Щодо відмінностей між прийомною сім’єю та усиновленням

ПИТАННЯ: Що таке прийомна сім’я? У чому полягає відмінність між прийомною сім’єю та усиновленням?

ВІДПОВІДЬ: Прийомна сім’я - це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, погодилася на тимчасове піклування про дітей, поки їхні власні батьки не будуть спроможні доглядати за ними. Держава несе відповідальність за таких дітей.

Метою прийомної сім’ї є повернення дитини до рідної родини. Інколи це неможливо. Тоді дитині знаходять постійну прийомну сім’ю і якщо можливо, то усиновлюють.

Прийомна сім’я допомагає дитині, яка не може проживати у власній сім’ї з різних причин: батьки тяжко хворі і не в змозі турбуватися про дитину, батьки померли, батьки позбавлені батьківських прав тощо.

Крім того, завжди існують кризові та проблемні родини. В таких випадках теж постає питання про визначення місця проживання та виховання дитини.

На відміну від усиновлення, у прийомній сім’ї можуть виховуватися діти, батьки яких не позбавлені батьківських прав, але протягом деякого часу не спроможні виховувати своїх дітей.

Прийомні батьки та прийомні діти не пов’язані взаємними майновими зобов’язаннями, тоді як усиновлені діти набувають прав біологічно рідних дітей.

Не втрачаючи статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, прийомні діти влаштовуються до прийомної сім’ї на повне державне утримання. Прийомній сім’ї щомісячно виділяються кошти на харчування, одяг, взуття, м’який інвентар, лікарські засоби, предмети особистої гігієни, іграшки, книжки, відповідно до норм, визначених законодавством для дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

Прийомними батьками можуть бути особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна із них:

не пройшла курсу підготовки кандидатів у прийомні батьки;

визнана в установленому порядку недієздатною, або обмеженодієздатною;

позбавлена батьківських прав;

колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків;

за станом здоров’я не може виконувати обов’язки щодо виховання дітей (інваліди І і ІІ групи, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну чи наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї не може бути менший, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

Курс підготовки батьків до прийомного батьківства пояснює потреби дітей та особливості надання їм допомоги, процес створення прийомної сім’ї, специфіку роботи з біологічними батьками дитини та службою супроводу.

У прийомній сім’ї діти можуть залишатися декілька місяців або років.

Прийомні діти утримуються у прийомній сім’ї максимально до досягнення ними 18 років, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації до його закінчення.

Соціальний працівник є зв’язуючою ланкою між особою та державою, гарантом забезпечення прав та інтересів дитини. За кожною прийомною сім’єю закріплюється соціальний працівник, який надає допомогу прийомним батькам у вирішенні юридичних, медичних, психологічних та інших питань і співпрацює з органами державної влади щодо захисту прав прийомних дітей.

Василь Мороз,
юрист

Газета “Юрист консультує”, 23/2008, 24.04.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”