Документ втратив чиннiсть!

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ
06.10.2008 N 213

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 листопада 2008 р. за N 1067/15758

(Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства соціальної політики України
N 1240 від 29.08.20
18)

Про затвердження Правил
охорони праці у птахівництві

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) наказую:

1. Затвердити Правила охорони праці у птахівництві (далі - Правила), що додаються.

2. Начальнику відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Ткачову В.С. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. включити наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

4. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

Голова Держгірпромнагляду С.О.Сторчак

Затверджено
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
06.10.2008 N 213

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 листопада 2008 р. за N 1067/15758

Правила
охорони праці у птахівництві

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання, які займаються вирощуванням та триманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва.

1.2. Роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

1.3. Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися у суб'єкта господарювання, здійснюються згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

1.4. Роботодавець зобов'язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113, та Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України і Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 N 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 68/5259.

1.5. Під час виконання робіт на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы".

1.5.1. Фізичні небезпечні та шкідливі фактори:

рухомі машини і механізми (автомобілі, трактори, причепи, мобільні, у тому числі електрифіковані кормороздавачі, дезінфекційні установки тощо);

рухомі частини виробничого обладнання (неогороджені рухомі частини машин, механізмів і обладнання: зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, робочі органи транспортерів, дробарок тощо);

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у птахівницьких приміщеннях - внаслідок виділення аміаку і сірководню з посліду та підстилки, вуглекислого газу - при диханні птиці, пилу - під час роздавання сухих кормів, настилання та прибирання підстилки тощо);

підвищена або понижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання, трубопроводів, технологічних матеріалів;

підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздавання їх кормороздавачами тощо);

підвищений рівень вібрації;

підвищена або понижена іонізація повітря;

підвищена або понижена вологість повітря;

підвищена чи понижена рухливість повітря;

підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або недостатність природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту й обладнання;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

1.5.2. Хімічні небезпечні та шкідливі фактори:

токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні добавки до кормів, дезінфікуючі та мийні засоби тощо);

такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази).

1.5.3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

патогенні мікроорганізми, зокрема збудники хвороб, спільних для птиці і людини (пташиний грип тощо), та продукти їх життєдіяльності;

макроорганізми (рослини і тварини, культури кліток) та продукти їх життєдіяльності.

1.5.4. Психофізіологічні шкідливі та небезпечні фактори:

фізичні перевантаження;

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

1.6. Джерелами шкідливих і небезпечних факторів можуть бути:

зовнішні метеорологічні фактори (вітер, опади, гроза, сонячне випромінювання, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця тощо);

транспорт, що рухається;

машини і механізми технологічних систем;

неправильні режими роботи технологічних систем;

птиця;

патогенні мікроорганізми;

інженерні комунікації;

обладнання, що працює під тиском;

пестициди та агрохімікати, що застосовуються;

електрифіковане обладнання, інструмент і електропроводка;

інвентар, інструмент та обладнання, не придатні до застосування при виконанні робочих операцій;

ручні роботи, що викликають фізичні і нервово-психічні перевантаження.

II. Вимоги до персоналу, що бере участь
у виробничому процесі

2.1. Працівники суб'єктів господарювання при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

2.2. Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів і обладнання підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою, підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи відповідно до положень розділу 5 НПАОП 0.00-4.12-05.

2.3. Працівники та посадові особи суб'єктів господарювання повинні проходити інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

2.4. Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, до роботи не допускаються.

2.5. До виконання робіт із підвищеною небезпекою не допускаються жінки та особи молодші 18 років.

III. Санітарно-побутове забезпечення працівників

3.1. Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87).

3.2. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.

3.3. Побутові приміщення слід розміщувати у місцях з найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.

3.4. Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будинках або в прибудовах до виробничих будинків і споруд. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будинках та спорудах з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания" (далі - СНиП 2.09.02-85).

3.5. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будинках та спорудах чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщень вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.

3.6. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.

3.7. Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10 град. С, слід передбачати приміщення для обігрівання.

3.8. Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби повинні бути технічно справними і відповідати вимогам пожежної безпеки.

3.9. Працівників слід забезпечувати доброякісною питною водою. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибюлях та на виробничих майданчиках поза будівлями.

3.10. Побутові приміщення, приміщення для сушіння, знепилення й знезараження спеціального та робочого одягу повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.

3.11. Приміщення для прання спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85. Приміщення для прання слід розміщувати поруч із приміщенням для знезараження спеціального одягу і взуття.

3.12. Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них міститься, повинні бути справними й триматися у належному санітарному стані.

IV. Вимоги до застосування засобів захисту
працівників

4.1. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам повинні видаватися безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, також повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

4.2. Забезпечення ЗІЗ здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137, і Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.06.98 N 117, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.98 за N 449/2889 (далі - НПАОП 0.00-3.01-98).

4.3. Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів, указаних у цих Правилах, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация"та іншим відповідним Стандартам системи безпеки праці (далі - ССБТ).

4.4. Працівники повинні забезпечуватись ЗІЗ протягом усього виробничого процесу.

4.5. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників повинен здійснюватися з урахуванням вимог охорони праці для даного технологічного процесу або виду робіт.

4.6. Відмова одного з засобів захисту або його елемента не повинна призводити до припинення нормального функціонування інших засобів захисту.

4.7. Працівники повинні бути навчені правилам користування і найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів, протигазів, запобіжних поясів, окулярів тощо) та пройти тренування з їх застосування.

4.8. Комплект ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази) повинен бути підібраний індивідуально та закріплений за кожним працівником на весь період роботи.

4.9. Працівники, що контактують з пестицидами, під час проведення обробки приміщень повинні бути забезпечені ЗІЗ з урахуванням властивостей препаратів, що застосовуються.

4.10. Підбір ЗІЗ органів дихання і контроль за правильністю їх використання здійснюють відповідно до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

4.11. При використанні ЗІЗ органів дихання слід ураховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв. Поява запаху пестициду або іншої речовини, що застосовується, під маскою справного респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтрувальних пристроїв і потребує негайної їх заміни.

4.12. Під час приготування мийних і дезінфекційних розчинів і пересипання пилоподібних мийних засобів із заводської упаковки у витратну тару слід користуватися ЗІЗ: респіраторами, захисними окулярами, гумовими рукавичками, прогумованим фартухом і гумовими чоботами.

4.13. Під час приготування розчину хлорного вапна слід захищати органи дихання протигазом з патронами марки Б, КД або інших марок аналогічного призначення.

4.14. Під час опромінення інкубаційних яєць, обігріву птиці, виконання інших робіт, пов'язаних з використанням джерел ультрафіолетового або інфрачервоного випромінювання, працівників слід забезпечувати засобами, що забезпечують захист від дії цих шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

4.14.1. Для захисту від надмірного інфрачервоного випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні речовини, креми, що поглинають випромінювання) і фізичні (перешкоди, що поглинають чи розсіюють промені). Очі слід захищати окулярами із захисним склом згідно із вимогами ДСТУ 2894-94 "Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги".

4.14.2. Окуляри для захисту від інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", захисні щитки - вимогам ГОСТ 12.4.023-84 "ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля".

Повний захист від ультрафіолетового випромінювання всіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що містить окис свинцю) завтовшки 2 мм.

4.15. Працівники цехів, у яких здійснюється подрібнення зерна, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами й окулярами. Фільтри респіраторів слід замінювати в міру їх забруднення, але не рідше одного разу за робочу зміну.

4.16. Операторів, які обслуговують прес-екструдери, слід забезпечувати рукавицями від підвищених температур типу Тп 400 згідно з ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация".

4.17. Після закінчення роботи ЗІЗ слід очистити (провітрити, висушити, знепилити) або знешкодити.

4.18. При проведенні робіт з дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції та дератизації працівників слід забезпечувати засобами індивідуального захисту згідно з відповідними нормативами.

4.19. Прання спецодягу проводиться в міру його забруднення, але не рідше одного разу за 6 робочих змін. Бавовняний одяг, який абсорбує та утримує небезпечні й шкідливі речовини, підлягає щоденному пранню. Виносити спецодяг за межі території суб'єкта господарювання, а також віддавати його додому для прання не дозволяється.

V. Вимоги до території та виробничих майданчиків

5.1. Територія і виробничі майданчики суб'єкта господарювання, розміри санітарно-захисних зон повинні відповідати вимогам ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень" (далі - ДБН Б.2.4-1-94), ДБН Б.2.4-3-95 "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств" (далі - ДБН Б.2.4-3-95), Правила пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики України і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04.12.2006 N 730/770, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.04.2007 за N 313/13580 (далі - НАПБ В.01.057-2006/200), Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756 (далі - Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств).

5.2. Виробничі майданчики суб'єкта господарювання повинні бути огороджені (висота огородження має бути не менше 1,6 м) і розділені на зони за санітарною характеристикою об'єктів з урахуванням напрямку панівних вітрів.

5.3. У темну пору доби територія повинна освітлюватися відповідно до вимог ДБН "Природне і штучне освітлення" (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

5.4. Пішохідні доріжки, під'їзні шляхи до виробничих майданчиків для приймання і вантаження різних вантажів та до інших будинків і споруд повинні мати тверде водонепроникне покриття.

5.5. Траншеї для комбісилосу повинні мати водонепроникні стіни і днище. У заглиблених і напівзаглиблених траншеях ухил пандуса не повинен перевищувати 10 град.

5.6. З боку в'їзду та виїзду з траншеї повинен бути рівний майданчик, достатній для маневрування транспортних засобів.

5.7. Сховища, з яких вибирають або вже вибрали масу, повинні бути огороджені. Траншеї, які не підлягають подальшому використанню, повинні бути засипані.

5.8. Трап (естакада) для вантаження (вивантаження) птиці повинен міститися на межі території суб'єкта господарювання, щоб вантаження (вивантаження) здійснювалося без заїзду зовнішнього транспорту на територію.

5.9. Заглиблення, приямки, оглядові колодязі та канали, а також монтажні прорізи повинні надійно закриватися міцними кришками на рівні землі (підлоги). При їх відкриванні слід установлювати бар'єрні огородження заввишки не менше 1 м і триногу з попереджувальним знаком "Обережно! Можливе падіння" відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Відкидні кришки обладнують пристроями для надійної їх фіксації у відкритому та закритому положеннях.

5.10. В'їзд на територію суб'єкта господарювання повинен бути обладнаний дезбар'єром.

5.11. Вхід працівників на територію суб'єкта господарювання, окремих ферм, зон, підзон та майданчиків повинен здійснюватися тільки через санпропускник. Прохід людей через транспортні ворота не дозволяється.

5.12. У суб'єкта господарювання повинні бути розроблені і вивішені перед в'їздом на територію та на інших видних місцях схеми руху транспортних засобів та працівників.

5.13. Рух транспортних засобів повинен регулюватися встановленими дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

5.14. Проїзди для транспорту і пішохідні доріжки на території суб'єкта господарювання повинні бути вільними для руху та періодично очищатися від снігу, бруду, відходів виробництва, сторонніх предметів. Під час ожеледиці їх слід посипати матеріалами, що запобігають сковзанню.

5.15. Територія суб'єкта господарювання повинна бути обладнана водостоками. Водостоки (канави, кювети, лотки) повинні бути в справному стані, систематично (не рідше одного разу на місяць) очищатися і забезпечувати стікання води в місця, узгоджені із санітарно-епідеміологічними службами міста (району).

