Конвенція : Конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (укр/рос)

Конвенція
про правовий статус трудящих-мігрантів
і членів їхніх сімей держав-учасниць
Співдружності Незалежних Держав
(укр/рос)

Статус Конвенції див.

( Конвенцію ратифіковано Законом
N 4207-VI від 21.12.2011 )

Офіційний переклад

Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав (далі - Сторони),

прагнучи створити умови для забезпечення рівного ставлення стосовно трудящих-мігрантів, членів їхніх сімей та громадян приймаючої Сторони настільки, наскільки це регламентується її законодавством і міжнародними зобов'язаннями;

усвідомлюючи необхідність створення сприятливих умов для переміщення робочої сили територіями Сторін, ґрунтуючися на їхніх національних інтересах;

для цілей ефективного регулювання трудових міграційних потоків, досягнення відповідності їхніх обсягів, напрямів та складу інтересам соціально-економічного розвитку Сторін;

керуючися принципами взаєморозуміння, терпимості, поваги між представниками різних народів, виходячи з інтересів розвитку Співдружності Незалежних Держав, прихильності до Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, а також іншими обов'язковими для них основоположними документами Організації Об'єднаних Націй та Співдружності Незалежних Держав в галузі прав людини й захисту прав трудящих-мігрантів,

домовилися про таке:

Розділ I
Сфера застосування та визначення термінів

Стаття 1

Для цілей цієї Конвенції наведені нижче терміни мають такі значення:

"трудящий-мігрант" - особа, яка є громадянином однієї зі Сторін, а також особа без громадянства, яка постійно проживає на території однієї Сторони, законно знаходиться та на законній підставі займається оплачуваною трудовою діяльністю на території іншої Сторони, громадянином якої вона не є та в якій постійно не проживає;

"прикордонний трудящий" - трудящий-мігрант, який працює на прикордонній території однієї Сторони та зберігає своє постійне місце проживання на прикордонній території іншої Сторони, куди він повертається щодня або, принаймні, не рідше одного разу на тиждень;

"сезонний трудящий" - трудящий-мігрант, робота якого за своїм характером пов'язана із сезонними умовами й виконується протягом певного періоду року;

"роботодавець (наймач)" - юридична або фізична особа, яка надає роботу трудящим-мігрантам на умовах і в порядку, передбачених законодавством приймаючої Сторони;

"член сім'ї трудящого-мігранта" - особа, що перебуває в шлюбі з трудящим-мігрантом, а також діти, які перебувають на її утриманні, та інші особи, які визнаються членами сім'ї відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

"Сторона постійного проживання" - держава, на території якої трудящий-мігрант проживає постійно та з території якої в'їжджає на територію іншої Сторони для здійснення оплачуваної трудової діяльності;

"держава транзиту" - держава, через яку трудящий-мігрант проїжджає під час слідуванні до приймаючої Сторону або з приймаючої Сторони до Сторони постійного проживання;

"приймаюча Сторона" - держава, на території якої трудящий-мігрант здійснює оплачувану трудову діяльність;

"компетентні органи" - органи державної влади Сторін, до компетенції яких входять питання, пов'язані з виконанням цієї Конвенції;

"умови праці" - сукупність факторів трудового процесу та виробничого середовища, в якому здійснюється трудова діяльність людини, які здійснюють вплив на її здоров'я та працездатність у ході праці, а також установлені відповідно до законодавства приймаючої Сторони тривалість робочого часу й часу відпочинку, порядок надання оплачуваних відпусток, оплата праці та інші умови праці;

"охорона праці" - система забезпечення безпеки життя й здоров'я трудящих-мігрантів у ході трудової діяльності, яка включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи й засоби, установлені відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

"цикл міграції" - період часу, який уключає виїзд зі Сторони постійного проживання, транзит, в'їзд до приймаючої Сторони, перебування та здійснення оплачуваної трудової діяльності в приймаючій Стороні, а також повернення до Сторони постійного проживання.

Стаття 2

Дія цієї Конвенції поширюється на всіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей, які знаходяться на території приймаючої Сторони на законних підставах, незалежно від статі, раси, мови, віросповідання або переконань, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, громадянства Сторін, віку, економічного, майнового, сімейного стану чи будь-якої іншої ознаки.

Ця Конвенція регулює відносини, що виникають протягом усього циклу міграції трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей.

Стаття 3

Дія цієї Конвенції не поширюється на:

осіб, відряджених Сторонами до міжнародних організацій або найнятих міжнародними організаціями, установами або якою-небудь зі Сторін для виконання поза її територією офіційних функцій, статус яких регулюється нормами міжнародного права або відповідними міжнародними договорами, учасницями яких є Сторони;

осіб, відряджених або найнятих однією зі Сторін для участі поза її територією в здійсненні програм розвитку або співробітництва, допуск і статус яких регулюються відповідними міжнародними договорами з приймаючою Стороною та які відповідно до цих міжнародних договорів не вважаються трудящими-мігрантами;

осіб, які, будучи громадянами однієї Сторони, виконують роботу на території іншої Сторони від імені та в інтересах організації, яка має філіали (представництва) на території цієї іншої Сторони;

осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законодавством приймаючої Сторони та міжнародними договорами, учасницею яких вона є;

осіб, які клопочуть про надання їм статусу біженця або притулку на території приймаючої Сторони;

осіб, які отримали статус біженця або притулок на території приймаючої Сторони;

священнослужителів, які займаються релігійною діяльністю в офіційно зареєстрованих релігійних організаціях приймаючої Сторони;

моряків;

осіб, які приїжджають для цілей навчання;

осіб, акредитованих на території приймаючої Сторони як працівники представництв іноземних фірм або засобів масової інформації.

Стаття 4

1. Кожна зі Сторін відповідно до свого законодавства може встановлювати для трудящих-мігрантів обмеження стосовно:

категорій робіт за наймом, роду занять або діяльності в інтересах цієї Сторони;

доступу до оплачуваної трудової діяльності для цілей здійснення захисту національного ринку праці та забезпечення пріоритетного права своїх громадян на заняття вакантних місць.

2. Права трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей можуть підлягати обмеженням, передбаченим законодавством Сторін, в інтересах забезпечення національної безпеки, громадського порядку, здоров'я та моральності населення або для захисту прав і свобод інших осіб.

3. Сторона інформує депозитарій про прийняття передбачених цією статтею обмежень для трудящих-мігрантів протягом 45 днів з дати прийняття цих обмежень.

Розділ II
Основні права трудящих-мігрантів
і членів їхніх сімей

Стаття 5

Трудящі-мігранти й члени їхніх сімей мають право в'їзду на територію приймаючої Сторони, перебування, переміщення та виїзду в порядку, установленому її законодавством та (або) міжнародними договорами.

Стаття 6

1. Трудящі-мігранти користуються на території приймаючої Сторони правами, які відповідно до законодавства надаються громадянам цієї Сторони, на:

безпечні умови праці;

рівну винагороду за рівнозначну роботу, зокрема отримання доплат і компенсацій для осіб, які мають на них право;

користування житлом на платній основі;

соціальне забезпечення (соціальне страхування), крім пенсійного, відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань відповідно до законодавства приймаючої Сторони;

відшкодування шкоди, заподіяної життю й здоров'ю в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

доступ до іншої оплачуваної трудової діяльності у випадку її втрати з не залежних від трудящого-мігранта обставин, з урахуванням обмежень, передбачених статтею 4 цієї Конвенції.

2. Права трудящих-мігрантів, які стосуються здійснення ними трудової діяльності в приймаючій Стороні, регулюються законодавством і міжнародними договорами, учасницею яких є ця Сторона.

Стаття 7

1. Трудящі-мігранти й члени їхніх сімей відповідно до міжнародних договорів і законодавства приймаючої Сторони користуються такими основними правами:

на життя, свободу та особисту недоторканність;

на укладення шлюбу;

на рівність з громадянами приймаючої Сторони перед законом і судом;

на захист від незаконного втручання в особисте або сімейне життя;

на захист від незаконного зазіхання на недоторканність житла;

на захист таємниці особистого листування або інших форм зв'язку;

на захист честі, достоїнства та ділової репутації;

на захист приватної власності, яка належить на законних підставах;

на отримання освіти;

на доступ до культурного життя й участь у ньому;

на соціальне забезпечення (соціальне страхування), крім пенсійного;

на отримання безоплатної швидкої (невідкладної) медичної допомоги та іншої медичної допомоги на платній основі;

на реєстрацію народження дитини в приймаючій Стороні.

2. Сторони гарантують трудящим-мігрантам і членам їхніх сімей реалізацію права на свободу слова, віросповідання, висловлення власної думки, створення асоціацій, громадських організацій та вступ до професійних спілок відповідно до законодавства приймаючої Сторони.

3. Кожний трудящий-мігрант і член його сім'ї має право на визнання його правосуб'єктності на території будь-якої зі Сторін відповідно до законодавства й міжнародних договорів цієї Сторони.

Стаття 8

Сторони не допускають випадків рабства, будь-якого іншого підневільного стану, примусової праці, катувань, жорстокого й такого, що принижує честь і достоїнство людини, ставлення або покарань стосовно трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей.

