Надання допомоги по безробіттю

Частина I. Частину II див. в консультації від 24.04.2008 р.

ПИТАННЯ: 1. Чи врегульовано у нормативному порядку надання допомоги по безробіттю, і кому вона надається?

2. У якому порядку надається допомога по безробіттю?

3. Які умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам?

4. Як обчислюється страховий стаж?

5. Які умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю незастрахованим особам?

6. На які строки відкладається, скорочується та припиняється виплата допомоги по безробіттю?

7. Яка процедура виплати допомоги по безробіттю?

8. Які особливості поновлення виплати допомоги по безробіттю у випадку її припинення з тих чи інших причин?

9. Чи визначається трудовий стаж у період одержання допомоги по безробіттю?

10. Чи надається допомога безробітним для організації їх підприємницької діяльності?

ВІДПОВІДІ:

1.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р. затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (зі змінами) № 81 від 25.02.2008 р. (далі - Порядок).

1.1. Порядок, розроблений відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової допомоги для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

1.2. Допомога по безробіттю, у т. ч. одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

1.3. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

2.

2.1. Застрахованим особам, які втратили роботу через незалежні від них обставини і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 %;

від 2 до 6 років - 55 %;

від 6 до 10 років -60 %;

понад 10 років -70 %.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів -100 %;

протягом наступних 90 календарних днів -80 %;

надалі - 70 %.

2.2. Втратою роботи через незалежні від застрахованих осіб обставини вважається припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (п.п.1, 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), ст. 39, ст. 40 (п.п.1, 2, 5, 6) Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП).

2.3. Відповідно до п. 2.1 Порядку визначається розмір допомоги по безробіттю після закінчення перерви страхового стажу, що сталася з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась у встановленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за престарілим, який досяг 80 років (абз. 4 п. 2.3 розд. 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 398 від 30.10.2006 р.);

строкова військова служба;

період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

установлення інвалідності згідно з законодавством України;

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

2.4. Згідно з п.2.1 Порядку визначається розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески.

Виплата допомоги по безробіттю зазначеним особам у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата допомоги починається з 91 календарного дня у розмірі 80 % до визначеного розміру.

3.

2.5. Згідно з п. 2.1 Порядку визначається та виплачується допомога по безробіттю особам, які брали участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду, а саме:

громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не були застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

особам, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб’єктами підприємницької діяльності, особам, які виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.

2.6. Середня заробітна плата (дохід) визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 р.

2.7. Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних:

1) особам, звільненим з останнього місця роботи на підставах, передбачених ст. 37, п.п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. ст. 41 і 45 КЗпП, виплата починається з 91 календарного дня;

2) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

3) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

4) особам, які брали участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів;

5) категоріям осіб, зазначеним у п. 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

2.8. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за минулий місяць, і нижчою за встановлений законодавством розмір.

2.9. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у цьому розділі, не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію: чоловіків після досягнення 58 років, жінок - 53 років) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

2.10. Випускникам навчальних закладів, які в період навчання працювали на умовах трудового договору, допомога по безробіттю визначається як для застрахованих осіб.

2.11. Визначений розмір допомоги по безробіттю не переглядається у зв’язку з участю в оплачуваних громадських роботах.

2.12. Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у п. 2.7 Порядку, не призначається.

4.

3.1. Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

До страхового стажу включаються:

1) період роботи за трудовим договором (контрактом) на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), у т. ч. час проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) період участі безробітного в оплачуваних громадських роботах (для наступних страхових випадків);

3) період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків за Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а саме:

період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (за медичним висновком);

період отримання допомоги по частковому безробіттю;

4) періоди, коли застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування:

ціального страхування:

відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” - страхові виплати втраченого заробітку у зв’язку із втратою працездатності;

відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”;

допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомогу по вагітності та пологах;

відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - пенсію по інвалідності;

5) періоди, за які сплачено страхові внески до Фонду на добровільних засадах:

під час роботи за межами України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

коли особи забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), періоди зайняття фізичними особами підприємницькою діяльністю, періоди виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими угодами;

6) страховий стаж, набутий у країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання страхового стажу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3.2. До страхового стажу прирівнюється:

1) трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства у колгоспах та інших кооперативах до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”;

2) строк проходження військової служби, крім строкової, у Збройних силах України, Прикордонних військах України, внутрішніх військах, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, Службі безпеки України, Державній спеціальній службі транспорту, органах внутрішніх справ України (особам, які звільнені з військової служби без права на пенсію у зв’язку зі скороченням чисельності або штату, за станом здоров’я);

