Документ втратив чиннiсть!

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

НАКАЗ
29.03.2007 N 191

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 квітня 2007 р. за N 373/13640

(Наказ скасовано на підставі Розпорядження
Кабінету Міністрів України
N 166-р від 10 березня 2017
р.)

Про затвердження Правил пожежної безпеки
для суден, що використовуються в сфері
дозвілля, відпочинку та розваг

Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) та Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1539, наказую:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розваг, що додаються.

2. Українському науково-дослідному інституту пожежної безпеки (Откідач М.Я.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Керівникам Державного департаменту пожежної безпеки, головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, ректорам вищих навчальних закладів МНС, начальнику вищого професійного училища цивільного захисту довести до відома та організувати вивчення особовим складом підпорядкованих їм підрозділів вимог Правил пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розваг.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Романченка В.О.

Міністр Н.Шуфрич

Затверджено
Наказ Міністерства України
з питань надзвичайних
ситуацій та у справах
захисту населення
від наслідків Чорнобильської
катастрофи
29.03.2007 N 191

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 квітня 2007 р. за N 373/13640

Правила
пожежної безпеки для суден, що використовуються
в сфері дозвілля, відпочинку та розваг

1. Загальні положення

1.1. Правила пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розваг (далі - Правила), встановлюють основні вимоги пожежної безпеки, чинність яких поширюється на стоянкові судна, на пасажирські судна, які постійно або тимчасово експлуатуються біля причалу (берега), а також на судна, що стаціонарно встановлені на березі і використовуються як готелі, ресторани та інші подібні заклади (далі - судна-об'єкти).

Ці Правила розроблені на підставі Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) і є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, що перебувають на території України, та юридичними особами незалежно від форм власності та виду їх діяльності.

Технічні вимоги до конструкцій, наведених в цих Правилах, застосовуються до суден-об'єктів, які стаціонарно встановлені на березі. Якщо передбачається тимчасове використання стоянкового судна, то його протипожежне обладнання та системи повинні відповідати вимогам цих Правил тільки при зміні штатних режимів роботи суднових енергетичних установок, що забезпечують режими стоянки, а також при зміні пасажиромісткості.

Судна, що знаходяться на плаву, повинні відповідати вимогам Правил Регістру судноплавства України або вимогам документів іншого класифікаційного товариства у разі укладеного з ним договору Міністерством транспорту та зв'язку України (далі - класифікаційне товариство).

Судна, що знаходяться на плаву, повинні мати діючі документи класифікаційного товариства.

Зміни щодо використання судна за новим призначенням повинні бути засвідчені документами класифікаційного товариства, клас якого має судно.

1.2. У разі зміни функціонального призначення суден та їх приміщень повинні виконуватися вимоги пожежної безпеки, що встановлені нормативними документами відповідно до їх нового призначення.

1.3. Якщо на судні-об'єкті є екіпаж, то відповідальність за забезпечення пожежної безпеки несе капітан судна або особа, яка виконує його обов'язки.

1.4. Перед початком роботи судна-об'єкти повинні бути перевірені органами державного пожежного нагляду (далі - держпожнагляд) на кожному новому місці. Введення в експлуатацію нових суден-об'єктів (ресторанів, барів, готелів тощо), які стаціонарно встановлені на березі або постійно експлуатуються біля причалу (берега) без дозволу держпожнагляду забороняється. Видача дозволу здійснюється відповідно до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 року N 150 (НАПБ Б.07.018-2001).

1.5. За порушення вимог цих Правил, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів держпожнагляду, невиконання їх приписів і постанов особи притягуються до відповідальності згідно із законодавством України.

2. Визначення термінів

У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

2.1. Регістр судноплавства України - національне класифікаційне товариство, яке здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річних торговельних суден.

2.2. Стоянкове судно - несамохідна плавуча споруда з корпусом понтонного типу або суднового утворення, яке, як правило, експлуатується біля причалу (берега). До таких суден належать плавучі гуртожитки та готелі, плавучі майстерні, плавучі судна-склади, причальні понтони, дебаркадери, плавресторани (бари, казино, дискотеки, ігрові зали тощо).

2.3. Власник - фізична чи юридична особа, що експлуатує судно-об'єкт від свого імені незалежно чи належить воно їй на праві власності, чи вона використовує його на інших законних підставах.

2.4. Екіпаж судна-об'єкта - особовий склад судна, який забезпечує живучість та безпеку експлуатації судна.

2.5. Працівники судна-об'єкта - персонал, який обслуговує екіпаж судна (при його наявності) і людей, що мешкають (відвідувачів) на судні-об'єкті.

2.6. Приміщення суміжні - приміщення, відділені одне від одного перебіркою, палубою або іншою подібною конструкцією, що розділяє їх постійно, без вирізів або з постійно закритими вирізами, при цьому відсіки і приміщення, дотичні один з одним кутами, суміжними не вважаються. Приміщення, відділені одне від одного знімними конструкціями або мають вирізи, що не закриваються, в перебірці або палубі, що розділяє їх, розглядаються як одне загальне приміщення.

2.7. Відсік - частина внутрішнього простору судна, обмежена днищем, бортами, палубою перебірок та двома сусідніми поперечними водонепроникними перебірками або піковою перебіркою.

2.8. Житлові приміщення - каюти для обслуговуючого персоналу (екіпажу) і відвідувачів (мешканців), салони, канцелярії, санітарно-гігієнічні приміщення, закриті плавальні басейни, спортивні зали, кают-компанії, їдальні, курильні, приміщення для ігор і розваг, офіси, буфети (які не мають обладнання для приготування гарячої їжі).

2.9. Службові приміщення - камбузи (кухні), приміщення для кип'ятильників, суднові майстерні і подібні їм приміщення, обладнання яких працює на твердому, рідкому, газоподібному паливі або від суднової електромережі, прасувальні, сауни, швейні майстерні, буфетні, провізійні комори, комори різних суднових запасів, посудомийні, заготівельні.

2.10. Вигородка - вертикальна чи похила стінка з набором чи без нього, що розділяє приміщення усередині відсіку судна.

2.11. Перебірка - вертикальна стінка з листів та набору, що розділяє внутрішній простір корпусу судна на відсіки чи обмежує надбудови та рубки судна.

2.12. Палуба надводного борту - палуба, від якої розраховується надводний борт.

2.13. Палуба надбудови - палуба, що обмежує зверху надбудову в цілому чи кожний її ярус.

2.14. Палуба рубки - палуба, що обмежує зверху рубку в цілому чи кожний з її ярусів.

2.15. Вогнестійкі конструкції або конструкції типу А - конструкції, утворені перебірками або палубами, що:

виготовлені зі сталі або іншого рівноцінного матеріалу;

мають достатню жорсткість;

виготовлені так, щоб запобігати проходженню диму і полум'я до кінця одногодинного стандартного випробування на вогнестійкість;

ізольовані негорючими матеріалами та забезпечують на стороні, протилежній температурному впливу, зростання середньої температури конструкції не більше ніж на 140 град.С і в будь-якій окремій точці не більше ніж на 180 град.С від початкової протягом 60, 30, 15 або 0 хв. залежно від чого конструкціям присвоюється клас А-60, А-30, А-15 або А-0 відповідно.

3. Організаційні заходи щодо забезпечення
пожежної безпеки суден

3.1. Забезпечення пожежної безпеки на суднах-об'єктах покладається на їх власників (капітана) або осіб, що виконують його обов'язки, а виконання вимог цих Правил покладається на екіпаж (при його наявності) та працівників судна-об'єкта.

Особи, що мешкають або перебувають на судні-об'єкті, зобов'язані дотримуватися і виконувати вимоги цих Правил, не повинні допускати дій, що можуть призвести до виникнення пожежі та створення загрози для життя і здоров'я людей, що знаходяться на цьому судні-об'єкті.

3.2. Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки під час оренди судна-об'єкта (частково або повністю) визначаються в договорі оренди. У разі, якщо в договорі це питання не обумовлено, забезпечення пожежної безпеки покладається на орендодавця в частині оснащення об'єкта оренди засобами протипожежного захисту, забезпечення його евакуаційними шляхами та іншими протипожежними заходами, а на орендаря - у частині дотримання протипожежного режиму, утримання у справному стані наявних засобів виявлення та гасіння пожеж.

3.3. Власник (капітан) судна-об'єкта та уповноважені ним особи, а також орендарі зобов'язані:

визначати обов'язки осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку судна, його приміщень, суднового обладнання, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту;

організувати розробку оперативних планів пожежогасіння, планів основних протипожежних заходів, здійснювати контроль за їх виконанням. План пожежогасіння погоджується з держпожнаглядом;

забезпечити на суднах-об'єктах і на території, що прилягає до них, протипожежний режим;

своєчасно виконувати приписи органів держпожнагляду;

забезпечити надійне функціонування автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і здійснювати заходи щодо їх впровадження на суднах-об'єктах (за умови, що установки гасіння передбачені проектом судна);

організувати навчання з питань пожежної безпеки підлеглих працівників згідно з Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

не допускати до роботи осіб, які не пройшли протипожежного інструктажу;

організувати проведення щомісячних навчань екіпажу та всіх працівників судна-об'єкта стосовно здійснення заходів при пожежі, а також практичне відпрацьовування планів евакуації людей та матеріальних цінностей;

забезпечити судно-об'єкт первинними засобами пожежогасіння відповідно до Норм забезпечення суден-об'єктів вогнегасниками (додаток 1);

подавати на вимогу держпожнагляду відомості та документи про стан пожежної безпеки судна-об'єкта.

3.4. На основі цих Правил та інших документів розробляється та затверджується інструкція про заходи пожежної безпеки на судні-об'єкті.

Інструкція повинна встановлювати відповідний протипожежний режим, у тому числі визначати:

порядок організації та проведення тимчасових вогневих та вогненебезпечних робіт та здійснювати контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки під час виконання цих робіт. Вогневі та вогненебезпечні роботи повинні виконуватися тільки для здійснення ремонту судна-об'єкта;

порядок знеструмлення електрообладнання після закінчення роботи та у разі виникнення пожежі;

перелік приміщень, що підлягають обов'язковій щоденній перевірці перед закриттям, та порядок їх огляду;

дії екіпажу та інших працівників судна-об'єкта у разі виявлення пожежі;

порядок оповіщення про пожежу.

3.5. Відповідальна особа за пожежну безпеку зобов'язана вжити такі протипожежні заходи:

роз'яснювати працівникам вимоги правил пожежної безпеки;

слідкувати за дотриманням протипожежного режиму в приміщеннях та на території, що межує з судном-об'єктом;

організувати періодичні перевірки стану пожежної безпеки судна-об'єкта, справності засобів протипожежного захисту;

після закінчення роботи перевіряти відключення електроустановок;

розробляти інструкції про заходи пожежної безпеки та здійснювати постійний контроль за їх дотриманням.

3.6. Працівники судна-об'єкта зобов'язані:

знати і дотримуватися на судні-об'єкті та на робочих місцях вимог пожежної безпеки;

під час проведення робіт обережно поводитися з пожежонебезпечними речовинами та матеріалами;

у разі виявлення пожежі повідомити про це пожежну охорону, адміністрацію судна-об'єкта та вжити можливі заходи для рятування людей, майна і гасіння пожежі.

3.7. Знаки безпеки, що використовують на суднах, повинні відповідати резолюціям ІМО А.654 (16) "Графические символы, относящиеся к схемам противопожарной защиты", ІМО А.760 (18) "Символы, относящиеся к спасательным средствам и устройствам" та для суден, побудованих 01.01.2004 і після цієї дати - ІМО А.952 (23) "Графические символы судовых схем противопожарной защиты".

4. Основні вимоги пожежної безпеки

4.1. Утримання території

4.1.1. Територія, що межує із судном-об'єктом, повинна постійно утримуватися в чистоті, мати зовнішнє освітлення. До всіх суден-об'єктів слід забезпечити вільний під'їзд.

Проїзди до пожежних вододжерел (пожежних гідрантів і водойми - річки, озера, тощо), підходи до засобів пожежогасіння і до запасних виходів мають бути завжди вільними і утримуватися у справному стані.

Під'їзди до суден-об'єктів, до пожежних вододжерел повинні мати тверде покриття. У зимовий період під час експлуатації об'єктів проїзди та проходи, кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів регулярно очищаються від снігу і льоду, та забезпечується можливість для забору води пожежними автомобілями з водойму. На час ремонту під'їздів у відповідних місцях слід встановити покажчики напрямку об'їзду або влаштувати переїзди через ці ділянки.

4.1.2. До суден-об'єктів влаштовуються під'їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12х12 м для встановлення пожежних автомобілів для забирання води будь-якої пори року.

Біля місць розташування пожежних гідрантів повинні бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах із зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева).

4.1.3. На території, що межує з судном-об'єктом, дозволяється ставити автотранспорт за умови незахаращення проїздів і проходів тільки на спеціально розміченій автостоянці не ближче 10 м до цього судна-об'єкта.

Протипожежні відстані від суден-об'єктів до громадських, адміністративно-побутових та виробничих будівель і споруд повинні бути не менше 18 м.

4.1.4. На території, що межує з судном-об'єктом, забороняється розводити багаття, спалювати сміття, залишати на відкритих майданчиках бочки (ємності) з легкозаймистими рідинами (далі - ЛЗР) і горючими рідинами (далі - ГР), а також балони зі стисненим і зрідженим газом, проводити заправлення або ремонт автомобілів на відстані менше 15 м до судна-об'єкта.

4.2. Утримання суден, суднових приміщень, суднового обладнання

4.2.1. Проводити реконструкцію, технологічне переоснащення, перепланування суднових приміщень дозволяється тільки за наявності проектної документації, що пройшла попередню експертизу (перевірку) на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки в органах держпожнагляду та класифікаційного товариства.

4.2.2. Не дозволяється зниження проектної вогнестійкості конструкцій і погіршення умов евакуації людей, демонтаж передбачених проектом полотнищ протипожежних дверей, вогнестійких та вогнезатримувальних перебірок. Забороняється введення в експлуатацію нових та реконструйованих суден-об'єктів, оренда будь-яких приміщень на них без дозволу органів держпожнагляду.

4.2.3. Місця масового перебування людей (ресторани, кафе, клуби, дискотеки тощо) передбачаються на верхній або на відкритій палубах.

4.2.4. На неметалеві матеріали, які застосовуються для виготовлення та облицювання конструкцій суден-об'єктів, повинно бути документальне підтвердження випробувань показників пожежної небезпеки, що включають в обов'язковому порядку показники поширення полум'я на поверхні матеріалу, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння відповідно до Міжнародного кодексу щодо застосування процедур вогневих випробувань, прийнятого резолюцією MSC.61(67) ІМО (далі - Міжнародний кодекс). Крім того, матеріали, що застосовуються для ізоляції конструкцій суден, повинні мати документ, що підтверджує їх негорючість, відповідно до Міжнародного кодексу.

Усі матеріали, що застосовуються для виготовлення м'яких меблів, занавісок та штор, повинні випробовуватися та застосовуватися згідно з вимогами класифікаційного товариства.

Визначення показників пожежної небезпеки матеріалів повинно проводитися організаціями, акредитованими на право проведення таких випробувань і які мають ліцензії на цей вид діяльності.

4.2.5. Призначені для використання на суднах-об'єктах матеріали (залежно від показників пожежної небезпеки) слід застосовувати з урахуванням таких положень:

обрешетник та облицювання перебірок, покриття палуб (підлог), оббивка меблів мають бути виконані з матеріалів, що не поширюють чи повільно поширюють вогонь. Для внутрішнього оздоблення приміщень судна не повинні застосовуватися лаки, фарби і подібні оздоблювальні покриття на нітроцелюлозній чи на іншій легкозаймистій основі;

у житлових і службових приміщеннях та коридорах килими, килимові доріжки та інші палубні покриття повинні надійно кріпитися до підлоги і бути здатними протистояти поширенню полум'я, помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність і не бути легкозаймистими;

маса горючих матеріалів, що застосовуються для виготовлення внутрішніх перебірок, обрешетників, зашиття, декоративної обробки меблів та іншого обладнання житлових і службових приміщень (крім саун і охолоджувальних комор), не повинна перевищувати 45 кг на 1 кв.м площі палуби цих приміщень;

протипожежні двері та люки, що з технологічних чи інших умов експлуатації знаходяться у відкритому положенні, повинні мати справні пристосування для їх автоматичного закриття під час пожежі (за винятком дверей на шляхах евакуації).

4.2.6. У разі перетинання протипожежних перешкод різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, мають бути щільно затулені негорючим матеріалом, який забезпечує необхідну межу вогнестійкості та димонепроникнення.

4.2.7. На всіх відкритих ділянках палуби надводного борту і палуб надбудов і рубок мають бути справні леєрні огорожі або фальшборти.

4.2.8. На суднах-об'єктах у будь-який час доби має бути забезпечений доступ до всіх приміщень, що зачиняються. Ключі від приміщень, що зачиняються, зберігаються у визначеному місці, до якого гарантований доступ цілодобово.

4.2.9. Куріння на суднах-об'єктах допускається в житлових приміщеннях, залах ресторанів, барів, у кафе, а також у спеціально відведених місцях. Місця куріння мають бути позначені знаками чи написами, обладнані урнами, в каютах (номерах) готелю повинні бути попільниці.

Урни для відходів виготовляються з негорючих матеріалів без отворів у стінках і днищах.

4.2.10. На суднах-об'єктах режими роботи устаткування, апаратури та установок і їх навантажень повинні відповідати вимогам паспортних даних.

4.2.11. Під час зберігання і використання різноманітних речовин і матеріалів повинні враховуватися протипожежні вимоги щодо спільного зберігання згідно з додатком 3 до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

4.2.12. На суднах-об'єктах необхідно передбачати на щиті живлення від зовнішнього джерела електричної енергії клему для заземлення нейтрального проводу. З'єднання елементів заземлення мають бути доступні для контролю і розташовані за можливістю у місцях, що не підлягають випадковим механічним впливам.

4.2.13. Забороняється на суднах-об'єктах зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети.

4.2.14. Після припинення роботи у постах управління електроосвітлення та інші електроприлади, крім тих, що працюють в автоматичному режимі, повинні виключатися. Приміщення необхідно закривати на замок, ключ від якого необхідно зберігати у вахтових.

Запасні ключі від станцій пожежогасіння, аварійного дизель-генератора й деяких інших приміщень, передбачених специфікацією, необхідно зберігати в спеціальній опломбованій скриньці під склом поблизу вхідних дверей.

4.2.15. У медичних приміщеннях допускається зберігання не більше 3 кг медикаментів і реактивів, що відносяться до ЛЗР (ефір, спирт тощо), при цьому тільки у спеціальних негорючих шафах, що замикаються. Під час зберігання повинна враховуватися їхня сумісність.

Матеріали та речовини необхідно зберігати за суворо встановленим асортиментом, при цьому не допускається сумісне зберігання ЛЗР та ГР із окислювачами.

Вносити кисневі подушки у приміщення дозволено тільки на час лікувальних процедур і в кількостях, необхідних для цієї мети. Забороняється зберігати кисень у медичному приміщенні.

Рентгенівська плівка зберігається у спеціальному металевому ящику.

4.2.16. У прасувальних приміщеннях необхідно виконувати такі вимоги:

стіл для прасування повинен бути заземлений на корпус судна;

праска повинна мати спеціальну підставку з негорючого матеріалу;

повинно бути забезпечено безрознімне вмикання праски через пакетний вимикач, у разі вмикання якого повинна засвічуватися сигнальна лампа, яку встановлюють біля входу у приміщення.

4.2.17. На робочі агрегати, прилади й устаткування камбузів, хлібопекарень та інших приміщень харчоблоку повинні бути інструкції щодо їх обслуговування. Запобіжні заходи безпеки у формі коротких написів повинні бути нанесені фарбою або іншим способом на помітних місцях.

Не допускати скупчення борошняного пилу на елементах конструкцій приміщення та устаткування харчоблоку та хлібопекарень.

На камбузі необхідно не рідше одного разу на місяць очищати плити, димоходи, іскрогасники, жироуловлювачі й надплитні зонтики витяжної вентиляції.

4.2.18. Оснащення й протипожежний режим у приміщеннях суднових комор встановлюють залежно від характеру матеріалів, що там зберігають, і ступеня їх горючості.

4.2.19. Балони з горючими газами (далі - ГГ) повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стісненим повітрям та іншими окислювачами. Приміщення, призначені для зберігання ЛЗР і ГР, повинні мати припливно-витяжну вентиляцію. Вихідні отвори вентиляційних труб повинні бути обладнані арматурою, що перериває полум'я.

У цих приміщеннях дозволяється лише водяне, парове низького тиску або повітряне опалення.

