Актуальні питання готівкового обігу

Прийняття постанови Національного банку України від 13.12 2006 р. № 454 “Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” дозволило відповісти на питання читачів, вирішення яких було утруднено у зв'язку з відсутністю офіційного тлумачення окремих вимог до здійснення цього виду господарських операцій. До певної міри викликає оптимізм те, що прийняття зазначеної постанови полегшує життя підприємств і підприємців. Зокрема, знято окремі обмеження визнання понадлімітних грошових коштів, відкориговані положення про цільове використання готівки, наведені рекомендації щодо встановлення ліміту залишку грошових коштів у касах новостворених підприємств та відокремлених підрозділів.

ПИТАННЯ 1: Яким є порядок встановлення і перегляду ліміту залишку грошових коштів у касі для новостворених підприємств?

2. Чи можна не встановлювати ліміт каси у разі коли підприємство досить рідко здійснює готівкові розрахунки. Які наслідки невстановлення ліміту каси?

3. Які суми готівки відносяться до понадлімітних? Чи можуть бути визнані понадлімітними не існуючі фактично у касі залишки готівки?

4. Чи необхідно приватному підприємцю вести книгу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів?

5. Яка відповідальність передбачена за порушення порядку ведення касових операцій?

ВІДПОВІДЬ 1:Ліміт залишку готівки у касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, яка може залишатися в касі у позаробочий час Банки та підприємці ліміт каси не встановлюють.

Дотримання ліміту каси досягається регулярною здачею готівки до банків для її зарахування на банківські рахунки. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переведення на банківські рахунки підприємства може здаватися операторам поштового зв'язку і небанківських фінансових установ. З 20.01.2007 р. набрали чинності зміни до Положення № 637, внесені постановою № 454, згідно з якими готівка може здаватися виключно тим операторам поштового зв'язку і небанківських фінансових установ, що мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переведення коштів.

При встановленні ліміту каси для новоствореного підприємства необхідно враховувати режим і специфіку його роботи, віддаленість від банку, обсяг касових оборотів (надходжень та витрат), що планується, тривалість операційного дня банку, наявність домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо.

Новостворені підприємства, а також ті, які раніше не здійснювали готівкові розрахунки або види діяльності, з ними пов'язані, встановлюють ліміт каси на підставі прогнозних розрахунків. Установлення ліміту каси зазначеними підприємствами здійснюється з використанням затвердженої форми “Розрахунок установлення ліміту залишку готівки у касі” (додаток 2 до Положення № 637), що підписується головним бухгалтером і керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). У разі коли підприємство, що створюється, має філії або відокремлені підрозділи, то згідно з п. 5.2 Положення № 637 для кожного з них складається окремий розрахунок ліміту залишку грошових коштів у касі.

Згідно з листами НБУ від 19.05.2006 р. № 11-113/1875-5345 і від 23.11.2006 р. № 11-115/434-12531 для кожного відокремленого підрозділу ліміт каси встановлюється його юридичною особою, яка має право, залежно від специфіки функціонування даного підрозділу, прийняти рішення щодо застосування у розрахунку ліміту залишку готівки для кожного відокремленого підрозділу відповідних середньоденних показників затри будь-які місяці поспіль, і ці обрані підприємством три місяці можуть бути неоднаковими для різних відокремлених підрозділів.

На підставі зазначеного розрахунку на новоствореному підприємстві оформляється наказ (розпорядження) та у разі потреби доводиться до відома відокремлених підрозділів Слід враховувати, що ліміт каси на новостворених підприємствах установлюють на перші три місяці їх роботи.

Починаючи з 20 січня 2007 року набрали чинності зміни, внесені Постановою № 454, які регламентують перегляд у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців роботи новоствореного підприємства встановленого з урахуванням прогнозних розрахунків ліміту каси за фактичними показниками їх діяльності згідно з вимогами Положення № 637. Отже, через три місяці після початку роботи новоствореного підприємства, але не пізніше закінчення двотижневого строку, необхідно видати наступний наказ про встановлення ліміту каси, але вже не за прогнозними даними, а за тими, що фактично склалися за перші три місяці роботи такого підприємства.

У цьому зв'язку увагу бухгалтерів новостворених підприємств необхідно звернути на лист НБУ від 09.02.2007 р. № 11-113/543-1414, згідно з яким відлік перших трьох місяців роботи повинен вестися з дня проведення першого готівкового розрахунку.

Ліміт залишку готівки у касі, не переглянутий підприємством протягом зазначеного строку, вважається таким, що не відповідає встановленим вимогам, і до таких підприємств можуть бути вжиті заходи згідно із законодавством України.

