КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Про вахтовий метод роботи та строковий трудовий договір

ПИТАННЯ: 1. Чи можна вважати, що робітники працюють за вахтовим методом, якщо вони добираються з постійного місця проживання до дислокації підприємства не менш як 5-12 год та працюють за графіком, при цьому місячна норма часу зберігається? Які надбавки в такому разі виплачуються?

2. Яким має бути трудовий договір (тип чи форма договору) з працівником на один місяць, на виконання одноразових робіт? Які документи має бути подано під час оформлення трудового договору з підсобним робітником, маляром чи фахівцем?

ВІДПОВІДЬ: 1. Згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до ухвалення відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовано законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Оскільки в Україні акти законодавства, що регулювали б особливості трудових відносин за вахтовим методом організації робіт на підприємствах, не ухвалювались, нині залишаються чинними Основні положення про вахтовий метод організації робіт, затверджені постановою Держкомпраці, Секретаріату ВЦРПС та Мінохоронздоров'я від 31.12.87 р. № 794/3382.

Як передбачено п.1.1 Основних положень, вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, заснована на використанні трудових ресурсів поза місцем їхнього постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівників до місця постійного проживання. Робота організовується за спеціальним режимом праці, як правило, за підсумованого обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається в місцях постійного проживання.

Додатком до Основних положень передбачено Перелік підприємств, організацій і об'єктів, на яких може застосовуватися вахтовий метод організації робіт. За нинішніх умов застосування вахтового методу роботи не можна обмежуватись названим Переліком, оскільки відповідно до ст.7 Закону України "Про колективні договори і угоди" в колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціальне- економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Цей метод роботи може бути застосовано в разі значного віддалення виробничих об'єктів (ділянок) від місця знаходження підприємства, установи й організації, за недоцільності виконання робіт звичайними методами, а також з метою скорочення термінів будівництва в необжитих і віддалених районах і в районах цього регіону, не забезпечених відповідними трудовими ресурсами.

Рішення про запровадження вахтового методу організації робіт має бути ухвалено наказом по підприємству, установі, організації, погоджено з виборним органом первинної профспілкової організації. Конкретні умови застосування такого методу роботи має бути встановлено підприємствами в колективних договорах.

Доставляють працівників на вахту організовано від місця знаходження підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад економічно доцільними видами транспорту. Для доставки працівників може використовуватися транспорт, що належить підприємствам, котрі застосовують вахтовий метод.

Проїзд працівників від місця їхнього постійного проживання до пункту збору і місця роботи (об'єкта, ділянки) і назад оплачується підприємством.

За вахтовим методом робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст.50 та 51 КЗпП.

Дні знаходження в дорозі до місця роботи і назад в норму робочого часу не включаються і можуть припадати на дні міжвахтового відпочинку.

Роз'їзний характер робіт передбачає виконання робіт на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організації, у зв'язку з поїздками в неробочий час від місця знаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті і назад, що складає не менш як дві-три години на день.

Працівникам, які виконують роботи на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування організації, у зв'язку з поїздками в неробочий час від місця знаходження організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті і назад установлюються надбавки за роз'їзний характер робіт.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оплату праці" підприємства самостійно встановлюють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, а також умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсаційних і гарантійних виплат у колективних договорах з обов'язковим дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування й оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо).

Крім того, в колективному договорі може бути встановлено більш високі гарантії, ніж передбачено законодавством, генеральною та галузевою (регіональною) угодами (ст.7 Закону України "Про колективні договори і угоди").

Виходячи з викладеного, підприємство самостійно вирішує доцільність установлення та розмір надбавок (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер.

У випадку, коли підприємство вирішило встановити надбавку до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, слід керуватися нормами постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. № 490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер" (зі змінами, внесеними постановою від 13.08.99 р. № 1480).

Перелік працівників, яким установлюється зазначена надбавка, а також її розмір установлюється підприємством у колективному договорі самостійно.

2. Відповідно до ст.21 КЗпП трудовий договір може бути:

- безстроковим, що укладається на невизначений строк;

- на визначений строк, установлений за погодженням сторін;

- таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Працівникові, якого приймають на роботу за строковим трудовим договором, слід запропонувати зазначити в заяві про прийняття на роботу на строковий характер трудового договору.

Статтею 24 КЗпП визначено, що під час укладання трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я тощо.

Департамент з питань державного
регулювання заробітної плати та умов праці і
відділ правового регулювання проблем у сфері праці

“Праця і зарплата” № 32 (564), серпень 2007
Передплатний індекс:30214