Виправлення помилок у записах бухгалтерського обліку
Згідно зі ст. 1 Закону № 996-XIV бухгалтерській облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення та зберігання інформації. Бухгалтерський облік здійснюється в декілька етапів:
на першому - оформляють (обробляють) первинні документи, що підтверджують господарські операції;
на другому - інформація з первинних документів переноситься до регістрів бухгалтерського обліку;
на третьому - інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.
Це досить складний процес, тому можливість припущення бухгалтером помилки на якомусь з етапів має місце. Невиправлені помилки спричиняють невідповідність бухгалтерського обліку, що, в свою чергу, призводить до помилок у прийнятті управлінських рішень, недоплати податків, штрафних санкцій. Допущені помилки необхідно своєчасно виявити та якомога швидше виправити. Виникають запитання чи допускаються виправлення у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку, які є способи виправлення помилок та яким документом оформлюється таке виправлення?
Розглянемо типові помилки в бухгалтерських записах та способи їх виправлення.
Варіанти виявлених помилок:
на рахунках бухгалтерського обліку неправильно відображено господарську операцію;
господарську операцію відображено правильно, але суму завищено або занижено;
господарську операцію не відображено в бухгалтерському обліку;
господарську операцію відображено неправильно в облікових регістрах (книгах, відомостях, журналах тощо).
Для виправлення помилки необхідно з'ясувати суть помилки, визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операції з виправлення помилки та водночас правильність її відображення. Помилки, допущені в поточному звітному періоді, найчастіше виявляються бухгалтером у процесі ведення бухгалтерського обліку і не потребують коректування звітності підприємства.
Порядок виправлення помилок регламентовано Положенням № 88 та Методичними рекомендаціями № 356. Підчистки і необумовлені виправлення у тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів не допускаються. Також не допускаються виправлення у документах, якими оформлено касові і банківські операції та операції з цінними паперами.
Цими документами передбачено, що помилки в документах, облікових регістрах і звітах мають бути виправлені коректурним способом або способом сторно.
Кожен із цих способів використовується для виправлення певного виду помилок.
Коректурним способом виправляються помилки в первинних документах, облікових регістрах (до перенесення їх підсумків до головної книги) і звітах, які зроблено ручним способом.
Цей спосіб полягає в такому:
неправильний текст або цифри закреслюються;
над закресленим надписується правильний текст або цифри (закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене);
виправлення помилки повинно бути обумовлено написом «виправлено» з зазначенням дати виправлення.
Крім того, виправлення має бути підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ.
Способом сторно виправляються помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів до головної книги. Цей спосіб передбачає занесення помилкового запису (суми, кореспонденції рахунків) до регістрів обліку червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або у дужках, а також занесення до регістрів обліку правильного запису (суми, кореспонденції рахунків) темним чорнилом. Таким чином, внесення цих даних до регістру бухгалтерського обліку і головної книги у місяці, в якому виявлено помилку, дасть змогу ліквідувати неправильний запис та відобразити правильну суму і кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку. Саме цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки.
Спосіб сторно, у свою чергу, поділяється на часткове і повне сторно. Цей поділ зумовлено тим, що за допомогою часткового й повного сторно виправляють принципово різні помилки. Часткове сторно застосовують, якщо господарську операцію відображено правильно, але суму завищено. Виправлення цієї помилки полягає в необхідності зменшення відображеної величини на суму помилки. Для цього складають як і за попереднього способу бухгалтерську довідку, на підставі якої проводиться операція виправлення помилки. У бухгалтерських регістрах суму за цією операцією записують червоним чорнилом і під час підрахунку підсумку віднімають, виправляючи в такий спосіб раніше допущену помилку.
Повне сторно застосовують для виправлення помилок в кореспонденції рахунків, коли господарську операцію відображено на неналежних рахунках. Таке виправлення проводиться в два етапи. На першому на підставі бухгалтерської довідки на тих самих рахунках відображається операція з раніше допущеною помилкою, а її сума проставляється червоними чорнилами. Відтак раніше неправильно відображена операція анулюється.
Після цього (другий етап) операцію відображають на тих рахунках, на яких необхідно її відобразити.
Наприклад. На підставі первинного документа (накладна-вимога, лімітно-забірна картка) відпущені зі складу виробничі запаси використано для виробництва продукції. Бухгалтером на суму 8000 грн. відображено помилкову кореспонденцію рахунків за Дт 26 Кт 201 замість Дт 23 Кт 201. На підставі бухгалтерської довідки ліквідується неправильний запис та відображається правильна кореспонденція рахунків.
Бухгалтерська довідка
до Журналу 5 за січень 2009 р.
| № з/п |
Зміст операції |
Дебет |
Кредит |
Сума |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 1 |
Запаси, використані у виробництві (методом сторно) |
26 |
201 |
(8000) |
| 2 |
Запаси, використані у виробництві |
23 |
201 |
8000 |
| Виконавець__________Петренко П. П. | Головний бухгалтер____________Іванченко І. І. | ||
| (підпис) | (підпис) | ||
| «31» січня 2009 р. | |||
Спосіб додаткового запису застосовують у разі якщо помилку допущено в сумі відображеної операції і лише тоді, коли суму помилково зазначено меншу або господарську операцію не відображено в бухгалтерському обліку взагалі.
Для виправлення такої помилки необхідно скласти бухгалтерську довідку та додаткову кореспонденцію рахунків на різницю між правильною і помилковою (проведеною) величиною.
Наприклад. Підприємство придбало товарів на суму 10 000 грн., бухгалтером була помилково відображена сума у розмірі 1000 грн. Отже, допущено помилку на суму 9000 грн. У цьому випадку необхідно провести залишкову частину суми додатковою кореспонденцією рахунків, а саме: Дт 28 Кт 63 9000 грн.
Водночас помилки можуть бути виявлені й за періоди минулих років. Виправлення таких помилок оформляється у місяці виявлення помилки бухгалтерською довідкою, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку та головної книги. Після оформлення відповідної бухгалтерської довідки бухгалтеру слід провести виправлення помилки в бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності. Для цих цілей передбачено ПБО 6, оскільки виправлення помилок за попередні роки стосується фінансових показників підприємства, відображених у фінансових звітах.
Тобто норми ПБО 6 застосовуються для виправлення помилок, які допущені під час складання фінансових звітів за попередні роки та вплинули на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Бухгалтерська довідка. Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Оскільки господарською операцією є дія або подія, що призводить до зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то виправлення помилки також є господарською операцією. Тобто підставою для здійснення виправних записів в облікових регістрах є бухгалтерська довідка. Форму бухгалтерської довідки затверджено Методичними рекомендаціями № 356.
Як первинний документ бухгалтерська довідка повинна містити всі обов'язкові реквізити такого документа, зазначені в п. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, а саме: назву документа (форми); дату й місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто якщо підприємство використовує свою розроблену форму, то необхідно пам'ятати про її обов'язкові реквізити.
Для належного зберігання первинні документи, що пройшли обробку, комплектуються до кожного регістру бухгалтерського обліку в хронологічному і систематичному (щодо регістру) порядку, нумеруються і переплітаються (зшиваються) із зазначенням
належності до регістру і періоду. Наприклад, якщо бухгалтерську довідку оформлено у січні до розділу III Журналу 5 «Облік витрат», то вона зберігається з усіма первинними документами, операції за якими відображено в цьому Журналі за січень (форму журналу затверджено Методичними рекомендаціями № 356).
Строки зберігання бухгалтерської довідки залежать від того, скільки зберігається регістр обліку, до якого вносяться записи на підставі бухгалтерської довідки. Строки зберігання первинних документів, які складаються при здійсненні діяльності підприємств, установлено в Переліку № 41, зокрема розділі 4.2 «Бухгалтерський облік і звітність». Статтями 315 та 74Д цього Переліку передбачено, що первинні документи і додатки до них, які фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових записах, зберігаються 3 роки за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які перебувають у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - ревізії. У разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення.
Обчислення строків зберігання документів відповідно до вимог п. 2.9 Переліку № 41 проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, закінчених діловодством у 2008 p., починається з 1 січня 2009 р.
Оксана СКІЧКО,
оглядач «Вісника»
“Вісник податкової служби України” № 14 квітень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).
