Стокгольмська конвенція
про стійкі органічні забруднювачі
(укр/рос)
Статус Конвенції див.
( Конвенцію ратифіковано Законом
N 949-V від 18.04.2007, ВВР, 2007, N 30, ст.396 )
Дата підписання: 22.05.2001
Дата підписання Україною: 23.05.2001
Дата ратифікації Україною: 18.04.2007
Дата набрання чинності для України: 24.12.2007
Офіційний переклад
Сторони цієї Конвенції,
визнаючи, що стійкі органічні забруднювачі мають токсичні властивості, виявляють стійкість до розкладання, характеризуються біоакумуляцією і є об'єктом транскордонного перенесення по повітрю, воді й мігруючими видами, а також осаджуються на великій відстані від джерела їхнього викиду, нагромаджуючись в екосистемах суші та водних екосистемах;
усвідомлюючи наявність стурбованості станом здоров'я, особливо в країнах, що розвиваються, у зв'язку з тим, що місцеве населення піддається впливу стійких органічних забруднювачів, зокрема, вплив здійснюється на жінок, а через них передається прийдешнім поколінням;
визнаючи, що арктичні екосистеми й корінні общини знаходяться в особливій небезпеці внаслідок біопосилення впливу стійких органічних забруднювачів, а також, що зараження традиційних харчових продуктів, які використовуються ними, є питанням охорони здоров'я населення;
усвідомлюючи необхідність ужиття глобальних заходів стосовно стійких органічних забруднювачів;
беручи до уваги рішення 19/13 C Керівної Ради Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього природного середовища від 7 лютого 1997 року стосовно міжнародних дій з охорони здоров'я людини й навколишнього природного середовища, які здійснюються на основі заходів, які дозволять скоротити та (або) ліквідувати викиди й скиди стійких органічних забруднювачів;
посилаючись на положення відповідних міжнародних природоохоронних конвенцій, що стосуються цього питання, особливо Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди стосовно окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі, а також Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їхнім видаленням, у тому числі реґіональні угоди, розроблені в рамках її статті 11;
посилаючись також на відповідні положення Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку та Порядку денного на XXI століття;
визнаючи, що запобіжні засоби лежать в основі стурбованості всіх Сторін і закріплені в цій Конвенції;
визнаючи, що ця Конвенція та інші міжнародні угоди у сфері торгівлі й навколишнього природного середовища мають взаємодоповнювальний характер;
знову підтверджуючи, що Держави відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй і принципів міжнародного права мають суверенне право розробляти власні ресурси відповідно до своєї політики, що проводиться у сфері навколишнього природного середовища й розвитку, і несуть відповідальність за забезпечення того, щоб унаслідок здійснюваних у рамках їхньої юрисдикції або під їхнім контролем заходів не завдавати шкоди навколишньому природному середовищу інших Держав або районів, що не підпадають під їхню національну юрисдикцію;
беручи до уваги умови й особливі потреби країн, що розвиваються, і, особливо, найменш розвинених з них, а також країн з перехідною економікою, зокрема, необхідність розширення їхніх національних можливостей у сфері регулювання хімічних речовин, у тому числі шляхом передачі технології, надання фінансової й технічної допомоги й сприяння співробітництву між Сторонами;
беручи повною мірою до уваги Програму дій для сталого розвитку малих острівних держав, що розвиваються, прийняту в Барбадосі 6 травня 1994 року;
відмічаючи відповідні можливості розвинених країн і країн, що розвиваються, а також спільну, але диференційовану відповідальність Держав, як це закріплено в Принципі 7 Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку;
визнаючи важливий внесок, який приватний сектор і неурядові організації можуть зробити у справу забезпечення зменшення та (або) усунення викидів і скидів стійких органічних забруднювачів;
наголошуючи на важливості того, щоб виробники стійких органічних забруднювачів брали на себе відповідальність за зменшення шкідливих наслідків, що заподіюються їхньою продукцією, і надання споживачам, Урядам і громадськості інформації стосовно шкідливих властивостей таких хімічних речовин;
визнаючи необхідність ужиття заходів стосовно запобігання шкідливому впливу стійких органічних забруднювачів на всіх етапах їхнього життєвого циклу;
знову підтверджуючи Принцип 16 Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку, який установлює, що національні органи влади повинні прагнути сприяти інтерналізації екологічних витрат і використанню економічних коштів, беручи до уваги підхід, згідно з яким забруднювач повинен, у принципі, покривати витрати, пов'язані із забрудненням, належно враховуючи суспільні інтереси й не порушуючи міжнародної торгівлі та інвестування;
заохочуючи Сторони, що не мають у своєму розпорядженні програм регулювання й оцінок пестицидів і промислових хімічних речовин, розробляти такі програми;
визнаючи важливість розробки й використання екологічно безпечних альтернативних процесів і хімічних речовин;
будучи сповненими рішучості забезпечити охорону здоров'я людини й навколишнього природного середовища від шкідливого впливу стійких органічних забруднювачів,
домовилися про таке:
Стаття 1
Мета
Ураховуючи принцип ужиття запобіжних заходів, закріплений у Принципі 15 Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку, мета цієї Конвенції полягає в охороні здоров'я людини й навколишнього природного середовища від стійких органічних забруднювачів.
Стаття 2
Визначення
Для цілей цієї Конвенції:
a) "Сторона" означає Державу або реґіональну організацію економічної інтеграції, які дали свою згоду бути пов'язаними зобов'язаннями цієї Конвенції й для яких ця Конвенція набрала чинності;
b) "Реґіональна організація економічної інтеграції" означає організацію, створену суверенними Державами певного реґіону, якій її Державами-членами доручено займатися питаннями, що регулюються цією Конвенцією, і яка належним чином уповноважена відповідно до своїх внутрішніх процедур підписати, ратифікувати, прийняти, ухвалити цю Конвенцію або приєднатися до неї;
c) "Сторони, які присутні й беруть участь у голосуванні" означають Сторони, які присутні і які голосують "за" або "проти".
Стаття 3
Заходи стосовно зменшення або усунення викидів
унаслідок навмисного виробництва й використання
1. Кожна Сторона:
a) забороняє та (або) уживає правових та адміністративних заходів, що необхідні для ліквідації:
i) виробництва й використання нею хімічних речовин, наведених у додатку A, відповідно до положень цього додатка; та свого імпорту та експорту хімічних речовин, наведених у додатку A, відповідно до положень пункту 2; та
b) обмежує своє виробництво й використання хімічних речовин, наведених у додатку B, відповідно до положень цього додатка.
2. Кожна Сторона вживає заходів з метою забезпечення того, щоб:
a) хімічна речовина, наведена у додатках A чи B, імпортувалася тільки:
i) з метою екологічно безпечного видалення, як це зазначено в підпункті "d" пункту 1 статті 6; або
ii) з метою використання або цілі, які санкціоновані для цієї Сторони згідно з додатком A чи B;
b) хімічна речовина, наведена в додатку A, для якої діє конкретний виняток стосовно будь-якого виробництва або використання, або хімічна речовина, наведена в додатку B, для якої діє конкретний виняток стосовно будь-якого виробництва або використання чи прийнятна мета, експортувалася, з урахуванням будь-яких відповідних положень, які містяться в існуючих міжнародних документах стосовно процедур попередньо обґрунтованої згоди, тільки:
i) з метою екологічно безпечного видалення, як це зазначено в підпункті "d" пункту 1 статті 6;
ii) у Сторону, якій дозволено використати цю хімічну речовину відповідно до додатка A чи B; або
iii) в Державу, що не є Стороною цієї Конвенції, яка подала щорічний сертифікат Стороні, що експортує. Такий сертифікат визначає передбачуване використання хімічної речовини й уключає заяву стосовно такої хімічної речовини про те, що Держава, яка імпортує, зобов'язується:
a. охороняти здоров'я людини й навколишнього природного середовища шляхом ужиття необхідних заходів для мінімізації або запобігання викидам;
b. дотримуватись положень пункту 1 статті 6; і
c. у відповідних випадках виконувати положення пункту 2 частини II додатка B;
Такий сертифікат також уключає будь-яку відповідну допоміжну документацію, наприклад законодавчі акти, нормативні документи, або адміністративні чи директивні вказівки. Сторона, що експортує, надсилає цей сертифікат до Секретаріату протягом шістдесяти днів після його отримання;
c) хімічна речовина, наведена в додатку A, для якої стосовно будь-якого виробництва й використання для жодної Сторони більше не діють конкретні винятки, не експортувалася з неї, крім як для цілей екологічно безпечного видалення, як це зазначено в підпункті "d" пункту 1 статті 6;
d) для цілей цього пункту термін "Держава, що не є Стороною цієї Конвенції" включає, стосовно конкретної хімічної речовини, Державу або реґіональну організацію економічної інтеграції, які не дали своєї згоди бути пов'язаними положеннями цієї Конвенції стосовно цієї хімічної речовини.
3. Кожна Сторона, яка має одну або кілька програм регулювання й оцінки стосовно нових пестицидів або нових промислових хімічних речовин, уживає регулятивних заходів з метою недопущення виробництва й використання нових пестицидів або нових промислових хімічних речовин, які, з урахуванням критеріїв, наведених у пункті 1 додатка D, виявляють характеристики стійких органічних забруднювачів.
4. Кожна Сторона, яка має одну або кілька програм регулювання й оцінки стосовно пестицидів або промислових хімічних речовин, там, де це доцільно, бере до уваги в рамках цих програм критерії, наведені в пункті 1 додатка D, під час проведення оцінок пестицидів або промислових хімічних речовин, що використовуються на цей час.
5. Якщо в цій Конвенції не передбачено інше, пункти 1 і 2 не застосовуються до обсягів хімічних речовин, що підлягають використанню в межах лабораторних досліджень, а також як еталонний стандарт.
6. Будь-яка Сторона, стосовно якої діє конкретний виняток відповідно до додатка A або конкретний виняток або прийнятна мета відповідно до додатка B, уживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб будь-яке виробництво або використання в рамках такого винятку або мети здійснювалися таким чином, який не допускає або зводить до мінімуму вплив на людину й викиди в навколишнє природне середовище. Стосовно видів використання, які охоплюються винятком або прийнятною метою й пов'язані з навмисним викидом у навколишньому природному середовищі за умов нормального використання, такі викиди повинні бути мінімально необхідними, з урахуванням будь-яких відповідних норм і керівних принципів.
Стаття 4
Реєстр конкретних винятків
1. Цим засновується Реєстр з метою визначення Сторін, які мають конкретні винятки, наведені в додатках A чи B. Він не визначає Сторін, які використовують ті положення додатків A чи B, які можуть використовуватися всіма Сторонами. Реєстр ведеться Секретаріатом і відкритий для громадськості.
2. Реєстр уключає:
a) перелік видів конкретних винятків, наведених у додатках A й B;
b) перелік Сторін, які мають конкретний виняток, наведений у додатках A чи B; та
c) перелік строків дії кожного зареєстрованого конкретного винятку.
3. Будь-яка Держава, яка стала Стороною, може шляхом письмового повідомлення Секретаріатові зареєструвати один або більше видів конкретних винятків, наведених у додатку A чи B.
4. У випадку, якщо Сторона не зазначила в Реєстрі більш ранньої дати, або якщо строк дії не буде продовжено відповідно до пункту 7, будь-яка реєстрація конкретних винятків закінчується через п'ять років після дати набрання чинності цією Конвенцією стосовно конкретної хімічної речовини.
5. На своєму першому засіданні Конференція Сторін ухвалить рішення про процес перегляду даних, що включені до Реєстру.
6. Перед проведенням перегляду даних, що включені до Реєстру, відповідна Сторона подає Секретаріатові доповідь з обґрунтуванням триваючої необхідності реєстрації цього винятку. Ця доповідь надсилається Секретаріатом усім Сторонам. Перегляд реєстрації проводиться на основі всієї наявної інформації. Після цього Конференція Сторін може винести стосовно відповідної Сторони такі рекомендації, які вона вважатиме за потрібне.
7. На прохання відповідної Сторони Конференція Сторін може ухвалити рішення про продовження строку дії конкретного винятку на період до п'яти років. Ухвалюючи своє рішення, Конференція Сторін належним чином ураховує особливі обставини Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін, що є країнами з перехідною економікою.
8. Будь-яка Сторона може в будь-який момент відкликати з Реєстру дані стосовно конкретного винятку шляхом письмового повідомлення Секретаріатові. Цей виняток набирає чинності з дати, указаної в повідомленні.
9. Якщо не залишається жодної Сторони, зареєстрованої стосовно окремого виду конкретного винятку, жодна нова реєстрація стосовно нього не може здійснюватися.
Стаття 5
Заходи зі зменшення або ліквідації викидів
унаслідок ненавмисного виробництва
Кожна Сторона, як мінімум, уживає викладених нижче заходів, спрямованих на зменшення сукупних викидів з антропогенних джерел кожної з хімічних речовин, наведених у додатку C, з метою їхньої постійної мінімізації і, якщо це можливо, остаточного усунення:
a) розробляє план дій або, якщо це доцільно, реґіональний або субреґіональний план дій протягом двох років після набрання чинності цією Конвенцією для неї й згодом здійснює його як складову плану здійснення, зазначеного в статті 7, призначеного для ідентифікації, визначення властивостей і розв'язання питань стосовно викидів хімічних речовин, наведених у додатку C, а також для сприяння здійсненню підпунктів "b" - "e". План дій уключає такі елементи:
i) оцінку існуючих і прогнозованих викидів, у тому числі розроблення й ведення кадастрів джерел й оцінку викидів з урахуванням категорій джерел, зазначених у додатку C;
ii) оцінка ефективності законів і політики Сторони, спрямованих на врегулювання таких викидів;
iii) стратегії, спрямовані на виконання зобов'язань, які містяться в цьому пункті, з урахуванням оцінок, згаданих у підпунктах "i" та "ii";
iv) заходи по сприянню освіті, підготовці кадрів і підвищенню обізнаності з питань, що стосуються цих стратегій;
v) проведення кожні п'ять років перегляду ходу реалізації стратегій і досягнутого успіху у виконанні зобов'язань, передбачених цим пунктом; такі огляди включаються до доповідей, що подаються відповідно до статті 15;
vi) графік виконання плану дій, у тому числі включених до нього стратегій і заходів;
b) сприяє застосуванню наявних, необхідних і практичних заходів, які могли б оперативним чином забезпечити ліквідацію джерела, або реальне та істотне зменшення рівнів викидів;
c) сприяє розробленню і, якщо вона вважає це доцільним, вимагає використання замінників чи видозмінених матеріалів, продуктів і процесів з метою недопущення утворення й викидів хімічних речовин, наведених у додатку C, з урахуванням загальних вказівок стосовно заходів стосовно запобігання викидам і зменшення їх, викладених у додатку C, а також керівних принципів, які будуть прийняті відповідно до рішення Конференції Сторін;
d) сприяє і, відповідно до графіка здійснення свого плану дій, вимагає використання найліпших існуючих методів для нових джерел у рамках категорій джерел, які Сторона визначила як такі, що вимагають ужиття таких заходів у рамках свого плану дій, з приділенням особливої уваги на початковому етапі категоріям джерел, указаним у частині II додатка C. У будь-якому випадку, вимога про використання найліпших існуючих методів для нових джерел у рамках категорій, наведених у частині II цього додатка, має запроваджуватися поступово, наскільки це можливо, але бути впровадженою не пізніше, ніж через чотири роки після набрання чинності Конвенцією для цієї Сторони. Для визначених категорій, Сторони заохочують використання найліпших видів природоохоронної діяльності. Стосовно визначених категорій Сторони враховують загальні вказівки щодо застосування заходів із запобігання викидам і зменшення їх, викладені в цьому додатку, а також керівні принципи стосовно найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності, які будуть прийняті відповідно до рішення Конференції Сторін;
e) сприяє, відповідно до свого плану дій, застосуванню найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності стосовно:
i) існуючих джерел у рамках категорій джерел, наведених у частині II додатка C, і стосовно джерел, які приводяться в частині III цього додатка; та
ii) нових джерел у рамках категорій джерел, наведених у частині III додатка C, які Стороною не розглядалися в рамках підпункту "d".
Під час використання найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності Сторони повинні брати до уваги загальні вказівки стосовно вжиття заходів із запобігання викидам і зменшення їх, викладені в додатку C, а також керівні принципи стосовно найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності, які будуть прийняті відповідно до рішення Конференції Сторін;
f) для цілей цього пункту й додатка C:
i) "найліпші існуючі методи" означають найбільш ефективний і передовий етап у розвитку діяльності й способів її застосування, які вказують на практичну прийнятність конкретних методів забезпечення для надання, у принципі, основи стосовно обмеження викидів, призначених запобігати і, там, де це не може бути здійснено, у цілому зменшувати викиди хімічних речовин, наведених у частині I додатка C, та їхній вплив на навколишнє природне середовище в цілому. Стосовно цього:
ii) "методи" включають як технологію, що використовується, так і те, яким чином установки проектуються, споруджуються, експлуатуються, функціонують і виводяться з експлуатації;
iii) "існуючі" методи означають методи, доступні для оператора, а також розроблені в масштабах, що допускають застосування у відповідному промисловому секторі за економічно й технічно здійсненних умов з урахуванням витрат і переваг; та "найліпші" означають найбільш ефективні для досягнення високого загального рівня захисту навколишнього природного середовища в цілому;
iv) "найліпші види природоохоронної діяльності" означають застосування найбільш прийнятного поєднання стратегій і заходів з регулювання природоохоронної діяльності;
v) "нове джерело" означає будь-яке джерело, будівництво або значні модифікації якого початі, принаймні, через рік після дати:
a. набрання чинності цією Конвенцією для відповідної Сторони; або
b. набрання чинності для цієї Сторони поправки до додатка C, коли це джерело починає підпадати під положення цієї Конвенції лише через цю поправку;
g) значення граничних викидів або стандарти ефективності можуть використовуватися Стороною для виконання зобов'язань, що стосуються найліпших існуючих методів у рамках цього пункту.
Стаття 6
Заходи стосовно зменшення або ліквідації викидів,
пов'язаних із запасами й відходами
1. З метою забезпечення того, щоб запаси, що складаються з, або містять хімічні речовини, наведені в додатку A чи в додатку B, і відходи, у тому числі продукти й вироби, що перетворилися у відходи, що складаються з, містять чи забруднені хімічною речовиною, наведеною в додатку A, B чи C, регулювалися таким чином, щоб була забезпечена охорона здоров'я людини й навколишнього природного середовища, кожна Сторона:
a) розробляє відповідні стратегії з метою виявлення:
i) запасів, що складаються з, або містять хімічні речовини, наведені в додатку A чи B; та
ii) продуктів і виробів, що знаходяться у вжитку, а також відходів, що складаються з, містять чи забруднені хімічною речовиною, наведеною в додатку A, B чи C;
b) виявляє, по можливості, запаси, що складаються з, або містять хімічні речовини, наведені в додатку A чи B, на основі стратегій, зазначених у підпункті "a";
c) відповідним чином забезпечує безпечне, ефективне й екологічно обґрунтоване регулювання запасів. Запаси хімічних речовин, наведених у додатку A чи B, після того як вони не дозволяються до використання відповідно до будь-якого конкретного винятку, зазначеного в додатку A або конкретного винятку чи прийнятної мети, зазначених у додатку B, за винятком запасів, дозволених до експорту відповідно до пункту 2 статті 3, уважаються відходами й підлягають регулюванню відповідно до положень підпункту "d";
d) уживає відповідних заходів для того, щоб такі відходи, у тому числі продукти й вироби, після перетворення їх у відходи:
i) оброблялися, збиралися, транспортувалися й зберігалися в екологічно безпечний спосіб;
ii) видалялися в такий спосіб, щоб стійкі органічні забруднювачі, що містяться в них, знищувалися чи необоротно перетворювалися таким чином, щоб вони не виявляли властивостей стійких органічних забруднювачів або видалялися в інший екологічно безпечний спосіб, якщо знищення чи необоротне перетворення не є екологічно найліпшим варіантом або вміст стійких органічних забруднювачів є низьким, з огляду на міжнародні правила, стандарти й керівні принципи, у тому числі ті, які можуть бути розроблені відповідно до пункту 2, і відповідні глобальні й реґіональні режими, що визначають регулювання небезпечних відходів;
iii) не дозволялося видаляти шляхом операцій, які можуть призводити до рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного використання чи альтернативного використання стійких органічних забруднювачів; та
iv) не транспортувалися через міжнародні кордони, без урахування міжнародних правил, стандартів і керівних принципів;
e) докладає зусиль для розроблення відповідних стратегій стосовно виявлення місць, забруднених хімічними речовинами, наведеними в додатках A, B чи C; у випадку проведення робіт з відновлення цих місць, такі роботи здійснюються в екологічно безпечний спосіб.
2. Конференція Сторін тісно співробітничає з відповідними органами Базельської Конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їхнім видаленням, inter alia:
a) встановлює рівні знищення й необоротного перетворення, необхідні для забезпечення того, щоб властивості стійких органічних забруднювачів, як це зазначено в пункті 1 додатка D, не виявлялися;
b) визначає ті методи, які вона вважає методами екологічно безпечного видалення, як зазначено вище; та
c) здійснює роботу для встановлення відповідних рівнів концентрації хімічних речовин, наведених у додатках A, B та C, для визначення низького вмісту стійких органічних забруднювачів відповідно до підпункту "d, ii" пункту 1.
Стаття 7
Плани виконання
1. Кожна Сторона:
a) розробляє й прагне здійснювати план виконання своїх зобов'язань, передбачених цією Конвенцією;
b) подає свій план виконання Конференції Сторін протягом двох років після дати набрання для неї чинності цією Конвенцією; та
c) переглядає й оновлює, відповідним чином, свій план виконання на періодичній основі й відповідно до процедури, яка буде визначена рішенням Конференції Сторін.
2. Сторони, у випадку доцільності, співробітничають безпосередньо або через глобальні, реґіональні й субреґіональні організації та проводять консультації зі своїми національними заінтересованими сторонами, у тому числі жіночі організації та групи, що займаються охороною здоров'я дітей, з метою сприяння розробленню, здійсненню й оновленню своїх планів виконання.
