КОНСУЛЬТУЄ ДПІ В КИЇВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ХАРКОВА

Плата за землю

Питання стягнення плати за землю тісно пов'язано з обліком земельних ділянок, повнота та правильність ведення якого залежить від органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади та землевпоряджувальних органів.

Плата за землю - один з видів доходів місцевих бюджетів, що поступають на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної, міської рад, на територіях яких розташовані земельні ділянки. Вона грає важливу роль в суспільстві, фінансовій та податковій політиці та складає до 15% від суми надходжень місцевих бюджетів.

Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається залежно від грошової оцінки земель. Суб'єктами плати за землю є власники землі та землекористувачі, тобто юридичні та фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, зокрема на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі, окрім орендарів, щорічно сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, стягується орендна плата за землю, розмір якої встановлюється за угодою сторін та обумовлюється в договорі оренди. Розміри податку за земельні ділянки, грошова оцінка1 яких не встановлена, визначаються в порядку, визначеному Законом про плату за землю. Грошова оцінка в Харкові проведена в 2000 р., але до цих пір законодавчо дозволено подавати Розрахунок плати за землю без грошової оцінки - по коефіцієнтах.

Розмір земельного податку земель, грошова оцінка яких встановлена, встановлюється у розмірі 1% від їх грошової оцінки. Згідно Закону про плату за землю грошова оцінка земельних ділянок індексується щороку за станом на 1 січня поточного року. Довідку про грошову оцінку земельних ділянок (їх часток, відповідних площі приміщень) надають державні органи земельних ресурсів на місцях.

За 2008 рік коефіцієнт індексації - 1,152, і розрахований виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2008 рік - 125,2% згідно Порядку проведення індексації грошової оцінки земель. За населеними пунктами, грошова оцінка яких не проведена, застосовуються ставки земельного податку, встановлені розділом 3 ст.7 Закону про плату за землю.

При визначенні суми земельного податку та орендної плати за землю на 2009 рік необхідно враховувати збільшенни ставок земельного податку в п'ять разів згідно cт. 63 Закону про Держбюджет - 2009, та необхідно застосовувати коефіцієнт індексації, який залишився на рівні минулого року - 3,1, а також диференціацію ставок земельного податку згідно рішенням відповідних рад.

Згідно ст. 7 Закону про плату за землю по земельних ділянках населених пунктів (за винятком сільськогосподарських угідь), де не встановлена грошова оцінка, ставки земельного податку диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради.

Річна орендна плата за земельні ділянки, що знаходяться в державній або комунальній власності, не може бути менше:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, встановленого Законом про плату за зємлкк

- для інших категорій земель - триразового розміру земельного податку.

Річна орендна плата за земельні ділянки, що знаходяться в державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки, а у разі визначення орендаря на конкурсних підставах, може бути встановлений більший розмір орендної плати. Крім того, орендна плата за такі земельні ділянки стягується виключно в грошовій формі.

Земельний податок та орендну плату за землю сплачують:

- громадяни України;

- іноземні громадяни;

- підприємства, об'єднання, організації та установи незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності;

- спільні підприємства, міжнародні об'єднання та організації за участю українських та іноземних юридичних та фізичних осіб;

- підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам, яким земельні ділянки передані .у власність або надані в користування.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Податкове зобов'язання по земельному податку та орендній платі сплачується рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підставою для нарахування земельного податку служать дані державного земельного кадастру. А орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться в державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Згідно п. 13 Типового договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених Законом.

Договір оренди, згідно змінам в законодавстві, вже необов'язково нотаріально завіряти, тільки за бажанням однієї із сторін (Закон № 1509).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою ст. 15 Закону про плату за землю).

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпоряджувальними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання документа, який завіряє це право.

Форма власності на землю в Україні буває:

- державна;

- колективна;

- приватна.

Право приватної власності або право постійного користування землею завіряється державним актом, який видається та реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами формою, встановленою Кабміном України.

Право тимчасового користування землями державної та комунальної власності .(зокрема на умовах оренди), офор-мляється договором, який також реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами (ст. 126 ЗК України).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж на місцевості та отримання документа, що завіряє право власності або право користування землею, забороняється. Відсутність документів на право власності або користування земельними ділянками не звільняє від сплати земельного податку, оскільки використання землі в Україні є платним.

