ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
17 липня 2008 року
м. Київ

Справа N К-3256/7

Про визнання протиправним і скасування рішення

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі Дашківській О.Є.,

за участю С., її представників З., К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом територіальної виборчої комісії смт. Козин, Л. до Козинської селищної ради, 3-тя особа – державний реєстратор Обухівської районної державної адміністрації Київської області Д. про визнання протиправним і скасування рішення за касаційною скаргою С. на окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 січня 2007 року, -

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року позивачі звернулися в суд з зазначеним позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення засідання третьої сесії Козинскьої селищної ради V скликання від 11 серпня 2006 року за N 1.

За наслідками розгляду справи окремою ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 січня 2007 року доведено до відома Київського обласного управління юстиції та прокуратури Обухівського району Київської області інформацію про виявлені під час розгляду адміністративної справи порушення встановленого чинним законодавством порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

У касаційній скарзі С. просить скасувати окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 січня 2007 року, в частині окремої ухвали, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю – доп овідача, пояснення С. і її представників З., К., перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів у межах їх доводів дійшла висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з частиною 1 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 3 квітня і 24 липня 2006 року С., будучи секретарем виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, посвідчила довіреності на представництво інтересів осіб за реєстровими NN 1014 і 1022.

Постановляючи окрему ухвалу районний суд, з яким погодився і апеляційний суд, виходили з того, що вчинення нотаріальних дій секретарем виконавчого комітету Козинської селищної ради суперечить вимогам діючого законодавства.

Суди правильно виходили з того, що вчинення нотаріальних дій суперечить вимогам статті 37 Закону України “Про нотаріат”.

Так, у відповідності з пунктом 2 частини 2 статті 37 Закону України “Про нотаріат” та пункту 1 розділу І Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N22/5 від 25 серпня 1994 року, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії:

посвідчують заповіти;

посвідчують доручення;

засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

засвідчують справжність підпису на документах.

Тобто, зазначеним законодавством встановлено, що посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України можуть посвідчувати довіреності лише у населених пунктах, де немає нотаріусів.

Судами встановлено, що у період вчинення нотаріальної дії секретарем виконавчого комітету С., в смт. Козин Обухівського району Київської області у приміщені селищної ради з 1994 року здійснює нотаріальну діяльність приватний нотаріус.

За таких обставин і вимог закону, С., будучи секретарем селищної ради Обухівського району Київської області, не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій, а саме посвідчувати довіреності від 9 червня 2006 року підписану Л. (реєстр N 1014 посвідчена 24 липня 2006 року) та від 3 квітня 2006 року підписану С. (реєстр N 1022 посвідчена 3 квітня 2006 року).

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні наведених правових норм.

Статтями 34-38 Закону України “Про нотаріат” визначені нотаріальні дії, що вчиняються в державних нотаріальних конторах, приватними нотаріусами, посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, консульськими установами України, за якими секретар виконавчого комітету селищної ради наділений повноваженнями посвідчувати довіреності лише у випадку відсутності в населеному пункті нотаріуса. Не змінює цих правил і розділ ІІ Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України. Зазначений розділ Інструкції визначає лише загальні положення щодо вчинення нотаріальних дій.

Оскаржувані судові рішення відповідають дійсним обставинам справи, суди правильно застосували норми матеріального і процесуального права, а відтак підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не ґрунтуються на законі і, не спростовують висновків суду.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

ухвалила:

Касаційну скаргу С. залишити без задоволення, а окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 січня 2007 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, у строк та порядку визначеними статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді