КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IV сесія V скликання

РІШЕННЯ
N 477/1138 від 26.04.2007

(Рішення втратило чинність на підставі Рішення
Київської міської ради
N 11/6227 від 13.09.2011)

Про внесення змін до рішення Київської
міської ради від 27.01.2005 N 11/2587
"Про Правила забудови м. Києва"

Керуючись статтею 142 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтею 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), пунктом 42 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статтею 18 Закону України "Про планування і забудову територій" ( 1699-14 ), статтею 2 Закону України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), статтею 25 Закону України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ), статтею 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ), з метою захисту історико-культурного середовища та забудови історичної частини міста Києва, вдосконалення системи управління забудовою м. Києва Київська міська рада ВИРІШИЛА:

Внести зміни до Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 N 11/2587, а саме:

1. Викласти підпункт 2.3.2 у такій редакції:

"2.3.2. Розміщення та проектування висотних житлових будинків з умовною висотою більше 73,5 м здійснюється згідно із державними будівельними нормами, затвердженою містобудівною документацією або містобудівним обґрунтуванням на підставі індивідуальних технічних вимог, що розробляються базовими науково-дослідними інститутами, визначеними Міністерством будівництва України, та затверджуються в порядку, затвердженому Міністерством будівництва України наказом від 25.09.2006 N 319".

2. Доповнити підпункт 2.3.10 новими абзацами такого змісту:

"Межі та режим використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 23.12.2005 N 1076, визначаються згідно з додатком 11 до Правил забудови міста Києва.

У межах Центральної планувальної частини міста Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370, та Центрального історичного ареалу міста Києва забороняється будівництво висотних будинків. Центральний історичний ареал міста Києва та Центральна планувальна частина міста Києва визначаються графічною частиною до Правил забудови м. Києва (див. додаток 10 до Правил забудови м. Києва).

У межах Центральної планувальної частини міста Києва на території, де не встановлено зони охорони пам'яток, розміщення та проектування будинків підвищеної поверховості допускається виключно на підставі історико-містобудівних обґрунтувань та містобудівних обґрунтувань щодо визначення параметрів об'єкта містобудування.

Проекти будівництва об'єктів архітектури в межах Центрального історичного ареалу розглядаються та обговорюються з обов'язковим залученням громадських організацій сфери архітектури та охорони культурної спадщини".

3. Підпункт 2.3.17 викласти у такій редакції:

"2.3.17. У межах червоних ліній вулиць, доріг, майданів забороняється розміщення об'єктів нерухомості, прибудов до існуючих будинків.

Облаштування в межах червоних ліній ґанків, східців, перепадів висот, окремих входів до нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць допускається на підставі проектних рішень, погоджених Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), за умов забезпечення нормативних вимог трасування та утримання інженерних мереж, безпечного та зручного пересування інвалідів у візках, людей з дитячими колясками, пішоходів".

4. Доповнити пункт 2.3 підпунктом 2.3.19 такого змісту:

"2.3.19. Не допускається коригування затверджених в установленому порядку проектів із збільшенням поверховості та інших параметрів громадських і багатоквартирних житлових будинків без дозволу виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)".

5. Доповнити підпункт 3.1.5 новими абзацами такого змісту:

"У разі намірів розташувати об'єкт у кварталі (мікрорайоні) з існуючою забудовою замовник (забудовник), визначений в установленому порядку, забезпечує розробку містобудівного обґрунтування щодо розміщення об'єкта містобудування, яке має містити містобудівний розрахунок щодо наявності забезпечення об'єкта проектування та існуючої забудови необхідною інфраструктурою за чинними нормами ДБН 360-92** "Містобудування, планування та забудова міських і сільських поселень", пропозиції щодо розподілу території кварталу (мікрорайону).

Відповідна районна державна у місті Києві адміністрація за участю замовника забезпечує інформування населення з питань будівництва об'єкта містобудування у порядку, встановленому рішенням Київради від 16.06.2005 N 438/3014".

6. В абзаці першому підпункту 7.3.3 після слова "перезатвердження" додати слова: "окрім випадків, передбачених у підпункті 2.3.19 Правил".

7. В абзаці шостому пункту 10.1 виключити слова "спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації".

8. Доповнити пункт 10.3 новими абзацами такого змісту:

"Прийняття в експлуатацію квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних житлових будинках (нежитлових будинках) після проведення перепланування здійснюється державними комісіями, які створюються відповідними районними в місті Києві державними адміністраціями.

На підставі розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації про прийняття в експлуатацію закінчених переплануванням квартир (нежитлових приміщень) в багатоквартирних житлових будинках (нежитлових будинках) здійснюються оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрація права власності на нерухоме майно в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 N 1820 "Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна".

