Крадіжка основних фондів

ПИТАННЯ: На нашому підприємстві систематично трапляються випадки крадіжок телефонних кабелів, таксофонів, телефонних кабін, опор, люків тощо. Роз'ясніть, будь ласка, порядок визначення прямих збитків, пов'язаних з крадіжкою основних засобів, як списувати вартість викраденого у бухгалерському і податковому обліку, які суми необхідно враховуваті на забалансових рахунках, а також які суми треба відображаті у розділі X форми № 5 “Примітки до річного звіту”.

ВІДПОВІДЬ: Існує думка, що викрасти об'єкт основних фондів 1-ї групи неможливо. Дійсно, як можна викрасти будівлю або споруду? їх можна тільки зруйнувати або знищити.

Однак у житті бувають виключення, адже до основних фондів групи 1 відносяться не лише будівлі та споруди, але й передатні пристрої, з якими саме і трапляються неприємні історії з розкраданнями.

Виявляється, що викрасти повністю об'єкт основних фондів 1-ї групи практично неможливо і нереально, а от його частину - вельми можливо. Але законе давці розписали у податковому обліку саме практично неможливий варіант крадіжки об'єктів основних фондів 1-ї групи і обійшли увагок такий важливий момент, як розкрадання частини об'єкта основних фондів 1-ї групи.

От через це й виникає чимало проблем з порядком відображення таких крадіжок як у податковому, так і бухгалтерському обліку. Ми спробуємо знайти прийнятні рішення для підприємств, які опинилися в такій ситуації, щодо порядку відображення сум таких крадіжок.

І почнемо з порядку документального оформлення настільки неприємної події для будь-якого підприємства, як крадіжка майна. Від того, наскільки оперативно і правильно будуть оформлені ці документи, залежить подальша “доля” списання основних фондів або їх частини у податковому обліку.

Документальне оформлення крадіжки основних засобів

При встановленні факту розкрадання основних засобів підприємство повинно здійснити такі дії:

- удень встановлення факту розкрадання провести інвентаризацію основних засобів (пп. “г” п.3 Інструкції № 69);

- скласти інвентаризаційний опис основних засобів (форма № інв-1), відомість результатів інвентаризації основних засобів (форма № інв-18), відомість результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції № 69);

- подати заяву до міліції про порушення кримінальної справи про розкрадання основних засобів, підписану директором і головним бухгалтером підприємства;

- отримати рішення про порушення кримінальної справи (або рішення про відмову у по-рушенні кримінальної справи);

- скласти акт на списання викрадених основних засобів (типова форма № ОЗ-3);

- зробити записи про списання основних засобів в інвентарній картці обліку основних засобів (типова форма № ОЗ-6), в описі інвентарних карток з обліку основних засобів (типова форма № ОЗ-7), у картці обліку руху основних засобів (типова форма № ОЗ-8), в інвентарному списку основних засобів (типова форма № ОЗ-9).

Ці документи необхідні підприємству для відображення у податковому і бухгалтерському обліку факту розкрадання основних засобів. Надалі перелік документів може бути доповнено рішенням про закриття кримінальної справи, рішенням суду про компенсацію збитків з боку винних осіб тощо.

Необхідно відзначити, що у бухгалтерському обліку не врегульоване належним чином питання відображення в інвентаризаційних описах частини викраденого об'єкта основних засобів, отже, у цій ситуації робоча інвентаризаційна комісія повинна скласти акт довільної форми, у якому, приміром, можна вказати кількість викраденого кабелю та його вартість за даними бухгалтерського обліку або експертного висновку. Природно, що за даними порівнювальних відомостей неможливо визначити суму прямих збитків від крадіжки.

Зверніть також увагу на те, що згідно з п. 7 ст. 8 Закону про бухоблік головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, повинні брати участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею або відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Після оформлення всіх документів, пов'язанихз крадіжкою майна, необхідно розібратися з порядком списання викрадених матеріальних цінностей, що відносяться до об'єктів основних засобів, у податковому і бухгалтерському обліку.

