ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
22.12.2006 N 24159/7/17-0717

Про застосування постанови КМУ
від 1 серпня 2006 року N 1063
"Про затвердження Порядку видачі довідки
про право фізичної особи на отримання доходу
від податкового агента
без утримання податку та її форми"

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> з питань практичного застосування постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року N 1063 "Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми" (далі - Постанова та Довідка), яку розроблено на виконання підпункту 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889), і оскільки співрозробниками даної постанови було Міністерство фінансів України та Держкомзем України, то ДПА України в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Враховуючи те, що в Україні на даний час на законодавчому рівні не врегульовано деякі питання в сфері землекористування, зокрема, остаточно не вирішено питання щодо продажу землі, не завершено процес обміну земельних сертифікатів на Державні акти про право власності на землю, а також те, що переважна більшість власників таких Державних актів самостійно не використовують власні паї, а здають їх в оренду або обслуговують (взагалі не використовують) тощо, відповідно існують і деякі моменти неузгодженості цивільного, земельного та податкового законодавства.

В зв'язку з цим ДПА України вважає за доцільне рекомендувати при видачі Довідок враховувати наступні положення законодавства.

Підпункт 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 Закону N 889 надає пільги платникам податку - власникам сільськогосподарської продукції щодо доходів, одержаних ними від відчуження сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих ним для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768 громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок в таких розмірах:

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 742 "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків.

Водночас згідно з Законом України від 19.06.2003 р. N 973 "Про фермерське господарство" товарна сільськогосподарська продукція - це продукція сільськогосподарського виробництва, призначена для реалізації.

Реалізація - це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань (Закон України від 28.12.94 р. N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України ( 436-15 ) підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто виходячи з наведених норм законодавства громадяни, в т. ч. члени особистого селянського господарства, мають реалізовувати надлишки вирощеної (виробленої) у їх господарствах продукції та не повинні мати на меті вирощування (вироблення) та реалізацію товарної сільськогосподарської продукції з метою одержання прибутку від її реалізації.

При цьому як місцевим радам, так і податковим органам, слід провадити роз'яснювальну роботу серед населення стосовно того, що виробництво і реалізація товарної сільськогосподарської продукції носить ознаки підприємницької діяльності і потребує її відповідної державної реєстрації та сплати податку з доходу (прибутку) без застосування норми пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону ( 889-15 ).

Таким чином, оскільки видачу Довідок покладено на сільські, селищні та міські ради, які відповідають за достовірність інформації, зазначеної у Довідках, то при їх видачі останні мають, крім заяви громадянина, користуватися іншими достовірними (офіційними, документально підтвердженими тощо) джерелами інформації щодо земельних ділянок та вирощеної (виробленої) сільськогосподарської продукції.

З огляду на наведене якщо громадяни мають у власності земельні ділянки для ведення селянського господарства у розмірах, передбачених ст. 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), вони мають право на одержання довідки, але за умови, що ними не реалізовується товарна сільгосппродукція.

Водночас підстави для видачі Довідки, незважаючи на розміри власних земельних ділянок, відсутні, зокрема якщо:

- громадянин особисто не вирощував (не виробляв) сільськогосподарську продукцію, яку він має намір реалізовувати (є перекупником сільгосппродукції);

- у громадянина розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яку він одержав у власність шляхом придбання, одержання у спадщину чи подарунок, перевищує встановлений Земельним кодексом України ( 2768-14 ) розмір (2 га);

- громадянин фактично використовує для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції, яка їм реалізовується, належні йому земельні ділянки, розмір яких перевищує встановлені ст. 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) розміри, тобто якщо земельні частки (паї) не здаються в оренду та/або не обслуговуються тощо;

- громадянин вирощує сільгосппродукцію на земельних ділянках, на які він не має права власності, в т. ч. на орендованих;

- громадянин є головою чи членом фермерського господарства;

- громадянин зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності з видом діяльності "вирощування та/або реалізація сільгосппродукції";

- зазначений в заяві громадянина вид вирощуваної (виробленої) сільгосппродукції не відповідає фактичному;

- громадянин займається вирощуванням (виробленням) та/або реалізацією товарної сільськогосподарської продукції.

Додатково зазначаємо, що згідно із ст. 1 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" місцевим радам надано право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Щодо питань, на які слід звернути увагу податкових агентів при роз'ясненні положень Постанови, то акцентувати їх увагу слід на тому, що як видно з самої назви Постанови N 1063, наявність Довідки дає право фізичній особі на отримання доходу від податкового агента без утримання податку.

Водночас податковим агентам слід рекомендувати при одержанні від громадян Довідок впевнюватися, що копія (ксерокопія) наданої їм Довідки відповідає її оригіналу (оригінал Довідки залишається у громадянина, копія - в справах податкового агента).

Крім того, податковим агентам слід перевірити, що довідка є встановленої форми (форми N 3-ДФ) і в ній заповнені всі визначені реквізити.

При цьому якщо вид продукції, що реалізовується фізичною особою, не зазначено у частині Довідки щодо найменування сільгосппродукції, то податковий агент зобов'язаний утримати податок із всієї суми, виплаченої за закупівлю такої продукції.

Дохід, виплачений (нарахований) фізичним особам - виробникам сільськогосподарської продукції відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону ( 889-15 ), податковий агент зобов'язаний відобразити в податковому розрахунку за формою N 1-ДФ з ознакою доходу 53 "Доходи від Продажу сільськогосподарської продукції" з відповідним відображенням утримання або неутримання податку з цього доходу.

Заступник Голови С.Лекарь