КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань

Особливості, які слід враховувати при погашенні податкового
боргу під час проведення взаєморозрахунків

Чинне законодавство України пе­редбачає кілька способів погашення податкових зобов'язань, не сплаче­них платниками податків в установлені терміни. Протягом 70 днів з дня виникнення податкового боргу такому платнику податків надаєть­ся можливість самостійно погаси­ти наявну суму боргу за рахунок ви­значених ним джерел. У разі якщо боржник протягом зазначеного тер­міну не вживає заходів щодо прове­дення розрахунків з бюджетом, ор­гани ДПС зобов'язані забезпечити погашення такого податкового бор­гу за платника податків шляхом за­стосування заходів стягнення за ра­хунок його активів (коштів, майна та немайнових прав). При цьому за бюджетним боржником залишаєть­ся право на самостійне погашення податкового боргу в будь-який мо­мент.

Крім того, погашення податкового боргу цього платника податків мож­на здійснити також за рахунок його активів виконавчою службою на під­ставі рішення суду за позовом орга­ну ДПС.

Водночас бюджетне законодав­ство надає можливість застосувати інший, альтернативний до вищенаведених, спосіб погашення податкового боргу - шляхом проведення взаєморозрахунків за участю коштів, виділених державою для місцевих бюджетів у вигляді субвенцій. Такі розрахунки стосуються здебільшого підприємств житлово-комунальної сфери та паливно-енергетичного комплексу, наявність вільних обігових коштів у яких обмежена для проведення відповідних розрахун­ків у межах провадження госпо­дарської діяльності. Тому погашен­ня податкового боргу в такий спосіб надає реальну можливість цим підприємствам зберегти власні активи від продажу та одночасно позбутися кредиторсько-дебіторської заборго­ваності минулих періодів, у тому чис­лі і перед бюджетом.

Один з таких механізмів прове­дення клірингових операцій запро­ваджено ст. 53 Закону України від 26.12.2008 p. № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (за текстом - Закон № 835-VI).

Зокрема, наведеною нормою встановлено, що перерахування субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на погашення заборгова­ності з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що виробляли­ся, транспортувалися та постачали­ся населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопос­тачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджува­лися з відповідними органами дер­жавної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Мі­ністрів України, за рахунок надход­жень, визначених п. 41 ст. 6 Закону № 835-VI, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у резуль­таті виконання цього пункту. Перера­хування зазначеної субвенції може здійснюватися також за рахунок по­гашення заборгованості перед дер­жавою за кредитами, залученими державою або під державні гаран­тії, яку було реструктуризовано, та за рахунок погашення заборгованос­ті місцевих бюджетів перед держ­бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном України фінансової допомоги уряду АР Крим, облвиконкомам, Севастопольсько­му міськвиконкому для підприємств теплоенергетики, які перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 р. № 510 «Про невід­кладні заходи щодо забезпечення народного господарства і населен­ня електричною і тепловою енергією в осінньо-зимовий період 1994/95 року».

При цьому джерелами формуван­ня спеціального фонду Держбюдже­ту України на 2009 р. у частині дохо­дів, які спрямовуються в подальшому на перерахування субвенції з держбюджету місцевим бюджетам, є по­даткова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім під­приємств комунальної власності), податку на додану вартість, рентної плати за транзитне транспортуван­ня природного газу, а також надхо­дження розстрочених податкових зобов'язань (у тому числі відсотків за користування податковим кре­дитом) з вищенаведених платежів НАК «Нафтогаз України» та її підпри­ємств.

За розписом Мінфіну України пла­нові надходження до спеціального фонду за зазначеною статтею пе­редбачено в розмірі 2 млрд. грн., в тому числі: податок на прибу­ток - 1 млрд. 200 млн. грн.; ПДВ - 300 млн. грн.; рентна плата за тран­зит природного газу територією України - 500 млн. грн. Тобто за­значені суми коштів є реальним дже­релом погашення податкового боргу відповідної категорії підприємств.

З метою практичного запроваджен­ня положень ст. 53 Закону № 835-VI Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.03.2009 р. № 193 «Питання реалізації статті 53 Зако­ну України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (за текстом - постанова № 193).

Ця постанова затверджує Порядок перерахування у 2009 р. субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різ­ниці у тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водо­відведення, що вироблялися, тран­спортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопос­тачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися з відповідними органами дер­жавної влади чи органами місцево­го самоврядування.

Схожий порядок діяв і в попередніх бюджетних роках. Зокрема, у мину­лому році Кабінет Міністрів України постановою від 25.04.2008 р. № 440 «Про реалізацію етапі 54 Закону України «Про Державний бю­джет України на 2008 рік та про вне­сення змін до деяких законодавчих актів України» (за текстом - поста­нова № 440) затвердив відповідний Порядок, який також визначає меха­нізм проведення взаєморозрахунків з погашення податкового боргу че­рез отримання місцевими бюджета­ми коштів субвенцій.

