Бухгалтерський і податковий облік
спецодягу і спецхарчування

Безпечні умови праці найнятих робітників в Україні гарантовані КЗпроП України і Законом про охорону праці. Витрати підприємства, пов'язані з охороною праці, затверджуються колективним договором і являються невідємною частиною виробничого процесу.

Законом про охорону праці підприємствам встановлений ліміт витрат на охорону праці. ТакН витрати повинні складати не менше 0,5% від суми реалізованої продукції, а для бюджетних організацій - 0,2%. Цим же Законом встановлено, що, вартість заходів щодо охорони праці включаються у валові витрати підприємства для визначення прибутку оподаткування відповідно до переліку витрат на охорону праці, встановленим КМУ.

Перелік заходів щодо охорони праці, витрати на які відносяться у валові витрати, затверджений Постановою № 994. Зокрема, Постановою № 994 передбачено включення у валові витрати вартість заходів щодо:

- забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям і засобами індивідуального захисту, миючими засобами і засобами, нейтралізуючими дію шкідливих речовин відповідно до встановлених норм;

- надання працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока або рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.

Порядок забезпечення найнятих робітників спецодягом і засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) визначений Положенням № 53. Обов'язкове забезпечення спецодягом і ЗІЗ передбачено для:

- найнятих робітників підприємства;

- працівників, зайнятих на разових роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій і стихійних лих;

- працівників що вчаться незалежно від форми навчання, на час проходження виробничої практики;

- тимчасових працівників і сумісників.

Положення № 53 визначає несприятливі фактори, за наявності хоч би одного з яких встановлена обов'язковість видачі працівникам ЗІЗ. Під такими факторами маються на увазі роботи:

- з шкідливими і небезпечними умовами праці;

- пов'язані із забрудненням середовища;

- пов'язані з несприятливими метеорологічними умовами.

До шкідливих факторів умов праці відносяться:

- фізичні фактори (механічні, термічні ураження, поразки, пов'язані з вібрацією, шумом, недостатньою освітленістю і ін.);

- хімічні фактори (підвищена загазованість або запилення шкідливими речовинами);

- біологічні фактори (зараженість пліснявою, вірусами і ін.);

- фактори трудового процесу (важкі, напружені умови праці, психофізіологічні фактори).

До небезпечних факторів відносяться такі умови праці, які можуть бути причиною погіршення самопочуття працівника і його смерті.

Положенням № 53 приведений перелік спецодягу і ЗІЗ, вживаних в роботах з несприятливими умовами праці.

Спецодяг і ЗІЗ для забезпечення вимог чинного законодавства з охорони праці повинні мати позитивну оцінку СЕС, сертифікат відповідності і задовольняти вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів ЗІЗ (Накази Держстандарту України ВІД 27.09.2004г № 208 і від 26.12.2005 р. № 374).

У разі придбання працівником ЗІЗ за свої кошти працедавець зобов'язаний компенсувати йому витрати на умовах, передбачених колективним договором. Облік ЗІЗ підприємства проводиться в особистій картці обліку спецодягу, спецвзуття і інших ЗІЗ (додаток № 1 до Положення № 53).

Основними моментами Положення № 53 щодо забезпечення працівників ЗІЗ є те, що:

- ЗІЗ видаються працівникам безкоштовно;

- ЗІЗ є власністю підприємства і враховуються як інвентар;

- ЗІЗ підлягають обов'язковому поверненню при звільненні з підприємства, переведенні в межах того ж підприємства на іншу роботу або інше робоче місце, а також після закінчення термінів їх використання;

- працедавець може видавати працівникам два комплекти спецодягу на два терміни використання залежно від умов праці і можливості обслуговування ЗІЗ.

Терміни використання нових ЗІЗ встановлені галузевими Нормами їх безкоштовної видачі.