За систематичну несплату земельного податку проводиться вилучення земельної ділянки. Тому усі юридичні та фізичні особи, що фактично використовують земельні ділянки без належного оформлення документів на землю, повинні сплачувати земельний податок та встати на облік у відповідний податковий орган за місцем знаходження земельної ділянки, як його платник.

Юридичні особи на підставі даних державного земельного кадастру самостійно нараховують суму земельного податку щороку за станом на 1 січнятадо 1 лютого поточного року подають розрахунок до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки з розбивкою річної суми земельного податку рівними частинами по місяцях.

По знов відведених земельних ділянках, або при зміні протягом року об'єкту оподаткування Розрахунок або уточнюючий Розрахунок розміру податку подається юридичною та фізичною особою протягом місяця з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою і такої зміни. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. У разі зміни протягом року грошової оцінки землі, платник земельного податку подає розрахунок з урахуванням нової грошової оцінки, яка встановлюється згідно вимогам чинного законодавства. Якщо останній день терміну представлення Розрахунку припадає на вихідний або святковий день,

то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Згідно ст. 12 Закону про плату за землю від земельного податку звільняються:

- заповідники, національні природні парки, заказники, ботанічні сади;

- вітчизняні дослідницькі господарства науково-дослідницьких установ та учбових закладів;

- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи прокуратури;

- установи та організації, що повністю утримуються за рахунок бюджету;

- організації та товариства інвалідів;

- вітчизняні установи культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, що використовують земельні ділянки за.цільовим призначенням;

- релігійні та добродійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю:

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування;

- земельні ділянки державних колективних та фермерських господарств, засаджені молодими садами, ягідниками та виноградниками та інші.

ЗК України передбачені пільги окремим категоріям громадян за земельні ділянки в межах таких норм:

- для ведення садівництва - не більше 0,12 га;.

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки) в селах - не більше 0,25 га;

- у селищах - .не більше 0,15га;

- у містах - не більше 0,1 га:

- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,1 га;

- для індивідуальних гаражів - йе більше 0,01 га.

У таких межах від земельного податку звільняються так категорії громадян:

- інваліди Гта II груп;

- що виховують трьох та більше дітей;

- члени сімей яких пррходяті термінову службу;

- пенсіонери (в т.ч. нагороджені медаллю “Ветеран праці” за законодавством СРСР), а також інші особи, що користуються пільгами згідно Закону про статус ветеранів війни;

- що отримали в установленому "порядку посвідчення постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи та інші.

Отже, якщо громадянин не належить до перерахованих категорій, він повинен сплачувати земельний податок до 15 серпня та 15 листопада.

Якщо право на пільгу у платника податків виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року, податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право. .

Якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами по земельному податку, мають в підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають в тимчасове користування(оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Пільги зі сплати за землю визначені ст. 12 Закону про плату за землю. Крім того, обласні, міські, селищні та сільські ради також можуть встановлювати пільги зі сплати за землю тільки за рахунок коштів, що зараховуються на їх спеціальні бюджетні рахунки.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, яка знаходиться в користуванні декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, яка знаходиться в їх користуванні. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що знаходиться в загальній власності декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частини у власності на будівлю. Податок за частину площ земельних ділянок, що надані підприємствам/ установам та організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), перевищують норми відведення, стягується у 5-кратному розмірі.

Нарахування земельного податку громадянам проводиться органами ДПС щорічно за станом на 1 травня, які до 15 липня поточного року видають платіжне сповіщення про сплату податку. Земельний податок сплачується рівними частинами власниками землі та зємлекористувачами-виробниками товарної сільськогосподарської та рибної продукції та громадянами до 15 серпня та 15 листопада. Надмірно сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються на сплату податку за наступний рік.

За порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання з податку за землю та орендну плату за землі державної та комунальної власності передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій та пені згідно Закону №2181. Платники, своєчасно не залучені до сплати земельного податку, сплачують податок не більше ніж затри попередні роки. Також перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику: допускаються не більше ніж за три попередні роки.

Контроль за правильністю нарахування та стягнення земельного податку здійснюється ДПІ.

Найактуальніші питання

Купили приміщення (узяли в оренду), розташоване на землі, власник якої - фізична особа . Земельну ділянка, на якій розташовано приміщення, орендує інша юридична особа. Як у такому разі вноситься плата за землю?

Земельний податок сплачує власник землі. Взяти ділянку в оренду не представиться можливим, оскільки її вже орендує юридична особа. Тому усі питання про користування землею під будівлею доведеться вирішувати з орендарем ділянки. Згідно, ст. 8 Закону про оренду орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем в суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не пришле письмового повідомлення про свою згоду або заперечення, орендована земельна ділянка або ЇЇ частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки та не протирічить йому. Термін суборенди не може перевищувати терміну, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди, дія договору суборенди земельної ділянки також вичерпується. Договір суборенди земельної, ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки завіряють нотаріально. Таким чином, у цьому випадку при укладенні договору суборенди юридична особа компенсуватиме орендарю ділянки частину плати за землю у складі пдати за суборенду.

Підприємство орендує у фізичної особи земельну ділянку. Хто повинен сплачувати земельний податок?

Земельний податок сплачує орендодавець, тобто власник земельної ділянки. Причому об'єктом оподаткування виступає уся земельна ділянка, що знаходиться в його у власності, незалежно від того, чи передав він її в користування на умовах оренди іншій особі, чи ні. У свою чергу, орендар сплачує тільки орендну плату.

Чи потрібно в цьому випадку сплачувати податок з доходів?

Так, це робити треба. В цьому випадку, згідно п. 9.1 Закону про податок з доходів фізосіб, податковим агентом орендо-давця-фізособи виступає орендар (юрособа). Виключення: випадок, коли останній є сам фізособою - не підприємцем. У нашому випадку орендар - підприємство. Отже, виплачуючи орендну плату, він повинен утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів .за ставкою 15% та подати в строк форму № 1ДФ з ознакою доходу “08”.

Чи сплачувати підприємцю - “єдинщику” (підприємству) податок або плату за землю під кіоском (будівлею)?

Орендну плату доведеться платити, а земельний податок - ні. Суб'єкт малого підприємництва-“єдинщик” не вносить плату (податок) на землю згідно ст. 6 Указу № 727/98. Але тільки за земельні ділянки, використовувані їм для ведення підприємницької діяльності (п. 6 Постанови № 507). Тому, Якщо кіоск розташований на землі підприємця та використовується ним для підприємницької діяльності, земельний податок сплачувати не треба. А от орендну плату за землю під кіосками доведеться платити. Адже вона виникає унаслідок укладення цивільно-правового договору. Пільги, встановлені Указом № 727/98, орендної плати не стосуються.

Список використаних документів

ЗК України - Земельний кодекс України

Закон № 2181 - Закон України від 21.12.2000 р. № 2181 -ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Закон про Держбюджет-2009 - Закон України від 26.12.2008 р. № 835-VI “Про Державний бюджет України на 2009 рік”

Закон про плату за землю - Закон України від 03.07.1992 р. № 2535 XII “Про плату за землю” в редакції від 19.09.1996р. № 378/96-ВР

Закон про оренду землі - Закон України від 06.10.1998 р. № 161-XIV “Про оренду землі” в редакції від 02.10.2003 р. № 1211-IV

Закон про податок з доходів фізосіб - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб”

Закон № 1509 -Закон України від 11.06.2009 р. № 1509 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”

Указ №727/98 - Указ.Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему,оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999 р. № 746/99

Постанова № 507 - Постанова КМУ від 16.03.2000 р. № 507 “Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727”

Порядок проведення індексації грошової оцінки земель - Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, затверджений Постановою КМУ від 12.05.2000 р. № 783

Типовий договір оренди землі - Типовий договір оренди землі, затверджений Постановою КМУ від 03.03.2004 р. № 220

Ірина Печеніга, головний державний податковий інспектор
відділу масово-роз'яснювальної роботи
та звернення громадян

“Консультант бухгалтера” №39 (527) 28 вересня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)