3. Сторони прагнуть використовувати і, за необхідності, створювати засоби для включення національних планів виконання стосовно стійких органічних забруднювачів, де це доцільно, до своїх стратегій сталого розвитку.
Стаття 8
Уключення хімічних речовин до додатків A, B та C
1. Сторона може подати Секретаріатові пропозицію про включення будь-якої хімічної речовини до додатків A, B та (або) C. У пропозиції повинна міститися інформація, зазначена в додатку D. Під час подання пропозиції Стороні можуть надавати допомогу інші Сторони та (або) Секретаріат.
2. Секретаріат перевіряє, чи містить ця пропозиція інформацію, яка зазначена в додатку D. Якщо Секретаріат уважає, що пропозиція містить зазначену інформацію, він надсилає її Комітетові з розгляду стійких органічних забруднювачів.
3. Комітет розглядає пропозицію та застосовує критерії відбору, зазначені в додатку D, на основі гнучкого й прозорого підходу, комплексним і збалансованим чином ураховуючи всю надану інформацію.
4. Якщо Комітет уважає, що він:
a) задоволений тим, що виконані критерії відбору, він через Секретаріат надсилає цю пропозицію й наявну оцінку Комітету всім Сторонам і спостерігачам та запрошує їх надати інформацію, зазначену в додатку E; або
b) не задоволений дотриманням критеріїв відбору, він через Секретаріат інформує всі Сторони й спостерігачів та надає пропозицію й оцінку Комітету всім Сторонам, і пропозиція відхиляється.
5. Будь-яка Сторона може знову подати Комітетові пропозицію, яка була відхилена ним відповідно до пункту 4. Під час повторного подання до пропозиції можуть бути включені будь-які докази стурбованості цієї Сторони, а також обґрунтування для додаткового її розгляду Комітетом. Якщо, після додержання цієї процедури, Комітет знову відхиляє пропозицію, Сторона може оспорити це рішення Комітету, і Конференція Сторін розглядає це питання на своїй наступній сесії. Конференція Сторін може вирішити, виходячи з критеріїв відбору, що містяться в додатку D, і зважаючи на оцінку Комітету й будь-яку додаткову інформацію, надану будь-якою Стороною або спостерігачем, що слід підтримати таку пропозицію.
6. Якщо Комітет вирішить, що критерії відбору були додержані або Конференція Сторін ухвалила постанову, що слід підтримати пропозицію, Комітет продовжує розгляд пропозиції, беручи до уваги будь-яку отриману відповідну додаткову інформацію, і готує проект характеристики ризиків відповідно до додатка E. Він надає через Секретаріат цей проект усім Сторонам і спостерігачам, збирає їхні технічні зауваження й завершує підготовку характеристики ризиків, зважаючи на ці зауваження.
7. Якщо на основі характеристики ризиків, підготовленої відповідно до додатка E, Комітет доходить висновку, що:
a) ця хімічна речовина внаслідок її перенесення в навколишнє природне середовище на великі відстані може викликати серйозні несприятливі наслідки для здоров'я людини та (або) навколишнього природного середовища в глобальному масштабі, слід підтримати пропозицію. Відсутність повної наукової певності не перешкоджає підтримці пропозиції. Комітет через Секретаріат запрошує всі Сторони й спостерігачів надати інформацію, що стосується міркувань, указаних у додатку F. Після цього він готує оцінку регулювання ризиків, яка включає аналіз можливих заходів регулювання цієї хімічної речовини відповідно до цього додатка; або
b) пропозицію не слід підтримувати, він надає через Секретаріат наявну характеристику ризиків усім Сторонам і спостерігачам і відхиляє цю пропозицію.
8. Стосовно будь-якої пропозиції, яку було відхилено відповідно до підпункту "b" пункту 7, Сторона може звернутися до Конференції Сторін з проханням розглянути питання про те, щоб доручити Комітетові запитати додаткову інформацію в Сторони, що пропонує, та інших Сторін протягом періоду, що не перевищує одного року. Після закінчення цього періоду й на основі будь-якої отриманої інформації Комітет знову розглядає пропозицію відповідно до пункту 6 в пріоритетному порядку, який визначається Конференцією Сторін. Якщо після використання цієї процедури Комітет знову відхиляє пропозицію, Сторона може оспорити це рішення Комітету, і Конференція Сторін розглядає це питання на своїй наступній сесії. Конференція Сторін може вирішити, виходячи з характеристики ризиків, підготовленої відповідно до додатка E, і беручи до уваги оцінку Комітету й будь-яку додаткову інформацію, надану будь-якою Стороною або спостерігачем, про те, що пропозицію слід підтримати. Якщо Конференція Сторін уважає, що пропозицію необхідно підтримати, тоді Комітет готує оцінку регулювання ризиків.
9. На основі характеристики ризиків, зазначеної в пункті 6, й оцінки регулювання ризиків, зазначеної в підпункті "a" пункту 7 або пункті 8, Комітет виносить рекомендацію стосовно того, чи слід Конференції Сторін розглядати питання про включення цієї хімічної речовини до додатків A, B та (або) C. Конференція Сторін, належним чином ураховуючи рекомендації Комітету, у тому числі будь-яку відсутність наукової достовірності, вирішує, у запобіжний спосіб, чи слід унести цю хімічну речовину до додатків A, B та (або) C, і визначає відповідні заходи регулювання.
Стаття 9
Обмін інформацією
1. Кожна Сторона сприяє або здійснює обмін інформацією, що стосується:
a) зменшення або ліквідації виробництва, використання й викидів стійких органічних забруднювачів; та
b) альтернатив стійким органічним забруднювачам, у тому числі інформацію стосовно пов'язаних з ними ризиків, а також економічних і соціальних витрат.
2. Сторони здійснюють обмін інформацією, зазначеною в пункті 1, безпосередньо або через Секретаріат.
3. Кожна Сторона призначає національний координаційний центр для обміну такою інформацією.
4. Секретаріат виконує функцію посередницького механізму стосовно інформації про стійкі органічні забруднювачі, у тому числі інформацію, що надається Сторонами, міжурядовими організаціями й неурядовими організаціями.
5. Для цілей цієї Конвенції інформація, що стосується питань здоров'я й безпеки людини й навколишнього природного середовища, не вважається конфіденційною. Сторони, які здійснюють обмін іншою інформацією відповідно до цієї Конвенції, забезпечують захист будь-якої конфіденційної інформації на основі взаємних домовленостей.
Стаття 10
Інформування, підвищення обізнаності й освіта громадськості
1. Кожна Сторона в межах своїх можливостей надає підтримку й сприяє:
a) підвищенню обізнаності своїх директивних і керівних органів з питань стійких органічних забруднювачів;
b) забезпеченню громадськості всією наявною інформацією про стійкі органічні забруднювачі з урахуванням пункту 5 статті 9;
c) розробленню й здійсненню навчальних програм і програм підвищення обізнаності громадськості, особливо для жінок, дітей і найменш освічених осіб, з питань стійких органічних забруднювачів, а також їхніх наслідків для здоров'я й навколишнього природного середовища та їхніх альтернатив;
d) участі громадськості в розв'язанні питань, що стосуються стійких органічних забруднювачів та їхнього впливу на здоров'я й навколишнє природне середовище, а також розробленню відповідних заходів реагування, у тому числі створенню можливостей для забезпечення на національному рівні внеску для здійснення цієї Конвенції;
e) підготовці робочих, наукових, викладацьких, технічних і управлінських кадрів;
f) підготовці на національному й міжнародному рівнях матеріалів з питань освіти та обізнаності громадськості та обміну ними; і
g) розробленню й здійсненню освітніх і навчальних програм на національному й міжнародному рівнях.
2. Кожна Сторона в межах своїх можливостей забезпечує, щоб громадськість мала доступ до суспільної інформації, згаданої в пункті 1, а також щоб ця інформація регулярно оновлювалася.
3. Кожна Сторона в межах своїх можливостей заохочує промислових і професійних користувачів надавати підтримку й сприяти забезпеченню інформацією, зазначеною в пункті 1, на національному і, там, де це доцільно, субреґіональному, реґіональному й глобальному рівнях.
4. Забезпечуючи інформацію про стійкі органічні забруднювачі та їхні альтернативи, Сторони можуть використовувати форми даних з питань безпеки, доповіді, засоби масової інформації та інші засоби зв'язку й можуть створювати інформаційні центри на національному й реґіональному рівнях.
5. Кожна Сторона сприятливо розглядає питання про створення механізмів, таких як реєстри викидів і перенесення забруднювачів, для збирання й поширення інформації стосовно розрахункових показників щорічних обсягів хімічних речовин, наведених у додатках A, B чи C, які викидаються або видаляються.
Стаття 11
Наукові дослідження, розробки та моніторинг
1. Сторони в межах своїх можливостей заохочують та (або) здійснюють, на національному й міжнародному рівнях, відповідні наукові дослідження, розробки, моніторинг і співробітництво стосовно стійких органічних забруднювачів і, якщо це доцільно, їхніх альтернатив і потенційних стійких органічних забруднювачів з таких питань, зокрема, як їхні:
a) джерела й викиди в навколишнє природне середовище;
b) присутність, рівні в організмах людей і навколишньому природному середовищі й відповідні тенденції;
c) перенесення в навколишньому природному середовищі, стан та перетворення;
d) вплив на здоров'я людини й навколишнє природне середовище;
e) соціально-економічні та культурні наслідки;
f) зменшення та (або) ліквідація викидів; та
g) гармонізовані методології обліку джерел походження й аналітичні методи вимірювання викидів.
2. Уживаючи заходів відповідно до пункту 1, Сторони, у межах своїх можливостей:
a) забезпечують, у випадку доцільності, підтримку й дальший розвиток міжнародних програм, мереж й організацій, які займаються визначенням, проведенням, оцінкою й фінансуванням наукових досліджень, збиранням даних і моніторингом, беручи до уваги необхідність зведення до мінімуму дублювання зусиль;
b) підтримують національні й міжнародні зусилля, спрямовані на розширення національних можливостей у сфері науково-технічних досліджень, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, а також сприяють доступу до даних та результатів аналізів й обміну ними;
c) враховують інтереси й потреби країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, зокрема, стосовно фінансових і технічних ресурсів, і співробітничають з метою розширення їхніх можливостей для участі в реалізації зусиль, зазначених у викладених вище підпунктах "a" й "b";
d) проводять наукові дослідження, спрямовані на пом'якшення наслідків впливу стійких органічних забруднювачів на репродуктивну функцію;
e) регулярно й своєчасно надають громадськості доступ до результатів своїх заходів у сфері досліджень, розробок і моніторингу, зазначених у цьому пункті; і
f) заохочують та (або) співробітничають у сфері збереження й поповнення інформації, одержаної внаслідок наукових досліджень, розробок і моніторингу.
Стаття 12
Технічна допомога
1. Сторони визнають, що надання своєчасної й відповідної технічної допомоги на прохання Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін, які є країнами з перехідною економікою, є необхідною умовою для успішного здійснення цієї Конвенції.
2. Сторони співробітничають у наданні своєчасної й відповідної технічної допомоги Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, щоб сприяти їм, беручи до уваги їхні особливі потреби, у розробці та зміцненні їхньої спроможності виконати свої зобов'язання в рамках цієї Конвенції.
3. Стосовно цього технічна допомога, що надається Сторонами, які є розвиненими країнами, та іншими Сторонами відповідно до їхніх можливостей, уключає взаємно погоджену й доречну технічну допомогу для створення потенціалу у зв'язку з виконанням зобов'язань у рамках цієї Конвенції. Додаткові вказівки стосовно цього будуть надані Конференцією Сторін.
4. Сторони, відповідним чином, створюють механізми з метою надання технічної допомоги й сприяння передачі технології Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, у зв'язку з виконанням положень цієї Конвенції. Ці механізми включають реґіональні й субреґіональні центри стосовно зміцнення потенціалу й передачі технології для сприяння Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, у виконанні ними своїх зобов'язань у рамках цієї Конвенції. Додаткові вказівки стосовно цього будуть надані Конференцією Сторін.
5. У контексті цієї статті Сторони стосовно своїх дій по наданню технічної допомоги повною мірою беруть до уваги конкретні потреби й особливе становище в найменш розвинених країнах і малих острівних державах, що розвиваються.
Стаття 13
Фінансові ресурси й механізми
1. Кожна Сторона зобов'язується надавати, у межах своїх можливостей, фінансову підтримку й заохочення стосовно тих національних заходів, які спрямовані на досягнення мети цієї Конвенції, відповідно до своїх національних планів, пріоритетів і програм.
2. Сторони, що є розвиненими країнами, надають нові й додаткові фінансові ресурси, щоб дати можливість Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, покрити всі погоджені додаткові витрати, пов'язані зі здійсненням заходів для виконання їхніх зобов'язань у рамках цієї Конвенції, відповідно до домовленостей між Стороною-реципієнтом й установою, задіяною в механізмі, описаному в пункті 6. Інші Сторони можуть також надавати такі фінансові ресурси на добровільній основі й виходячи зі своїх можливостей. Крім того, слід заохочувати внески з інших джерел. Під час виконання цих зобов'язань ураховуються потреба в забезпеченні адекватності, передбачуваності, своєчасного потоку коштів і важливість нести спільний фінансовий тягар Сторонами, що роблять внески.
3. Сторони, що є розвиненими країнами, та інші Сторони, виходячи зі своїх можливостей і відповідно до своїх національних планів, пріоритетів і програм, можуть також надавати, а Сторони, які є країнами, що розвиваються, і Сторони, які є країнами з перехідною економікою, можуть отримувати фінансові ресурси, призначені для сприяння здійсненню цієї Конвенції, через інші двосторонні, реґіональні й багатосторонні джерела або канали.
4. Ступінь, до якого Сторони, які є країнами, що розвиваються, будуть ефективно виконувати свої зобов'язання в рамках цієї Конвенції, залежатиме від ефективного виконання Сторонами, що є розвиненими країнами, своїх зобов'язань у рамках цієї Конвенції стосовно фінансових ресурсів, технічної допомоги й передачі технології. Той факт, що сталий економічний і соціальний розвиток і викорінювання бідності є основними й першорядними пріоритетами Сторін, які є країнами, що розвиваються, буде братися до уваги повною мірою, з приділенням належної уваги необхідності охорони здоров'я людини й навколишнього природного середовища.
5. Сторони повною мірою беруть до уваги конкретні потреби й особливе становище найменше розвинених країн і малих острівних держав, що розвиваються, під час ужиття заходів у сфері фінансування.
6. Цим визначається механізм надання адекватних і сталих фінансових ресурсів Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, на безоплатній або пільговій основі для сприяння їхньому виконанню положень Конвенції. Для цілей цієї Конвенції цей механізм функціонує під управлінням і відповідним керівництвом Конференції Сторін і є підзвітним їй. Забезпечення його функціонування доручається одній або кільком структурам, у тому числі існуючі міжнародні структури, відповідно до рішення, яке може прийняти Конференція Сторін. Цей механізм може також уключати інші структури, що надають фінансову й технічну допомогу на багатосторонній, реґіональній і двосторонній основі. Внески до цього механізму є додатковими до інших фінансових коштів, що переказуються Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, що є країнами з перехідною економікою, і здійснюються відповідно до пункту 2.
7. Відповідно до цілей цієї Конвенції й пункту 6 Конференція Сторін на своїй першій нараді приймає відповідні керівні вказівки стосовно механізму, і погоджує зі структурою або структурами, що беруть участь у діяльності механізму фінансування, заходи, які необхідно здійснити. Керівні вказівки стосуються, inter alia, таких аспектів, як:
a) визначення пріоритетів у сфері політики, стратегії та програмної діяльності, а також розгорнених чітких критеріїв і керівних принципів стосовно права на доступ до фінансових ресурсів та їхнього використання, у тому числі моніторинг й оцінку використання цих ресурсів на регулярній основі;
b) подання структурою або структурами регулярних доповідей Конференції Сторін про адекватність і сталість фінансування заходів, пов'язаних зі здійсненням Конвенції;
c) сприяння фінансуванню підходів, механізмів і домовленостей з різних джерел;
d) схеми, що дозволяють установити передбачувані й визначені обсяги необхідних і наявних фінансових ресурсів для здійснення цієї Конвенції, з урахуванням того, що відмова від стійких органічних забруднювачів може вимагати тривалого фінансування, й умови періодичного перегляду цих обсягів; та
e) форми надання заінтересованим Сторонам допомоги для оцінки потреб, забезпечення інформацією про існуючі джерела фінансування й системи фінансування з метою сприяння координації їхніх зусиль.
8. Конференція Сторін проводить, не пізніше, ніж на своїй другій нараді, а після цього - на регулярній основі, огляд ефективності механізму, створеного відповідно до цієї статті, його здатності задовольняти потреби, що змінюються, Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін, які є країнами з перехідною економікою, критеріїв і керівних вказівок, зазначених у пункті 7, рівня фінансування, а також ефективності діяльності організаційних структур, яким доручено забезпечити функціонування механізму фінансування. На основі результатів такого огляду вона вживає, якщо це необхідно, відповідних заходів для підвищення ефективності механізму, у тому числі рекомендації й керівні вказівки стосовно заходів із забезпечення адекватного й сталого фінансування для задоволення потреб Сторін.
Стаття 14
Тимчасові заходи фінансування
Інституційна структура Фонду глобального навколишнього природного середовища, яка діє відповідно до Документа про заснування реструктурованого Фонду глобального навколишнього природного середовища, тимчасово діє як основна структура, якій доручено здійснювати функції механізму фінансування, зазначеного в статті 13, у період між набранням чинності цією Конвенцією й першою нарадою Конференції Сторін, або до того часу, поки Конференція Сторін не вирішить, яка організаційна структура буде призначена відповідно до статті 13. Інституційна структура Фонду глобального навколишнього природного середовища виконує ці функції оперативними заходами, що конкретно стосуються стійких органічних забруднювачів, беручи до уваги те, що в цій сфері можуть бути потрібні нові механізми.
Стаття 15
Надання інформації
1. Кожна Сторона надає Конференції Сторін інформацію про заходи, які вона вживає для здійснення положень цієї Конвенції, і про ефективність таких заходів з погляду досягнення цілей цієї Конвенції.
2. Кожна Сторона надає Секретаріатові:
a) статистичні дані про сукупні обсяги її виробництва, імпорту й експорту кожної з хімічних речовин, наведених у додатках A й B, або реальну оцінку таких даних; і
b) наскільки це практично можливо, перелік Держав, з яких вона імпортувала кожну таку речовину, і Держав, до яких вона експортувала кожну таку речовину.
3. Надання такої інформації здійснюється з такою періодичністю й у такій формі, які будуть визначені Конференцією Сторін на її першій нараді.
Стаття 16
Оцінка ефективності
1. Починаючи через чотири роки після набрання чинності цією Конвенцією, а далі з періодичністю, що визначається Конференцією Сторін, Конференція проводить оцінку ефективності цієї Конвенції.
2. З метою сприяння такій оцінці Конференція Сторін на своїй першій нараді започатковує створення механізмів з метою свого забезпечення порівняльними даними про контроль за присутністю хімічних речовин, наведених у додатках A, B й C, та їхнім реґіональним і глобальним переміщенням у навколишньому природному середовищі. Ці механізми:
a) здійснюються Сторонами на реґіональній основі, якщо це доречно, відповідно до їхніх технічних і фінансових можливостей на реґіональній основі, максимально використовуючи існуючі програми й механізми моніторингу й сприяючи забезпеченню погодженості підходів;
b) можуть, за необхідності, доповнюватися з огляду на відмінності між реґіонами та їхні можливості здійснювати заходи з моніторингу; та
c) уключають надання доповідей Конференції Сторін про результати заходів з моніторингу на реґіональній і глобальній основі з періодичністю, яку визначає Конференція Сторін.
3. Оцінка, про яку йдеться в пункті 1, проводиться на основі наявної наукової, екологічної, технічної й економічної інформації, у тому числі:
a) доповіді та іншу інформацію з моніторингу, надані відповідно до пункту 2;
b) національні доповіді, що подаються відповідно до статті 15; і
c) інформацію про недотримання, що подається згідно з процедурами, установленими відповідно до статті 17.
Стаття 17
Недотримання
Конференція Сторін якнайшвидше розробляє й затверджує процедури та інституційні механізми для визначення недотримання положень цієї Конвенції й для вжиття заходів стосовно Сторін, які не дотримуються Конвенції.
Стаття 18
Врегулювання спорів
1. Сторони врегульовують будь-який спір між ними стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції шляхом переговорів або іншими мирними засобами за власним вибором.
2. Під час ратифікації, прийняття, схвалення цієї Конвенції чи приєднанні до неї, чи будь-коли після цього, будь-яка Сторона, яка не є реґіональною організацією економічної інтеграції, може надіслати Депозитарієві письмову заяву про те, що стосовно будь-якого спору, що стосується тлумачення чи застосування цієї Конвенції, вона визнає одне чи обидва з викладених нижче способів урегулювання спору як обов'язкові стосовно будь-якої Сторони, що приймає на себе такі самі зобов'язання:
a) арбітраж відповідно до процедур, які мають бути по можливості швидше прийняті Конференцією Сторін і включені до додатка;
b) передачу спору до Міжнародного Суду.
3. Сторона, що є реґіональною організацією економічної інтеграції, може зробити подібну заяву стосовно арбітражу відповідно до процедури, зазначеної в підпункті "a" пункту 2.
4. Заява, зроблена відповідно до пункту 2 або пункту 3, залишається чинною до закінчення строку дії відповідно до її умов або до завершення трьох місяців після здачі на зберігання Депозитарієві письмового повідомлення про її анулювання.
5. Закінчення строку дії заяви, повідомлення про анулювання або нова заява жодним чином не впливають на судочинство до арбітражного розгляду або розгляду в Міжнародному Суді, якщо сторони спору не домовилися про інше.
6. Якщо сторони спору не погодилися відповідно до пункту 2 на ту саму чи будь-яку з процедур, та якщо вони не змогли врегулювати свій спір протягом дванадцяти місяців після надіслання однією стороною іншій стороні повідомлення про існування спору між ними, такий спір, на прохання будь-якої сторони спору, передається на розгляд погоджувальної комісії. Погоджувальна комісія готує доповідь з рекомендаціями. Додаткові процедури, що стосуються погоджувальної комісії, уключаються до додатка, який буде затверджено Конференцією Сторін не пізніше, ніж на її другій нараді.
Стаття 19
Конференція Сторін
1. Цим засновується Конференція Сторін.
2. Перша нарада Конференції Сторін скликається Виконавчим директором Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього природного середовища не пізніше, ніж через один рік після набрання чинності цією Конвенцією. Згодом чергові наради Конференції Сторін проводяться з періодичністю, яку встановить Конференція.
3. Позачергові наради Конференції Сторін проводяться тоді, коли Конференція може вважати це за потрібне, або на письмове прохання будь-якої Сторони, за умови, що це прохання буде підтримане, принаймні, однією третиною Сторін.
4. Конференція Сторін на своїй першій нараді погоджує консенсусом і приймає регламент першої наради й фінансові правила для себе й будь-яких допоміжних органів, а також фінансові положення, що регулюють функціонування Секретаріату.
5. Конференція Сторін постійно контролює й оцінює виконання цієї Конвенції. Вона виконує функції, покладені на неї відповідно до Конвенції, і з цією метою:
a) засновує, на доповнення до вимог, визначених у пункті 6, такі допоміжні органи, які вона вважає необхідними для виконання цієї Конвенції,
b) співробітничає, якщо це доцільно, з компетентними міжнародними організаціями та міжурядовими й неурядовими органами; та
c) проводить регулярний огляд усієї інформації, наданої Сторонам відповідно до статті 15, у тому числі розгляд ефективності стосовно підпункту "b, iii" пункту 2 статті 3;
d) розглядає та вживає будь-яких додаткових заходів, які можуть бути необхідними для досягнення цілей Конвенції.
6. Конференція Сторін на своїй першій нараді засновує допоміжний орган під назвою "Комітет з розгляду стійких органічних забруднювачів" з метою виконання функцій, визначених для такого Комітету цією Конвенцією. Стосовно цього:
a) члени Комітету з розгляду стійких органічних забруднювачів призначаються Конференцією Сторін. Комітет складається з експертів у сфері оцінки й регулювання хімічних речовин, які призначаються урядами. Члени Комітету призначаються на основі справедливого географічного розподілу;
b) Конференція Сторін ухвалює рішення про компетенцію, організацію й функціонування Комітету; та
c) Комітет докладає всіх зусиль для прийняття своїх рекомендацій консенсусом. Якщо всі засоби для досягнення консенсусу вичерпано, а консенсусу не досягнуто, то як останній засіб, така рекомендація приймається більшістю у дві третини голосів членів, що присутні й беруть участь у голосуванні.
7. Конференція Сторін на своїй третій нараді дає оцінку стосовно того, чи зберігається необхідність у процедурі, що міститься в підпункті "b" пункту 2 статті 3, у тому числі розгляд її ефективності.
8. Організація Об'єднаних Націй, її спеціалізовані установи й Міжнародне Агентство Атомної Енергії, а також будь-яка держава, що не є Стороною цієї Конвенції, можуть бути представлені на нарадах Конференції Сторін як спостерігачі. Будь-які інші органи або установи, національні чи міжнародні, урядові чи неурядові, які мають компетенцією в питаннях, що охоплюються цією Конвенцією, і які повідомили Секретаріатові про своє бажання бути представленими на нараді Конференції Сторін як спостерігачі, можуть бути допущені до участі в ній, якщо проти цього не заперечує щонайменше одна третина присутніх на нараді Сторін. Допуск й участь спостерігачів регулюються регламентом, прийнятим Конференцією Сторін.
Стаття 20
Секретаріат
1. Цим засновується Секретаріат.
2. На Секретаріат покладаються такі функції:
a) організація нарад Конференції Сторін та її допоміжних органів та їм послуг за необхідності;
b) сприяння наданню Сторонам, особливо Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, на їхнє прохання, допомоги в здійсненні цієї Конвенції;
c) забезпечення необхідної координації із Секретаріатами інших відповідних міжнародних органів;
d) підготовка й надання Сторонам періодичних доповідей, що базуються на інформації, отриманій відповідно до статті 15, та іншій наявній інформації;
e) укладання під загальним керівництвом Конференції Сторін таких адміністративних і договірних угод, які можуть бути потрібні для ефективного виконання його функцій; та
f) виконання інших функцій секретаріату, визначених у цій Конвенції, і таких інших функцій, які можуть бути визначені Конференцією Сторін.
3. Функції секретаріату цієї Конвенції виконуються Виконавчим Директором Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього природного середовища, якщо Конференція Сторін не ухвалить більшістю в три чверті голосів Сторін, що присутні й беруть участь у голосуванні, доручити виконання функцій секретаріату одній чи кільком іншим міжнародним організаціям.
Стаття 21
Зміни до Конвенції
1. Будь-яка Сторона може пропонувати зміни до цієї Конвенції.
2. Поправки до цієї Конвенції приймаються на нараді Конференції Сторін. Текст будь-якої запропонованої зміни Секретаріат надсилає Сторонам не пізніше, ніж за шість місяців до проведення наради, на якій пропонується її прийняти. Секретаріат також надсилає тексти запропонованих змін Сторонам, які підписали цю Конвенцію, і Депозитарієві для його відома.
3. Сторони докладають усіх зусиль для досягнення згоди стосовно будь-якої запропонованої зміни до цієї Конвенції консенсусом. Якщо всі можливості для досягнення консенсусу вичерпано, а згоди не досягнуто, то як останній засіб, зміна приймається більшістю в три чверті голосів Сторін, що присутні й беруть участь у голосуванні.
4. Зміна надсилається Депозитарієм усім Сторонам для ратифікації, прийняття або схвалення.
5. Депозитарієві надсилаються письмові повідомлення про ратифікацію, прийняття або схвалення зміни. Зміна, прийнята відповідно до пункту 3, набирає чинності для тих Сторін, які прийняли її на дев'яностий день після здачі на зберігання ратифікаційних грамот, документів про прийняття або схвалення щонайменше трьома чвертями Сторін. Після цього ця зміна набирає чинності для будь-якої іншої Сторони на дев'яностий день після здачі цією Стороною на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття або схвалення цієї зміни.
Стаття 22
Прийняття додатків й унесення до них поправок
1. Додатки до цієї Конвенції є її невід'ємною частиною, і, якщо спеціально не передбачено інше, посилання на цю Конвенцію є водночас посиланням на будь-які додатки до неї.
2. Будь-які додаткові додатки обмежуються процедурними, науковими, технічними або адміністративними питаннями.
3. Стосовно пропонування, прийняття або набрання чинності додатковими додатками до цієї Конвенції застосовується така процедура:
a) додаткові додатки пропонуються й приймаються відповідно до процедури, викладеної в пунктах 1, 2 й 3 статті 21;
b) будь-яка Сторона, яка не може прийняти додаткового додатка, повідомляє про це Депозитарієві в письмовій формі протягом одного року з дня повідомлення Депозитарієм про прийняття додаткового додатка. Депозитарій негайно повідомляє всім Сторонам про будь-яке таке отримане ним повідомлення. Будь-яка Сторона може будь-коли відкликати раніше надіслане повідомлення про неприйняття будь-якого додаткового додатка, після чого такий додаток набирає чинності для цієї Сторони відповідно до підпункту "c"; та
c) після закінчення одного року з дня повідомлення Депозитарієм про прийняття додаткового додатка, такий додаток набирає чинності для всіх Сторін, які не надіслали повідомлення відповідно до положень підпункту "b".
4. Пропонування, прийняття й набрання чинності змінами до додатків A, B чи C регулюються тією самою процедурою, що і пропонування, прийняття і набрання чинності додатковими додатками до цієї Конвенції, за винятком того, що зміна до додатка A, B чи C не набирає чинності для будь-якої Сторони, яка зробила заяву стосовно змін до цих додатків відповідно до пункту 4 статті 25; у такому випадку будь-яка зміна набирає чинності для такої Сторони на дев'яностий день після здачі на зберігання Депозитарієві ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення такої зміни або приєднання до неї.
5. Стосовно пропонування, прийняття й набрання чинності зміною до додатків D, E або F застосовується така процедура:
a) зміни пропонуються відповідно до процедури, викладеної в пунктах 1 й 2 статті 21;
b) Сторони ухвалюють рішення про внесення змін до додатків D, E або F консенсусом; та
c) рішення про внесення змін до додатків D, E або F Депозитарій негайно надсилає Сторонам. Зміна набирає чинності для всіх Сторін у строк, зазначений у рішенні.
6. Якщо додатковий додаток або зміна до додатка пов'язані з унесенням зміни до цієї Конвенції, то такий додатковий додаток або зміна набирають чинності лише після набрання чинності поправкою до цієї Конвенції.
Стаття 23
Право голосу
1. За винятком випадку, передбаченого в пункті 2, кожна Сторона цієї Конвенції має один голос.
2. У питаннях, що входять до сфери її компетенції, реґіональна організація економічної інтеграції здійснює своє право голосу, використовуючи число голосів, що дорівнює числу її Держав-членів, які є Сторонами цієї Конвенції. Така організація не використовує свого права голосу, якщо будь-яка з її Держав-членів використовує своє право голосу, і навпаки.
Стаття 24
Підписання
Ця Конвенція відкрита для підписання всіма Державами й реґіональними організаціями економічної інтеграції в Стокгольмі 23 травня 2001 року, та в Штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку з 24 травня 2001 року до 22 травня 2002 року.
Стаття 25
Ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання
1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню Державами й реґіональними організаціями економічної інтеграції. Вона відкрита для приєднання Держав і реґіональних організацій економічної інтеграції з наступного дня після дати, коли Конвенція закривається для підписання. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, схвалення або приєднання здаються на зберігання Депозитарієві.
2. Будь-яка реґіональна організація економічної інтеграції, яка стає Стороною цієї Конвенції тоді, коли жодна з її Держав-членів не є її Стороною, несе всі зобов'язання за цією Конвенцією. У випадку, коли одна чи кілька Держав-членів такої організації є Сторонами цієї Конвенції, така організація та її Держави-члени ухвалюють рішення стосовно відповідних обов'язків з виконання своїх зобов'язань за Конвенцією.
У такому випадку організація й Держави-члени не можуть одночасно користуватися правами, які випливають з Конвенції.
3. У своїй ратифікаційній грамоті, документі про прийняття, схвалення чи приєднання реґіональна організація економічної інтеграції заявляє про сферу своєї компетенції стосовно питань, що регулюються цією Конвенцією. Будь-яка така організація повідомляє також про будь-яку відповідну зміну сфери своєї компетенції Депозитарію, який, у свою чергу, інформує про це Сторони.
4. У своїй ратифікаційній грамоті, документі прийняття, схвалення чи приєднання будь-яка Сторона може заявити, що для неї будь-яка поправка до додатка A, B або C набирає чинності лише після здачі на зберігання її відповідної ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання.
Стаття 26
Набрання чинності
1. Ця Конвенція набирає чинності на дев'яностий день від дня здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання.
2. Для кожної Держави або реґіональної організації економічної інтеграції, які ратифікують, приймають чи схвалюють цю Конвенцію або приєднуються до неї після здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення чи приєднання, Конвенція набирає чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання такою Державою або реґіональною організацією економічної інтеграції своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання.
3. Для цілей пунктів 1 й 2 будь-який документ, зданий на зберігання реґіональною організацією економічної інтеграції, не рахується як додатковий до документів, зданих на зберігання Державами-членами такої організації.
Стаття 27
Застереження
Жодні застереження до цієї Конвенції не допускаються.
Стаття 28
Вихід
1. Будь-коли через три роки від дня набрання чинності цією Конвенцією для будь-якої Сторони, ця Сторона може вийти з Конвенції, надіславши письмове повідомлення Депозитарієві.
2. Будь-який такий вихід набирає чинності через один рік від дня отримання Депозитарієм повідомлення про вихід або в такий пізніший строк, який може бути зазначений у повідомленні про вихід.
Стаття 29
Депозитарій
Функції Депозитарію цієї Конвенції виконує Генеральний Секретар Організації Об'єднаних Націй.
Стаття 30
Автентичні тексти
Оригінал цієї Конвенції, тексти якої англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному Секретарю Організації Об'єднаних Націй.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО ті, що підписалися нижче, належним чином на те вповноважені, підписали цю Конвенцію.
Учинено в Стокгольмі двадцять другого травня дві тисячі першого року.
Додаток A
УСУНЕННЯ
Частина I
------------------------------------------------------------------
|Хімічна речовина | Діяльність | Конкретний виняток |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Альдрин (*) |Виробництво |Відсутнє |
|CAS No: 309-00-2 |------------+---------------------------------|
| |Використання|Місцеві ектопаразитициди |
| | |Інсектициди |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Хлордан (*) |Виробництво |За дозволом Сторонам, які |
|CAS No: 57-74-9 | |наведені в Реєстрі |
| |------------+---------------------------------|
| |Використання|Місцеві ектопаразитициди |
| | |Інсектициди |
| | |Терміциди |
| | |Терміциди в будівлях і греблях |
| | |Терміциди в будівництві доріг |
| | |Добавки для виготовлення засобів |
| | |для склеювання фанери |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Діелдрин (*) |Виробництво |Відсутнє |
|CAS No: 60-57-1 |------------+---------------------------------|
| |Використання|У сільськогосподарських роботах |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Ендрин (*) |Виробництво |Відсутнє |
|CAS No: 72-20-8 |------------+---------------------------------|
| |Використання|Відсутнє |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Гептахлор (*) |Виробництво |Відсутнє |
|CAS No: 76-44-8 |------------+---------------------------------|
| |Використання|Терміциди |
| | |Терміциди в конструкціях будинків|
| | |Терміциди (підземні) |
| | |Обробка деревини |
| | |Застосування в підземних |
| | |кабельних муфтах |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Гексахлорбензол |Виробництво |За дозволом Сторонам, які |
|CAS No: 118-74-1 | |наведені в Реєстрі |
| |------------+---------------------------------|
| |Використання|Проміжні вироби |
| | |Розчинники в пестицидах |
| | |Проміжна речовина локальної дії, |
| | |що знаходиться в закритій системі|
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Мірекс (*) |Виробництво |За дозволом Сторонам, які |
|CAS No: 2385-85-5| |наведені в Реєстрі |
| |------------+---------------------------------|
| |Використання|Терміциди |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Токсафен (*) |Виробництво |Відсутнє |
|CAS No: 8001-35-2|------------+---------------------------------|
| |Використання|Відсутнє |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|Поліхлоровані |Виробництво |Відсутнє |
|дифеніли (ПХД) |------------+---------------------------------|
|(*) |Використання|Вироби, що використовуються |
| | |відповідно до положень частини II|
| | |цього додатка |
------------------------------------------------------------------
Примітки:
i) Якщо в Конвенції не зазначено іншого, у випадку, коли в
продуктах і виробах у результаті ненавмисного забруднення є
мікрокількості хімічної речовини, вони не розглядаються як такі,
що підлягають переліку в цьому додатку.
ii) Ця примітка не розглядається як конкретний виняток
стосовно виробництва й використання для цілей пункту 2 статті 3.
Кількості хімічної речовини, що є частиною виробів, вироблених або
тих, що вже використовуються, до або на дату набрання чинності
відповідним зобов'язанням стосовно цієї хімічної речовини, не
розглядаються як наведені в цьому додатку, за умови, якщо Сторона
повідомила Секретаріатові про те, що конкретний тип виробу
продовжує використовуватися в цій Стороні. Секретаріат повідомляє
про такі повідомлення громадськості.
iii) Ця примітка, яка не застосовується до хімічної речовини,
яка помічена зірочкою в стовпці "Хімічна речовина" в частині I
цього додатка, не розглядається як конкретний виняток стосовно
виробництва й використання для цілей пункту 2 статті 3.
Ураховуючи, що не очікується контактів значних кількостей
хімічної речовини з людьми й навколишнім природним середовищем у
ході виробництва й використання проміжної речовини локальної дії,
що знаходиться в закритій системі, після повідомлення
Секретаріатові Сторона може санкціонувати виробництво й
використання певних кількостей хімічної речовини, наведеної в
цьому додатку, як проміжної речовини локальної дії, що знаходиться
в закритій системі, яке хімічно перетворюється під час виробництва
інших хімічних речовин, які, з урахуванням критеріїв, указаних у
пункті 1 додатка D, не виявляють характеристик стійких органічних
забруднювачів. Таке повідомлення повинно включати інформацію про
загальний обсяг виробництва й споживання такої хімічної речовини
або розумну оцінку такої інформації та інформацію, що стосується
природи заснованого на використанні закритого за своєю системою
процесу, який протікає в обмеженому просторі, у тому числі обсяг
будь-якого ненавмисного мікрозабруднення кінцевого виробу
початковим матеріалом, що є стійким органічним забруднювачем,
унаслідок його неповного перетворення. Така процедура
застосовується якщо інше не передбачене цим додатком. Секретаріат
доводить такі повідомлення до відома Конференції Сторін і
громадськості. Подібне виробництво або використання не
розглядається як таке, що належить до конкретного винятку стосовно
виробництва або використання. Таке виробництво й використання
припиняються через десять років, якщо відповідна Сторона не
подасть нового повідомлення до Секретаріату, у випадку чого цей
період продовжується ще на десять років, якщо Конференція Сторін
після розгляду цього виду виробництва й використання не прийме
іншого рішення. Процедура повідомлення може бути повторена.
iv) Усі конкретні винятки стосовно речовин, уключених до
цього додатка, можуть використовуватися Сторонами, які
зареєстрували винятки стосовно них відповідно до статті 4, за
винятком використання поліхлорованих дифенілів у виробах, що
використовуються відповідно до положень частини II цього додатка,
яке може здійснюватися всіма Сторонами.
Частина II
Поліхлоровані дифеніли
Кожна Сторона:
a) стосовно усунення використання поліхлорованих дифенілів в обладнанні (тобто трансформаторах, конденсаторах або інших приймачах, що містять рідкі речовини) до 2025 року, під час можливого перегляду Конференцією Сторін, уживає заходів відповідно до таких пріоритетів:
i) докладати активних зусиль стосовно виявлення, маркування й припинення експлуатації обладнання, що містить поліхлоровані дифеніли в концентрації більше 10 відсотків і в обсязі більше 5 літрів;
ii) докладати активних зусиль стосовно виявлення, маркування й припинення експлуатації обладнання, що містить більше 0,05 відсотка поліхлорованих дифенілів і в обсязі більше 5 літрів;
iii) прагнути виявити наявність і припинити експлуатацію обладнання, що містить більше 0,005 відсотка поліхлорованих дифенілів і в обсязі більше 0,05 літра;
b) відповідно до пріоритетів, зазначених у пункті "a", сприяє впровадженню викладених нижче заходів стосовно зменшення небезпеки впливу й ризиків з метою контролю за використанням таких поліхлорованих дифенілів:
i) використання тільки в непошкодженому й герметичному обладнанні й тільки в тих місцях, де ризик викиду в навколишнє природне середовище може бути зведений до мінімуму, а наслідки такого викиду можуть бути швидко усунені;
ii) незастосування в обладнанні в місцях, пов'язаних з виробництвом і переробкою продовольства або кормів;
iii) під час використання в населених районах, зокрема в школах і лікарнях, ужиття всіх розумних заходів стосовно недопущення електричних неполадок, які можуть призвести до виникнення пожежі, і проведення регулярних перевірок герметичності обладнання;
c) незалежно від положень пункту 2 статті 3 забезпечує, щоб обладнання, в якому містяться поліхлоровані дифеніли, описані в пункті "a", не експортувалося й не імпортувалося для будь-яких інших цілей, крім цілей екологічно безпечного видалення відходів;
d) крім випадків експлуатації й обслуговування обладнання, не допускає рекуперації рідких речовин з умістом поліхлорованих дифенілів понад 0,005 відсотка для повторного використання в іншому обладнанні;
e) докладає активних зусиль, спрямованих на забезпечення екологічно безпечного видалення рідин, що утримують поліхлоровані дифеніли, і забрудненого поліхлорованими дифенілами обладнання при концентрації поліхлорованих дифенілів вище 0,005 відсотка, відповідно до пункту 1 статті 6, у максимально стислі строки, але не пізніше 2028 року, за умови можливого перегляду строків Конференцією Сторін;
f) незалежно від примітки "ii" до частини I цього додатка, прагне виявляти інші товари, що містять більше 0,005 відсотка поліхлорованих дифенілів (наприклад, оболонку кабелю, затверділі ущільнювальні суміші й забарвлені вироби), і забезпечувати їхнє регулювання відповідно до пункту 1 статті 6;
g) подавати Конференції Сторін доповідь про хід діяльності стосовно припинення виробництва й використання поліхлорованих дифенілів кожні п'ять років відповідно до статті 15;
h) доповіді, описані в підпункті "g", відповідним чином розглядаються Конференцією Сторін в її оглядах стосовно поліхлорованих дифенілів. Конференція Сторін проводить огляд ходу усунення поліхлорованих дифенілів з інтервалом у п'ять років або, за необхідності, з іншим інтервалом, беручи до уваги такі доповіді.