Стаття 9

Під час увозу та вивозу трудящими-мігрантами й членами їхніх сімей особистого майна, а також предметів, призначених для трудової діяльності, застосовуються міжнародні договори та законодавство приймаючої Сторони.

Стаття 10

Трудящі-мігранти мають право переказувати й перевозити з приймаючої Сторони кошти, отримані як оплата трудової діяльності відповідно до цієї Конвенції, у валюті приймаючої Сторони й в іноземній валюті відповідно до міжнародних договорів та її законодавства.

Стаття 11

Трудящі-мігранти й члени їхніх сімей мають право на безоплатне отримання від компетентних органів Сторін інформації, яка стосується:

порядку реалізації їхніх прав і свобод, які випливають із цієї Конвенції;

умов їхнього перебування та здійснення оплачуваної трудової діяльності, а також прав й обов'язків, які випливають із законодавства приймаючої Сторони або держави транзиту і їхніх міжнародних договорів.

Стаття 12

1. Трудящі-мігранти й члени їхніх сімей не можуть бути випроваджені, піддані депортації або реадмісії з приймаючої Сторони інакше, як на підставах, передбачених міжнародними договорами та законодавством цієї Сторони.

2. Сторони гарантують, що ніхто, крім компетентного органу, який діє при цьому на підставі та в порядку, передбаченому законодавством приймаючої Сторони, не може вилучити документів, які посвідчують особу, і документів, які дають право на в'їзд, перебування та (або) здійснення оплачуваної трудової діяльності трудящим-мігрантом і членами його сім'ї.

Вилучення зазначених документів, санкціоноване компетентними органами, здійснюється за умови видачі офіційного документа, який підтверджує таке вилучення. Не допускається знищення або псування паспорта або іншого документа, який посвідчує особу трудящого-мігранта й (або) членів його сім'ї, і документів, які дають право на в'їзд, перебування та (або) здійснення оплачуваної трудової діяльності трудящим-мігрантом і членами його сім'ї.

Стаття 13

1. Члени сімей трудящих-мігрантів (за винятком прикордонних і сезонних трудящих) користуються в приймаючій Стороні такими самими правами, як і її громадяни, на загальну освіту й додаткову професійну освіту.

Зміст понять "загальна освіта" й "додаткова професійна освіта" визначається законодавством приймаючої Сторони.

2. Сторони сприяють організації програм вивчення членами сімей трудящих-мігрантів мови приймаючої Сторони й не перешкоджають вивченню рідної мови.

Розділ III
Положення, які застосовуються до прикордонних
і сезонних трудящих і членів їхніх сімей

Стаття 14

1. Прикордонні трудящі користуються правами, передбаченими цією Конвенцією, які можуть надаватись їм відповідно до перебування та здійснення оплачуваної трудової діяльності в приймаючій Стороні та з урахуванням обмежень, передбачених статтею 4 цієї Конвенції.

2. Питання спрощеного порядку працевлаштування та перетинання державного кордону для прикордонних трудящих вирішуються Сторонами на основі двосторонніх міжнародних договорів.

Стаття 15

1. Положення Конвенції поширюються на сезонних трудящих у період здійснення ними трудової діяльності з урахуванням обмежень, зазначених у статті 4 цієї Конвенції.

2. Питання спрощеного порядку працевлаштування сезонних трудящих вирішуються Сторонами на основі міжнародних договорів.

Розділ IV
Співробітництво із забезпечення прав
трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей

Стаття 16

1. Сторони взаємодіють у сфері залучення трудящих-мігрантів і використання їхньої праці на територіях Сторін.

2. Приймаюча Сторона й Сторона постійного проживання вживають усіх можливих заходів з питань повернення трудящих-мігрантів після закінчення строку їхнього перебування та здійснення ними оплачуваної трудової діяльності в приймаючій Стороні, а також у разі порушення ними міграційного законодавства приймаючої Сторони, зокрема шляхом укладання угод про реадмісію.

3. Сторони вживають погоджених заходів з оформлення трудящим-мігрантам і членам їхніх сімей документів, які містять біометричні дані, створення на їхній основі банків даних про трудящих-мігрантах, які виїжджають зі Сторони постійного проживання та здійснюють трудову діяльність у приймаючій Стороні, а також обміну інформацією про трудових мігрантів.

Стаття 17

Сторони співробітничають з питань медичного страхування трудящих-мігрантів.

Стаття 18

Приймаюча Сторона та Сторона постійного проживання можуть здійснювати співробітництво з питань професійної освіти трудящих-мігрантів на територіях обох Сторін з професій і спеціальностей, які є затребуваними на ринку праці приймаючої Сторони.