Термін використання резервних і вживаних ЗІЗ встановлюється працедавцем за узгодженням з профспілковою організацією підприємства і не повинен перевищувати термінів, встановлених Нормами безкоштовної видачі ЗІЗ, затверджених галузевими Міністерствами і Держкомнаглядом з охорони праці.

За наявності особливих факторів, ЗІЗ можуть видаватися понад встановлені норми (ст. 8 Закону про охорону праці). Такі наднормативні витрати повинні бути передбачені Планом заходів щодо охорони праці і відображені в колективному договорі між працедавцем і профспілковою організацією підприємства. План заходів розробляється з урахуванням специфіки технологічного процесу і виробництва підприємства.

Для виробництв, технологічний процес яких має на увазі використання сировини, матеріалів, працівників, що несприятливо впливають на стан здоров'я, повинна проводитися атестація робочих місць. Порядок атестації за умовами праці затверджений Постановою № 442 і Методрекомендаціями № 41. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, в терміни, передбачені колективним договором, але не рідше за один раз на п'ять років. У разі корінної зміни умов і характеру праці проводиться позачергова атестація.

За наслідками проведеної атестації робочих місць складається Карта умов праці, в якій враховані всі несприятливі умови виробничого процесу.

Забезпечення працівників молоком, спецхарчуванням і газованою солоною водою є обов'язковою умовою при виконанні ними трудових обов'язків на роботах з шкідливими умовами праці.

Статтею 166 КЗпроП України передбачена обов'язкова безкоштовна видача за встановленим нормам:

- молока або інших рівноцінних продуктів працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці;

- лікувально-профілактичного харчування працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці.

Порядок і норми безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів встановлені Порядком № 731/П-13. Цим Порядком приведений перелік хімічних речовин, при роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів.

Відповідно до Порядку № 731/П-13, молоко видається по 0,5 літра за зміну в дні фактичної зайнятості працівника. Видача і вживання молока повинні здійснюватися в буфетах, їдальнях або в спеціально обладнаних відповідно до санітарно-гієнічних вимог приміщеннях.

Допускається Заміна молока іншими рівноцінними молочними продуктами (кефір, кисле молоко, ін.)

Не допускається:

- компенсація молока грошима або заміна його іншими товарами і нерівноцінними молоку продуктами;

- видача молока (молочних продуктів) на одну або декілька змін вперед або за минулі зміни, а також видачу молочних продуктів додому.

Працівникам, одержуючим безкоштовне лікувально-профілактичне харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, молоко не видається, Перелік виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне отримання лікувально-профілактичного харчування, затверджений Постановою № 4/П-1. Цією ж Постановою встановлені норми і раціони видачі лікувально-про-філактичкого харчування і вітамінних препаратів.

У разі роз'їзного характеру роботи допускається надання найнятим робітникам грошової компенсації вартості молока і лікувально-профілактичного харчування (ст. 7 Закону про охранку Праці).

Право на забезпечення працівників гарячих цехів газова-ною солоною водою гарантовано ст. 167 КЗпроП України. На сьогоднішній день діє Постанова ВЦРПС від 11.06.1934 р. б/н. Згідно цій Постанові підприємства зобов'язані безкоштовно забезпечувати працівників гарячих цехів газованою підсоленою водою, що містить 0,5% кухонної солі з газацією води вуглекислотою.

Постачання водою робочих гарячого цеху повинне здійснюватися з розрахунку 4 - 5 л на газованою підсоленою водою не звільняє підприємство від обов'язку постачання робочих перерахованих цехів доброякісною прісною водою на загальних підставах.

Податковий облік

У податковому обліку витрати на забезпечення найнятих робітників спецодягом і спецхарчуван-ням відносяться до витрат подвійного призначення.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 Закону про оподаткування прибутку визначена.особлива норма формування валових витрат підприємства за переліком, встановленим КМУ (Постанова № 994). А саме, до валових витрат відносяться витрати підприємства на забезпечення працівників:

- спецодягом;

- спецвзуттям;

- обмундируванням, необхідним для виконання ними професійних обов'язків;

- продуктами спецхарчування.