Більше того, відповідно до п. 1 по­станови Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р. № 1036 «Дея­кі питання організації бюджетного процесу» (за текстом - постанова № 1063) для стабілізації фінансово-економічного стану підприємств житлово-комунальної сфери передбачалося продовжити у 2009 р. про­ведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопос­тачання та водовідведення, що ви­роблялися, транспортувалися і по­стачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з во­допостачання та водовідведення та­рифам, затвердженим органами дер­жавної влади чи органами місцевого самоврядування, відповідно до по­станови № 440.

Зазначений пункт постанови № 1036 втратить чинність з момен­ту набрання чинності постановою № 193. Отже, взаєморозрахунки, передбачені вимогами ст. 53 Зако­ну № 835-VI, у поточному році про­водитимуться за механізмом, визна­ченим постановою № 193.

Порівняно з минулим роком по­становою № 193 запроваджено низку нових вимог і положень, які слід враховувати при пога­шенні податкового боргу під час проведення взаєморозрахунків.

Зазначеною постановою роз­ширено перелік платежів дохідної частини держбюджету, які можна використати як джерело для перерахування субвенції. Крім окремих видів податкової заборгованості та заборгованості місцевих бюд­жетів перед держбюджетом з рані­ше отриманої від Мінфіну України фінансової допомоги для підприємств теплоенергетики, що пере­бувають у комунальній власності, додатковим джерелом субвенцій можуть бути розстрочені податкові зобов'язання (у тому числі відсотки за користування податковим креди­том) з податку на прибуток підпри­ємств (крім підприємств комуналь­ної власності), податку на додану вартість, рентної плати за транзитне транспортування природного газу НАК «Нафтогаз України» та її підприємств, а також реструктуризовані суми заборгованості перед державою за кредитами, залучени­ми державою або під державні га­рантії.

Договори учасників розрахун­ків про організацію клірингових операцій підлягають додатко­вому узгодженню з Мінжитлокомунгоспом України щодо до­тримання у 2009 р. органами місцевого самоврядування ви­мог ст. 31 Закону України від 24.06.2004 p. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (за текстом - Закон № 1875-IV).

Вищенаведена норма цього Закону передбачає певний перелік вимог до органів, які затверджують відповідні тарифи. Зокрема, у разі затверджен­ня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру еконо­мічно обгрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відпо­відного місцевого бюджету виконав­цям/виробникам різницю між за­твердженим розміром цін/тарифів та економічно обгрунтованими витрата­ми на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування витрат підприємств, пов'язаних із затверд­женням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, сільська, селищна, міська ради передбачають у місцевому бюджеті.

Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчи­ми від розміру економічно обгрунто­ваних витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не до­пускається.

Постанова № 193 передба­чає додаткову вимогу до тери­торіальних комісій з погашен­ня заборгованості підприємств паливно-енергетичного комп­лексу, до складу яких входять і представники органів ДПС. Крім прийняття рішення щодо узгод­ження обсягу заборгованості з різниці в тарифах територіаль­ні комісії протягом двох місяців з дня набрання чинності поста­новою № 193 повинні подати до Мінжитлокомунгоспу України та Мінфіну України узагальнену ін­формацію щодо сум заборгова­ності місцевих бюджетів з різ­ниці в тарифах, що утворилася станом на 01.01.2009 р.

Одним із головних завдань орга­нів ДПС при забезпеченні процедур проведення взаєморозрахунків з по­гашення податкової заборгованос­ті та розстрочених сум податкових зобов'язань є підтвердження відпо­відними довідками наявності сум та­ких заборгованостей та зобов'язань, а також погодження довідок учас­ників розрахунків про суму додат­кового податкового зобов'язання, яке виникає в результаті виконання ст. 53 Закону № 835-VI.

Постановою № 193 перед­бачено видачу довідки органу ДПС про розмір (з урахуванням штрафних санкцій та пені) податкової заборгованості до держбюджету (у тому числі роз­строченої) та розстрочених по­даткових зобов'язань (у тому числі відсотків за користуван­ня податковим кредитом) учас­ників розрахунків, не сплачених на день видачі довідки, засвід­ченої підписом керівника орга­ну ДПС, скріпленим печаткою зазначеного органу. Розмір по­даткової заборгованості, за­значеної у цій довідці, не може бути більшим, ніж податкова заборгованість, що існувала на 01.01.2009 р.

Таким чином, у разі якщо розмір заборгованості на день видачі до­відки більший, ніж розмір забор­гованості на 01.01.2009 p., подат­ковий орган зобов'язаний видати такому платнику довідку про подат­кову заборгованість.

При погашенні підприємствами - учасниками розрахунків заборгова­ності виникають додаткові податкові зобов'язання, які надалі можна погасити за механізмом, визначеним постановою № 193.

Для визначення суми таких по­даткових зобов'язань підприєм­ства разом з податковою декла­рацією подають до органу ДПС для погодження довідку про суму додат­кового податкового зобов'язання, нарахованого в результаті прове­дення операції з погашення подат­кового боргу.