Стаття 19

Компетентні органи Сторін, щоб уникнути подвійного оподатковування, стосовно податків на доходи та майно трудящих-мігрантів керуються положеннями міжнародних договорів, учасницями яких є відповідні Сторони.

Стаття 20

Питання пенсійного забезпечення трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей регулюються законодавством Сторони постійного проживання та міжнародними договорами Сторін.

Стаття 21

Сторони своєчасно обмінюються інформацією про зміни в законодавстві в галузі праці, зайнятості населення й трудової міграції, правилах в'їзду, перебування, переміщення та виїзду, умовах життя й порядку здійснення оплачуваної трудової діяльності трудящими-мігрантами й стані національних ринків праці.

Стаття 22

У разі смерті трудящого-мігранта або члена його сім'ї компетентні органи Сторін:

інформують про факт смерті трудящого-мігранта або члена його сім'ї дипломатичне представництво або консульську установу Сторони постійного проживання, надають їм необхідні відомості стосовно факту смерті;

сприяють здійсненню роботодавцем (наймачем) перевезення тіла та особистого майна померлого трудящого-мігранта до Сторони постійного проживання, а також виконанню роботодавцем (наймачем) його фінансових зобов'язань стосовно померлого трудящого-мігранта й членів його сім'ї на умовах трудового договору.

Розділ V
Прикінцеві положення

Стаття 23

1. Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитись як обмеження або утиск основних прав і свобод людини, які визнаються й гарантуються законодавством відповідної Сторони та загальновизнаними принципами й нормами міжнародного права.

2. Обмеження, установлені цією Конвенцією стосовно прав і свобод трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей, не повинні застосовуватися для інших цілей, крім тих, для яких їх передбачено.

Стаття 24

Сторони не пізніше, ніж у тримісячний строк з дати підписання цієї Конвенції, визначають компетентні органи, на які буде покладено її реалізацію, та інформують про це депозитарій.

У разі зміни компетентних органів Сторони негайно інформують про це депозитарій.

Стаття 25

Ця Конвенція не зачіпає прав і зобов'язань Сторін, які випливають з укладених ними інших міжнародних договорів.

Стаття 26

Питання про хід реалізації положень цієї Конвенції розглядаються на засіданнях Ради керівників міграційних органів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, а також Консультативної Ради з питань праці, міграції та соціального захисту населення держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав.

Стаття 27

Спірні питання між Сторонами, пов'язані із застосуванням або тлумаченням цієї Конвенції, вирішуються шляхом консультацій і переговорів заінтересованих Сторін.

Стаття 28

Ця Конвенція набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм третього повідомлення про виконання Сторонами, які її підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Для Сторін, які виконали внутрішньодержавні процедури пізніше, ця Конвенція набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм відповідних документів.

Стаття 29

До цієї Конвенції можуть бути внесені зміни та доповнення за згодою Сторін, які оформлюються окремим протоколом, який набирає чинності в порядку, передбаченому статтею 28 цією Конвенції.

Стаття 30

Кожна Сторона може вийти із цієї Конвенції, надіславши письмове повідомлення про це депозитарієві не пізніше, ніж за 12 місяців до дати виходу, урегулювавши зобов'язання, що виникли під час дії цієї Конвенції.

Стаття 31

Ця Конвенція після набрання нею чинності відкрита для приєднання для будь-якої держави - учасниці СНД шляхом передачі депозитарієві документа про приєднання.

Для держави, яка приєднується, Конвенція набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм документа про приєднання.

Стаття 32

Ця Конвенція діє протягом п'яти років з дати набрання чинності. Після закінчення цього строку ця Конвенція автоматично продовжується щоразу на черговий п'ятирічний період, якщо Сторони не приймуть іншого рішення.

Учинено в місті Кишинів 14 листопада 2008 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала цю Конвенцію, її засвідчену копію.

 За Азербайджанську Республіку  За Республіку Молдова
 (Підпис)  -
 За Республіку Білорусь  За Російську Федерацію
 (Підпис)  (Підпис)
 За Республіку Вірменія  За Республіку Таджикистан
 (Підпис)  (Підпис)
 За Грузію  За Туркменістан
 -  -
 За Республіку Казахстан  За Республіку Узбекистан
 (Підпис із застереженням)  (Підпис)
 За Киргизьку Республіку  За Україну
 (Підпис)  (Підпис)

Застереження
Республіки Казахстан
до Конвенції про правовий статус
трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей
держав-учасниць СНД

Республіка Казахстан під час застосування положень абзацу 12 статті 7 та пункту 1 статті 13 цієї Конвенції керуватиметься вимогами національного законодавства.

