Щодо порядку укладення договору довічного утримання

ПИТАННЯ: Я уклала договір довічного утримання з непрацездатною сусідкою 1918 року народження, за яким вона передала мені житловий будинок. Чи підлягає договір довічного утримання нотаріальному посвідченню? Які мої зобов’язання стосовно догляду за сусідкою?

ВІДПОВІДЬ: Ст. 744 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, і якщо за цим договором передається набувачеві у власність нерухоме майно, то він підлягає державній реєстрації.

Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я, а набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа.

Відповідно до ст. 334 ЦК набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), з моменту державної реєстрації.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Набувач може бути зобов’язаний забезпечити відчужувача житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.

Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Василь Мороз,
юрист

Газета “Юрист консультує”, 48/2007, 28.12.2007
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”