Податковий облік

Податок на прибуток. Відразу відзначимо, що у податковому обліку порядок відображення крадіжки основних засобів значно складніший, ніж у бухгалтерському обліку.

Якщо на підприємстві викрадені об'єкти основних фондів, то податкові наслідки щодо податку на прибуток регулюються підпунктами 8.4.8 і 8.4.9 Закону про оподаткування прибутку.

Так, пп. 8.4.8 Закону про оподаткування прибутку, зокрема, передбачено: якщо з незалежних від платника податку обставин викрадені основні фонди (або їх частина), тоді платник податку у звітному періоді, в якому виникла крадіжка:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

У податковому періоді, в якому відбувається компенсація збитку від крадіжки винною особою або страховою організацією, згідно з пп. 8.4.9 Закону про оподаткування прибутку треба:

- збільшити валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1;

- зменшити балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

Виникає закономірне питання: як же бути з частиною об'єкта основних фондів 1-ї групи?

Про порядок списання частини об'єкта основних фондів за групою 1 Закон про оподаткування прибутку не дає чіткої відповіді, отже, можна припустити, що в цьому випадку підприємство може продовжувати амортизувати викрадену частину об'єкта основних фондів, не списуючи її у податковому обліку.

Проте відразу виникає друге питання: а якщо правоохоронні органи знайдуть винуватця, який відшкодує заподіяну шкоду, то куди “подіти” суму такої компенсації?

Саме виходячи з такої ситуації слід зробити висновок, що платник податку в разі розкрадання частини об'єкта основних фондів 1-ї групи може збільшити на суму викрадених матеріальних цінностей свої валові витрати Подібний висновок також можна зробити з того, що у податковому обліку амортизуються тільки діючі основні фонди 1-ї групи, на відміну від фондів за групами 2, 3 і 4. Якщо частину об'єкта викрадено, то її можна віднести до валових витрат згідно з пп. 8.4.8 Закону про оподаткування прибутку, оскільки в цьому підпункті мова йде не лише про основні фонди, але й їх частини.

Природно, що при такому порядку списання викрадених частин основних фондів цілком логічним буде збільшення валових доходів у тому випадку, коли винуватець або страхова компанія компенсує заподіяну шкоду платнику податку по крадіжках, пов'язаних з основними фондами 1-ї групи.

А от витрати, здійснені підприємством при придбанні та/або поліпшенні об'єктів основних фондів груп 2, 3 і 4, будуть продовжувати амортизуватися, незважаючи нате, що об'єкта основних фондів не буде в наявності. При надходженні компенсації від страхової компанії або винних осіб провадиться зменшення балансової вартості відповідної групи основних фондів. Балансова вартість зменшується на суму компенсації втому періоді, на який припадає надходження цієї компенсації.

З норм пп.8.4.9 Закону про оподаткування прибутку можна зробити сприятливий для платників податку висновок про те, що до основних фондів є неприйнятним Порядок № 116, щоправда не стосовно механізму розрахунку заподіяної шкоди (його повністю можна і потрібно застосовувати), а стосовно перерахування частини отриманих коштів від винного до Держбюджету.

Підпунктом 8.4.9 передбачено, що сума компенсації, отримана від винуватця або страхової компанії, збільшує доходи за основними фондами групи 1, а за групами 2, 3 і 4 зменшує балансову вартість груп. Отже, ніякої різниці між прямими збитками і сумою отриманої компенсації до бюджету перераховувати не потрібно, оскільки Законом про оподаткування прибутку це не передбачено.

ПДВ. Згідно з абзацом другим п. 4.9 Закону про ПДВ правила ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника податку (згідно з яким таку ліквідацію дорівнюють до поставки основних фондів) не поширюються на випадки, коли ліквідація здійснюється у зв'язку з викраденням основних фондів. Тому податкові зобов'язання у разі викрадення основних фондів не нараховуються. Природно, що таке право у платника податку виникає за наявності підтвердних документів.