На зовнішніх дверях цих приміщень необхідно вивішувати напис, який попереджує про небезпеку вибуху й забороняє застосування відкритого вогню й куріння, а також напис із зазначенням вогнегасної речовини, котру дозволяється застосовувати під час пожежі.

Якщо кількість займистої рідини не перевищує 35 л, допускається її зберігання у металевих шафах або ящиках в сталевих каністрах, що щільно закриваються.

Працівники судна-об'єкта повинні знати пожежну небезпеку ЛЗР і ГР, що зберігаються у коморах (шафах), порядок евакуації балонів (ємностей) та правила їх гасіння.

4.2.20. Заправка ліхтарів і ламп, видача ЛЗР й речовин, що окислюють, повинні проводитись у світлий час доби або за достатньої освітленості штатними електроосвітлювальними приладами. Норма видачі не повинна перевищувати витрати за добу.

Невикористані ЛЗР після закінчення роботи необхідно здавати у комори їхнього постійного зберігання.

4.2.21. Для комор, що рідко відвідуються (судновий архів, багажні, митні, культінвентарю тощо), розробляється графік їх огляду й перевірки протипожежного стану, про що робиться відповідний запис у пожежно-контрольному формулярі.

4.2.22. У білизняних коморах не допускається зберігання навалом брудної і вологої білизни, зіткнення її з опалювальними й освітлювальними приладами. Чиста білизна повинна зберігатися на стелажах. Відстань між опалювальними та освітлювальними приладами та білизною, що зберігається, повинна бути не менше 0,5 м.

Одяг та взуття слід сушити тільки на спеціальних пристроях, якими повинні бути обладнані суднові сушильні приміщення.

Забороняється залишати сірники, запальнички й інші займисті предмети в одязі, що розміщується в сушильні.

4.2.23. Провізійні комори слід використовувати за призначенням з розміщенням у камерах і на стелажах видів провізії відповідно до будівельної специфікації.

4.2.24. У приміщеннях фотолабораторії хімічні реактиви, відходи фотопаперу, плівки й інші горючі матеріали повинні зберігатися в металевому ящику з кришкою або в металевій шафі та після закінчення робочого дня видалятися з приміщення фотолабораторії.

Фотопаперу та фотоплівки у фотолабораторії може бути тільки у витратних кількостях.

Електророзетки фотолабораторії повинні мати окремий захист із виведенням сигнальних ламп назовні для контролю за роботою електричних приладів.

4.2.25. У токарних і слюсарних приміщеннях, а також в електромайстернях повинні виконуватися вимоги пожежної безпеки, встановлені для машинних приміщень.

Робота в майстернях із ГР дозволяється тільки за наявності над місцем роботи включеної вибухобезпечної примусової витяжної вентиляції.

Гас та інші розчинники повинні зберігатися в щільно закритому небиткому посуді, встановленому в металевий ящик у кількості, що не перевищує потреби за добу.

4.2.26. Лісоматеріали й заготовки у теслярній майстерні повинні зберігаються на стелажах або піддонах.

ГР (лаки, фарби, оліфа, горючі клеї) можуть знаходитись у теслярній у кількостях, що не перевищують потреби за зміну. Їх зберігають у щільно закритих посудинах, які встановлюють та закріплюють на стелажах.

Після закінчення робочого дня приміщення майстерні має бути очищене від стружки, сміття й обтирального матеріалу, горючі матеріали повинні здаватися в малярську.

4.2.27. Клеєварки й інші електронагрівальні прилади повинні розташовуються поза приміщенням теслярні. У разі відсутності такої можливості допускається установка клеєварки в теслярні в спеціальному металевому ящику (шафі), що обладнаний витяжною вентиляцією.

4.2.28. Збирання сміття та інших предметів, призначених для спалювання, проводиться у спеціально виділеному приміщенні або бункері-накопичувачі, встановленому на відкритій палубі.

4.2.29. Установки, що працюють на скрапленому газі, допускається використовувати на суднах тільки для приготування їжі й у водопідігрівачах, що споживають не більше 1,5 кг скрапленого газу за годину.

Все обладнання суднових побутових установок, включаючи газопроводи, повинне мати надійне кріплення. Відстань від газових приладів до перебірок повинна бути не менше 75 мм.

4.2.30. Гази та їх суміші, які використовуються на суднах для господарських потреб, повинні бути допущеними до застосування як побутове пальне й відповідати вимогам національних стандартів.

4.2.31. У разі надходження на судно балонів зі скрапленим газом адміністрація судна повинна отримати від постачальника сертифікат про характер газу, що постачається, перевірити стан балонів, наявність маркування щодо випробування й терміну придатності, справність запірної апаратури.

4.2.32. Балони на суднах повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях на відкритій палубі. Приміщення для зберігання балонів повинно мати ефективну природну вентиляцію, мати електричне освітлення й електричне обладнання. Температура у приміщенні не повинна перевищувати 50 град.С. Для контролю температури в приміщенні встановлюється термометр, що видно зовні. На дверях повинен бути напис, який попереджує про небезпеку вибуху і забороняє застосування відкритого вогню й куріння.

Електричне обладнання в приміщенні зберігання балонів із скрапленими газами повинно бути вибухозахищеним, вся арматура виготовлена з бронзи, латуні або з іншого корозійностійкого матеріалу.

4.2.33. Біля виходу із приміщення для балонів на трубопроводі встановлюється запірний кран або клапан, який управляється ззовні приміщення. Цей кран або клапан повинен мати обмежувач повороту й покажчик положення пробки.

4.2.34. У машинних приміщеннях необхідно стежити за справністю устаткування і пристроїв, які забезпечують герметичність контуру тих машинних приміщень, які захищені об'ємними засобами пожежогасіння.

4.2.34.1. Промаслене ганчір'я складається у спеціальні металеві ящики, на які нанесено напис "Ящик для промасленого ганчір'я". Ящики треба очищати після закінчення прибирання й кожної зміни вахти. Ящики для ганчір'я повинні бути місткістю не більше 0,125 куб.м, мати щільні кришки й встановлюватись не ближче ніж 1 м від трубопроводів, що нагріваються, частин машин і котельних установок.

Обтиральні сухі матеріали, що не вживались, повинні зберігатися в спеціальних щільно закритих металевих ящиках з написом "Чисте ганчір'я, клоччя".

4.2.34.2 Видаткові мастильні матеріали в маслянках та в іншій дрібній тарі зберігаються в спеціальних металевих шафах або ящиках, що щільно закриваються, з написом "Мастильні матеріали".

4.2.34.3. Закриття вентиляційних труб повинні бути справними, а також приводи до них, спроможні цілком перекривати вентиляційні отвори. Вентиляційну систему необхідно утримувати в чистоті, регулярно очищати від нашарування мастил, пилу й бруду.

4.2.34.4. Необхідно підтримувати в справному стані обшиття й теплоізоляцію котлів, пароперегрівників, вихлопних колекторів двигунів внутрішнього згорання й інших деталей, механізмів і трубопроводів, включаючи фланцеві з'єднання, що нагріваються до високих температур.

4.2.34.5. Паливні й мастильні цистерни, їх перебірки, горловини, фланцеві з'єднання, запірні клапани, покажчики рівня, трубопроводи, піддони не повинні мати протікань.

Запірні крани на мірильних трубках паливних і мастильних ємностей повинні бути в постійно закритому стані.

Не дозволяються будь-які пристосування для утримання у відкритому стані швидкозапірних і самозапірних клапанів на мірильних трубках ємностей.

4.2.34.6. У разі виявлення витоку палива необхідно встановити піддон для його збирання й вжити заходи щодо усунення витоку.

4.2.34.7. Перед розпалюванням котла проводиться його вентиляція, про що повинен бути попереджувальний напис.

У разі ручного розпалювання котлів на кожній топці встановлюється пристрій для гасіння запальників.

Дозволяється використовувати в машинних приміщеннях відкритий вогонь тільки з технологічною метою - для ручного запалювання котлів.

4.2.34.8. У приміщеннях аварійного дизель-генератора необхідно дотримуватися протипожежного режиму, загального для машинних приміщень.

4.3. Забезпечення безпечної евакуації

4.3.1. На суднах-об'єктах повинна бути достатня кількість схем і покажчиків шляхів евакуації всіх людей, що відпочивають і мешкають на цьому судні, а також працівників і екіпажу судна-об'єкта з місць їх роботи й відпочинку. Схеми (плани) евакуації повинні бути розміщені на добре помітних і освітлених місцях: у рульовій рубці, машинних приміщеннях, коридорах житлових і службових приміщень із обох бортів кожної палуби, салонах відпочинку, ресторанах (барах) та інших місцях масового перебування людей, а також біля сходових трапів на берег. Біля трапів також встановлюється схема (план) розміщення засобів пожежогасіння.

До схем (планів) повинні розроблятися інструкції, які встановлюють порядок оперативних дій працівників у разі виникнення пожежі чи задимлення.

4.3.2. Коридори і проходи, евакуаційні шляхи і виходи мають бути вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безперешкодне переміщення і безпеку евакуації усіх людей, що перебувають на судні-об'єкті.

4.3.3. У приміщеннях, що мають один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (перебувати) не більше 15 осіб.

4.3.4. Двері евакуаційних виходів із коридору палуби, вестибюля (фойє) не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відчиненню зсередини без ключа. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, що легко відмикаються.

4.3.5. У вестибюлях (фойє) дозволяється розміщати відкриті гардероби і огороджені робочі місця для охорони таким чином, щоб вони не перешкоджали евакуації людей та не зменшували мінімально припустимої ширини проходів, передбаченої проектом судна.

4.3.6. Лацпорти, двері, встановлені у зовнішніх бортах, у місцях евакуації, повинні мати пристрої, що забезпечують надійне їх утримання у відкритому положенні.

4.3.7. Трапи і внутрішні відкриті сходи повинні мати справне огородження з поручнями. Висота огороджень трапів, що ведуть із судна-об'єкта на берег, має бути не менша 0,9 м.

Дверні прорізи, коридори і проміжні майданчики, що включені до шляхів евакуації, мають бути тих же розмірів, що і трапи.

4.3.8. Судна-об'єкти повинні мати не менше двох сходових трапів на берег, розташованих на максимально можливому віддаленні один від одного. Ширина сходових трапів має бути не менше 0,9 м, якщо загальне число осіб, що перебувають (мешкають), і працівників (екіпажу) на борту - не більше 50 осіб.

На кожні 10 осіб з тих, що перевищують число 50, ширина сходових трапів повинна бути збільшена на 5 см.