 Прем'єр-міністр
 Республіки Казахстан  (Підпис)  К.Масімов

Конвенция
о правовом статусе трудящихся-мигрантов
и членов их семей государств-участников
Содружества Независимых Государств

(Кишинев, 14 ноября 2008 года)

Государства-участники Содружества Независимых Государств, именуемые в дальнейшем Сторонами,

стремясь создать условия для обеспечения равного обращения в отношении трудящихся-мигрантов, членов их семей и граждан принимающей Стороны в той мере, как это регламентируется ее законодательством и международными обязательствами,

сознавая необходимость создания благоприятных условий для перемещения рабочей силы по территориям Сторон, основываясь на их национальных интересах,

в целях эффективного регулирования трудовых миграционных потоков, достижения соответствия их объемов, направлений и состава интересам социально-экономического развития Сторон,

руководствуясь принципами взаимопонимания, терпимости, уважения между представителями различных народов, исходя из интересов развития Содружества Независимых Государств, приверженности Всеобщей декларации прав человека от 10 декабря 1948 года, а также другими обязательными для них основополагающими документами Организации Объединенных Наций и Содружества Независимых Государств в области прав человека и защиты прав трудящихся-мигрантов,

согласились о нижеследующем:

Раздел I. Сфера применения и определения

Статья 1

Для целей настоящей Конвенции приводимые ниже термины имеют следующие значения:

трудящийся-мигрант - лицо, являющееся гражданином одной из Сторон, а также лицо без гражданства, постоянно проживающее на территории одной Стороны, законно находящееся и на законном основании занимающееся оплачиваемой трудовой деятельностью на территории другой Стороны, гражданином которой оно не является и в которой постоянно не проживает;

приграничный трудящийся - трудящийся-мигрант, который работает на приграничной территории одной Стороны и сохраняет свое постоянное местожительство на приграничной территории другой Стороны, куда он возвращается каждый день или, по крайней мере, не реже одного раза в неделю;

сезонный трудящийся - трудящийся-мигрант, работа которого по своему характеру связана с сезонными условиями и выполняется в течение определенного периода года;

работодатель (наниматель) - юридическое или физическое лицо, которое предоставляет работу трудящимся-мигрантам на условиях и в порядке, предусмотренных законодательством принимающей Стороны;

член семьи трудящегося-мигранта - лицо, состоящее в браке с трудящимся-мигрантом, а также находящиеся на его иждивении дети и другие лица, которые признаются членами семьи в соответствии с законодательством принимающей Стороны;

Сторона постоянного проживания - государство, на территории которого трудящийся-мигрант проживает постоянно и с территории которого въезжает на территорию другой Стороны для осуществления оплачиваемой трудовой деятельности;

государство транзита - государство, через которое трудящийся-мигрант проезжает при следовании в принимающую Сторону или из принимающей Стороны в Сторону постоянного проживания;

принимающая Сторона - государство, на территории которого трудящийся-мигрант осуществляет оплачиваемую трудовую деятельность;

компетентные органы - органы государственной власти Сторон, в компетенцию которых входят вопросы, связанные с выполнением настоящей Конвенции;

условия труда - совокупность факторов трудового процесса и производственной среды, в которой осуществляется трудовая деятельность человека, оказывающих влияние на его здоровье и работоспособность в процессе труда, а также установленные в соответствии с законодательством принимающей Стороны продолжительность рабочего времени и времени отдыха, порядок предоставления оплачиваемых отпусков, оплата труда и другие условия труда;

охрана труда - система обеспечения безопасности жизни и здоровья трудящихся-мигрантов в процессе трудовой деятельности, включающая в себя правовые, социально-экономические, организационно-технические, санитарно-гигиенические, лечебно-профилактические, реабилитационные и иные мероприятия и средства, установленные в соответствии с законодательством принимающей Стороны;

цикл миграции - период времени, включающий выезд из Стороны постоянного проживания, транзит, въезд в принимающую Сторону, пребывание и осуществление оплачиваемой трудовой деятельности в принимающей Стороне, а также возвращение в Сторону постоянного проживания.

Статья 2

Действие настоящей Конвенции распространяется на всех трудящихся-мигрантов и членов их семей, находящихся на территории принимающей Стороны на законных основаниях, независимо от пола, расы, языка, вероисповедания или убеждений, политических или иных взглядов, национального, этнического или социального происхождения, гражданства Сторон, возраста, экономического, имущественного, семейного положения или любого другого признака.

Настоящая Конвенция регулирует отношения, складывающиеся в течение всего цикла миграции трудящихся-мигрантов и членов их семей.

