ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
18 січня 2007 року
м. Київ

Справа № 4-1983/05/06

Щодо скарги на дії державного виконавця

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого-судді: А.,

Суддів: А.,

при секретарі О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” в особі Миколаївської дирекції АК АПБ “Україна” на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 05 листопада 2003 року у справі за скаргою відкритого акціонерного товариства “Березанський агропостач” на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області, - встановила:

В липні 2003 року ВАТ “Березанський агропостач” звернулося до Березанського районного суду Миколаївської області із скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області.

Заявник зазначав, що 23.05.2003 р. державним виконавцем ВДВС Березанського РУЮ було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ВАТ “Березанський агропостач” 57786,07 грн. боргу на користь АК АПБ “Україна”. Підставою для прийняття постанови була відповідь від 29.08.2002 р. на лист АК АПБ “Україна”, яка не відповідає вимогам ст. ст. 5-8 ГПК України і тому не може вважатися відповіддю на претензію і відповідно до закону не є виконавчим документом.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2003 року в задоволенні скарги відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 05 листопада 2003 року апеляційна скарга ВАТ “Березанський агропостач” задоволена. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2003 року скасовано і ухвалено нове рішення. Скаргу ВАТ “Березанський агропостач” задоволено. Визнано дії державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ щодо відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ВАТ “Березанський агропостач” 57786,07 грн. на користь АК АПБ “Україна” неправомірними і зобов’язано державного виконавця скасувати постанову від 23.05.2003 р. про відкриття зазначеного виконавчого провадження.

В касаційній скарзі на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 05 листопада 2003 року АК АПБ “Україна” ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” в редакції від 10.07.2003 р. органи державної виконавчої служби мають повноваження відносно примусового виконання лише тих рішень, які прямо передбачені цим Законом.

Ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження виключно на підставі виконавчого документа. Перелік виконавчих документів, на підставі яких відкривається виконавче провадження, визначено статтею 18-1 цього Закону. Відповідь на претензію до переліку виконавчих документів на час виникнення спірних правовідносин не входила.

Посилання АК АПБ “Україна” в касаційній скарзі на ст. 8 ГПК України не може бути взята до уваги колегією суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки в даній статті зазначено, що примусове стягнення заборгованості здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Однак, як вже зазначалось, відповідь на претензію не є підставою для відкриття виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення грошової суми з ВАТ “Березанський агропостач” на користь АК АПБ “Україна” прийнята за відсутності передбачених законом підстав для цього та пов’язані з цим дії є неправомірними.

Отже, при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального і процесуального права.

Рішення суду апеляційної інстанції належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення – без змін.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,- ухвалила:

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” в особі Миколаївської дирекції АК АПБ “Україна” залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 05 листопада 2003 року – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді