МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
НАКАЗ
22.07.2008 N 545
Про затвердження Методики
визначення вартості наукових робіт
З метою планування витрат, пов'язаних зі створенням наукової та науково-методичної продукції, з урахуванням специфіки та вимог МНС, наказую:
1. Затвердити Методику визначення вартості наукових робіт (далі - Методика), що додається.
2. Керівникам департаментів та самостійних структурних підрозділів центрального апарату Міністерства - замовникам наукових робіт, організувати вивчення Методики та взяти до керівництва.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Баранчука В.М.
Міністр В.Шандра
Затверджено
Наказ МНС України
22.07.2008 N 545
Методика
визначення вартості наукових робіт
1. Вступ
1.1. Призначення
Методика оцінки собівартості наукових робіт розроблена з метою планування витрат, пов'язаних зі створенням наукової та науково-методичної продукції, з урахуванням специфіки та вимог МНС. Методика поширюється на наукові роботи, які виконуються за договорами, застосовується для визначення вартості робіт, визначення виконавця яких не потребує проведення тендерних процедур. У разі, коли виконавці робіт визначаються шляхом проведення тендерів, Методика дозволяє оцінити орієнтовну вартість робіт.
1.2. Загальні положення
Загальні положення Методики є рекомендованими і поширюються на науково-дослідні роботи, замовником яких є МНС. В основу Методики покладено експертну оцінку трудомісткості та основних статей витрат при виконанні роботи. Порядок роботи з Методикою передбачає послідовне виконання етапів:
1. Класифікація наукової продукції, яку заплановано отримати, та віднесення її до одного з видів.
2. Визначення трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для виконання роботи, визначення додаткових характеристик, зокрема таких як новизна, складність тощо.
3. Визначення значень додаткових коригуючих коефіцієнтів.
4. Планування витрат на залучення сторонніх організацій, закупівлю додаткового обладнання, якого не має організація-виконавець, визначення обсягів витрат за іншими статтями.
5. Складання остаточної калькуляції кошторисної вартості наукової продукції, виходячи із встановлених згідно пунктами 1-4 даних та з урахуванням можливих останніх законодавчих змін та відомчих розпоряджень.
Роботи згідно з пунктами 1-4 виконуються групою експертів, які досконало володіють науковою проблематикою відповідної галузі знають специфіку виконання наукових робіт кожного виду, знайомі з можливостями та оснащенням організацій-потенційних виконавців наукової роботи.
Для створення науково обґрунтованої методики та критеріїв оцінки собівартості наукової продукції за умов особливостей, специфіки та вимог МНС використана та покладена в основу чинна законодавча та нормативно-правова база з питань наукової та науково-технічної діяльності, планування, обліку та калькуляції собівартості науково-технічних розробок.
У цій Методиці терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про наукову та науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ).
До наукової продукції належать результати закінчених науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських, технологічних, пошукових та проектно-кошторисних робіт, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, робіт з розроблення (перегляду) нормативно-правових актів та робіт науково-методичного характеру, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.
Трудомісткість наукової продукції визначається фахівцями, які здійснюють розроблення та погодження заявок на проведення наукових робіт, тематичного плану, договору на створення наукової продукції шляхом експертного визначення аналогів та коефіцієнтів.
Планування собівартості наукової продукції здійснюється під час розроблення перспективних, річних і квартальних планів науково-технічної діяльності.
Метою планування собівартості наукової продукції є економічно обґрунтоване визначення витрат на її створення. Воно здійснюється шляхом розроблення калькуляцій кошторисної вартості за кожною темою (етапом), на підставі нормативних і розрахункових даних і цієї методики. Одночасно проводиться аналіз збалансованості обсягів розрахованих витрат із наявними виробничими ресурсами і спроможності їх використання для проведення наукових робіт.
У собівартість наукової продукції включаються витрати, пов'язані з її створенням головною організацією, а також витрати на виконання робіт сторонніми підприємствами, установами і організаціями.
Конкретна вартість науково-технічних робіт та послуг визначається з урахуванням специфіки, технічних вимог, необхідного обсягу робіт.
При практичних розрахунках зазвичай враховують увесь спектр різних витрат, які так чи інакше були пов'язані з проведенням наукових досліджень у даній області науки, зі створенням, освоєнням і підготовкою до використання оцінюваної інтелектуальної власності, основними з яких є:
витрати на теоретичні дослідження;
витрати на експериментальні дослідження, випробування;
витрати на розробку (придбання) різноманітної технічної, нормативної, технологічної та іншої інформації;
витрати на придбання необхідного обладнання;
витрати на придбання (створення) інформації або прав на її використання на даному об'єкті інтелектуальної власності;
організаційні витрати підприємства;
витрати на заробітну плату, відрахування на соціальні заходи, службові відрядження, накладні витрати, експлуатацію виробничих приміщень або їх оренду;
витрати на впровадження отриманих результатів;
інші витрати.
Створення наукової продукції включає в себе аналіз літературних і архівних даних (аналітичний огляд), моделювання та теоретичні дослідження, експериментальні дослідження, виготовлення та випробування дослідного зразка продукції, аналіз результатів і загальні висновки, розробка технічної документації та нормативних документів.
Термін виконання наукової роботи залежить від її трудомісткості, визначеної у людино-днях, від кількості працівників та форми трудових відносин з ними.
2. Порядок визначення вартості наукових робіт
2.1. Методика визначення вартості наукових робіт
До робіт, пов'язаних зі створенням наукової продукції, належать:
роботи, пов'язані з добором та вивченням науково-технічної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і зарубіжних видань, виборами напрямку досліджень, складанням методики виконання робіт, проведенням досліджень на патентну чистоту, складанням аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, розробленням техніко-економічного обґрунтування, технічного завдання і планової документації;
теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;
проектування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування, монтаж та налагодження, а також роботи, пов'язані з підготовкою експерименту;
дослідні роботи і випробування, розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно-промислового регламенту, положень технології серійного виробництва створених зразків виробів, здійснення авторського нагляду;
узагальнення й аналіз результатів досліджень і розроблень пропозицій про впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або обґрунтування доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт; роботи на передачу підприємствам, установам і організаціям своїх науково-технічних досягнень і надання допомоги щодо впровадження та використання.
Додатково до вищеназваних робіт у цій Методиці розглядаються дослідні роботи науково-методичного характеру, пов'язані з розробкою (перевиданням) підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, наукових монографій тощо.
Це дозволяє виділити такі основні види наукових робіт:
1. Теоретичні (пошукові) роботи.
2. Експериментальні роботи.
3. Дослідно-конструкторські роботи.
4. Роботи з розроблення (перегляду) нормативних документів.
5. Роботи з розроблення (перевидання) науково-методичної літератури.
Основною статтею витрат при створенні будь-якого виду наукової продукції є витрати на оплату праці виконавців наукової роботи, розмір якої прямо залежить від трудомісткості виконаних робіт. Тому при оцінці собівартості наукової продукції основна увага приділяється оцінці трудомісткості етапів наукової роботи. Трудомісткість наукових робіт визначають, використовуючи базові нормативи трудомісткості робіт, пов'язаних із проведенням наукової роботи, з урахуванням поправочних коефіцієнтів. Базовий норматив трудомісткості робіт - це показник, який враховує кількість робочого часу в людино-днях (далі - люд./дн.), що використано на окремий типовий вид робіт. Ступінь впливу факторів на величину показника базового нормативу трудомісткості теоретичних робіт коригують поправочними коефіцієнтами та коефіцієнтами, які враховують специфіку виконання конкретного виду роботи.
Проведення кожного виду наукової роботи має свою специфіку, що впливає як на етапи проведення роботи, так і на поправочні коефіцієнти, які впливають на базовий норматив трудомісткості.
Кожна наукова робота тим чи іншим чином включає в себе наступні етапи:
1. Науково-організаційний або підготовчий етап.
2. Творчий процес або основний етап.
3. Обробка отриманих результатів, створення нової наукової інформації - законів, гіпотез тощо (або заключний етап).
4. Планування практичної реалізації отриманих результатів.
5. Ескізне та технічне проектування і макетування.
6. Розробка дослідного зразка.
7. Експериментальне дослідження.
8. Проведення експертизи.
9. Доробка та коректування, аналіз відгуків, розроблення остаточного варіанту роботи.
10. Узагальнення результатів, визначення можливості запровадження у виробництво (або заключний етап).
Відповідно, собівартість наукової продукції може обраховуватися в прямій залежності від етапів, необхідних для її створення, як сума витрат на кожен з етапів роботи, або опосередковано, враховуючи етапи робіт зі створення наукової продукції при оцінці коефіцієнтів одразу всієї роботи, від яких залежить собівартість наукової продукції.
Собівартість наукових робіт обчислюється за формулою:
S = S + S + S + S + S +
експ опл.пр соц.зах мат стор.орг спец.об
+ S + S + S (2.1)
відр накл інш,
де Sопл.пр - витрати на оплату праці працівників, які безпосередньо задіяні до створення наукової продукції;
Sсоц.зах - відрахування на соціальні заходи працівників;
Sмат - матеріальні витрати;
Sстор.орг - витрати, пов'язані із залученням сторонніх організацій, підприємств, установ та спеціалістів до виконання роботи, яка не може бути виконана штатними працівниками;
Sспец.об - витрати на виготовлення та придбання спеціального устаткування;
Sвідр - витрати на відрядження, пов'язані з проведенням робіт;
Sнакл - накладні витрати;
Sінш - інші витрати.
