КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 21 березня 2007 р. N 102-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної
програми розвитку виробництва медичної
техніки на 2008-2012 роки
1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008-2012 роки, що додається. Визначити МОЗ державним замовником Програми.
2. МОЗ разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати до 1 липня 2007 р. на розгляд Кабінетові Міністрів України проект Державної програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008-2012 роки.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 21 березня 2007 р. N 102-р
Концепція
Державної програми розвитку виробництва
медичної техніки на 2008-2012 роки
Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма
Обов'язковою умовою досягнення успіху у лікуванні найпоширеніших захворювань є наявність у закладах охорони здоров'я новітнього діагностичного та іншого медичного обладнання.
Протягом останнього десятиліття відбулося істотне скорочення закупівель медичної техніки, що зумовило збільшення парку морально та фізично застарілої апаратури до 60-70 відсотків. Значна частина обладнання відпрацювала 20-25 років, що у 2-3 рази перевищує його технічний ресурс. Водночас вітчизняна промисловість задовольняє потребу країни в медичних виробах лише на 30-35 відсотків.
Національні інтереси потребують вжиття нагальних і ефективних заходів для розв'язання проблеми забезпечення закладів охорони здоров'я сучасною вітчизняною медичною технікою та виробами медичного призначення.
Аналіз причин виникнення проблеми та обгрунтування
необхідності її розв'язання програмним методом
До 1992 року Україна одержувала медичну техніку від 350 заводів-постачальників, з яких лише 19 відсотків знаходилися на території України. Унаслідок цього вітчизняна промисловість могла забезпечувати потребу в медичних виробах лише на 13-15 відсотків за номенклатурою і близько 20 відсотків за обсягом.
Для забезпечення розвитку галузі у період з 1992 по 2003 рік виконувалися дві державні програми розвитку медичної техніки, які дали можливість значно покращити ситуацію за рахунок освоєння виробництва імпортозамінної медичної техніки, створити принципово нову медичну техніку та умови для збільшення виробництва медичних виробів з 740 до понад 2200 найменувань.
Розроблення і виробництво медичної техніки здійснюють понад 250 підприємств різних форм власності, з них 38 державних підприємств, 28 акціонерних товариств, 20 закритих акціонерних товариств, 4 спільних підприємства, 111 товариств з обмеженою відповідальністю, 50 малих та інших приватних підприємств. Зазначені підприємства забезпечують виробництво таких груп медичної техніки, як апарати штучної вентиляції легень і наркозно-дихальне обладнання, слухові апарати, рентгендіагностичне обладнання, ультразвукове діагностичне обладнання електрокардіографи різних видів, холодильне та кріогенне обладнання, спеціальні медичні меблі, обладнання для травматології, ортопедії та малорухомих хворих, інструмент для хірургії і стоматології, кольпоскопи, стерилізатори сухоповітряні, парові та бактерицидні, електродіагностичні апарати і електростимулятори.
Стримування розвитку виробництва вітчизняної медичної техніки обумовлене втратою підприємствами оборотних коштів через інфляцію, відсутністю державного замовлення, низьким фінансуванням переоснащення закладів охорони здоров'я з державного та місцевих бюджетів.
Витрати з державного та місцевих бюджетів, пов'язані з придбанням медичної техніки, в 3-4 рази менші від необхідних. Відсутність державного замовлення та малі обсяги централізованих коштів державного і місцевих бюджетів для здійснення закупівель не дають змоги вітчизняним виробникам отримувати прибутки від реалізації медичної техніки і виділяти достатні кошти на створення нових видів медичної техніки, розширення їх номенклатури, зокрема складної медичної техніки, розроблення та впровадження у виробництво якої здійснюється тривалий час та потребує значних коштів. Вести такі розроблення за відсутності обігових коштів та наявності великих кредитних ставок підприємства не мають змоги.
Результати аналізу централізованих закупівель медичної техніки для закладів охорони здоров'я свідчать, що на сьогодні потреби країни у вітчизняній медичній техніці можуть бути забезпечені лише на 30-35 відсотків, що зумовлено, зокрема, недостатньою номенклатурою вітчизняних виробів медичного призначення.
Дані про централізовану закупівлю виробів медичної техніки МОЗ за державними програмами такі:
-----------------------------------------------------------------
| Рік|Загальний обсяг| У тому числі виробів |Частка вітчизняної|
| | закупівлі, | вітчизняного |медичної техніки у|
| | млн. гривень | виробництва, | загальній |
| | | млн. гривень | кількості, |
| | | (відсотків) | відсотків |
|----+---------------+-----------------------+------------------|
|2004| 463,1| 150,4 (32,5)| 62,5|
|----+---------------+-----------------------+------------------|
|2005| 220,5| 96 (43,6)| 41 |
|----+---------------+-----------------------+------------------|
|2006| 173,5| 42,6 (24,5)| 31,6|
-----------------------------------------------------------------
Отже, визначилася чітка тенденція до зниження обсягу фінансування централізованої закупівлі виробів медичного призначення та обсягу закупівлі вітчизняної техніки.