Судна-об'єкти, на яких можливе перебування (екіпажу, працівників і відвідувачів/мешканців) не більше 50 осіб, допускається встановлювати кормою до причалу чи берега. При цьому необхідно передбачити запасний трап з іншої сторони судна, де повинен знаходитися плавзасіб, спроможний прийняти не менше 1/3 усіх людей, що знаходяться на судні, а також з подачею трапу повинен бути організований негайний спуск рятувальних засобів. В зв'язку з цим необхідно поставити додаткові завдання вахтовій службі (черговому персоналу).

4.3.9. Шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінок у разі перебування на судні-об'єкті людей. За відсутності природного освітлення шляхи евакуації повинні постійно освітлюватися (у разі наявності на судні-об'єкті людей) електричним світлом. Над кожним евакуаційним виходом повинний передбачатися добре видимий напис "Вихід" білого кольору на зеленому фоні.

Світлові покажчики "Вихід" повинні бути постійно справними. У разі влаштування на суднах-об'єктах глядачевих, виставкових та інших подібних приміщень (залів) світлові покажчики мають бути увімкненні протягом усього часу перебування людей (проведення заходів).

4.3.10. На шляхах евакуації, включаючи трапи і виходи, повороти і перетинання, встановлюється низькорозташоване освітлення (далі - НРО). В усіх житлових приміщеннях (каютах) на внутрішній стороні дверей повинен бути плакат, який пояснює систему НРО.

В усіх проходах НРО повинно бути безперервним для забезпечення видимого обрису шляху виходу за винятком розривів, утворених коридорами і дверима кают. НРО повинно бути встановлено щонайменше на одній стороні коридору або на перебірці в межах 300 мм від палуби, або на палубі в межах 150 мм від перебірки. У коридорах шириною більше 2 м НРО встановлюється по обидва боки. У тупиках коридорів повинні бути стрілки, розміщені на відстані не більше 1 м, або рівноцінні покажчики напрямку, які указують вихід з тупика.

4.3.11. На всіх трапах НРО повинно бути розташоване щонайменше з однієї сторони на висоті 300 мм від сходинок. НРО повинно бути розташовано по обидва боки трапа, якщо його ширина 2 м і більше. Верхня і нижня сходинки кожного прогону трапа повинні бути позначені, щоб було видно, де сходинок більше немає.

4.3.12. Знаком НРО позначаються усі двері виходів і шляхи евакуації. Знаки повинні наноситися на відстані 300 мм від палуби або нижньої крайки дверей і бути контрастними до фону, на який вони наносяться.

4.3.13. На шляхах евакуації забороняється:

влаштовувати пороги, гвинтові сходи, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері, обертові двері та інші пристрої, не передбачені проектом судна, які перешкоджають вільній евакуації людей;

влаштовувати фальшдвері (схожі на дійсні);

замикати на замок двері виходів під час перебування у приміщенні людей;

захаращувати обладнанням та іншими предметами двері, вішати дзеркала, розміщати крісла, стільці тощо;

встановлювати телекамери, прокладати електричні кабелі в проходах таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей.

4.4. Електрообладнання та електропостачання

4.4.1. Електричні мережі й електрообладнання на судні-об'єкті повинні відповідати проектній документації. Під час експлуатації суднових електроустановок повинні виконуватися вимоги Правил технической эксплуатации морских и речных судов, затверджених наказом Державного департаменту морського та річкового транспорту України від 02.09.96 N 270, а в разі живлення судна з берега (в частині берегових електричних мереж до суднового щита живлення судна з берега) - Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (ДНАОП 0.00-1.21-98), Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (ДНАОП 0.00-1.32-01) та інших нормативних документів.

4.4.2. Підключення електричних мереж судна, що знаходиться в експлуатації, до берегової електричної мережі повинно бути розраховано на сумарну потужність суднових споживачів з урахуванням одночасної їх роботи і пуску найпотужнішого суднового споживача.

4.4.3. Електропостачання всіх протипожежних пристроїв необхідно виконувати за першою категорією надійності.

4.4.4. Шафи, в яких встановлені електрощити, мають бути постійно закритими. Доступ до електрощитів, електродвигунів і пускорегулювальних апаратів має бути завжди вільним. Усе електрообладнання необхідно постійно утримувати в чистоті.

4.4.5. Електрошафи, а також уся електроапаратура для регулювання напруги та струму в місцях проведення видовищних заходів повинні розміщуються за межами естрад, помостів і сцен.

4.4.6. Електричні проводи та кабелі, що йдуть від світильників, прожекторів та ліхтарів до місця вмикання їх у мережу, мають бути захищені від механічних пошкоджень.

4.4.7. У разі розміщення підсвічування безпосередньо на підлозі сцени (естради) під них необхідно підкладати теплоізоляційні негорючі матеріали.

4.4.8. Установку тимчасових естрад, помостів, освітлювальної та спеціальної апаратури, прокладку проводів та кабелів слід робити таким чином, щоб не погіршувалися умови евакуації.

4.4.9. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами з горючих матеріалів має бути не меншою 0,5 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані до виробів з горючих матеріалів вони мають бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

4.4.10. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інша подібна арматура може встановлюватися тільки на негорючій основі (конструкції).

4.4.11. Електронагрівальні прилади, оргтехніка та інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення. Під усіма електричними прасками у прасувальних приміщеннях мають бути встановлені стійкі теплоізоляційні підставки з негорючих матеріалів.

4.4.12. Улаштування і експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові електропроводки, що живлять місця проведення тимчасових ремонтних і аварійних робіт, або ілюмінаційні установки.

4.4.13. В усіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи зачиняються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення має бути вимкнена напруга (за винятком чергового освітлення, автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

4.4.14. На судні має бути встановлений порядок вимкнення напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі. При цьому електроживлення автоматичних установок пожежогасіння (далі - АУП), протипожежного водопостачання та евакуаційного (аварійного) освітлення не повинно вимикатися.

4.4.15. Забороняється:

користуватися кабелями і проводами з пошкодженою ізоляцією;

користуватися пошкодженими розетками, вимикачами, відгалужувальними та з'єднувальними коробками та іншою електроарматурою;

застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам Правил устройства электроустановок, затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 06.07.84 (ПУЭ), що висуваються до переносних (пересувних) електропроводок;

використовувати у світильниках електролампи потужністю, що перевищує проектну, а також знімати зі світильників захисні плафони;

застосовувати переносні світильники без захисних сіток і ковпаків, з несправними проводами та вилками;

використовувати ролики, вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу й інших предметів; заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими матеріалами;

підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортати електролампи і світильники папером, тканиною та іншими горючими матеріалами;

зав'язувати та скручувати електропроводи, підвішувати світильники на електричних проводах;

відкрито прокладати по сходових трапах, на шляхах евакуації електропроводи і кабелі, у тому числі в трубах з горючих та важкогорючих матеріалів незалежно від їх призначення та напруги;

складувати горючі матеріали на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами.

4.5. Опалення та вентиляція

4.5.1. Посадова особа, яка відповідає за експлуатацію систем вентиляції й опалення, зобов'язана організувати проведення планових профілактичних оглядів та вживати термінових заходів щодо усунення будь-яких несправностей або порушень режиму роботи, що може спричинити виникнення чи поширення пожежі.

4.5.2. Вентиляційні камери і повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу, жирових відкладень.

4.5.3. Вогнезатримувальні пристрої, пристрої блокування вентиляційних систем із пожежною сигналізацією та установками пожежогасіння повинні утримуватися у справному робочому стані.

4.5.4. Системи вентиляції камбузів мають бути відокремлені від систем вентиляції, що обслуговують інші приміщення.

4.5.5. Вентиляційні канали, що проходять через житлові та службові приміщення, мають бути виготовлені зі сталі завтовшки 3 мм, мати теплоізоляцію як конструкції типу А-60 і бути надійно закріпленими. Вентиляційні канали повинні бути газонепроникними та мати протипожежні заслінки.

4.5.6. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;

закривати витяжні канали, отвори й решітки;

залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різні матеріали, устаткування тощо;

розташовувати горючі матеріали на відстані менше 0,5 м від повітроводів;

підключати до вентиляційних каналів газові опалювальні прилади.

4.5.7. У разі неможливості використання штатних опалювальних приладів на суднах-об'єктах допускається використання для опалення приміщень переносних масляних електронагрівальних приладів заводського виготовлення з обов'язковим погодженням органами держпожнагляду і класифікаційного товариства. Перед початком опалювального сезону прилади опалення мають бути перевірені і відремонтовані.

4.5.8. Кожний електронагрівальний прилад повинен мати автоматичний захист від перевищення допустимої температури та величини напруги. Допускається використовувати нагрівальні прилади, температура на поверхні яких у нормальному режимі експлуатації не перевищує 60 град.С.

Встановлювати й експлуатувати електричні нагрівальні прилади з відкритими елементами нагрівання забороняється.

4.5.9. У тепловому вузлі, машинному залі кондиціонерів, приміщеннях керування системами вентиляції повинні знаходитися технологічні схеми цих систем, а також інструкції про дії працівників під час пожеж та аварій.

4.5.10. Користування електронагрівальними приладами у складських приміщеннях не дозволяється.

4.5.11. Під час експлуатації калориферів необхідно виконувати такі вимоги:

періодично за графіком проводити очищення калориферів від забруднень;

стежити за тим, щоб транзитні повітроводи, через які подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім повітроводів, призначених для подачі повітря у приміщення.

5. Спеціальні вимоги пожежної безпеки

5.1. Додаткові вимоги до суден-готелів

5.1.1. На суднах-готелях має бути організоване цілодобове чергування працівників.

Черговий персонал повинен мати інформацію про контингент мешканців, розміщених у каютах, які він обслуговує: прізвища, національність, вік (мова спілкування). Мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів, електричний ліхтар, знати порядок виклику пожежної охорони та дій у разі виникнення пожежі.

У нічний час черговому (охоронцю) забороняється спати та відлучатися за межі об'єкта.

5.1.2. Усі громадяни, які прибувають на судно-готель для мешкання, мають бути ознайомлені з основними вимогами пожежної безпеки з наступним підписом в анкеті на поселення.

5.1.3. В усіх житлових і службових приміщеннях судна-готеля мають бути вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки. У житлових приміщеннях мають бути вивішені на видних місцях:

стисла Пам'ятка про правила пожежної безпеки для мешканців суден-готелів (додаток 2), для іноземних громадян - англійською мовою або їх рідною мовою;

схематичний план індивідуальної евакуації мешканців з кожної палуби із зазначенням номера каюти, найкоротшого шляху евакуації, місць розміщення засобів пожежогасіння і сигналізації з необхідним пояснювальним текстом. План евакуації повинен складатися відповідно до Вимог щодо складання індивідуального плану евакуації (додаток 3).

