“Золота” торгівля
Ювелірні вироби - особливий товар, їх оборот контролюється державою з метою захисту прав виготовлювачів ювелірних виробів з дорогоцінних металів і каміння, споживачів, а також державних інтересів у цій сфері. Ми розповімо про особливості організації ювелірної торгівлі, обліку та контролю в цій галузі.
Дозвільні документи
на здійснення
торговельної діяльності
ювелірними виробами
Під ювелірними виробами слід розуміти вироби, виготовлені з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.
При здійсненні цього виду діяльності необхідно керуватися Правилами № 460, які передбачають, що роздрібна торгівля ювелірними виробами може здійснюватися тільки у спеціалізованих магазинах або спеціалізованих відділах універсальних магазинів.
Заборонено торгівлю ювелірними виробами у дрібнороздрібній торговельній мережі, на ринках (крім розміщених на них спеціалізованих магазинів та/або відділів), з рук, без відбитка державного пробірного клейма України або документів, які підтверджують якість виробів.
У торговельних приміщеннях обов'язково повинно бути необхідне обладнання для зважування виробів із золота та платини з точністю до 0,01 г, срібних виробів - до 0,1 г, дорогоцінного каміння - до 0,01 карата.
Вимірювальні прилади повинні проходити перевірку у встановленому порядку та містити державне перевірочне клеймо.
Продавці, зайняті обслуговуванням покупців, повинні знати асортимент і якісні характеристики наявного у продажу товару (назва дорогоцінних металів, їх метричні проби, назви каміння, їх колір, масу, форму огранки, ознаки браку).
Правилами № 460 дозволена торгівля супутніми товарами і надання додаткових послуг для покупців (наприклад, гравіювання, упаковка придбаних товарів та ін.).
Законом про ліцензування визначено, що торгівля ювелірними виробами з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється на підставі ліцензії, що видається на 5 років.
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності реалізує ювелірні вироби за договором комісії, виступаючи комісіонером, йому також необхідно придбавати ліцензію на право здійснення торгівлі ювелірними виробами.
Реалізація ювелірних виробів (основні вимоги)
Приймання ювелірних виробів від постачальників здійснюється за наявності таких супровідних документів, як:
товарно-транспортних накладних;
- документів, що підтверджують якість виробів.
Якщо ювелірні вироби придбаваються у СПД-ФО, обов'язковою є наявність товарного ярлика з указівкою даних цього підприємця: прізвища, адреси, номера свідоцтва про держреєстрацію.
При прийманні товару перевіряється наявність маркіровки, товарного ярлика або індивідуальної упаковки, групорої, транспортної тари та пакувального аркуша. Перелік необхідної інформації, передбаченої для типової маркіровки ювелірних виробів, визначений п. 17 Правил № 460. Ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва повинні мати опломбовані товарні ярлики. Товарний ярлик до вагового ювелірного виробу кріпиться ниткою або поміщається в індивідуальну упаковку і повинен бути опломбований.
Обов'язковою умовою торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів (як вітчизняних, так і імпортних) є наявність державного пробірного клейма. Державне пробірне клеймо - це знак установленого єдиного зразка, який засвідчує цінність виробів з дорогоцінних металів.
Клеймування провадиться органами, що здійснюють державний пробірний контроль. Згідно зі ст. 22 Закону № 637 реалізація ювелірних виробів без державного пробірного клейма спричиняє застосування штрафних санкцій у розмірі 100 % вартості реалізованих виробів.
Операції комісійного продажу ювелірних виробів регулюються Правилами № 678. Відповідно до цього документа, на кожний ювелірний виріб, прийнятий на комісію виписується квитанція у двох примірниках. Перший примірник квитанції видається комітенту, другий - залишається у комісіонера. Два примірники квитанції підписуються комітентом і комісіонером.
Збір до Пенсійного фонду
Згідно з чинним законодавством при торгівлі ювелірними виробами із золота, платини та дорогоцінного каміння продавець зобов'язаний нараховувати збір до Пенсійного фонду. Пільгується (не є об'єктом обкладання збором до Пенсійного фонду) тільки вартість обручок. Враховуючи те, що на підприємства, які здійснюють продаж зазначених товарів, покладено обов'язок лише з перерахування отриманого від покупців збору, фактичними платниками є саме ті особи, які придбавають ювелірні вироби.
Збір, згідно з п.7 ст.4 Закону № 400, справляється в розмірі 5% вартості реалізованих ювелірних виробів.
Якщо протягом робочого дня сума збору від продажу ювелірних виробів становить 50 і більше гривень, то торговельне підприємство повинно її перерахувати на відповідний рахунок спеціального фонду держбюджету протягом наступного робочого дня.
У тому випадку, коли 50-гривневий бар'єр не досягнуто, то збір перераховується не пізніше того робочого дня, у якому сума збору досягне 50 гривень (п.8 Порядок № 1740).
Формальними платниками цього виду збору є, як правило, роздрібні ювелірні магазини, які проводять операції з продажу ювелірних виробів через РРО. Тому документом, який підтверджує продаж такого товару, є касовий чек, що видається покупцю.
Щодо змісту касового чека, то згідно з п.9 Порядку № 1740 формальні платники збору не зобов'язані виділяти збір у ньому окремим рядком. Зазначений збір “сидить” у загальному податку, який сплачується кінцевим споживачем при покупці ювелірних виробів.
Кабмін рекомендує суму збору до Пенсійного фонду “виуджувати” із загальної суми податку, зазначеної у касовому чеку, розрахунковим шляхом. При цьому необхідно пам'ятати, що об'єкт справляння збору не виникає при продажу золотих обручок. Для технічної реалізації цього, програмуючи РРО, товари, що пільгуються, потрібно відокремити від інших.
Заслуговує на увагу також реалізація ювелірних виробів, які були у вжитку і прийняті у населення на умовах комісії. Зазначимо, що через РРО в цьому випадку реєструється продаж товару за ціною, яка складається з вартості товару, включає збір та суму, що не обкладається ПДВ.
Зазначимо також, що Пенсійний фонд наполягає на сплаті збору і роздрібних продавців ювелірних виробів, і оптовиками, мотивуючи це тим, що у Законі № 400 немає ніяких уточнень стосовно виду торгівлі (Лист № 04/6647).
Однак, на нашу думку, платниками збору з продажу ювелірних виробів можуть бути лише роздрібні продавці. Судіть самі: по-перше, п.2 Порядку № 1740 зобов'язав тільки роздрібних продавців провести разову інвентаризацію та переоцінку ювелірних виробів, а по-друге, згідно з п.9 Порядку № 1740 тільки касовий чек, а не платіжне доручення визначене єдиним документом, що підтверджує сплату збору.
Системи оподаткування, що застосовуються
Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) при реалізації ними ювелірних виробів з дорогоцінних металів можуть застосовувати не лише загальну систему оподаткування.
Щоправда, у 2005 році мала місце спроба обмежити використання спрощеної системи оподаткування такими платниками - п.4 розділу II “Прикінцеві положення” Закону № 2505.
Однак 30.06.2005 р. набрала чинності нова редакція цього пункту, затверджена Законом № 2642, згідно з якою спрощена система оподаткування не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють: видобуток і виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню.
Перше, на що слід звернути увагу, - це те, що з єдиним податком не сумісна ліцензована діяльність у сфері роздрібної та оптової торгівлі не будь-якими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а тільки промисловими виробами, і тільки з дорогоцінних металів.
У зв'язку з цим виникає питання про те, що саме розуміється під промисловими виробами з дорогоцінного каміння? Згідно з пп.“ж” п.1.3 Ліцензійних умов №82/350 до промислових виробів з дорогоцінних металів відносяться дріт, пластини, філь'єри тощо.
Податок на додану вартість
База обкладання ПДВ операцій з поставки товарів згідно з п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижчими за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включається в ціну товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми грошових коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Ураховуючи те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесено до складу загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно із Законом про систему оподаткування, то цей збір включається до бази обкладання ПДВ, визначеної згідно з п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ.
Слід звернути увагу, що СПД, які реалізують ювелірні вироби за договорами комісії, застосовують особливий порядок обкладання ПДВ. Оподаткування таких операцій регламентується нормами п. 4.7 Закону про ПДВ. За договорами комісії можуть продаватися як нові товари, так і ті, що були у вжитку. Облік реалізації цих товарів треба вести окремо.
Якщо комісійна торгівля припускає продаж товарів, що були у вжитку, які придбані у осіб, що не є платниками ПДВ, базою оподаткування є комісійна винагорода такого суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо на комісію прийняті нові товари, податкові зобов'язання за ПДВ виникають у комісіонера за датою виникнення першої з подій.