Не повинні підприємства, що постраждали від крадіжки основних фондів, надавати документи, що підтверджують неможливість використання викрадених основних фондів за їх первісним призначенням. Відповідна вимога встановлена абзацом другим п. 4.9 Закону про ПДВ, проте стосується вона лише тих випадків, коли платник податку приймає рішення про знищення, розбирання або перетворення основних фондів іншими способами, внаслідок чого фонди не можуть використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

У разі розкрадання основних фондів немає підстав для нарахування податкових зобов'язань і згідно з абзацом п'ятим пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, який вимагає нарахування ПДВ лише у разі переведення основних фондів до складу невиробничих.

Крім того, немає необхідності й у коригуванні ПДВ, що припадає на недоамортизовану частину викрадених основних фондів. У Законі про ПДВ така вимога відсутня, та й податковий кредит з 31 березня 2005 року залежить не від валових витрат і амортизації, а від використання основних фондів у господарській діяльності.

Аякже бути з ПДВ при надходженні компенсації від страхової компанії або винної особи?

У розмір компенсації, яка надійшла від винної особи, повинна включатися і сума ПДВ. Але яка?

Адже об'єктом для обкладання ПДВ є поставка товарів і послуг на території України. Ну яка може бути поставка при крадіжці, та ще й перехід права власності на викрадене майно?

Немає поставки й у разі компенсації шкоди страховою організацією, тому незрозуміле, чому платник податку повинен нараховувати податкове зобов'язання з ПДВ.

Проте, якщо обережні платники податку не хочуть спорів з податковими органами, то вони цілком можуть нарахувати податкове зобов'язання з ПДВ, але не на всю суму отриманої компенсації від винуватця, а лише на суму викрадених цінностей.

Не коригується і податковий кредит у разі віднесення платником до валових витрат балансової вартості викрадених основних фондів, що припадає на недоамортизовану частину списаних основних фондів групи 1. Адже намір платника податку використовувати основні фонди у господарській діяльності сумнівів не викликає.

Не повинно бути і розподілу податкового кредиту з ПДВ згідно з пп. 7.4.3 Закону про ПДВ між оподатковуваними і неоподаткуваними (звільненими або такими, що не є об'єктами для обкладання ПДВ) операціями. Такий розподіл застосовується лише при одночасному використанні основних фондів в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях звітного періоду. При розкраданні такої ситуації немає.

Бухгалтерський облік
крадіжки основних засобів (їх частини)

Після встановлення факту крадіжки основних засобів та її документального оформлення робочій інвентаризаційній комісії потрібно вирішити ще одну задачу - встановити фактичні наслідки крадіжки, тобто куди і як списувати викрадений об'єкт або його частину.

Комісією можуть бути прийняті такі рішення:

- списати викрадений об'єкт основних засобів;

- рекомендувати зробити ремонт (відновлення) частини викраденого об'єкта основних засобів;

- списати частину викраденого об'єкта основних засобів тощо.

У бухгалтерському обліку об'єкт основних засобів списується після крадіжки у разі невідповідності визнання його активом. Отже, якщо викрадено повністю об'єкт основних засобів (наприклад, таксофон, телефонна кабіна), то у цьому випадку його необхідно списати зі складу активів. Для цілей бухгалтерського обліку вкрадені об'єкти основних засобів не можуть вважатися активами підприємства, оскільки вони підприємством більше не контролюються і згідно з п. 33 П(С)БО 7 їх необхідно списати.

Також ліквідація об'єкта основних засобів може бути як повною, так і частковою. У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта (п.35 П(С)БО 7).

Якщо ж викрадено не об'єкт основних засобів, а його складові (кабель або люки), які не є окремими об'єктами основних засобів, то тут при вирішенні питання про часткове списання слід виходити з того, що вкрадені матеріальні цінності, імовірніше за все, будуть замінені на нові, а сам об'єкт основних засобів не зміниться, тобто його функціональне призначення та економічні вигоди залишаться колишніми.