5.1.4. У каютах (номерах) готелів встановлюється автоматична пожежна сигналізація і система оповіщення про пожежу згідно з проектом судна.

Біля аварійних виходів суден має бути світлове табло із живленням від аварійного джерела з написом "Аварійний вихід".

5.1.5. Під час проведення на судні-готелі капітальних ремонтів, пов'язаних із проведенням вогневих і пожежонебезпечних робіт, мешканці готелю повинні відселятися.

5.1.6. Можливість розміщення саун на суднах визначається за проектом судна. Сауни за периметром мають бути обмежені вогнестійкими конструкціями і можуть включати роздягальні, душові й туалети. На дверях саун не встановлюються замки, вони відчиняються натисненням зсередини.

Ванни з безпосереднім входом у сауни вважаються частиною сауни. У таких випадках двері між сауною і ванною можуть не відповідати вимогам протипожежної безпеки.

5.1.7. У сауні дозволяється дерев'яне зашиття перебірок і підволоків, а також влаштування дерев'яних полиць.

Підволок над піччю має бути обшитий металевим листом із зазором не менше 30 мм від підволока. Відстань від гарячих поверхонь до горючих матеріалів має бути не менше 500 мм.

5.1.8. У верхній зоні парильного відділення слід встановлювати датчики температури, зблоковані з пристроєм (терморегулятором), який відключає електроенергію від електронагрівників у разі підвищення температури до 110 град.С.

Електричні проводи, що використовуються для підключення печі до електромережі, а також світильники та електроарматура повинні бути розраховані на умови експлуатації у середовищі з підвищеною температурою.

5.1.9. Робота сауни здійснюється з відома вахтової служби (чергового персоналу) та під контролем відповідальної особи, призначеної за наказом власника (капітана). Загальна тривалість роботи сауни повинна бути не більше ніж 8 годин на добу.

У разі виявлення несправностей в устаткуванні або появи ознак горіння (диму, запаху горілого, обвуглювання дерев'яного обличкування) слід негайно повідомити про це особі, яка відповідальна за експлуатацію сауни, або адміністрації.

5.1.10. Не дозволяється:

влаштовувати в каютах (номерах) готелів і суміжних приміщеннях різноманітні майстерні і складські приміщення із застосуванням та збереженням пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також здавати їх в оренду під приміщення подібного призначення;

зберігати і сушити білизну та одяг на приладах опалення;

залишати без нагляду при виході з приміщення, номера готелю увімкнені телевізори, радіоприймачі, нагрівальні прилади тощо;

проводити прибирання приміщень ЛЗР і ГР;

користуватися безпосередньо у номерах готелів різними електронагрівальними приладами (електрочайниками, кип'ятильниками, прасками тощо). Для цієї мети адміністрацією виділяються і обладнуються спеціальні приміщення;

у приміщеннях саун:

експлуатувати піч з відключеним або несправним терморегулятором;

користуватися електронагрівальними побутовими приладами поза спеціально обладнаними місцями;

залишати без нагляду увімкненими в електромережу електронагрівник печі.

5.2. Додаткові вимоги до суден-ресторанів (кафе)

5.2.1. Власник судна-об'єкта під час проведення масових заходів зобов'язаний забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки у залах ресторану, кафе тощо.

5.2.2. Місткість залів ресторанів, кафе, залів для глядачів та залів іншого призначення не повинна перевищувати установленої проектом, а для суден, які встановлені на березі, - визначається з розрахунку не менше 1,4 кв.м на одне посадкове місце.

Адміністрація ресторанів (кафе) не повинна допускати переповннення залів відвідувачами.

5.2.3. У залах ресторанів залишається основний прохід, що веде до евакуаційних виходів, а також проходи до окремих посадкових місць. Ширина основного проходу в залі ресторану має бути не менше 0,9 м, а допоміжних - не менше 0,65 м.

5.2.4. Розміщення апаратури й обладнання, музичних інструментів у ресторанах, кафе тощо треба виконувати таким чином, щоб вони не перешкоджали вільній евакуації відвідувачів та працівників судна-об'єкта у разі пожежі.

5.2.5. Прийом товарів (продуктів харчування) та вивантаження тари має здійснюватися шляхами, не зв'язаними з евакуаційними виходами для відвідувачів з обідніх залів.

5.2.6. Забороняється:

зберігати горючі матеріали, відходи, упаковку в обідніх залах, на шляхах евакуації, а також біля кухонних плит, електропечей і під ними (вони повинні видалятися у порядку накопичення);

застосовувати для приготування їжі або інших потреб примуси й інші позаштатні прилади;

користуватися несправними нагрівальними приладами;

проводити вогневі роботи під час перебування людей в обідніх залах;

встановлювати кухонні меблі та інші горючі предмети ближче 0,20 м від нагрівальних приладів.

6. Вимоги пожежної безпеки під час проведення
вогневих і вогненебезпечних робіт

6.1. Вогневі роботи

6.1.1. На судні-об'єкті вогневі роботи проводяться відповідно до вимог пожежної безпеки, згідно з Правилами пожежної безпеки для суден, які будуються та ремонтуються, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.03.2004 N 136 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 16.04.2004 за N 490/9089 (далі - НАПБ В.01.028-2004), та НАПБ А.01.001-2004.

6.1.2. Відповідальність за безпеку робіт на судні-об'єкті, які проводять працівники судна, та дотримання ними протипожежного режиму покладається на його власника (капітана), який зобов'язаний:

призначити відповідального за пожежну безпеку вогневих робіт, що проводяться;

організувати перевірку протипожежного стану судна, приміщень, де будуть проводитися вогневі роботи, виконавцями цих робіт;

провести протипожежний інструктаж з виконавцями цих робіт;

оформити Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт (додаток 4) та погодити його з держпожнаглядом напередодні дня виконання цих робіт;

забезпечити перевірку місця проведення вогневих робіт протягом 3-5 годин після їх закінчення.

6.1.3. Проведення вогневих робіт допускається лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння. Кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, визначається з урахуванням можливості виникнення і розвитку пожежі. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні записи у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.

6.1.4. Під час проведення вогневих робіт при відключенні навіть тимчасовому протипожежного водопостачання власник (капітан) судна-об'єкта повинен вжити компенсаційних заходів для захисту приміщень, де будуть проводитися пожежонебезпечні роботи.

6.1.5. Під час підготовки суден до вогневих робіт необхідно передбачити можливість переносу вогневих робіт з небезпечних у пожежному відношенні місць судна на берег або на відкриту палубу.

6.1.6. Виконавець вогневих робіт відповідає за справність обладнання, що застосовується, дотримання правил пожежної безпеки і не має права приступати до роботи без наявності оформленого наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.

6.1.7. Виконавець вогневих робіт зобов'язаний вжити заходів з метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями мають бути зачиненими.

6.1.8. Під час проведення вогневих робіт вживаються заходи до захисту електричних кабелів, горючої ізоляції або опорядження, важкодоступних місць, отворів, технологічних прорізів, механізмів, розподільних щитів, приладів та іншого обладнання від іскор, розплавленого металу і впливу підвищеної температури (за допомогою металевих екранів, покривал з негорючого теплоізоляційного матеріалу або іншими способами).

6.1.9. Обладнання для електрозварювальних робіт (переносні чи пересувні електрозварювальні установки) повинно встановлюватися на березі або тільки на верхній палубі.

Кисневі й ацетиленові балони повинні встановлюватися на березі чи на відкритих частинах палуб судна поза районом падіння іскор і дії джерел вогню.

6.1.10. Газозварювальне обладнання повинно розташовуватися таким чином, щоб виключити потрапляння на нього відкритого вогню та іскор, які виділяються у процесі роботи.

6.1.11. У приміщеннях, де раніше проводилися вогненебезпечні роботи, застосовувалися або зберігалися ЛЗР і ГР, допускається проводити вогневі роботи тільки при вентиляції, що працює, чи після ретельного провітрювання цього приміщення.

6.1.12. Вогневі роботи на ізольованих конструкціях допускається проводити тільки після видалення горючого покриття навколо місця виконання робіт відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1. Радіус видалення горючого покриття під час проведення вогневих робіт на ізольованих конструкціях

                                                      У міліметрах

------------------------------------------------------------------
| Група горючості | Горючість клею |
|ізоляційного матеріалу|-----------------------------------------|
| | Горючий | Негорючий |
|----------------------+------------------+----------------------|
| Г3, Г4 | 200 | 150 |
|----------------------+------------------+----------------------|
| Г1, Г2 | 150 | 100* |
|----------------------+------------------+----------------------|
| Негорючий | 100 | - |
------------------------------------------------------------------

____________

* Обмазування целалітовим клеєм або інші види захисту обробленої ізоляції можуть не передбачатися

Видалення ізоляції проводиться у радіусах (зазначених у таблиці) по обидва боки конструкції, що зварюється.

Якщо горючість клею або ізоляційного матеріалу не встановлена, то слід приймати радіус оброблення - 200 мм.

Крайку ізоляції, що залишилася, навколо місця зварювання (різання) необхідно захистити азбестом або іншим негорючим матеріалом.

Якщо захист конструкцій негорючими матеріалами неможливий, то необхідно виконувати обмазку целалітовим клеєм у радіусі 2R, де R - норматив. Товщина шару обмазування має бути не менше 0,5 мм.

6.1.13. Під час проведення вогневих робіт усередині суднових приміщень на палубах місця робіт мають бути очищені від горючих матеріалів на відстані не менше 5 м під час дугового і газового зварювання і 10 м - під час газового різання.

6.1.14. Під час проведення вогневих робіт на конструкціях, що відокремлюють суміжні приміщення, у яких знаходяться ємкості з ГГ, ЛЗР і ГР, ці приміщення мають бути провентильовані (провітрені), а ємкості вилучені з приміщень у безпечне місце.

6.1.15. Електрозварювальні роботи повинні проводитися зі зворотним проводом, якщо сам корпус судна не є об'єктом зварювання.

6.1.16. Ділянки паливних і масляних трубопроводів, на яких планується проведення вогневих робіт, необхідно від'єднати від інших частин трубопроводу, демонтувати і за всією довжиною повністю очистити від залишків ГР.

6.1.17. Після закінчення робіт уся апаратура і обладнання мають бути прибрані з судна або зберігатися в спеціально відведених приміщеннях.