Право на валові витрати, повязані із забазпеченням найнятих робітників спецальним одягом, взуттям, обмундируванням і продуктами спецхарчування з урахуванням встановленого переліку і норм, підтверджується також Розпорядженням КМУ від 21.08.1997 р. № 462-р.

Безкоштовна видача спецодягу з урахуванням встановлених норм не збільшує валовий дохід підприємства, оскільки така операція не відноситься до продажу товарів відповідно до п. 1.31 Закону про оподаткування прибутку. Видача спецодягу регулюється не громадянсько-правовими договорами, а трудовим законодавством і не, містить в собі факту передачі права власності (спецодяг залишається у власності підприємства).

Валові витрати із забезпечення спецодягом орієнтовані на встановлені норми. Отже, витрати на спецодяг понад встановлені типові норми до валових витрат відноситися не повинні. Проте Закон про охорону праці в особливих випадках передбачає видачу 313 понад встановлені норми. ДПАУ в Листі N0 16782/7/17-3217 погодилася, що не завжди додатково виданий спецодяг вважається виданим понад норму. Тому в окремих випадках, над нормативні витрати на спецодяг і ЗІЗ можуть бути віднесені до складу валових витрат. Такі наднормативні витрати повинні бути передбачені Планом 'заходів щодо охорони праці і відображені в колективному договорі. Такі додатково видані 313 не вважаються додатковим благом працівника, який отримав такий спецодяг, і не підлягають обкладенню ПДФО.

Разом з тим, якщо спочатку придбаний спецодяг і ЗІЗ для виконання господарської діяльності надалі не використовується за призначенням, вартість у валових витратах повинна бути відкоректована шляхом відображення вартості спецодягу в колонці 4 “Запаси, використані не в господарській діяльності” додатку К1/1 таблиці 1 до Декларації з податку на прибуток. В цьому випадку нараховується податкове зобов'язання з ПДВ (п. 4.2 Закону про ПДВ).

Вартість спецодягу і ЗІЗ, не повернених працівником на підприємство у встановлених випадках, розцінюється як додаткове благо, надане такому працівнику і підлягає обкладенню ПДФО із застосуванням коефіцієнта, що підвищує (п. 3.4 Закону про податок з доходів фізосіб). Вартісїь такого спецодягу і ЗІЗ включається в базу нарахування ПДВ.

Норми витрат на надання працівникам “шкідливих” виробництв молока (молочних продуктів) для включення у валові витрати (визначені Порядком № 731/П-13) встановлені в сумі, що не перевищує вартості 0,5 л на одного працівника за зміну. Відповідно до Порядку № 731/ П-13, не допускається видача молока за одну або декілька змін вперед або за минулі зміни, а також видачу молочних продуктів додому. Така видача, з погляду автора, може розцінюватися як факт безкоштовного надання товарів (п. 1.31 Закону про оподаткування прибутку), що, у свою чергу, збільшує валовий дохід підприємства. Умовою для включення у валові витрати витрат за поданням спецхарчування є наявність факторів, що визначають “шкідливі умови праці”.

Термін “шкідливі умови праці” визначений в Класифікації № 528, відповідно до якого шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, за рівнем, що перевищує встановлені гігієнічні нормативи. Нагадуємо, начають шкідливі умови праці виробничого процесу, повинна підтверджуватися Картою умов праці на підставі результатів атестації відповідних робочих місць.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку ЗІЗ враховуються як інвентар. Спецодяг з терміном використання менше 1 року відноситься до малоцінних і швидкозношуваних предметів і враховується як запаси на рахунку 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети” відповідно до Плану рахунків.

Облік спецодягу здійснюється в натуральному і вартісному виразі за місцем їх експлуатації в розрізі підзвітних осіб (п. 23 П(С)БО 9).