Разом з тим попит на вітчизняні вироби зростає, але задовольняється менш як на 10 відсотків. Це підтверджується заявками та звітами про їх реалізацію, які одержує МОЗ від управлінь охорони здоров'я. Так, із зазначеного у заявці обсягу 1155 одиниць комплексів рентгенівських діагностичних закуплено лише 40 одиниць, або 3,5 відсотка потреби, флюорографів із 536 одиниць - закуплено 16, або 3 відсотки, апаратів УЗД з 615 одиниць - закуплено 18, або 3 відсотки, апаратів штучної вентиляції легень для дорослих економічного класу з 1880 одиниць - закуплено 105, або 6 відсотків, кольпоскопів із замовлених 713 одиниць - закуплено лише 60, або 8,4 відсотка.
У зв'язку з відсутністю широкої номенклатури виробництва вітчизняної складної медичної техніки доводиться закуповувати імпортне високовартісне медичне обладнання. Орієнтовна щорічна потреба для переоснащення закладів охорони здоров'я становить більш як 1 млрд. гривень, однак державним бюджетом та місцевими бюджетами виділяється на такі цілі значно менше коштів. Для розв'язання проблеми необхідно надати перевагу вітчизняному виробнику медичної продукції, яка істотно дешевше від імпортної, а за якістю в основному їй не поступається.
За даними Держкомстату, обсяг реалізованого медичного обладнання у 2005 році становив 615 млн. гривень, а обсяг інвестицій зріс порівняно з 2001 роком у 2 рази, однак становив лише 24,9 млн. гривень.
Медична промисловість забезпечує потреби країни у медичному обладнанні на 30-35 відсотків. Орієнтація на продукцію вітчизняного виробника під час закупівлі медичного обладнання для переоснащення закладів охорони здоров'я зумовлює необхідність збільшення номенклатури вітчизняних виробів медичного призначення до 60-70 відсотків. Однак, виходячи з реальних можливостей розробників і виробників, наявності у них науково-технічних передумов, можливостей фінансування, на сьогодні можна ставити завдання тільки щодо збільшення такої номенклатури до рівня 45-50 відсотків.
В Україні є всі умови для подальшого нарощування обсягів виробництва медичної техніки, а саме:
науково-дослідні підприємства і значні виробничі потужності;
розвинута науково-технічна і технологічна база;
наукові та технічні працівники високої кваліфікації;
співпраця виробників медичного обладнання з медичними фахівцями та установами;
досвід розроблення складної техніки і виготовлення медичної, в тому числі наукоємної спеціалізованої, продукції.
На сьогодні галузь не потребує структурної перебудови. Існуюча конкуренція як серед вітчизняних, так і з боку закордонних виробників сприяє підтриманню високого технічного рівня і якості медичного обладнання, його конкурентоспроможності, впровадженню науково-технічних досягнень, підвищенню ефективності виробництва.
Пріоритетним напрямом розвитку виробництва медичної техніки є передусім виробництво діагностичного (кардіологічного, рентгенівського, ультразвукового та іншого) обладнання, що призначене для виявлення захворювань на ранніх стадіях, та обладнання для терапії і хірургії. Приділятиметься увага, зокрема, таким сучасним наукоємним новим напрямам, як магнітокардіографія, цифрові технології, біотелеметрія, ендопротезування, виробництво оксигенаторів та імплантантів, що дасть можливість зменшити закупівлю імпортного медичного обладнання.
Зважаючи на значно меншу ціну нових вітчизняних медичних виробів порівняно із встановленими на зарубіжні вироби, можна стверджувати, що у разі серійного виробництва вони витіснять на внутрішньому ринку імпортні аналоги та можуть користуватися попитом на зовнішньому ринку.
Підтвердженням цього є те, що вже сьогодні такі вітчизняні вироби, як колькоскопи, електрокардіографи, пульсоксиметри, монітори, кріотерапевтичні установки, вібростоли масажні та інші, не тільки витіснили імпортні з внутрішнього ринку, а й успішно експортуються в інші країни.
Для розв'язання проблеми, що виникла в галузі виробництва медичної техніки, необхідно розробити Державну програми розвитку виробництва медичної техніки на 2008-2012 роки (далі - Програма).
Мета Програми
Метою Програми є розв'язання головного стратегічного завдання - поліпшення матеріально-технічного оснащення галузі охорони здоров'я шляхом забезпечення розроблення конкурентоспроможної вітчизняної медичної техніки та виробів медичного призначення, доведення їх до рівня сучасних світових стандартів, розширення номенклатури, відповідне зменшення критичного імпорту, ефективне використання науково-технічного потенціалу галузі.