6.1.18. Забороняється:

приступати до роботи при несправній апаратурі;

допускати до вогневих робіт осіб, що не мають кваліфікаційних посвідчень і не пройшли в установленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і щорічну перевірку знань з отриманням спеціального посвідчення;

користуватися одягом і рукавицями зі слідами мастил і жирів, бензину, гасу та інших ГР, залишати промаслені обтиральні матеріали;

допускати зіткнення електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими і розчиненими газами, а також із газовими шлангами;

здійснювати продування шлангів для ГГ киснем та кисневого шланга ГГ, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;

відігрівати замерзлі газові трубопроводи, вентилі балонів, редукторів та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;

переміщуватися із запаленим пальником або різаком по судну за межами робочого місця;

класти гарячий пальник (різак) на горючі предмети і конструкції;

залишати підключеними газові шланги й електрозварювальні кабелі на час відсутності виконавця вогневих робіт чи під час перерви у роботі;

користуватися шлангами, довжина яких менше 10 м і більше 40 м;

затискати, перекручувати чи заламувати шланги, через які подається кисень або пальне до різака;

працювати від одного водяного затвора двом і більше зварникам;

розміщати газові балони у приміщеннях судна;

зберігати та ремонтувати газову апаратуру на робочому місці, на судні;

Проводити вогневі роботи:

під час зарядки акумуляторних батарей;

на трубопроводах і ємкостях з легкозаймистими і горючими рідинами;

у районі гідравлічних систем і комунікацій у період їх випробувань;

у випадку небезпеки проникнення в приміщення парів ЛЗР і ГР через канали енергокомунікацій;

на посудинах і трубопроводах, що знаходяться під тиском, на обладнанні, що знаходиться під напругою;

у приміщеннях, суміжних із тими, де проводяться вогненебезпечні роботи;

у районі викидів повітря, забрудненого парами пожежонебезпечних речовин.

6.2. Вогненебезпечні роботи

6.2.1. Під час проведення вогненебезпечних робіт на судні-об'єкті повинні виконуватися вимоги пожежної безпеки, що викладені у НАПБ В.01.028-2004.

6.2.2. До початку вогненебезпечних робіт власник (капітан) судна-об'єкта зобов'язаний перевірити забезпечення робочого місця вогнегасниками і вентиляцією, провести інструктаж виконавців щодо заходів пожежної безпеки, а також послідовності виконання вогненебезпечних робіт.

6.2.3. Під час проведення вогненебезпечних робіт у суднових приміщеннях все електричне та інше обладнання, не призначене для вогненебезпечних робіт (трансформатори, головний розподільний щит, незахищене обладнання тощо), вимикається і надійно укривається від потрапляння всередину і на його поверхню горючих речовин. Балони з газами та шланги повинні бути винесені за межі цих приміщень. Електрообладнання для фарбувальних робіт і фарборозпилювачі мають бути заземлені.

6.2.4. Тимчасове зберігання горючих ізоляційних матеріалів допускається тільки на верхній палубі.

6.2.5. Інструмент, що застосовується під час проведення вогненебезпечних робіт (з використанням мастики, клеїв тощо), виготовляється із матеріалів, що виключають утворення іскр.

Промивати інструмент і обладнання, що застосовується під час виконання робіт з горючими речовинами, слід на відкритій палубі.

6.2.6. Клей повинен готуватися поза судном-об'єктом. На судно-об'єкт лакофарбувальні матеріали (далі - ЛФМ) повинні надходити в готовому вигляді.

На кожній бочці, бідоні та іншій тарі з ЛФМ, розчинником тощо повинна бути наклейка або бирка з їх точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей.

Порожня тара з-під ЛФМ щільно закривається і зберігається у спеціально відведених місцях поза судном-об'єктом.

6.2.7. Після закінчення фарбувальних робіт розчинники, що залишилися, розріджувачі і ЛФМ прибираються із судна-об'єкта.

6.2.8. Вогненебезпечні роботи починаються з місць, найбільш віддалених від виходів із приміщень, а в коридорах - після закінчення робіт у приміщеннях.

6.2.9. Проведення вогненебезпечних робіт у приміщенні судна дозволяється тільки при припливно-витяжній вентиляції яка працює, що забезпечує підтримання у повітрі приміщень концентрацій вибухонебезпечних парів розчинників не вище граничнодопустимих (не вище 20% від нижньої концентраційної межі поширення полум'я).

6.2.10. Промивання, розконсервування та знежирення суднового обладнання і механізмів, знежирювання суднових конструкцій під фарбування, облицювання та ізоляція проводяться негорючими рідинами та препаратами. Там, де застосування ГР технологічно необхідно, їх використання допускається, як виключення, за умови дотримання таких протипожежних заходів:

місця проведення робіт повинні бути забезпечені необхідними засобами пожежогасіння;

приміщення мають бути забезпечені вентиляцією;

приміщення, у якому виконуються роботи, повинно мати не менше 2-х виходів;

у приміщеннях, у яких проводяться роботи і в суміжних з ними, на відкритих ділянках палуби в радіусі 15 м виключаються вогневі роботи і куріння;

перед входом до приміщення повинні вивішуватися попереджувальні знаки і написи;

тимчасове висвітлення має бути у вибухозахищеному виконанні.

6.2.11. Сповіщувачі пожежної сигналізації у звичайному виконанні під час фарбування відключаються та захищаються.

6.2.12. Забороняється:

розігрівати ЛФМ та інші горючі речовини за допомогою відкритого вогню;

транспортувати на судно ГР, ЛФМ у скляній тарі, в ємностях без кришок, що щільно закриваються і запобігають розливу;

прокладати зварювальні кабелі і газові шланги через місця проведення вогненебезпечних робіт;

готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

ремонтувати на робочому місці обладнання й інструмент;

здійснювати сушіння пофарбованих поверхонь електронагрівальними приладами з відкритою спіраллю;

розташовувати ємності з вогненебезпечними речовинами поблизу електрообладнання.

6.2.13. Після закінчення вогненебезпечних робіт виконавець повинен оглянути та ретельно прибрати місце проведення робіт від залишків горючих речовин і матеріалів та повідомити про це власника (капітана) судна-об'єкта. Власник (капітан) повинен разом з виконавцем повторно перевірити місце проведення вогневих робіт та їх прибирання.

7. Протипожежне обладнання і системи

7.1. Первинні засоби пожежогасіння

7.1.1. Судна-об'єкти мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

Відповідальність за своєчасне і повне оснащення первинними та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, а також навчання працівників судна-об'єкта правилам користування цими засобами на судні несе його власник (орендар), якщо на судні є екіпаж - капітан чи уповноважена ним особа.

7.1.2. Про місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід інформувати працівників і відвідувачів (мешканців) судна-об'єкта за допомогою знаків відповідно до пункту 3.7 цих Правил.

7.1.3. Вогнегасники слід розміщувати таким чином, щоб вони були захищені від впливу прямих сонячних променів, теплових потоків, механічних впливів та інших несприятливих факторів. Вони мають бути добре помітні та легкодоступні у разі пожежі. Вогнегасники не повинні перешкоджати евакуації людей під час пожежі.

7.1.4. Рекомендується переносні вогнегасники встановлювати на підвісних кронштейнах або у спеціальних шафах. Вогнегасники повинні розташовуватися так, щоб основні написи і піктограми, що показують порядок приведення їх у дію, були добре помітні і звернені назовні.

7.1.5. Вогнегасники потрібно встановлювати на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги (палуби) до ручки вогнегасника на такій відстані від дверей, яка є достатньою для їх повного відчинення, а також можуть встановлюватися на настил палуби з обов'язковою фіксацією від можливого падіння.

7.1.6. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників здійснюється відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

7.1.7. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, знімаються холодної пори року (не нижче +5 град.С).

7.1.8. У приміщеннях із коштовною апаратурою й устаткуванням, кількість первинних засобів пожежогасіння може бути збільшено у два рази.

7.1.9. Використані вогнегасники або вогнегасники, що потребують перезарядження, замінюються відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

7.1.10. Забороняється використовувати первинні засоби пожежогасіння, пожежний інвентар і обладнання для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.

7.2. Протипожежне водопостачання

7.2.1. На суднах-об'єктах має бути передбачено протипожежне водопостачання, пожежні насоси, магістралі, крани та рукави згідно з проектом судна. Стаціонарна система протипожежного водопостачання може не встановлюватися на суднах з екіпажем менше 3 осіб.

7.2.2. Насоси і трубопроводи, що призначені для пожежогасіння, не повинні використовуватися для перекачування нафтопродуктів, мастил та інших ГР.

7.2.3. На суднах-об'єктах, які отримують воду для протипожежного водопроводу з берега, аварійний пожежний насос може не встановлюватися.

7.2.4. У суднових приміщеннях, де встановлені пожежні насоси, має бути вивішено схему протипожежного водопостачання та інструкцію з її експлуатації. На кожній засувці та пожежних насосах мають бути покажчики їх призначення.

7.2.5. Кожен пожежний кран має бути укомплектований запірною арматурою і з'єднувальною головкою швидкозмикального типу. Пожежні крани мають бути захищені від будь-яких ушкоджень у повсякденних умовах, знаходитися у справному стані і бути доступними для використання.

7.2.6. На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

7.2.7. Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців повинні перевірятися на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

7.2.8. У неопалюваних приміщеннях у зимовий час вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатися. У зимовий період до пожежних кранів, що встановлені на верхній палубі, для запобігання замерзанню вода не підводиться. На цей час обов'язки щодо забезпечення подачі води у разі необхідності (пожежі) покладається на відповідальну особу, призначену власником (капітаном) згідно з пунктом 4.4 цих Правил.

7.2.9. Пожежні крани повинні бути розташовані один від одного більше ніж на 20 м для внутрішніх приміщень і не більше 40 м - для відкритих палуб. При цьому пожежні рукави повинні мати довжину 15-20 м біля кранів, установлених на відкритих палубах, і 10-15 м - біля кранів у приміщення.

7.2.10. Кожний пожежний кран протипожежного водопостачання має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра, стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну скатку і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.

7.2.11. Пожежні рукави на відкритих частинах палуб, надбудов мають бути захищені від впливу сонячних променів і атмосферних опадів (зберігатися у металевих ящиках). У машинних приміщеннях, надбудовах та інших закритих приміщеннях пожежні рукави мають бути приєднані до пожежних кранів.

7.2.12. На суднах-об'єктах повинні зберігатися пожежні рукави загальною довжиною, достатньою для подачі води від мережі зовнішнього протипожежного водопостачання.