9. У першому абзаці пункту 11.6 виключити слова "(садових)" та "спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації".

10. Доповнити підпункт 13.2.5 новим абзацом такого змісту:

"Земельні ділянки для розміщення малих архітектурних форм у межах червоних ліній міських вулиць і доріг надаються в оренду за рішенням районних у місті Києві рад за умови позитивного висновку Головного управління транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".

11. Доповнити пункт 13.2 підпунктом 13.2.15 такого змісту:

"13.2.15. Розгляд питань щодо розміщення малих архітектурних форм в межах червоних ліній міських вулиць та доріг, у підземних пішохідних переходах, станціях метро та в радіусі 20 метрів від вхідних груп станцій метро здійснюється міськими та районними службами за умови позитивного висновку Головного управління транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".

12. У другому абзаці підпункту 13.2.6 виключити слова "відділом містобудування та архітектури районної у місті Києві державної адміністрації".

13. У підпункті 13.2.8 виключити слова "відділом містобудування та архітектури районної у місті Києві державної адміністрації".

14. Доповнити Правила забудови міста Києва додатком 11 "Межі та режим використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 23.12.2005 N 1076", що додається.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток 11
до рішення Київської міської
ради
від 26.04.2007 N 477/1138

Межі та режим використання території
охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору,
затвердженої наказом Міністерства культури
і туризму України від 23.12.2005 N 1076

Охоронна зона
ансамблю споруд Софійського собору.
Затверджена наказом Міністерства культури
і туризму України від 23.12.2005 N 1076

З малюнком охоронної зони ансамблю споруд Софіївського собору можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Межі охоронної зони

Межі охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору проходять:

На сході: верхньою кромкою схилу від альтанки в парку Володимирська гірка вздовж його огорожі до вулиці Трьохсвятительської і далі цією вулицею до південного краю будинку N 5, вздовж краю цього будинку та вздовж кромки схилу в тилах забудови парного боку вулиці Костьольної до південного рогу будинку N 4. Потім в тому ж напрямку від рогу цього будинку до рогу Будинку профспілок, далі до осьової лінії вулиці Костьольна, а за тим вздовж фасадів, що півколом розташовані в північній частині Майдану Незалежності, до осьової лінії вулиці Бориса Грінченка до вулиці Прорізної.

На півдні: вздовж осьових ліній вулиць Прорізної, Володимирської, Золотоворітського провулку, вулиці Лисенка.

На заході: вздовж кромки схилів в тилах забудови непарного боку вулиці Ярославів Вал, а саме: між вулицями Лисенка та Івана Франка, починаючи з проїзду між будинками N 2 і N 4 по вулиці Лисенка і далі по історичним межам садиб NN 1, 3, 5, 7, 9, 11 і садиби N 3 по вулиці Івана Франка. Далі між вулицями Івана Франка і Олеся Гончара - вздовж південного краю будинку N 4 по вулиці Івана Франка та по історичним межам садиб (разом з флігелями) NN 13, 15, 17, 19/31 і вздовж західного краю будинку N 33 по вулиці Олеся Гончара. Потім між вулицями Олеся Гончара і Воровського - по межам історичних садиб (з флігелями) NN 21/20, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37/1 та далі між будинками N 3 і N 5 по вулиці Воровського. Далі вздовж західного боку Львівської площі до вулиці Велика Житомирська і вздовж Торговельного центру до кромки схилу.

На півночі: вздовж верхньої кромки схилу на схід до Пейзажної алеї, вздовж Пейзажної алеї до Десятинного провулку, вздовж сходів до тераси у підніжжя Десятинної гірки та вздовж кромки тераси. Далі - між будинками N 36 і N 34 по Андріївському узвозу, потім, перетинаючи узвіз до огорожі Андріївської церкви, вздовж огорожі церкви до скверу, по доріжці вздовж схилу, потім вгору вздовж огорожі до кромки схилів на подвір'ї будинку N 14 по вулиці Десятинній. Потім вздовж кромки схилів в тилах забудови парного боку вулиці Десятинної до фунікулеру, перед фасадом верхньої станції фунікулеру і вздовж огорожі, що йде по краю верхньої частини парку Володимирська гірка, до альтанки на розі плато.

Площа охоронної зони 111,81 га.

На всій території охоронної зони ансамблю провідним має залишатись традиційний характер міського середовища. Нові елементи забудови мають бути підпорядковані йому та органічно поєднані з ним. Необхідним є збереження історичного розпланування і характеру просторової забудови Верхнього міста з додержанням особливостей історичної парцеляції, існуючих ліній забудови та її силуету.

Розпланувальний, візуальний, композиційний і змістовно-образний зв'язок Софійського собору з Золотими воротами слід розглядати як найважливіший для збереження єдності ансамблю з історичним оточенням та для структури і образу Верхнього міста в цілому. Ансамблі споруд Софійського собору і Михайлівського Золотоверхого монастиря з Софійською та Михайлівською площами і об'єднуючим їх Володимирським проїздом мають розглядатись як визначний історичний архітектурно-містобудівний комплекс, що підлягає дбайливому збереженню в єдності своїх складових частин.

Як в найближчому оточенні ансамблів споруд Софійського собору і Михайлівського Золотоверхого монастиря, так і на всій території охоронної зони висота і масштаб нової забудови та надбудов повинні бути співрозмірними з існуючими будівлями біля них.

В охоронній зоні ансамблю споруд Софійського собору допустимі обмежені перетворення, основною спрямованістю яких є регенерація та архітектурно-композиційне завершення історично недоосвоєних ділянок, створення оптимальних умов для огляду ансамблю та його традиційного оточення. На вільних ділянках нове будівництво дозволяється лише за індивідуальними проектами з відповідними науковими обґрунтуваннями. Нові будівлі мають бути композиційно та архітектурно поєднані з історичним міським середовищем в оточенні ансамблю та силуетом Верхнього міста.

На території охоронної зони необхідні збереження історико-архітектурного середовища і відтворення історичних розпланування і забудови, створення оптимальних умов для огляду ансамблю та його оточення.

В охоронній зоні дозволяються перетворення, що не суперечать вимогам охорони культурної спадщини Верхнього міста і визначної ролі в ньому ансамблю Софії Київської, сприяють регенерації кращих якостей історичного середовища ансамблю, а також підвищенню якості міського середовища, а саме:

- перетворення, пов'язані з функціонуванням Верхнього міста як частини ядра загальноміського центру і формуванням його як житлово-ділового, громадського, культурного і туристського центру, з дотриманням обґрунтованих обмежень висоти та щільності забудови;

- обмежене житлове і громадське будівництво, в тому числі об'єктів соціально-культурних, побутового обслуговування і туристичної інфраструктури;

- впорядкування, благоустрій;

- реставрація пам'яток архітектури національного і місцевого значення;

- ремонтно-реставраційні роботи на всіх історичних будівлях, що підлягають збереженню;

- реконструкція історичних будівель з їх надбудовою і прибудовами, що не порушують архітектурних особливостей цих будівель і характеру пов'язаного з ними традиційного середовища;

- будівництво нових об'єктів в місцях втрачених малоцінних будівель і на недоосвоєних історично ділянках за індивідуальними проектами з відповідними науковими обґрунтуваннями;

- знесення значних і рядових аварійних історичних споруд з наступним відтворенням їх зовнішнього вигляду, де це необхідно для збереження цінного історичного середовища;

- знесення дисгармонійних історичному середовищу будівель і споруд, а також таких, що порушують цінне історичне розпланування і просторову організацію;

- знесення малоцінних господарських і технічних споруд;

- впорядкування зелених насаджень, що перешкоджають огляду пам'яток архітектури та історичних містобудівних комплексів;

- функціональна переорієнтація будівель у відповідності з потребами громадського центру міста Києва.

Гранично допустима висота нових будинків і надбудов не повинна бути вищою від висоти прилеглої традиційної забудови, що становить 12-25 м. Перевищення в кожному конкретному випадку потребує спеціальних композиційних обґрунтувань, які мають здійснюватись за розробки історико-містобудівних обґрунтувань, що мають визначати для кожного проектованого в охоронній зоні об'єкта граничну допустиму висоту та інші параметри новобудови чи надбудови.

В охоронній зоні забороняються перетворення, що призводять до порушення традиційного міського середовища та зменшення його історико-культурного та композиційно-художнього потенціалу, а саме:

- зміни історичного розпланування;

- зведення висотних будівель і споруд;

- перевищення новобудовами і надбудовами висоти традиційної забудови без композиційно-просторового аналізу в складі історико-містобудівних обґрунтувань;

- порушення історичного силуету;

- порушення цінних видів, що визначають своєрідність Верхнього міста;

- порушення масштабних співвідношень в забудові;

- порушення візуального оточення історичних комплексів високими новобудовами і надбудовами навколо них;

- розміщення реклами, що порушує історичне середовище і заважає огляду пам'яток архітектури та містобудування.

Реконструкція і нове будівництво в охоронній зоні можливе лише на основі погоджених з центральним органом охорони культурної спадщини проектів з необхідними обґрунтуваннями.

Заступник міського голови - секретар Київради О.Довгий