3) період проходження державної служби у підрозділах міліції (особам, які звільнені зі служби без права на пенсію у зв’язку зі скороченням чисельності або штату, за станом здоров’я);

4) періоди зайняття підприємницькою діяльністю та виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими угодами зі сплатою збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а також після 1 січня 2001 року - зі сплатою єдиного податку та в разі придбання спеціального торгового патенту до їх скасування або виключення з їх складу збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

5) трудовий стаж до 1 січня 2001 року, набутий у країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання трудового стажу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

6) трудовий стаж після 1 січня 2001 року, набутий у країнах, де відсутнє соціальне страхування на випадок безробіття та з якими укладено після цієї дати міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що передбачають визнання трудового, прирівняного до страхового, стажу.

3.3. До страхового стажу та трудового стажу, що прирівнюється до страхового та набутого до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, не включаються періоди:

1) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

2) строкової військової служби;

3) одержання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” та матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

3.4. Страховий стаж обчислюється в роках шляхом підсумовування повністю відпрацьованих місяців, за які сплачено страхові внески в установленому розмірі, та періодів, які включаються або прирівнюються до страхового стажу відповідно до підпунктів 3, 4, 5 п.3.1 та п.3.2 Порядку, і ділення цієї суми на 12.

Неповністю відпрацьовані місяці перераховуються на повні шляхом підсумовування відпрацьованих календарних днів та ділення цієї суми на 30.

Якщо обчислений стаж знаходиться на межі стажевих груп, то враховується залишок відпрацьованих календарних днів, які не ввійшли до повного місяця.

3.5. Страховий та прирівняний до страхового стаж обчислюється центром зайнятості.

5.

4.1. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв’язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, виплата допомоги по безробіттю здійснюється відповідно до п.2.1 Порядку незалежно від тривалості військової служби протягом 12 місяців, що передували початку безробіття.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію: чоловіків після досягнення 58 років, жінок - 53 років) - 720 календарних днів.

4.2. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби за станом здоров’я, без права на пенсію, допомога по безробіттю надається відповідно до п. 4.1 Порядку.

4.3. Допомога по безробіттю надається тривалістю не більше 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення:

1) військовослужбовцям, звільненим з військової служби, без права на пенсію, у зв’язку зі скороченням чисельності або штату, звільненим за станом здоров’я, які порушили встановлений строк реєстрації в державній службі зайнятості;

2) військовослужбовцям, звільненим з військової служби без права на пенсію з інших причин;

3) особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах або звільнились зі строкової військової служби й не мали страхового стажу;

4) іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

4.4. Особам, які проходили державну службу в підрозділах міліції, допомога по безробіттю надається відповідно до п.п.4.1, 4.2 та підпунктів 1 та 2 п.4.3.

4.5. Особам, зазначеним у п. 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю, не сплачували страхові внески до Фонду та не мають раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу, допомога по безробіттю не призначається.

4.6. Допомога по безробіттю інвалідам з числа осіб, визначених у п. 4.3, не призначається.

6.

5.1. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або при закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

5.2. Особам, зазначеним у п.5.1 Порядку, яким вихідна допомога або інші компенсаційні виплати було виплачено одноразово, виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць, а у разі здійснення таких виплат щомісячно - до закінчення періоду їх виплати.

5.3. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі:

1) звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (не застосовується до військовослужбовців, зазначених у п. п.2, 4.3 Порядку);

2) звільнення з останнього місця роботи на підставах, передбачених ст. 37, п. п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст.ст. 41 і 45 КЗпП.

5.4. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи - на строк не менше ніж 60 календарних днів;

2) відмови безробітного, який не має професії, спеціальності або займав робоче місце, яке не потребує спеціальної підготовки, від проходження професійної підготовки - на строк не менше ніж 30 календарних днів;

3) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи.

Тимчасовою роботою вважається робота, на яку працівник прийнятий строком до двох або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи;

4) порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів (не застосовується до військовослужбовців, зазначених у пп.1 п. 4.3 Порядку);

5) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України “Про зайнятість населення”, які надані безробітному в письмовій формі,- на строк не менше ніж 15 календарних днів;

6) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості,- на строк не менше ніж 60 календарних днів;

7) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних днів.