5.16. На території суб'єкта господарювання повинні бути обладнані спеціальні місця для відпочинку працівників та паління.

5.17. Планування мережі внутрішньогосподарських доріг повинно виключати можливість перетинання шляхів вивезення посліду, відходів інкубації, трупів птиці і санітарного браку з шляхами для перевезення кормів, харчових і інкубаційних яєць, птиці.

5.18. Для працівників суб'єкта господарювання повинні бути передбачені пішохідні доріжки завширшки не менше 1 м з твердим покриттям. У місцях переходу через водостоки, відкриті трубопроводи необхідно встановлювати перехідні містки завширшки не менше 1 м із перилами заввишки 1 м.

5.19. До будинків, споруд, пожежних водойм та градирень необхідно забезпечити вільний під'їзд транспортних засобів і пожежних автомобілів. Кут повороту під'їзних шляхів повинен бути не менше 45 град.

5.20. Під'їзди до пожежних гідрантів або водойм повинні мати тверде покриття.

5.21. На території повинні бути передбачені місця зберігання піску для посипання доріг.

5.22. Резервуарні парки та інші майданчики для зберігання легкозаймистих та горючих рідин суб'єкта господарювання повинні відповідати вимогам НАПБ В.01.057-2006/200 та НАПБ А.01.001-2004.

5.23. Сховище посліду або майданчик компостування, цех сушіння посліду повинні розміщуватися з підвітряного боку щодо приміщень для тримання птиці і житлової забудови та нижче водозабірних споруд.

5.24. Склади (для кормів, підстилки, яєць), цех сортування й обробки яєць (з пунктом дезінфекції тари) повинні розміщуватися на лінії огородження виробничої зони, щоб унеможливити заїзд транспорту ззовні і контакт з внутрішньогосподарським транспортом і оборотною тарою.

5.25. Майданчик для приготування робочих розчинів пестицидів, знезараження та знешкодження використаної тари та технічних засобів повинен бути асфальтованим або бетонованим і мати ухил у бік бетонованого резервуара для збирання відпрацьованих рідин.

VI. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних
будинків та споруд

6.1. Виробничі будинки і споруди основного і виробничого призначення суб'єкта господарювання повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95 "Будинки і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва" (далі - ДБН В.2.2-1-95), СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств, НАПБ В.01.057-2006/200 та НАПБ А.01.001-2004.

6.2. Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864.

6.3. Будинки і споруди суб'єкта господарювання слід обладнувати блискавкозахистом відповідно до вимог нормативних документів, а також захистом від статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования".

6.4. Доступ на дахи приміщень, які не мають достатнього опору навантаженням, допускається тільки за умови наявності на них пристроїв, що дають змогу безпечно виконувати роботи.

6.5. Узимку дахи і карнизи приміщень повинні регулярно очищатися від снігу й льоду. Шар снігу не повинен перевищувати 30 см. При очищенні потрібно застосовувати інструмент, що не викликає пошкодження покрівлі.

6.6. Для усіх виробничих і складських приміщень повинна бути визначена категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог нормативних документів. Написи про такі відомості повинні розміщуватись ззовні на вхідних дверях будинків, споруд, дільниць, приміщень знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

6.7. Будинки та споруди суб'єктів господарювання повинні бути обладнані знаками безпеки згідно з вимогами ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".

6.8. Будинки та споруди суб'єктів господарювання мають бути обладнані засобами протипожежного захисту (установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та оснащені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ В.01.057-2006/200, Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2007), Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), НАПБ А.01.001-2004, ДБН В.2.5-13-98 "Пожежна автоматика будинків і споруд" (далі - ДБН В.2.5-13-98).

6.9. У будинках і спорудах (крім житлових будинків), що мають два і більше поверхи, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей у разі виникнення пожежі.

6.10. У виробничих приміщеннях повинні враховуватися шумові характеристики обладнання, що використовується. Рівень шуму не повинен перевищувати рівня, передбаченого Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99).

6.11. У будинках, у яких проводяться вибухонебезпечні технологічні процеси (розмелювання зерна, сушіння посліду, у котельних тощо), слід передбачати протипожежні перегородки і перекриття з межею вогнестійкості не менше 45 хвилин та вихід безпосередньо назовні відповідно до вимог СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий" та ДБН В.1.1-7- 2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва".

6.12. Поверхні будівельних конструкцій усередині приміщень для тримання птиці повинні бути пофарбовані (побілені вапном) у світлі тони вологостійкими фарбами і допускати вологе прибирання і дезінфекцію. У цехах забою птиці, обробки тушок і утилізації відходів стіни до стелі слід облицьовувати керамічною плиткою. Стіни в інкубаторіях і вивідних залах, мийних, приміщеннях для приготування кормів повинні бути пофарбовані або облицьовані до стелі вологостійкими матеріалами, що допускають їх очищення, дезінфекцію та вологе прибирання. Зовнішні поверхні будівельних конструкцій приміщень також повинні легко піддаватися очищенню та дезінфекції.

6.13. Підлоги в будинках і спорудах суб'єкта господарювання повинні проектуватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-1-95 і бути з твердим покриттям, не слизькими, малої теплопровідності, водонепроникними, стійкими до впливу стічної рідини, миючих засобів і дезінфектантів. Підлоги в приміщеннях для тримання птиці на підстилці повинні бути придатними для механізованого видалення підстилки.

6.14. Приміщення для тримання птиці, інкубаторію, складу яєць, забійних цехів повинні бути обладнані каналізацією для стоку води від миття їх внутрішніх поверхонь і технологічного обладнання відповідно до вимог нормативно-технічних актів.

6.15. Відкриті канали завглибшки більше 200 мм повинні бути перекриті решітками, а в місцях проходу людей і проїзду транспорту - суцільними щитами.

6.16. Ширину воріт та дверей, їх чисельність і розміри визначають з урахуванням технологічних вимог, габаритів машин, обладнання та параметрів будинку або споруди, але вони повинні бути не менше протипожежних норм. У всіх виробничих будинках і спорудах необхідно передбачати не менше двох евакуаційних виходів.

Евакуаційні шляхи та виходи повинні:

не мати сторонніх предметів та інших перепон;

забезпечувати вільний вихід з приміщень найкоротшим шляхом у будь-який час;

бути позначені відповідними знаками, нанесеними таким чином, щоб їх було видно з робочих місць;

бути обладнані аварійним освітленням, яке автоматично включається у разі відключення електроструму в мережі загального освітлення;

мати двері евакуаційних виходів, які відчиняються тільки назовні (вони не повинні замикатися на ключ або мати запори, які ускладнюють їх відкривання, та бути розсувними чи обертовими).

6.17. На прозорих дверях на рівні очей повинна бути нанесена позначка.

6.18. Отвори в зовнішніх стінах, крізь які здійснюється транспортування сипких кормів на кормороздавальні установки або вивантаження посліду, повинні виключати протяги.

6.19. Опалювальні прилади, аспіраційні, транспортувальні трубопроводи тощо, розташовані в проходах, перехідних галереях, на сходових майданчиках, не повинні зменшувати допустиму ширину проходу.

6.20. Суміжні приміщення з різко вираженими різницею температури і вологості, які сполучаються між собою, повинні відокремлюватися одне від одного тамбурами, коридорами, тамбур-шлюзами, шторами або повітряними завісами.

6.21. Приміщення для вентиляційного обладнання повинні замикатися на замок, а на їх дверях вивішуватися таблички з написами, що забороняють вхід стороннім особам. Збереження в цих приміщеннях матеріалів, інструментів та інших сторонніх предметів не дозволяється.

6.22. Силові щити, шафи та ящики, розташовуються окремо від приміщень для птиці, приміщень забійних і утилізаційних цехів, цехів приготування кормів, переробки посліду повинні розташовуватись в окремих приміщеннях або в кабінах відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97) та "Правил устройства электроустановок" (далі - ПУЕ), затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 06.07.84.

6.23. Склади для зберігання підстилки повинні стояти окремо один від одного. У разі розміщення підстилки в прибудовах до будинків останні повинні мати глухі вогнетривкі стіни й перекриття, а виходи лише назовні.

6.24. У виробничих приміщеннях не допускається розміщення обладнання, інвентарю, матеріалів, що не мають безпосереднього відношення до виробництва.

6.25. Будинки і споруди, у яких установлюються стаціонарні котельні установки, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см. кв.), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град. С, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 125, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).

6.25.1. Підлогу приміщень котельних необхідно виконувати з негорючих матеріалів з негладкою і неслизькою поверхнею; вона повинна бути рівною і мати пристрої для відведення води в каналізацію.

6.25.2. Двері з приміщення котельної повинні відчинятися назовні. Із зовнішнього боку дверей повинен бути напис про заборону входу в котельну стороннім особам.

6.26. У складських приміщеннях мають бути вивішені таблички із зазначенням дозволеного навантаження на перекриття.

6.27. У складських приміщеннях, у яких використовуються електрокари, навантажувачі й інший внутрішньоцеховий транспорт, повинні бути виділені проходи для працівників. Постійні робочі місця повинні мати огородження, що унеможливлює випадковий наїзд транспорту.

6.28. Будинки і споруди повинні піддаватися періодичним технічним оглядам - загальним і окремим. Огляд необхідно проводити відповідно до вимог нормативних документів з питань обстеження, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будинків і споруд: Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98), Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 425/2865 (СТП 228.33.06-97).

VII. Водопостачання та каналізація

7.1. Внутрішні системи водопроводу і каналізації птахівницьких приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-1-95 та розділів 5.4 та 6.4 НАПБ В.01.057-2006/200.

7.2. Суб'єкти господарювання повинні забезпечуватися достатньою кількістю води, необхідною для задоволення питних потреб відповідно до санітарних норм, господарсько-виробничих потреб та потреб пожежогасіння згідно з СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" (далі - СНиП 2.04.01-85).

7.3. Якість питної води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" і Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383).

7.4. Не допускається поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для технологічних потреб.

7.5. Для напування птиці в приміщеннях чи на вигулах необхідно передбачати прокладання водопровідних труб для подачі води до напувалок. Водночас не допускається прокладання водопровідних труб у місцях, де вони можуть стикатися з послідом, підлягати механічним впливам, заважати прибиранню посліду або транспортуванню кормів.

7.6. У місцях перетинання водопровідних труб із електричними дротами останні повинні бути захищені ізолювальними трубками.

7.7. Відігрівати замерзлі труби відкритим полум'ям (факелом, паяльною лампою) не дозволяється. Місця замерзання слід відігрівати гарячою водою або парою, дотримуючись при цьому застережних заходів від опіків.

7.8. Напувалки у птахівницьких будівлях при потребі зміни рівня їх установлення від підлоги або демонтажу на час прибирання підстилки чи посліду повинні приєднуватися до внутрішнього водопроводу і каналізації гнучкими шлангами.

7.9. У будинках і спорудах необхідно передбачати влаштування протипожежної сигналізації та внутрішнього протипожежного водопроводу. Мінімальні витрати води слід визначати відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85.

7.10. Гарячою водою будинки необхідно забезпечувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85. Витрати гарячої води розраховуються за нормами технологічного процесу. Безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

7.11. На магістральних випусках стічних вод від проточних напувалок слід передбачати вловлювачі для пуху та пера.

7.12. В одноповерхових будинках для кліткового тримання птиці виробничі стічні води (від миття підлоги, миття обладнання тощо) слід збирати та відводити до трапів відкритими лотками. Розміри лотків визначаються розрахунком, але в усіх випадках їх глибина повинна бути не більше 120 мм, а ширина не менше 100 мм.

7.13. Відведення промивних вод до каналізації повинно здійснюватися закритим способом з розриванням струменя.

7.14. Зливання в каналізацію рідких стоків і стічних вод з обладнання повинно здійснюватися способом, що забезпечує можливість спостереження і очищення від забруднення, виключає утворення слизької поверхні, а також забезпечує захист довкілля від забруднення.

7.15. Стічні води будинків і споруд для тримання птиці, поверхневі стоки з вигульних майданчиків для птиці (соляріїв) та стоки майданчиків і споруд для зберігання та переробки посліду слід обробляти шляхом відстоювання в локальних відстійниках, а потім очищення в очисних спорудах.

7.16. У разі виникнення у птиці інфекційних захворювань стічні води слід зберігати у спеціальних резервуарах протягом усього періоду епізоотії і карантину, після чого знезаразити.

VIII. Освітлення

8.1. Освітлення приміщень для тримання птиці, інших будинків і споруд суб'єкта господарювання повинно відповідати вимогам Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств, ДБН В.2.2-1-95 та ДБН В.2.5-28-2006.

8.2. В освітлювальних установках повинні використовуватися світильники, що задовольняють вимоги ПУЕ.

8.3. Експлуатація освітлювального обладнання повинна проводитися згідно з НПАОП 40.1-1.21-98.

8.4. При встановленні світильників загального освітлення напругою 220 В з лампами розжарювання на висоті менше 2,5 м потрібно застосовувати світильники, конструкція яких унеможливлює доступ до ламп без інструменту.

8.5. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127 В та 220 В допускається встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від підлоги за умови недоступності їх струмопровідних частин для дотику.

8.6. Електропроводка, що прокладається до світильників, повинна бути в металевих трубах (рукавах) або захисних оболонках. Кабелі та незахищені проводи можна використовувати тільки для живлення світильників з лампами розжарювання напругою не вище 42 В.

8.7. На зовнішньому боці щитів і збірок мереж освітлення повинні бути написи (маркування) з позначенням найменування щита або збірки, номера, що відповідає диспетчерському найменуванню. З внутрішнього боку (наприклад, на дверцятах) повинна бути однолінійна схема, написи значення струму плавкої вставки на запобіжниках або номінального струму автоматичних вимикачів і найменування електроприймачів, що отримують через них живлення.

8.8. Використання електричних мереж освітлення для підключення інших електроприймачів не допускається.

8.9. На робочих місцях, які унаслідок відмови приладів штучного освітлення можуть створювати небезпеку, необхідно передбачити системи аварійного освітлення, не залежні від систем робочого освітлення. При відключенні робочого освітлення перемикання на аварійне повинно здійснюватися автоматично або вручну, виходячи з доцільності за місцевими умовами і відповідно до ПУЕ. Мережа аварійного освітлення повинна виконуватися без штепсельних розеток.

8.10. Аварійне освітлення повинно забезпечувати освітленість робочих поверхонь не менше 5% норми, установленої для освітлення робочого місця при системі загального освітлення, але не менше 2 люкс; аварійне освітлення для евакуації людей повинно забезпечувати рівень освітленості підлоги основних проходів та сходів не менше 0,5 люкс відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.

8.11. Світильники аварійного та евакуаційного освітлення повинні мати відмінне позначення згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Світильники аварійного освітлення можуть використовуватися як евакуаційні.

8.12. Для живлення переносних (ручних) електричних світильників в приміщеннях підвищеної небезпеки (пташники, гаражі, майстерні, пункти технічного обслуговування обладнання, забійні цехи тощо) повинна застосовуватися напруга не більше 42 В, а при виконанні робіт в особливо несприятливих умовах і в зовнішніх установках - не більше 12 В. Штепселі освітлювальних приладів під напругу 12-42 В не повинні входити в розетки з більш високою номінальною напругою. У приміщеннях на всіх штепсельних розетках повинні бути написи з позначенням номінальної напруги.

8.13. Застосування для переносного освітлення люмінесцентних ламп, не закріплених на стійких опорах, не допускається.

8.14. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками для захисту від механічних пошкоджень та виконані у вибухозахищеному варіанті. Для цих світильників слід застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних впливів.

8.15. Контроль рівнів освітленості при використанні світлових режимів з постійним рівнем освітленості повинен здійснюватися не рідше одного разу на рік, а також після кожної групової заміни світильників, при використанні режимів із змінними рівнями освітленості - після кожної зміни рівня освітленості.

Вимірювання рівня освітленості проводиться у площині робочої поверхні згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.2-6-97 "Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості" (ГОСТ 24940-96).

8.16. Установлення в світильники мережі робочого й аварійного освітлення ламп, потужність і колірність випромінювання яких не відповідає проектним, а також зняття розсіювачів, екрануючих і захисних решіток світильників тощо не допускається.

8.17. Живлення мереж внутрішнього, зовнішнього, а також охоронного освітлення суб'єктів господарювання, як правило, повинно передбачатися за окремими лініями.

8.18. Управління мережею зовнішнього освітлення, крім мережі освітлення віддалених об'єктів, а також управління мережею охоронного освітлення повинно, як правило, здійснюватися централізовано з приміщення щита керування електрогосподарством суб'єкта господарювання або іншого спеціального приміщення.

8.19. Мережі освітлення повинні отримувати живлення від джерел (трансформаторів, стабілізаторів тощо), що дають змогу підтримувати напругу в допустимих межах.

8.20. Усі роботи з технічного обслуговування й очищення світильників слід проводити тільки після зняття напруги електроживлення та охолодження світильників.

8.21. Очищення світильників, огляд і ремонт мереж електричного освітлення повинен виконувати підготовлений електротехнічний персонал. Періодичність робіт з огляду, ремонту і очищення освітлювальних установок (наявність і цілісність скла, решіток і сіток, справність ущільнювачів світильників спеціального призначення тощо) повинна встановлюватися відповідальним працівником за електрогосподарство суб'єкта господарювання відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.

8.22. Перевірка стану стаціонарного обладнання і електропроводки аварійного і робочого освітлення, випробування і вимірювання опору ізоляції дротів, кабелів і заземлювальних пристроїв повинні виконуватися згідно з вимогами нормативно-технічних актів. Результати вимірювань оформляються протоколом.

8.23. Періодичність чищення скла світлових прорізів виробничих приміщень встановлюються згідно з ДБН В.2.5-28-2006 залежно від умов експлуатації, але не рідше одного разу за місяць.

8.24. Для очищення освітлювальної арматури, а також для заміни перегорілих електроламп повинні застосовуватися пристрої, що забезпечують безпеку цих робіт.

8.25. Люмінесцентні лампи, лампи типу ДРЛ та інші джерела, що вийшли з ладу і містять ртуть, повинні зберігатися в спеціальному приміщенні. Їх утилізація має проводитися відповідно до нормативно-технічних актів.

IX. Опалення та вентиляція

9.1. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень обладнують відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП N 173-96), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91), ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та розділів 5.2 і 5.3 НАПБ В.01.057-2006/200.

9.2. Безпеку експлуатації трубопроводів пари і гарячої води слід забезпечувати згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.11-98.

9.3. Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", ДБН В.2.2-1-95, Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.

Для підтримки необхідних параметрів слід передбачати автоматичне регулювання і блокування роботи систем опалення й вентиляції.

9.4. Не допускається експлуатація систем опалення (охолодження) і вентиляції приміщень з несправними контрольно-вимірювальними приладами.

9.5. На всмоктувальних повітроводах систем вентиляції повинна бути передбачена захисна сітка.

9.6. При застосуванні для обігрівання пташників теплогенераторів або повітронагрівачів початковий їх запуск повинен проводитися після перевірки всіх електричних і механічних вузлів.

9.6.1. Для попередження вибуху парів пального, що накопичуються у камері згоряння, запуск теплогенератора повинен починатися продувкою її повітрям.

9.6.2. Не допускається перебувати поблизу форсунки і нахилятися над оглядовим вікном у момент запуску теплогенератора.

9.6.3. Паливо не повинно мати домішки води. Запалювати суміш через оглядові вікна не дозволяється.

9.7. Не дозволяється стояти перед повітронагрівачами під час їх запуску та роботи.

9.8. У приміщеннях з електричним обігрівом підлоги потрібно передбачити регулювання температури поверхні підлоги в автоматичному режимі та аварійне відключення нагрівальних елементів від електричної мережі.

9.9. Джерела зі значним виділенням конвекційної теплоти (ділянки елементів котлів, водопідігрівачів і трубопроводів), доступні для працівників, повинні мати теплову ізоляцію для того, щоб температура теплоізольованих поверхонь не перевищувала + 43 град. С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь". Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою, сталою до вологи та механічних впливів.

9.10. Джерела із значним виділенням пари, газів, пилу повинні бути герметизовані й обладнані місцевими відсмоктувачами.

9.11. Повітряні й повітряно-теплові завіси слід розраховувати так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних отворів температура повітря у приміщеннях на постійних робочих місцях згідно з ДСП-173-96 була не нижче ніж:

+ 14 град. С - при легкій фізичній роботі;

+ 12 град. С - під час роботи середньої важкості;

+ 8 град. С - при важкій роботі.

Відхилення фактичних значень температур в окремих точках робочої зони від розрахункових температур допускається у межах 1-2 град. С.

9.12. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря потрібно встановлювати на видних місцях у всіх виробничих приміщеннях.

9.13. Припливно-витяжна вентиляція з'єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.

9.14. Повітря, що відсмоктується витяжними вентиляційними системами з вивідних інкубаторів, потрібно очищати від пуху.

9.15. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.

9.16. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.

9.17. Стики повітропроводів не повинні розташовуватися у товщі будівельних конструкцій.

9.18. Для зменшення мікробного забруднення повітря птахівницьких приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і птицю, з розрахунку не менш, ніж 2-2,5 Вт/м.кв.; обробку повітря аерозолями дезінфектантів, що допущені до застосування в присутності птиці та людини. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію тощо).

X. Вимоги до виробничого обладнання та засобів
механізації

10.1. Обладнання, призначене для виконання виробничих процесів при приготуванні концентрованих і комбінованих кормів, вирощуванні та триманні птиці, виробництві та первинній обробці продукції птахівництва, має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061- 81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ПУЕ та цим Правилам.

10.2. Виробниче обладнання повинно бути вибухо- і пожежобезпечним відповідно до вимог НАПБ Б.07.005-86, ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.010-76 (СТ СЭВ 3517-81) "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" та ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".

10.3. Вимоги до виробничого обладнання, що входить до технологічної лінії, повинні враховувати можливі небезпеки, пов'язані з їх спільним функціонуванням.

10.4. Рухомі частини виробничого обладнання і ті, що обертаються (приводи, вали, бітери, ланцюги), повинні бути захищені кожухами, щитами, екранами та іншими пристроями згідно з ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", а зовнішні поверхні їх пофарбовані у відмітні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

10.5. Напрям руху чи обертання механізмів, машин, обладнання, запірної арматури повинен бути позначений червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях.

10.6. Корпуси, кожухи й інші зовнішні елементи обладнання повинні мати форми і з'єднання, що забезпечують можливість очищення обладнання від пилу й інших забруднень. Поверхні обладнання повинні бути гладкими, без гострих кромок і задирок.

10.7. Обладнання та механізми, робота яких супроводжується виробничим шумом і вібрацією, що перевищують допустимі санітарні норми, потрібно забезпечувати ізолювальними пристроями, установлювати їх на віброізолювальній основі або в ізольованих приміщеннях згідно з Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99), та Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).

10.8. Для обмеження швидкостей, тиску, температур та інших небезпечних чинників виробниче обладнання повинно мати запобіжні пристрої (клапани, розривні мембрани, штифти, що зрізуються, тощо).

10.9. Обладнання, що розташоване поза видимістю оператора, повинно мати пристрої для аварійної зупинки (гальмування), якщо в небезпечній зоні, що утворюється рухомими частинами обладнання, можуть перебувати працівники.

10.10. Рухомі механізми обладнання, що підлягають мащенню, мають бути обладнані безпечними змащувальними приладами або пристроями.

10.11. Конструкція обладнання повинна унеможливлювати випадкове зіткнення працівників з гарячими і переохолодженими частинами.

10.12. Температура захисних екранів не повинна бути більше 43 град. С.

10.13. Пускові кнопки, рукоятки для пуску та зупинки обладнання необхідно розміщувати відповідно до вимог нормативно-технічних актів.

10.14. Виробниче обладнання має бути вкомплектоване експлуатаційною документацією від заводу-виробника відповідно до ГОСТ 27388-87 "Эксплуатационные документы сельскохозяйственной техники".

10.15. Використання у складі виробничого обладнання джерел іонізувального випромінювання має здійснюватися за умови наявності ліцензій на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням вимог нормативно-правових актів: Вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002); Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

10.16. Машини й обладнання для приготування концентрованих і комбінованих кормів

10.16.1. Резервуари, бункери, ємності для сипучих і рідких компонентів кормів мають бути обладнані рівнемірами або іншими пристроями, що контролюють рівень заповнення ємності, а також пристроями для їх обслуговування, коли можливий безпосередній доступ і безпечний візуальний контроль.

10.16.2. Конструкція резервуарів, бункерів, ємностей та інших подібних виробів має забезпечувати їх миття і очищення без спускання в них персоналу.

10.16.3. Розвантажувальні частини конвеєрів повинні обладнуватися пристроями, що запобігають пилоутворенню і розкиданню технологічного матеріалу (спускні рукава, фартухи тощо).

10.16.4. Бункери-накопичувачі з верхнім завантажуванням сипких кормів повинні бути оснащені вертикальними сповільнювачами швидкості потоку до значень не більше 1 м/с.

Зазначені бункери, розміщені всередині робочих приміщень, повинні бути підключені до аспіраційної системи і мати закрите виконання.

10.16.5. Затвори бункерів повинні мати електричні або пневматичні механізми для регулювання їх положення. За необхідності регулювання положення затворів уручну зусилля не повинно перевищувати 150 Н.

10.16.6. Конструкція ємностей, бункерів для накопичення, зберігання і видачі кормів повинна виключати утворення склепінь або передбачати пристрої, які руйнують склепіння без застосування ручної праці; не допускати злежування кормів або передбачати пристрої для його попередження (ворушилки), захист внутрішніх стінок від налипання кормів. У разі неминучості налипання повинні бути передбачені засоби для очищення.

10.16.7. Відкриті горловини ємностей для зерна і концентрованих кормів розміром більше ніж 300 мм повинні мати захисні огородження.

10.16.8. Прес-екструдери повинні мати примусову витяжну вентиляцію.

10.16.9. Живильники, конвеєри і норії, що транспортують забруднені продукти, мають бути забезпечені пристроями для збирання та видалення бруду і некондиційного продукту з-під нижніх гілок конвеєрів без застосування ручної праці (піддони, контейнери, очищувачі тощо).

10.16.10. Конструкція приймальних горловин живильних механізмів, що завантажуються вручну, повинна не допускати потрапляння рук оператора до робочих органів.

10.16.11. Дробарки та подрібнювачі повинні бути оснащені світловим індикатором, що сигналізує про роботу електродвигуна приводу ротора (барабана) у трьох режимах: "з недовантаженням", "у номінальному режимі", "з перевантаженням". Водночас, кожному режимові повинен відповідати свій колір світлового сигналу індикатора.

10.16.12. Подрібнювачі та дробарки повинні мати пристрої аварійного відключення, що унеможливлюють травмування працівників при порушенні режиму роботи або виникненні несправностей, а також пристрої, що запобігають уключенню електродвигуна приводу ротора під час зміни решіт або при відкритій кришці дробарки.

10.16.13. Технологічні лінії та машини для приготування концентрованих і комбінованих кормів повинні обладнуватися пристроями (магнітними сепараторами тощо) для очищення технологічного матеріалу від металевих та інших сторонніх уключень.

Скребки для очищення магнітних сепараторів повинні бути виготовлені з дерева або пластмаси.

10.16.14. Дробарки повинні бути обладнані вибухорозрядним пристроєм, з'єднаним із трубопроводом, виведеним за межі приміщення.

10.16.15. Подача технологічних матеріалів до ріжучих, подрібнювальних, дозувальних та інших робочих органів повинна бути механізована та автоматизована без додаткового ручного регулювання (розрівнювання, пресування, додаткового завантаження тощо).

10.16.16. Пристрої подавання із захоплювальними, затискними, пресувальними або підйомними елементами мають бути огороджені з усіх боків, за винятком місць проходження технологічного матеріалу. Місця проходження технологічного матеріалу, суміжні з робочою зоною операторів, повинні бути забезпечені додатковими засобами захисту, що виключають виробничу небезпеку.

10.16.17. Робочі органи (бітери, живильники, решета тощо), що в процесі роботи можуть забиватися технологічним матеріалом або сторонніми предметами, мають бути обладнані засобами запобігання, реверсування, автоматичного вимикання, сигналізації і самоочищення. Конструкція засобів повинна виключати можливість їх мимовільного вмикання і вимикання.

10.16.18. Подрібнювачі коренеклубнеплодів необхідно обладнуватипристроями, що забезпечують очищення технологічного матеріалу від сторонніх предметів, які повинні регулярно очищатися.

10.16.19. Оглядові люки дробарок і подрібнювачів повинні відчинятися і зачинятися без застосування інструменту, захисні кожухи - із застосуванням інструменту.

10.16.20. Машини для приготування вологих кормів повинні виключати дію на обслуговуючий персонал хімікатів, пари, окропу тощо.

10.16.21. Виконавчі механізми, робочі органи, окремі машини технологічних ліній і комплексів з дистанційним управлінням, віддалені від операторів чи розміщені в іншому приміщенні, а також такі, що обслуговуються більш ніж одним оператором, повинні бути обладнані системами автоматичної передпускової або післяпускової сигналізації.

10.17. Обладнання для вирощування та тримання птиці

10.17.1. Конструктивні елементи обладнання для вирощування та тримання птиці повинні відповідати вимогам ГОСТ 27282-87 "Клеточные батареи для содержания птицы. Система удаления помета. Технические требования", ГОСТ 27377-87 "Клеточные батареи для содержания птицы. Система сбора яиц. Технические требования", ГОСТ 27461-87 "Клеточные батареи для содержания птицы. Клетки. Основные параметры и технические требования", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности" і цим Правилам.

10.17.2. Дверцята кліток повинні надійно фіксуватися і не мати погнутостей, надламів і обривів дроту чи інших конструктивних елементів.

10.17.3. Елементи сітчастих та решітчастих підлог повинні бути змонтовані і закріплені з розрахунку переміщення по них працівників, вільного доступу в послідні канали під час санації пташника та ремонту обладнання.

10.17.4. Секції годівниць повинні бути виготовлені з корозійностійкого матеріалу або мати корозійностійке покриття, рівну, гладку поверхню без задирок і шорсткостей.

10.17.5. Механізми роздавання кормів в годівниці повинні мати пристрої для очищення годівниць від залишків кормів.

10.17.6. Натяжні пристрої канатно-дискових та ланцюгових кормороздавачів повинні забезпечувати їх легке і вільне регулювання.

10.17.7. Кожухи канатно-дискових та шнекових кормороздавачів повинні бути усередині покриті шумопоглинальним матеріалом.

10.17.8. Привідні станції, поворотні ролики і поворотні барабани кормороздавачів повинні мати огородження, що виключають контакт працівників із механізмами.

10.17.9. Навісні бункерні кормороздавачі повинні пересуватися уздовж кліткових батарей плавно, без заклинювань, ривків і зупинок. На початку та в кінці кліткових батарей мають бути встановлені кінцеві вимикачі та стопорні механізми. Мінімальна відстань між кормороздавачами суміжних кліткових батарей чи кормороздавачем і поздовжньою стіною пташника повинна бути не менше 600 мм.

10.17.10. Тяговий трос привода навісного бункерного кормороздавача повинен мати механізм натягу, бути міцним, покритим антикорозійним матеріалом, що не має пошкоджень, рухатись по спрямовувальних та натяжних роликах без просковзувань та заклинювань.

10.17.11. Гаки, призначені для підвішування обладнання у пташниках з триманням птиці на підлозі, повинні бути міцно закріплені на стелі чи інших конструкціях будівлі, трос повинен бути міцним і не мати обривів окремих жил.

10.17.12. Конструкція противаг обладнання повинна унеможливлювати їх падіння, зміщення і мимовільну зміну встановленої баластної маси.

10.17.13. Висота розташування завантажувальних горловин чи бункерів кормороздавачів над рівнем підлоги повинна забезпечувати вільне стикування завантажувача (завантажувального конвеєра) з роздавачем. Зазор за висотою не може перевищувати 100 мм.

10.17.14. Кормороздавальні лінії, що вмикаються із загального пульта керування і розташовані у віддаленій точці поля зору працівника, а також такі, що обслуговуються двома і більше працівниками, повинні бути обладнані автоматичною передпусковою сигналізацією.

10.17.15. Конструкція напувалок для птиці повинна передбачати можливість зливання залишку води під час їх миття та очищення. Жолобкові та трубчасті напувалки відкритого або напіввідкритого типу повинні мати зливний отвір та пристрій для механічного очищення від бруду і залишків корму. Стики напувалок мають бути герметичними.

10.17.16. Подача води в напувалки повинна здійснюватися з проміжного вирівнювального бака. Бак повинен мати пристрій, що запобігає переливу води через його край.

10.17.17. Транспортери для збору яєць у протилежних кінцях повинні бути обладнані аварійними вимикачами для зупинки. Транспортери, відкриті за всією довжиною, повинні бути додатково обладнані пристроями вимикання для зупинки у будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.

10.17.18. Для запобігання бічних зміщень стрічки на транспортерах для збору яєць завдовжки понад 15 м повинно бути передбачене встановлення спрямовувальних і центрувальних пристроїв.

10.17.19. Тара (контейнери, ящики тощо ) повинна бути справною, без гострих країв, виступних цвяхів, задирок, поламаних дощок, інших елементів конструкції та відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".

10.17.20. Ручні візки повинні бути обладнані ручними поліспастами із зусиллям на приводі не більше 150 Н.