Як правило, замінити вкрадені матеріальні цінності з об'єкта основних засобів всежтаки вигідніше, ніж списати сам об'єкт основних засобів. Отже, у бухгалтерському обліку витрати з відновлення об'єкта основних засобів визнаються витратами звітного періоду (субрахунок 977 “Інші витрати звичайної діяльності”), оскільки вони не поліпшили об'єкт основних засобів, а тільки забезпечили підтримання його у робочому стані.

Та й п.15 П(С)БО 7 приписує витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та отримання первісне визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включати до складу поточних витрат.

Отже, у цьому випадку частково списувати об'єкт основних засобів не треба.

Але якщо на дату балансу відновлення об'єкта основних засобів не зроблено, то в цій ситуації виходить, що, незважаючи на задокументований факт крадіжки, підприємство не відобразило таку господарську операцію в бухгалтерському обліку, що призводить до порушення принципу обачності, оскільки оцінка пошкодженого об'єкта основних засобів виявляється завищеною. Особливо не рекомендується залишати таку ситуацію на кінець року. Хоча, що не все так погано, як може здатися на перший погляд.

Адже і для цієї ситуації є виключення, коли втрати від дрібної крадіжки на об'єкті основних засобів можуть не знайти відображення у фінансовій звітності. Це допускається втому випадку, коли вартість викраденого майна керівництвом підприємства визнана несуттєвою інформацією Згідно з П(С)БО 1 суттєвою інформацією визнається така інформація, відсутність якої у фінансовому звіті і примітках до нього може вплинути на рішення його користувачів. Суттєвість окремих господарських операцій і об'єктів обліку визначається керівництвом підприємства в обліковій політиці підприємства, якщо інше не передбачено П(С)БО.

Нагадаємо, що для визначення суттєвості окремих об'єктів обліку, які відносяться до активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства, за орієнтований поріг суттєвості береться величина у 5 % від підсумку відповідно всіх активів, усіх зобов'язань і власного капіталу (п. 6. Листа № 04230-108).

Однак може бути й інше вирішення питання, пов'язаного з відновленням викраденої частини об'єкта основних засобів. Якщо, приміром, були вкрадені матеріальні цінності, суттєво зношені, тоді в цьому випадку підприємству краще визнати часткову ліквідацію об'єкта у зв'язку з крадіжкою, а на вартість робіт з відновлення об'єкта основних засобів збільшити первісну вартість об'єкта. Адже, приміром, строк експлуатації відрізка лінії зв'язку з новим кабелем буде більшим, ніж у викраденого, який був зношений на N-ну кількість відсотків. У цьому випадку також потрібно переглядати строк експлуатації даного об'єкта і відповідно порядок нарахування амортизації по ньому.

У яких же випадках капітальні інвестиції потрібно ув'язувати з поліпшеннями об'єкта основних засобів?

Це можливо в тому випадку, коли були проведені поліпшення об'єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудовування, дообладнування, реконструкція тощо), що призвели до збільшення первісно очікуваних економічних вигод, тоді їх можна визнати капітальними інвестиціями, Якщо ж у процесі відновлення об'єкта основних засобів цього не сталося, то й вважати заміну викрадених частин об'єктів основних засобів капітальним ремонтом не слід.

Як зробити (виділити) оцінку викраденої частини об'єкта основних засобів, знаючи лише поточну оцінку такого об'єкта в цілому? І за якої вартістю таку оцінку зробити?

Виконати цю процедуру бухгалтер зможе втому випадку, коли за наявними даними обліку можна достовірно визначити первісну вартість викраденої частини об'єкта основних засобів і суму його зносу. Такі дані можуть міститися в інвентарній картці обліку основних засобів (форма № ОЗ-6) або технічній документації.

При відображенні в бухгалтерському обліку втрат від крадіжки частини об'єкта основних засобів необхідно брати до уваги, який хід справі дадуть правоохоронні органи, оскільки для обліку важливо показати джерело списання втрат від крадіжки.

Тобто в цьому випадку порядок бухгалтерського обліку залежить від того, чи буде правоохоронними органами встановлена винна в крадіжці особа (особи). Для різних цілей існують різні методи оцінки активів (майна), у тому числі і шкоди, завданої у зв'язку з такими активами. Для цілей бухгалтерського обліку П(С)БО встановлені свої методи оцінки, а для цілей визначення розміру збитку, що стягується, - свої.

Таким чином, пряме застосування методики оцінки завданої крадіжкою шкоди згідно з Порядком № 116 у разі оцінки втрат від крадіжки для цілей бухгалтерського обліку не підходить.

У зазначеному Порядку встановлено механізм розрахунку розміру шкоди для цілей покарання винних шляхом стягнення з них розрахункової суми, а якщо винна особа не встановлена, то й стягувати та визначати за зазначеним Порядком нема чого.

Отже, механізм, передбачений у Порядку № 116, хоча і базується на балансовій вартості основних засобів, але орієнтований він на цілі стягнення і не підходить для цілей оцінки шкоди і відображення достовірної величини такої шкоди в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Для цілей бухгалтерського обліку необхідно використовувати методи оцінки, встановлені П(С)БО, і для оцінки основних засобів слід керуватися, насамперед, нормами П(С)БО 7. Також необхідно обґрунтувати виділення вартості вкраденої частини об'єкта основних засобів із загальної поточної вартості такого об'єкта.

Норми П(С)БО 7 встановлюють кілька методів оцінки об'єктів основних засобів, з яких у випадку, що розглядається, єдино застосовним методом оцінки вкраденої частини об'єкта основних засобів є метод оцінки за справедливою вартістю.

Щоб його застосувати, потрібно почати із забезпечення достовірності оцінки самого об'єкта основних засобів на дату балансу, що передувала крадіжці. Оцінка цього об'єкта в бухгалтерському обліку на таку дату балансу вважається достовірною, якщо підприємство виконало правила переоцінки об'єктів основних засобів, установлені П(С)БО 7. Вартість об'єкта основних засобів на таку дату балансу можна вважати умовно справедливою* і використовувати як базову для подальших розрахунків.

Далі слід виділити вартість вкраденої частини об'єкта основних засобів за його балансовою вартістю, тобто розподілити балансову вартість об'єкта між тією, що залишилася, та вкраденою частинами на кінець місяця, в якому сталася крадіжка. Такий розподіл можна зробити, використовуючи будь-який обґрунтований метод.

Наприклад, підприємство для такого розподілу вирішило використати як базу довжину лінії зв'язку в погонних метрах, з яких складаються об'єкт основних засобів і вкрадена його частина.

Але можливе застосування й інших методів, таких, приміром, як метод, заснований на відновлювальній вартості частини об'єкта основних засобів, установленої замість вкраденої. У цьому випадку можна послатися на норми П(С)БО 19, згідно з якими для інших основних засобів (до яких і відносяться передатні пристрої) справедливою вартістю вважається їх відновлювальна вартість (теперишня вартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Таким чином, підприємство може використовувати як базу для розрахунків відновлювальну вартість вкраденої частини об'єкта основних засобів. Залишається розрахувати відповідну суму зносу. Тут не уникнути умовностей, оскільки об'єкт експлуатується тривалий строк, протягом якого багаторазово змінювалися правила амортизації, отже, гранично точно розрахувати знос украденої частини об'єкта дуже складно. Можна взяти відсоток зносу, що відповідає об'єкту основних засобів, частина якого викрадена.

Також можна порекомендувати ще один підхід до вирішення проблеми оцінки вкраденої частини об'єкта основних засобів - звернутися до професійних оцінювачів. Такі дії сполучені з додатковими витратами, але в цьому випадку можна буде з упевненістю використовувати отриману оцінку для цілей бухгалтерського обліку, тим більше що така оцінка буде підтверджена висновком професійного оцінювача.

Ще раз підкреслимо, що зазначений розрахунок провадиться для цілей бухгалтерського обліку і відображення у фінансовій звітності достовірної інформації зі списання частини об'єкта основних засобів.

У разі неефективності або недоцільності поліпшення об'єктів основних засобів, які втратили своє первісне призначення в результаті крадіжки частини майна, керівнику підприємства потрібно оформити таке рішення відповідними документами і частково списати первісну вартість та вартість зносу ліквідованої частини об'єкта.

Таким чином, однозначної відповіді на питання з порядком списання вкрадених матеріальних цінностей, що відносяться до об'єкта основних засобів, немає. Рішення повинно приймати підприємство самостійно, на власний розсуд, з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Вирішуючи це питання, потрібно мати документальне підтвердження достовірності визначення частини об'єкта основних засобів, що ліквідується.

Якщо було викрадено об'єкт основних засобів у процесі здійснення звичайної діяльності, тоді його залишкову вартість треба відносити на витрати від іншої звичайної діяльності підприємства. Згідно з Інструкцією № 291 залишкова вартість відображається на субрахунку 976 “Списання необоротних активів”.

Виникає закономірне питання: чому дебет субрахунку 976 “Списання необоротних активів”, а не 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”?

Відповідаємо. Субрахунок 947 призначений для обліку нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, виявлених у процесі заготівлі, переробки, зберігання та реалізації, і відноситься до рахунків, що відображають витрати операційної діяльності.

У нашому випадку мова йде про викрадення необоротних активів, які вірніше відносити до втрат від іншої звичайної діяльності, тому їх слід відображати на субрахунку 976 (або 977), який застосовується для обліку витрат, пов'язаних з іншою діяльністю.

У бухгалтерській літературі нерідко пропонують нестачі і розкрадання по необоротних активах відображати по рахунку 99 “Надзвичайні витрати”. Природно, оскільки такий підхід не суперечить національним стандартам, він теж має право на життя.

Одночасно зі списанням вартості вкраденого об'єкта на субрахунок 976 “Списання необоротних активів” потрібно відобразити його вартість на забалансовому субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Цей субрахунок дає можливість отримати аналітичну інформацію про нестачу до моменту встановлення винної особи.

Витрати за відшкодуванням збитків підприємства списуються на винну особу (субрахунок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданого збитку”), а якщо вона не встановлена або у відшкодуванні збитку підприємству відмовлено судом, то витрати відносяться на збитки підприємства. Розмір збитків, що підлягають стягненню з винної особи, обчислюється згідно з Порядком №116. Не виключено, що судом може бути винесене рішення по частковому відшкодуванню збитку підприємству.

Також необхідно пам'ятати, що в бухгалтерському обліку нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів (п. 29 П(С)БО 7).

Тепер про річну фінансову звітність, а точніше про порядок заповнення розділу X “Приміток до річних фінансових звітів”, який передбачає відображення нестач і втрат від псування цінностей, але яких?

Нормативні документи і роз'яснення Мінфіну не дають відповіді на питання про те, які саме види нестач і псування цінностей треба відображати в цьому розділі. Тому кожне підприємство може самостійно вирішувати це питання на свій розсуд.

На думку автора, у розділі X форми № 5 повинні відображатися нестачі і псування цінностей, що відносяться саме до операційної діяльності, тобто ті, які відображаються на однойменному субрахунку 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”.

Інструкцією № 291 передбачено, що на субрахунку 947 ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації.

Відповідно по рядку 960 розділу X форми № 5 підприємство відображає суми виявлених (списаних) за рік нестач І втрат від операційної діяльності. Дані для заповнення цього рядка - це обороти за дебетом і кредитом субрахунку 947.