Якщо особа, якій було скорочено виплату матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації через пропуск занять більше трьох годин протягом учбового дня без поважних причин, але строк скорочення не закінчився, звертається до центру зайнятості після закінчення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, їй скорочується строк виплати допомоги по безробіттю на кількість днів, що залишилися від скорочення матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

5.5. Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі:

1) працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб’єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами) (пп. 1 п. 5.5 розд. 5 в редакції Наказу Міністерства праці та соціальної політики № 216 від 07.07.2005 р.);

2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі);

3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу);

4) проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять);

5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (з дати, зазначеної у повістці) (пп. 5 п. 5.5 розд. 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 216 від 07.07.2005 р.);

6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду);

7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;

8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення);

9) призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття такого права відповідно до медичної довідки);

10) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві);

11) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, указаної у заяві);

12) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після виписки) або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після закінчення строку реєстрації);

13) закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);

14) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);

15) смерті безробітного (з дня смерті);

16) визнання непрацездатною особи з інвалідністю у період перебування її на обліку як безробітної (з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії).

5.6. Якщо під час першої реєстрації безробітному було скорочено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 5.3 та 5.4 Порядку і він був знятий в цей період з обліку та не був працевлаштований, то в разі повторної реєстрації (перереєстрації) у межах двох років строк скорочення продовжує тривати. Увесь строк скорочення зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю.

Якщо така особа працевлаштувалась та в черговий раз визнана безробітною в межах двох років з дня призначення допомоги по безробіттю, то строк скорочення не продовжується, а до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю зараховується строк скорочення до зняття особи з обліку.

7.

6.1. Допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

6.2. Допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки про середню заробітну плату за останнім місцем роботи, трудової книжки, за пред’явленням у разі наявності свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

6.3. Рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

6.4. Для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю центр зайнятості користується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в органах Пенсійного фонду України.

Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв’язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров’я, подають довідку з військового комісаріату або військової частини про строки проходження військової служби, які прирівнюються до страхового стажу, а також розмір і строки виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Відповідні довідки подають також особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та звільнені у зв’язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров’я.

6.5. Якщо на день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона призначається у розмірі, установленому законодавством, до отримання необхідних відомостей, але не більше шести місяців з дня призначення цієї допомоги. Після їх отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю. Якщо зазначені відомості отримані пізніше шести місяців з вини безробітного, то перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється.

6.6. Допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць через банківські установи в установленому порядку.

Допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

6.7. Виплата допомоги по безробіттю в межах її загальної тривалості здійснюється також у разі:

1) хвороби безробітного - на підставі довідки лікувального закладу за підписом головного лікаря, скріпленого печаткою.

За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності вказаної вище довідки допомога по безробіттю може бути отримана іншою особою;

2) надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більше 30 календарних днів протягом календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;

3) сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання безробітного за заочною чи вечірньою формами навчання у навчальних закладах не за направленням державної служби зайнятості - за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом цього періоду;

4) призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із Законом України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”.

8.

6.8. Якщо виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв’язку зі строковою військовою службою, вступом до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва, відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку (за медичним висновком), переїздом на постійне проживання в іншу місцевість, відмовою від послуг державної служби зайнятості з поважних причин та після закінчення цього періоду особа зареєструвалась в державній службі зайнятості як безробітна протягом 30 календарних днів, то їй з дня звернення продовжується виплата допомоги по безробіттю, призначена за попередньою реєстрацією особи як безробітної.

Якщо особа не зареєструвалася в службі зайнятості у строки, зазначені в абзаці першому цього пункту, то виплата допомоги по безробіттю скорочується відповідно до пп. 4 п. 5.4 Порядку.

Зазначені періоди не включаються у дворічний період, протягом якого ця допомога надається.

6.9. Якщо виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв’язку з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, то після закінчення навчання виплачується її залишок за умови збереження права на її отримання.

У разі порушення строку звернення до державної служби зайнятості, зазначеного в договорі між центром зайнятості та безробітним на професійне навчання, виплата допомоги по безробіттю скорочується відповідно до пп. 5 п. 5.4 Порядку.

6.10. У разі перереєстрації, у межах двох років, безробітного, якому виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв’язку зі зняттям з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів, йому виплачується залишок допомоги по безробіттю за умови збереження права на її одержання. При цьому тривалість виплати скорочується відповідно до пп.5 п.5.4 Порядку.

6.11. Про одержання допомоги по безробіттю особою, яка припинила відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і була зареєстрована в установленому порядку як безробітна, центр зайнятості письмово повідомляє місцеві органи соціального захисту населення.

6.12. У разі чергового визнання в установленому порядку особи безробітною, якій виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв’язку з працевлаштуванням, виконанням робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами, зайняттям підприємницькою або іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно. Призначена допомога по безробіттю виплачується в межах цього дворічного періоду.

Розмір допомоги по безробіттю особам, які виконували роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, займалися підприємницькою або іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, залежить від їх участі в страхуванні на випадок безробіття (на добровільних засадах) під час здійснення цієї діяльності. Якщо особа брала участь у страхуванні в цей період та сплачувала страхові внески не менше 26 календарних тижнів протягом року перед настанням безробіття, то розмір допомоги по безробіттю визначається залежно від її середнього доходу та загального страхового стажу.

Якщо особа не брала участі в страхуванні в цей період або сплачувала страхові внески менше 26 календарних тижнів протягом року перед настанням безробіття, то допомога по безробіттю їй призначається у мінімальному розмірі.

6.12.1. Безробітному, якому виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв’язку з відмовою від послуг державної служби зайнятості без поважних причин, набранням законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування, при повторному зверненні до державної служби зайнятості в межах двох років виплачується залишок допомоги по безробіттю за умови збереження права на її одержання.

Зазначені періоди включаються у дворічний період, протягом якого ця допомога надається.

6.13. У разі визнання в установленому порядку особи безробітною за межами дворічного періоду після її працевлаштування допомога по безробіттю визначається відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, то допомога по безробіттю їй не призначається.

6.14. Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у т. ч. встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

9.

6.15. У трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю відповідно до пп. “е” п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993 р.

Усі записи про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю вносяться після видання наказу, але не пізніше тижневого строку.

6.16. Унесення відомостей до трудової книжки про призначення допомоги по безробіттю здійснюється таким чином:

у графі 3 розділу “Відомості про роботу” як заголовок пишеться повна назва центру зайнятості;

під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься;

у графі 2 зазначається дата початку виплати допомоги по безробіттю;

у графі 3 робиться запис: “Розпочато виплату допомоги по безробіттю...” (з посиланням на відповідну статтю Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”);

у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис (дата і номер наказу).

Після цього без підпису посадової особи центру зайнятості трудова книжка повертається безробітному.

6.17. Унесення відомостей про відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю здійснюється таким чином:

у графі 1 зазначається порядковий номер запису;

у графі 2 зазначається дата припинення, відкладення або скорочення виплати допомоги по безробіттю;

у графі 3 робиться запис: “Припинено (відкладено або скорочено) виплату допомоги по безробіттю” із посиланням на відповідний пункт, частину ст. 31 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”;

у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата, номер наказу).

Днем припинення виплати допомоги по безробіттю вважається останній день виплати.

6.18. У разі зняття безробітного з обліку усі записи, внесені центром зайнятості до трудової книжки за час перебування його на обліку, засвідчуються особистим підписом посадової особи центру зайнятості та печаткою центру зайнятості.

10.

7.1. Безробітним, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприянням служби зайнятості протягом одного місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації ними підприємницької діяльності.

Державна служба зайнятості залучає безробітних, які виявили бажання отримати допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, за їх згодою та з урахуванням професійної діагностики до семінарів або організовує навчання основам бізнесу відповідно до чинного законодавства.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю не здійснюється безробітним, яким допомога по безробіттю скорочувалась на підставах, передбачених пп. 2 п. 5.3 та п. 5.4 або припинялась відповідно до пп. 8 п. 5.5 Порядку та особам, які протягом останніх 24 місяців, що передували початку безробіття, були зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності.

7.2. Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному.

Якщо безробітний вже отримав частину призначеної допомоги по безробіттю, то виплачується її залишок.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю особам передпенсійного віку здійснюється на загальних підставах у розмірі річної суми допомоги по безробіттю. Якщо безробітний вже отримав допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів, то йому може бути виплачена одноразова допомога по безробіттю за наступні 360 календарних днів.

Допомога по безробіттю в цьому випадку не підлягає коригуванню у зв’язку зі зміною розміру середньої заробітної плати, що склалася за всіма видами економічної діяльності відповідної області, протягом періоду, за який допомога по безробіттю була виплачена.

7.3. Для розгляду питань щодо отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи:

заяву про надання допомоги;

бізнес-план.

7.4. Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю (або відмову у її виплаті) приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (далі - комісія) щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Висновок комісії надається, виходячи з результатів професійної діагностики безробітного, набутих ним знань з організації підприємницької діяльності та аналізу його бізнес-плану.

Прийняте директором центру зайнятості рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю (або відмову в її виплаті) оформляється наказом, з яким безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис.

Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається протягом 10 робочих днів з дня подання всіх необхідних документів для її призначення, зазначених у п.7.3 Порядку.

Василь Мороз,
юрист

Газета “Юрист консультує”, 22/2008, 16.04.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”