Рішення : Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Про забезпечення національних інтересів
і національної безпеки у сфері приватизації
та концептуальні засади їх реалізації

( Рішення введено в дію Указом Президента
N 200/2008 від 06.03.2008 )

Розглянувши комплекс проблем, пов'язаних із приватизацією державного майна, Рада національної безпеки і оборони України відмічає наявність системних недоліків у цій сфері, що створює загрозу національним інтересам і економічній безпеці держави.

Законодавство з питань приватизації, насамперед Державна програма приватизації на 2000-2002 роки ( 1723-14 ), не відповідає сучасному рівню розвитку суспільних відносин, закладені у ньому механізми та процедури приватизації є неефективними і непрозорими, що призводить до прийняття економічно необґрунтованих рішень з питань приватизації державного майна, створює передумови для зловживань у цій сфері, перешкоджає сталому розвитку та ефективній структурній перебудові економіки.

Стратегічні цілі та завдання приватизації не визначено та законодавче не закріплено. Зміни до законодавства з питань приватизації мають непослідовний та несистемний характер, що негативно впливає на інвестиційний клімат в Україні.

Непослідовність при прийнятті рішень щодо приватизації окремих об'єктів державної власності призводить до зниження зацікавленості потенційних інвесторів в участі у приватизаційних процесах.

За таких умов удосконалення законодавства з питань приватизації державного майна набуває першочергового значення і потребує комплексного врегулювання за єдиними концептуальними засадами у сфері приватизації.

З огляду на нагальну необхідність удосконалення системи забезпечення національної безпеки у сфері приватизації, з метою реалізації основних напрямів державної політики з питань національної безпеки, визначених статтею 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" ( 964-15 ), щодо забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки, прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Визнати рівень нормативно-правового регулювання засад приватизації державного майна таким, що призводить до ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері приватизації, зниження інвестиційної та інноваційної активності, зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки, ускладнює створення конкурентного середовища в економіці, а відтак створює загрозу національним інтересам і економічній безпеці держави.

2. Вважати такою, що не відповідає національним інтересам, є дестабілізуючим чинником, практику, яка склалася внаслідок діяльності державних органів приватизації у сфері управління об'єктами державної власності під час приватизації, насамперед практику здійснення з порушенням законодавства приватизації державного майна, зокрема підготовки об'єктів державної власності до приватизації, організації їх продажу.

3. Затвердити Концептуальні засади забезпечення реалізації національних інтересів у сфері приватизації (додаються).

4. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити розроблення з урахуванням Концептуальних засад забезпечення реалізації національних інтересів у сфері приватизації та внести в установленому порядку в місячний строк на розгляд Верховної Ради України з подальшим супроводженням законопроекти про:

Державну програму приватизації;

внесення змін до законів з питань приватизації державного майна, управління об'єктами державної власності, зокрема щодо:

- обов'язкового розкриття інформації про потенційних покупців об'єктів приватизації, їх засновників, учасників, у тому числі фізичних осіб;

- визначення при укладенні договору купівлі-продажу об'єктів приватизації переліку виключних умов, у разі невиконання яких договір може бути в установленому порядку розірвано або визнано недійсним;

2) організувати ефективну співпрацю з комітетами Верховної Ради України, депутатськими фракціями у Верховній Раді України щодо доопрацювання з урахуванням пропозицій Президента України та якнайшвидшого прийняття Закону України "Про Фонд державного майна України";

3) віднести у місячний строк паливно-енергетичний, оборонно-промисловий комплекси, транспортну галузь, житлово-комунальне господарство, інші відповідні галузі до переліку стратегічних галузей економіки, приватизація об'єктів яких має здійснюватись відповідно до затверджених у встановленому порядку програм розвитку таких галузей; не допускати до затвердження зазначених програм приватизації об'єктів державної власності цих галузей;

4) не допускати до затвердження Державної програми приватизації:

приватизацію підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, якщо це матиме наслідком монополізацію відповідного ринку товарів;

створення суб'єктів господарювання із змішаною формою власності з передачею до їх статутних фондів об'єктів державної власності;

передачу корпоративних прав, що належать державі у статутному фонді господарської організації, в управління особі, яка є власником незначної частки корпоративних прав такої організації, наслідком чого є отримання цією особою права вирішального впливу на діяльність відповідної господарської організації;

5) розробити та затвердити у тримісячний строк методику прогнозування наслідків та оцінки впливу на стан економічної безпеки держави приватизації підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, містоутворюючих підприємств, а також підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

6) забезпечувати публічність і прозорість приватизації державного майна, зокрема шляхом:

погодження умов приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, шляхом прийняття відповідного рішення на засіданні Кабінету Міністрів України;

проведення громадських слухань щодо доцільності та умов приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

7) передбачати у проекті закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) та проектах державного бюджету на наступні роки цільове спрямування не менш як п'ятдесяти відсотків коштів, одержаних від приватизації державного майна, та інших надходжень, пов'язаних з приватизацією, на фінансування проектів розвитку соціально-економічної інфраструктури, пріоритетних інноваційних та науково-технічних програм, а також на фінансування витрат, пов'язаних з викупом державою акцій (часток, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави, відновлення платоспроможності підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, для запобігання їх банкрутству;

8) не допускати до участі у приватизації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, осіб, зареєстрованих в офшорних зонах та країнах, які занесені FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

5. Генеральному прокуророві України:

1) організувати у тримісячний строк проведення перевірок щодо:

додержання вимог законодавства під час приватизації об'єктів науково-технічної сфери, об'єктів санаторно-курортного призначення, майна дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, закладів культури, а також військового майна;

виконання покупцями зобов'язань, передбачених договорами купівлі-продажу підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, та підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

додержання вимог законодавства щодо віднесення об'єктів державної власності до різних груп об'єктів приватизації, а також під час включення (вилучення) об'єктів державної власності до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

фактів протиправних захоплень об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави або займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, або належать до стратегічних галузей економіки;

2) вжити у місячний строк заходів щодо активізації розслідування кримінальних справ, порушених у зв'язку із протиправними захопленнями об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави або займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, або належать до стратегічних галузей економіки.

6. Запропонувати Верховному Суду України проаналізувати практику застосування судами законодавства з питань приватизації державного майна та забезпечити однакове застосування законодавства судами загальної юрисдикції при розгляді судових справ із зазначених питань.

Голова Ради національної безпеки
і оборони України В.ЮЩЕНКО

Секретар Ради національної
безпеки і оборони України Р.БОГАТИРЬОВА

м. Київ, від 15 лютого 2008 року

Затверджено
рішенням Ради національної
безпеки і оборони України
від 15 лютого 2008 року

Концептуальні засади
забезпечення реалізації національних інтересів
у сфері приватизації

1. Стратегія приватизації державного майна

Пріоритетними завданнями у сфері приватизації державного майна є:

завершення протягом п'яти років приватизації державного майна як широкомасштабного проекту трансформації державної власності;

забезпечення взаємопов'язаності стратегії приватизації державного майна із стратегією розвитку економіки України та її окремих галузей;

перехід на програмні принципи ринкової трансформації у стратегічних галузях економіки під час приватизації об'єктів цих галузей, яка має спиратися на програми розвитку таких галузей;

врахування впливу приватизації підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, містоутворюючих підприємств, а також підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на стан економічної безпеки держави, відповідність програм, планів та умов приватизації цих об'єктів вимогам забезпечення національної безпеки;

перехід від фіскальної до інвестиційне орієнтованої моделі приватизації шляхом цільового спрямування не менш як п'ятдесяти відсотків коштів, одержаних від приватизації державного майна, та інших надходжень, пов'язаних із приватизацією, на фінансування проектів розвитку соціально-економічної інфраструктури, пріоритетних інноваційних та науково-технічних програм, а також на фінансування витрат, пов'язаних з (викупом державою акцій (часток, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами .держави, відновлення платоспроможності підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, для запобігання їх банкрутству;

забезпечення прозорості та аргументованості рішень щодо приватизації об'єктів державної власності, особливо підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

налагодження системної протидії будь-яким позаприватизаційним способам відчуження об'єктів державної власності, зокрема заборона створення суб'єктів господарювання із змішаною формою власності з передачею до їх статутних фондів об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

недопущення дроблення під час приватизації контрольного пакета акцій підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, або підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та передачі корпоративних прав, що належать державі у статутному фонді господарської організації, в управління особі, яка є власником незначної частки корпоративних прав такої організації, наслідком чого є отримання цією особою права вирішального впливу на діяльність відповідної господарської організації;

неприпустимість запровадження норм законодавства, які матимуть наслідком:

- порушення прав власності під час приватизації, а також у післяприватизаційний період;

- погіршення умов для підприємництва та інвестування;

- погіршення умов діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки та доведення їх до банкрутства.