Додаток B
ОБМЕЖЕННЯ
Частина I
------------------------------------------------------------------
|Хімічна речовина | Діяльність | Прийнятна мета чи конкретний |
| | | виняток |
|-----------------+------------+---------------------------------|
|ДДТ |Виробництво |Прийнятна мета |
|(1,1,1 -трихлор- | |Використовується для боротьби |
|2,2-біс | |з переносниками хвороб відповідно|
|(4-хлорфеніл) | |до положень частини II |
|етан) | |зазначеного додатка |
|CAS No: 50-29-3 | |Конкретний виняток |
| | |Проміжний продукт у виробництві |
| | |дикофолу |
| | |Проміжні продукти |
| |------------+---------------------------------|
| |Використання|Прийнятна мета |
| | |Боротьба з переносниками хвороб |
| | |відповідно до положень частини II|
| | |зазначеного додатка |
| | |Конкретний виняток |
| | |Виробництво дикофолу |
| | |Проміжні продукти |
------------------------------------------------------------------
Примітки:
i) Якщо в Конвенції не зазначено іншого, у випадку, коли в
продуктах і виробах у результаті ненавмисного забруднення є
мікрокількості хімічної речовини, вони не розглядаються як такі,
що підлягають переліку в цьому додатку.
ii) Ця примітка не розглядається як прийнятна мета або
конкретний виняток стосовно виробництва й використання для цілей
пункту 2 статті 3. Кількості хімічної речовини, що є частиною
виробів, вироблених або тих, що вже використовуються, до або на
дату набрання чинності відповідним зобов'язанням стосовно цієї
хімічної речовини, не розглядаються як наведені в цьому додатку,
за умови, якщо Сторона повідомила Секретаріатові про те, що
конкретний тип виробу продовжує використовуватися в цій Стороні.
Секретаріат повідомляє про такі повідомлення громадськості.
iii) Ця примітка не розглядається як конкретний виняток
стосовно виробництва й використання для цілей пункту 2 статті 3.
Ураховуючи, що не очікується контактів значних кількостей хімічної
речовини з людьми й навколишнім природним середовищем у ході
виробництва й використання проміжної речовини локальної дії, що
знаходиться в закритій системі, після повідомлення Секретаріатові
Сторона може санкціонувати виробництво й використання певних
кількостей хімічної речовини, наведеної в цьому додатку, як
проміжної речовини локальної дії, що знаходиться в закритій
системі, яка хімічно перетворюється під час виробництва інших
хімічних речовин, які, з урахуванням критеріїв, указаних у пункті
1 додатка D, не виявляють характеристик стійких органічних
забруднювачів. Таке повідомлення повинно включати інформацію про
загальний обсяг виробництва й споживання такої хімічної речовини
або розумну оцінку такої інформації та інформацію, що стосується
природи заснованого на використанні закритого за своєю системою
процесу, який протікає в обмеженому просторі, у тому числі обсяг
будь-якого ненавмисного мікрозабруднення кінцевого виробу
початковим матеріалом, що є стійким органічним забруднювачем,
унаслідок його неповного перетворення. Така процедура
застосовується якщо інше не передбачене цим додатком. Секретаріат
доводить такі повідомлення до відома Конференції Сторін і
громадськості. Подібне виробництво або використання не
розглядається як таке, що належить до конкретного винятку стосовно
виробництва або використання. Таке виробництво й використання
припиняється через десять років, якщо відповідна Сторона не
подасть нового повідомлення до Секретаріату, у випадку чого цей
період продовжується ще на десять років, якщо Конференція Сторін
після розгляду цього виду виробництва й використання не прийме
іншого рішення. Процедура повідомлення може бути повторена.
iv) Всі конкретні винятки стосовно речовин, уключених до
цього додатка, можуть використуватися Сторонами, які зареєстрували
винятки стосовно них відповідно до статті 4.
Частина II
ДДТ (1,1,1-трихлор-2,2-біс(4-хлорфеніл)етан)
1. Виробництво й використання ДДТ повинно бути усунене, за винятком тих Сторін, які повідомили Секретаріатові про їхній намір виробляти та (або) використовувати ДДТ. Цим створюється Реєстр ДДТ, відкритий для громадськості. Секретаріат веде Реєстр ДДТ.
2. Кожна Сторона, що виробляє та (або) використовує ДДТ, обмежує таке виробництво та (або) використання боротьбою з переносниками хвороб відповідно до розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров'я рекомендацій і керівних принципів стосовно використання ДДТ, і в тих випадках, коли відповідна Сторона не має місцево безпечних, ефективних і доступних з фінансового погляду альтернативних засобів.
3. У тому випадку, коли Сторона, не включена до Реєстру ДДТ, робить висновок, що їй необхідно використати ДДТ для боротьби з переносниками хвороб, вона повинна в найкоротші строки повідомити Секретаріатові, щоб із цього часу бути включеною до Реєстру ДДТ. Одночасно вона повинна повідомити про це Всесвітній організації охорони здоров'я.
4. Кожні три роки кожна Сторона, що використовує ДДТ, надає Секретаріатові й Всесвітній організації охорони здоров'я інформацію про використані обсяги, умови такого використання та відповідність стратегії боротьби із захворюваннями, що проводиться цією Стороною, відповідно до формату, який буде затверджено Конференцією Сторін шляхом консультацій з Всесвітньою організацією охорони здоров'я.
5. З метою зменшення й у кінцевому результаті усунення використання ДДТ Конференція Сторін заохочує те, щоб:
a) кожна Сторона, що використовує ДДТ, розробила й здійснювала план дій як частину плану здійснення, зазначеного в статті 7. Такий план дій повинен уключати:
i) розробку нормативних й інших механізмів стосовно забезпечення того, щоб використання ДДТ було обмежене боротьбою з переносниками хвороб;
ii) впровадження відповідних альтернативних продуктів, методів і стратегій, у тому числі стратегії стосовно подолання протидійних чинників з метою забезпечення дальшого ефективного використання цих альтернатив;
iii) заходи стосовно зміцнення здоров'я й зменшення випадків захворювань;
b) Сторони, у межах своїх можливостей, сприяли науковим дослідженням і розробці безпечних альтернативних хімічних і нехімічних продуктів, методів і стратегій для Сторін, що використовують ДДТ, з урахуванням умов цих країн і з метою полегшення тягаря, обумовленого хворобами, для населення й економіки. До числа чинників, яким повинна приділятися особлива увага під час розгляду альтернатив або комбінацій альтернатив, належать ризики для здоров'я людини й екологічні наслідки, пов'язані з упровадженням таких альтернатив. Прийнятні альтернативи ДДТ створюють менше ризиків для здоров'я людини й навколишнього природного середовища, є прийнятними для боротьби з переносниками хвороб з урахуванням умов у відповідних Сторонах, і ґрунтуються на даних моніторингу.
6. Починаючи з першої наради Конференції Сторін, а після цього не рідше, ніж раз на три роки, Конференція Сторін, шляхом консультацій з Всесвітньою організацією охорони здоров'я, проводить оцінку існуючої потреби в ДДТ для боротьби з переносниками хвороб на основі наявної наукової, технічної, екологічної та економічної інформації, у тому числі:
a) виробництво й використання ДДТ та умови, викладені в пункті 2;
b) наявність, прийнятність і впровадження альтернатив ДДТ; та
c) прогрес у зміцненні потенціалу країн, що дозволяє безпечно перейти до застосування таких альтернатив.
7. Після письмового повідомлення Секретаріатові будь-яка Сторона може будь-коли виключити себе з Реєстру ДДТ. Виняток набирає чинності в зазначений у повідомленні день.
Додаток C
Ненавмисне виробництво
Частина I
Стійкі органічні забруднювачі,
стосовно яких повинні дотримуватися вимоги,
передбачені в статті 5
Цей додаток застосовується до наведених нижче стійких органічних забруднювачів у випадку їхнього ненавмисного утворення й викиду з антропогенних джерел:
------------------------------------------------------------------
| Хімічна речовина |
|----------------------------------------------------------------|
|Поліхлоровані дибензо-п-діоксини й дибензофурани (ПХДД/ПХДФ) |
| |
|Гексахлорбензол (ГХБ) CAS No: 118-74-1 |
| |
|Поліхлоровані дифеніли (ПХД) |
------------------------------------------------------------------
Частина II
Категорії джерел
Ненавмисне утворення й викид дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів, гексахлорбензолу й поліхлорованих дифенілів відбуваються під час термічних процесів у присутності органічної речовини й хлору внаслідок неповного згоряння або проходження хімічних реакцій. Викладені нижче категорії промислових джерел мають потенціал порівняно високого рівня утворення таких хімічних речовин та їхніх викидів у навколишнє природне середовище:
a) установки для спалювання відходів, зокрема установки для спільного спалювання побутових, небезпечних або медичних відходів або осаду стічних вод;
b) цементні печі для спалювання небезпечних відходів;
c) виробництво целюлози з використанням елементарного хлору або хімічних речовин для вибілювання, що утворюють елементарний хлор;
d) такі термічні процеси в металургійній промисловості:
i) повторне виробництво міді;
ii) агломераційні установки на підприємствах чавунної та сталеплавильної промисловості;
iii) повторне виробництво алюмінію;
iv) повторне виробництво цинку.
Частина III
Категорії джерел
Ненавмисне виробництво й викид поліхлорованих дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів, гексахлорбензолу й поліхлорованих дифенілів також можуть відбуватися з таких категорій джерел, зокрема:
a) відкрите спалювання відходів, зокрема спалювання звалищ сміття;
b) термічні процеси в металургійній промисловості, не зазначені в частині II;
c) джерела, пов'язані з процесами спалювання в домашніх господарствах;
d) спалювання викопних видів палива в котлах комунальної системи й у промислових котлах;
e) установки для спалювання деревини та інших видів палива з біомаси;
f) конкретні процеси виробництва хімічних речовин, пов'язаних з викидом ненавмисно утворених стійких органічних забруднювачів, насамперед, виробництва хлорфенолів і хлоранілу;
g) крематорії;
h) транспортні засоби, передусім ті, що працюють на етилованому бензині;
i) знищення туш тварин;
j) фарбування (з використанням хлоранілу) й оброблення (за допомогою екстрагування лугом) у текстильній і шкіряній промисловості;
k) установки з перероблення транспортних засобів, виведених з експлуатації;
l) обробка мідних кабелів тліючим вогнем;
m) підприємства з перероблення відпрацьованих мастил.
Частина IV
Визначення
1. Для цілей цього додатка:
a) "поліхлоровані дифеніли" означають ароматичні сполуки, утворені таким чином, що атоми водню в молекулі дифенілу (два бензольних кільця, сполучених разом одним вуглець-вуглецевим зв'язком) можуть бути заміщені атомами хлору, кількість яких доходить до десяти; та
b) "поліхлоровані дибензо-п-діоксини" й "поліхлоровані дибензофурани" є трициклічними ароматичними сполуками, утвореними двома бензольними кільцями, зв'язаними двома атомами кисню у випадку поліхлорованих дибензо-п-діоксинів й одним атомом кисню й одним вуглець-вуглецевим зв'язком у випадку поліхлорованих дибензофуранів, атоми водню яких можуть бути заміщені атомами хлору, кількість яких доходить до восьми.
2. У цьому додатку токсичність поліхлорованих дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів виражається за допомогою концепції токсичної еквівалентності, яка дозволяє виміряти аналогічну діоксинам відносну токсичну активність родинних поліхлорованим дибензо-п-диоксинів і дибензофуранів і компланарних поліхлорованих дифенілів стосовно 2,3,7,8-тетрахлордибензо-п-діоксинів. Значення чинника токсичної еквівалентності, які використовуються для цілей цієї Конвенції, погоджується з установленими міжнародними стандартами, починаючи з прийнятих Всесвітньою організацією охорони здоров'я в 1998 році значеннями чинника токсичної еквівалентності для ссавців стосовно поліхлорованих дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів та компланарних поліхлорованих дифенілів. Концентрації виражаються в токсичних еквівалентах.
Частина V
Загальні керівні вказівки, стосовно
найліпших існуючих методів та найліпших
видів природоохоронної діяльності
У цій частині наводяться призначені для Сторін загальні керівні вказівки, стосовно запобігання викидам хімічних речовин, наведених у частині I, або зменшення їх.
A. Загальні заходи стосовно запобігання,
які стосуються як найліпших існуючих методів,
так і найліпших видів природоохоронної діяльності
Пріоритетна увага повинна приділятися розгляду підходів стосовно запобігання утворенню й викидам хімічних речовин, наведених у частині I. До ефективних заходів можуть бути віднесені такі:
a) використання маловідхідної технології;
b) використання менш небезпечних хімічних речовин;
c) сприяння поширенню практики рекуперації й рециркуляції відходів і речовин, які утворюються й використовуються в рамках певного процесу;
d) заміна сировинних матеріалів, які є стійкими органічними забруднювачами або коли є безпосередній зв'язок між матеріалами й викидами стійких органічних забруднювачів з джерела;
e) раціональне господарювання й програми у сфері профілактичного ремонту;
f) удосконалення методів поводження з відходами з метою припинення відкритого або іншого неконтрольованого спалювання відходів, зокрема спалювання звалищ сміття. Під час розгляду пропозицій про будівництво нових установок з видалення відходів потрібно приділяти увагу таким альтернативам, як заходи стосовно максимального зменшення утворення побутових і медичних відходів, зокрема відновлення ресурсів, повторне використання, рециркуляцію, розділення відходів і сприяння використанню продуктів, які зумовлюють утворення меншого обсягу відходів. На основі цього підходу повинні ретельно розглядатися питання охорони громадського здоров'я;
g) максимальне зменшення цих речовин, присутніх у продуктах як забруднювачі;
h) уникнення використання елементарного хлору або хімічних речовин, що утворюють елементарний хлор, як вибілювальних агентів.
B. Найліпші існуючі методи
Концепція найліпших існуючих методів не ставить собі за мету визначити будь-які конкретні методи або технології, а спрямована на врахування технічних характеристик відповідної установки, її географічного розташування й місцевих природних умов. Відповідні методи регулювання, спрямовані на зменшення викидів хімічних речовин, наведених у частині I, у цілому однакові. Під час визначення найліпших існуючих методів потрібно приділяти особливу увагу, як у цілому, так і в конкретних випадках, таким чинникам, зважаючи на ймовірні витрати й вигоди, пов'язані з тією чи тією мірою, виходячи з міркувань обережності й профілактики:
a) загальні міркування:
i) характер, наслідки й маса відповідних викидів: методи можуть варіюватися залежно від розмірів джерела;
ii) строки введення в експлуатацію нових або вже існуючих установок;
iii) час, необхідний для впровадження найліпшого існуючого методу;
iv) обсяг споживання й характер сировинних матеріалів, що використовуються в конкретному процесі, і його енергоефективність;
v) необхідність недопущення або зведення до мінімуму сукупного впливу викидів на навколишнє природне середовище й ризиків для нього;
vi) необхідність недопущення аварій і зведення до мінімуму їхніх наслідків для навколишнього природного середовища;
vii) необхідність забезпечення санітарно-гігієнічних вимог на робочих місцях і правил безпеки;
viii) процеси, установки або експлуатаційні методи, які були успішно випробувані на рівні промислових підприємств, і які можна порівняти;
ix) технічні новини й зміни у сфері наукових знань і розуміння.
b) заходи загального характеру стосовно зменшення викидів: під час розгляду пропозицій про будівництво нових установок або значну модифікацію існуючих установок з використанням процесів, під час яких відбувається викид хімічних речовин, наведених у цьому додатку, потрібно приділяти першочергову увагу альтернативним процесам, методам або практиці, які мають аналогічну корисність, але при яких не допускається утворення й викид таких хімічних речовин. У випадках, коли буде здійснюватися будівництво або значна модифікація таких установок, на додаток до заходів стосовно недопущення викидів, викладених у розділі A частини V, також можуть ураховуватися такі заходи зі зменшенням викидів під час визначення найліпших існуючих методів:
i) використання вдосконалених методів очищення димового газу, наприклад термічного або каталітичного спалювання або окислення, осадження пилу або абсорбція;
ii) обробка залишків, стічних вод, відходів й осадів стічних вод, наприклад шляхом термічного впливу або переводу їх в інертний стан чи застосування хімічних процесів для їхньої детоксикації;
iii) зміни процесу, що зумовлюють зменшення або припинення викидів, наприклад перехід на замкнені системи;
iv) модифікація технологічних процесів з метою забезпечення ліпшого згоряння, що дозволить запобігти утворенню хімічних речовин, наведених у цьому додатку, на основі контролю таких параметрів, як температура спалювання або тривалість обробки стічних вод на очищувальній установці.
C. Найліпші види природоохоронної діяльності
Конференція Сторін може розробити вказівки стосовно найліпших видів природоохоронної діяльності.
Додаток D
Вимоги стосовно інформації та критерії відбору
1. Сторона, що надає пропозицію про включення будь-якої хімічної речовини до додатків A, B та (або) C, ідентифікує хімічну речовину методом, викладеним у підпункті "a", і надає інформацію про таку хімічну речовину і, якщо це необхідно, її перехідні продукти, згідно з критеріями відбору, викладеними в підпунктах "b" - "e":
a) ідентифікаційні дані хімічної речовини:
i) назви, зокрема торгову назву або назви, комерційну назву або назви й синонімічні найменування, номер у реєстрі Служби підготовки аналітичних оглядів з хімії (CAS), назву, надану Міжнародним союзом теоретичної й прикладної хімії (МСТПХ); та
ii) структура, у тому числі характеристика ізомерів, там де це можливо, і структура хімічного класу;
b) стійкість:
i) фактичні дані, що свідчать про те, що період напіврозпаду хімічної речовини у воді перевищує два місяці, або що період його напіврозпаду в ґрунті перевищує шість місяців, або що період його напіврозпаду у відкладеннях перевищує шість місяців; або
ii) фактичні дані, які свідчать про те, що за іншими параметрами ця хімічна речовина є досить стійкою, для того щоб уважати її розгляд у рамках цієї Конвенції обґрунтованим;
c) біоакумуляція:
i) фактичні дані, які свідчать про те, що фактор біоконцентрації (ФБК) або фактор біоакумуляції (ФБА) хімічної речовини для водних видів перевищує 5000 або, за відсутності даних, які характеризують ФБК і ФБА, показник log Kow складає більше 5;
ii) фактичні дані, які свідчать про те, що хімічна речовина має інші властивості, що викликають стурбованість, наприклад високий рівень біоакумуляції в інших видах, висока токсичність або екотоксичність; або
iii) дані моніторингу біоти вказують на те, що потенціал біоакумуляції хімічної речовини є досить значним, щоб уважати його розгляд у рамках цієї Конвенції обґрунтованим;
d) здатність до перенесення в навколишньому природному середовищі на великі відстані:
i) виміряні рівні хімічної речовини в районах, що знаходяться на віддаленні від джерел її викиду, викликають потенційну стурбованість;
ii) дані моніторингу, які свідчать про те, що перенесення хімічної речовини в навколишньому природному середовищі на великі відстані, під час можливого перенесення в приймаюче середовище, могло статися по повітрю, воді або через мігруючі види; або
iii) чинники, що характеризують екологічну долю, та (або) результати моделювання, які вказують на те, що хімічна речовина має здатність до перенесення в навколишньому природному середовищі на великі відстані по повітрю, воді або через мігруючі види, і потенційну здатність до перенесення в приймаюче середовище в районах, що знаходяться на віддаленні від джерел його вивільнення. У випадку хімічної речовини, яка переміщується на значні відстані по повітрю, період напіврозпаду в повітряному середовищі повинен перевищувати два дні; та
e) несприятливі наслідки:
i) фактичні дані, які свідчать про несприятливі впливи на здоров'я людини або навколишнє природне середовище і які дають підставу вважати розгляд цієї хімічної речовини в рамках цієї Конвенції обґрунтованим; або
ii) дані про токсичність або екотоксичність, які вказують на потенційну шкоду для здоров'я людини або навколишнього природного середовища.
2. Сторона, що пропонує, надає виклад причин, які викликають стурбованість, зокрема там, де це можливо, зіставлення даних про токсичність або екотоксичність з виявленими або прогнозованими рівнями будь-якої хімічної речовини внаслідок її фактичного або передбачуваного перенесення на великі відстані в навколишньому природному середовищі, а також коротку заяву про необхідність глобального контролю.
3. По можливості й з урахуванням власного потенціалу, Сторона, що пропонує, надає додаткову інформацію на підтримку розгляду пропозиції, зазначеної в пункті 6 статті 8. Під час підготовки такої пропозиції Сторона може користуватися технічною експертною допомогою з будь-якого джерела.
Додаток E
Вимоги стосовно інформації, необхідної
для характеристики ризиків
Мета огляду полягає в тому, щоб оцінити, чи може хімічна речовина, що розглядається, унаслідок її перенесення в навколишньому природному середовищі на великі відстані, викликати значні несприятливі наслідки для здоров'я людини та (або) навколишнього природного середовища, які виправдовували б ужиття глобальних заходів. Для цього підготовлюється характеристика ризиків, в якій більш детально розглядається й оцінюється інформація, указана в додатку D, і наводиться, наскільки це можливо, така інформація:
a) джерела, зокрема за необхідності:
i) дані про виробництво, у тому числі, кількість і місцезнаходження;
ii) використання; та
iii) викиди, такі як скиди, витоки й газоподібні відходи;
b) оцінка ризиків для відповідного кінцевого пункту або пунктів, зокрема токсикологічні взаємодії за участі кількох хімічних речовин;
c) екологічна доля, зокрема дані й інформацію про хімічні й фізичні властивості та стійкість хімічної речовини й про те, як вони пов'язані з її перенесенням у навколишньому природному середовищі, переміщенням у межах природних середовищ і між ними, деструкцією й перетворенням на інші хімічні речовини. Значення фактора біоакумуляції й фактора біоконцентрації, заснованих на заміряних величинах, повинні надаватися, за винятком тих випадків, коли дані моніторингу вважаються достатніми;
d) дані моніторингу;
e) дані про вплив у місцевих районах і, зокрема, про вплив унаслідок перенесення в навколишньому природному середовищі на великі відстані, зокрема інформацію, що стосується наявності в біологічному середовищі;
f) національні й міжнародні оцінки, аналізи або характеристики ризиків, маркувальна інформація й класифікація ризиків, якщо такі є; та
g) статус хімічної речовини згідно з міжнародними конвенціями.
Додаток F
Інформація про соціально-економічні міркування
Необхідно провести оцінку можливих заходів регулювання, що передбачають повний набір варіантів, зокрема поводження й ліквідацію, стосовно хімічних речовин, які знаходяться на розгляді для включення до цієї Конвенції. Із цією метою необхідно надати відповідну інформацію, що стосується соціально-економічних міркувань, які пов'язані з можливими заходами регулювання, що дозволило б Конференції Сторін ухвалити належне рішення. У такій інформації повинні бути відповідним чином ураховані відмінності в можливостях й умовах Сторін, а також наведені міркування з такого приблизного переліку питань:
a) дієвість й ефективність можливих заходів регулювання у вирішенні завдань стосовно зменшення ризиків:
i) технічна здійсненність; та
ii) витрати, зокрема витрати на охорону навколишнього природного середовища та охорону здоров'я;
b) альтернативи (продукти й процеси):
i) технічна здійсненність;
ii) витрати, зокрема витрати на охорону навколишнього природного середовища та охорону здоров'я;
iii) ефективність;
iv) ризики;
v) наявність; та
vi) доступність;
c) позитивні та (або) негативні наслідки для суспільства, пов'язані зі здійсненням можливих заходів регулювання:
i) охорона здоров'я, у тому числі суспільна охорона здоров'я, санітарія навколишнього природного середовища та гігієна праці;
ii) сільське господарство, у тому числі аквакультура й лісівництво;
iii) біота (біорозмаїття);
iv) економічні аспекти;
v) прогрес у справі досягнення сталого розвитку; та
vi) соціальні витрати;
d) наслідки, пов'язані з відходами та їхнім видаленням (зокрема, застарілі запаси пестицидів й очищення забруднених місць):
i) технічна здійсненність; та
ii) витрати;
e) доступ до інформації та освіта громадськості;
f) стан регулювання та здатність до моніторингу; та
g) будь-які заходи регулювання, що приймаються на національному або реґіональному рівнях, зокрема інформацію про альтернативи й будь-яку іншу відповідну інформацію стосовно управління ризиками.
Стокгольмская конвенция
о стойких органических загрязнителях
(Стокгольм, 22 мая 2001 года)
Стороны настоящей Конвенции,
признавая, что стойкие органические загрязнители обладают токсичными свойствами, проявляют устойчивость к разложению, характеризуются биоаккумуляцией и являются объектом трансграничного переноса по воздуху, воде и мигрирующими видами, а также осаждаются на большом расстоянии от источника их выброса, накапливаясь в экосистемах суши и водных экосистемах;
осознавая наличие обеспокоенности состоянием здоровья человека, особенно в развивающихся странах, в связи с тем, что местное население подвержено воздействию стойких органических загрязнителей, в частности это проявляется в случае женщин, а через них передается последующим поколениям;
признавая, что арктические экосистемы и коренные общины находятся в особой опасности в результате биоусиления воздействия стойких органических загрязнителей, а также что заражение используемых ими традиционных пищевых продуктов является вопросом охраны здоровья населения;
осознавая необходимость принятия глобальных мер в отношении стойких органических загрязнителей;
принимая во внимание Решение 19/13 C Совета управляющих Программы Организации Объединенных Наций по окружающей среде от 7 февраля 1997 года об инициировании международных действий по охране здоровья человека и окружающей среды, осуществляемых на основе мер, которые позволят сократить и/или ликвидировать выбросы и сбросы стойких органических загрязнителей;
ссылаясь на относящиеся к этому вопросу положения соответствующих международных природоохранных конвенций, особенно Роттердамской конвенции о процедуре предварительного обоснованного согласия в отношении отдельных опасных химических веществ и пестицидов в международной торговле, а также Базельской конвенции о контроле за трансграничной перевозкой опасных отходов и их удалением, включая региональные соглашения, разработанные в рамках ее статьи 11;
ссылаясь также на соответствующие положения Рио-де-Жанейрской декларации по окружающей среде и развитию и Повестки дня на XXI век;
признавая, что меры предосторожности лежат в основе обеспокоенности всех Сторон и закреплены в настоящей Конвенции;
признавая, что настоящая Конвенция и другие международные соглашения в области торговли и окружающей среды носят взаимодополняющий характер;
вновь подтверждая, что Государства в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций и принципами международного права имеют суверенное право разрабатывать свои собственные ресурсы в соответствии со своей политикой, проводимой в области окружающей среды и развития, и несут ответственность за обеспечение того, чтобы в результате осуществляемых в рамках их юрисдикции или под их контролем мероприятий не наносился ущерб окружающей среде других Государств или районов, не подпадающих под их национальную юрисдикцию;
принимая во внимание условия и особые потребности развивающихся стран, и особенно наименее развитых из них, а также стран с переходной экономикой, в частности необходимость расширения их национальных возможностей в области регулирования химических веществ, в том числе путем передачи технологии, предоставления финансовой и технической помощи и содействия сотрудничеству между Сторонами;
принимая в полной мере во внимание Программу по обеспечению действий для устойчивого развития малых островных развивающихся государств, принятую в Барбадосе 6 мая 1994 года;
отмечая соответствующие возможности развитых и развивающихся стран, а также общую, но различную ответственность государств, как это закреплено в принципе 7 Рио-де-Жанейрской декларации по окружающей среде и развитию;
признавая тот важный вклад, который частный сектор и неправительственные организации могут внести в дело обеспечения сокращения и (или) устранения выбросов и сбросов стойких органических загрязнителей;
подчеркивая важность того, чтобы производители стойких органических загрязнителей принимали на себя ответственность за уменьшение вредных последствий, причиняемых их продукцией и представление потребителям, правительствам и общественности информации относительно вредных свойств таких химических веществ;
признавая необходимость принятия мер для предотвращения вредного воздействия стойких органических загрязнителей на всех этапах их жизненного цикла;
вновь подтверждая принцип 16 Рио-де-Жанейрской декларации по окружающей среде и развитию, который гласит, что национальные власти должны стремиться содействовать интернализации экологических издержек и использованию экономических средств, принимая во внимание подход, согласно которому загрязнитель должен, в принципе, покрывать издержки, связанные с загрязнением, должным образом учитывая общественные интересы и не нарушая международную торговлю и инвестирование;
поощряя Стороны, не располагающие программами регулирования и оценки пестицидов и промышленных химических веществ, разрабатывать такие программы;
признавая важное значение разработки и использования экологически безопасных альтернативных процессов и химических веществ;
будучи преисполнены твердой решимости обеспечить охрану здоровья человека и окружающей среды от вредного воздействия стойких органических загрязнителей;
договорились о нижеследующем:
Статья 1
Цель
Учитывая принцип принятия мер предосторожности, закрепленный в принципе 15 Рио-де-Жанейрской декларации по окружающей среде и развитию, цель настоящей Конвенции заключается в охране здоровья человека и окружающей среды от стойких органических загрязнителей.
Статья 2
Определения
Для целей настоящей Конвенции:
a) "Сторона" означает Государство или региональную организацию экономической интеграции, которые дали свое согласие быть связанными обязательствами настоящей Конвенции и для которых эта Конвенция вступила в силу;
b) "Региональная организация экономической интеграции" означает организацию, созданную суверенными Государствами какого-либо региона, которой ее Государствами-членами поручено заниматься вопросами, регулируемыми настоящей Конвенцией, и которая должным образом уполномочена в соответствии со своими внутренними процедурами подписать, ратифицировать, принять или одобрить настоящую Конвенцию или присоединиться к ней;
c) "Стороны, присутствующие и участвующие в голосовании" означают Стороны, присутствующие и голосующие "за" или "против".
Статья 3
Меры по сокращению или устранению выбросов в результате
преднамеренного производства и использования
1. Каждая Сторона:
a) запрещает и (или) принимает правовые и административные меры, необходимые для ликвидации:
i) производства и использования ею химических веществ, перечисленных в приложении A, в соответствии с положениями этого приложения; своего импорта и экспорта химических веществ, перечисленных в приложении A, в соответствии с положениями пункта 2; и
b) ограничивает свое производство и использование химических веществ, перечисленных в Приложении B, в соответствии с положениями этого приложения.
2. Каждая Сторона принимает меры для обеспечения того, чтобы:
a) химическое вещество, включенное в приложения A или B, импортировалось только:
i) для цели экологически безопасного удаления, как это указано в пункте 1 "d" статьи 6; или
ii) для использования или цели, которые санкционированы для этой Стороны согласно приложениям A или B;
b) химическое вещество, включенное в приложение A, в отношении любого производства или использования которого действует конкретное исключение, или химическое вещество, включенное в приложение B, цель любого производства или конкретного исключения в отношении использования которого является приемлемой, экспортировалось, с учетом любых существующих соответствующих международных процедур предварительного обоснованного согласия, только:
i) для цели экологически безопасного удаления, как это указано в пункте 1 "d" статьи 6;
ii) в Сторону, которой разрешено использовать данное химическое вещество в соответствии с приложениями A или B; или
iii) в Государство, не являющееся Стороной настоящей Конвенции, которое представило годовой сертификат экспортирующей Стороне. Такой сертификат определяет предполагаемое использование химического вещества и включает заявление в отношении такого химического вещества о том, что импортирующее Государство обязуется:
a. охранять здоровье человека и окружающую среду путем принятия необходимых мер для сведения к минимуму или предотвращения выбросов;
b. соблюдать положения пункта 1 статьи 6; и
c. в соответствующих случаях выполнять положения пункта 2 части II приложения B;
Такой сертификат также включает любую соответствующую вспомогательную документацию, например законодательные акты, нормативные документы, или административные или директивные указания. Экспортирующая Сторона направляет этот сертификат в Секретариат в течение шестидесяти дней после его получения;
c) химическое вещество, включенное в приложение A, в отношении любого производства и использования которого для всех Сторон более не действуют конкретные исключения, не экспортировалось ей, кроме как для целей экологически безопасного удаления, как это указано в пункте 1 "d" статьи 6;
d) для целей этого пункта термин "Государство, не являющееся Стороной настоящей Конвенции" включает в отношении конкретного химического вещества государство или региональную организацию экономической интеграции, которые не дали своего согласия быть связанными положениями настоящей Конвенции в отношении данного химического вещества.
3. Каждая Сторона, обладающая одной или несколькими программами регулирования и оценки в отношении новых пестицидов или новых промышленных химических веществ, принимает меры регулирования в целях предупреждения производства и использования новых пестицидов или новых промышленных химических веществ, которые, с учетом критериев, перечисленных в пункте 1 приложения D, проявляют характеристики стойких органических загрязнителей.
4. Каждая Сторона, обладающая одной или несколькими программами регулирования и оценки в отношении пестицидов или промышленных химических веществ, там, где это необходимо, принимает во внимание в рамках этих программ критерии, перечисленные в пункте 1 приложения D, при проведении оценок в отношении пестицидов или промышленных химических веществ, используемых в настоящее время.
5. Если в настоящей Конвенции не предусмотрено иное, пункты 1 и 2 не применяются к объемам химических веществ, подлежащих использованию в исследованиях лабораторного масштаба, а также в качестве эталонного стандарта.
6. Любая Сторона, в отношении которой действует конкретное исключение в соответствии с приложением A или конкретное исключение или приемлемая цель в соответствии с приложением B, принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы любое производство или использование в рамках такого исключения или цели осуществлялись таким образом, который предупреждает или сводит к минимуму воздействие на человека и выбросы в окружающую среду. В отношении видов использования, которые охватываются исключением или приемлемой целью, и связаны с преднамеренным выбросом в окружающую среду при условиях нормального использования, такие выбросы по возможности должны быть минимальными с учетом любых применимых норм и руководящих принципов.
Статья 4
Реестр конкретных исключений
1. Настоящим учреждается Реестр для цели определения Сторон, которые имеют конкретные исключения, перечисленные в приложениях A или B. Он не определяет Стороны, которые используют положения приложений A или B, которые могут осуществляться всеми Сторонами. Реестр ведется Секретариатом и открыт для общественности.
2. Реестр включает:
a) перечень видов конкретных исключений, перечисленных в приложениях A и B;
b) перечень Сторон, которые имеют конкретное исключение, перечисленное в приложениях A или B; и
c) перечень сроков действия каждого зарегистрированного конкретного исключения.
3. Любое государство может, став Стороной, путем письменного уведомления секретариата зарегистрировать один или несколько видов конкретных исключений, перечисленных в приложениях A или B.
4. В случае, если Сторона не указала в реестре более раннюю дату, или если срок действия не будет продлен в соответствии с пунктом 7, любая регистрация конкретных исключений истекает через пять лет после даты вступления в силу настоящей Конвенции в отношении конкретного химического вещества.
5. На своем первом совещании Конференция Сторон примет решение о процессе пересмотра данных, включенных в Реестр.
6. До проведения обзора тех или иных данных, включенных в Реестр, соответствующая Сторона представляет Секретариату доклад с обоснованием сохраняющейся необходимости в регистрации данного исключения. Этот доклад направляется Секретариатом всем Сторонам. Обзор регистрации проводится на основе всей имеющейся информации. Затем Конференция Сторон может вынести в отношении соответствующей Стороны такие рекомендации, какие она сочтет необходимыми.
7. По просьбе соответствующей Стороны Конференция Сторон может принять решение о продлении срока действия конкретного исключения на период до пяти лет. Принимая свое решение, Конференция Сторон должным образом учитывает особые обстоятельства Сторон, являющихся развивающимися странами, и Сторон, являющихся странами с переходной экономикой.
8. Любая Сторона может в любой момент отозвать из Реестра вводные данные в отношении конкретного по стране исключения путем письменного уведомления Секретариата. Это исключение вступает в силу с даты, указанной в уведомлении.
9. Как только не остается ни одной Стороны, зарегистрированной в отношении данного вида конкретного исключения, никакая новая регистрация в отношении его не может осуществляться.
Статья 5
Меры по сокращению или ликвидации выбросов в результате
непреднамеренного производства
Каждая Сторона, как минимум, принимает следующие меры, направленные на сокращение совокупных выбросов из антропогенных источников каждого из химических веществ, перечисленных в приложении C, в целях их постоянной минимизации и там, где это осуществимо, окончательного устранения:
a) разрабатывает план действий или, если это необходимо, региональный или субрегиональный план действий в течение двух лет после вступления в силу настоящей Конвенции для этой Стороны и впоследствии осуществляет его в качестве составной части плана осуществления, указанного в статье 7, предназначенного для идентификации, определения свойств и решения вопросов выбросов химических веществ, перечисленных в приложении C, а также для содействия осуществлению подпунктов "b" - "e". План действий включает следующие элементы:
i) оценка существующих и прогнозируемых выбросов, включая разработку и ведение кадастров источников и оценку выбросов с учетом категорий источников, указанных в приложении C;
ii) оценка эффективности законов и политики Стороны, направленных на урегулирование таких выбросов;
iii) стратегии, направленные на выполнение обязательств, с учетом оценок, упомянутых в подпунктах "i" и "ii";
iv) меры по содействию просвещению, подготовке кадров и повышению осведомленности по вопросам, касающимся этих стратегий;
v) проведение каждые пять лет обзора хода реализации стратегий и достигнутого благодаря им успеха в деле выполнения обязательств, предусмотренных в рамках этого пункта; такие обзоры включаются в доклады, представляемые в соответствии со статьей 15;
vi) график выполнения плана действий, в том числе намеченных в нем стратегий и мер;
b) содействует применению имеющихся, осуществимых и практических мер, которые могли бы оперативным образом обеспечить либо ликвидацию источника, либо реальное и существенное сокращение уровней выбросов;
c) содействует разработке и, если она считает это необходимым, требует использования заменяющих или видоизмененных материалов, продуктов и процессов в целях предупреждения образования и выбросов химических веществ, перечисленных в приложении C, с учетом общих указаний в отношении мер по предотвращению и сокращению выбросов, изложенных в приложении C, а также руководящих принципов, которые будут приняты в соответствии с решением Конференции Сторон;
d) содействует и, в соответствии с графиком осуществления своего плана действий, требует использования наилучших имеющихся методов для новых источников в рамках категорий источников, которые Сторона определила как требующие принятия таких мер в рамках своего плана действий, с уделением особого внимания на начальном этапе категориям источников, указанным в части II приложения C. В любом случае требование относительно использования наилучших имеющихся методов в отношении новых источников в рамках категорий, указанных в части II данного приложения, должно вводиться постепенно по мере возможности, но быть введено не позднее чем через четыре года после вступления Конвенции в силу для данной Стороны. В отношении указанных категорий Стороны учитывают общие указания относительно принятия мер по предотвращению и сокращению выбросов, изложенные в этом приложении, и руководящие принципы относительно наилучших имеющихся методов и наилучших видов природоохранной деятельности, которые будут приняты в соответствии с решением Конференции Сторон;
e) содействует в соответствии со своим планом действий применению наилучших имеющихся методов и наилучших видов природоохранной деятельности в отношении:
i) существующих источников в рамках категорий источников, указанных в части II приложения C, и в отношении источников, которые приводятся в части III этого приложения; и
ii) новых источников в рамках категорий источников, указанных в части III приложения C, которые Стороной не рассматривались в рамках подпункта "d".
При использовании наилучших имеющихся методов и наилучших видов природоохранной деятельности Стороны должны учитывать общие указания относительно принятия мер по предотвращению и сокращению выбросов, изложенные в приложении C, и руководящие принципы по наилучшим имеющимся методам и наилучшим видам природоохранной деятельности, которые будут приняты в соответствии с решением Конференции Сторон;
f) для целей настоящего пункта и приложения C:
i) "наилучшие имеющиеся методы" означают наиболее эффективный и продвинутый этап в разработке мероприятий и методов их применения, которые указывают на практическую приемлемость конкретных методов обеспечения в принципе основы для ограничения выбросов, призванные предупреждать и, там, где это осуществимо, в целом обеспечивать сокращение выбросов химических веществ, перечисленных в части I приложения C, и их воздействия на окружающую среду в целом. В этом отношении:
ii) "методы" включают как принимаемую технологию, так и то, каким образом установки проектируются, строятся, эксплуатируются, функционируют и выводятся из эксплуатации;
iii) "имеющиеся" методы означают методы, доступные для оператора, а также разработанные в масштабах, допускающих применение в соответствующем промышленном секторе при экономически и технически осуществимых условиях с учетом затрат и преимуществ; и "наилучшие" означает наиболее эффективные достижения высокого общего уровня охраны окружающей среды в целом;
iv) "наилучшие виды природоохранной деятельности" означают применение наиболее приемлемого сочетания мер и стратегий регулирования природоохранной деятельности;
v) "новый источник" означает любой источник, строительство или значительные модификации которого начаты по крайней мере через год после даты:
a. вступление в силу настоящей Конвенции для данной Стороны; или
b. вступление в силу для данной Стороны поправки к приложению C, когда данный источник начинает подпадать под положения настоящей Конвенции лишь в силу этой поправки;
g) значения предельных выбросов или стандарты эффективности могут использоваться Стороной для выполнения обязательств, касающихся наилучших имеющихся методов в рамках пункта 3.
Статья 6
Меры по сокращению или ликвидации выбросов,
связанных с запасами и отходами
1. Для обеспечения того, чтобы запасы, состоящие из химических веществ, перечисленных либо в приложении A, либо в приложении B, или содержащие их, и отходы, включая продукты и изделия, превратившиеся в отходы, состоящие из химического вещества, включенного в приложение A, B или C, содержащие его или зараженные им, регулировались таким образом, чтобы была обеспечена охрана здоровья человека и окружающей среды, каждая Сторона:
a) разрабатывает соответствующие стратегии для выявления:
i) запасов, состоящих из химических веществ, перечисленных в приложениях A или B или содержащих их; и
ii) продуктов и изделий, находящихся в употреблении, и отходов, состоящих из химического вещества, включенного в приложения A, B или C, а также содержащих их или зараженных ими;
b) выявляет, по мере возможности, запасы, состоящие из химических веществ, перечисленных в приложении A или B, или содержащих их, на основе стратегий, указанных в подпункте "a";
c) соответствующим образом обеспечивает безопасное, эффективное и экологически рациональное регулирование запасов. Запасы химических веществ, перечисленных в приложении A или B, после того как они не разрешаются к использованию в соответствии с каким-либо конкретным исключением в приложении A или конкретным исключением или приемлемой целью, содержащейся в приложении B, за исключением запасов, разрешенных к экспорту на основании пункта 2 статьи 3, считаются отходами и подлежат регулированию в соответствии с положениями подпункта "d";
d) принимает соответствующие меры для обеспечения того, чтобы такие отходы, включая продукты и изделия, превратившись в отходы:
i) обрабатывались, собирались, транспортировались и хранились экологически безопасным образом;
ii) удалялись таким образом, чтобы содержащиеся в них стойкие органические загрязнители уничтожались или необратимо преобразовывались и не проявляли свойств стойких органических загрязнителей или удалялись иным экологически безопасным образом в том случае, если уничтожение или необратимое преобразование не являются экологически предпочтительным вариантом или содержание стойких органических загрязнителей низкое, с учетом международных правил, стандартов и руководящих принципов, включая те, которые могут быть разработаны в соответствии с пунктом 2 и соответствующих глобальных и региональных режимов, определяющих регулирование опасных отходов;
iii) не разрешалось удалять таким образом, который может приводить к рекуперации, рециркуляции, утилизации, прямому повторному использованию или альтернативным видам использования стойких органических загрязнителей; и
iv) не перемещались через международные границы без учета международных правил, стандартов и руководящих принципов;
e) принимает усилия для разработки соответствующих стратегий по выявлению участков, зараженных химическими веществами, перечисленными в приложениях A, B или C; в случае проведения работ по восстановлению этих участков такие работы должны вестись экологически безопасным образом;
2. Конференция Сторон тесно сотрудничает с соответствующими органами Базельской Конвенции о контроле за трансграничной перевозкой опасных отходов и их удалением, в частности:
a) устанавливает уровни уничтожения и необратимого преобразования, необходимые для обеспечения того, чтобы не проявлять свойства стойких органических загрязнителей, как это указано в пункте 1 приложения D;
b) определяет те методы, которые она считает методами экологически безопасного удаления, о чем говорится выше; и
c) работает надлежащим образом над установлением уровней концентрации химических веществ, перечисленных в приложениях A, B и C, для определения низкого содержания стойких органических загрязнителей в соответствии с подпунктом "d, "ii" пункта 1.
