ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ

ПОСТАНОВА
13.02.2007 N 25/162-06-4457

Щодо визнання недійсним договору

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: Головуючого: Шицького І.Б. Суддів: Ґуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Новікової Т.О., Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О., розглянувши за участю представника Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси - Марціяша О.І., касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси на ухвалу Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 року у справі N 25/162-06-4457 за позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс" про визнання недійсним договору, - встановила:

У травні 2006 року заступник прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєлєс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс" про визнання недійсним на підставі статей 48, 59 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (далі - ЦК УРСР) договору купівлі-продажу виключного права на 5-ти серійний художній фільм Анекдотіада "Історія Одеси в анекдотах" від 25 квітня 2000 року, стягнення з ТОВ "Фелікс" на користь ТОВ "Вєлєс" 34 650 690 грн., зобов'язання ТОВ "Вєлєс" повернути ТОВ "Фелікс" виключне право на спірний фільм.

В обгрунтування позову заступник прокурора Приморського району міста Одеси посилався на те, що з підстав визнання рішенням господарського суду Одеської області від 25 липня 2005 року у справі N 9-14-3/211-04-8242 недійсним в порядку статті 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) договору купівлі-продажу від 11 квітня 2000 року, укладеного між ПП "Едісан" та ТОВ "Фелікс", є недійсною підстава виникнення у ТОВ "Фелікс" виняткового права на фільм Анекдотіада "Історія Одеси в анекдотах" і, як наслідок, є недійсними укладені ним всі угоди, предметом яких був вказаний фільм. Одночасно заступник прокурора вказав, що ТОВ "Вєлєс" було безпідставно відшкодовано кошти, включені ним до податкового кредиту по даній операції чим заподіяно значної економічної шкоди інтересам держави.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 липня 2006 року в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2006 року рішення залишено без зміни.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 року Державній податковій інспекції у Приморському районі міста Одеси відмовлено у прийнятті касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2006 року.

В основу ухвали покладено висновки про те, що відповідно до пункту 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) в редакції Закону України від 06.10.2005 N 2953-IV, який набрав чинності 01.11.2005, касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеси просить скасувати ухвалу Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 року з мотивів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 11 січня 2007 року порушено касаційне провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника сторони, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При винесенні оскаржуваної ухвали Вищий господарський суд України обгрунтував своє рішення тим, що на зазначені правовідносини поширюється дія Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), оскільки Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеси, в інтересах якої заявлено позов, виступає суб'єктом владних повноважень та здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції.

Правильно визначивши характер спору, Вищий господарський суд України залишив поза увагою, що спір у порушення вимог статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) розглянуто судами першої та апеляційної інстанцій в порядку господарського судочинства після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), що унеможливлює здійснення касаційної перевірки судових рішень в порядку адміністративного судочинства. Такі рішення підлягають безумовному скасуванню згідно статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України відповідним господарським судом, а справа передачі до суду першої інстанції для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 111-17-111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата у господарських справах, - постановила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси задовольнити.

Скасувати ухвалу Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 року у справі N 25/162-06-4457, а справу передати до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2006 року.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.