Витрати на оплату праці обраховуються за формулою:
T
S = --- · З , (2.2)
опл.пр. D сер
де D - середня кількість робочих днів у місяцях, протягом яких буде виконуватись робота, дн.;
Т - загальна трудомісткість експериментальної роботи, люд./дн.;
Зсер - середньомісячний фонд заробітної плати колективу науковців, які безпосередньо задіяні для виконання робіт, грн.
Залежно від специфіки роботи деякі із складових у (2.1) для загальної собівартості можуть бути відсутні (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Рекомендований розподіл статей витрат для різних видів
наукових робіт
------------------------------------------------------------------
| N | Стаття витрат | Вид наукової роботи |
| | |------------------------------------|
| | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 1 |S | + | + | + | + | + |
| | опл.пр | | | | | |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 2 |S | + | + | + | + | + |
| | соц.зах | | | | | |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 3 |S | + | + | + | + | + |
| | мат | | | | | |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 4 |S | + | + | + | + | + |
| | стор.орг | | | | | |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 5 |S | + | + | + | + | + |
| | спец.об | | | | | |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 6 |S | + | + | + | + | + |
| | відр | | | | | |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 7 |S | + | + | + | + | + |
| | накл | | | | | |
|-------+-------------------+-------+-------+------+------+------|
| 8 |S | + | + | + | + | + |
| | інші | | | | | |
------------------------------------------------------------------
2.2. Особливості застосування методики за видами наукових робіт
2.2.1. Комплексні наукові програми
Комплексна наукова програма включає в себе весь спектр наукових досліджень, починаючи від фундаментальних досліджень до процесу введення у виробництво.
Відповідно, собівартість комплексної наукової програми обраховується за формулою:
S = S + S + S + S , (2.3)
теор експ конст норм
де Sтеор - витрати на теоретичні (пошукові) дослідження;
Sексп - витрати, пов'язані з проведенням експериментальних досліджень;
Sконст - витрати на дослідно-конструкторські роботи;
Sнорм - витрати на розроблення (оновлення) документації.
Залежно від специфіки комплексної наукової програми деякі з доданків можуть бути виключені.
Зауважимо, що така оцінка собівартості визначена наближено, оскільки комплексна наукова програма може потребувати років (десятиліть) для її виконання. При цьому можуть створюватися окремі підрозділи, організації, інститути як для реалізації всього обсягу досліджень, так і для виконання окремих етапів робіт. Якщо у виконанні комплексної наукової програми беруть участь декілька організацій-виконавців, то серед них визначають головного виконавця. Решта організацій виконують функції виконавців складових частин програми (співвиконавці). Оцінка собівартості комплексної наукової програми залежно від характеру, складності та обсягу робіт, здійснюється окремо по кожному етапу робіт у кожній з організацій-виконавців.
2.2.2. Теоретичні роботи
Теоретичні наукові роботи спрямовані на опис, пояснення і передбачення процесів та явищ об'єктивної дійсності, одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку, які не можна напряму використати в практичних цілях, але які надають теоретичну основу для вирішення практичних проблем.
Теоретична робота включає в себе пошук, опрацювання і аналіз науково-технічної літератури, моделювання, аналіз результатів та загальні висновки. За документами, які розробляються під час проведення теоретичних робіт, виробляють макети, моделі або експериментальні зразки майбутніх виробів.
Типи теоретичної роботи. Виділяють наступні типи теоретичних робіт:
1. Повністю нова робота, яка не має аналогів і не пов'язана з раніше отриманими результатами у даній чи спорідненій наукових сферах, здійснюється в такі етапи:
розроблення, погодження та затвердження технічного завдання на наукову роботу (за необхідності);
теоретичне дослідження;
узагальнення і оцінювання результатів теоретичних досліджень, складання звітної документації. За необхідності, оформлення патентного захисту можливих об'єктів інтелектуальної власності. Формування висновків за результатами досліджень і розроблення рекомендацій щодо застосування результатів теоретичної роботи.
2. Робота, яка є логічним продовженням раніше виконаних робіт.
Здійснюється в такі етапи:
дослідження ступеня наукової розробленості проблеми, вивчення та узагальнення науково-технічної та патентної документації;
розроблення, погодження та затвердження технічного завдання на наукову роботу (за необхідності);
теоретичне дослідження;
узагальнення і оцінювання результатів теоретичних досліджень, складання звітної документації. За необхідності, оформлення патентного захисту можливих об'єктів інтелектуальної власності. Формування висновків за результатами досліджень і розроблення рекомендацій щодо застосування результатів теоретичної роботи.
При виконанні теоретичних досліджень можуть проводитися інші роботи, пов'язані з рецензуванням, погодженням, виданням тощо.
Поправочні коефіцієнти. Складність проведення теоретичної роботи визначається такими коефіцієнтами:
Кн - коефіцієнт новизни, який характеризує ступінь наближення нової інформації відносно вже відомих результатів та ступінь наукової розробленості проблеми, наявність інформаційного наробітку і практичного досвіду виконання подібних робіт;
Кскл - коефіцієнт складності. Він враховує доступність інформації про об'єкт дослідження; про стан науково-технічного наробітку; досконалість інформаційного забезпечення та обслуговування; необхідність залучення спеціалістів нового профілю, яких немає в організації; умови, які потрібні для виконання теоретичного дослідження;
Кі - коефіцієнт інформаційної місткості, який враховує багатовекторність теоретичної роботи, кількість досліджуваних проблем, кількість джерел інформації, які використовують при проведенні теоретичної роботи;
Ктерм - коефіцієнт терміновості, який враховує терміновість виконання теоретичної роботи;
Ккор - коефіцієнт значимості результатів теоретичної роботи, який враховує корисність та прогресивність теоретичної роботи. Цей коефіцієнт враховує зростання трудомісткості теоретичної роботи, у разі необхідності оформлення патентного захисту можливих об'єктів інтелектуальної власності; розроблення проекту технічного завдання на наступну науково-дослідну роботу, у разі необхідності здійснення подальших досліджень, або технічного завдання на дослідно-конструкторську роботу тощо.
Визначення трудомісткості кожного типу теоретичної роботи
1. Трудомісткість теоретичних робіт, які не мають аналогів та не пов'язані з раніше отриманими результатами у даній чи споріднених наукових сферах, обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К + К ), (2.4)
нов скл і терм кор
де Nнов - базовий норматив трудомісткості розроблення нових теоретичних робіт, люд./дн.;
2. Трудомісткість теоретичних робіт, які є логічним продовженням раніше виконаних робіт, обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К + К + К ), (2.5)
б.теор н скл і терм кор
де Nб.теор - базовий норматив трудомісткості проведення теоретичних робіт, які є продовженням раніше виконаних робіт, люд./дн.;
Замість базового нормативу проведення теоретичної роботи Nб.теор можна використовувати норматив трудомісткості аналогічної роботи (якщо він відомий).
Теоретична робота може бути поділена на етапи, якщо в цьому виникає необхідність, у зв'язку зі складністю проведення та оцінювання трудомісткості кожного етапу роботи. У цьому разі трудомісткість кожного етапу теоретичної роботи оцінюється незалежно за формулами (1), (2). Тоді загальна трудомісткість теоретичної роботи обчислюється як сума трудомісткостей за кожен етап роботи:
n
T = S T (2.6)
i=1 i
де S - знак суми;
n - кількість етапів теоретичних досліджень;
Тi - трудомісткість i-го етапу роботи.
2.2.3. Експериментальні роботи
Експериментальні дослідження - це вимірювання та спостереження на основі яких виявляються конкретні факти, що підтверджують чи заперечують теоретичні уявлення або такі, що слугують підґрунтям для виявлення нових залежностей.
Постановка і організація експерименту визначається його призначенням. За способом формування умов експерименти поділяються на природні та штучні. Природний експеримент передбачає проведення дослідів у природних умовах існування об'єкта дослідження (здебільшого використовуються в біологічних, соціальних, психологічних науках). Штучний експеримент передбачає формування штучних умов (широко застосовується в природничих і технічних науках).
За організацією проведення експерименти поділяються на лабораторні та натуральні.
Лабораторний експеримент проводиться в лабораторних умовах із застосуванням типових приладів, спеціальних моделюючих установок, стендів, обладнання. Частіше в лабораторному експерименті вивчається не сам об'єкт, а його зразок. Такий експеримент дозволяє доброякісно, з необхідною повторністю вивчити вплив одних характеристик при зміні інших, отримати хорошу наукову інформацію з мінімальними затратами часу і ресурсів. Проте іноді виникає необхідність у проведенні натурального експерименту, оскільки лабораторний експеримент не завжди повністю моделює реальний хід процесу, що вивчається.
Натурний експеримент проводиться в природних умовах і на реальних об'єктах. Цей вид експерименту часто застосовується в процесі натурних досліджень виготовлених систем. Залежно від місця проведення випробувань натурні експерименти поділяються на виробничі, польові, полігонні, вегетативні тощо. Практично завжди основна наукова проблема натурного експерименту - забезпечення достатньої відповідності (адекватності) умов експерименту реальній ситуації, в якій буде надалі працювати об'єкт, що створюється.
Для проведення експерименту будь-якого типу необхідно: розробити гіпотезу, що підлягає перевірці; створити програму експериментальних робіт; визначити способи і прийоми втручання в об'єкт дослідження; забезпечити умови для здійснення процедури експериментальних робіт; розробити шляхи і прийоми для здійснення процедури експериментальних робіт; розробити шляхи і прийоми фіксування ходу і результатів експерименту; підготувати засоби експерименту (прилади, установки, моделі тощо); забезпечити експеримент необхідним обслуговуючим персоналом.
