Перевезення вантажу - дрібниць у документах не буває

Основними документами на перевезення вантажу є:

- товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського оперативного обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи;

- дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та “якісні” - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом,без якого перевезення вантажу не допускається.

Нюанси оформлення ТТН

За Правилами перевезення вантажів, замовник (вантажовідправник) повинен виписувати ТТН у кількості не менше 4 примірників (п. 11.5. Правил перевезення вантажів). Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники ТТН підписом і за необхідності печаткою (штампом). Розподіл примірників ТТН між учасниками вантажоперевезень наведемо на рис. 1.

З рис. 1 можна ознайомитись, звернувшись у відділ "Консультант".

Усі примірники ТТН повинні мати однакову серію і номер. У Правилах перевезення вантажів йдеться про те, що водій в обов'язковому порядку підписує всі примірники ТТН.

Отже, водій не має права відмовитися від підписання ТТН, але часто виникають моменти, коли водій відмовляється підписати ТТН у разі пошкодження, нестачі вантажу, суперечностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем).

Це, щонайменше, неграмотно з юридичної точки зору, тому що за наявності спірної ситуації при розвантаженні у зацікавленої сторони (наприклад, вантажоодержувача замовника) у будь-якому випадку будуть докази того, що дане перевезення здійснювалося саме цим перевізником (наявність договору), а суд, у свою чергу, витребувавши у перевізника дорожній лист (первинний документ обліку вантажних перевезень, який всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення), достовірно переконається, хто з водіїв був за кермом.

Слід звернути увагу на цікавий момент у п. 11.8. Правил перевезення вантажів: “...у тих випадках, коли у товарно-транспортній накладній немає можливості перелічити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної)”.

У цих випадках у ТТН вказується, що до неї додається документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватися для розрахунків із замовником.

Що це означає на практиці?

Найчастіше - це видаткові товарні накладні, які відображають номенклатуру вантажу, що перевозиться. Важливо пам'ятати, що лише у разі посилання у ТТН на наявність такої видаткової накладної водій буде відповідати “поіменно” за перевезений вантаж.

Якщо є видаткова накладна, але немає посилання на неї у ТТН, то за наявності спірної ситуації щодо видаткової накладної (кількість, номенклатура) претензій, до водія пред'явити не можна.

А якщо у ТТН буде посилання на видаткову накладну, а самої видаткової взагалі немає? Що робити в цьому випадку?!

Водій не повинен допустити такої ситуації і прийняти такий вантаж: інакше він буде відповідати “поіменно” за те, про що й уяви не має.

Оформлення акта

У разі пошкодження, знищення, нестачі вантажу, а також у разі суперечностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті обставини, наведені на рис. 2.

З рис. 2 можна ознайомитись, звернувшись у відділ "Консультант".

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Однобічні записи в акті, як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Жодна зі сторін не має права відмовитися від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта, як передбачають Правила перевезення вантажів, кожна зі сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку “Особливі відмітки” і засвідчити підписом відповідної сторони.

На практиці акти, як правило, складаються безграмотно, і добре ще, якщо в акті буде зрозуміло, які конкретно суперечності виникли. Тому водію необхідно, по-перше, уважно прочитати акт по-друге, підписати його, і, по-третє, гранично точно письмово відобразити в акті свої заперечення, виклавши їх поруч зі своїм підписом в акті і поставивши під запереченнями свій підпис (тобто повинно бути два підписи водія).

Оформлення автотранспортних послуг

Розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунка перевізника, який повинен бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з додатком ТТН.

Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з ТТН, а при використанні автомобілів, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника, - тільки дорожніх листів.

Дані дорожнього листа про кількість поїздок, пробіг автомобіля, вагу перевезеного вантажу та інше повинні відповідати даним, зазначеним у ТТН. Якщо на один дорожній лист оформлялося кілька ТТН (у графі 25 дорожнього листа зазначено кілька ТТН), то відповідні дані дорожнього листа повинні відповідати сумі аналогічних даних, зазначених у таких ТТН.

Незалежно від порядку і форми оплати автотранспортних послуг, факт їх надання повинен бути підтверджений актом виконаних робіт (послуг), підписаним керівниками автотранспортного підприємства і замовника.

Бухгалтерський облік вантажоперевезень

У бухгалтерському обліку транспортування вантажу (продукції, товару тощо) відображається в такий спосіб.

У вантажовідправника до моменту передачі права власності на відвантажену продукцію товари та інше вона числяться на балансі вантажовідправника на окремому субрахунку відповідного рахунка.

Після того, як по відвантаженій продукції право власності перейде до покупця (вантажоодержувача), вона (її собівартість) списується на витрати.

Момент переходу права власності визначається за домовленістю сторін. Відбутися це може у момент навантаження готової продукції на автотранспорт, якщо його у вантажовідправника отримує представник вантажоодержувача, або у момент оприбуткування продукції на складі вантажоодержувача, якщо на водія автомобіля, який перевозив вантаж (продукцію), були покладені обов'язки експедитора. За винятком того випадку, коли водій є працівником підприємства-вантажоодержувача, а автомобіль є власним або орендованим підприємством-вантажоодержувачем. У такому випадку, як правило, за умовами договору перехід права власності відбувається у момент отримання водієм-експедитором вантажу (продукції) у вантажовідправника.

У вантажоодержувача-покупця вартість придбаного товару, обладнання, сировини та іншого відображається на балансі у момент переходу до нього від вантажовідправника-постачальника права власності за даними активами.

Як правило, це момент передачі вантажу від вантажовідправника довіреній особі вантажоодержувача при його навантаженні на автомобіль або момент передачі вантажу перевізником (його водієм-експедитором) комірнику вантажоодержувача при розвантаженні автомобіля.

Якихось особливостей відображення у бухгалтерському обліку перевізника і замовника надання та оплата автотранспортних і експедиторських послуг не мають.

Особливості виникають у взаєминах перевізника і замовника (отже, і у їх відображенні у бухгалтерському обліку) лише тоді, коли у процесі транспортування вантажу відбувається його повна або часткова втрата чи псування.

Оскільки відповідальність за схоронність вантажу під час його транспортування покладається на перевізника, то у разі його псування чи втрати у процесі доставки замовник (вантажовідправник або вантажоодержувач) має право на пред'явлення йому претензій. Сума претензій визначається виходячи із суми фактично завданого збитку та умов договору і відображається у замовника за кредитом субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями”.

Розглянемо цю ситуацію за допомогою умовно числового приклада.

Приклад. Фірма “А” (далі - Постачальник) відвантажує товар на суму 1200 грн на умовах передоплати. Собівартість товару 700 грн. Договір купівлі-продажу містить додаткові умови щодо моменту переходу права власності, у зв'язку з чим право власності на даний товар переходить до фірми “Б” (далі - Покупець) у момент його передачі фірмі “В” (далі - Перевізник) від Постачальника. Договір на перевезення товару укладений Постачальником, тому йому належить право на пред'явлення претензії Перевізнику. При прийманні товару Покупцем від Перевізника виявлена відсутність цього товару, про що складено відповідний акт. Покупець пред'являє претензію Постачальнику, як це передбачено договором купівлі-продажу, а Постачальник, у свою чергу, пред'являє претензію Перевізнику. Обидві претензії задовольняються.

Відображення цих операцій у бухгалтерському і податковому обліку подамо у таблиці.

Список використаних документів

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”

Правила перевезення вантажів - Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363

П(С)БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.1999 р. № 290

“Консультант бухгалтера” №14 (450) 7 квітня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)