ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
26.07.2007

Справа N 05-5-31/1087

Про визнання недійсними написів
приватного нотаріуса

(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.09.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Швеця В.О. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року у справі N 05-5-31/1087 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна авіакомпанія "Крим", м. Сімферополь, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м. Київ, про визнання недійсними написів приватного нотаріуса,

за участю представників сторін:

позивача: Макеєнко М.В. (дов. N 14-27 від 25.04.2007 р.) ;

відповідача: Ударцев В.В. (дов. N 1.22-6 від 26.02.2007 р.),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року позивач - ТОВ "Міжнародна авіакомпанія "Крим" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - ДП обслуговування повітряного руху України про визнання недійсними написів приватного нотаріуса.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30 січня 2007 року (суддя Качан Н.І.) відмовлено у прийнятті позовної заяви.

Ухвала мотивована посиланнями на ч. 1 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) та на Главу 39 ЦПК України ( 1618-15 ), згідно яких справи, пов'язані з оскарженням виконавчого напису, підвідомчі загальним судам.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року (колегія суддів у складі: Корсака В.А. - головуючий, Коршун Н.М., Михальська Ю.Б.) ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду.

Постанова мотивована посиланнями на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження" від 15.03.2006 р. за N 3538-IV, згідно якого ч. 3 ст. 15 ГПК України ( 1798-12 ) доповнено реченням такого змісту: "Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача".

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишивши без змін ухвалу суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог процесуального права.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.05.2006 р. на підставі виконавчих написів нотаріуса за NN 10234, 10233, 10232, 10231, 10230, 10229, 10228, 10227, 10226, 10225, 10224, 10223, 10222, 10221, 10220, 10219, 10218, 10217, 10216, 10215, 10214, 10213 Державною виконавчою службою АРК було відкрито 22 виконавчі провадження про стягнення з ТОВ "Міжнародна авіакомпанія "Крим" на користь ДП обслуговування повітряного руху України 440 000 грн.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви місцевий господарський суд виходив з положень Глави 39 ЦПК України ( 1618-15 ), згідно яких справи, пов'язані з оскарженням виконавчого напису нотаріуса, підвідомчі загальним судам.

За змістом ст. 285 ЦПК України 1963 р. ( 1502-06 ) в порядку, передбаченому Главою 39 цього Кодексу, розглядалися справи за скаргами на вчинені нотаріальні дії або відмову у вчиненні нотаріальних дій за умови, що така скарга не пов'язана з наявністю спору про право.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 6 постанови від 31.01.1992 року N 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні", якщо заявник оспорює достовірність засвідченого факту, права й обов'язки, основані на вчиненій нотаріальній дії, чи правильність документів, необхідних для цього, або коли іншими особами оспорюються права й обов'язки, набуття яких пов'язане з вчиненням нотаріальних дій, заяви розглядаються в порядку позовного провадження.

Пунктом 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ЦПК України 2004 р. ( 1618-15 ) передбачено, що скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до глави 39 ЦПК України 1963 року ( 1501-06 ), розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України 2004 р. ( 1618-15 ) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У даній справі сторонами є юридичні особи, тобто склад учасників спору відповідає статтям 1, 21 ГПК України ( 1798-12 ), а правовідносини, з яких виник спір, є господарськими.

З урахуванням викладеного, спір у даній справі підлягає вирішенню в господарському суді.

Крім цього, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження" від 15.03.2006 р. за N 3538-IV (набрав чинності з дня опублікування в газеті Урядовий кур'єр, 06.04.2006 р. N 65) ч. 7 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) доповнено реченням такого змісту: "Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача".

Цим же законом ч. 3 ст. 15 ГПК України ( 1798-12 ) доповнено реченням такого змісту: "Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача".

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір, який виник між сторонами, підвідомчий господарським судам, а тому правильно скасував ухвалу місцевого господарського суду про відмову в прийнятті позовної заяви та направив матеріали справи в суд першої інстанції для розгляду.

Матеріали справи свідчать про те, що вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року у справі N 05-5-31/1087 залишити без змін.

Головуючий В.О.Швець

Судді Т.Г.Гоголь

Л.І.Рогач