Статья 7
Планы выполнения
1. Каждая Сторона:
a) разрабатывает и стремится осуществлять план выполнения своих обязательств, предусмотренных настоящей Конвенцией;
b) направляет свой план выполнения Конференции Сторон в течение двух лет после даты вступления для нее в силу настоящей Конвенции; и
c) пересматривает и обновляет соответствующим образом свой план выполнения на периодической основе и в соответствии с процедурой, которая будет определена в решении Конференции Сторон.
2. Стороны, в случае целесообразности, сотрудничают по прямым каналам или через глобальные, региональные и субрегиональные организации и проводят консультации со своими национальными заинтересованными сторонами, включая женские организации и группы, занимающиеся охраной здоровья детей, с целью оказания содействия разработке, осуществлению и обновлению своих планов выполнения.
3. Стороны стремятся использовать и, в случае необходимости, создавать средства для включения национальных планов выполнения по стойким органическим загрязнителям, где это целесообразно, в свои стратегии устойчивого развития.
Статья 8
Включение химических веществ в приложения A, B и C
1. Сторона может представить Секретариату предложение о включении какого-либо химического вещества в приложения A, B и (или) C. В предложении должна содержаться информация, указанная в приложении D. При представлении предложения Стороне могут оказывать помощь другие Стороны и (или) Секретариат.
2. Секретариат проверяет, содержит ли данное предложение информацию, которая указана в приложении D. Если Секретариат считает, что предложение содержит указанную информацию, он направляет его Комитету по рассмотрению стойких органических загрязнителей.
3. Комитет рассматривает предложение и использует критерии отбора, изложенные в приложении D, на основе гибкого и транспарентного подхода, комплексным и сбалансированным образом учитывая всю представленную информацию.
4. Если Комитет считает, что он:
a) удовлетворен тем, что выполнены критерии отбора, он через Секретариат направляет это предложение и оценку Комитета всем Сторонам и наблюдателям и предлагает им представить информацию, указанную в приложении E; или
b) в тех случаях, когда он не удовлетворен соблюдением критериев отбора, он через Секретариат информирует все Стороны и наблюдателей и представляет предложение и оценку Комитета всем Сторонам, и предложение отклоняется.
5. Любая Сторона может вновь представить Комитету предложение, которое было отклонено им в соответствии с пунктом 4. При повторном представлении в предложение могут быть включены любые озабоченности этой Стороны, а также обоснование для дополнительного рассмотрения его Комитетом. Если после использования этой процедуры Комитет вновь отклоняет предложение, Сторона может оспорить это решение Комитета, а Конференция Сторон рассматривает этот вопрос на своей следующей сессии. Конференция Сторон может принять решение, исходя из критериев отбора, содержащихся в приложении D, и с учетом оценки Комитета и любой дополнительной информации, представленной любой Стороной или наблюдателем, о том, что предложению следует дать ход.
6. Если Комитет принимает решение о том, что критерии отбора были соблюдены или Конференция Сторон постановила, что предложению следует дать ход, Комитет продолжает рассмотрение предложения с учетом любой полученной соответствующей дополнительной информации и подготавливает проект характеристики рисков в соответствии с приложением E. Он предоставляет через Секретариат этот проект всем Сторонам и наблюдателям, собирает их технические замечания и завершает подготовку характеристики рисков с учетом этих замечаний.
7. Если на основе характеристики рисков, подготовленной в соответствии с приложением E, Комитет приходит к выводу о том, что:
a) данное химическое вещество может в результате его переноса в окружающей среде на большие расстояния вызвать серьезные неблагоприятные последствия для здоровья человека и (или) окружающей среды, которые потребуют глобальных действий, предложению следует дать ход. Отсутствие полной научной достоверности не препятствует подготовке оценки регулирования рисков. Комитет через Секретариат запрашивает у всех Сторон и наблюдателей информацию, касающуюся соображений, указанных в приложении F. Затем он подготавливает оценку регулирования рисков, которая включает анализ возможных мер регулирования данного химического вещества в соответствии с этим приложением; или
b) предложению не следует давать ход, он предоставляет через Секретариат характеристику рисков всем Сторонам и наблюдателям и отклоняет это предложение.
8. В отношении любого предложения, которое было отклонено в соответствии с пунктом 7 "b", Сторона может обратиться к Конференции Сторон с просьбой рассмотреть вопрос о том, чтобы поручить Комитету запросить дополнительную информацию у предлагающей Стороны и других Сторон в течение периода, не превышающего одного года. По истечении этого периода и на основе любой полученной информации Комитет вновь рассматривает предложение в соответствии с пунктом 6 выше в приоритетном порядке, определяемом Конференцией Сторон. Если после использования этой процедуры Комитет вновь отклоняет предложение, Сторона может оспорить это решение Комитета, а Конференция Сторон рассматривает этот вопрос на своей следующей сессии. Конференция Сторон может принять решение, исходя из характеристики рисков, подготовленной в соответствии с приложением E, и с учетом оценки Комитета и любой дополнительной информации, представленной любой Стороной или наблюдателем, о том, что предложению следует дать ход. Если Конференция Сторон считает, что следует продолжить рассмотрение предложения, тогда Комитет подготавливает оценку регулирования рисков.
9. На основе характеристики рисков, упомянутой в пункте 6, и оценки регулирования рисков, упомянутой в пункте 7 "a" или пункте 8, Комитет выносит рекомендацию относительно того, следует ли Конференции Сторон рассматривать вопрос о включении данного химического вещества в приложения A, B и (или) C. Конференция Сторон, с должным учетом рекомендаций Комитета, включая отсутствие научной достоверности, на основе предосторожности, принимает решение о том, следует ли включить данное химическое вещество в приложения A, B и (или) C, и определяет соответствующие по нему меры регулирования.
Статья 9
Обмен информацией
1. Каждая Сторона облегчает или осуществляет обмен информацией, касающейся:
a) сокращения или ликвидации производства, использования и выбросов стойких органических загрязнителей; и
b) альтернатив стойким органическим загрязнителям, включая информацию относительно связанных с ними рисков, а также экономических и социальных издержек.
2. Стороны осуществляют обмен информацией, упомянутой в пункте 1, непосредственно друг с другом или через Секретариат.
3. Каждая Сторона назначает национальный координационный центр для целей обмена такой информацией.
4. Секретариат выполняет функцию механизма посредничества в отношении информации о стойких органических загрязнителях, включая информацию, предоставляемую Сторонами, межправительственными организациями и неправительственными организациями.
5. Для целей настоящей Конвенции информация, касающаяся вопросов здоровья и безопасности человека и окружающей среды, не рассматривается в качестве конфиденциальной. Стороны, осуществляющие обмен иной информацией в соответствии с настоящей Конвенцией, обеспечивают защиту любой конфиденциальной информации на основе взаимных договоренностей.
Статья 10
Информирование, повышение осведомленности
и просвещение общественности
1. Каждая Сторона в рамках своих возможностей содействует и способствует:
a) повышению осведомленности своих директивных и руководящих органов по вопросам стойких органических загрязнителей;
b) предоставлению общественности всей имеющейся информации о стойких органических загрязнителях с учетом пункта 5 статьи 9;
c) разработке и осуществлению учебных и общественно-просветительских программ - особенно для женщин, детей и наименее образованных лиц - по вопросам стойких органических загрязнителей, а также их последствий для здоровья человека и окружающей среды и их альтернатив;
d) участию общественности в решении вопросов, касающихся стойких органических загрязнителей и их последствий для здоровья человека и окружающей среды, а также в деле выработки соответствующих мер реагирования, включая создание возможностей для обеспечения на национальном уровне вклада в осуществление настоящей Конвенции;
e) подготовке рабочих, научных, преподавательских, технических и управленческих кадров;
f) подготовке на национальном и международном уровнях материалов для просвещения и информирования общественности и обмену ими; и
g) разработке и осуществлению просветительских и учебных программ на национальном и международном уровнях.
2. Каждая Сторона в рамках своих возможностей обеспечивает, чтобы общественность имела доступ к общественной информации, упомянутой в пункте 1, а также чтобы эта информация регулярно обновлялась.
3. Каждая Сторона в рамках своих возможностей призывает к тому, чтобы промышленные и профессиональные пользователи содействовали и способствовали предоставлению упомянутой в пункте 1 информации на национальном и, там где это необходимо, субрегиональном, региональном и глобальном уровнях.
4. Обеспечивая информацию о стойких органических загрязнителях и их альтернативах, Стороны могут использовать формы данных по безопасности, доклады, возможности средств массовой информации и другие средства связи и могут создавать информационные центры на национальном и региональном уровнях.
5. Каждая Сторона положительно рассматривает вопрос о создании механизмов, таких как регистры выбросов и переноса загрязнителей для сбора и распространения информации относительно расчетных показателей ежегодных объемов химических веществ, перечисленных в приложениях A, B или C, которые выбрасываются или удаляются.
Статья 11
Научные исследования, разработки и мониторинг
1. Стороны в рамках своих возможностей поощряют и (или) осуществляют на национальном и международном уровнях соответствующие научные исследования, разработки, мониторинг и сотрудничество в отношении стойких органических загрязнителей и, когда это необходимо, их альтернатив и потенциальных стойких органических загрязнителей по таким, в частности, вопросам, как:
a) источники и выбросы в окружающую среду;
b) присутствие, уровни в организмах людей и окружающей среде и соответствующие тенденции;
c) перенос в окружающей среде, "судьба" и преобразование;
d) воздействие на здоровье человека и окружающую среду;
e) социально-экономические и культурные последствия;
f) сокращение и (или) ликвидация выбросов; и
g) унифицированные методологии учета источников происхождения и аналитические методы измерения выбросов.
2. Принимая меры во исполнение пункта 1, Стороны в рамках своих возможностей:
a) обеспечивают, в случае целесообразности, поддержку и дальнейшее развитие международных программ, сетей и организаций, задача которых заключается в определении, проведении, оценке и финансировании научных исследований, сбора данных и мониторинга, с учетом необходимости сведения к минимуму дублирования усилий;
b) поддерживают национальные и международные усилия, направленные на расширение национальных возможностей по проведению научно-технических исследований, особенно в развивающихся странах и странах с переходной экономикой, а также на содействие доступу к данным и результатам анализов и обмену ими;
c) учитывают нужды и потребности развивающихся стран и стран с переходной экономикой, в частности в финансовых и технических средствах, и сотрудничают в деле расширения их возможностей для участия в реализации усилий, упомянутых в подпунктах "a" и "b" выше;
d) проводят научные исследования, направленные на смягчение последствий воздействия стойких органических загрязнителей на репродуктивную функцию;
e) регулярно и своевременно предоставляют широкой общественности доступ к результатам своих мероприятий в области исследований, разработок и мониторинга, упомянутых в настоящем пункте; и
f) поощряют и (или) осуществляют сотрудничество в области хранения и поддержания информационных данных, полученных в результате научных исследований, разработок и мониторинга.
Статья 12
Техническая помощь
1. Стороны признают, что оказание своевременной и соответствующей технической помощи в ответ на просьбы Сторон, являющихся развивающимися странами, и Сторон, являющихся странами с переходной экономикой, является важнейшим условием успешного осуществления настоящей Конвенции.
2. Стороны сотрудничают в оказании своевременной и соответствующей помощи Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам, являющимся странами с переходной экономикой, для оказания им содействия, принимая во внимание их особые потребности, в разработке и укреплении их потенциала в области выполнения своих обязательств в рамках настоящей Конвенции.
3. В этом отношении техническая помощь, оказываемая Сторонами, являющимися развитыми странами, и другими Сторонами с учетом их возможностей, включает, соответственно и на основе взаимной договоренности, техническую помощь для создания потенциала в связи с выполнением обязательств в рамках настоящей Конвенции. Дополнительные указания в этом отношении будут предоставлены Конференцией Сторон.
4. Стороны соответствующим образом создают механизмы в целях оказания технической помощи и расширения передачи технологии Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам, являющимся странами с переходной экономикой, в связи с осуществлением настоящей Конвенции. Эти механизмы включают региональные и субрегиональные центры по укреплению потенциала и передаче технологии для содействия Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам, являющимся странами с переходной экономикой, в выполнении ими своих обязательств в рамках настоящей Конвенции. Дополнительные указания в этом отношении будут предоставлены Конференцией Сторон.
5. В контексте настоящей статьи Стороны в полной мере принимают во внимание конкретные потребности и особое положение наименее развитых стран и малых островных развивающихся государств в своей деятельности, касающейся оказания технической помощи.
Статья 13
Финансовые ресурсы и механизмы финансирования
1. Каждая Сторона обязуется оказывать, в рамках своих возможностей, финансовую поддержку и содействие в отношении тех национальных мероприятий, которые направлены на достижение цели настоящей Конвенции, в соответствии со своими национальными планами, приоритетами и программами.
2. Стороны, являющиеся развитыми странами, предоставляют новые и дополнительные финансовые ресурсы в целях предоставления необходимых возможностей Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам, являющимся странами с переходной экономикой, для покрытия ими всех согласованных дополнительных расходов, связанных с осуществлением мер по обеспечению выполнения их обязательств в рамках настоящей Конвенции, в соответствии с договоренностями между Стороной - реципиентом и структурой, участвующей в деятельности механизма, о котором говорится в пункте 6. Другие Стороны могут предоставить такие финансовые ресурсы на добровольной основе и исходя из своих возможностей. Кроме того, следует поощрять взносы из других источников. При выполнении данных обязательств учитываются потребность в обеспечении адекватности, предсказуемости, своевременного потока средств и важность совместного несения финансового бремени Сторонами, вносящими взносы.
3. Стороны, являющиеся развитыми странами, и другие Стороны, исходя из своих возможностей и в соответствии со своими национальными планами, приоритетами и программами, могут также предоставлять, а Стороны, являющиеся развивающимися странами, и Стороны, являющиеся странами с переходной экономикой, могут получать финансовые ресурсы, предназначенные для оказания им содействия в осуществлении настоящей Конвенции через другие двусторонние, региональные и многосторонние источники или каналы.
4. То, в какой степени Стороны, являющиеся развивающимися странами, будут эффективно выполнять свои обязательства по настоящей Конвенции, зависит от эффективного выполнения Сторонами, являющимися развитыми странами, своих обязательств по настоящей Конвенции, касающихся финансовых ресурсов, технической помощи и передачи технологии. Тот факт, что устойчивое экономическое и социальное развитие и искоренение нищеты являются основными и наиболее актуальными приоритетами Сторон, являющихся развивающимися странами, должен быть учтен в полной мере наряду с уделением надлежащего внимания необходимости охраны здоровья человека и окружающей среды.
5. Стороны в полной мере учитывают конкретные потребности и особое положение наименее развитых стран и малых островных развивающихся государств при принятии мер в области финансирования.
6. Настоящим учреждается механизм для предоставления адекватным и устойчивым образом финансовых ресурсов Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам, являющимся странами с переходной экономикой, на безвозмездной или льготной основе для оказания им содействия в осуществлении Конвенции. Данный механизм для целей настоящей Конвенции функционирует под управлением и, соответственно, руководством Конференции Сторон и подотчетен ей. Обеспечение его функционирования поручается одной или нескольким структурам, включая существующие международные структуры, в соответствии с решением, которое, возможно, будет принято Конференцией Сторон. Данный механизм может также включать другие структуры, занимающиеся оказанием финансовой и технической помощи на многосторонней, региональной и двусторонней основе. Взносы в этот механизм являются дополнительными по отношению к другим финансовым средствам, направляемым Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам, являющимся странами с переходной экономикой, в соответствии с пунктом 2.
7. В соответствии с целями настоящей Конвенции и положениями пункта 6 выше Конференция Сторон на своем первом совещании принимает соответствующие руководящие указания, предназначенные для механизма и согласует со структурой или структурами, участвующими в деятельности механизма финансирования, меры по их выполнению. Руководящие указания касаются, inter alia таких аспектов, как:
a) определение приоритетов в области политики, стратегии и программной деятельности, а также развернутых четких критериев и руководящих принципов в отношении предоставления права на доступ к финансовым ресурсам и их использованию, включая мониторинг и оценку использования этих ресурсов на регулярной основе;
b) представление структурой или структурами регулярных докладов Конференции Сторон об адекватном и устойчивом финансировании мероприятий, связанных с осуществлением Конвенции;
c) содействие применению подходов, механизмов и договоренностей, основанных на использовании финансирования из различных источников;
d) схемы, позволяющие установить прогнозируемые и определяемые объемы необходимых и имеющихся финансовых средств для осуществления настоящей Конвенции, с учетом того, что отказ от стойких органических загрязнителей может потребовать длительного финансирования, и условия периодического пересмотра этих объемов; и
e) формы оказания заинтересованным Сторонам помощи в деле оценки потребностей, обеспечения информацией об имеющихся источниках и системах финансирования в целях содействия координации ими своих усилий.
8. Конференция Сторон проводит не позднее, чем на своем втором совещании, а затем на регулярной основе обзор эффективности механизма, учрежденного в соответствии с настоящей статьей, его способности удовлетворять изменяющиеся потребности Сторон, являющихся развивающимися странами, и Сторон, являющихся странами с переходной экономикой, критериев и руководящих указаний, упомянутых в пункте 7 выше, уровня финансирования, а также эффективности деятельности организационных структур, которым поручено обеспечение функционирования механизма финансирования. На основе результатов такого обзора она принимает, в случае необходимости, соответствующие меры для повышения эффективности деятельности механизма, включая рекомендации и руководящие указания относительно мер по обеспечению адекватного и устойчивого финансирования в интересах удовлетворения потребностей Сторон.
Статья 14
Временные меры финансирования
Организационная структура Фонда глобальной окружающей среды, действующая в соответствии с Документом о проведении структурной перестройки Фонда глобальной окружающей среды на временной основе выступает в качестве основной структуры, которой поручено осуществлять функции механизма финансирования, упомянутого в статье 13, в период между вступлением настоящей Конвенции в силу и первым совещанием Конференции Сторон, или до тех пор, пока Конференция Сторон не примет решение о том, какая организационная структура назначена в соответствии со статьей 13. Организационная структура Фонда глобальной окружающей среды выполняет эти функции, осуществляя оперативные меры, касающиеся конкретно стойких органических загрязнителей, принимая во внимание то, что в этой области могут потребоваться новые меры.
Статья 15
Представление информации
1. Каждая Сторона представляет Конференции Сторон информацию о принимаемых ею мерах по осуществлению положений настоящей Конвенции и об эффективности таких мер с точки зрения достижения целей настоящей Конвенции.
2. Каждая Сторона представляет Секретариату:
a) статистические данные о совокупных объемах ее производства, импорта и экспорта каждого из химических веществ, перечисленных в приложениях A и B, или реальную оценку таких данных; и
b) насколько это практически возможно, перечень государств, из которых ею импортировано каждое из этих веществ, и государств, в которые ею экспортировано каждое из этих веществ.
3. Представление такой информации осуществляется с такой периодичностью и в такой форме, которые будут определены Конференцией Сторон на ее первом совещании.
Статья 16
Оценка эффективности
1. Начиная через четыре года после вступления настоящей Конвенции в силу, а затем с периодичностью, определяемой Конференцией Сторон, Конференция проводит оценку эффективности настоящей Конвенции.
2. В целях содействия такой оценке Конференция Сторон на своем первом совещании приступает к принятию мер для своего обеспечения сопоставимыми данными о контроле за присутствием химических веществ, включенных в приложения A, B и C и региональным и глобальным перемещением в окружающей среде. Эти меры:
a) осуществляются Сторонами на региональной основе, если это необходимо, в соответствии с их техническими и финансовыми возможностями на региональной основе, при максимальном использовании существующих программ и механизмов мониторинга и при поощрении обеспечения согласованности подходов;
b) могут, в случае необходимости, дополняться с учетом различий, существующих между регионами, и их возможностей осуществлять мероприятия по мониторингу; и
c) включают представление докладов Конференции Сторон о результатах мер по мониторингу на региональной и глобальной основе с периодичностью, которую определит Конференция Сторон.
3. Оценка, о которой говорится в пункте 1, проводится на основе имеющейся научной, экологической, технической и экономической информации, включающей:
a) доклады и другую информацию о мониторинге, представляемой в соответствии с положениями пункта 2;
b) национальные доклады, представляемые в соответствии со статьей 15; и
c) информацию о несоблюдении, получаемую согласно процедурам, установленным в соответствии со статьей 17.
Статья 17
Несоблюдение
Конференция Сторон в возможно кратчайшие сроки разрабатывает и утверждает процедуры и организационные механизмы для определения факта несоблюдения положений настоящей Конвенции и обращения со Сторонами, признанными как не соблюдающие Конвенцию.
Статья 18
Урегулирование споров
1. В случае спора между Сторонами относительно толкования или применения настоящей Конвенции они стремятся к его урегулированию путем переговоров или иным мирным способом по своему выбору.
2. При ратификации, принятии, одобрении настоящей Конвенции или присоединении к ней или в любое время после этого любая Сторона, не являющаяся региональной организацией экономической интеграции, может направить депозитарию письменное заявление о том, что в отношении любого спора, касающегося толкования или применения настоящей Конвенции, она признает одно или оба из следующих средств урегулирования спора как обязательные в отношении любой Стороны, принимающей на себя такие же обязательства:
a) арбитраж в соответствии с процедурами, которые должны быть по возможности скорее приняты Конференцией Сторон и включены в приложение;
b) передачу спора в Международный Суд.
3. Сторона, являющаяся региональной организацией экономической интеграции, может сделать подобное заявление в отношении арбитража в порядке, указанном в пункте 2 "a".
4. Заявление, сделанное в соответствии с пунктом 2 или пунктом 3, остается в силе до истечения срока действия в соответствии с его условиями или в течение трех месяцев после сдачи на хранение Депозитарию письменного уведомления о его аннулировании.
5. Истечение срока действия заявления, уведомление об аннулировании или новое заявление никоим образом не влияют на производство в ходе арбитражного разбирательства или в Международном Суде, если стороны спора не договорились об ином.
