Особливості обліку у рослинництві

Сучасна аграрна політика нашої держави є важливим напрямком переведення економіки на ринкові відносини. Вона спрямована на вдосконалення виробничих відносин в агропромисловому комплексі шляхом впровадження різноманітних форм оренди, підряду тощо. Поява нових господарських структур різних форм власності та господарювання в аграрному секторі економіки, розвиток міжнародних економічних зв'язків призводить до зростання ролі бухгалтерського обліку як необхідної умови отримання достовірної інформації для прийняття правильних господарських рішень. Ця стаття допоможе розібратися з правилами ведення обліку у рослинництві, допоможе правильно віднести та розподілити витрати, відобразити проводки, поставити бухгалтерський облік на підприємствах рослинництва.

Рослинництво як галузь народного господарства характеризується низкою особливостей:

- вплив природних факторів;

- вплив соціальних факторів.

Земля і рослини є не лише засобом, але й предметами праці. На процес виробництва у сільському господарстві впливають також й погодні умови.

Ці особливості необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку.

Виробничий цикл у рослинництві триває значний час:

- до одного року (кукурудза, зернові культури тощо);

- кілька років (вирощування багаторічних насаджень).

Основою організації та технології бухгалтерського обліку є загальна нормативна база з бухгалтерському обліку, а саме Закон № 996 і розроблені згідно з цим Законом нормативні документи, національні стандарти (положення) у бухгалтерському обліку. На організацію і технологію бухгалтерського обліку значною мірою впливають закони України з оподаткування.

Наказом № 49 затверджені реєстри і Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу.

Особливості сільськогосподарського виробництва вимагають, разом із застосуванням загальних форм первинних документів, також застосування і спеціальних.

Наприклад, у рослинництві застосовуються спеціальна форма № 119 “Акт використання насіння і посівного матеріалу”, форма № 118 “Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохимикатів та пестицидів”

Згідно з Методичними рекомендаціями № 132, а також Методичними рекомендаціями № 1315 витрати у рослинництві враховуються за такими статтями:

прямі матеріальні витрати:

- витрати цінностей (матеріалів), використаних безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції (суми цих витрат відносяться на собівартість продукції з початку її виробництва), а саме: вартість насіння і садивного матеріалу, добрив, палива, засобів захисту рослин та інших матеріалів;

прямі витрати на оплату праці:

- основна і додаткова заробітна плата штатних працівників;

- основна і додаткова заробітна плата найманих і залучених осіб, зайнятих безпосередньо на вирощуванні культур і на роботах незавершеного виробництва;

- витрати на заохочення за якість виконаних робіт, економію матеріальних витрат;

- надбавки до заробітної плати працівникам рослинництва;

- натуральна оплата працівникам рослинництва;

відрахування на соціальні заходи:

- внески на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- внески на обов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- внески на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

- внески на обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві;

інші прямі витрати:

- плата за оренду земельних і майнових паїв, основних засобів, платежі за страхуванням майна, суми резерву відпускних;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт необоротних активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема їх амортизацію, витрати на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання;

- податки і збори (обов'язкові платежі), які згідно із законодавством віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- інші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу загальновиробничих витрат (на сільськогосподарських підприємствах вони не діляться на постійні та змінні згідно з п. 2.21 Методичних рекомендацій № 132) включаються:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці, відрахування на соціальні заходи і медичне страхування та витрати на оплату службових відряджень апарата управління і фахівців підрозділів тощо);

- амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технологій та організацію виробництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих вдосконаленням технологій та організацію виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інші витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами і якістю продукції, робіт, послуг тощо);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;

- інші витрати (втрати від браку і простоїв тощо);

- плата за оренду землі і майна виробничого призначення;

- сума нарахованого фіксованого податку наприкінці звітного періоду (року) - цю суму розподіляють між об'єктами обліку витрат продукції рослинництва пропорційно до площ сільськогосподарських угідь, зайнятих відповідними культурами.

До складу загальновиробничих витрат включаються також окремі види витрат за всіма напрямками діяльності господарства, а саме:

- витрати на утримання основних засобів, включаючи орендну плату, які обслуговують виробничі процеси в різних напрямках діяльності господарства;

- витрати на утримання складів для зберігання виробничих запасів (крім складів для зберігання запасів на реалізацію);

- витрати на пожежну охорону;

- поточні витрати, пов'язані з утриманням засобів природоохоронного призначення(очисних споруд, фільтрів тощо);

- оплата послуг сторонніх організацій щодо приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів тощо.

Ці витрати враховуються на окремому субрахунку рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” і розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат відповідно до облікової політики підприємства (наприклад, пропорційно заробітній платі основних виробничих робітників або пропорційно загальній сумі витрат за вирахуванням вартості насіння).

Згідно з Інструкцією № 291 рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” повинен закриватися щомісяця, тобто, Загальновиробничі витрати розподіляються між об'єктами витрат наприкінці кожного місяця. Враховуючи специфіку сільського господарства, загальновиробничі витрати потрібно списувати після закінчення року.

Порядок розподілу загальновиробничих витрат на сільськогосподарських підприємствах розглянемо на числовому прикладі.

Приклад 1. У звітний період сума загальновиробничих витрат рослинництва складає 95000грн, Загальновиробничі витрати тваринництва - 150 000 грн.

У наказі про облікову політику підприємства визначено, що Загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно сумі прямих витрат, за вирахуванням вартості насіння у рослинництві, кормів-у тваринництві.

Розподіл загальновиробничих витрат відобразимо у табл. 1.

Розподіл загальновиробничих витрат у рослинництві

Об'єктами обліку витрат у рослинництві є окремі сільськогосподарські культури, а також виконані роботи у незавершеному виробництві (витрати під врожай наступного року)

Для обліку витрат і виходу продукції основного виробництва використовують рахунок 23 “Виробництво”, субрахунок 231 “Рослинництво”. Рахунок балансовий, активний, операційний, калькуляційний. За дебетом ведеться облік зібраних витрат, а за кредитом - облік виробленої продукції.

За кредитом субрахунку 231 “Рослинництво” враховують сільськогосподарську продукцію рослинництва і додаткові біологічні активи за їх справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу в кореспонденції з дебетом рахунків:

21 “Поточні біологічні активи”;

27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”;

208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” - на вартість кормів, насіння та садивного матеріалу, отриманого від врожаю;

99 “Надзвичайні витрати” - на суму витрат по посівах, що загинули від стихійних лих.

Наприкінці року на суму перевищення фактичних доходів над первісним визнанням власної продукції рослинництва (кредит рахунка 231 “Рослинництво”) над витратами рослинництва (дебет рахунка 231 “Рослинництво”) дебетують рахунок 231 “Рослинництво” і кредитують субрахунок 710 “Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які враховуються за справедливою вартістю”. Якщо витрати за виробництвом сільськогосподарської продукції або додаткових біологічних активів перевищують суму фактичних доходів від первісного визнання сільськогосподарської продукції, то на суму перевищення дебетують субрахунок 940 “Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які враховуються за справедливою вартістю” і кредитують субрахунок 231 “Рослинництво”

Пропонуємо основні бухгалтерські проводки, що застосовуються при обліку у рослинництві (табл. 2).

Основні господарські операції у рослинництві

Значна частина продукції рослинництва використовується у господарствах на кормові цілі. Відповідно до діючого порядку обліку на субрахунку 231 “Рослинництво” ведеться не тільки виробництво цієї продукції, але й її переробка, з доведенням до стану, придатного для згодовування твариною. Для цього відкривають аналітичні рахунки :

- заготівля сінажу;

- заготівля силосу.

Облік витрат і виходу продукції по заготівлі сінажу ведеться за дебетом аналітичного рахунка, включаючи витрати на виробництво сінажу та сінажну масу. Облік готової продукції сінажу ведеться за плановою собівартістю, з коригуванням наприкінці року до фактичної.

Загальну масу заготовленого сінажу та силосу визначають шляхом множення його обсягу на масу 1м³.