7.3. Утримання установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння

7.3.1. Обладнання суден-об'єктів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, установками пожежної сигналізації (далі - УПС) та АУП, здійснюється згідно з правилами класифікації та побудови суден класифікаційних товариств.

7.3.2. На суднах-об'єктах, що встановлені на березі, автоматичною спринклерною системою пожежогасіння повинні обладнуватися приміщення, в яких знаходяться радіоустановки, акумуляторні і агрегатні для радіостанції, центральні пожежні пости (далі - ЦПП), станції пожежогасіння, всі службові, житлові, господарські і громадські приміщення, включаючи коридори і трапи. Приміщення, де вода може спричинити пошкодження основного устаткування, можуть бути обладнані стаціонарною системою пожежогасіння іншого типу, погодженою з органами держпожнагляду.

Обладнанню УПС підлягають перелічені приміщення, за винятком ЦПП, акумуляторних, агрегатних, сангігієнічних, саун і провізійних комор.

7.3.3. Власник (капітан) судна-об'єкта несе відповідальність за впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування засобів пожежної автоматики та підтримку їх у працездатному стані, призначає відповідальних осіб за їх експлуатацію.

7.3.4. На судні-об'єкті повинна вестися експлуатаційна документація, у якій необхідно реєструвати:

зміст, терміни та виконавців (юридичних і фізичних осіб) проведення технічного обслуговування і планово-попереджувального ремонту;

дату та обставини санкціонованих і помилкових спрацьовувань АУП і УПС, дату виходу з ладу автоматичних засобів і час усунення недоліків;

дату і результати контрольних перевірок та періодичних випробувань АУП і УПС.

На судні-об'єкті має бути така документація:

проектна документація та виконавчі креслення на АУП і УПС;

акт приймання і здавання АУП і УПС в експлуатацію;

інструкції з експлуатації АУП і УПС та посадові інструкції працівників;

паспорти на елементи, устаткування та прилади АУП і УПС.

7.3.5. Електроживлення установок пожежної автоматики повинно здійснюватися від двох незалежних джерел живлення, які взаємно резервують один одного, і перерва їх електропостачання у разі порушення електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення.

7.3.6. АУП і УПС на судні-об'єкті повинні знаходитися у справному стані і бути постійно включеними. Включення та переключення живлення цих установок може проводитися тільки з письмового дозволу власника (капітана) судна-об'єкта.

Станція УПС повинна розташовуватися на ходовому містку в ЦПП.

7.3.7. Монтаж, ремонт та технічне обслуговування АУП і УПС (за винятком суден, що мають клас класифікаційного товариства) повинні проводитися спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію на цей вид діяльності.

7.3.8. Пожежні сповіщувачі слід установлювати відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної документації заводів-виробників. Сповіщувачі повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацювань, функціонувати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті. Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність. Запас зрошувачів і пожежних сповіщувачів на судні-об'єкті повинен складати не менше 10% від числа змонтованих.

Ручні пожежні сповіщувачі можуть установлюватися як окремо, так і разом з автоматичними пожежними сповіщувачами. У разі ремонту або несправності ручного пожежного сповіщувача поруч має бути вивішена табличка з відповідним написом.

7.3.9. Не допускається встановлювати замість несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф УПС за відсутності сповіщувача у місці його установки.

7.3.10. Порядок використання УПС повинен визначатися в інструкціях з їх експлуатації.

7.3.11. АУП (за їх наявності на судні) повинні відповідати проектній документації та вимогам нормативних документів. Внесення будь-яких змін у конструкцію АУП, перекомпонування приміщень, що захищаються, та інші переобладнання допускається здійснювати за згодою з проектною організацією, яка має ліцензію на проведення цих робіт, з інформуванням про це держпожнагляд.

7.3.12. Елементи і вузли АУП мають бути пофарбовані відповідно до вимог чинних стандартів.

АУП повинні періодично піддаватися контрольним перевіркам на придатність до використання шляхом короткочасного введення в дію у присутності представників пожежної охорони та власника (капітана) судна-об'єкта.

7.3.13. Усередині станції АУП на помітному місці повинна знаходитися схема АУП із зазначенням пускових пристроїв, приміщень, що охороняються, а також стисла інструкція з введення системи в дію. Станція пожежогасіння повинна мати аварійне освітлення та телефон.

7.3.14. У процесі експлуатації АУП забороняється:

переводити АУП з автоматичного керування на ручне, за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах;

використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування;

приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП;

встановлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення.

7.4. Засоби зв'язку і системи оповіщення про пожежу

7.4.1. Система оповіщення людей про пожежу є складовою частиною протипожежного захисту об'єкта з масовим перебуванням людей. Усі судна-об'єкти мають бути обладнані засобами зв'язку і системами оповіщення людей про пожежу, які завжди повинні бути у справному стані.

7.4.2. Системи оповіщення людей про пожежу повинні здійснюватися:

подачею звукових і/чи світлових сигналів в усі приміщення, відсіки судна-об'єкта з постійним чи тимчасовим перебуванням людей;

трансляцією мовної інформації про необхідність евакуації, шляхи евакуації та інші дії, спрямовані на забезпечення безпеки. Текст мовного оповіщення людей про пожежу слід заздалегідь записувати на плівку магнітофона (для іноземців текст оповіщення повинен записуватися англійською або їх рідною мовою).

7.4.3. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі та інші мережі мовлення, наявні на судні-об'єкті (за умови забезпечення надійності оповіщення).

7.4.4. Керування евакуацією повинно здійснюватися:

вмиканням евакуаційного освітлення, світлових покажчиків напрямку евакуації, відчиненням дверей додаткових евакуаційних виходів;

передачею системою оповіщення спеціально розроблених текстів, спрямованих на запобігання паніці та іншим явищам, що ускладнюють процес евакуації (скупчення людей у проходах тощо);

трансляцією текстів, що містять інформацію про необхідний напрямок руху.

7.4.5. Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях постійного чи тимчасового перебування людей. Рекомендується сигналізацію оповіщення про пожежу сполучати з авральною сигналізацією, що подає могутні звукові сигнали, які добре чутні у всіх приміщеннях судна.

7.4.6. Оповіщувачі не повинні мати регуляторів гучності і повинні підключатися до суднової мережі без рознімних пристроїв.

7.4.7. Порядок використання засобів зв'язку та систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де слід також вказувати осіб, відповідальних за їх експлуатацію і ремонт і котрі мають право приводити систему в дію.

7.4.8. Судна-об'єкти мають бути обладнані телефонним зв'язком, біля телефонного апарата має бути табличка із зазначенням номерів телефонів для виклику служб екстреної допомоги (пожежної охорони, міліції, медичної допомоги).

8. Порядок спільних дій працівників
(відвідувачів, мешканців) суден-об'єктів
та підрозділів пожежної охорони
під час ліквідації пожежі

8.1. У разі виникнення пожежі дії адміністрації судна-об'єкта мають бути спрямовані на забезпечення безпеки людей та їх евакуацію згідно з планом евакуації з приміщень судна-об'єкта.

У разі наявності екіпажу на судні його дії повинні відповідати Розкладу по тривогам, затвердженого капітаном судна та оперативним планам із боротьби з пожежею.

8.2. Кожен працівник (відвідувач, мешканець) судна-об'єкта, який виявив пожежу, зобов'язаний:

негайно повідомити про це пожежну охорону, охорону судна-об'єкта (за наявності) назвати місцезнаходження, де розташовано судно-об'єкт, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

повідомити про пожежу адміністрацію судна-об'єкта;

почати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння.

8.3. Власник (капітан) або інша уповноважена особа адміністрації судна-об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язані:

перевірити, чи викликана пожежна охорона і за необхідності продублювати повідомлення, очолити керівництво гасінням пожежі до прибуття підрозділів пожежної охорони;

увімкнути систему оповіщення про пожежу, разом із черговим та обслуговуючим персоналом організувати евакуацію людей, вживаючи заходів до запобігання паніці;

вивести із судна-об'єкта за межі небезпечної зони всіх працівників і відвідувачів, які не беруть участі у ліквідації пожежі;

за необхідності увімкнути установки пожежогасіння (якщо такі є на судні-об'єкті);

вимкнути, в разі необхідності, електроенергію, парові і водяні комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійному і суміжних із ним приміщеннях, а також виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимлення;

організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху підходу до осередку пожежі та в установці пожежної техніки на водні джерела;

одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

повідомити керівнику підрозділу пожежної охорони, який прибув на місце пожежі, про кількість людей, що знаходяться на судні-об'єкті, про місце, масштаб та характер пожежі, про заходи, вжиті для гасіння пожежі;

забезпечити дотримання правил техніки безпеки працівниками судна-об'єкта, які беруть участь у гасінні пожежі.

8.4. Протягом усього часу гасіння пожежі власник (капітан) судна-об'єкта бере участь у консультуванні керівника гасінням пожежі щодо конструктивних та інших особливостей судна-об'єкта.

8.5. Власник (капітан) зобов'язаний повідомляти про пожежі, які сталися, загибель людей і матеріальні збитки у встановленому порядку. За кожним випадком пожежі, що стався на судні-об'єкті, має бути організована комісія із розслідування причин пожежі.

Начальник Державного департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Андрієнко

Додаток 1
до пункту 3.3 Правил
пожежної безпеки для суден,
що використовуються в сфері
дозвілля, відпочинку
та розваг

Норми
забезпечення суден-об'єктів вогнегасниками

1. Залежно від розмірів і призначення судна-об'єкта, що знаходиться в експлуатації, норми забезпечення первинними засобами пожежогасіння повинні бути прийняті згідно з правилами класифікації та побудови суден класифікаційних товариств.

