ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
6 березня 2008 р. N К-355516/06
м.Київ

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. та постанову господарського суду Донецької області від 22.08.2006 р. у справі N 26/56а за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи С. до Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Муніципальний Футбольний клуб “Миколаїв” про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

встановив:

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа С. (надалі – СПД ФО С., позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі – Єнакіївська ОДПІ, відповідач) N00000617/0 від 16.01.2006 року та N 0000062343/0 від 17.01.2006 року, відповідно до яких позивачу донарахований податок на додану вартість в сумі 482 грн. 00 коп., визначені штрафні санкції в сумі 192 грн. 80 коп. та донараховані штрафні санкції в сумі 14 455 грн. 00 коп.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя – Алєєва І.В., судді: Агапон О.Л., Величко Н.Л.) від 17.10.2006 року у справі N 26/56а залишено без змін постанову господарського суду Донецької області (суддя Наумова К.Г.) від 22.08.2006 р., якою позов задоволено повністю: визнані недійсними податкове повідомлення-рішення Єнакіївської ОДПІ N 00000617/0 від 16.01.2006 року про визначення СПД ФО С. податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 482 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 192 грн. 80 коп. та рішення N 0000062343/0 від 17.01.2006 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 14 455 грн. 00 коп. у зв’язку з порушенням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; стягнуто з державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Вказані судові рішення аргументовані безпідставністю висновків додаткового акта невиїзної документальної перевірки про порушення позивачем вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, у зв’язку з якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Єнакіївська ОДПІ, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення вказаними судами норм матеріального та процесуального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. та постанову господарського суду Донецької області від 22.08.2006 р. у справі N 26/56а та в задоволенні позову відмовити.

Позивач письмового заперечення на касацiйну скаргу не надав.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

Єнакіївською ОДПІ було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства СПД ФО С. за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2005 р., за наслідками якої було складено акт N 161/17-3/233 від 3210132 від 26.09.2005 року, а також невиїзну документальну перевірку з питань підтвердження фінансово-господарських відносин позивача з третьою особою - Миколаївським муніципальним футбольним клубом, за наслідками якої складений додатковий акт N 25/17/2333210132 від 12.01.2006 року (далі – Акт перевірки).

Зокрема, невиїзною документальною перевіркою встановлено, зокрема:

заниження податку на додану вартість за 1 квартал 2005 року на суму 482 грн. 00 коп. в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”;

непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 2891 грн. 00 коп. в порушення п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення N 00000617/0 від 16.01.2006 року про визначення СПД ФО С. податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 482 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 192 грн. 80 коп. та рішення N 0000062343/0 від 17.01.2006 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 14 455 грн. 00 коп. у зв’язку з порушенням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а саме.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем оспорюється саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000062343/0 від 17.01.2006 року в сумі 14 455 грн. 0 коп.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. За порушення визначеної норми п. 1 ст. 17 вказаного Закону встановлюють фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідачем застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 455 грн. 00 коп. згідно спірного рішення N 0000062343/0 від 17.01.2006 року за порушення п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 2 891 грн. 00 коп. – оплати за харчування футбольної команди третьої особи – Муніципального футбольного клубу “Миколаїв”, сума якої була сплачена готівкою згідно прибуткового касового ордеру N 15 від 12.03.2005 року.

Пунктами 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004 року (надалі-Положення), визначено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Під час роботи з готівкою касири (особи, що виконують їх функції) керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Також, згідно Наказу Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” від 15.02.1996 року N 51 (надалі - Наказ) прибутковий касовий ордер виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається в касі та реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та касових документів.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, згідно аналізу спірного Акту перевірки діяльності СПД ФО С., а також наявних у справі документів встановлено, що факту наявності в касі позивача під час перевірки самого прибуткового касового ордеру N 15 від 12.03.2005 року та реєстрації останнього в журналі реєстрації прибуткових та касових документів Єнаківською ОДПІ не виявлено.

Крім того, судова колегія Вищого адміністративного суду України бере до уваги висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій про те, що факт дійсної наявності між СПД ФО С. та третьою особою – Муніципальним футбольним клубом “Миколаїв” господарських відносин за фактом харчування членів футбольної команди у кафе “Атолл” та отримання позивачем коштів за харчування у перевіряємому періоді в сумі 2 891 грн. 00 коп. з посиланням на підтвердження такого факту рахунком N 1898 та квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с. 43, 44), є неправомірним, оскільки згідно п. 3.3 Положення, визначена квитанція є відривною частиною прибуткового касового ордера, тобто не може бути первинним бухгалтерським документом у розумінні Положення та Наказу на підтвердження факту здійснення позивачем відповідної розрахункової операції за готівку в валюті України.

Згідно п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністратвиного суду України погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про непідтвердженність належними первинними документами встановленого відповідачем під час невиїзної документальної перевірки факту здійснення позивачем розрахункової операції в готівковій формі з Муніципальним футбольним клубом “Миколаїв”, а відповідно і про непідтвердженність непроведення її позивачем через відповідний реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідачем на підставі наявних в касаційній скарзі доводів не доведено наявність порушень норм матеріального чи процесуального права, допущених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, які б у сенсі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, стали підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

З огляду на викладене, мiсцевий та апеляцiйний господарськi суди обґрунтовано визнали відсутність порушень законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій з боку позивача, у зв’язку з чим застосування до останного штрафних (фінансових санкцій) санкцій у сумі 14 455 грн. 00 коп. за порушення пп.1 п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судових рішень у справі N 26/56а господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга Єнакієвської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. та постанова господарського суду Донецької області від 28.08.2006 р. у справі N 26/56а - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. та постанову господарського суду Донецької області від 22.08.2006 р. у справі N 26/56-а залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2006 р. та постанову господарського суду Донецької області від 22.08.2006 р. у справі N 26/56-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді