КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов’язань
Погашення податкового боргу
Податковою заставою вважається спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами в порядку, встановленому Законом № 2181-ІІІ.
Порядком № 538 установлено процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі коли інші передбачені Законом № 2181-ІІІ заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі.
ПИТАННЯ. 1. Чи поширюється право податкової застави на цінні папери акціонерного товариства, що має податковий борг?
ПИТАННЯ. 2. Чи підлягають погашенню відповідно до постанови № 440 штрафні санкції, які виникають у результаті проведення взаєморозрахунків?
ПИТАННЯ. 3. Чи може бути розстрочено сплату податкових зобов’язань сільськогосподарських товаровиробників, у яких від стихійного лиха, що сталося у липні 2008 р., значно постраждали посіви?
ПИТАННЯ. 4. Підприємство звернулось до ДПІ зі скаргою про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення. Одночасно платник податків звернувся з цього самого питання з позовом до суду. Проте податковий орган відмовив у розгляді скарги підприємства. Чи правомірні дії ДПІ та чи повинно підприємство сплатити штраф, щоб не допустити виникнення податкового боргу?
ПИТАННЯ. 5. Чи підлягає поверненню різниця з виручених коштів, у разі якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя?
ВІДПОВІДЬ. 1. З урахуванням положень ст. 8 Закону № 2181-ІІІ право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.
Згідно з чинним законодавством України цінні папери вважаються одним з видів активів підприємства, належать до майнових прав акціонера в акціонерному товаристві, що підтверджуються наявністю акцій, які поряд з майном можуть бути предметом застави.
Предметом застави може бути будь-яке майно, зокрема цінні папери, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 Цивільного кодексу).
Зазначимо, що в разі поширення права податкової застави на активи платника податків цей суб’єкт господарювання зобов’язаний письмово повідомити наступних кредиторів про таку податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов’язань.
Таким чином, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів цінні папери платника податків, який має податковий борг, можуть бути предметом податкової застави.
ВІДПОВІДЬ. 2. Зазначеною постановою затверджено Порядок № 440, який визначає механізм перерахування у 2008 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів, виробників, виконавців послуг, інших підприємств або їх кредиторів - учасників розрахунків (далі - учасники розрахунків) до державного бюджету та додаткових податкових зобов’язань, які виникають у результаті виконання ст. 54 Закону № 107-VI.
Пунктом 6 Порядку № 440 передбачено, що для визначення сум додаткових податкових зобов’язань, у тому числі штрафних санкцій, які надалі можуть погашатися відповідно до норм ст. 54 Закону № 107-VI, учасники розрахунків повинні разом з податковою декларацією подати до органу ДПС для погодження довідку про суму додаткового податкового зобов’язання, яке виникає в результаті виконання цієї статті.
Таким чином, штрафні санкції, які виникають у результаті проведення розрахунків за механізмом, визначеним постановою № 440, надалі можуть брати участь у зазначених розрахунках за вказаним механізмом.
ВІДПОВІДЬ. 3. Розпорядженням № 1079-р Кабінет Міністрів України уповноважив центральні та місцеві органи виконавчої влади на здійснення комплексу дієвих заходів з подолання або мінімізації негативних наслідків стихійного лиха, яке сталося 23 — 27 липня 2008 р. у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях, і стабілізації функціонування агропромислового комплексу постраждалих регіонів.
Відповідно до п. 8 зазначеного розпорядження ДПА України за погодженням з Мінфіном України може надати в установленому порядку сільськогосподарським товаровиробникам, у яких не менш як 30% посівів постраждало від стихійного лиха, розстрочення у сплаті податкових зобов’язань перед державним та місцевими бюджетами.
Таким чином, сплату податкових зобов’язань сільськогосподарським товаровиробникам, у яких не менш як 30% посівів постраждало від стихійного лиха, що сталося наприкінці липня 2008 р., може бути розстрочено відповідно до вимог ст. 14 Закону № 2181-ІІІ та Порядку № 378.
ВІДПОВІДЬ. 4. Кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, в апеляційному (адміністративному або судовому) порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками і доказами, котрі платник податків вважає за потрібне надати (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).
Порядок адміністративного оскарження визначено ст. 5 зазначеного Закону та Положенням № 29. Дія цього Положення не поширюється на розгляд скарг (заяв) платників податків на податкові повідомлення, рішення, зазначені в п. 2 Положення, щодо яких подано позови до суду, а також на рішення податкової міліції.
При цьому відповідно до ст. 5 Закону № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку цей платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У такому випадку відповідною нормою зазначеної статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Отже, якщо платник податків подав одночасно скаргу до ДПІ та позовну заяву до суду, то процедуру адміністративного оскарження було правомірно закінчено податковим органом, але платником розпочато процедуру судового оскарження у встановлені терміни, а тому нарахована штрафна санкція, зазначена у податковому повідомленні, вважається неузгодженою та не може набувати статусу податкового боргу.
ВІДПОВІДЬ. 5. Законом № 2181-ІІІ визначено, що податкова застава – це спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. Орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.
Порядком № 538 установлено процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом № 2181-III заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі.
Водночас платників податків, активи яких перебувають у податковій заставі, законодавчо не обмежено у праві самостійно визначати склад і черговість продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Визначені для продажу активи описуються в акті за встановленою формою.
Описані активи передаються для подальшої реалізації через уповноважені органи в рахунок погашення податкового боргу.
Вимогами Порядку № 538 передбачено, що в разі, коли сума коштів, отримана за результатами продажу активів платника податків, перевищує суму його податкового боргу, різниця спрямовується на рахунки такого платника податків або його правонаступників і використовується в установленому ними порядку.
Отже, за умови отримання коштів від реалізації заставних активів у сумі, що перевищує розмір податкового боргу, різниця спрямовується на рахунок платника податків.
Перелік використаних нормативних документів:
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)
Закон України № 107-VI від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. «Про реалізацію статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (за текстом - Порядок № 440)
Постанова Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 р. «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» (за текстом - Порядок № 538)
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 06.08.2008 р. «Про невідкладні заходи з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 - 27 липня 2008 р., в агропромисловому комплексі»
Наказ ДПА України № 29 від 11.12.96 р. «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» (зареєстровано в Мін’юсті України 18.12.96 р. за № 723/1748, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 29)
Наказ ДПА України № 378 від 18.09.2001 р. «Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань платників податків» (зареєстровано в Мін’юсті України 29.10.2001 р. за № 912/6103, за текстом - Порядок № 378)
Микола ЧМЕРУК,
директор департаменту
та Володимир ТАРАСЕНКО,
заступник директора департаменту
“Вісник податкової служби України” № 6 лютий 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).