Установлений ліміт каси може згодом переглядатися у зв'язку зі змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/витратах готівки, внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи підприємства тощо). Перегляд ліміту каси здійснюється з дотриманням розглянутої процедури, тобто складається розрахунок за затвердженою формою, на підставі якого видається відповідний наказ (розпорядження). Документи, затверджені керівником, на підставі яких переглянуто ліміт каси, додаються до відповідних наказів, договорів банківського рахунка.

Якщо ж згодом готівкові обороти зміняться у менший бік, підприємство може переглянути ліміт. Обов'язкова вимога щодо перегляду встановленого підприємством ліміту каси при скороченні за останній рік оборотів по надходженнях/витратах готівки вищезазначеним Положенням № 637 не визначено. Пунктом 5.12 Положення передбачено лише можливість такого перегляду. На думку НБУ, викладену в листі від 19 05.2006 р. №11-113/1903-5427, підприємство самостійно повинно визначати необхідність перегляду встановленого ліміту з урахуванням факторів, які об'єктивно можуть впливати на його функціонування та обсяги здійснюваних готівкових операцій. Отже, не переглянутий убік зменшення ліміт не є підставою для застосування штрафних санкцій до підприємства.

2. Дотримання вимогє обов'язковим для всіх підприємств і підприємців (за винятком суб'єктів, зазначених у пп. 1.1 Постанови № 637, до яких відносяться іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації, їх філії тощо). Однак у Постанові № 637 не міститься вимоги про обов'язковість встановлення ліміту каси. Крім того, у пп. 5.9 навіть допускається ситуація його відсутності з наслідками, що з цього випливають. Так, у разі коли підприємством ліміт каси не встановлений (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим У цьому випадку вся готівка що знаходиться у його касі наприкінці робочого дня і не здана підприємством згідно з вимогами Положення № 637, вважається понадлімітною.

У зв'язку з цим, навіть коли підприємство рідко здійснює операції з готівкою, то ліміт каси повинен бути встановлений з дотриманням законодавче встановленої процедури. На цю ситуацію можна подивитися з іншого боку. У разі коли операції з готівкою здійснюються рідко, то встановлений на підставі фактичних даних про готівкові обороти ліміт буде невеликим. Тому підприємству необхідно буде все одно у день отримання готівкових коштів здати їх до банку згідно з вимогами п. 5.1 Положення № 637.

Таким чином, підприємству, яке рідко здійснює операції з готівкою, тобто не має значних готівкових оборотів, доцільно скористатися правом, наданим п. 5.4 Положення № 637, та встановити ліміт каси у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.).

У разі коли підприємство все ж таки отримує більш великі суми і за якось причин не здає у цей же день їх до банку, то єдиний вихід - це “своєчасний” наказ про встановлення ліміту каси з посиланням на об'єктивні обставини.

Штрафні санкції за відсутність наказу про встановлення ліміту каси не передбачень але за його перевищення та дії, прирівняні до них, відповідальність встановлена. Проте слід враховувати, що за порушення процедури встановлення ліміту каси і за достовірність відповідних показників, які приведені в його розрахунку, відповідальність несуть керівники підприємств.

3. Положення № 637 не дає чіткого визначення понадлімітних готівкових коштів, але це поняття вживає в багатьох пунктах. Тому ми наведемо власне визначення цього поняття.

Так, уся готівка, яка наприкінці робочого дня знаходиться у касі підприємства і не здана підприємством до банку, у сумі, що перевищує встановлений ліміт, а також прирівняні до неї суми згідно з вимогами Положення № 637, вважається понадлімітною.

Відповідаючи на другу частину питання, слід зазначити, що дійсно фактично відсутні залишки грошових коштів у касі можуть бути визнані понадлімітними. Це є можливим в таких випадках.

Випадок 1. У разі коли ліміт каси встановлено з порушенням вимог законодавства, то він вважається встановленим на рівні граничного розміру - 170 грн. У цьому випадку сума коштів, що перевищує зазначену суму, також може бути правомірно віднесена до понадлімітним. Наприклад, відповідно до наказу ліміт каси було встановлено у сумі 250 грн. Перевіркою виявлено, що дані, які використовувалися для розрахунку ліміту (за встановленою формою), є недостовірними, оскільки взяті не за три місяці поспіль з дванадцяти останніх, а за два. У цьому випадку до понадлімітних будуть віднесені всі залишки, що перевищують 170 грн. (а не 250 грн.) наприкінці робочого дня.