Окремим об'єктом обліку витрат у рослинництві є види сільськогосподарських робіт під врожай майбутнього року. Аналітичний облік витрат під врожай майбутнього року ведеться за кожним найменуванням робіт, а саме:

- посів озимих зернових на зерно;

- підняття зябу;

- внесення органічних добрив;

- внесення мінеральних добрив;

- посів овочевих культур на зиму;

- снігозатримання;

- підготовка теплиць.

Аналітичні рахунки можуть відкриватися у розрізі культур, якщо відомо, під яку саме культуру виконуються роботи, наприклад, “Озима пшениця врожаю майбутнього року”.

Усі витрати у незавершеному виробництві на аналітичних рахунках враховують за тією номенклатурою статей, що й витрати під врожай поточного року. У наступному році зазначені витрати підлягають розподілу.

У більшості випадків виконуються такі сільськогосподарські роботи під врожай майбутнього року, які неможливо віднести на конкретну культуру, оскільки в момент їх здійснення ще незрозуміле, на вирощування яких культур вони відносяться. Витрати минулого року на виконання сільськогосподарських робіт списують на витрати поточного року шляхом розподілу. Розподіл цих витрат здійснюється за кожною статтею пропорційно до фактичної площі посіву кожної культури, не пізніше 1 липня, коли стане відомо, яку площу займає конкретна культура.

Розрахунок розподілу фактичних витрат
минулого року по культурах поточного року

Об'єктом розрахунку собівартості у рослинництві є окремий вид основної, супутньої та побічної продукції, отриманої при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Визначення виробничої собівартості за видами сільськогосподарських культур:

- зерна, насіння соняшника - франко-ток (включаючи витрати на доочищення і сушіння);

- коренеплодів, картоплі, овочів та інших технічних культур - франко-поле (місце зберігання);

- зеленої маси на силос - франко-місце силосування;

- зелених кормів - франко-місце зберігання;

- зеленої маси на корм - франко-місце споживання.

Фактична кількість сільськогосподарської продукції визначається за вирахуванням мертвих відходів, усушки, чаду зеленої маси в процесі ферментації.

Собівартість соломи, стебел кукурудзи, соняшника та іншої побічної продукції визначається виходячи з розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування та інші роботи, пов'язані із заготівлею основної та побічної продукції.

Витрати на вирощування і збирання зернових культур складають собівартість зерна, зернових відходів і соломи.

Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновими відходами, при цьому зерно береться за одиницю, а зернові відходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, який розраховується за вмістом в них повноцінного зерна.

Приклад 2. Підприємство зібрало 5000 центнерів повноцінного зерна озимої пшениці та 300 центнерів зернових відходів зі вмістом зерна 60%. Витрати на вирощування цієї культури склали (без вартості соломи) 160 000 грн. Собівартість отриманої продукції розраховується в такий спосіб:

- обсяг повноцінного зерна в зернових відходах складає:

(300 ц х 60):100 =180 ц;

- загальний обсяг з урахуванням зернових відходів складає:

(5000+180) = 5180 ц;

- собівартість 1 ц повноцінного зерна складає:

(160000 : 5180) = 30,89 грн;

- собівартість 1 ц зернових відходів складає: (30,89 х 180):300 = 18,53 грн.

Пропонуємо технологічні карти, розроблені фахівцями Головного Управління сільського господарства і продовольства Харківської облдержадміністрації та науковими співробітниками Харківського державного технічного університету сільського господарства, в яких узагальнено методику практичної розробки технологічних карт вирощування сільськогосподарських культур. Зазначені таблиці допоможуть бухгалтерам у правильному розрахунку виходу основної та побічної продукції за зазначеними видами продукції рослинництва.

Технологічна карта

Список використаних нормативно-правових актів

Закон № 996 - Закон України від 16.07.1999 p. № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”

Методичні рекомендації № 132 - Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики України від 28.05.2001 р. № 132

Методичні рекомендації № 1315 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2006 р. № 1315

Інструкція № 291 - Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291

Наказ № 49 - Наказ Мінагрополітики України від 03.07.2001 р. № 49 “Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій з організації і ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу”

“Консультант бухгалтера” № 44 (428) 29 жовтня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)