По рядку 970 розділу X форми № 5 відображається визнана заборгованість винними особами у звітному році. На думку автора, це мають бути суми, відображені в кореспонденції рахунків: дебет 375 - кредит 947 за звітний рік. Зверніть увагу на те, що у дебет субрахунку 375 можуть бути віднесені суми, які у кілька разів перевищують прямі збитки підприємства, проте треба думати, що ці суми не знайдуть відображення у формі № 5.

По рядку 980 відображається сума нестач і втрат, остаточне рішення щодо винуватців по яких на кінець року не прийняте {забалансовий рахунок 072). Треба думати, що по цьому рядку підприємство також повинно відображати не сальдо позабалансовому рахунку 072, а суми виявлених протягом року нестач і псування цінностей, по яких не встановлені винуватці і по яких не прийняте остаточне рішення. Дані в цьому рядку - це різниця між рядками 960 і 970.

Що власник (власники) здобуде для себе з даних розділу X форми № 5?

Виходячи з даних розділу X форми № 5 власник зрозуміє, скільки нестач і втрат виявляється в процесі виробництва, яка частина з цих втрат компенсується винними, а яка відноситься на збитки діяльності.

А от щодо іншої звичайної діяльності, пов'язаної з втратою необоротних активів, то, на думку автора, ці дані не повинні відображатися в розділі X форми № 5.

Логічно було б включити інформацію про розкрадання основних засобів до довідкової інформації з розділу II форми № 5 “Основні засоби”, але Мінфін України цього не зробив.

Як видно з вищевикладеної інформації, при розкраданні основних засобів не завжди можна достовірно визначити суму такої нестачі, та й не завжди вона знаходить висвітлення на рахунках бухгалтерського обліку.

Розглянемо порядок списання викрадених основних засобів або їх частини на конкретному прикладі.

Приклад. У телефонної компанії 10 січня 2007 року були викрадені два об'єкти основних засобів і частина телефонної лінії (телефонний кабель). Вихідні дані наведемо у таблиці 1.

Таблиця 1

Винуватець викрадення знайдений тільки по таксофону, а щодо кабіни телефонної та телефонного кабелю винні не встановлені. Робочою інвентаризаційною комісією прийнято рішення списати в обліку таксофон і кабіну телефонну, а викрадений кабель замінити на новий. Вартість робіт з прокладення нового кабелю склала 600 грн.

Розмір збитку на дату здійснення крадіжки розрахований згідно з Порядком № 116 за такою формулою:

Р = ((Бв - А) х Іінф. + ПДВ + Азб) х 2,

де Р - розмір збитку;

Бв - балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту їх розкрадання, нестачі, знищення (псування);

А - амортизаційні відрахування;

Іінф. - загальний індекс інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість;

Азб - розмір акцизного збору.

Розрахуємо суму збитку (індекс інфляції умовно дорівнює 1,58):

Р = ((5000 грн. - 2000 грн.) х 1,58 + 600) х 2 = 10 680 грн.

У бухгалтерському і податковому обліку ці операції будуть відображені в такий спосіб (табл, 2).

Таблиця 2

* Умовно справедливою таку оцінку можна назвати тому, що поточна оцінка об'єкта основних засобів може відрізнятися від його фактичної справедливої вартості в межах порога істотності. Рекомендації з установлення такого порога викладені в Листі № 04230-108

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про оподаткування прибутку- Закон України від 2812 1994 р № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ - Закон України від 03 04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”

Інструкція № 69- Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.1994 р. № 69.

Порядок № 116 - Порядок визначення розміру збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування), матеріальних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116.

П(С)БО 1 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р. № 87.

П(С)БО 7- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 19 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об'єднання підприємств”, затверджене наказом Мінфіну України від 07-07.1999 р. № 163.

Лист № 04230-108 - лист Мінфіну України від 29.07.2003 р. № 04230-108 “Щодо застосування критеріїв суттєвості в бухгалтерському обліку”.

“Консультант бухгалтера” № 6 (390) 5 лютого 2007 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)