6. Если стороны спора не приняли в соответствии с пунктом 2 одну и ту же или любую из процедур или если они не смогли урегулировать свой спор в течение двенадцати месяцев после направления одной из сторон другой стороне уведомления о существовании спора между ними, этот спор, по просьбе любой из его сторон, передается на рассмотрение согласительной комиссии. Согласительная комиссия готовит доклад с рекомендациями. Дополнительные процедуры, касающиеся согласительной комиссии, включаются в приложение, которое будет утверждено Конференцией Сторон не позднее чем на ее втором совещании.
Статья 19
Конференция Сторон
1. Настоящим учреждается Конференция Сторон.
2. Первое совещание Конференции Сторон созывается директором - исполнителем Программы Организации Объединенных Наций по окружающей среде не позднее, чем через один год после вступления настоящей Конвенции в силу. Впоследствии очередные совещания Конференции Сторон созываются с периодичностью, которую установит Конференция.
3. Внеочередные совещания Конференции Сторон созываются тогда, когда Конференция может счесть это необходимым, или по письменной просьбе любой Стороны, при условии, что эта просьба будет поддержана не менее чем одной третью Сторон.
4. Конференция Сторон на своем первом совещании консенсусом согласовывает и принимает правила процедуры и финансовые правила для себя и любых вспомогательных органов, а также финансовые положения, регулирующие функционирование Секретариата.
5. Конференция Сторон постоянно контролирует и оценивает выполнение настоящей Конвенции. Она выполняет функции, возложенные на нее в соответствии с Конвенцией, и с этой целью:
a) учреждает, в дополнение к требованиям, определенным в пункте 6, такие вспомогательные органы, которые она считает необходимыми для выполнения настоящей Конвенции;
b) сотрудничает в соответствующих случаях с компетентными международными организациями, а также межправительственными и неправительственными органами; и
c) проводит регулярный обзор всей информации, предоставляемой Сторонами в соответствии со статьей 15, включая рассмотрение эффективности пункта 2 "b, iii" статьи 3;
d) рассматривает и принимает любые дополнительные меры, которые могут потребоваться для достижения целей Конвенции.
6. Конференция Сторон на своем первом совещании учреждает вспомогательный орган под названием "Комитет по рассмотрению стойких органических загрязнителей" в целях выполнения функций, порученных этому Комитету настоящей Конвенцией. В этом отношении:
a) члены Комитета по рассмотрению стойких органических загрязнителей назначаются Конференцией Сторон. Членский состав Комитета включает назначаемых правительствами экспертов в области оценки и регулирования химических веществ. Члены Комитета назначаются на основе справедливого географического распределения;
b) Конференция Сторон принимает решение о круге ведения, организации и функционировании Комитета; и
c) Комитет прилагает все усилия к принятию своих рекомендаций на основе консенсуса. Если исчерпаны все средства для достижения консенсуса, а согласие не достигнуто, то в качестве последней меры такая рекомендация принимается большинством в две трети голосов членов, присутствующих и участвующих в голосовании.
7. Конференция Сторон на своем третьем совещании дает оценку тому, сохраняется ли необходимость в процедуре, содержащейся в пункте 2 "b" статьи 3, включая рассмотрение ее эффективности.
8. Организация Объединенных Наций, ее специализированные учреждения и Международное Агентство по Атомной Энергии, а также любое государство, не являющееся Стороной настоящей Конвенции, могут быть представлены на совещаниях Конференции Сторон в качестве наблюдателей. Любые другие органы или учреждения, национальные или международные, правительственные или неправительственные, обладающие компетенцией в вопросах, охватываемых настоящей Конвенцией, которые известили Секретариат о своем желании быть представленными на совещании Конференции Сторон в качестве наблюдателей, могут быть допущены к участию в нем, если против этого не возражает по меньшей мере одна треть присутствующих на совещании Сторон. Допуск и участие наблюдателей регулируются правилами процедуры, принятыми Конференцией Сторон.
Статья 20
Секретариат
1. Настоящим учреждается Секретариат.
2. На Секретариат возлагаются следующие функции:
a) организация совещаний Конференции Сторон и ее вспомогательных органов и их обслуживание в случае необходимости;
b) содействие оказанию Сторонам, особенно Сторонам, являющимся развивающимися странами, и Сторонам, являющимся странами с переходной экономикой, помощи по их просьбе в осуществлении настоящей Конвенции;
c) обеспечение необходимой координации деятельности с Секретариатами других соответствующих международных органов;
d) подготовка и представление Сторонам периодических докладов, основанных на информации, полученной в соответствии со статьей 15, и другой имеющейся информации;
e) заключение под общим руководством Конференции Сторон таких административных и договорных соглашений, которые могут потребоваться для эффективного выполнения его функций; и
f) выполнение других функций Секретариата, определенных в настоящей Конвенции, и таких других функций, которые могут быть определены Конференцией Сторон.
3. Функции Секретариата настоящей Конвенции выполняются директором - исполнителем Программы Организации Объединенных Наций по окружающей среде, если Конференция Сторон не примет большинством в три четверти присутствующих и участвующих в голосовании Сторон решение поручить выполнение функций Секретариата какой-либо другой международной организации или нескольким другим таким организациям.
Статья 21
Поправки к Конвенции
1. Любая из Сторон может предлагать поправки к настоящей Конвенции.
2. Поправки к настоящей Конвенции принимаются на совещании Конференции Сторон. Текст любой предлагаемой поправки направляется Секретариатом Сторонам не позднее, чем за шесть месяцев до проведения совещания, на котором ее предлагается принять. Секретариат направляет также текст предложенных поправок подписавшим настоящую Конвенцию Сторонам и Депозитарию для его сведения.
3. Стороны прилагают все усилия к достижению согласия в отношении любой предлагаемой поправки к настоящей Конвенции путем консенсуса. Если все возможности для достижения консенсуса исчерпаны, а согласие не достигнуто, то в качестве последнего средства поправка принимается большинством в три четверти голосов присутствующих и участвующих в голосовании Сторон.
4. Поправка направляется Депозитарием всем Сторонам для ратификации, принятия или одобрения.
5. Депозитарию направляются письменные уведомления о ратификации, принятии или одобрении поправки. Поправка, принятая в соответствии с пунктом 3, вступает в силу для тех Сторон, которые приняли ее на девяностый день после сдачи на хранение документов о ратификации, принятии или одобрении по меньшей мере тремя четвертями Сторон. После этого поправка вступает в силу для любой другой Стороны на девяностый день после сдачи данной Стороной на хранение документа о ратификации, принятии или одобрении этой поправки.
Статья 22
Принятие приложений и внесение в них поправок
1. Приложения к настоящей Конвенции являются ее неотъемлемой частью, и, если прямо не предусмотрено иное, ссылка на настоящую Конвенцию представляет собой в то же время ссылку на любые приложения к ней.
2. Любые дополнительные приложения ограничиваются процедурными, научными, техническими или административными вопросами.
3. В отношении предложения, принятия или вступления в силу дополнительных приложений к настоящей Конвенции применяется следующая процедура:
a) дополнительные приложения предлагаются и принимаются в соответствии с процедурой, оговоренной в пунктах 1, 2 и 3 статьи 21;
b) любая Сторона, которая не может принять дополнительное приложение, уведомляет об этом Депозитария в письменном виде в течение одного года со дня сообщения Депозитарием о принятии дополнительного приложения. Депозитарий незамедлительно уведомляет все Стороны о любом таком полученном им уведомлении. Любая Сторона может в любое время снять ранее направленное уведомление о непринятии любого дополнительного приложения, после чего это приложение вступает в силу для данной Стороны при соблюдении положений подпункта "c"; и
c) по истечении одного года со дня сообщения Депозитарием о принятии дополнительного приложения это приложение вступает в силу для всех Сторон, которые не представили уведомление в соответствии с положениями подпункта "b".
4. Предложение, принятие и вступление в силу поправок к приложениям A, B или C регулируются той же процедурой, что и предложение, принятие и вступление в силу дополнительных приложений к настоящей Конвенции, за исключением того, что поправка к приложениям A, B или C не вступает в силу для любой Стороны, которая сделала заявление в отношении поправок к этим приложениям в соответствии с пунктом 4 статьи 25, при этом в этом случае любая поправка вступает в силу для такой Стороны на девяностый день после сдачи на хранение Депозитарию документа о ратификации, принятии или одобрении этой поправки или присоединении к ней.
5. В отношении предложения, принятия и вступления в силу поправки к приложению D, E или F применяется следующая процедура:
a) поправки предлагаются в соответствии с процедурой, изложенной в пунктах 1 и 2 статьи 21;
b) Стороны принимают решение о внесении поправки к приложению D, E или F консенсусом; и
c) решение о внесении поправки к приложению D, E или F незамедлительно направляется Сторонам Депозитарием. Поправка вступает в силу для всех Сторон в сроки, указанные в решении.
6. Если дополнительное приложение или поправка к приложению связаны с внесением поправки в настоящую Конвенцию, то такое дополнительное приложение или поправка вступают в силу лишь после вступления в силу поправки к настоящей Конвенции.
Статья 23
Право голоса
1. За исключением случая, предусмотренного в пункте 2, каждая Сторона настоящей Конвенции имеет один голос.
2. В вопросах, входящих в сферу ее компетенции, региональная организация экономической интеграции осуществляет свое право голоса, располагая числом голосов, равных числу ее Государств-членов, являющихся Сторонами настоящей Конвенции. Такая организация не осуществляет свое право голоса, если ее Государства-члены осуществляют свое право голоса, и наоборот.
Статья 24
Подписание
Настоящая Конвенция открыта для подписания всеми государствами и региональными организациями экономической интеграции в Стокгольме 23 мая 2001 года, а также в Центральных учреждениях Организации Объединенных Наций в Нью-Йорке с 24 мая 2001 года по 22 мая 2002 года.
Статья 25
Ратификация, принятие, одобрение или присоединение
1. Настоящая Конвенция подлежит ратификации, принятию или одобрению Государствами и региональными организациями экономической интеграции. Она открыта для присоединения Государств и региональных организаций экономической интеграции со следующего дня после того, когда Конвенция закрывается для подписания. Документы о ратификации, принятии, одобрении или присоединении сдаются на хранение депозитарию.
2. Любая организация экономической интеграции, которая становится Стороной настоящей Конвенции, в то время как ни одно из ее Государств-членов не является ее Стороной, связана всеми обязательствами, вытекающими из Конвенции. В случае когда одно или несколько Государств-членов такой организации являются Сторонами настоящей Конвенции, эта организация и ее Государства-члены принимают решение в отношении соответствующих обязанностей по выполнению своих обязательств, вытекающих из Конвенции. В таких случаях организация и Государства-члены не могут одновременно осуществлять права, вытекающие из Конвенции.
3. В своих документах о ратификации, принятии, одобрении или присоединении региональные организации экономической интеграции заявляют о сфере своей компетенции в отношении вопросов, регулируемых настоящей Конвенцией. Любая такая организация уведомляет также о любом соответствующем изменении сферы своей компетенции Депозитария, который, в свою очередь, информирует об этом Стороны.
4. В своем документе о ратификации, принятии, одобрении или присоединении любая Сторона может заявить, что для нее любая поправка к приложениям A, B или C вступает в силу лишь после сдачи на хранение ее документа о ратификации, принятии, одобрении или присоединении.
Статья 26
Вступление в силу
1. Настоящая Конвенция вступает в силу на девяностый день со дня сдачи на хранение пятидесятого документа о ратификации, принятии, одобрении или присоединении.
2. Для каждого Государства или региональной организации экономической интеграции, которые ратифицируют, принимают или одобряют настоящую Конвенцию, либо присоединяются к ней после сдачи на хранение пятидесятого документа о ратификации, принятии, одобрении или присоединении, Конвенция вступает в силу на девяностый день после сдачи на хранение таким Государством или региональной организацией экономической интеграции своего документа о ратификации, принятии, одобрении или присоединении.
3. Для целей пунктов 1 и 2 любой документ, сданный на хранение региональной организацией экономической интеграции, не рассматривается в качестве дополнительного к документам, сданным на хранение Государствами-членами такой организации.
Статья 27
Оговорки
Никакие оговорки к настоящей Конвенции не допускаются.
Статья 28
Выход
1. В любое время по истечении трех лет со дня вступления настоящей Конвенции в силу для Стороны эта Сторона может выйти из Конвенции, направив письменное уведомление Депозитарию.
2. Любой такой выход вступает в силу по истечении одного года со дня получения Депозитарием уведомления о выходе или в такой более поздний срок, который может быть указан в уведомлении о выходе.
Статья 29
Депозитарий
Функции Депозитария настоящей Конвенции выполняет Генеральный Секретарь Организации Объединенных Наций.
Статья 30
Аутентичные тексты
Подлинник настоящей Конвенции, тексты которого на английском, арабском, испанском, китайском, русском и французском языках являются равно аутентичными, сдается на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.
В УДОСТОВЕРЕНИЕ ЧЕГО нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию.
Совершено в Стокгольме двадцать второго мая две тысячи первого года.
Приложение A
ЛИКВИДАЦИЯ
Часть I
------------------------------------------------------------------
| Химическое |Деятельность | Конкретное исключение |
| вещество | | |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Альдрин* |Производство |Отсутствует |
|CAS No: 309-00-2 |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Местные эктопаразитициды |
| | |Инсектициды |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Хлордан* |Производство |По разрешению Сторонам, |
|CAS No: 57-74-9 | |перечисленным в Реестре |
| |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Местные эктопаразитициды |
| | |Инсектициды |
| | |Термициды |
| | |Термициды в зданиях и плотинах |
| | |Термициды в строительстве дорог|
| | |Добавки для изготовления |
| | |средств для склеивания фанеры |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Дильдрин* |Производство |Отсутствует |
|CAS No: 60-57-1 |-------------+-------------------------------|
| |Использование|В сельхозработах |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Эндрин* |Производство |Отсутствует |
|CAS No: 72-20-8 |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Отсутствует |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Гептахлор* |Производство |Отсутствует |
|CAS No: 76-44-8 |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Термициды |
| | |Термициды в |
| | |конструкциях жилых домов |
| | |Термициды (подземные) |
| | |Обработка древесины |
| | |Применение в подземных |
| | |кабельных муфтах |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Гексахлорбензол |Производство |По разрешению Сторонам, |
|CAS No: 118-74-1 | |перечисленным в Реестре |
| |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Промежуточные изделия |
| | |Растворители в пестицидах |
| | |Промежуточное вещество |
| | |локального действия, |
| | |находящееся в закрытой |
| | |системе |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Мирекс* |Производство |По разрешению Сторонам, |
|CAS No: 2385-85-5 | |перечисленным в Реестре |
| |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Термициды |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Токсафен* |Производство |Отсутствует |
|CAS No: 8001-35-2 |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Отсутствует |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|Полихлорированные |Производство |Отсутствует |
|дифенилы (ПХД)* |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Изделия, находящиеся в |
| | |употреблении в соответствии |
| | |с положениями части II |
| | |настоящего приложения |
------------------------------------------------------------------
Примечания:
i) За исключением тех случаев, когда в настоящей Конвенции
оговаривается иное, количества химического вещества, содержащегося
в продуктах и изделиях в качестве непреднамеренного
микрозагрязнителя, не рассматриваются в качестве перечисленных в
настоящем приложении.
ii) Настоящее примечание не считается конкретным исключением
в отношении производства и использования для целей пункта 2 статьи
3. Количества химического вещества, являющегося частью изделий,
произведенных или уже находящихся в употреблении до или на дату
вступления в силу соответствующего обязательства в отношении
данного химического вещества, не рассматриваются как перечисленные
в настоящем приложении, при условии, что Сторона уведомила
Секретариат о том, что конкретный вид изделия продолжает
находиться в употреблении в данной Стороне. Секретариат предает
гласности такие уведомления.
iii) Настоящее примечание, не относящееся к химическому
веществу со знаком сноски в столбике "Химическое вещество" в части
I настоящего приложения, не считается конкретным исключением в
отношении производства и использования для целей пункта 2 статьи
3. Учитывая, что не ожидается контактов значительных количеств
химического вещества с людьми и окружающей средой в ходе
производства и использования находящегося в закрытой системе
промежуточного вещества локального действия, после уведомления
Секретариата Сторона может санкционировать производство и
использование определенных количеств химического вещества,
перечисленного в настоящем приложении, в качестве находящегося в
закрытой системе промежуточного вещества локального действия,
которое химически преобразуется при производстве других химических
веществ, которые с учетом критериев, указанных в пункте 1
приложения D, не проявляют характеристик стойких органических
загрязнителей. Такое уведомление должно включать информацию об
общем объеме производства и потребления такого химического
вещества или разумную оценку такой информации и информацию,
касающуюся характера, основанного на использовании закрытого по
своей системе и происходящего в ограниченном месте процесса,
включая объем любого непреднамеренного микрозагрязнения конечного
изделия исходным материалом, являющимися стойким органическим
загрязнителем, в результате его неполного преобразования. Такая
процедура применяется в тех случаях, когда иного не предусмотрено
в настоящем приложении. Секретариат доводит такие уведомления до
сведения Конференции Сторон и предает их гласности. Подобное
производство или использование не рассматривается как относящиеся
к конкретному исключению в отношении производства или
использования для той или иной Стороны. Такое производство и
использование прекращается через десять лет, если соответствующая
Сторона не представит нового уведомления в Секретариат, в случае
чего этот период продлевается еще на десять лет, если Конференция
Сторон после рассмотрения данного вида производства и
использования не решит по-иному. Процедура уведомления может быть
повторена;
iv) Всеми конкретными исключениями в отношении веществ,
включенных в данное приложение, могут пользоваться Стороны,
зарегистрировавшие исключения в отношении них в соответствии со
статьей 4, за исключением использования полихлорированных
дифенилов в изделиях, находящихся в употреблении в соответствии с
положениями части II настоящего приложения, которыми могут
пользоваться все Стороны.
Часть II
Полихлорированные дифенилы
Каждая Сторона:
a) в отношении прекращения использования полихлорированных дифенилов в оборудовании (т.е. трансформаторах, конденсаторах или других приемниках, содержащих жидкие остатки веществ) к 2025 году, при возможном пересмотре Конференцией Сторон, принимает меры в соответствии со следующими приоритетами:
i) прилагать активные усилия по выявлению, маркировке и прекращению эксплуатации оборудования, содержащего полихлорированные дифенилы в концентрации более 10 процентов и в объеме более 5 литров;
ii) прилагать активные усилия по выявлению, маркировке и прекращению эксплуатации оборудования, содержащего более 0,05 процента полихлорированных дифенилов и в объеме более 5 литров;
iii) стремиться выявить наличие и прекратить эксплуатацию оборудования, содержащего более 0,005 процента полихлорированных дифенилов и в объеме более 0,05 литров;
b) в соответствии с приоритетами, указанными в пункте "a", оказывает содействие в принятии следующих мер по уменьшению опасности воздействия и рисков с целью осуществления и контроля за использованием таких полихлорированных дифенилов:
i) использование только в неповрежденном и герметичном оборудовании и только в тех местах, где риск выброса в окружающую среду может быть сведен к минимуму, а последствия такого выброса могут быть оперативным образом устранены;
ii) неприменение в местах, связанных с производством и переработкой продовольствия или кормов;
iii) при использовании в населенных районах, принятие всех разумных мер для предупреждения электрических неполадок, которые могут привести к возникновению пожара, и проведение регулярных проверок герметичности оборудования;
c) вне зависимости от положений пункта 2 статьи 3 обеспечивает, чтобы оборудование, содержащее полихлорированные дифенилы, описанные в пункте "a", не экспортировалось и не импортировалось для каких-либо других целей, кроме целей экологически рационального удаления отходов;
d) за исключением случаев эксплуатации и обслуживания оборудования, не допускает рекуперации жидких веществ с содержанием полихлорированных дифенилов свыше 0,005 процента для повторного использования в другом оборудовании;
e) прилагает активные усилия, направленные на обеспечение экологически безопасного удаления содержащих полихлорированные дифенилы жидкостей и загрязненного полихлорированными дифенилами оборудования при концентрации полихлорированных дифенилов выше 0,005 процента, в соответствии с пунктом 1 статьи 6, в максимально сжатые сроки, но не позднее 2028 года, при условии возможного пересмотра сроков Конференцией Сторон;
f) независимо от примечания "ii" в части I данного приложения, стремится выявлять другие товары, содержащие более 0,005 процента полихлорированных дифенилов (например, оболочка кабеля, отвержденные уплотняющие составы и окрашенные изделия), и обеспечивать их регулирование в соответствии с пунктом 1 статьи 6;
g) представляет доклад о ходе деятельности по прекращению производства и использования полихлорированных дифенилов каждые пять лет и представляет их в соответствии со статьей 15;
h) доклады, описанные в подпункте "g", соответствующим образом рассматриваются Конференцией Сторон в ее обзорах, касающихся полихлорированных дифенилов. Конференция Сторон проводит обзор хода устранения полихлорированных дифенилов с интервалом в пять лет или, при необходимости, с другим интервалом, принимая во внимание такие доклады.
Приложение B
ОГРАНИЧЕНИЕ
Часть I
------------------------------------------------------------------
| Химическое |Деятельность | Приемлемая цель или |
| вещество | | конкретное исключение |
|------------------+-------------+-------------------------------|
|ДДТ |Производство |Приемлемая цель |
|(1,1,1 -трихлор- | |Применяется для борьбы с |
|2,2-бис | |переносчиками болезней в |
|(4-хлорфенил)этан)| |соответствии с положениями |
|CAS No: 50-29-3 | |части II настоящего приложения |
| | |-------------------------------|
| | |Конкретное исключение |
| | |Промежуточный материал |
| | |в производстве дикофола |
| | |Промежуточные материалы |
| |-------------+-------------------------------|
| |Использование|Приемлемая цель |
| | |Борьба с переносчиками болезней|
| | |в соответствии с положениями |
| | |части II настоящего Приложения |
| | |-------------------------------|
| | |Конкретное исключение |
| | |Производство дикофола |
| | |Промежуточные материалы |
------------------------------------------------------------------
Примечания:
i) За исключением тех случаев, когда в Конвенции будет
указано иное, количества химического вещества, содержащегося в
продуктах и изделиях в качестве непреднамеренного
микрозагрязнителя, не рассматриваются как подлежащие перечислению
в настоящем приложении.
ii) Настоящее примечание не рассматривается в качестве
приемлемой цели или конкретного исключения в отношении
производства и использования для целей пункта 2 статьи 3.