Порівняльний аналіз можливих шляхів
розв'язання проблеми та обгрунтування
оптимального варіанта
Переоснащення закладів охорони здоров'я новітньою медичною технікою може відбуватися за трьома варіантами шляхом:
закупівлі імпортного високовартісного обладнання;
закупівлі за кордоном технологій і ліцензій на виробництво медичної техніки та організації її виробництва на вітчизняних підприємствах;
розроблення конкурентоспроможної вітчизняної медичної техніки, її виробництва і закупівлі для закладів охорони здоров'я.
Перший варіант потребує для реалізації щороку 1,2 млрд. гривень, другий - близько 30 млрд. гривень. Другий варіант має багато недоліків, основними з яких є відсутність необхідних коштів, невикористання наявного науково-технічного потенціалу та науково-технічних передумов вітчизняних підприємств, постійне відставання від інших країн в освоєнні виробництва новітньої медичної техніки.
Зважаючи на це, перший і другий варіанти в нинішніх умовах реалізувати неможливо.
Третій варіант є оптимальним, оскільки використовуються наявні науково-технічні передумови та потенціал вітчизняних підприємств.
Ефективність цього варіанта підтверджується досвідом успішного виконання двох попередніх програм. Кошти, що були витрачені для їх виконання (близько 15 млн. гривень), вже повернуті державі у вигляді податків з виробників реалізованої продукції. Крім того, протягом 2003-2006 років централізована закупівля більш дешевих вітчизняних виробів медичної техніки, розроблених за програмами, дала можливість заощадити (порівняно з вартістю такої ж кількості імпортних виробів) у 4-5 разів більше коштів, ніж було витрачено для виконання програм.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Для виконання державних програм по боротьбі із СНІДом, онкозахворюваннями, туберкульозом, хворобами серця і крові необхідно забезпечити розширення виробництва вітчизняного медичного обладнання.
Відбір для проведення дослідно-конструкторських робіт з розроблення виробів медичного призначення повинен проводитися з урахуванням наукових пріоритетів та сучасних можливостей розвитку вітчизняної медичної техніки, зокрема:
обладнання для новітніх медичних технологій (магнітокардіографія, неінвазивний метод аналізу крові та визначення гормонів у крові, цифрові технології, біотелеметрія, лазерна внутрітканинна об'ємна термотерапія, локальна кріотерапія та кріохірургія, магнітотерапія, обладнання для зварювання живих тканин);
нові матеріали та комплектувальні вироби (пластичні регенеруючі біосумісні кісткові імплантанти, медичні вироби з еластомерів, фільтруючі матеріали, гаммакамери, металокерамічні трубки для рентгенографії);
обладнання для малоінвазивної торакальної хірургії;
інше сучасне наукоємне обладнання.
Тематика замовлення визначається експертними комісіями згідно із законодавством на конкурсних засадах за результатами науково-технічної експертизи заявок на виконання замовлення.
Виконавці тематики визначаються шляхом проведення тендерної процедури з числа учасників торгів.
Кожна дослідно-конструкторська робота завершується проведенням приймальних технічних і клінічних медичних випробувань та отриманням реєстраційного посвідчення МОЗ.
Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності
Виконання Програми дасть можливість:
створити нову медичну техніку сучасного рівня;
збільшити номенклатуру вітчизняних медичних виробів та медичної техніки, поліпшити їх технічні характеристики та підвищити конкурентоспроможність;
збільшити обсяги виробництва і довести рівень забезпечення вітчизняною медичною технікою до 45-50 відсотків потреби;
підвищити якість та рівень медичного обслуговування населення за рахунок забезпечення закладів охорони здоров'я сучасними засобами діагностики і лікування;
збільшити обсяги виробництва імпортозамінної продукції та скоротити імпорт медичної техніки;
підвищити щорічний обсяг закупівель медичної техніки на 15-20 відсотків без збільшення асигнувань на ці цілі за рахунок економії коштів під час закупівлі більш дешевих виробів медичного призначення вітчизняного виробництва;
забезпечити економію валютних коштів шляхом зменшення обсягу закупівлі високовартісного медичного обладнання.
Виконання Програми також дасть змогу розвинути наукоємні технології, створити нові робочі місця та збільшити надходження коштів до державного бюджету.
Оцінка фінансових ресурсів,
необхідних для виконання Програми
Орієнтовний загальний обсяг фінансування Програми становитиме близько 170 млн. гривень, у тому числі:
за рахунок державного бюджету - близько 50 млн. гривень (30 відсотків обсягу фінансування Програми), які насамперед будуть спрямовані на розроблення нової техніки;
за рахунок коштів підприємств-виробників та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, - близько 120 млн. гривень.
Виробництво розробленої за Програмою медичної техніки здійснюватиметься за рахунок коштів підприємств-виробників.
Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з наявності коштів та з урахуванням наукових пріоритетів, нових можливостей у медичній техніці, конкретизації завдань за підсумками виконання Програми у попередні роки та з інших джерел фінансування.