Випадок 2. Як відомо, згідно з п. 2.3 Положенням № 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління НБУ А саме - Постановою № 32 вона встановлена у розмірі 10 000 грн. Платежі понад зазначену граничну суму провадяться виключно у безготівковій формі. Мова йде про цю вимогу тому, що у разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад зазначену граничну суму, кошти в розмірі її перевищення розрахунковим способом додаються до фактичних залишків готівки у касі наприкінці дня платника готівки одноразово у день здійснення такої операції з наступним порівнянням отриманої розрахункової суми із затвердженим лімітом каси. Тобто у разі коли підприємство здійснить готівковий розрахунок з іншим підприємством протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами на суму, наприклад 12 000 грн., то у цей день можливе перевищення ліміту каси на 2000 грн. (залежно від суми встановленого ліміту). У Цьому випадку перевищення припустимої суми готівкового розрахунку, навіть за її фактичної відсутності у касі, відноситься до понадлімітних грошових коштів у касі.

Випадок 3. Понадлімітними грошовими коштами у касі на підставі п. 3.5 і 7.24 Положення № 637 можуть бути визнані суми, зазначені у видаткових касових ордерах і відомостях, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. При цьому важливо пам'ятати, що сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки у касі виключно удень, в якому оформлені не підтверджені одержувачами видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться у розрахунок понадлімітних залишків готівки.

Випадок 4. Останній випадок, коли грошові кошти можуть вважатися понадлімітними, регламентується гі. 4.10 Положення № 637. У зв'язку з тим, що він регламентує питання інвентаризації каси, його можна застосувати у ситуації, що розглядається, лише з великим припущенням. Проте, слід враховувати, що при проведенні перевірки дотримання касової дисципліни подібна аргументація не виключена. Так, готівка, що зберігається у касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки у касі, тобто може бути віднесена до понадлімітної.

Розглянувши випадки визнання залишків готівки (фактичних і прирівняних до них) понадлімітними, слід звернути увагу на те, коли їх не можна вважати такими.

По-перше, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, отриману в банку для виплат, що відносяться до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день отримання готівки у банку (для підприємств залізничного транспорту і морських портів готівка може зберігатися у касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, включаючи день отримання готівки у банку). Готівка, отримана у банку на інші виплати, повинна бути виплачена підприємством у той самий день. При дотриманні зазначених вимог залишки, що перевищують ліміт, понадлімітними не вважаються.

Якщо ж отримані на зазначені цілі суми готівки не використані за призначенням протягом установлених вище строків, то вони повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися у його касі (в межах установленого ліміту).

По-друге, готівкові кошти не вважаються понадлімітними у день їх надходження, якщо вони були здані обслуговуючим банкам у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством згідно із законодавством наступного дня на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства.

По-третє, не вважаються понадлімітними у день їх надходження і ті готівкові кошти, які надійшли у касу підприємства у вихідні та святкові дні і були здані у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, обслуговуючим банкам у наступний робочий день банку і підприємства або були видані для використання підприємством на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства.

4. Відповідно до преамбули Положення № 637, воно поширюється не тільки на підприємства, але й на приватних підприємців. Аналогічна думка висловлена й в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.09.2005 р. № 8027. Тому вимог Положення № 637 повинні дотримуватися як юридичні, так і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Пунктом 3.11 Положення № 637 встановлено, що касові ордери до передачі у касу реєструються бухгалтером (а за його відсутності - безпосередньо приватним підприємцем) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Форма зазначеного журналу встановлена Наказом № 51. Під терміном “каса” для приватних підприємців мається на увазі місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийняття, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Таким чином, наявність спеціального приміщення для організації каси у приватних підприємців не є обов'язковою.

Отже, приватний підприємець зобов'язаний виписувати прибуткові та видаткові ордери з занесенням їх до відповідної книги реєстрації, а також оформляти інші касові документи.

5. Контроль за дотриманням норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, здійснюють органи ДПС, державної контрольно-ревізійної служби, МВС України та фінансові органи. За порушення встановленого порядку ведення касових операцій посадові особи підприємств, установ і організацій можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, а до юридичних і фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

За порушення порядку ведення касових операцій Указом № 436 передбачені фінансові санкції у вигляді штрафів. Розміри штрафів наведені у таблиці.

*Лист ДПАУ від 15.06.2006 р. № 6563/6/23-8019, Лист НБУ від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214.

** У Положенні № 637 відсутні вимоги щодо цільового використання готівкових грошових коштів. У зв'язку з цим цей штраф може бути застосований лише до сум, витрачених не за цільовим призначенням у період дії Положення № 72 тобто до 14.02 2005 р.

Список використаних нормативно-правових актів

Указ № 436 - Указ Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, у редакції від 11.05.1999 р. № 491/99.

Положення № 637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Положення № 72 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 19.02.2001 р. № 72 (втратило чинність згідно з постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637).

Постанова № 454 - постанова НБУ від 13.12.2006р. № 454 “Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

Постанова № 32 - постанова Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32 “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку ”.

Наказ № 51 - наказ Міністерства статистики України від 15.02.1996р. № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”.

“Консультант бухгалтера” № 11 (395) 12 березня 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)