Датою збільшення податкового кредиту комісіонера є дата перерахування грошових коштів на користь комітента.
Датою збільшення податкових зобов'язань за ПДВ комітента є дата отримання грошових коштів або інших видів компенсації вартості товару, отриманих від комісіонера.
Податок на прибуток
Щодо податкового обліку збору від продажу ювелірних виробів можна сказати таке. Оскільки у п.10 Порядку № 1740 продавцям ювелірних виробів приписано включати суми зазначеного збору в ціну товарів і сплачувати його, виходячи з виручки від реалізації, то до валового доходу (ВД) платника податку включається вся сума від реалізації (продажу) ювелірних виробів, а до валових витрат (ВВ) дозволено відносити суму сплаченого пенсійного збору.
Юридичні особи, які продають ювелірні вироби за договорами комісії і при цьому є комісіонерами, повинні керуватися нормами п.7.9 Закону про оподаткування прибутку, яким визначено, що операції залучення майна на підставі договору комісії не включаються до ВД. Також не включається до ВВ надання майна на підставі договору комісії.
До складу ВД комісіонера включається комісійна винагорода.
Датою виникнення ВД є дата, яка припадає на будь-яку з подій: або дата оплати комісійної винагороди, або дата підписання акта виконаних послуг відповідно до договору комісії.
Застосування РРО
Пунктом 24 Правил № 460 установлено, що розрахунки з покупцями здійснюються за готівку на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) з обов'язковою видачею розрахункового документа встановленої форми.
Додатково виписується товарний чек у двох примірниках, один з них видається покупцю.
Про правила попереднього програмування ціни ювелірного виробу в РРО мова йде у спільному листі ДПАУ та ПФУ № 15282/10/23-3117|04/4834, де зазначено, що в РРО необхідно програмувати відпускні ціни виробів, включаючи загальну суму податку, яка складається зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та ПДВ.
Загальна сума податку складається із суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (1/5 частина загальної суми податку) та суми податку на додану вартість (4/5 частини загальної суми податку).
При комісійній торгівлі ювелірними виробами, що були у вжитку, через РРО реєструється продаж товару за ціною, яка складається з двох частин:
- вартості товару, що включає збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, продаж якого не обкладається ПДВ,
- комісійної винагороди, що підлягає обкладанню ПДВ.
При цьому програмування вартості товару здійснюються за ставкою оподаткування, що дорівнює 5 %, а сума комісійної винагороди програмується за загальною ставкою (що включає пенсійний збір 5% та ПДВ 20%). Накопичена за день загальна сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається з щоденного Z звіту РРО як сума двох складових частин:
- загальної суми податку за ставкою 5 %;
- 1/5 частини загальної суми податку за ставкою 25 %.
Список використаних документів
Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ “Про систему оподаткування” у редакції від 18.02.1997р. № 77/97-ВР
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР
Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”
Закон № 400 - Закон України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”
Закон № 637 - Закон України від 18.11.1997р. № 637/97-ВР “Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”
Закон про ліцензування - Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-111 “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Закон № 2505 - Закон України від 25.03.2005 p. № 2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”
Закон № 2642 - Закон України від 03.06.2005 p. № 2642-IV “Про внесення змін до деяких законів України”
Порядок № 1740 - Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою КМУ від 03.11.1998 р. № 1740
Правила № 460 - Правила роздрібної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, затверджені Постановою КМУ від 25.03.1999 р. № 460
Правила № 678 - Правила комісійної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, затверджені наказом Мінфіну України від 27.10.2004 р. № 678
Ліцензійні умови № 82/350 - Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, затверджені наказом Держкомпідприємництва та Мінфіну України від 26.12.2000 р. № 82/350
Лист № 15282/10/23-3117|04/4834 - Лист ДПАУ, ПФУ від 22.12.1998 р. № 15282/10/23-3117104/4834 “Про реєстрацію через ЕККА збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з продажу ювелірних виробів із золота”
Лист № 04/6647 - Лист ПФ України від 28.10.2002 р. № 04/6647 “Щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування операцій з продажу ювелірних виробів підприємством-виробником”
“Консультант бухгалтера” № 16-17 (452-453) 21 квітня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)