечені Державні санітарні правила і норми "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" (ДСанПіН 5.5.6.009-98).
Державні санітарні норми і правила - це обов'язковий для виконання нормативний документ, що визначає критерії безпечного використання комп'ютерної техніки в навчально-виховному процесі дітей і підлітків (ст.7, 11, 13, 15-22, 26-28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення").
Порушення Державних санітарно-гігієнічних норм і правил призводить до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Оскільки шкідливі умови праці в комп'ютерному класі навчального закладу не допустимі, доплат за роботу в таких умовах праці не передбачено.
Щодо надання щорічної додаткової відпустки, то таке право мають тільки працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (до яких належить і персональний комп'ютер) 50% і більше тривалості робочого часу (поз. 58 розділу XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. №1290, у редакції постанови від 13.05.2003р. №679).
Учителі інформатики до цієї категорії працівників не належать.
2. Згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. №1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до ухвалення відповідних актів законодавства України на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Оскільки питання надання щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці врегульовано ст.7 і 8 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон), під час визначення права на щорічні додаткові відпустки та порядку їхнього надання слід керуватись законодавством України.
Відповідно до ст.9 Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, зараховується:
час фактичної роботи із шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади;
час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими та важкими умовами праці і за особливий характер праці;
час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надаються пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Облік часу, відпрацьованого в таких умовах, проводиться власником або уповноваженим ним органом.
Дні, коли працівник перебував на листку тимчасової непрацездатності, не можуть бути зараховані до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, оскільки в цей період він не перебував під впливом шкідливих виробничих факторів.
Згідно зі ст.10 Закону щорічні додаткові відпустки на бажання працівника можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
У перший рік роботи працівника на підприємстві через шість місяців безперервної роботи він має право отримати щорічні основну і додаткові відпустки повної тривалості. Така можливість є в працівника тільки в перший рік роботи, в наступні роки - щорічні відпустки можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року, а тривалість щорічних додаткових відпусток визначається за нормами ст.7 і 8 Закону, тобто пропорційно до фактично відпрацьованого часу.
У разі надання працівникові таких щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їхня тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених ч.7 ст.10 Закону.
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів (ст. 12 Закону, із змінами).
Головний спеціаліст
Державної експертизи умов праці України
Ольга ЧЕРНЕТЕНКО
“Праця і зарплата” № 47(675), 16 грудня 2009 р.
Передплатний індекс: 30214