Автомобільний транспорт

ПИТАННЯ: У якому розмірі підприємство може відносити до складу валових витрат витрати на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортного засобу, який відповідно до техпаспорта класифікується як вантажопасажирський з числом місць для сидіння 7, включаючи водія?

ВІДПОВІДЬ: Основні принципи організації та діяльності автомобільного транспорту встановлені Законом № 2344. Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 зазначеного Закону, автомобільний транспортний засіб - це дорожній транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів чи виконання спеціальних робочих функцій. Тобто, розподіл автотранспорту на види здійснюється залежно від його призначення. Від такого розподілу залежить і податковий облік господарських операцій з придбання та експлуатації автотранспорту. Так, згідно з нормами пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку, платник податку може віднести до складу валових витрат тільки 50 % витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів і оперативну оренду легкових автомобілів. Послуги з технічного обслуговування і ремонту автотранспорту та його складових надаються відповідно до правил, затверджених наказом № 792. Згідно з п. 24 зазначеного наказу, виконавець повинен оформити окремі фінансові документи на оплату матеріалів і послуг з технічного обслуговування та окремі документи на оплату матеріалів і виконані роботи з ремонту. Після виконання робіт підприємство-замовник отримує такі документи:

- рахунок про витрати, пов'язєчі з виконанням технічного обслуговування (крім гарантійного);

- рахунок про витрати, пов'язані з виконанням ремонту;

- гарантійний талон;

- додатки до експлуатаційної документації за необхідності;

- довідку-рахунок на номерні складові частини, придбані та встановлені виконавцем на ДТЗ;

- довідку про колір (основний колір) ДТЗ, якщо цей колір змінено під час ремонту;

- приймально-здавальний акт підприємства, яке має право на випробування обладнання паливних систем ДТЗ і виконало це випробування.

Платник податку може самостійно здійснювати роботи з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту, якщо, згідно з вимогами ст. 22 Закону № 2344:

- має власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам;

- роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт;

- має виробничі будівлі, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам.

Витрачені пально-мастильні матеріали списуються у розмірі їх фактичної вартості з урахуванням норм витрат пально-мастильних матеріалів на підставі подорожніх листів.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджені наказом № 43.

Оскільки норми витрат палива і мастильних матеріалів залежать від марки автомобіля та умов його експлуатації, марка автомобіля, зазначена у подорожньому листі, повинна відповідати фактичним даним реєстраційного документа на транспортний засіб.

Витрати на пально-мастильні матеріали для вантажного автотранспорту, що використовується у господарській діяльності платника податку, за умови наявності підтвердних документів, у межах норм відносяться до складу валових витрат, згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку.

Для легкових автомобілів порядок віднесення витрат на придбання палива і мастильних матеріалів до складу валових витрат визначений пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку, яким, зокрема, встановлено, що не включаються до складу валових витрат (крім витрат на оплату праці) 50 % таких витрат платника податку. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доказу зв'язку зазначених витрат з його господарською діяльністю.

Згідно з порядком узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів, затвердженим наказом № 338, вантажопа-сажирський автомобіль - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення як пасажирів, так і вантажів.

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2344, під легковим автомобілем слід розуміти виключно пасажирський транспортний засіб з числом місць для сидіння не більше дев'яти з місцем водія включно.

Таким чином, підприємство може віднести витрати на придбання пально-мастильних матеріалів для вантажопасажирського автомобіля до складу валових витрат у межах установлених наказом № 43 норм витрат.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон № 2344 - Закон України від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ “Про автомобільний транспорт” у редакції від 23.02.2006 p. № 3492-IV.

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Наказ №792 - Наказ Мінтрансу України № 792 від 11.11.2002 р. “Про затвердження правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів”.

Наказ № 43 - Наказ Мінтрансу України від 10.02.1998 р. № 43 “Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті”.

Наказ № 338 - Наказ Мінтрансу України від 22.06.2000 р. № 338 “Про затвердження Порядку узгодження нормативної документації на Конструкцію транспортних засобів”.

“Консультант бухгалтера” № 37 (421) 10 вересня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою),
22789 (російською мовою)