Статья 3

Действие настоящей Конвенции не распространяется на:

лиц, направленных Сторонами в международные организации или нанятых международными организациями, учреждениями или какой-либо из Сторон для выполнения вне ее территории официальных функций, статус которых регулируется нормами международного права или соответствующими международными договорами, участницами которых являются Стороны;

лиц, направленных или нанятых одной из Сторон для участия вне ее территории в осуществлении программ развития либо сотрудничества, допуск и статус которых регулируется соответствующими международными договорами с принимающей Стороной и которые в соответствии с этими международными договорами не считаются трудящимися-мигрантами;

лиц, которые, будучи гражданами одной Стороны, выполняют работу на территории другой Стороны от имени и в интересах организации, имеющей филиалы (представительства) на территории этой другой Стороны;

лиц, занимающихся предпринимательской деятельностью, если иное не предусмотрено законодательством принимающей Стороны и международными договорами, участницей которых она является;

лиц, ходатайствующих о предоставлении им статуса беженца или убежища на территории принимающей Стороны;

лиц, получивших статус беженца или убежище на территории принимающей Стороны;

священнослужителей, занимающихся религиозной деятельностью в официально зарегистрированных религиозных организациях принимающей Стороны;

моряков;

лиц, приезжающих в целях обучения;

лиц, аккредитованных на территории принимающей Стороны в качестве сотрудников представительств иностранных фирм или средств массовой информации.

Статья 4

1. Каждая из Сторон в соответствии со своим законодательством может устанавливать для трудящихся-мигрантов ограничения в отношении:

категорий работ по найму, рода занятий или деятельности в интересах этой Стороны;

доступа к оплачиваемой трудовой деятельности в целях осуществления защиты национального рынка труда и обеспечения приоритетного права своих граждан на занятие вакантных мест.

2. Права трудящихся-мигрантов и членов их семей могут подлежать ограничениям, предусмотренным законодательством Сторон, в интересах обеспечения национальной безопасности, общественного порядка, здоровья и нравственности населения или для защиты прав и свобод других лиц.

3. Сторона информирует депозитарий о принятии предусмотренных настоящей статьей ограничений для трудящихся-мигрантов в течение 45 дней с даты принятия этих ограничений.

Раздел II. Основные права трудящихся-мигрантов
и членов их семей

Статья 5

Трудящиеся-мигранты и члены их семей имеют право въезда на территорию принимающей Стороны, пребывания, перемещения и выезда в порядке, установленном ее законодательством и/или международными договорами.

Статья 6

1. Трудящиеся-мигранты пользуются на территории принимающей Стороны правами, которые в соответствии с законодательством предоставляются гражданам этой Стороны, на:

безопасные условия труда;

равное вознаграждение за равнозначную работу, включая получение доплат и компенсаций для лиц, имеющих на них право;

пользование жильем на возмездной основе;

социальное обеспечение (социальное страхование), кроме пенсионного, в соответствии с законодательством принимающей Стороны;

обязательное социальное страхование от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний в соответствии с законодательством принимающей Стороны;

возмещение вреда, причиненного жизни и здоровью в результате несчастного случая на производстве или профессионального заболевания;

доступ к другой оплачиваемой трудовой деятельности в случае ее потери по не зависящим от трудящегося-мигранта обстоятельствам, с учетом ограничений, предусмотренных статьей 4 настоящей Конвенции.

2. Права трудящихся-мигрантов, касающиеся осуществления ими трудовой деятельности в принимающей Стороне, регулируются законодательством и международными договорами, участницей которых является данная Сторона.

Статья 7

1. Трудящиеся-мигранты и члены их семей в соответствии с международными договорами и законодательством принимающей Стороны пользуются следующими основными правами:

на жизнь, свободу и личную неприкосновенность;

на вступление в брак;

на равенство с гражданами принимающей Стороны перед законом и судом;

на защиту от незаконного вмешательства в личную или семейную жизнь;

на защиту от незаконного посягательства на неприкосновенность жилища;

на защиту тайны личной переписки или других форм связи;

на защиту чести, достоинства и деловой репутации;

на защиту принадлежащей на законных основаниях частной собственности;

на получение образования;

на доступ к культурной жизни и участие в ней;

на социальное обеспечение (социальное страхование), кроме пенсионного;

на получение безвозмездной скорой (неотложной) медицинской помощи и иной медицинской помощи на возмездной основе;

на регистрацию рождения ребенка в принимающей Стороне.

2. Стороны гарантируют трудящимся-мигрантам и членам их семей реализацию права на свободу слова, вероисповедания, выражения своего мнения, создание ассоциаций, общественных организаций и вступление в профессиональные союзы в соответствии с законодательством принимающей Стороны.

3. Каждый трудящийся-мигрант и член его семьи имеет право на признание его правосубъектности на территории любой из Сторон в соответствии с законодательством и международными договорами этой Стороны.

Статья 8

Стороны не допускают случаев рабства, любого другого подневольного состояния, принудительного труда, пыток, жестокого и унижающего честь и достоинство человека обращения или наказаний в отношении трудящихся-мигрантов и членов их семей.

Статья 9

При ввозе и вывозе трудящимися-мигрантами и членами их семей личной имущества, а также предметов, предназначенных для трудовой деятельности, применяются международные договоры и законодательство принимающей Стороны.

Статья 10

Трудящиеся-мигранты имеют право переводить и перевозить из принимающей Стороны денежные средства, полученные в качестве оплаты трудовой деятельности в соответствии с настоящей Конвенцией, в валюте принимающей Стороны и в иностранной валюте в соответствии с международными договорами и ее законодательством.

Статья 11

Трудящиеся-мигранты и члены их семей имеют право на безвозмездное получение от компетентных органов Сторон информации, касающейся:

порядка реализации их прав и свобод, вытекающих из настоящей Конвенции;

условий их пребывания и осуществления оплачиваемой трудовой деятельности, а также прав и обязанностей, вытекающих из законодательства принимающей Стороны или государства транзита и их международных договоров.

Статья 12

1. Трудящиеся-мигранты и члены их семей не могут быть выдворены, подвергнуты депортации или реадмиссии из принимающей Стороны иначе как по основаниям, предусмотренным международными договорами и законодательством этой Стороны.

2. Стороны гарантируют, что никто, кроме компетентного органа, действующего при этом на основании и в порядке, предусмотренном законодательством принимающей Стороны, не может изъять документы, удостоверяющие личность, и документы, дающие право на въезд, пребывание и/или осуществление оплачиваемой трудовой деятельности трудящимся-мигрантом и членами его семьи.

Изъятие указанных документов, санкционированное компетентными органами, осуществляется при условии выдачи официального документа, подтверждающего такое изъятие. Не допускается уничтожение или порча паспорта или иного документа, удостоверяющего личность трудящегося-мигранта и/или членов его семьи, и документов, дающих право на въезд, пребывание и/или осуществление оплачиваемой трудовой деятельности трудящимся-мигрантом и членами его семьи.

Статья 13

1. Члены семей трудящихся-мигрантов (за исключением приграничных и сезонных трудящихся) пользуются в принимающей Стороне такими же правами, как и ее граждане, на общее образование и дополнительное профессиональное образование.

Содержание понятий "общее образование" и "дополнительное профессиональное образование" определяется законодательством принимающей Стороны.

2. Стороны содействуют организации программ изучения членами семей трудящихся-мигрантов языка принимающей Стороны и не препятствуют изучению родного языка.

Раздел III. Положения, применяемые к приграничным
и сезонным трудящимся и членам их семей

Статья 14

1. Приграничные трудящиеся пользуются правами, предусмотренными настоящей Конвенцией, которые могут предоставляться им в соответствии с пребыванием и осуществлением оплачиваемой трудовой деятельности в принимающей Стороне и с учетом ограничений, предусмотренных статьей 4 настоящей Конвенции.

2. Вопросы упрощенного порядка трудоустройства и пересечения государственной границы для приграничных трудящихся решаются Сторонами на основе двусторонних международных договоров.

Статья 15

1. Положения Конвенции распространяются на сезонных трудящихся в период осуществления ими трудовой деятельности с учетом ограничений, указанных в статье 4 настоящей Конвенции.

2. Вопросы упрощенного порядка трудоустройства сезонных трудящихся решаются Сторонами на основе международных договоров.

Раздел IV. Сотрудничество по обеспечению прав
трудящихся-мигрантов и членов их семей

Статья 16

1. Стороны взаимодействуют в области привлечения трудящихся-мигрантов и использования их труда на территориях Сторон.

2. Принимающая Сторона и Сторона постоянного проживания принимают все возможные меры по вопросам возвращения трудящихся-мигрантов после истечения срока их пребывания и осуществления ими оплачиваемой трудовой деятельности в принимающей Стороне, а также в случае нарушения ими миграционного законодательства принимающей Стороны, в том числе путем заключения соглашений о реадмиссии.

3. Стороны принимают согласованные меры по оформлению трудящимся-мигрантам и членам их семей документов, содержащих биометрические данные, созданию на их основе банков данных о трудящихся-мигрантах, выезжающих из Стороны постоянного проживания и осуществляющих трудовую деятельность в принимающей Стороне, а также обмену информацией о трудовых мигрантах.