10.17.21. Підвіски, шляхи і візки підвісної дороги повинні бути надійно закріплені, мати пристрій, що запобігає падінню.

10.17.22. Спеціальні автомобілі, призначені для перевезення яєць і птиці, повинні бути обладнані відкидним бортомтрапом та підйомним механізмом. Кузов автомобіля повинен бути чистим, продезінфікованим.

10.18. Обладнання для видалення, обробки і зберігання посліду

10.18.1. Обладнання для видалення посліду з приміщень для тримання птиці повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".

10.18.2. Тяговий трос повинен мати антикорозійне покриття, бути правильно натягнутий і не мати обривів окремих жил.

10.18.3. Для очищення скребків транспортерів, поворотних зірочок, барабанів тощо від налиплого посліду повинні передбачатися спеціальні пристрої, які забезпечують безпеку виконання цих робіт.

10.18.4. Похилі транспортери повинні мати захисні пристрої, що запобігають можливості зворотного ходу.

10.18.5. Для натягу транспортера видалення посліду повинні бути передбачені відповідний інструмент і пристрої. При натягуванні транспортера за допомогою пружини повинен бути передбачений пристрій, що виключає різке зменшення натягу транспортера при руйнуванні пружини.

10.18.6. Настили для посліду в кліткових батареях з скребковим видаленням посліду повинні виготовлятися з некрихкого міцного матеріалу і бути вирівняні за всією площею. Застосування настилів з тріщинами не допускається.

10.18.7. Накопичувач посліду повинен бути покритий всередині та ззовні антикорозійним матеріалом і обладнаний решіткою, що перешкоджає потраплянню у нього довговолокнистих часток і сторонніх предметів.

10.18.8. Обладнання для сушіння посліду повинно бути оснащене пристроєм для автоматичного запалювання пального і контролю за розмірами полум'я в камері горіння, пристроєм регулювання подачі палива і повітря в камеру залежно від заданих температурних параметрів роботи.

10.18.9. У цехах сушіння посліду необхідно передбачати пристрої для очищення і дезодорації повітря, що відводиться від сушильного обладнання.

10.18.10. Пускові кнопки агрегатів, що входять в обладнання для сушіння посліду і працюють від індивідуальних приводів, повинні бути виведені на єдиний пульт управління.

10.18.11. У сушильних камерах і ємностях для нагромадження сухого посліду повинен бути передбачений пристрій, що забезпечує очищення внутрішніх поверхонь без спуску в них працівників.

10.19. Обладнання для інкубації яєць

10.19.1. Конструкція і встановлення інкубаторів повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації на обладнання й інструкції з монтажу.

10.19.2. Термометри, психрометри, вимикачі повинні мати міцне кріплення й огородження від пошкоджень.

10.20. Обладнання для проведення ветеринарно-санітарних заходів

10.20.1. Дезінфекційні установки повинні бути обладнані манометрами і запобіжними клапанами, що не допускають розривів трубопроводів і шлангів.

10.20.2. Шланги для подачі дезінфекційних розчинів повинні бути прогумовані і з'єднані з розбірними вентилями за допомогою різьбових гайок.

10.20.3. У з'єднаннях трубопроводів, кранів і шлангів дезінфекційних установок не повинно бути підтікання дезінфекційних розчинів.

10.20.4. Мобільні дезінфекційні установки повинні бути обладнані опорними стійками.

10.21. Парові, водогрійні котли, теплогенератори й посудини, що працюють під тиском

10.21.1. Парові, водогрійні котли, теплогенератори й посудини, що працюють під тиском, необхідно обладнувати засобами контролю і захисту від підвищеного тиску та перегріву.

Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати нормативам з метрології.

Розташування запобіжних клапанів повинно забезпечувати безпеку працівників.

10.21.2. Водонагрівні пристрої закритого виконання повинні мати арматуру, яка забезпечує розбір гарячої води шляхом витіснення її холодною. Не допускається встановлення вентилів та інших запірних пристроїв на трубопроводах, по яких відводиться гаряча вода.

10.21.3. Електроводонагрівачі та інші теплові апарати, до складу яких входить електрообладнання (електровентилятори, електронасоси тощо), повинні мати захист від напруги дотику.

10.21.4. Усмоктувальні повітропроводи теплогенераторів, котельного обладнання, радіатори і вентилятори калориферів мають бути захищені від потрапляння сторонніх предметів.

10.21.5. Трубопроводи рідкого палива повинні приєднуватися до пальників через пристрої, які захищають трубопроводи від можливої вібрації.

10.21.6. Теплогенератори та калорифери необхідно з'єднувати з магістральними трубопроводами за допомогою спеціальних патрубків і фланців.

10.21.7. Температура повітря, що подається повітронагрівними пристроями (теплогенераторами, повітронагрівачами, калориферами тощо) у виробничі приміщення, повинна відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.

10.21.8. Усі теплові апарати, паропроводи, димоходи та інші апарати і комунікації, які випромінюють тепло, повинні мати ефективну і надійну теплову ізоляцію відповідно до вимог СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов" (далі - СНиП 2.04.14-88). Температура зовнішніх поверхонь не повинна перевищувати + 43 град. С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь". Теплоізоляція повинна бути вогнестійкою, сталою до вологи та механічних впливів.

10.22. Вимоги безпеки під час ремонту і технічного обслуговування машин та обладнання

10.22.1. Для підтримання машин і обладнання у технічно справному і безпечному стані необхідно забезпечувати своєчасне проведення його технічного обслуговування і ремонту.

10.22.2. Ремонтні роботи й операції технічного обслуговування обладнання повинні виконуватися відповідно до вимог експлуатаційно-технічної документації.

XI. Вимоги до розміщення виробничого обладнання
і організації робочих місць

11.1. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) повинно забезпечувати безпеку й зручність його використання за призначенням, під час технічного обслуговування й ремонту, а також передбачати можливість оснащення засобами захисту, що не входять до конструкції обладнання.

11.2. При розміщенні виробничого обладнання у приміщеннях необхідно дотримуватися таких мінімальних норм проходів і відстаней відповідно до вимог ГОСТ 12.2.042-91:

між частинами обладнання, що виступають, і будівельними конструкціями будинків і споруд з урахуванням проходу не менше 0,8 м, без урахування проходу не менше 0,5 м, крім випадків, коли будівельні конструкції використовуються для кріплення складових частин виробів;

від площадок і верхньої частини обмурування котлів, з яких обслуговуються трубопровідна арматура котлів, контрольновимірювальні прилади, вентилятори, електродвигуни тощо, до найближчих елементів перекриття або стелі приміщень повинно бути не менше 1,9 м.

11.3. Місце встановлення котлів усередині виробничих приміщень повинно бути відділене від іншої частини приміщення негорючими перегородками за всією висотою котла, але не нижче 2 м, з обладнанням дверей, що відчиняються назовні, відповідно до НПАОП 0.00-1.26-96.

11.4. Ширина проходів між котлами, між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1 м. При встановленні котлів, що потребують обслуговування збоку, ширина проходів між котлами або між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1,5 м.

11.5. Висота приміщень від підлоги до низу виступних частин комунікацій і обладнання у місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.

11.6. При розташуванні стаціонарного технологічного обладнання для транспортування основних і допоміжних вантажів слід керуватися такими мінімальними нормами проходів (проїздів):

між транспортним обладнанням (габаритами вантажу) при застосуванні наземних конвеєрів - 1000 мм, підвісних конвеєрів - 300 мм;

між транспортним обладнанням (габаритами вантажу) і виступними частинами будівельних конструкцій, а також іншим технологічним обладнанням за наявності проходу 900 мм, за його відсутності - 100 мм.

11.7. Висота розміщення завантажувальних та приймальних горловин стаціонарних машин повинна забезпечувати зазор з розвантажувальними лотками завантажувачів і конвеєрів не менше 100 мм.

11.8. Компресорні установки необхідно розміщувати в окремому утепленому і провітрюваному приміщенні відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности".

11.9. Проходи в приміщенні компресорної мають забезпечувати можливість монтажу та безпечного обслуговування обладнання і мати ширину не менше 1,5 м. Відстань між обладнанням і стінами приміщення (між їх виступними частинами) повинна бути не менше 1 м.

11.10. Канали і заглиблення в підлозі приміщення компресорної повинні бути перекриті на рівні з підлогою знімними щитами або плитами. Усі відкриті канали і заглиблення в підлозі, переходи і містки в компресорній повинні бути огороджені перилами заввишки не менше 1 м.

11.11. Фундаменти під компресори і їхні електродвигуни не повинні бути конструктивно з'єднані з фундаментами стін або колон будівлі машинного відділення.

11.12. При триманні птиці на підлозі канали для видалення посліду завглибшки понад 200 мм у місцях розміщення птиці необхідно перекривати секціями сітчастої або решітчастої підлоги, а місця проходів або проїздів - суцільними щитами або плитами.

11.13. Відкриті приямки для скидання посліду та місця розміщення приводних механізмів повинні бути огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", та ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".

11.14. Технологічні отвори з приміщень назовні (для похилого транспортера видалення посліду тощо) у холодну пору повинні закриватися щитами або фартухами із щільної тканини.

11.15. Обладнання повинно бути розташовано і встановлено так, щоб не затуляти світлових і віконних прорізів і тим самим не знижувати освітленості робочих місць, щоб не було місць, не доступних для прибирання і дезінфекції.

11.16. Підходи до обладнання і робочих місць не повинні захаращуватися кормами, інвентарем і сторонніми предметами.

11.17. Вентиляційні канали, а також водопровідні і паропровідні труби та інші подібні комунікації, розташовані над робочою зоною оператора і над проходами, повинні мати теплоізоляцію і обладнуватися конденсатовідводами відповідно до вимог ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности".

11.18. Розташування вентиляційних систем повинно забезпечувати зручну їх експлуатацію. Для переходу через елементи вентиляційних систем повинні бути передбачені стаціонарні площадки, сходи, містки.

11.19. Нагрівальні прилади повинні мати огородження, що виключає доступ персоналу до гарячих поверхонь.

11.20. Регулювальна і запірна арматура систем опалення повинна бути встановлена в місцях, легкодоступних для обслуговування.

11.21. Електроапаратура, установлена на відкритих майданчиках, повинна бути закрита кожухами, що захищають від атмосферних впливів.

11.22. Робочі місця повинні бути атестовані відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (НПАОП 0.00-6.23-92).

11.23. Стаціонарні майданчики, містки, переходи, сходи, сходи-підніжки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности", переносні - ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия".

Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розташованих на протилежних кінцях.

11.24. Висота шаф для реактивів і посуду повинна давати змогу обслуговувати їх без підставок. Глибина шаф не повинна перевищувати 0,5 м.

XII. Вимоги безпеки до виробничих процесів

12.1. При організації і виконанні виробничих процесів необхідно передбачати:

унеможливлення шкідливого впливу на працівників продуктів життєдіяльності птиці, матеріалів, що мають небезпечні й шкідливі властивості, - за допомогою застосування дистанційного керування виробничими процесами, використання засобів індивідуального захисту;

дотримання правил експлуатації, викладених у технічній документації до машин та обладнання;

використання сигнальних пристроїв, кольорів і знаків безпеки відповідно до вимог нормативних документів.

12.2. Системи керування виробничими процесами повинні передбачати аварійне відключення або негайне гальмування обладнання.

12.3. При виконанні виробничої операції декількома особами повинен бути забезпечений візуальний або звуковий зв'язок між ними.

12.4. Рівень звукового сигналу повинен бути на 10 дБ вище рівня шуму в робочому приміщенні.

12.5. Світлова сигналізація стану технологічних ліній ("включено-виключено", "відкрито-закрито") повинна чітко розрізнятися за кольором.

12.6. Тривалість передпускового сигналу (звукового, світлового) має становити 5-15 секунд, після чого сигналізація повинна автоматично відключатися.

12.7. При проведенні виробничих процесів, що супроводжуються виділенням пилу, повинна бути передбачена герметизація всіх місць і джерел пилоутворення і їхня аспірація. Аспіраційні мережі повинні включатися за 30 секунд до включення технологічних ліній і відключатися через 120-180 секунд після зупинки ліній.

12.8. Для видалення пилу легкозаймистих або вибухонебезпечних речовин повинна бути передбачена самостійна вентиляційна система.

12.9. Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням токсичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитися в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих ділянках виробничих приміщень, забезпечених механічною вентиляцією, а також засобами контролю шкідливих речовин і захисту від їхнього впливу.

12.10. Вимоги безпеки під час виконання загальних операцій догляду за птицею

12.10.1. При триманні птиці в 3-5-ярусних кліткових батареях для обслуговування птиці на верхніх ярусах працівники повинні використовувати пересувні візки з гальмовим пристроєм, стійкі підставки, підібрані за зростом працівника. Не допускається ставати або спиратися на конструкції кліткової батареї, кормороздавального пристрою.

При триманні птиці в кліткових батареях з кількістю ярусів понад 5 для обслуговування птиці повинні застосовуватися стаціонарні майданчики другого рівня (поверху) обслуговування.

12.10.2. Під час роботи механізмів працівник повинен перебувати біля щита керування. У проходах між клітковими батареями й у торцях кліткових батарей не повинно бути сторонніх осіб.

12.10.3. Працювати з птицею у клітках необхідно при зупинених кормороздавачах, механізмах збирання яєць. Мити, дезінфікувати кліткові батареї слід при знеструмленій електричній мережі.

12.10.4. Прибирання кліток повинно виконуватися спеціальним інвентарем (шкребками, щітками) із застосуванням засобів індивідуального захисту (захисних окулярів, респіраторів, рукавиць).

12.10.5. Один раз на тиждень необхідно протирати стіни, повітропроводи і інші предмети, на яких осідає пил.

12.10.6. При триманні птиці на решітчастій підлозі знімні щити не повинні мати зазорів між рейками понад 30 мм.

12.10.7. Елементи решітчастої, сітчастої підлоги та сідала не повинні мати задирок, гострих країв, цвяхів, гвинтів, що виступають, тощо.

12.10.8. Для зниження вологості підстилки приміщення слід добре вентилювати і не перевищувати норми щільності посадки птиці. Нормативи повітрообміну і щільність посадки птиці в приміщеннях приймають згідно з вимогами Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.

12.10.9. Для запобігання виділенню великої кількості аміаку з підстилки слід застосовувати препарати, що сприяють зв'язуванню аміаку. Через кожні 5-7 днів підстилку обробляють розчином бісульфіту натрію (100-120 г на 1 м.кв. підлоги) або ж застосовують суперфосфат у порошку.

12.10.10. З метою профілактики та лікування хвороб птиці, охорони людей від інфекційних та інвазійних захворювань, спільних для людей і птиці (пташиний грип тощо), суб'єкти господарювання повинні забезпечувати проведення комплексу спеціальних заходів, до яких належать дезінфекція, дегельмінтизація, дезінвазія, дезінсекція і дератизація.

12.10.11. При виявленні інфекційних захворювань у птиці суб'єкт господарювання повинен повідомити про це районну (обласну) ветеринарну службу і вжити відповідних карантинних заходів.

12.10.12. В'їзд та вхід на територію ферми, де тримається хвора птиця, дозволяється тільки спеціально закріпленим працівникам та транспортним засобам.

12.11. Вимоги безпеки під час застосування засобів інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання

12.11.1. У процесі обігрівання птиці джерелами інфрачервоного випромінювання можлива дія таких небезпечних і шкідливих факторів:

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

небезпечна величина електричного струму;

підвищена температура поверхні обладнання і матеріалів.

12.11.2. Безпека виробничих процесів під час обігрівання птиці джерелами інфрачервоного випромінювання повинна забезпечуватись дотриманням вимог експлуатаційної документації на обладнання та ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".

12.11.3. Установки з джерелами інфрачервоного випромінювання необхідно експлуатувати із захисною сіткою. Висота підвіски по вертикалі від вікна випромінювання до поверхні підстилки та горючих предметів повинна бути не менше 0,8 м, по горизонталі - не менше 0,25 м відповідно до вимог НАПБ В.01.057-2006/200.

12.11.4. Установки ультрафіолетового опромінення мають бути відділені від горючих матеріалів не менше ніж на 1 м і не повинні зазнавати механічних впливів.

12.11.5. При застосуванні установок інфрачервоного випромінювання як засобів локального обігріву регулювання температури в зоні перебування птиці повинно здійснюватися автоматично.

12.11.6. Обслуговування випромінювальних та іонізувальних установок повинен здійснювати електромонтер не нижче III групи електробезпеки.

12.11.7. На кожному об'єкті, обладнаному випромінювальними установками стаціонарного і пересувного типів, повинні бути експлуатаційна документація, інструкції з охорони праці, з надання першої допомоги при враженні електричним струмом, а також захисні окуляри із світлофільтрами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", або щитки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.023-84 "ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля".

12.11.8. Щоб уникнути ураження очей, не можна дивитися на включене джерело інфрачервоного випромінювання з близької відстані, тому що скло окулярів пропускає інфрачервоні промені.

12.11.9. Для підйому установок ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання необхідно використовувати лебідкові пристрої.

12.11.10. Технічне обслуговування, ремонт і очищення випромінювальних установок та зміну висоти підвісу потрібно проводити тільки після повного їх відключення від електромережі й охолодження.

12.11.11. Не дозволяється використовувати випромінювальні установки з відкритими струмоведучими частинами.

12.11.12. Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам нормативнотехнічним актам.

12.11.13. При тривалій роботі ультрафіолетових ламп (під час роботи або одразу ж після опромінення) приміщення потрібно ретельно провітрити для запобігання накопиченню озону та окису азоту.

12.12. Вимоги безпеки під час годівлі та напування птиці

12.12.1. Забороняється доторкатися до робочих органів уключених кормороздавачів, тягових тросів, натяжних та поворотних роликів (зірочок) тощо.

12.12.2. При використанні канатно-дискових кормороздавачів повинно бути забезпечене надійне кріплення труб до стійок кліткових батарей, стелі або колон пташника.

12.12.3. Під час роботи приводний дозувальний механізм кормороздавача повинен бути закритий кришкою. Огляд, перевірку натягу троса, зачеплення дисків з приводним колесом, регулювання слід проводити відповідно до експлуатаційної документації.

12.12.4. Вузли й елементи кормороздавальної лінії, під час роботи яких можливе виділення пилу, повинні бути обладнані місцевою вентиляцією.

12.12.5. Пускові пристрої стаціонарних кормороздавальних механізмів повинні бути забезпечені чіткими написами, символами, малюнками, що інформують про розміщення загального вимикача, напрямок руху, порядок запуску й зупинки.

12.12.6. Перед уключенням у роботу механізмів кліткової батареї необхідно подати звуковий сигнал.

12.12.7. При роботі кормороздавачів в автоматичному режимі працівники повинні враховувати, що механізми включаються у встановлений час згідно з програмою, тому обслуговувати їх можна тільки після відключення електричних пускових пристроїв і головного рубильника.

12.12.8. Забиті кормами отвори кормороздавального обладнання слід очищати тільки призначеними для цієї мети дерев'яними чистиками.

12.12.9. При використанні скляних балонів як напувалок у разі їх пошкодження не допускається збирати осколки незахищеними руками.

12.13. Вимоги безпеки під час тримання водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ

12.13.1. При триманні водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ необхідно дотримуватися вимог Ветеринарносанітарних правил для птахівницьких господарств.

12.13.2. Забороняється тримання сільськогосподарської водоплавної птиці на водоймищах, на яких водиться дика водоплавна птиця, а також випускати її на водоймища в періоди міграцій синантропної птиці.

12.13.3. Водоймища мають бути відповідним чином обладнані. Спуск до водоймищ повинен бути широким, положистим, очищеним від чагарників і каменів, дно водоймища проміряно, межі акваторії огороджені металевою сіткою.

12.13.4. Для обслуговування птиці на водоймищах працівники повинні бути забезпечені стійкими плавзасобами й індивідуальними рятувальними засобами (круги, пояси, жилети) за кількістю працівників, яких передбачається перевозити.

12.14. Вимоги безпеки під час вилову і пересаджування птиці

12.14.1. Під час вилову птиці працівники повинні бути особливо обережні, остерігатися ударів кігтями, дзьобами, захищати руки, обличчя, очі. Вилов птиці слід здійснювати в рукавицях, окулярах закритого типу "Г" (ТУ 381051-78) або герметичних захисних окулярах типу ПО-2. Курей необхідно брати за крила або лапи, водоплавну птицю й індиків - лише за крила.

12.14.2. Для захисту органів дихання від потрапляння пуху та пилу під час вилову птиці необхідно застосовувати протипилові респіратори, які відповідають вимогам НПАОП 0.00-1.04-07. При використанні засобів захисту органів дихання слід ураховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв та забезпечувати їх своєчасну заміну.

12.14.3. Для витиснення птиці з кліток необхідно використовувати щити, виготовлені з легкого матеріалу. Дверцята клітки повинні бути закріплені у відкритому положенні.

12.14.4. При вилові птиці, яку тримають на підлозі, слід користуватися щільною шторою, закріпленою на скобах, убудованих у стіну.

Не допускається кріплення штори до елементів технологічного обладнання, вікон тощо.

12.14.5. Під час вилову птиці, яку тримають на підлозі, приміщення повинно освітлюватися лампами синього або червоного світла.

12.15. Вимоги безпеки під час догляду за страусами

12.15.1. Страусів тримають у приміщеннях, розділених на секції (бокси) та обладнаних загонами (вольєрами) з міцними огородженнями заввишки не менше 1,5 м.

12.15.2. До обслуговування страусів допускається персонал, ознайомлений з особливостями їх поведінки, навчений правилам охорони праці під час роботи з ними. Забороняється в'їзд транспорту в секції та вольєри із страусами, входити в секції і вольєри стороннім особам без супроводу осіб, що безпосередньо обслуговують птицю.

12.15.3. Перед тим, як переганяти страусів з однієї секції (боксу) в іншу чи випускати з приміщення у вольєри, двері приміщення і секцій потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід птиці.

12.15.4. Виводити птахів із секцій у вольєри потрібно почергово, починаючи з найближчих до виходу секцій.

12.15.5. Не дозволяється приводити з собою в загони чи приміщення, у яких тримаються страуси, собак або інших тварин, подавати гучні звуки, робити різкі та агресивні рухи, завдавати птахам болю, стояти на шляху їх переміщення. Особливої обережності при обслуговуванні страусів необхідно дотримуватися в репродуктивний період.