Спецодяг з терміном використання більше 1 року враховується у складі необоротних активів. Залежно від вартісної межі, встановленої в наказі про облікову політику, такий спецодяг враховується або на рахунку 112 “ Малоцінні необоротні матеріальні активи”, або на рахнку 117 “інші необоротні матеріальні активи”. Якщо спецодяг відноситься до малоцінних необоротних матеріальних активів (враховується на рахунку 112), амортизація нараховується в сумі:

- або 100% з дати введення в експлуатацію (при цьому кількісний облік здійснюється до дати їх списання);

- або 50% - при введенні в експлуатацію, і 50%, що залишилися - у місяці списання з балансу. Амортизація вартості спецодягу, що числиться на рахунку 117, може здійснюватися виробничим або прямолінійним методами (п. 27 П(С)БО 7).

Методи амортизації повинні бути прописані в наказі про облікову політику підприємства.

Як вказано вище, облік спецодягу і ЗІЗ ведеться в картці індивідуального обліку ЗІЗ, форма якої приводиться в Положенні № 53.Разом з тим, спецодяг повинен враховуватися відповідно до Наказу № 145

- МШ-6 “Особиста картка № _____обліку спецодягу, спецвзуття і оберігаючих засобів” (за своїм змістом дублююча особисту картку обліку спецодягу, затверджену Порядком № 53);

- МШ-7 “Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття і оберігаючих засобів”;

- МШ-8 “Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів”.

Зразкові проводки бухгалтерського обліку малоцінних швидкозношуваних предметів приведемо в табл. 1.

Для обліку молока і лікувально-профілактичного харчування, придбаного для видачі праівникам, може бути використаний рахунок 209 “Інших матеріалів”. Якщо підприємство самостійно займається виготовленням спецхарчу-вання, його облік проводиться з використанням рахунків 23 “Виробництво” і 26 “Готова продукція” (табл. 2).

Список використаних документів

КЗпроП України - Кодекс законів про працю України

Закон про охорону праці - Закон України віл 14.10.1992 р.№ 2694-XII “Про охорону праці” в редакції від 21.11.2002 р. № 229-ІУ

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від" 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”

Закон про податок з доходів фізосіб- Закон України від 22.05.2003 р. № 889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб”

Постанова ВЦРПС від 11.06.1934 р. б/н - Постанова/Інструкція ВЦРПС від 11.06.1934р. “Про постачання робочих гарячих цехів газованою підсоленою водою”

Постанова 4/П-1 - Постанова Держкомпраці СРСР, Президії ВЦРПС від 07.01.1977р. № № 4/П-1 “Про затвердження Переліку виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безкоштовної видачі вітамінних препаратів і правил безкоштовної видачі лікувально-профілактичного харчування”

Постанова № 442 - Постанова КМУ від 01.08.1992 р. № 442 “Про Порядок проведення атестації робочих місць щодо умов праці”

Постанова № 994 - Постанова КМУ від 27.06.2003 р. № 994 “Про затвердження переліку заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються у валові витрати”

Порядок № 731/П-13 - Порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомпраці СРСР, Президії ВЦРПС від 16.12.1987 р. №731/П-13

Наказ № 145 - Наказ Мінстату України від 22.05.1996 р. № 145 “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів”

Положення № 53 - Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взутгям і іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки; охороні праці і гірському, нагляду від 24.03.2008 р. № 53

Методрекомендації № 41 - Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць щодо умов праці, затверджені постановою Мінпраці України від 01.09.1992 р. № 41

Класифікація № 528 - Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечних факторів виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528

План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291

П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92

П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. № 246

Лист№ 16782/7/17-3217-Лист ДПАУ від 23.08.2005 р. № 16782/7/17-3217 р. “Про звільнення від оподаткування вартості спецодягу, спец-взуття і інших засобів індивідуального захисту”

“Консультант бухгалтера” № 8 (496) 23 лютого 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)