Незважаючи на величезну різноманітність експериментів, можна надати загальний план їх підготовки та проведення, що містить у собі такі взаємозв'язані етапи:
літературний огляд, патентний пошук;
визначення мети та завдань експерименту, що зводиться до перевірки передбачення теорії; перевірки правильності розрахунків якоїсь фізичної величини, що характеризує параметр обладнання чи процесу, який відбувається в ньому;
теоретична підготовка експерименту, що включає в себе вибір змінних факторів, обґрунтування обсягу експерименту, кількості дослідів, порядок виконання дослідів, визначення послідовності зміни факторів, вибір кроку зміни факторів, визначення інтервалів між майбутніми експериментальними точками. На цьому етапі з'ясовують, що і яким способом треба вимірювати, якими мають бути чутливість і точність вимірювальних приладів та обладнання, перевіряють можливість використання серійних приладів;
оснащення експерименту приладами. Цей етап включає в себе проектування або вибір вимірювальної апаратури, у тому числі зразка для експерименту, спеціальних дослідницьких стендів, вибір конкретних вимірювальних приладів (в разі їх відсутності - проектування спеціальних приладів), розрахунок схем увімкнення, забезпечення обліку зовнішнього впливу на апаратуру і вимірювальний об'єкт (зразок);
проведення експерименту за відповідним алгоритмом і методиками розробленими раніше;
опис проведення експерименту;
обґрунтування способів оброки і аналізу результатів експерименту.
Особливістю проведення експериментальних робіт є використання спеціального обладнання, обладнання серійного виробництва та матеріальних зразків. Бажано, щоб результати експериментальних робіт були підтвердженні в інших лабораторіях, що може впливати на собівартість продукції та на термін виконання роботи.
Трудомісткість експериментальних досліджень залежить від глибини теоретичних розробок, ступеня точності прийнятих засобів вимірювання (чим чіткіше сформульовано теоретичну частину дослідження, тим менший обсяг експерименту). Залежно від попередньої теоретичної підготовки можливі три варіанти проведення експерименту:
- якщо теоретично отримана аналітична залежність, яка однозначно визначає досліджуваний процес, то об'єм експерименту для підтвердження даної залежності виявляється мінімальним, оскільки функція однозначно визначається експериментальними даними;
- якщо теоретичним шляхом встановлено лише характер залежності то обсяг експерименту зростає;
- якщо теоретично не вдалося встановити будь-яку залежність і розроблено лише пропозиції про якісні закономірності процесу, то доцільно провести пошуковий експеримент, при якому обсяг експериментальних робіт різко зростає.
Після установки обсягу експериментальних робіт складається перелік необхідних засобів вимірювання, обсяг матеріалів, список виконавців.
Для проведення експериментальної роботи необхідна наукова група (як мінімум, 3 особи), що складається з наукового керівника та підпорядкованих осіб, серед яких можуть бути лаборант, інженер та інші. Термін виконання експериментальних досліджень від 6 місяців.
Поправочні коефіцієнти. Складність проведення експериментальних робіт визначають такими коефіцієнтами:
Кн - коефіцієнт новизни, що враховує корисність, відповідність сучасному рівню науки, умовам, у яких виконується дослідження;
Кем - коефіцієнт експериментальної місткості, який враховує зростання трудомісткості у разі збільшення кількості випробувань чи збільшення кількості середовищ, у яких необхідно провести випробування;
Кі.ск - коефіцієнт інформаційної складності. Він враховує стан науково-технічного наробітку; досконалість інформаційного, технічного забезпечення та обслуговування;
Кт.ск - коефіцієнт технічної складності, який враховує технічну складність створення ескізних проектів, математичних розрахунків та фізичних досліджень, необхідність залучення спеціалістів нового профілю;
Кнс - коефіцієнт впливу навколишнього середовища, пов'язаний з проведенням експериментальних досліджень у необхідному середовищі, з пристосуванням до певних умов як самого зразка дослідження, так і засобів та приладів, що використовуються для проведення експерименту;
Кш - коефіцієнт шкідливості, що враховує шкідливість умов, у яких проводиться експеримент;
Ктерм - коефіцієнт терміновості, який враховує терміновість виконання експериментальної роботи;
Кп - коефіцієнт складності погоджень, який враховує зростання трудомісткості роботи при збільшенні кількості організацій та підприємств, яким необхідно надіслати роботу на підпис та погодження;
Кім - коефіцієнт інформаційної місткості, який враховує багатовекторність виконаних робіт, кількість досліджуваних проблем;
Кп - коефіцієнт перспективності, який враховує ступінь важливості та застосовності результатів експериментальної роботи для подальших досліджень даної чи споріднених наукових проблем.
Різниця обрахунку трудомісткості всіх видів експериментальних робіт - перетворюючого, констатуючого, контролюючого, пошукового та вирішального, залежить від організації проведення експерименту - лабораторного чи натурного.
Трудомісткість теоретичної підготовки та оснащення експериментальної роботи приладами обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К ) (2.7)
тп тп н т.ск
де Nтп - базовий норматив теоретичної підготовки та приладного оснащення експериментальної роботи.
Трудомісткість проведення лабораторного експерименту обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К + К + К ), (2.8)
л л н ем і.ск ш терм
де Nл - базовий норматив трудомісткості проведення лабораторного експерименту, люд./дн.;
Трудомісткість проведення натурального експерименту обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К + К + К + К ), (2.9)
н н н ем і.ск нс ш терм
де Nн - базовий норматив трудомісткості проведення натурального експерименту, люд./дн.
Трудомісткість аналізу результатів експериментальної роботи обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К ), (2.10)
а а ім пер п
де Nа - базовий норматив трудомісткості аналізу результатів експерименту.
Загальна трудомісткість проведення лабораторного експерименту становить:
Т = Т + Т + Т , (2.11)
тп л а
Загальна трудомісткість проведення натурального експерименту становить:
Т = Т + Т + Т . (2.12)
тп н а
Приклад розрахунку собівартості експериментальної роботи за чорнобильською тематикою
Робота полягає у проведенні експерименту з виїздом на експериментальний полігон з подальшою обробкою та інтерпретацією даних.
Трудомісткість проведення лабораторної експериментальної роботи з урахуванням її специфіки та особливостей визначається фахівцями відповідної наукової чи технічної галузі шляхом експертного визначення базових нормативів трудомісткості та поправочних коефіцієнтів.
Базовий норматив трудомісткості робіт - це показник (люд./дн.), який враховує кількість робочого часу (днів), необхідного для проведення лабораторної експериментальної роботи на 1 людину. Наприклад, якщо група фахівців визначила, що для проведення певного етапу робіт лабораторної експериментальної роботи умовно одній людині потрібно витратити Т днів (тобто базовий норматив трудомісткості даного етапу робіт у цьому разі складає Т люд./дн.) і необхідно залучити групу зm наукових працівників, то
T
для виконання завдання цією групою буде витрачено --- днів.
m
Числові обмеження на поправочні коефіцієнти наведені в додатку.
Вихідні дані для розрахунку:
------------------------------------------------------------------
|N | Назва даних |Числове значення|
|--+--------------------------------------------+----------------|
|1 |Середньомісячна заробітна плата наукових | 1000 |
| |працівників в установі, яка виконуватиме | |
| |роботу, З , грн. | |
| | сер | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|2 |Середня кількість робочих днів у місяці | 21 |
| |поточного року, дн. | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|3 |Базовий норматив трудомісткості проведення | 150 |
| |експерименту, N , люд./дн. | |
| | л | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|4 |Базовий норматив трудомісткості теоретичної | 20 |
| |підготовки та приладного оснащення | |
| |експериментальної роботи, N , люд./дн. | |
| | тп | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|5 |Базовий норматив трудомісткості аналізу | 10 |
| |результатів експерименту, N , люд./дн. | |
| | а | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|4 |Коефіцієнт новизни, К | 0,25 |
| | н | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|5 |Коефіцієнт експериментальної місткості, К | 0,1 |
| | ем | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|6 |Коефіцієнт інформаційної складності, К | 0,25 |
| | і.ск | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|7 |Коефіцієнт технічної складності, К | 0,5 |
| | т.ск | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|8 |Коефіцієнт шкідливості, К | 0,25 |
| | ш | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|9 |Коефіцієнт терміновості, К | 0,25 |
| | терм | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|10|Коефіцієнт інформаційної місткості, К | 0,3 |
| | ім | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|11|Коефіцієнт значимості, К | 0,1 |
| | кор | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|12|Коефіцієнт складності погоджень, К | 0,2 |
| | п | |
------------------------------------------------------------------
Загальна трудомісткість проведення експериментальної роботи становить:
T = T + T + T ,
пл л а
де трудомісткість теоретичної підготовки та приладного оснащення експериментальної роботи становить:
Т = N (1 + К + К ) = 20 люд./дн. (1 + 0,25 + 0,5) =
тп тп н т.ск
= 35 люд./дн.,
трудомісткість проведення лабораторного експерименту становить:
Т = N (1 + К + К + К + К + К ) =
л л н ем і.ск ш терм
= 150 люд./дн. (1 + 0,25 + 0,1 + 0,25 + 0,25 + 0,25) =
= 315 люд./дн.
трудомісткість аналізу результатів експериментальної роботи становить:
Т = N (1 + К + К + К ) = 10 люд./дн. (1 + 0,3 + 0,1 +
а а ім кор п
+ 0,2) = 16 люд./дн.
Загальна трудомісткість становить:
Т = Т + Т + Т = 35 + 315 + 16 = 366 люд./дн.
тп л а
Загальні витрати на оплату праці працівників, які залучені до проведення експериментальної роботи, становить:
Т 366
S = --- · З = ----- · 1000 грн. = 17 428,57 грн.
опл.пр D сер 21
Відрахування на соціальні заходи працівників, які залучені до проведення експериментальної роботи (36,8% розміру витрат на оплату праці працівників, які залучені до проведення експерименту - для організації виконавця): Sсоц.зах = 6413,71 грн.
Матеріальні витрати, які здійснюються при проведенні експериментальної роботи (витрати на придбання сировини та деяких додаткових матеріалів, що є основою експерименту; лабораторне обладнання на підприємстві наявне): Sм.витр. = 1268,00 грн.
Витрати, пов'язані із залученням сторонніх організацій до проведення експериментальної роботи, витрати на послуги обчислювального центру та залучення сторонньої організації для створення зразків та макетів): Sстор.орг = 19 000,00 грн.
Витрати на виготовлення та придбання спеціального обладнання (все необхідне обладнання на підприємстві наявне): S = 0 грн. спец.об
Витрати на відрядження працівників, які залучені до проведення експериментальної роботи: Sвідр = 1500,00 грн.
Накладні витрати, що входять до розрахунку загальної вартості експериментальної роботи: Sнакл = 5228,57 грн.
Інші витрати Sінші = 4800,00 грн.
Загальна вартість проведення експериментальної роботи складає:
S = S + S + S + S +
експ. опл.пр соц.зах м.витр стор.орг
+ S + S + S + S = 55 638,85 грн.
спец.об відр накл інші
Експертна група встановила, що для проведення даної експериментальної роботи необхідно 4 наукові працівники. Оскільки загальна трудомісткість даної роботи складає 366 люд./дн., то на проведення експериментальної роботи відводиться 366/4 приблизно дорівнює 92 робочих днів (близько 4,5 місяців).
Калькуляція кошторисної вартості на виконання НДР
------------------------------------------------------------------
| N | Статті витрат |Усього на поточний рік, грн.|
|з/п | | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 1 |Витрати на оплату праці | 17 428,57 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 2 |Відрахування на соціальні | 6413,71 |
| |заходи | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 3 |Матеріали | 1268,00 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 4 |Витрати на службові | 1500,00 |
| |відрядження | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 5 |Спецустаткування для наукових | - |
| |робіт | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 6 |Витрати на роботи, які | 19 000,00 |
| |виконують сторонні | |
| |підприємства, установи, | |
| |організації | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 7 |Інші витрати | 4800,00 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 8 |Накладні витрати | 5228,57 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| |Кошторисна вартість, усього | 55 638,85 |
------------------------------------------------------------------
2.2.4. Дослідно-конструкторські роботи
Дослідно-конструкторська робота є складовою частиною єдиного інноваційного процесу "наука - техніка - виробництво", під час якої реалізуються результати теоретичних робіт або набуті знання і досвід у технічній документації для створення дослідних зразків продукції, що передують її серійному виробництву.
Основним завданням дослідно-конструкторської роботи є розроблення нової науково-технічної продукції і модернізація тієї, що вже існує, а також технології її виробництва.
З метою підвищення розрахунків і нових технічних рішень у процесі виконання ДКР, за необхідності, створюють макети, моделі або експериментальні зразки майбутніх виробів. Необхідність їх розроблення та випробування, кількість, склад та перелік документації, яку розробляють для них, визначають у технічному завданні.
Випробування макетів, експериментальних і дослідних зразків проводять в умовах, що імітують реальні умови експлуатації та застосування продукції.
Особливістю дослідно-конструкторських робіт є виготовлення та випробування дорогих дослідних зразків продукції, що потребує використання спеціального обладнання, матеріальних засобів, тиражування, патентування, підготовки робочої документації.
Стадії розроблення та етапи виконання
дослідно-конструкторських робіт
Схема розроблення ДКР передбачає:
розроблення технічного завдання;
розроблення конструкторської, технологічної та експлуатаційної документації;
виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) продукції і проведення попередніх випробувань;
коригування конструкторської документації за результатами попередніх випробувань і проведення приймальних випробувань;
коригування конструкторської документації за результатами приймальних випробувань та приймання результатів дослідно-конструкторської роботи.
Поправочні коефіцієнти. Складність проведення дослідно-конструкторських робіт визначають такими коефіцієнтами:
Кн - коефіцієнт новизни, який враховує корисність, ефективність використання та прогресивність проекту дослідно-конструкторської роботи;
Кск.вип - коефіцієнт складності випробування;
Кт.ск - коефіцієнт технічної складності, який враховує технічну складність створення ескізних проектів, математичних розрахунків та фізичних досліджень, необхідність залучення спеціалістів нового профілю;
Кі.ск - коефіцієнт інформаційної складності. Він враховує стан науково-технічного наробітку; досконалість інформаційного, технічного забезпечення та обслуговування; необхідність залучення спеціалістів нового профілю, яких немає в організації; умови, які потрібні для виконання дослідно-конструкторської роботи (проведення роботи в специфічних умовах та середовищах тощо);
Кі - коефіцієнт інформаційної місткості, який враховує кількість джерел інформації, які використовують при проведенні дослідно-конструкторської роботи; серед яких результати виконання попередніх досліджень та експериментальних робіт, аналіз патентної науково-технічної документації.
Ктерм - коефіцієнт терміновості, який враховує терміновість виконання дослідно-конструкторської роботи;
Ко - коефіцієнт обсягу, який враховує кількість сторінок А4, що місить конструкторська, технологічна чи експлуатаційна документація;
Кп - коефіцієнт складності погоджень, який враховує зростання трудомісткості роботи при збільшенні кількості організацій та підприємств, яким необхідно надіслати роботу на підпис та погодження.
Визначення трудомісткості кожного типу
дослідно-конструкторських робіт
1. Трудомісткість розроблення технічного завдання обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К ) К , (2.13)
тз тз і п о
де Nтз - базовий норматив трудомісткості розробки технічного завдання, люд./дн.;
2. Трудомісткість розроблення конструкторської, технологічної та експлуатаційної документації обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К ) К , (2.14)
кд кд і н т.ск о
Т = N (1 + К + К + К ) К , (2.15)
тд тд і н т.ск о
Т = N (1 + К ) К , (2.16)
ед ед і о
де Nкд - базовий норматив трудомісткості розробки конструкторської документації;
Nтд - базовий норматив трудомісткості розробки технологічної документації;
Nед - базовий норматив трудомісткості розробки експлуатаційної документації.
3. Трудомісткість виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) продукції і проведення попередніх випробувань обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К + К ), (2.17)
дз дз н і.ск ск.вип терм
де Nдз - базовий норматив трудомісткості виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) і проведення попередніх випробувань.
4. Трудомісткість коригування конструкторської, технологічної документації обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К ) К, (2.18)
кд кд т.ск
де Nкд - базовий норматив коригування документації, люд./дн.;
Кт.ск - коефіцієнт технічної складності;
К - кількість сторінок проекту.
5. Трудомісткість інших робіт при проведенні дослідно-конструкторської:
Тп - роботи пов'язані з патентуванням;
Те - експертні висновки державних природоохоронних, санітарних органів та органів охорони безпеки праці, за необхідності.
Загальна трудомісткість проведення дослідно-конструкторських робіт складає:
Т = Т + Т + Т + Т + Т + Т + S Т , (2.19)
тз кд тд ед дз кд ін
де S - знак суми.
2.2.5. Роботи з розроблення (перегляду) нормативних документів
До наукових робіт, пов'язаних з розробкою нормативно-правових актів (далі - нормативні документи (НД)) належать розроблення нових НД, перегляд чинних НД, внесення до них змін, експертиза розроблених та чинних НД.
Трудомісткість розроблення нормативних документів (НД) визначають сумою витрат робочого часу на виконання окремих етапів робіт.
Етапи створення нормативних розробок. Виділяють такі види наукових робіт, пов'язаних зі створенням нормативних розробок:
розроблення нових НД;
перевірка, перегляд (зміна) діючих НД.
1. Розроблення нових нормативних документів здійснюється в такі етапи:
розроблення НД, складання та затвердження технічного завдання на розроблення НД;
проведення експертизи НД;
редагування НД перед прийняттям, аналіз відгуків, розроблення остаточної редакції проекту НД;
проведення інших робіт з розробки НД;
2. Під час перегляду (зміни) чинного НД роботи виконуються в такі етапи:
перевірка, перегляд (зміни) чинного НД;
проведення експертизи НД;
редагування НД перед прийняттям, аналіз відгуків, розроблення остаточної редакції проекту НД.
Додатково при розробці НД можуть проводитися інші роботи:
a) Підготовки НД до видання згідно з ДСТУ 1.2:
внесення даних про позначення НД;
внесення даних про прийняття, надання чинності та обмеження строку чинності НД у разі його встановлення.
b) Для ведення справ НД згідно з ДСТУ 1.12:
оформлення справи НД;
реєстрацію НД в інвентарній книзі;
вилучення із чинного фонду справ НД скасованого НД;
реєстрацію користувачів фонду справ НД;
ведення інформації про справи НД;
обслуговування користувачів фонду справ НД.
c) Для державної реєстрації НД згідно з ДСТУ 1.6:
перевірка НД;
надання НД реєстраційного номера;
занесення відомостей про НД у реєстр НД.
d) Для підготовки матеріалів до інформаційного видання та внесення зміни до інформаційного видання:
добір інформаційних матеріалів;
внесення змін.
e) Для внесення зміни в текст НД у разі його перевидання згідно з ДСТУ 1.2 - внесення в текст НД усіх, прийнятих до терміну перевидання, змін і поправок.
Поправочні коефіцієнти. Складність розроблення НД визначається такими коефіцієнтами:
Кн - коефіцієнт новизни, який враховує корисність та прогресивність проекту НД;
Кі - коефіцієнт інформаційної місткості, який враховує зростання трудомісткості у разі збільшення кількості стандартизованих показників та джерел інформації, які використовують при розробленні НД;
Кп - коефіцієнт складності погоджень та оброблення відгуків, який враховує зростання трудомісткості розроблення НД при збільшенні кількості організацій, яким необхідно надіслати його на відгук та погодження;
Ко - коефіцієнт обсягу, який враховує кількість сторінок формату А4 що містить проект чи оригінал НД (табл. 2.2);
Кпр - коефіцієнт кількості пропозицій, який враховує кількість пропозицій на виконання робіт із розробки НД, які надійшли та які необхідно розглянути для включення їх до Програми робіт із розробки НД.
Трудомісткість робіт із розробки НД визначають, використовуючи базові нормативи трудомісткості робіт із розробки НД з урахуванням поправочних коефіцієнтів. Базовий норматив трудомісткості робіт із розроблення НД - це показник, який враховує кількість робочого часу в людино-днях (далі - люд./дн.), що використано на окремий типовий вид робіт із розробки НД.
1. Трудомісткість розроблення нових нормативних документів (Тн ) обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К ) К , (2.20)
н н н і п о
де Nн - базовий норматив трудомісткості розроблення нових НД, люд./дн.
2. Трудомісткість перегляду (зміни) діючих НД (Тп ) обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К ) К , (2.21)
п п і п о
де Nп - базовий норматив трудомісткості перегляду НД, люд./дн.;
3. Трудомісткість експертизи заново розроблених та чинних НД (Т ) обчислюється за формулою: е
Т = N К , (2.22)
е е о
де Nе - базовий норматив трудомісткості експертизи НД, люд./дн.;
4. Трудомісткість редагування проекту національного НД перед прийняттям (Трд ) обчислюється за формулою:
Т = N К, (2.23)
рд рд
де Nрд - базовий норматив редагування НД перед прийняттям, люд./дн.;
К - кількість сторінок проекту НД.
5. Трудомісткість інших робіт із розробки НД (Тін ):
Тпв - підготовка НД до видання;
Твс - ведення справи НД;
Тдр - державна реєстрація НД;
Тпів - підготовка матеріалів до інформаційного видання та внесення зміни до інформаційного видання;
Тз.пер - внесення зміни до тексту НД при його перевиданні;
обчислюють за формулою:
Т = N К , (2.24)
ін ін о
де Nін - базовий норматив інших робіт із стандартизації, люд./дн.;
Ко - коефіцієнт обсягу проекту НД.
Відповідно до типу інших робіт з розробки нормативних документів
Т = Т , Т = Т , Т = Т , Т = Т чи
ін пв ін вс ін др ін пів
Т = Т (2.25)
ін з.пер.
Загальна трудомісткість розроблення нових НД складає:
Т = Т + Т + Т + S Т (2.26)
н е рд ін
де S - знак суми.
Загальна трудомісткість перегляду (зміни) діючих НД складає:
Т = Т + Т + Т + S Т (2.27)
п е рд ін
де S - знак суми.
Таблиця 2.2
Залежність коефіцієнту обсягу нормативного
документа від кількості сторінок
------------------------------------------------------------------
| Коефіцієнт обсягу нормативного документа |
|----------------------------------------------------------------|
| Кількість сторінок НД формату А4 | Коефіцієнт обсягу НД, К |
| | о |
|------------------------------------+---------------------------|
| до 10 | 1,0 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 11 до 20 | 1,05 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 21 до 30 | 1,1 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 31 до 40 | 1,15 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 41 до 50 | 1,2 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 51 до 60 | 1,25 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 61 до 70 | 1,3 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 71 до 80 | 1,35 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 81 до 90 | 1,4 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 91 до 100 | 1,45 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 101 до 150 | 1,5 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 151 до 200 | 1,6 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 201 до 250 | 1,7 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 251 до 300 | 1,8 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 301 до 400 | 2,0 |
|------------------------------------+---------------------------|
| від 401 до 500 | 2,2 |
|------------------------------------+---------------------------|
| понад 500 | 2,5 |
------------------------------------------------------------------
2.2.6. Роботи з розроблення (перевидання) науково-методичної літератури
Науково-методична література за обсягом поділяється на категорії:
книга (обсяг більше 48 с.);
брошура (обсяг від 4 до 48 с.);
Монографія належить до наукового видання. Вона представлена у вигляді книги або брошури, що містить повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми.
Основні форми:
підручник (систематичне викладення навчальної дисципліни чи її розділу, частини, що відповідає навчальній програмі і офіційно затверджене в якості даного виду видання);
навчальний посібник (видання, що частково чи повністю замінює чи доповнює підручник і офіційно затверджене в якості даного виду видання);
До науково-методичних робіт належать також навчально-методичні роботи, якщо вони є оригінальними за змістом матеріалу або за методикою його впорядкування і застосування для потреб навчання.
Основні форми:
навчально-методичний посібник (матеріали з методики викладання дисципліни, її розділу, частини або методики виховання);
навчально-наочний посібник (матеріали щодо допомоги в навчанні викладанні або вихованні);
методичні рекомендації;
методична розробка.
Етапи проведення науково-методичних робіт. Виділяють такі види дослідних робіт, пов'язаних зі створенням науково-методичних розробок:
розроблення нової науково-методичної літератури;
перевидання існуючої науково-методичної літератури.
1. Розроблення нових науково-методичних розробок здійснюється в такі етапи:
збір інформації та аналіз аналогічної літератури;
написання роботи;
редагування роботи;
підготовка до друку.
2. Перевидання науково-методичних робіт проводиться в такі етапи:
аналіз розділів (підрозділів), які підлягають зміні чи доповненню, та збір інформації;
розробка нових розділів (підрозділів), якими передбачається доповнити нове видання;
внесення змін у роботу;
редагування роботи;
підготовка до друку.
Поправочні коефіцієнти. Складність створення науково-методичної літератури визначається такими коефіцієнтами:
Кн - коефіцієнт новизни, який враховує прогресивність викладення раніше опублікованої інформації, а також складність викладення матеріалів, які раніше не були опубліковані;
Кі - коефіцієнт інформаційної місткості, який враховує багатовекторність науково-методичного видання та збільшення кількості джерел інформації, які використовують при розробленні науково-методичної розробки;
Кп - коефіцієнт обсягу, який враховує кількість сторінок формату А4, що містить науково-методична робота;
К - коефіцієнт складності погоджень та оброблення відгуків, який враховує зростання трудомісткості розроблення науково-методичної роботи при збільшенні кількості організацій, яким необхідно надіслати його на відгук та погодження;
Визначення трудомісткості кожного етапу розробки
науково-методичної літератури
1. Трудомісткість розроблення нової науково-методичної літератури обчислюється за формулою:
Т = Т + Т + Т + Т , (2.28)
зб.інф н ред вид
де Тзб.інф - трудомісткість збору інформації та аналіз аналогічної літератури обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К ), (2.29)
зб.інф зб.інф і
де Nзб.інф - базовий норматив збору та аналізу інформації, люд./дн.;
Тн - трудомісткість написання роботи обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К + К ) К, (2.30)
н н н і п
де Nн - базовий норматив трудомісткості написання одного аркуша формату А4, люд./дн.;
Тред - трудомісткість редагування обчислюється за формулою:.
Т = N К, (2.31)
ред ред
де Nред - базовий норматив редагування одного аркуша формату А4, люд./дн.;
Твид - трудомісткість підготовки до видання обчислюється за формулою:
Т = N К, (2.32)
вид др
де Nдр - базовий норматив трудомісткості підготовки до друку одного аркуша формату А4, люд./дн.;
2.Трудомісткість перевидання науково-методичної літератури обчислюється за формулою:
Т = Т + Т + Т + Т + Т , (2.33)
зб.інф нов.підр внес.змін ред др
Тзб.інф - трудомісткість аналізу підрозділів, які підлягають зміні чи доповненню, та збору інформації обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К ), (2.34)
зб.інф зб.інф і
де Nзб.інф - базовий норматив трудомісткості цих видів робіт, люд./дн.;
Тнов.підр - трудомісткість розробки нових розділів (підрозділів), якими передбачається доповнити нове видання, обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К ) + N (1 + К + К ) К, (2.35)
зб.інф і н н і
де Nзб.інф - базовий норматив трудомісткості збору інформації, люд./дн.;
Nн - базовий норматив написання одного аркуша А4, люд./дн.;
Твнес.змін - трудомісткість внесення змін обчислюється за формулою:
Т = N (1 + К + К ) К, (2.36)
н н н і
де Nн - базовий норматив внесення змін у текстовий документ, люд./дн.;
Тред - трудомісткість редагування обчислюється за формулою:
Т = N К, (2.37)
ред ред
де Nред - базовий норматив редагування одного аркуша А4, люд./дн.;
К - кількість сторінок, які були змінені та додані до нового видання;
Тдр - трудомісткість підготовки до друку обчислюється за формулою:
Т = N К, (2.38)
др др
де Nдр - базовий норматив підготовки до друку одного аркуша А4, люд./дн.
Приклад розрахунку собівартості створення науково-методичної
розробки за тематикою цивільного захисту
Робота полягає у розробці науково-методичних рекомендацій для працівників підрозділів МНС.
Трудомісткість створення науково-методичної розробки з урахуванням її специфіки та особливостей визначається фахівцями, які здійснюють розроблення та погодження заявок на створення науково-методичної розробки, шляхом експертного визначення базових нормативів трудомісткості та поправочних коефіцієнтів.
Базовий норматив трудомісткості робіт - це показник (люд./дн.), який враховує кількість робочого часу (днів), необхідного для створення науково-методичної розробки на 1 людину. Наприклад, якщо група фахівців визначила, що для проведення певного етапу робіт по створенню науково-методичної розробки умовно одній людині потрібно витратити Т днів (тобто базовий норматив трудомісткості даного етапу робіт у цьому разі складає Т люд./дн.) і необхідно залучити групу з m наукових працівників,
T
то для виконання завдання цією групою буде витрачено --- днів.
m
Числові обмеження на поправочні коефіцієнти наведені в додатку.
Вихідні дані для розрахунку:
------------------------------------------------------------------
|N | Назва даних |Числове значення|
|--+--------------------------------------------+----------------|
|1 |Середньомісячна заробітна плата наукових | 1000 |
| |працівників в установі, яка виконуватиме | |
| |роботу, З , грн. | |
| | сер | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|2 |Обсяг, К, стор. | 100 |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|3 |Середня кількість робочих днів у місяці | 21 |
| |поточного року, дн. | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|4 |Базовий норматив трудомісткості збору та | 30 |
| |аналізу інформації, N , люд./дн. | |
| | зб.інф | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|5 |Коефіцієнт інформаційної місткості, К | 0,2 |
| | і | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|6 |Базовий норматив трудомісткості написання | 1,5 |
| |одного аркуша А4, N , люд./дн. | |
| | н | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|7 |Коефіцієнт новизни, К | 0,25 |
| | н | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|8 |Коефіцієнт складності погодження, | 0,15 |
| |рецензування, апробації, К | |
| | п | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|9 |Базовий норматив трудомісткості редагування | 0,2 |
| |одного аркуша формату А4, N , люд./дн. | |
| | ред | |
|--+--------------------------------------------+----------------|
|10|Базовий норматив трудомісткості підготовки | 0,08 |
| |до видання одного аркуша формату А4, N , | |
| | вид | |
| |люд./дн. | |
------------------------------------------------------------------
Загальна трудомісткість створення нової науково-методичної розробки складає:
Т = Т + Т + Т + Т ,
зб.інф н ред вид
де:
- трудомісткість збору інформації та аналіз аналогічної літератури становить:
Т = N (1 + К ) = 30 люд./дн. · (1 + 0,2) =
зб.інф зб.інф і
= 36 люд./дн.;
- трудомісткість написання науково-методичної розробки становить:
Т = N (1 + К + К + К ) К = 1,5 люд./дн. · (1 + 0,25 +
н н н і п
+ 0,2 + 0,15) · 100 = 360 люд./дн.;
- трудомісткість редагування науково-методичної розробки перед прийняттям становить:
Т = N К = 0,2 люд./дн. · 100 стор. = 20 люд./дн.
ред ред
- трудомісткість підготовки до видання науково-методичної розробки становить:
Т = N К = 0,08 люд./дн. · 100 стор. = 8 люд./дн.
вид вид
Загальна трудомісткість складає:
Т = Т + Т + Т + Т = 36 + 360 + 20 + 8 =
зб.інф н ред вид
= 424 люд./дн.;
Загальні витрати на оплату праці працівників, які залучені до розроблення проекту науково-методичної розробки, становлять:
Т 424
S = --- · З = ----- · 1000 грн. = 20 190,48 грн.
опл.пр D сер 21
Відрахування на соціальні заходи працівників, які залучені до розроблення проекту (36,8% розміру витрат на оплату праці працівників, які залучені до розроблення проекту - для організації Виконавця): Sсоц.зах = 7430,10 грн.
Матеріальні витрати, які здійснюються при створенні науково-методичної розробки (витрати в цьому випадку здійснюються на канцелярські засоби, папір, картриджі до принтера; комп'ютер для виконання роботи на підприємстві в наявності): S = 886,00 грн. мат
Витрати, пов'язані із залученням сторонніх організацій (витрати в цьому випадку передбачаються на поліграфічну підготовку): Sстор.орг = 1000,0 грн.
Накладні витрати, що входять до розрахунку загальної вартості (30% розміру витрат на оплату праці працівників): S = 6057,14 грн. накл
Інші витрати Sінші = 3200,00 грн.
Загальна вартість розроблення проекту науково-методичної розробки:
S = S + S + S + S + S +
н.м опл.пр соц.зах мат стор.орг накл
+ S = 38 763,72 грн.
інші
Експертна група встановила, що для створення даної науково-методичної розробки необхідно 3 наукових працівників. Оскільки загальна трудомісткість даної роботи складає 424 люд./дн. то на створення науково-методичної розробки відводиться 424/3 приблизно дорівнює 142 робочих днів (близько 7 місяців).
Калькуляція кошторисної вартості на виконання НДР
------------------------------------------------------------------
| N | Статті витрат |Усього на поточний рік, грн.|
|з/п | | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 1 |Витрати на оплату праці | 20 190,48 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 2 |Відрахування на соціальні | 7430,10 |
| |заходи | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 3 |Матеріали | 886,0 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 4 |Витрати на службові | - |
| |відрядження | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 5 |Спецустаткування для наукових | - |
| |робіт | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 6 |Витрати на роботи, які | 1000 |
| |виконують сторонні | |
| |підприємства, установи, | |
| |організації | |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 7 |Інші витрати | 3200,0 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| 8 |Накладні витрати | 6057,14 |
|----+------------------------------+----------------------------|
| |Кошторисна вартість, усього | 38 763,72 |
------------------------------------------------------------------
2.3. Особливості визначення собівартості наукової продукції за видами витрат
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року N 830 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт" витрати, що включаються у собівартість наукової продукції, проводяться за їх економічним змістом за такими статтями:
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
матеріальні витрати;
витрати на роботи та послуги сторонніх підприємств, установ і організацій;
витрати на спеціальне устаткування для наукових (експериментальних) робіт;
витрати на службові відрядження;
накладні витрати;
інші витрати.
Елементи затрат - це економічно однорідні за своїм змістом затрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані. Розміри фінансування за зазначеними статтями витрат на створення наукової продукції визначаються відповідними нормативно-правовими актами, наказами МНС.
2.3.1. Витрати на оплату праці (трудові витрати)
До витрат на оплату праці зараховують витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати наукових працівників як штатних, так і працюючих за сумісництвом, а також науково-технічного та науково-допоміжного персоналу, зайнятого у виконанні робіт за конкретним договором.
Витрати на оплату праці основних виконавців наукової роботи визначаються залежно від кількості виконавців, їх основної заробітної плати і термінів виконання наукової продукції відповідно до діючої в організації системи оплати праці за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами.
До статті "Витрати на оплату праці" належать:
- виплати заробітної плати за фактично відпрацьований час, виконану та здану в установленому порядку роботу, обчислені згідно із порядком оплати праці, прийнятим в організації;
- виплати за системами преміювання наукових робітників за виконання особливо важливих (термінових) робіт;
- виплати компенсуючого характеру, пов'язані з режимом роботи і умовами праці, в тому числі надбавки і доплати до тарифних ставок за роботу в нічний час, роботу в тяжких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці тощо;
- оплата праці працівників, які не перебувають у штаті організації, але виконують роботи (надають послуги) згідно з договором цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадяться безпосередньо цією організацією. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт (надання послуг) за договором і платіжним документом;
- плата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, в понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актами;
- доплати за наукові ступені та стаж роботи відповідно до чинного законодавства;
- надбавки за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
- надбавки за стаж роботи та вислугу років згідно з чинним законодавством;
- надбавки за знання іноземної мови у випадках, передбачених законодавством;
- інші види виплат, що включаються в собівартість наукової продукції.
Коефіцієнт оплати праці працівника обраховується як сума вищеназваних необхідних типів виплат.
Витрати на оплату праці кожного виду робіт щодо створення наукової продукції обчислюються за формулою:
T
S = --- З , (2.39)
опл.пр D сер
де Зсер - середньомісячна заробітна плата (основна та додаткова) працівників, грн.;
Т - загальна трудомісткість виду робіт щодо створення наукової продукції, люд./дн.;
D - середня кількість робочих днів у місяці поточного року.
Значення Зсер встановлюється згідно з даними Держкомстату України за попередній період для працівників галузі "Дослідження і розробки".
Оцінка трудомісткості наукової роботи
Величина трудомісткості етапів нової розробки визначається експертним шляхом.
На трудомісткість наукової продукції впливають фактори, які відображають організаційні та технічні умови проведення наукових досліджень. До таких факторів належать:
новизна для виконавців завдання і способу досягнення мети (наявність інформаційного наробітку і практичного досвіду виконання подібних робіт у виконавців);
доступність інформації про об'єкт дослідження (про стан науково-технічного наробітку, досконалість інформаційного забезпечення та обслуговування);
інтенсивність (терміновість) виконання роботи (достатність або гострий дефіцит часу на роботу);
відповідність кваліфікації виконавців (наявність загального досвіду проведення наукових досліджень) рівню виконуваної роботи;
необхідність залучення спеціалістів за новим профілем, яких майже або зовсім немає в організації;
забезпеченість обчислювальними ресурсами;
забезпеченість матеріальними ресурсами;
наявність відповідної експериментальної бази;
організаційна складність роботи (кількість залучених підрозділів, організацій галузі, галузей і відомств);
досконалість структури управління процесом наукової роботи.
Коефіцієнт новизни. Рівень новизни характеризує обсяг нової інформації відносно до аналогу. Ознака новизни розробки:
відтворення існуючих рішень (робота, яка здійснюється з метою удосконалення засобів, характеристик);
модифікація існуючих рішень (робота, яка має близький аналог, потребує тільки модифікації моделей, програм, методик);
модернізація існуючих рішень (робота, яка не має близького аналогу);
створення нових розробок з повним циклом виконання наукової роботи і виготовлення дослідних зразків (немає відомостей про аналоги);
створення нових розробок на засадах нових конструктивних принципів.
2.3.2. Відрахування на соціальні заходи
Відрахування на соціальні заходи здійснюються за встановленими законодавством нормами і обчислюється як відсоток від розміру витрат на оплату праці працівників, які залучені до проведення наукової роботи:
S = k S , (2.40)
соц.зах соц опл.пр
де kсоц - відсоткова норма.
2.3.3. Матеріальні витрати
До статті "Матеріальні витрати" належать:
вартість сировини, основних та допоміжних матеріалів, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці, які придбані у сторонніх підприємствах, в установах і організаціях та є основою наукової продукції або витрачені на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;
вартість покупних матеріалів, що використовуються для виконання наукової роботи та забезпечення стабільного технологічного процесу й упакування продукції, або витрачені на інші виробничі та господарські потреби (проведення випробувань, контролю, утримання, ремонт і експлуатація устаткування, будівель споруд, інших основних фондів, придбання запасних частин для ремонту устаткування тощо), а також зносу інструменту, пристроїв, інвентарю, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів праці, які не належать до основних виробничих фондів, зносу спецодягу та інших малоцінних предметів;
вартість покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що підлягають монтажу або додатковій обробці;
вартість робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються чи надаються сторонніми підприємствами, установами й організаціями або їх структурними підрозділами і не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції (робіт, послуг), оброблення сировини та матеріалів, проведення випробувань з метою визначення якості сировини і матеріалів, контроль за додержанням встановлених технологічних процесів, поточний ремонт основних виробничих фондів, транспортні послуги сторонніх підприємств, установ і організацій щодо перевезення вантажу на території організації (переміщення сировини, матеріалів інструментів, деталей, заготовок, інших видів вантажу з базового (центрального) складу в цехи (відділення) і доставка готової продукції на склади зберігання);
вартість використаної природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологічні розвідки та розшуки корисних копалин, на рекультивацію земель, включаючи витрати на оплату робіт з рекультивації земель, що здійснюються спеціалізованими організаціями;
вартість придбаного на сторонніх підприємствах, в установах і організаціях будь-якого палива, що витрачається з технологічною метою на вироблення всіх видів енергії, опалення приміщень, транспортні роботи, пов'язані з обслуговуванням виконання наукових досліджень власним транспортом;
вартість придбаної енергії всіх видів, що витрачається на технологічні, енергетичні та інші потреби організації.
Вартість матеріальних ресурсів за елементом "Матеріальні витрати" визначається, виходячи з цін їх придбання без урахування податку на додану вартість, за винятком випадків, коли це передбачено законодавством, націнок (надбавок), комісійних винагород, сплачених постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, витрат на транспортування, зберігання та доставку, які здійснюються сторонніми підприємствами, установами й організаціями.
2.3.4. Витрати на роботи та послуги сторонніх організацій
До статті "Витрати на роботи та послуги сторонніх організацій" належать витрати на проведення наукових робіт, що не можуть бути виконані штатними працівниками або наявним в організації обладнанням, а виконуються на договірній основі іншими підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності та позаштатними працівниками. Витрати на роботи, які плануються виконувати сторонніми підприємствами, установами й організаціями, визначаються у субпідрядних договорах на підставі погоджених з головною організацією-виконавцем календарних планів і калькуляцій кошторисної вартості складових етапів наукової роботи.
Під час планування інших витрат у разі потреби провадяться додаткові розрахунки на окремі види витрат.
У статті "Витрати на роботи та послуги сторонніх організацій" відображається вартість виконаних по договорах сторонніми організаціями і підприємствами:
робіт зі створення науково-технічної продукції, включаючи виготовлення дослідних зразків і макетів;
послуг, пов'язаних із рекламою наукової продукції (виданням каталогів, альбомів, плакатів, афіш, створенням світлової та іншої реклами) в межах установлених норм;
послуг обчислювальних центрів та станцій зв'язку, засобів сигналізації;
послуг банків з видачі робітникам заробітної плати через установи банків та інших послуг, пов'язаних з обслуговуванням наукової організації;
послуг, пов'язаних з підготовкою, підвищенням кваліфікації і перепідготовки кадрів;
консультативних, інформаційних, аудиторських послуг (у межах затверджених норм), послуг з управління, у разі, коли штатним розписом наукової організації не передбачені ті чи інші функціональні служби;
послуг за пожежну та сторожову охорону;
послуг зі створення та утримання огороджень машин та їх рухомих частин та виготовлення інших пристроїв некапітального характеру, що забезпечують техніку безпеки і охорону праці;
послуг з перевірки приладів, інших видів робіт та послуг.
Рекомендованим обсягом фінансування робіт, які виконують сторонні організації, є 40% загальної вартості. Якщо вартість робіт, які виконують сторонні організації, перевищує 40%, то до калькуляції кошторисної вартості додається письмове погодження заступника Міністра - куратора підрозділу замовника робіт. До звітних документів у такому випадку додаються підтверджуючі документи про проведені витрати.
2.3.5. Витрати на спеціальне устаткування
До статті "Спеціальне устаткування для наукових (експериментальних) робіт" належать витрати на придбання, а також на виготовлення сторонніми організаціями спеціального устаткування необхідного для проведення наукових робіт, включаючи витрати на їх проектування, виготовлення, транспортування, монтаж та встановлення. До спеціального устаткування для наукових (експериментальних) робіт належать верстати, пристрої, інструменти стенди, випробувальні станції, апаратура, прилади, механізми, комп'ютерна та оргтехніка тощо (в тому числі серійні вироби, що є об'єктом випробувань або досліджень), якщо це передбачено технічним завданням, іншим аналогічним документом чи договором на виконання наукових досліджень та випробувань.
Після завершення виконання наукової роботи спеціальне устаткування передається замовнику, якщо інше не передбачено умовами договору.
Витрати на проведення наукової роботи після їх завершення чи припинення не зменшуються на ціну залишеного замовником обладнання дослідних зразків, макетів та інших виробів.
Розміри витрат на спецустаткування визначаються Замовником за погодженням з Виконавцем.
Рекомендованими є наступні норми витрат:
------------------------------------------------------------------
| | Вид наукової роботи | Норми витрат на |
| | | спецустаткування, % від |
| | | вартості роботи |
|--+------------------------------+------------------------------|
|1 |Теоретичні (пошукові) роботи | до 10 |
|--+------------------------------+------------------------------|
|2 |Експериментальні роботи | до 30 |
|--+------------------------------+------------------------------|
|3 |Дослідно-конструкторські | до 30 |
| |роботи | |
|--+------------------------------+------------------------------|
|4 |Роботи з розроблення | до 10 |
| |(перегляду) нормативних | |
| |документів | |
|--+------------------------------+------------------------------|
|5 |Роботи з розроблення | до 10 |
| |(перевидання) | |
| |науково-методичної літератури | |
|--+------------------------------+------------------------------|
|6 |Аналіз підсумків виконаних | 0 |
| |робіт | |
------------------------------------------------------------------
Якщо вартість спецустаткування перевищує запропоновані норми, то до калькуляції кошторисної вартості додається письмове погодження заступника Міністра - куратора підрозділу замовника робіт. До звітних документів у такому випадку додаються підтверджуючі документи про проведені витрати.
2.3.6. Витрати на службові відрядження
До статті "Службові відрядження" належать витрати на відрядження, пов'язані з проведенням випробувань машин та приладів проведення досліджень, збір інформаційних матеріалів, необхідних для виконання робіт, а також витрати на відрядження на наукові конференції, наради, симпозіуми, семінари пов'язані з виконанням конкретних наукових робіт.
Витрати на службові відрядження складаються з вартості проїзду найму приміщення в місці відрядження, добових та інших витрат, які відшкодовуються виконавцям наукової продукції згідно із законодавством.
2.3.7. Накладні витрати
Елемент "Накладні витрати" групується за статтями витрат.
Стаття "Витрати, пов'язані з управлінням організацією" включає в себе утримання працівників апарату управління організацією та її структурних підрозділів, матеріально-технічне забезпечення і транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням науковою діяльністю, у тому числі:
витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, обчислені згідно з діючими в організації системами оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат;
виплати громадянам за виконання робіт (надання послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру;
інші виплати, передбачені законодавством;
відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України);
відрахування на додаткове пенсійне страхування;
відрахування для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення;
витрати на придбання сировини, матеріалів, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці, енергії для опалення, освітлення, утримання в чистоті та порядку будинків, споруд, інвентарю загального призначення, проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування основних фондів загального призначення, в тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативної оренди, за винятком їх реконструкції та модернізації;
витрати на службові поїздки працівників у межах населеного пункту, де знаходиться організація;
оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління: обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації;
оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов'язаних із забезпеченням діяльності організації,
витрати на оплату послуг сторонніх підприємств, установ і організацій щодо управління виробництвом, зберігання і реалізації продукції (робіт, послуг), якщо штатним розписом організації не передбачено відповідні функціональні служби;
представницькі витрати: організація прийомів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу, у межах норм, передбачених законодавством;
оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності організації.
Інші витрати на управління здійснюються згідно із законодавством.
Стаття "Витрати на винахідництво і раціоналізацію" включає в себе: витрати на винахідництво і раціоналізацію, включаючи витрати на проведення дослідно-експериментальних робіт, виготовлення та випробування моделей і зразків за винахідницькими і раціоналізаторськими пропозиціями, пов'язані з основною діяльністю організації, виплату авторських нагород, якщо вони не є роялті;
нарахування на заробітну плату й авторські винагороди творчих працівників, що перераховуються до фондів творчих спілок відповідно до законодавства.