12.15.6. Під час проведення робіт з дорослими страусами (переведення в інше місце, завантаження в транспортні засоби, проведення лікувально-профілактичних заходів тощо) для заспокоєння птаха застосовують спеціальний гак довжиною не менше 2 м, за допомогою якого його голову притискують до землі, а потім на неї надівають світлонепроникний каптур.

12.16. Вимоги безпеки під час збирання яєць, транспортування яєць і птиці

12.16.1. Перед уключенням транспортерів для збирання яєць необхідно перевірити технічний стан натяжної і приводної станцій, положення стрічки, кріплення натяжного ролика, кронштейнів яйценакопичувального столу і, при потребі, здійснити їх регулювання або ремонт.

12.16.2. Ремонт і регулювання натягу стрічки транспортера для збирання яєць слід робити тільки при вимкненому електродвигуні приводної станції.

12.16.3. Приводні станції транспортерів для транспортування яєць повинні бути захищені огородженням.

12.16.4. Не допускається регулювати робочі органи, поправляти штампувальний пристрій, викочувати руками застряглі яйця під час роботи яйцесортувальної машини.

12.16.5. При переміщенні тари з птицею або яйцями машинами і механізмами з вилковим телескопічним захоплювачем вантаж повинен розміщуватися на вантажозахоплювальних пристроях рівномірно, без перекосів.

12.16.6. Під час переміщення вантажу за допомогою стропів останні повинні мати рівномірний натяг.

12.16.7. Під час використання підвісної дороги її завантаження повинно відповідати вантажопідйомності, водночас візок підвісної дороги повинен бути встановлений на мінімальній висоті від підлоги.

12.16.8. Під час перевезення вантажу ручними візками маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідйомності візка.

12.16.9. Ящики з птицею і яйцями слід піднімати і переносити тільки удвох. Для навантаження в транспортні засоби мають бути передбачені трапи або площадки з поручнями.

12.17. Вимоги безпеки під час інкубації яєць

12.17.1. Під час просвічування яєць на столі-овоскопі необхідно встановлювати затемнювальні штори.

12.17.2. Під час роботи на овоскопі, опромінення яєць і курчат ультрафіолетовими променями працівники повинні користуватися захисними окулярами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия".

12.17.3. На підлозі біля щита управління інкубаторами повинні бути діелектричні килимки.

12.17.4. Інкубаційні лотки повинні вільно входити в інкубаційні візки чи поворотні механізми.

12.17.5. Під час експлуатації інкубаторів необхідно стежити за справністю і надійністю кріплення дверних навісів, передніх і задніх упорних планок, систематично перевіряти затягування болтів барабанів на валу. При огляді інкубатора слід використовувати стійку підставку.

12.17.6. Вибірка молодняку з вивідних інкубаторів повинна виконуватися в захисних окулярах і респіраторі, що оберігають від пуху, пилу тваринного походження тощо.

12.17.7. Інкубатори і вивідні шафи перед миттям і дезінфекцією повинні бути відключені від електромережі. Для освітлення внутрішнього простору інкубатора необхідно користуватися переносними лампами напругою 12 В.

12.18. Вимоги безпеки під час забою птиці

12.18.1. Забій птиці слід здійснювати в санітарно-забійних пунктах (для господарчих потреб) або спеціальних забійних цехах. Під час забою та обробки птиці необхідно дотримуватися вимог Ветеринарно-санітарних правил для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.01.2004 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2004 за N 121/8720.

12.18.2. У забійних цехах повинні бути механізовані процеси забою, транспортування, теплової обробки, видалення оперення, патрання, охолодження, маркування тушок, пакування та укладення у тару, збирання мокрого пір'я, його сушіння та вивантаження із сушильних барабанів, переробки нехарчових відходів.

12.18.3. Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, обладнаний вентиляцією, небезпечні місця огороджені.

12.18.4. Не дозволяється перебування сторонніх осіб у зоні дії конвеєра. Перед пуском конвеєра необхідно подати звуковий сигнал.

12.18.5. При ручному патранні тушок поверхня столу повинна бути рівною, без задирок і гострих кутів, а ножі - з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.

12.18.6. У забійному цеху дільниці сортування та пакування тушок повинні бути ізольовані від дільниць забою і обробки птиці, сушіння пера.

12.18.7. При переробці нехарчових відходів птахівництва з використанням варильних котлів і автоклавів повинні виконуватися відповідно до вимог нормативно-технічних актів та цих Правил.

12.19. Вимоги безпеки під час приготування концентрованих і комбінованих кормів

12.19.1. Управління операціями приготування комбікормів (подрібнення, сушіння, екструзія, теплова та хімічна обробка, дозування, змішування, гранулювання, брикетування тощо) повинно бути дистанційним, із загального пульта керування. Під час проведення технічного обслуговування й ремонту обладнання необхідно передбачити можливість переходу на місцеве управління окремими агрегатами.

12.19.2. При дистанційному управлінні механізмами, робочими органами, окремими машинами технологічних ліній (транспортерами, засувками тощо), віддаленими від працівника або розташованими в іншому приміщенні, а також тими, що обслуговуються кількома працівниками, повинна діяти система автоматичної передпускової та (або) післяпускової сигналізації (звукової, світлової) тривалістю 5-15 секунд.

12.19.3. Магніти, що застосовуються для вловлювання металевих домішок, повинні систематично перевірятися й очищатися відповідно до встановленого графіка. Очищати магніти необхідно через люки дерев'яними шкребками.

12.19.4. Машини й обладнання слід запускати тільки за заздалегідь установленим сигналом й у послідовності, визначеній технологією.

12.19.5. Перед уключенням двигуна потрібно зробити пробне прокручування робочих органів машини, щоб перевірити, чи не потрапили всередину сторонні предмети.

12.19.6. Щоб видалити сторонні предмети з транспортера, його включають спочатку на зворотний, а потім переключають на робочий хід.

12.19.7. Для перевірки відсутності вібрації елементів конструкції, сторонніх шумів і стуків машина деякий час повинна працювати на холостому ходу.

Подача корму в подрібнювач повинна виконуватися тільки після виходу його ротора на робочий режим. Тривала робота на холостому ходу не допускається.

12.19.8. Під час роботи кормоподрібнювачів не можна стояти навпроти напряму викиду подрібненої маси.

12.19.9. Очищати від забивання робочі органи обладнання допускається тільки при вимкненому і повністю зупиненому обладнанні із застосуванням заходів, що виключають випадковий пуск машини. На пусковий пристрій навішується табличка "Не включати! Працюють люди!".

12.19.10. Кормоприготувальні машини з незбалансованими роторами, барабанами, незакріпленими ножами, молотками і протирізальними пластинами, іншими подібними робочими органами до роботи не допускаються.

12.19.11. Технологічний матеріал на подрібнювання повинен подаватися рівномірно. У разі потреби для проштовхування матеріалу слід використовувати дерев'яні штовхачі. Рукоятка штовхача повинна мати обмежник входу в приймальну горловину, а довжина робочої частини повинна бути менше глибини приймальної горловини.

12.19.12. Під час роботи подрібнювача не допускається пропускання пилу у місцях з'єднання транспортувальних труб з корпусом дробарки і циклоном.

12.19.13. Рідкі компоненти комбікормів необхідно вносити через шлюзові затвори, дозатори, інжектувальні пристрої тощо, що виключають розбризкування рідини.

12.19.14. Робота з компонентами (білкові, мінеральні, лікарські добавки) повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевої вентиляції, а також з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання, зору, шкіри.

12.19.15. Обслуговування бункерів-накопичувачів і змішувачів слід виконувати з майданчиків, що мають огородження заввишки не менше 1 м. Склепіння з кормів, що утворюються в бункерах-накопичувачах і змішувачах, слід обрушувати за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку виконання цієї операції.

12.19.16. В агрегатах з виготовлення трав'яного борошна електродвигуни вентиляторів відведення сухої маси повинні бути зблоковані з приводом подачі пального.

12.19.17. Керування процесом пересування трав'яної маси і подачі тепла повинно бути автоматизоване і зблоковане з роботою розвантажувального пристрою. Сушильний агрегат слід обладнувати приладами контролю температури.

12.19.18. Не дозволяється працювати на агрегаті при:

несправному регулювальному мілівольтметрі;

відсутності пристрою для зняття статичної електрики;

відсутності витяжної вентиляції в приміщенні затарювання борошна і біля завантажувальних горловин.

12.19.19. Не допускається повторне розпалювання топки без попереднього продування топкової камери протягом 5 хвилин.

12.19.20. Ремонт або регулювання електророзрядника слід виконувати не раніше ніж через 3 хвилини після його відключення; заміну свічки запальника - після попередньої розрядки конденсатора; ремонт електроапаратури - після відключення напруги.

12.19.21. Забороняється під час роботи агрегата відкривати оглядові люки, кришки дробарки, кожух преса і виконувати будь-які роботи з очищення і ремонту.

12.19.22. Ремонтні роботи всередині теплогенератора і сушильного агрегата необхідно здійснювати при знеструмленому пульті управління. Температура внутрішніх поверхонь не повинна бути більше 30 град. С, а їхній об'єм необхідно попередньо провентилювати. Ремонтні роботи повинна виконувати бригада у складі 3 осіб, двоє з них повинні перебувати зовні. Для проведення робіт оформляється наряд-допуск.

12.19.23. При роботі всередині теплогенератора і сушильного агрегата повинні застосовуватися переносні світильники з напругою не вище 12 В, що працюють від акумулятора або знижувального трансформатора із заземленим сердечником.

12.19.24. Місця скупчення борошнистого або трав'яного пилу на обладнанні, площадках і будівельних конструкціях пункту сушіння слід прибирати щозміни вологим способом. Не допускається скупчення пилу на даху приміщення.

12.19.25. Забороняється включати прес-екструдери при непрацюючій місцевій витяжній вентиляції.

12.19.26. Не дозволяється перебувати проти регулятора-гранулятора під час пуску, зупинки і роботи прес-екструдера, здійснювати пуск прес-екструдера з частково закритими або забитими продуктами вихідними отворами регулятора-гранулятора; брати руками пробу суміші на виході із шнека-дозатора (необхідно користуватися совком), розбирати шнекову частину при температурі деталей вище 43 град. С.

12.20. Вимоги безпеки під час видалення, зберігання, перероблення посліду

12.20.1. Видалення, зберігання та переробка посліду повинні здійснюватися згідно з вимогами Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.

12.20.2. Для безпечної експлуатації транспортерів (скреперів) прибирання посліду повинно бути передбачене їх дистанційне управління з дублювальними кнопками у протилежних кінцях приміщення та слід дотримуватися черговості їх включення і виключення: похилий транспортер уключається першим і виключається останнім. Перед пуском подається звуковий сигнал.

12.20.3. Під час обслуговування скреперної установки необхідно стежити за нормальним режимом роботи силової приводної станції, тягових тросів і скребків. Приводна станція повинна бути надійно закріплена на фундаменті. Пасова або ланцюгова передача між електродвигуном і редуктором повинна бути захищена кожухом.

12.20.4. Натяг пасової чи ланцюгової передачі і тягового троса на барабанах приводної станції регулюють після закінчення прибирання посліду при вимкненому двигуні.

12.20.5. Для мащення тросів повинні бути встановлені спеціальні пристрої (коробки), заповнені мастилом, при русі через які трос змащується.

