Відображення в обліку підприємства
витрат на утримання автомобіля

Важливим питанням в організації роботи всіх підприємств, що експлуатують автомобілі (як легкові, так і вантажні), є правильне відображення затрат на їх утримання в обліку.

Витрати у підприємства торгівлі та громадського харчування під час експлуатації автомобіля можна згрупувати таким чином:

- техобслуговування;

- поточний і капітальний ремонт;

- придбання паливно-мастильних матеріалів;

- паркування автомобілів.

Техобслуговування

Документом, який регламентує порядок проведення техобслуговування та ремонту автомобілів, є Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102 (далі - Положення № 102).

Норми Положення № 102 поширюються на юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Згідно з пп. 1.3 частини першої Положення № 102 технічне обслуговування (далі - ТО) - комплекс операцій або операція з підтримки працездатності або справності засобу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування.

У Положенні № 102 наведений приблизний перелік робіт з ТО автомобіля, при цьому пп. 3.7 даного документа передбачено, що до технічного обслуговування автомобіля також відносяться роботи, виконання яких передбачене інструкцією виробника.

Як правило, до ТО входять наступні роботи:

- перевірка нормального стану вузлів і агрегатів (контакти електроустаткування, рівні експлуатаційних рідин, натяг ременів, стан гальмових колодок, роботи вентиляції, обігрівача, кондиціонера тощо);

- заміна експлуатаційних рідин (гальмової рідини, рідини системи охолодження, моторного масла, трансмісійного масла, рідини гідропідси-лювачатощо);

- заміна фільтрів (повітряного, масляного, паливного);

- заміна свічок і провідників запалювання;

- бортування та балансування коліс;

- інші обов'язкові регламентні роботи, визначені документацією виробника.

Бухгалтерський облік витрат на техобслуговування автомобіля

Вартість техобслуговування, як правило, відносять до складу витрат. Відповідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 (далі - П(С)БО № 16), залежно від того, де використовують автомобіль, витрати можуть бути:

- адміністративними - якщо автомобіль призначений для управлінського персоналу підприємства або знаходиться в розпорядженні офісу (наприклад, розвозить пошту, доставляє документи) (п. 18 П(С)БО № 16);

- на збут - якщо автомобіль обслуговує торговельну мережу (доставляє продані товари замовнику) тощо.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі - Інструкція № 291), такими витратними рахунками є: 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” тощо.

Податковий облік витрат на техобслуговування автомобіля

Згідно з пп. 5.2.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р..№ 283/97-ВР (далі - Закон про прибуток) суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 Закону про прибуток, включаються до складу валових витрат.

Відповідно до пп. 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (оплачених) платником податків за ставкою, встановленою пунктом 6.1, статтею 8-1 Закону про ПДВ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх наступного використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Таким чином, якщо автомобіль використовується у власній господарській діяльності платника податків, то затрати на техобслуговування (у тому числі й придбання запчастин для проведення робіт з технічного обслуговування автомобілів) відносяться до валових витрат на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток, а суми ПДВ - до податкового кредиту згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

При цьому необхідно враховувати, що якщо закуплені для технічного обслуговування запчастини не будуть витрачені на кінець звітного періоду, то їхня вартість за п. 5.9 Закону про прибуток буде враховуватися при розрахунку приросту/убутку запасів.

Всі витрати платника податків на утримання та експлуатацію автомобілів повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими або іншими документами, обов'язковість ведення та збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 Закону про прибуток).

Приклад

Торговельне підприємство провело ТО автомобіля, що возить директора, на суму 1 800 грн. (ут. ч. ПДВ - 300 грн.). Також були закуплені повітряні та масляні фільтри вартістю 600 грн. (у т. ч. ПДВ - 100 грн.). Виконувач ТО та продавець фільтрів - звичайні платники податків.

Таблиця 1

Облік витрат з техобслуговування автомобілів

Заміна шин і акумуляторних батарей

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку придбані шини та акумулятори відносяться до запасів і враховуються відповідно до норм Інструкції № 291 на субрахунку 207 “Запасні частини”.

Встановлюючи шини та акумулятори на автомобіль, їхню вартість включають до витрат звітного періоду. При цьому витратними рахунками будуть 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” тощо залежно від того, де використовується автомобіль.

Одночасно встановлені на автомобіль шини та акумулятори до фактичного зношування повинні враховуватися на забалансовому субрахунку, наприклад, 073 “Списані активи (шини, акумулятори)”.

Податковий облік

Операції з заміни шин і акумуляторних батарей хотілося б відзначити окремо, оскільки згідно з пп. 3.19 Положення № 102 такі операції не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшень транспортних засобів. У той же час не включені ці операції й до переліку операцій, які відносяться до технічного обслуговування.

На нашу думку, при відображенні таких операцій у податковому обліку варто виходити з того, що заміна шин і акумуляторних батарей, по суті, є однією з різновидів робіт, необхідних для підтримання автомобіля в робочому стані, а, отже, може бути віднесена до розряду робіт з техобслуговування автомобіля. Отже, при придбанні шин і акумуляторів їхня вартість повністю відноситься на валові витрати відповідно до пп. 5.2.1 Закону про прибуток і враховується при перерахунку згідно з п. 5.9 зазначеного Закону.

Також суми ПДВ, оплачені (нараховані) при такому придбанні, належать до складу податкового кредиту відповідно до пп. 7.4.1 Закону про ПДВ.

Однак при списанні шин і акумуляторів, вартість яких при придбанні була віднесена до валових витрат, а суми ПДВ - до складу податкового кредиту, необхідно враховувати такий фактор, як списання цих ТМЦ у результаті ненормативного зношування.

Наказом Мінтрансу України від 08.12.97 р. № 420 затверджені Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин (далі - Норми № 420).

Нормативним документом, що регулює питання експлуатації акумуляторів, є Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансу України від 20.05.2006 р. № 489 (далі - Експлуатаційні норми № 489).

При виявленні ненормативного зношування шин і акумуляторів необхідно з'ясувати причину його виникнення, їх може бути декілька: неправильна експлуатація, низька якість з вини виробника, експлуатація (шин) в умовах незадовільного стану доріг тощо. Якщо виявити винних і відшкодувати збитки неможливо, отже, ТМЦ з нез'ясованих причин використані не повністю.

На думку ДПАУ, підприємство має право на валові витрати тільки при заміні автошин, що пройшли норматив, у зв'язку з чим на момент установки нових шин підприємству необхідно відкоригувати валові витрати на їхню вартість.

На нашу думку, такі вимоги ДПАУ щодо шин неправомірні з наступних причин.

Згідно з пп. 1.1 Норм № 420 норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин призначені для планування, визначення рівнів тарифів і раціональних витрат матеріальних ресурсів тощо. Норми обов'язкові для використання автотранспортними підприємствами незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості.

Таким чином, вищевказані норми експлуатації шин на формування валових витрат звичайного торговельного підприємства ніякого впливу не мають. Також сам Закон про прибуток не містить у собі будь-яких обмежень, пов'язаних з ненормативним списанням ТМЦ. Тому підприємство має право на валові витрати з придбаних шин у повному обсязі, незалежно від того, з яких причин провадиться їхня заміна.

З акумуляторами справи дещо інші, Норми № 489 поширюються на всі підприємства.

Тому якщо підприємство прийме рішення про дострокове списання акумуляторів, то необхідно відкоригувати валові витрати, це можна зробити, зазначивши вартість старих ТМЦ у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.

На відповідну суму зменшують і податковий кредит з ПДВ. Коригування відображають зі знаком “-” за рядком 16.3 Декларації з ПДВ, форма якої затверджена наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.

Також хотілося б звернути Вашу увагу на думку ДПАУ, викладену в листі від 28.02.2006 р. № 124/10/31-106, відповідно до якої заміна автомобільних шин, що стали непридатними для експлуатації та пробіг яких не задовольняє Норми № 420, відноситься не до технічного обслуговування, а до поліпшення (ремонту) основних фондів.

Однак, на нашу думку, заміна автомобільних шин незалежно від причин, з яких вона проводиться, не відповідає характеру робіт, проведених при ремонті автомобіля (як поточному, так і капітальному). У Таблиці 2 наведемо приклад.

Таблиця 2

Далі буде…

“Бухгалтерія торговельного підприємства: від А до Я”, № 23, грудень 2006 р.
Передплатний індекс 08074, 23338 (українською мовою)
та 08075, 23339 (російською мовою)