Норми забезпечення вогнегасниками суден-об'єктів, за якими не встановлено нагляду класифікаційними товариствами, наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Норми оснащення суден-об'єктів вогнегасниками

------------------------------------------------------------------
| Найменування приміщень | Тип вогнегасника |
| | кількість вогнегасників |
|-----------------------------+----------------------------------|
| 1 | 2 |
|-----------------------------+----------------------------------|
|1. Приміщення, в яких | На кожне приміщення |
|розміщені суднові | ВВК-5 |
|радіотрансляційні вузли, | 1 |
|центральні пожежні пости | |
|-----------------------------+----------------------------------|
|2. Акумуляторні або агрегатні|На кожне приміщення (крім тих, які|
|для радіо або для аварійного | обслуговують радіостанції та |
|освітлення | аварійне освітлення) |
| | ВВК-5 |
| | 1 |
|-----------------------------+----------------------------------|
|3. Приміщення для аварійних | На кожне приміщення |
|дизель-генераторів і пожежних| ВПП-9 |
|дизель-насосів | 1 |
|-----------------------------+----------------------------------|
|4. Житлові і службові | На кожні 10 м довжини коридорів |
|приміщення: | ВПП-9 |
|4.1. Каюти для екіпажу, | 2 |
|номери для мешканців, | |
|персоналу, включаючи | |
|коридори, вестибюлі і | |
|тамбури (не менше 2-х | |
|вогнегасників на | |
|коридор) | |
|-----------------------------+----------------------------------|
|4.2. Салони, кают-компанії, | ВПП-9 |
|їдальні, вітальні, ресторани,| 2 |
|бібліотеки, читальні зали, |на кожні повні і неповні 50 кв.м |
|перукарні, закриті веранди | житлових приміщень При площі |
| | приміщень менше 15 кв.м |
| | допускається використовувати |
| | вогнегасники, які встановлені |
| | поблизу цих приміщень |
|-----------------------------+----------------------------------|
|4.3. Умивальні, душові, | ВПП-9 |
|ванни, лазні, роздягальні, | 2 |
|пральні тощо, а також |на кожні повні і неповні 50 кв.м |
|коридори, що прилягають до | службових приміщень При площі |
|цих приміщень | приміщень менше 15 кв.м |
| | допускається використовувати |
| |вогнегасники, установлені поблизу |
| | цих приміщень |
|-----------------------------+----------------------------------|
|5. Камбузи, буфетні, | На кожне приміщення |
|прасувальні, сушильні | ВПП-9 |
|приміщення тощо | 1 |
|-----------------------------+----------------------------------|
|6. Провізійні та інші комори | На кожне приміщення |
| | ВПП-9 |
| | 1 |
| | (якщо в коридорі біля входу в |
| | приміщення є вогнегасники то, |
| | всередині їх установка не |
| | обов'язкова) |
|-----------------------------+----------------------------------|
|7. Комори для легкозаймистих | На кожне приміщення |
|і горючих матеріалів | ВПП-9 |
| | 1 |
| | (якщо приміщення менш 50 кв.м |
| | допускається установка |
| | вогнегасника у коридорі біля |
| | входу в приміщення) |
|-----------------------------+----------------------------------|
|8. Відкриті палуби суден | На 100 м палуби |
| | ВП-5 |
| | 2 |
| | ВПП-9 |
| | 1 |
|-----------------------------+----------------------------------|
|9. Машинні і котельні | На кожне приміщення |
|приміщення | ВПП-9 |
| | 2 |
|-----------------------------+----------------------------------|
|10. Приміщення, в яких | На кожне приміщення |
|розміщені головні | ВВК-5 |
|електророзподільні щити | 2 |
| | У приміщеннях площею менше |
| | 15 кв.м - вогнегасник |
| |встановлюється біля входу в нього |
| | ВВК-5 |
| | 1 |
|-----------------------------+----------------------------------|
|11. Сховище палива і мастил | На кожні 30 м підлоги приміщення |
| | ВПП-9 ВВК-5 |
| | 1 1 |
------------------------------------------------------------------

ВВК - вогнегасник вуглекислотний;

ВПП - вогнегасник повітряно-пінний;

ВП - вогнегасник порошковий.

Вибір типу, необхідної кількості вогнегасників здійснюється залежно від їх вогнегасної здатності, розмірів можливого осередку пожежі, граничної площі, класу пожежі, горючих речовин і матеріалів у приміщенні, що захищається.

2. Необхідна кількість вогнегасників визначається окремо для кожного приміщення судна-об'єкта, палуби згідно з проектом судна-об'єкта.

3. У разі вибору місця розміщення необхідно взяти до уваги такі рекомендації:

3.1. Якщо в приміщенні передбачається кілька вогнегасників, частина їх має бути розташована поблизу від входів, а решта - у місцях можливого виникнення пожежі всередині приміщення.

Якщо передбачається тільки один вогнегасник, він має бути встановлений поблизу входу до приміщення.

3.2. Не допускати розміщення великої кількості вогнегасників в одному місці, тому що це призводить до затримання під час їх отримання учасниками гасіння.

3.3. У машинних приміщеннях розміщення вогнегасників має бути таким, щоб від будь-якої точки приміщення до найближчого вогнегасника відстань не перевищувала 10 м.

4. У разі вибору конкретного типу вогнегасника враховується особливість його експлуатації (при цьому перевага надається простоті застосування і приведення в дію). Крім того, необхідно керуватися такими правилами:

вага вогнегасника повинна відповідати фізичним можливостям людей, які будуть його використовувати;

для гасіння електрообладнання застосовують порошкові і вуглекислотні вогнегасники.

Начальник Державного департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Андрієнко

Додаток 2
до пункту 5.1.3 Правил
пожежної безпеки для суден,
що використовуються в сфері
дозвілля, відпочинку
та розваг

Пам'ятка
про правила пожежної безпеки
для мешканців судна-готеля

Шановні гості!

Просимо Вас дотримуватися правил пожежної безпеки:

не користуватися у номері електронагрівальними приладами (кавоварками, прасками, кип'ятильниками);

ідучи з номера, не забувайте вимкнути телевізор, радіоприймач, кондиціонер, світильники.

Нагадуємо Вам, що небезпечно накривати ввімкнені торшери, настільні лампи предметами з горючого матеріалу, а також сушити чи складати одяг (білизну) на опалювальні електроприлади.

Сподіваємося, що Ви не будете курити у ліжку і залишати недокурків. Це небезпечно!

Просимо не кидати недокурки у кошики для паперів, а користуватися для цього попільничкою.

Неприпустимо приносити і зберігати у номері пожежонебезпечні речовини та матеріали.

Якщо Ви прибули до готелю перший раз, запам'ятайте розташування виходів, сходів і трапів.

Адміністрація

Начальник Державного департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Андрієнко

Додаток 3
до пункту 5.1.3 Правил
пожежної безпеки для суден,
що використовуються в сфері
дозвілля, відпочинку
та розваг

Вимоги
щодо складання індивідуального
плану евакуації

1. Кожен номер (каюта) готелю має бути забезпечений індивідуальним планом евакуації, пам'яткою про правила пожежної безпеки для мешканців судна-готеля і правилами поведінки в умовах пожежі.

2. На плані палуби мають бути показані: сходи, номери (каюти), виходи на відкриту палубу, зовнішні трапи, а також двері, що розміщені на шляху евакуації.

3. Приміщення, для якого призначений план евакуації, позначають написом "Ваш номер" ("Ваша каюта").

4. Основний шлях евакуації позначають на плані безперервною лінією, другий шлях евакуації - пунктирною лінією. Ці лінії мають бути у 2 рази товщі від ліній плану палуби.

4.1. Основний шлях евакуації на палубі слід вказувати в напрямку зовнішніх трапів, виходів на відкриту палубу, сходів, що ведуть з даної палуби на верхню палубу. Якщо два трапи рівноцінні за захищеністю від вогню і диму, то основний шлях евакуації вказують до найближчого трапа, який веде на відкриту палубу і далі на берег.

4.2. Лінії, що вказують шляхи евакуації, повинні проводитися з приміщення номера (каюти) до виходу в безпечне місце або безпосередньо на відкриту палубу до трапа.

5. На плані палуби за допомогою символів вказують місце розміщення:

кнопок ручних пожежних сповіщувачів;

пожежних кранів, вогнегасників;

телефону для виклику пожежної охорони.

5.1. Символи повинні виконуватися так, щоб їх було добре видно.

5.2. Розшифровку символів слід давати під планом на державній мові, а для іноземців - кількома мовами.

5.3. Літери тексту розшифровки символів повинні мати висоту не менше 7 мм, ширину не менше 5 мм.

6. Індивідуальний план евакуації розміщують у номері (каюті), на помітному місці під плівкою формату А4.

7. Адміністратор готелю повинен ознайомити мешканців з первинними засобами пожежогасіння та шляхами виходу до того, як їх розмістить у номері.

Начальник Державного департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Андрієнко

Додаток 4
до пункту 6.1.2 Правил
пожежної безпеки для суден,
що використовуються в сфері
дозвілля, відпочинку
та розваг

                           НАРЯД-ДОПУСК
на виконання тимчасових вогневих робіт

     Виданий _____________________________________________________
(посада або кваліфікація старшого виконавця,

__________________________________________________________________
виконавця робіт, прізвище та ініціали)

На виконання робіт __________________________________________
(вказати конкретно, які вогневі роботи

__________________________________________________________________
будуть виконуватися, їх характер і зміст)

Місце проведення робіт ______________________________________
(ділянка або установка, апарат,
комунікації, приміщення,

__________________________________________________________________
територія тощо)

Час проведення робіт: початок ____________________________
(час, дата)

закінчення _________________________
(час, дата)

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт: ____________
__________________________________________________________________
(заходи, які необхідно виконувати під час

__________________________________________________________________
підготовки об'єкта до виконання робіт,

__________________________________________________________________
під час їх проведення і після закінчення)

Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення
робіт: ___________________________________________________________
(посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Наряд видано ________________________________________________
(посада, прізвище та ініціали, підпис особи,

__________________________________________________________________
яка дозволила проведення робіт)

"___"___________ 20__ р.

Проведення робіт узгоджено: _________________________________
(дата, підпис, прізвище

__________________________________________________________________
та ініціали, посада; за необхідності вказуються додаткові

__________________________________________________________________
заходи, що необхідно виконати для забезпечення

__________________________________________________________________
пожежної безпеки робіт)

Наряд-допуск продовжено до __________________________________
(дата, час, підпис,

__________________________________________________________________
прізвище та ініціали, посада особи, яка видала наряд)

Продовження робіт узгоджено: ________________________________
(дата, час, підпис,

__________________________________________________________________
прізвище та ініціали, за необхідності - додаткові вимоги)

Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, з переліком
протипожежних заходів, що необхідно виконати, ознайомлений:
__________________________________________________________________
(підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)

Роботи закінчені, робоче місце упорядковано до
пожежобезпечного стану:
__________________________________________________________________
(час, дата, підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)

__________________________________________________________________

Пожежобезпечний стан місця, де проводилися вогневі роботи,
перевірив: _______________________________________________________
__________________________________________________________________
(час, дата, підпис, прізвище та ініціали особи,

__________________________________________________________________
яка відповідає за пожежну безпеку

__________________________________________________________________
за місцем проведення робіт)

Начальник Державного департаменту пожежної безпеки
Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи В.М.Андрієнко