Зазначену довідку складає під­приємство у довільній формі за даними бухгалтерського та подат­кового обліку, оформлює за за­гальними правилами документо­обігу (за наявності обов'язкових реквізитів або на бланку із зазна­ченням назви установи чи органі­зації, її місцезнаходження, поса­ди осіб (особи), які (яка) підписали (ла) документ, дати, підпису та за потреби - відбитка печатки, ре­єстраційного номера) та погоджує з податковим органом. При цьо­му обов'язково платники податків включають до довідки інформацію щодо сум таких додаткових подат­кових зобов'язань, а також щодо сум проведених розрахунків згідно з постановою № 193.

У разі якщо задекларована до сплати сума менша, ніж вищезаз­начені суми додаткових податкових зобов'язань, то довідка складається та погоджується на суму, що не пере­вищує суми податкових зобов'язань до сплати за декларацією. Такі по­даткові зобов'язання, які у довідці погоджено з податковим органом, можна погасити за механізмом, ви­значеним постановою № 193, якщо на день такого погашення вони не були сплачені до бюджету (погашені в інший спосіб).

Погоджена з податковим органом довідка використовується для скла­дання протоколу розрахунків за цими зобов'язаннями.

У випадку якщо нові податкові зобов'язання, які виникли в ре­зультаті проведення розрахунків, передбачених постановою № 193, не можна погасити за цією поста­новою протягом граничних строків сплати цих зобов'язань, визначе­них Законом № 2181-III, то на пе­ріод підготовки відповідних дого­ворів і проведення розрахунків за такими новими зобов'язаннями за механізмом постанови № 193 ці податкові зобов'язання можуть бути розстрочені відповідно до на­казу ДПА від 18.09.2001 р. № 378 «Про затвердження Порядку роз­строчення та відстрочення податкових зобов'язань платників по­датків».

Новим також є положення щодо вирішення спірних питань, які виникають у процесі вико­нання ст. 53 Закону № 835-VI на рівні Міжвідомчої комісії з по­гашення заборгованості підпри­ємств паливно-енергетичного комплексу, до складу якої та­кож включено представника ДПА України.

Водночас слід зазначити, що постановою № 193 розши­рено перелік міністерств і ві­домств, які можуть надавати відповідні роз'яснення щодо його застосування в практич­ній діяльності. Зокрема, на від­міну від постанови № 440, крім Мінжитлокомунгоспу України та Мінфіну України, зазначені роз'яснення можуть надавати­ся також ДПА України у межах повноважень кожного з пере­лічених органів.

При цьому основними вимогами для проведення зазначених взаєморозрахунків залишаються такі:

1. Взаєморозрахунки проводять­ся на підставі договорів, що укла­даються між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасни­ками розрахунків.

2. Обов'язковою умовою для укладання таких договорів про про­ведення взаєморозрахунків є доку­мент, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованос­ті (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій). Підтвердним документом з боку органів ДПС є довідка про розмір податкової за­боргованості до держбюджету, за­свідчена підписом керівника по­даткового органу ДПС і скріплена печаткою зазначеного органу, а та­кож погодження довідок учасників розрахунків про суму додаткового податкового зобов'язання.

3. У договорі обов'язково перед­бачається умова щодо його дійснос­ті лише в разі проведення відповід­ного фінансування.

4. Мінжитлокомунгосп України здійснює перевірку укладених дого­ворів щодо відповідності вимогам ст. 31 Закону № 1875-IV.

5. Регіональні фінансові підрозді­ли всіх рівнів на підставі поданих до­кументів складають зведені реєстри договорів щодо організації взаємо­розрахунків і подають їх до Мінфіну України, який визначає обсяг суб­венції з держбюджету і приймає рі­шення про її перерахування.

6. Держказначейство України пе­рераховує субвенцію на відповідні рахунки своїх регіональних органів для розподілу між відповідними бюджетами та учасниками розрахунків.

7. Для проведення розрахунків усі учасники розрахунків відкривають рахунки в територіальних органах Держказначейства України в порядку, визначеному цим органом.

8. Учасники розрахунків у гра­фі платіжного доручення «Призна­чення платежу» додатково зазнача­ють: «Стаття 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Зазначимо, що постанова № 193 не лише затверджує відповідний порядок проведення взаємороз­рахунків з погашення податкового боргу та розстрочених сум податкових зобов'язань, а ще й вносить відповідні зміни до окремих поста­нов уряду. Якщо зміни до постано­ви Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 190 «Про утво­рення Міжвідомчої комісії з пога­шення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплек­су» є редакційними та визначають правильну назву Міністерства з пи­тань житлово-комунального госпо­дарства України, то зміни до по­станови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та при­родний газ» є більш суттєвими.

Важливим є ще одне нововве­дення. Відтепер розподіл коштів, отриманих ВАТ «Державний ощад­ний банк України» за використа­ний природний газ підприємствами теплоенергетики, передбачається здійснювати на підставі погодже­ного з постачальником природного газу та затвердженого вже не НАК «Нафтогаз України», а Мінжитлокомунгоспом України протоколу про погодження розподілу виручки за теплову енергію, в якому визнача­ється норматив відрахувань коштів на рахунок постачальника газу.

Володимир ТАРАСЕНКО,
заступник директора департаменту

“Вісник податкової служби України” № 18 травень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).