12.20.6. У разі необхідності зміщення тягового троса з поворотного ролика або заправлення його на ролик слід працювати тільки в рукавицях.

12.20.7. У разі виникнення на послідних настилах утворень з посліду, що важко видаляються, їх слід видаляти вручну спеціальним чистиком або шляхом змочування настилу водою. Операцію потрібно проводити при виключеному скребковому механізмі.

12.20.8. У пташниках тримання птиці на підлозі все обладнання, що піднімається угору під час прибирання підстилки та санації приміщень (брудери, годівниці, напувалки тощо), повинно бути надійно закріплено.

12.20.9. Прибирання посліду трактором з бульдозерною лопатою слід проводити за відсутності птиці і сторонніх осіб. Вихлопна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником.

12.20.10. Послід, що видаляється з приміщень для тримання птиці, необхідно направляти на зберігання та знезаражування від патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів, насіння бур'янів та дезодорації.

12.20.11. У разі інфекційного захворювання птиці послід повинен бути знезаражений біотермічним чи хімічним способом або спалений.

12.20.12. Основні операції з транспортування, прийому, переробки та використання пташиного посліду як добрива повинні бути механізовані.

12.20.13. Для обслуговування обладнання для сушіння посліду мають бути передбачені площадки з поручнями заввишки 1 м і рифленою підлогою, сходи з перилами. Перила встановлюють на відстані не менше 1 м від зовнішнього контуру сушильного барабана.

12.20.14. Температура поверхонь агрегата для сушіння посліду, трубопроводів, відпрацьованої газової суміші не повинна перевищувати 43 град. С.

12.20.15. Трубопроводи, циклони, охолоджувачі, механізми пакування посліду повинні бути герметичними.

12.20.16. Газоподібні викиди в атмосферу цехів і ділянок сушіння посліду не повинні мати сильного неприємного запаху, а також містити шкідливі гази і пил більше граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК).

12.20.17. Приміщення для сушіння посліду слід щозміни прибирати вологим способом.

12.20.18. Суб'єкти господарювання повинні передбачати знешкодження нехарчових відходів (відходи інкубації, птиця, що загинула, відходи забою птиці тощо) шляхом переробки в цехах утилізації або спалювання.

XIII. Вимоги безпеки під час роботи в колодязях,
закритих ємностях і камерах

13.1. До робіт у колодязях, закритих ємностях і камерах допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли інструктаж з охорони праці, навчені застосуванню ЗІЗ, знають правила надання першої допомоги при отруєннях, опіках та інших травмах. Зазначені роботи виконуються за нарядом-допуском підприємства.

13.2. У наряді на виконання робіт з підвищеною небезпекою вказуються зміст роботи, заходи безпеки під час її виконання, час початку і закінчення, склад бригади і дані про проведення інструктажу з охорони праці з обов'язковим підписом працівників. Право видачі і затвердження наряду на роботи з підвищеною небезпекою встановлюється наказом по підприємству. Наряд видається на строк, потрібний для виконання заданого обсягу робіт.

13.3. Бригада, призначена для роботи в колодязі (закритій ємності, камері), має бути не менше ніж з 3 працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні, третій - для нагляду і, у разі потреби, для надання допомоги працівникові в колодязі.

13.4. Бригада для роботи в колодязях (закритих ємностях, камерах) повинна бути забезпечена таким інвентарем:

випробуваним і перевіреним рятувальним поясом з наплічними ременями і кільцями на їх пересіченні;

мотузкою, перевіреною на розрив при навантаженні 1200 Н, завдовжки на 3 м більше глибини колодязя (використання поясних ременів не дозволяється);

шланговим протигазом із шлангом на 2 м довше глибини колодязя або кисневим ізолювальним протигазом;

опломбованим акумуляторним ліхтарем напругою не вище 12 В або шахтарськими лампами (використання джерел світла з відкритим вогнем не дозволяється);

пересувним (переносним) вентилятором (компресором);

переносними (попереджувальними і заборонними) знаками безпеки;

сигнальними ліхтарями з червоним світлом, що прикріплюються у нічний час до триніг, на яких установлено знаки;

гаками і ломами для відкривання люків колодязів;

аптечкою першої допомоги.

13.5. Під час експлуатації водопровідних, каналізаційних споруд і систем слід дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".

13.6. На дверях насосної для перекачування рідкого посліду і послідних стоків встановлюється знак "Обережно! Отруйні речовини" відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Насосна має бути обладнана припливно-витяжною вентиляцією з розміщенням пускового пристрою вентилятора зовні.

13.7. При виконанні електрозварювальних і газополум'яних робіт усередині закритих ємностей або камер необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности".

13.8. Перед зварюванням (різанням) ємностей, у яких містилися горючі речовини або кислоти, має бути проведене їх очищення, просушування і подальша перевірка, що підтверджує відсутність небезпечної концентрації шкідливих речовин.

13.9. Одночасне виконання електрозварювальних та газополум'яних робіт усередині замкнутих ємностей не допускається.

13.10. Зварювальний трансформатор необхідно розміщувати зовні ємності, у якій виконуються зварювальні роботи.

13.11. Не допускається застосовувати бензорізи при виконанні газополум'яних робіт у резервуарах, колодязях та інших замкнутих ємностях.

13.12. При виконанні в колодязях, закритих ємностях і камерах ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) із застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також матеріалів, що виділяють шкідливі речовини, необхідно забезпечити захист працівників від впливу шкідливих речовин, а також термічних та хімічних опіків.

13.13. При виконанні антикорозійних робіт необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.3.016-87 "ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности".

13.14. Фарбувальні роботи в закритих ємностях і камерах виконують відповідно до вимог ГОСТ 12.3.005-75 "ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности".

13.15. Закриті ємності або камери, у яких виконуються зварювальні, газополум'яні, ізолювальні або фарбувальні роботи, необхідно забезпечувати витяжною вентиляцією. Швидкість руху повітря в ємностях або камерах повинна бути при цьому в межах 0,3- 1,5 м/с. У разі виконання зварювальних робіт із застосуванням скраплених (пропану, бутану) і вуглекислого газів витяжна вентиляція повинна мати відсмоктування знизу.

13.16. Освітлення при виконанні робіт усередині ємностей і камер повинно виконуватися за допомогою світильників, установлених зовні, або переносних ламп з напругою електричного струму живлення не більше 12 В.

13.17. Спуск працівників в ємності і камери, що обігріваються парою чи іншим способом, допускається тільки після повного припинення подачі пари чи відключення джерела теплопостачання, а також охолодження камери, матеріалів і виробів, що містяться у ній, не менше ніж до 30 град. С.

13.18. При ремонті або огляді шахтового колодязя потрібно дотримуватися запобіжних заходів:

відкривати й закривати кришку колодязя за допомогою спеціальних гаків і ломів;

перед спусканням у колодязь слід перевірити наявність у ньому задушливих і горючих газів. Для визначення наявності й концентрації горючих газів необхідно використовувати газоаналізатори і шахтні інтерферометри. Для визначення загазованості застосовується бензинова водопровідно-каналізаційна лампа;

перед спуском у колодязь слід перевірити наявність і цілісність ходових скоб і міцність їхнього кріплення;

опускатися в колодязь необхідно в запобіжному поясі, слід обв'язатися мотузкою (канатом), один кінець якої повинен тримати працівник нагорі. При потребі він повинен швидко підняти працівника з колодязя.

13.19. Працювати в колодязі із шланговим протигазом можна безперервно не більше 15 хвилин, після цього необхідно змінити працівника в колодязі для відпочинку на поверхні не менше ніж на 20 хвилин.

13.20. Для видалення накопичених токсичних газів з колодязів потрібно застосовувати:

природне провітрювання у разі відсутності вентиляції (не менше 20 хвилин) при відкритих кришках сусідніх оглядових колодязів, що розташовані вище і нижче на самопливній каналізаційній лінії, при цьому кришка робочого колодязя залишається закритою (під час провітрювання колодязя на водопровідній мережі кришку робочого колодязя відкривають);

примусове нагнітання повітря за допомогою ручного вентилятора або компресорної установки протягом 10 хв.;

наповнення колодязя водою з подальшим її відкачуванням.

13.21. Не дозволяється застосовувати випалювання газу з метою його видалення.

13.22. При появі шкідливих газів під час виконання робіт у даному місці їх необхідно припинити і продовжити тільки після забезпечення робочих місць вентиляцією (провітрюванням) чи при застосуванні працівниками необхідних засобів індивідуального захисту.

13.23. Під час виконання робіт у колекторах або комунікаційних тунелях повинні бути відкриті два найближчі люки або двері з таким розрахунком, щоб працівники були між ними.

13.24. Для запобігання вибуху в колодязі не дозволяється виконувати роботи, які можуть викликати іскроутворення.

XIV. Електробезпека

14.1. Електрообладнання суб'єкта господарювання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах", ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования", ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", ГОСТ 12.1.038-82 "ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов", ГОСТ 12.2.042-91 "ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности", НПАОП 40.1-1.21-98 та ПУЕ.

14.2. Монтаж та експлуатація електрообладнання повинні виконуватися згідно з стандартами і нормативно-правовими актами з охорони праці та експлуатаційної документації на нього.

14.3. Усі електроустановки, що приєднуються, нові і реконструйовані, підлягають приймально-здавальним випробуванням згідно з ГОСТ 12.3.019-80 "ССБТ. Испытания и измерения электротехнические. Общие требования безопасности" та ПУЕ.

14.4. Усі електродвигуни повинні мати відповідний захист від коротких замикань і перевантажень згідно з ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление".

14.5. Струмоведучі частини електроустановок повинні мати захист від випадкового доторкання.

14.6. Неструмоведучі частини електрообладнання необхідно зануляти.

14.7. Уведення електроустановок в експлуатацію можливе лише за наявності відповідного електротехнічного персоналу і працівника, відповідального за електрогосподарство.

14.8. Електропроводки й електрообладнання у приміщеннях з підвищеним умістом пилу (кормоцехи, цехи сушіння посліду, трав'яного борошна тощо) повинні бути пиловибухозахищеного виконання.

14.9. Електропроводки, що з'єднують машини з іншим електрообладнанням у місцях, небезпечних щодо механічних пошкоджень, повинні прокладатися в сталевих або пластмасових трубах, металорукавах, коробах, каналах тощо.

14.10. Пускозахисну апаратуру електрообладнання необхідно закривати та розміщувати відповідно до вимог ГОСТ 21786-76 "ССБТ. Система "человек-машина". Сигнализаторы звуковые неречевых сообщений. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", проходи до неї мають бути вільними.

14.11. Штепсельні рознімання повинні бути захищені від випадкового дотику до частин під напругою і розміщені таким чином, щоб їхнє приєднання здійснювалося без ускладнень.

14.12. Штепсельні розетки для підключення опромінювальних установок до електричної мережі повинні мати третій заземлювальний контакт.

14.13. У приміщеннях підвищеної небезпеки (вологість понад 90%, запиленість понад 800 мг/м.куб.) потрібно влаштовувати герметичні штепсельні розетки зі спеціальними гніздами для приєднання до захисного нульового проводу.

14.14. Роботу на машинах та обладнанні з електроприводом дозволяється доручати тільки персоналу з групою електробезпеки не нижче I.

Начальник відділу організації державного нагляду в
АПК та соціально-культурній сфері В.С.Ткачов