ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РОЗ'ЯСНЕННЯ
24.06.2009 N 6
Стосовно здійснення ідентифікації
під час провадження професійної діяльності
з торгівлі цінними паперами
( Роз'яснення затверджено Рішенням Державної комісії
з цінних паперів та фондового ринку
N 697 від 24.06.2009 )
Відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює порядок здійснення ідентифікації під час провадження професійної діяльності з торгівлі цінними паперами з урахуванням застосування статей 5 та 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ).
Відповідно до статей 5 та 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (далі - Закон) суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний проводити ідентифікацію особи:
- яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу;
- яка відкриває рахунок (в тому числі депозитний);
- за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації потребує уточнення;
- яка діє як представник іншої особи;
- яка є вигодоодержувачем.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), фінансова установа зобов'язана ідентифікувати відповідно до законодавства України:
- клієнтів, що відкривають рахунки у фінансовій установі;
- клієнтів, що укладають договори про надання фінансових послуг;
- клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
- осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.
Фінансова установа надає відповідні фінансові послуги лише після здійснення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" ( 3480-15 ), професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.
Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:
брокерську діяльність;
дилерську діяльність;
андеррайтинг;
діяльність з управління цінними паперами.
Торговці цінними паперами повинні проводити ідентифікацію з урахуванням специфіки видів діяльності з торгівлі цінними паперами.
Відповідно до розділу II Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 N 1449 (далі - Правила),
клієнт - особа, в інтересах якої діє торговець на підставі відповідного договору;
контрагент торговця - особи, що укладають з торговцем договори купівлі-продажу (міни) цінних паперів.
Враховуючи те, що в Законі ( 3480-15 ) відсутні визначення "клієнт" і "контрагент", однак вказані особи виступають особами, які здійснюють фінансові операції, в даних рекомендаціях для визначення осіб, відносно яких проводиться ідентифікація, терміни "клієнт" і "контрагент" вживаються відповідно до вищезазначених Правил.
1. Брокерська діяльність.
Згідно із розділом II Правил, брокерська діяльність - укладення торговцем цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.
При здійсненні такої діяльності торговцями цінними паперами укладаються договори на брокерське обслуговування, договори комісії та договори доручення.
Укладаючи зазначені вище договори торговці цінними паперами, зобов'язані провести ідентифікацію:
- клієнтів, що укладають договори;
- клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
- осіб, уповноважених діяти від імені клієнтів;
- осіб, які є вигодоодержувачами клієнтів;
- осіб (контрагентів), у разі, якщо фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу;
- коли інформація по ідентифікації потребує уточнення.
2. Дилерська діяльність.
Відповідно до розділу II Правил, дилерська діяльність - укладення торговцем цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом. Дилерський договір - договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок, крім випадків, передбачених законом.
При здійсненні дилерської діяльності торговцями цінними паперами укладаються дилерські договори - договори купівлі-продажу (міни) цінних паперів.
Укладаючи дилерські договори, торговець цінними паперами проводить ідентифікацію
- осіб (контрагентів), у разі, якщо фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу;
- коли інформація по ідентифікації потребує уточнення.
3. Андеррайтинг.
Згідно із розділом II Правил, андеррайтинг - розміщення (укладання договорів та продаж) цінних паперів торговцем за дорученням, від імені та за рахунок емітента.
Здійснюючи андеррайтингову діяльність, торговець цінними паперами укладає договір андерайтингу з емітентом цінних паперів, а на виконання даного договору договори купівлі-продажу (міни) цінних паперів.
При здійсненні андеррайтингу, торговець цінними паперами проводить ідентифікацію:
- емітента (клієнта), при укладанні договору андеррайтингу;
- осіб, уповноважених діяти від імені емітента;
- осіб, які є вигодоодержувачами емітента (клієнта);
- осіб (контрагентів, перших власників) серед яких розміщуються цінні папери, у разі коли, фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу;
- коли інформація по ідентифікації потребує уточнення.
4. Діяльність з управління цінними паперами.
Відповідно до розділу II Правил, діяльність з управління цінними паперами, це діяльність, яка провадиться торговцем від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.
Здійснюючи діяльність з управління цінними паперами, торговець цінними паперами укладає з юридичними або фізичними особами договір про управління (договір, за яким одна сторона передає другій стороні на певний строк об'єкти управління), а на виконання даного договору договори купівлі-продажу (міни) щодо переданих йому в управління цінних паперів.
При здійсненні даного виду діяльності, торговець цінними паперами проводить ідентифікацію:
- клієнтів при укладанні договорів про управління;
- клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
- осіб, уповноважених діяти від імені клієнтів;
- осіб, які є вигодоодержувачами клієнтів;
- осіб (контрагентів), у разі, якщо фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу;
- коли інформація по ідентифікації потребує уточнення.
Також, необхідно зазначити, що відповідно до підпункту 4.2 Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, затверджених наказом Держфінмоніторингу України від 24.04.2003 N 40 (далі - Вимоги), суб'єкт первинного фінансового моніторингу розробляє критерії оцінки ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (далі - критерії). Крім цього, дана норма міститься і в пункті 3.7 Положення про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.10.2005 N 538.
Здійснюючи ідентифікацію клієнтів при укладанні договорів (брокерських, андерайтингу, з управління цінними паперами), торговець цінними паперами оцінює ризик клієнта, з яким укладає ділові стосунки. У разі, коли клієнт оцінюється торговцем цінними паперами як такий, що має високий рівень ризику, торговцю цінними паперами рекомендується для зменшення визначеного рівня ризику, у відношенні даного клієнта вживати заходи щодо:
- детальної перевірки наданих клієнтом ідентифікаційних даних;
- запровадження вимог щодо подання клієнтом більш широкого переліку документів при встановленні ділових відносин;
- отримання згоди керівництва торговця цінними паперами на встановлення ділових відносин з таким клієнтом;
- постійного моніторингу фінансових операцій такого клієнта.
У разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, та направлення повідомлення про таку операцію до Держфінмоніторингу України, торговці цінними паперами заповнюють відповідні документи щодо подання інформації. При заповненні відповідних відомостей про особу для визначення відношення особи до операції, необхідно керуватися Інструкцією щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, яка затверджена наказом Держфінмоніторингу України від 13.05.2003 N 48.
Відповідно до вказаної Інструкції при визначенні відношення особи до операції слід керуватися термінами "клієнт" та "контрагент", які вживаються в наступному значенні:
клієнт - будь-яка особа, що звертається за одержанням послуг або яка укладає договір з суб'єктом первинного фінансового моніторингу;
контрагент - особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може виступати суб'єкт первинного фінансового моніторингу), при якій між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів.
Голова Комісії С.Петрашко
Протокол засідання Комісії
24.06.2009 N 23