Стаття "Витрати на перевезення працівників до місця роботи і у зворотному напрямку" включає в себе:
витрати на перевезення працівників до місця роботи і у зворотному напрямку за маршрутами, що не обслуговуються пасажирським транспортом загального користування, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укладених з транспортними підприємствами (понад вартість, сплачену працівниками організації за діючими тарифами на відповідний вид транспорту або віднесену за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні організації);
витрати на перевезення працівників - інвалідів I та II групи до місця роботи і у зворотному напрямку незалежно від наявності маршрутів пасажирського транспорту загального користування;
додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження організації або пункту збору до місця роботи і у зворотному напрямку та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і у зворотному напрямку, а також витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища, не компенсовані платою працівників за користування житлом і комунальними послугами.
Стаття "Поточні витрати на утримання і експлуатацію фондів природоохоронного призначення" включає в себе:
поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо);
витрати на захоронення екологічно небезпечних відходів;
оплата послуг сторонніх підприємств, установ і організацій щодо приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів;
витрати на очищення стічних вод;
платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, платежі за розміщення відходів виробництва та інші види шкідливого впливу в межах лімітів;
інші види поточних витрат на збереження природи.
Стаття "Витрати на оплату послуг банків" включає в себе:
витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за: розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельний аваль, факторингові і довірчі операції, облік боргових вимог і зобов'язань, включаючи цінні папери, поштово-телеграфні послуги та інші витрати, пов'язані з грошовим обігом.
Стаття "Витрати пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції" включає в себе:
витрати, пов'язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологічні розвідки та розшуки корисних копалин; витрати на рекультивацію земель; витрати некапітального характеру, які пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та поліпшенням інших експлуатаційних властивостей і здійснюються в ході виробничого процесу;
витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, в межах встановлених норм;
витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з їх емісією.
Стаття "Витрати на відтворення основних фондів" включає в себе:
витрати на повне відтворення та капітальний ремонт основних фондів загального призначення у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать організації, а також тих, що перебувають у користуванні організації на умовах оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини, та винагорода, нарахована орендодавцем, за користування основними фондами.
Стаття "Витрати на науково-технічну інформацію" включає в себе:
друкарські витрати на видання наукових праць, наукових журналів, монографій (папір, фотонабір, друк, технічне редагування брошурування, палітурні роботи тощо);
витрати на утримання науково-технічної бібліотеки (крім витрат на оплату праці), придбання книг і періодичних видань, утримання бібліотечного інвентарю і бібліотечної техніки, науково-бібліотечна робота, влаштування тематичних книжкових виставок і вітрин, інші витрати;
Стаття "Витрати на утримання протипожежної і сторожової охорони" включає в себе оплату послуг сторонніх підприємств, установ і організацій за протипожежну і сторожову охорону.
Стаття "Витрати на забезпечення нормальних умов праці техніки безпеки" включає в себе:
витрати на придбання обладнання та утримання загороджень для машин та їх рухомих частин, люків, отворів, сигналізацій, захисних та інших пристроїв некапітального характеру, що забезпечують техніку безпеки;
витрати на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, форменим одягом та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством;
витрати на дотримання правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю організації у встановленому законодавством порядку.
Стаття "Податки, збори та інші обов'язкові платежі й витрати" включає в себе:
відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг;
відрахування до Державного інноваційного фонду;
відрахування до Державного фонду сприяння конверсії;
сплата рентних платежів за використання земельних ресурсів;
сплата концесійних платежів за використання природних копалин;
сплата збору, передбаченого законодавством, за реєстрацію організації в органах державного управління;
плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів;
орендна плата за отримані в оренду приміщення нежитлового призначення;
платежі з обов'язкового страхування майна організації та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг) безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я, передбачених законодавством; збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України.
Стаття "Витрати на реалізацію продукції" включає в себе:
відшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхових витрат постачальника, що включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
оплата послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
сплата експертного (вивізного) мита і митних зборів.
Накладні витрати включаються до калькуляції кошторисної вартості наукової продукції пропорційно обсягам витрат на оплату праці основних виконавців:
S = k S , (2.41)
накл накл опл.пр
де kнакл - відсоткова норма.
Рекомендованим обсягом накладних витрат є 50% від заробітної плати основного виконавця наукової роботи.
2.3.8. Інші витрати
До статті "Інші витрати" належать витрати, які не знайшли відображення у зазначених статтях витрат і можуть бути віднесені безпосередньо на собівартість НДДКР за прямими ознаками:
витрати на покриття втрат, що виникли внаслідок технічно неминучого браку;
витрати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;
оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв'язку;
інші накладні витрати, які відносяться на собівартість НДДКР і підлягають відшкодуванню замовниками згідно із законодавством.
Використана література
1. Закон України від 13 грудня 1991 року N 1977-XII "Про наукову і науково-технічну діяльність" (із змінами та доповненнями).
2. Закон України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями).
3. Закон України від 17 травня 2001 року N 2408-III "Про стандартизацію" (із змінами та доповненнями).
4. Закон України від 1 грудня 2005 року N 3164-IV "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (із змінами та доповненнями).
5. ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення.
6. ДСТУ 3973-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення".
7. ДСТУ 3974-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно-конструкторських робіт. Загальні положення".
8. ДСТУ 1.2-2003 "Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів".
9. ДСТУ 1.11-2004 "Національна стандартизація. Правила проведення експертизи проектів національних нормативних документів".
10. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року N 830.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2002 року N 946 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".
12. Порядок виплат надбавки за стаж наукової роботи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року N 494.
Додаток
Інтервали значень параметрів
Особливості виконання НДР та ДКР у кожному випадку
обумовлюють свій набір параметричних коефіцієнтів, виходячи з яких
у Методиці оцінки вартості проводиться коригування загальної
трудомісткості роботи у бік збільшення.
------------------------------------------------------------------
|N | Назва |Позначення|Інтервал|
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|1 |Коефіцієнт новизни, який характеризує | | |
| |ступінь близькості нової інформації до | | |
| |вже відомих результатів та ступінь | | |
| |наукової розробленості проблеми, | | |
| |наявність інформаційного наробітку і | | |
| |практичного досвіду виконання подібних | | |
| |робіт: | | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |частина роботи спирається на раніше | К | 0,1 |
| |отримані результати; | н | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |робота принципово нова | | 0,25 |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|2 |Коефіцієнт складності, враховує | К | до 0,5 |
| |необхідність залучення спеціалістів | скл | |
| |нового профілю, яких немає в організації;| | |
| |умови, які потрібні для виконання | | |
| |дослідження | | |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|3 |Коефіцієнт інформаційної місткості, який | К | до 0,3 |
| |враховує багатовекторність теоретичної | і | |
| |роботи, кількість досліджуваних проблем, | | |
| |кількість джерел інформації, які | | |
| |використовують при проведенні роботи | | |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|4 |Коефіцієнт терміновості, який враховує | | |
| |терміновість виконання роботи: | | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |планова, визначена як невідкладна; | К | 0,25 |
| | | терм | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |позапланова | | 0,5 |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|5 |Коефіцієнт корисності та значимості | | |
| |результатів теоретичної роботи, який | | |
| |враховує корисність та прогресивність | | |
| |роботи. Цей коефіцієнт враховує зростання| | |
| |трудомісткості роботи в разі необхідності| | |
| |оформлення патентного захисту можливих | | |
| |об'єктів інтелектуальної власності; | | |
| |розроблення проекту технічного завдання | | |
| |на наступну науково-дослідну роботу, у | | |
| |разі необхідності подальших досліджень | | |
| |або технічного завдання на | | |
| |дослідно-конструкторську роботу тощо: | | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |оформлення патентного захисту; | К | 0,1 |
| | | кор | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |розробка ТЗ для наступних НДР | | 0,25 |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|6 |Коефіцієнт експериментальної місткості, | | |
| |який враховує зростання трудомісткості у | | |
| |разі збільшення кількості експериментів: | | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |кількість більша за 1; | К | 0,1 |
| | | ем | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |кількість більша за 10 | | 1,0 |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|7 |Коефіцієнт інформаційної складності, | К |до 0,25 |
| |враховує наявність та доступність | і.ск | |
| |потрібних інформаційних даних | | |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|8 |Коефіцієнт технічної складності, який | К | до 0,5 |
| |враховує технічну складність створення | т.ск | |
| |ескізних проектів, математичних | | |
| |розрахунків та фізичних досліджень | | |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|9 |Коефіцієнт впливу навколишнього | К | до 0,5 |
| |середовища, пов'язаний з виїздом для | нс | |
| |проведення експериментальних досліджень, | | |
| |з пристосуванням до певних умов як | | |
| |самого об'єкта дослідження, так і засобів| | |
| |та приладів | | |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|10|Коефіцієнт шкідливості, що враховує | | |
| |шкідливість умов, у яких виконується | | |
| |робота: | | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |шкідливі умови; | К | 0,25 |
| | | ш | |
| |-----------------------------------------+----------+--------|
| |особливо шкідливі | | 1,0 |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|11|Коефіцієнт складності погоджень, враховує| К | до 0,2 |
| |зростання трудомісткості роботи при | п | |
| |збільшенні кількості організацій та | | |
| |підприємств більше, ніж на 3, з якими | | |
| |необхідно погоджувати хід виконання та | | |
| |результати НДР | | |
|--+-----------------------------------------+----------+--------|
|12|Коефіцієнт врахування кількості | К |до 0,25 |
| |пропозицій та обсягу узагальнень раніше | пр | |
| |отриманих результатів при виконанні НДР, | | |
| |більше 10 | | |
------------------------------------------------------------------