2. Перехід на програмні принципи ринкової трансформації стратегічних галузей економіки

З метою забезпечення реалізації програмних принципів ринкової трансформації стратегічних галузей економіки має бути, зокрема:

віднесено паливно-енергетичний, оборонно-промисловий комплекси, транспортну галузь, житлово-комунальне господарство, інші відповідні галузі до переліку стратегічних галузей економіки, приватизація об'єктів яких має здійснюватись відповідно до затверджених у встановленому порядку програм розвитку таких галузей;

затверджено Кабінетом Міністрів України програми розвитку стратегічних галузей економіки, складовою яких мають бути галузеві програми приватизації, в яких, зокрема, визначатимуться вимоги щодо:

- удосконалення системи державного регулювання відносно приватизованих об'єктів відповідних галузей;

- термінів та способів приватизації об'єктів стратегічних галузей економіки;

- здійснення приватизації підприємств, діяльність яких має суттєвий вплив на функціонування відповідної стратегічної галузі економіки, за індивідуальними планами, з визначенням особливих умов приватизації, зокрема щодо залучення портфельних інвесторів, розміру пакета акцій (часток, паїв), що пропонується для продажу;

- обмеження за кваліфікаційними вимогами участі потенційних покупців у приватизації контрольних пакетів акцій (часток, паїв) підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів;

- стимулювання залучення інвестицій у розвиток приватизованих об'єктів стратегічних галузей економіки;

удосконалено систему державного регулювання монополізованих ринків у зв'язку з приватизацією підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів;

удосконалено систему управління об'єктами державної власності з метою створення сприятливих умов для залучення ефективних інвесторів та підвищення їх конкурентоспроможності;

визначено особливості приватизації підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, містоутворюючих підприємств, а також підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

передбачено залучення, у разі необхідності, консультантів під час розроблення індивідуальних планів приватизації об'єктів державної власності, проведення міжнародного аудита тощо з метою підвищення ефективності підготовки відповідних об'єктів до приватизації;

визначено небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки;

скорочено, з урахуванням здійснених ринкових перетворень та вдосконалення регуляторних механізмів, перелік видів діяльності, що зумовлюють віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають загальнодержавне значення, та уточнено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

визначено чіткий порядок віднесення об'єктів державної власності до різних груп об'єктів приватизації.

3. Удосконалення порядку приватизації об'єктів державної власності

Удосконалення порядку приватизації об'єктів державної власності має здійснюватись через:

удосконалення порядку корпоратизації державних підприємств та їх передприватизаційної підготовки, зокрема щодо прозорості прийняття рішень стосовно зміни організаційно-правової форми державних підприємств, внесення їх до переліків об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, визначення умов їх приватизації;

проведення громадських слухань щодо умов приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

запровадження спрощеного порядку приватизації об'єктів приватизації, які не користуються попитом;

усунення умов, які обмежують можливість участі потенційних покупців у приватизації, призводять до застосування неконкурентних способів приватизації інвестиційно привабливих об'єктів;

запровадження обов'язкового розкриття інформації про потенційних покупців об'єктів приватизації, їх засновників, учасників, у тому числі фізичних осіб;

виключення можливості участі у приватизації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, осіб, зареєстрованих в офшорних зонах та країнах, які занесені FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

обов'язкове врахування вартості об'єктів інтелектуальної власності при визначенні стартової ціни об'єктів приватизації;

удосконалення порядку приватизації об'єктів державної власності разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, з метою запобігання продажу таких об'єктів за вартістю, яка є меншою за визначену в установленому порядку вартість земельної ділянки;

посилення відповідальності експертів-оцінювачів та посадових осіб Фонду державного майна України за дії, внаслідок яких державі завдано збитків через заниження вартості об'єктів приватизації, а також за інші зловживання при оцінці об'єктів приватизації;

недопущення приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, якщо це матиме наслідком монополізацію відповідного ринку товарів;

обмеження участі у приватизації підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів, та підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, потенційних покупців - суб'єктів господарювання (у тому числі нерезидентів), державна частка у статутному фонді яких перевищує двадцять п'ять відсотків;

запровадження механізму реалізації надлишкового нерухомого майна, закріпленого на праві оперативного управління та праві господарського відання, виключно через органи приватизації з поверненням отриманих коштів суб'єктам господарювання.

4. Післяприватизаційна політика держави

Післяприватизаційна політика держави має здійснюватися на засадах, зокрема:

визначення при укладенні договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації переліку виключних умов, у разі невиконання яких договори може бути в установленому порядку розірвано або визнано недійсними;

диференціації строків різних видів інвестиційних зобов'язань, передбачених договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації, залежно, зокрема, від фінансового стану об'єкта приватизації, його впливу на навколишнє природне середовище, а також посилення контролю за їх виконанням щодо підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та науково-дослідних (науково-технічних) установ;

повернення приватизованих об'єктів у державну власність виключно у судовому порядку;

вивчення питання щодо доцільності запровадження інституту "золотої акції" для держави;

удосконалення механізму застосування запобіжних заходів та заходів забезпечення позову при вирішенні господарських спорів, інформування акціонерів товариства про участь товариства у корпоративному конфлікті, унеможливлення протиправного блокування фінансово-господарської діяльності товариства.