Количества химического вещества, являющегося частью изделий,
произведенных или уже находящихся в употреблении до или на дату
вступления в силу соответствующего обязательства в отношении этого
химического вещества, не рассматриваются как перечисленные в
настоящем приложении при условии, что Сторона уведомила
Секретариат о том, что конкретный вид изделия продолжает
находиться в употреблении в данной Стороне. Секретариат предает
гласности такие уведомления.
iii) Настоящее примечание не рассматривается в качестве
конкретного исключения в отношении производства и использования
для целей пункта 2 статьи 3. Учитывая, что не ожидается контакта
значительных количеств химического вещества с людьми и окружающей
средой в ходе производства и использования находящегося в закрытой
системе промежуточного вещества локального действия, любая Сторона
после уведомления Секретариата может разрешать производство и
использование количеств химического вещества, перечисленного в
настоящем приложении, в качестве находящегося в закрытой системе
промежуточного вещества локального действия, химически
преобразованного при переработке других химических веществ,
которое с учетом критериев, указанных в пункте 1 приложения D, не
проявляет характеристик стойких органических загрязнителей. Такое
уведомление должно включать информацию об общем объеме
производства и потребления такого химического вещества или
разумную оценку такой информации и информацию, касающуюся
характера, основанного на использовании закрытой системы и
локального процесса, включая объем любого непреднамеренного
микрозагрязнения конечного изделия исходным материалом, являющимся
стойким органическим загрязнителем, в результате его неполного
преобразования. Такая процедура применяется в тех случаях, когда
иного не предусмотрено в настоящем приложении. Секретариат доводит
такие уведомления до сведения Конференции Сторон и предает их
гласности. Подобное производство или использование не
рассматриваются как конкретные исключения для той или иной страны
в отношении производства или использования. Такое производство и
использование прекращается по истечении десятилетнего периода,
если соответствующая Сторона не представит Секретариату новое
уведомление, в случае чего этот период продлевается еще на десять
лет, если Конференция Сторон после рассмотрения данного вида
производства и использования не примет иного решения. Процедура
уведомления может быть повторена.
iv) Всеми конкретными исключениями в данном приложении могут
пользоваться Стороны, зарегистрировавшие исключения в отношении
них в соответствии со статьей 4.
Часть II
ДДТ (1,1,1-трихлор-2,2-бис(4-хлорфенил)этан)
1. Производство и применение ДДТ должно быть прекращено, за исключением тех Сторон, которые уведомили Секретариат об их намерении производить и (или) применять ДДТ. Настоящим создается Реестр ДДТ, открытый для широкой общественности. Секретариат ведет Реестр ДДТ.
2. Каждая Сторона, производящая и (или) применяющая ДДТ, ограничивает такое производство и (или) применение борьбой с переносчиками болезней в соответствии с разработанными Всемирной организацией здравоохранения рекомендациями и руководящими принципами по применению ДДТ и в тех случаях, когда в данной Стороне это безопасно и отсутствуют эффективные и доступные альтернативные средства.
3. В том случае, когда Сторона, не включенная в Реестр ДДТ, приходит к выводу, что она нуждается в применении ДДТ для борьбы с теми или иными заболеваниями, она должна в кратчайшие сроки направить уведомление Секретариату, чтобы с этой поры быть включенной в Реестр ДДТ. Одновременно она должна уведомить об этом Всемирную организацию здравоохранения.
4. Каждые три года каждая Сторона, применяющая ДДТ, представляет Секретариату и Всемирной организации здравоохранения информацию о применяемых объемах, условиях такого применения и его необходимости для проводимой этой Стороной стратегии по борьбе с заболеваниями в соответствии с форматом, который будет утвержден Конференцией Сторон и в консультации со Всемирной организацией здравоохранения.
5. В целях сокращения и в конечном итоге прекращения применения ДДТ Конференция Сторон содействует тому, чтобы:
a) каждая Сторона, применяющая ДДТ, разработала и осуществляла план действий в качестве части плана осуществления, оговоренного в статье 7. Такой план действий должен включать:
i) разработку нормативных и других механизмов для обеспечения того, чтобы применение ДДТ было ограничено борьбой с переносчиками болезней;
ii) внедрение надлежащих альтернативных продуктов, методов и стратегий, включая стратегии по преодолению противодействующих факторов, для обеспечения дальнейшего и эффективного использования этих альтернатив;
iii) меры по укреплению здоровья человека и сокращению случаев заболеваний;
b) Стороны, в пределах своих возможностей, содействуют научным исследованиям и разработке безопасных альтернативных химических и нехимических продуктов, методов и стратегий для Сторон, применяющих ДДТ, с учетом условий этих стран и в целях облегчения бремени, создаваемого болезнями для населения и экономики. К числу факторов, которым должно уделяться особое внимание при рассмотрении альтернатив или комбинаций альтернатив, относятся риски для здоровья человека и экологические последствия, связанные с внедрением таких альтернатив. Приемлемые альтернативы ДДТ создают меньше рисков для здоровья человека и окружающей среды, являются подходящими для борьбы с болезнями с учетом условий в данных странах и основываются на данных мониторинга.
6. Начиная с первого совещания Конференции Сторон, а затем не реже чем раз в три года Конференция Сторон в консультации со Всемирной организацией здравоохранения проводит оценку сохраняющейся потребности в ДДТ для целей борьбы с переносчиками болезней на основе имеющейся научной, технической, экологической и экономической информации, включая:
a) производство и применение ДДТ и условия, изложенные в пункте 2;
b) наличие, приемлемость и внедрение альтернатив ДДТ; и
c) прогресс в укреплении потенциала стран, позволяющий без какого-то риска перейти к применению таких альтернатив.
7. После письменного уведомления Секретариата любая Сторона может в любое время исключить себя из Реестра ДДТ. Исключение вступает в силу в указанный в уведомлении день.
Приложение C
Непреднамеренное производство
Часть I
Стойкие органические загрязнители, в отношении
которых должны соблюдаться требования,
предусмотренные в статье 5
Данное Приложение относится к перечисленным ниже стойким органическим загрязнителям в случае их непреднамеренного образования и выброса из антропогенных источников:
------------------------------------------------------------------
| Химическое вещество |
|----------------------------------------------------------------|
|Полихлорированные дибензо-п-диоксины и дибензофураны (ПХДД/ПХДФ)|
| |
|Гексахлорбензол (ГХБ) CAS No: 118-74-1 |
| |
|Полихлорированные дифенилы (ПХД) |
------------------------------------------------------------------
Часть II
Категории источников
Непреднамеренное образование и выброс дибензо-п-диоксинов и дибензофуранов, гексахлорбензола и полихлорированных дифенилов происходят при осуществлении термических процессов в присутствии органического вещества и хлора в результате неполного сгорания или прохождения химических реакций. В приводимые ниже категории включены промышленные источники, способные привести к сравнительно высокому уровню образования таких химических веществ и их выбросам в окружающую среду:
a) установки для сжигания отходов, включая установки для совместного сжигания бытовых, опасных или медицинских отходов или осадка сточных вод;
b) цементные печи для сжигания опасных отходов;
c) производство целлюлозы с использованием элементарного хлора или образующих элементарный хлор химических веществ для отбеливания;
d) следующие термические процессы в металлургической промышленности:
i) вторичное производство меди;
ii) агломерационные установки на предприятиях чугунной и сталелитейной промышленности;
iii) вторичное производство алюминия;
iv) вторичное производство цинка.
Часть III
Категории источников
Непреднамеренное производство и выброс полихлорированных дибензо-п-диоксинов и дибензофуранов, гексахлорбензола и полихлорированных дифенилов также могут иметь место в случае источников, подпадающих под следующие категории, включающие:
a) открытое сжигание отходов, включая сжигание мусорных свалок;
b) термические процессы на предприятиях металлургической промышленности, не упомянутые в части II;
c) источники, связанные с процессами сжигания в домашних хозяйствах;
d) сжигание ископаемых видов топлива в котлах коммунальной системы и в промышленных котлах;
e) установки для сжигания древесины и других видов топлива из биомассы;
f) конкретные процессы производства химических веществ, сопряженные с выбросом непреднамеренно образующихся стойких органических загрязнителей, прежде всего производство хлорфенолов и хлоранила;
g) крематории;
h) транспортные средства, прежде всего работающие на этилированном бензине;
i) уничтожение туш животных;
j) крашение (с использованием хлоранила) и отделка (при помощи экстрагирования щелочью) в текстильной и кожевенной промышленности;
k) установки для переработки отслуживших свой срок автомобилей;
l) обработка медных кабелей тлеющим огнем;
m) предприятия по переработке отработанных масел.
Часть IV
Определения
1. Для целей настоящего приложения:
a) "полихлорированные дифенилы" означают ароматические соединения, образованные таким образом, что атомы водорода в молекуле дифенила (два бензоловых кольца, соединенных вместе одной углерод-углеродной связью) могут быть замещены атомами хлора, число которых доходит до десяти;
b) "полихлорированные дибензо-п-диоксины" и "полихлорированные дибензофураны" представляют собой трехъядерные ароматические соединения, образованные двумя бензоловыми кольцами, соединенными двумя атомами кислорода в случае полихлорированных дибензо-п-диоксинов и одним атомом кислорода и одной углерод-углеродной связью в случае полихлорированных дибензофуранов, и атомы водорода которых могут быть заменены атомами хлора, число которых доходит до восьми.
2. В этом приложении токсичность полихлорированных дибензо-п-диоксинов и дибензофуранов выражается с помощью понятия токсичной эквивалентности, которая позволяет измерить аналогичную диоксинам относительную токсичную активность родственных полихлорированных дибензо-п-диоксинов и дибензофуранов и планарных полихлорированных дифенилов по отношению к 2,3,7,8-тетрахлордибензо-п-диоксинам. Значения фактора токсичной эквивалентности, которые будут использоваться для целей настоящей Конвенции, согласуются с установленными международными стандартами начиная с принятых Всемирной организацией здравоохранения в 1998 году значений фактора токсичной эквивалентности для млекопитающих в отношении полихлорированных дибензо-п-диоксинов и дибензофуранов и планарных полихлорированных дифенилов. Концентрации выражаются в токсичных эквивалентах.
Часть V
Общие руководящие указания, касающиеся
наилучших имеющихся методов и наилучших
видов природоохранной деятельности
В настоящем разделе приводятся предназначенные для Сторон общие руководящие указания, касающиеся предотвращения или сокращения выбросов химических веществ, перечисленных в части I.
A. Общие меры по предотвращению, касающиеся как
наилучших имеющихся методов, так и наилучших
видов природоохранной деятельности
Приоритетное внимание должно уделяться рассмотрению подходов к предотвращению образования и выбросов химических веществ, перечисленных в части I. К эффективным мерам могут быть отнесены следующие:
a) использование малоотходной технологии;
b) использование менее опасных химических веществ;
c) содействие распространению практики рекуперации и рециркуляции отходов и веществ, которые образуются и используются в рамках того или иного процесса;
d) замена исходных материалов в тех случаях, когда они представляют собой стойкие органические загрязнители или когда имеется непосредственная связь между материалами и выбросами стойких органических загрязнителей из источника;
e) рациональное хозяйствование и программы в области профилактического ремонта;
f) усовершенствование методов регулирования отходов в целях прекращения открытого или иного неконтролируемого сжигания отходов, включая сжигание свалок мусора. При рассмотрении предложений о строительстве новых установок по удалению отходов внимание следует уделять таким альтернативам, как мероприятия по максимальному сокращению образования бытовых и медицинских отходов, включая восстановление ресурсов, повторное использование, рециркуляцию, разделение отходов и содействие использованию продуктов, которые приводят к образованию меньшего объема отходов. На основе этого подхода должны тщательно рассматриваться вопросы охраны здоровья человека;
g) максимальное сокращение этих веществ, присутствующих в продуктах в виде загрязнителей;
h) необходимость избегать использования элементарного хлора или химических веществ, образующих элементарный хлор, в качестве отбеливающего агента.
B. Наилучшие имеющиеся методы
Концепция наилучших имеющихся методов не преследует цели предписывать какие-либо конкретные методы или технологии, а направлена на обеспечение учета технических характеристик соответствующей установки, ее географического положения и местных природных условий. Соответствующие методы регулирования, направленные на уменьшение выбросов химических веществ, перечисленных в части I, в целом одинаковы. При определении наилучших имеющихся методов следует уделять особое внимание, как в целом, так и в конкретных случаях, следующим факторам, не забывая при этом о вероятных расходах и выгодах, связанных с той или иной мерой, и об учете соображений предосторожности и профилактики:
a) общие соображения:
i) характер, последствия и масса соответствующих выбросов: методы могут варьироваться в зависимости от размеров источника;
ii) сроки ввода в эксплуатацию новых или уже существующих установок;
iii) время, необходимое для внедрения наилучшего имеющегося метода;
iv) объем потребления и характер сырьевых материалов, используемых в конкретном процессе, и его энергоэффективность;
v) необходимость предупреждения или сведения к минимуму совокупного воздействия выбросов на окружающую среду и рисков для нее;
vi) необходимость предупреждения аварий и сведения к минимуму их последствий для окружающей среды;
vii) необходимость обеспечения санитарно-гигиенических требований на рабочих местах и правил техники безопасности;
viii) сопоставимые процессы, установки или эксплуатационные методы, которые были успешно опробованы на уровне промышленных предприятий;
ix) технические новшества и изменения в области научных знаний и понимания тех или иных вопросов;
b) меры общего характера по уменьшению выбросов: при рассмотрении предложений о строительстве новых установок или значительной модификации существующих установок с использованием процессов, при которых происходит выброс химических веществ, перечисленных в настоящем приложении, следует уделять первоочередное внимание альтернативным процессам, методам или практике, которые имеют аналогичную полезность, но при которых предотвращается образование и выброс таких химических веществ. В случаях, когда будет вестись строительство или значительная модификация таких установок, в дополнение к мерам по предупреждению выбросов, изложенным в разделе A части V, следующие меры по сокращению выбросов также могли бы учитываться при определении наилучших имеющихся методов:
i) использование усовершенствованных методов очистки дымового газа, например термическое или каталитическое сжигание или окисление, осаждение или абсорбция пыли;
ii) обработка остатков, сточных вод, отходов и осадка сточных вод, например путем термического воздействия или перевода их в инертную систему или с применением химических процессов по их детоксификации;
iii) изменения в характере процесса, ведущие к сокращению или устранению выбросов, например переход на замкнутые системы;
iv) модификация технологических процессов для обеспечения полного сгорания, что позволит предотвратить образование химических веществ, перечисленных в настоящем приложении, на основе контроля за такими параметрами, как температура сжигания или период сохранения.
C. Наилучшие виды природоохранной деятельности
Конференция Сторон может разработать указания относительно наилучших видов природоохранной деятельности.
Приложение D
Требования в отношении информации
и критерии отбора
1. Сторона, представляющая предложение о включении какого-либо химического вещества в приложения A, B и (или) C, идентифицирует химическое вещество методом, отраженным в подпункте "a", и представляет информацию об этом химическом веществе и, если это необходимо, его переходных продуктах согласно критериям отбора, изложенным в подпунктах "b" - "e":
a) идентификационные данные химического вещества:
i) названия, включая торговое название или названия, коммерческое наименование или наименования и синонимичные наименования, номер в реестре Службы подготовки аналитических обзоров по химии (CAS), название, присвоенное Международным союзом теоретической и прикладной химии (МСТПХ); и
ii) структура, в том числе характеристика изомеров, там где это применимо, и структура химического класса;
b) стойкость:
i) фактические данные, свидетельствующие о том, что период полураспада химического вещества в воде превышает два месяца или что период его полураспада в почве превышает шесть месяцев, или что период его полураспада в отложениях превышает шесть месяцев; или
ii) фактические данные, свидетельствующие о том, что по остальным параметрам данное химическое вещество является достаточно стойким, чтобы считать его рассмотрение в рамках сферы действия настоящей Конвенции обоснованным;
c) биоаккумуляция:
i) фактические данные, свидетельствующие о том, что фактор биоконцентрации (ФБК) или фактор биоаккумуляции (ФБА) химического вещества в случае водных видов превышает 5000 или, в отсутствие данных, характеризующих ФБК и ФБА, показатель log Kow составляет более 5;
ii) фактические данные, свидетельствующие о том, что химическое вещество обладает другими свойствами, вызывающими обеспокоенность, например, высоким уровнем биоаккумуляции в других видах, высокой токсичностью или экотоксичностью; или
iii) данные мониторинга биоты указывают на то, что потенциал биоаккумуляции химического вещества является достаточно значительным, чтобы считать его рассмотрение в рамках сферы действия настоящей Конвенции обоснованным;
d) способность к переносу в окружающей среде на большие расстояния:
i) измеренные уровни химического вещества в районах, находящихся на удалении от источников его высвобождения, вызывают потенциальную обеспокоенность;
ii) данные мониторинга, свидетельствующие о том, что перенос химического вещества в окружающей среде на большие расстояния, при возможном переносе в принимающую среду, мог произойти по воздуху, воде или через мигрирующие виды; или
iii) факторы, характеризующие экологическую "судьбу", и (или) результаты моделирования, которые указывают на то, что химическое вещество обладает способностью к переносу в окружающей среде на большие расстояния по воздуху, воде или через мигрирующие виды, и потенциальной способностью к переносу в принимающую среду в районах, находящихся на удалении от источников его высвобождения. В случае химического вещества, которое перемещается на значительные расстояния по воздуху, период полураспада в воздушной среде должен превышать два дня; и
e) неблагоприятные последствия:
i) фактические данные, свидетельствующие о неблагоприятном воздействии на здоровье человека или окружающую среду, которые дают основание считать рассмотрение этого химического вещества в рамках сферы действия настоящей Конвенции обоснованным; или
ii) данные о токсичности или экотоксичности, которые указывают на потенциальный ущерб для здоровья человека или окружающей среды.
2. Предлагающая Сторона представляет изложение причин, вызывающих обеспокоенность, включая, там где это возможно, сопоставление данных о токсичности или экотоксичности с выявленными или прогнозируемыми уровнями какого-либо химического вещества в результате его фактического или предполагаемого переноса на большие расстояния в окружающей среде, а также краткое заявление о необходимости глобального контроля.
3. По возможности и с учетом собственного потенциала, предлагающая Сторона предоставляет дополнительную информацию в поддержку рассмотрения предложения, упомянутого в пункте 6 статьи 8. При подготовке такого предложения Сторона может пользоваться технической экспертной помощью из любого источника.
Приложение E
Требования в отношении информации, необходимой
для характеристики рисков
Цель обзора заключается в том, чтобы оценить, может ли рассматриваемое химическое вещество в результате его переноса в окружающей среде на большие расстояния вызвать значительные неблагоприятные последствия для здоровья человека и (или) окружающей среды, которые оправдывали бы принятие глобальных мер. Для этого подготавливается характеристика рисков, в которой более подробно рассматривается и оценивается информация, указанная в приложении D, и приводится, насколько это возможно, следующая информация:
a) источники, включая при необходимости:
i) данные о производстве, в том числе количестве и местонахождении;
ii) виды использования; и
iii) выбросы, например, сбросы, утечки и газообразные отходы;
b) оценка рисков для соответствующего конечного пункта или пунктов, включая токсикологические взаимодействия с участием нескольких химических веществ;
c) экологическая "судьба", включая данные и информацию о химических и физических свойствах и стойкости химического вещества и о том, как они связаны с его переносом в окружающей среде, перемещением в пределах природных сред и между ними, деструкцией и превращением в другие химические вещества. Значения фактора биоаккумуляции и фактора биоконцентрации, основанные на замеренных величинах, должны представляться обязательно, за исключением тех случаев, когда данные мониторинга считаются уже достаточными;
d) данные мониторинга;
e) данные о воздействии в местных районах и, в частности, о воздействии в результате переноса в окружающей среде на большие расстояния, включая также информацию, касающуюся наличия в биологической среде;
f) национальные и международные оценки, анализы или характеристики рисков, маркировочная информация и классификация рисков, если таковые имеются; и
g) статус химического вещества согласно международным конвенциям.
Приложение F
Информация о социально-экономических соображениях
Следует проводить оценку возможных мер регулирования, предусматривающих полный набор вариантов, включая обращение и ликвидацию в отношении химических веществ, находящихся на рассмотрении для включения в настоящую Конвенцию. Для этой цели необходимо обеспечить соответствующую информацию, касающуюся социально-экономических соображений, которые связаны с возможными мерами регулирования, что позволило бы Конференции Сторон принять надлежащее решение. В такой информации должны быть соответствующим образом учтены различия в возможностях и условиях Сторон, а также приведены соображения по следующему примерному перечню вопросов:
a) действенность и эффективность возможных мер регулирования в решении задач по уменьшению рисков;
i) техническая осуществимость; и
ii) затраты, включая затраты на охрану окружающей среды и здравоохранение;
b) альтернативы (продукты и процессы):
i) техническая осуществимость;
ii) затраты, включая затраты на охрану окружающей среды и здравоохранение;
iii) эффективность;
iv) риски;
v) наличие; и
vi) доступность;
c) позитивные и (или) негативные последствия для общества, связанные с осуществлением возможных мер регулирования:
i) здравоохранение, в том числе общественное здравоохранение, санитария окружающей среды и гигиена труда;
ii) сельское хозяйство, в том числе аквакультура и лесоводство;
iii) биота (биоразнообразие);
iv) экономические аспекты;
v) прогресс в деле достижения устойчивого развития; и
vi) социальные издержки;
d) последствия, связанные с отходами и их удалением (в частности, устаревшие запасы пестицидов и очистка загрязненных мест);
i) техническая осуществимость; и
ii) затраты;
e) доступ к информации и просвещение общественности;
f) состояние регулирования и мониторинга; и
g) любые принимаемые на национальном или региональном уровнях меры регулирования, включая информацию об альтернативах и любую другую соответствующую информацию об управлении рисками. –