Статья 17

Стороны сотрудничают по вопросам медицинского страхования трудящихся-мигрантов.

Статья 18

Принимающая Сторона и Сторона постоянного проживания могут осуществлять сотрудничество по вопросам профессионального образования трудящихся-мигрантов на территориях обеих Сторон по профессиям и специальностям, востребованным на рынке труда принимающей Стороны.

Статья 19

Компетентные органы Сторон во избежание двойного налогообложения в отношении налогов на доходы и имущество трудящихся-мигрантов руководствуются положениями международных договоров, участницами которых являются соответствующие Стороны.

Статья 20

Вопросы пенсионного обеспечения трудящихся-мигрантов и членов их семей регулируются законодательством Стороны постоянного проживания и международными договорами Сторон.

Статья 21

Стороны своевременно обмениваются информацией об изменениях в законодательстве в области труда, занятости населения и трудовой миграции, правилах въезда, пребывания, перемещения и выезда, условиях жизни и порядке осуществления оплачиваемой трудовой деятельности трудящимися-мигрантами и состоянии национальных рынков труда.

Статья 22

В случае смерти трудящегося-мигранта или члена его семьи компетентные органы Сторон:

информируют о факте смерти трудящегося-мигранта или члена его семьи дипломатическое представительство или консульское учреждение Стороны постоянного проживания, предоставляют им необходимые сведения по факту смерти;

содействуют осуществлению работодателем (нанимателем) перевозки тела и личного имущества умершего трудящегося-мигранта в Сторону постоянного проживания, а также выполнению работодателем (нанимателем) его финансовых обязательств в отношении умершего трудящегося-мигранта и членов его семьи на условиях трудового договора.

Раздел V. Заключительные положения

Статья 23

1. Ничто в настоящей Конвенции не может истолковываться как ограничение или ущемление основных прав и свобод человека, которые признаются и гарантируются законодательством соответствующей Стороны и общепризнанными принципами и нормами международного права.

2. Ограничения, установленные настоящей Конвенцией в отношении прав и свобод трудящихся-мигрантов и членов их семей, не должны применяться для иных целей, кроме тех, для которых они предусмотрены.

Статья 24

Стороны не позднее чем в трехмесячный срок с даты подписания настоящей Конвенции определяют компетентные органы, на которые будет возложена ее реализация, и информируют об этом депозитарий.

В случае изменения компетентных органов Стороны незамедлительно информируют об этом депозитарий.

Статья 25

Настоящая Конвенция не затрагивает прав и обязательств Сторон, вытекающих из заключенных ими других международных договоров.

Статья 26

Вопросы о ходе реализации положений настоящей Конвенции рассматриваются на заседаниях Совета руководителей миграционных органов государств-участников Содружества Независимых Государств, а также Консультативного совета по труду, миграции и социальной защите населения государств-участников Содружества Независимых Государств.

Статья 27

Спорные вопросы между Сторонами, связанные с применением или толкованием настоящей Конвенции, разрешаются путем консультаций и переговоров заинтересованных Сторон.

Статья 28

Настоящая Конвенция вступает в силу по истечении 30 дней с даты получения депозитарием третьего уведомления о выполнении подписавшими ее Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для ее вступления в силу.

Для Сторон, выполнивших внутригосударственные процедуры позднее, настоящая Конвенция вступает в силу по истечении 30 дней с даты получения депозитарием соответствующих документов.

Статья 29

В настоящую Конвенцию могут быть внесены изменения и дополнения с согласия Сторон, которые оформляются отдельным протоколом, вступающим в силу в порядке, предусмотренном статьей 28 настоящей Конвенции.

Статья 30

Каждая Сторона может выйти из настоящей Конвенции, направив письменное уведомление об этом депозитарию не позднее чем за 12 месяцев до даты выхода, урегулировав обязательства, возникшие во время действия настоящей Конвенции.

Статья 31

Настоящая Конвенция после ее вступления в силу открыта для присоединения любого государства-участника СНГ путем передачи депозитарию документа о присоединении.

Для присоединяющегося государства Конвенция вступает в силу по истечении 30 дней с даты получения депозитарием документа о присоединении.

Статья 32

Настоящая Конвенция действует в течение пяти лет с даты вступления в силу. По истечении этого срока настоящая Конвенция автоматически продлевается каждый раз на очередной пятилетний период, если Стороны не примут иного решения.

Совершено в городе Кишиневе 14 ноября 2008 года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Исполнительном комитете Содружества Независимых Государств, который направит каждому государству, подписавшему настоящую Конвенцию, ее заверенную копию.

(Подписи)