АСОЦІАЦІЯ МИТНИХ БРОКЕРІВ УКРАЇНИ

Щодо можливості оскарження рішень
митних органів про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД

Відповідно до Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. При здійсненні такої класифікації виникають ситуації, коли суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не згодні з рішенням митного органу.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Водночас, обов’язковими для підприємств та громадян можуть бути лише законні рішення державних органів, у тому числі митних. Це випливає зі змісту статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави та межі повноважень діяльності митних органів визначені законами України. Зокрема, відповідно до Митного кодексу України, митне регулювання здійснюється на основі принципів законності, системності, ефективності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Право оскаржувати незаконні рішення органів державної влади передбачено Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Тобто незаконне рішення митного органу не може бути обов’язковим для підприємства.

Нажаль, судова практика з цього питання на сьогоднішній день неоднозначна. Юристи юридичної фірми "Консалтингова група "Ю.Д.К.", які брали участь у судових процесах, відмічають, що з одного боку, існує значна кількість судових рішень, що набрали законної сили і відповідно до яких скасовані податкові повідомлення митних органів, які були прийняті на підставі рішення про зміну коду товару.

З іншого боку, 02 червня 2006 року Вищий адміністративний суд України прийняв постанову, відповідно до якої задоволено касаційну скаргу Київської регіональної митниці та скасовані рішення першої та апеляційної інстанцій.

Суть справи полягала у наступному: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистий світ-К" звернулось в суд з позовом до Київської регіональної митниці про визнання недійсним рішення відділу номенклатури Київської регіональної митниці в частині визначення коду товару (пилосос марки "KARCHER") за кодом УКТ ЗЕД 8509 10 10 00.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що при митному оформленні товару до Київської регіональної митниці було надано вантажну митну декларацію, в якій вказаний товар було визначено за кодом УКТ ЗЕД 8479 89 98 90. Однак при проходженні митного оформлення відповідач прийняв рішення, яким змінив зазначений код. Таке рішення позивач вважає неправомірним, в підтвердження чого надав висновки спеціалістів Київської торгово-промислової палати та інші докази.

Рішенням господарського суду міста Києва, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Відділу номенклатури Київської регіональної митниці в частині визначення товару (пилосос марки "KARCHER", мод. N Т9931, пересувний на колесах, напругою 400 В, 3-х фазний, потужністю 4000 Вт. Постачальник: "Alfred-Karcher GmbH & Co", Німеччина) за кодом УКТ ЗЕД 8509 10 10 00.

Рішення судів мотивовані тим, що згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи проведеної експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, досліджуваний пилосос марки "KARCHER", відповідає коду згідно УКТ ЗЕД 8479 89 98 90. При цьому, суди, керуючись логікою, виходили з того, що зазначений пилосос розрахований для експлуатації на рівні, що перевищує явно побутові потреби (зокрема напруга 400 В), так як за своїми характеристиками вказує на його промислове призначення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, митниця звернулась з касаційною скаргою на зазначені рішення, в якій зазначила, що вони прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема, Митного кодексу України, Закону України "Про Митний тариф України", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" та інших нормативних актів, відповідно до яких саме митниця, як орган державної влади, який здійснює митну справу, уповноважена на прийняття рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД при їх митному оформленні. Відповідно ж до норм Митного кодексу України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств, і у зв'язку з викладеним оскаржувані рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Висновки суду базувались на тому, що частиною 2 статті 312 Митного кодексу України визначено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 4 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності встановлено, що УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Державна митна служба забезпечує ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 1 жовтня 2003 року № 646, митним органом, що визначає завдання, функції при здійсненні контролю за правильністю класифікації товарів, прийнятті рішень про визначення коду товару при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, є відділ номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці та відділ контролю митної вартості та номенклатури митниці за напрямками класифікації товарів.

Пунктом 2.9 зазначеного Порядку передбачено, що рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці та відділом контролю митної вартості та номенклатури митниці на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Вищий адміністративний суд вважає, що задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли помилкових висновків про можливість оскарження рішення митного органу щодо визначення коду товару, не врахувавши положення статей 312, 313 Митного кодексу України та не спростувавши повноважень виключної прерогативи митної служби в процесі визначення коду товару за УКТ ЗЕД. Зазначені рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

З позиції, викладеної у постанові Вищого адміністративного суду України, митниця має виключні повноваження щодо визначення коду товару, навіть при явній невідповідності прийнятого рішення дійсним обставинам справи, характеристикам товару та здорового глузду. Якщо виходити з такої логіки, митниця цілком імовірно може прийняти рішення, яким визначити, наприклад, суддівські мантії як скафандри – і оскаржити таке рішення буде неможливо. Такий висновок видається несумісним з принципами правової держави, одним з яких є право на судовий захист.

У зв'язку зі спірною ситуацією Асоціація митних брокерів України звернулась до Вищого адміністративного суду України та Державної митної служби України з проханням надати роз'яснення щодо процедури оскарження рішень митних органів по класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Але відповідно до статті 39 Закону України "Про судоустрій України" Вищий адміністративний суд України надає рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства лише судам нижчого рівня відповідної судової юрисдикції, надання роз'яснень підприємствам, установам та організаціям, до повноважень Вищого адміністративного суду України чинним законодавством не віднесено, про що і було зазначено у листі-відповіді ВАСУ від 06.09.2006 р.

Водночас, Державна митна служба у своєму листі відповіла, що визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД є спеціальним питанням, яке потребує відповідної кваліфікації, тому й віднесене законодавством до компетенції митного органу. Скасувати або змінити рішення про визначення коду товару, якщо рішення прийняте з порушенням вимог УКТЗЕД, може орган, який виніс рішення, якщо надійшла додаткова інформація про класифікований товар або внесені зміни до нормативно-правових актів, що регулюють питання класифікації товарів. Митний орган вищого рівня також має право скасувати рішення про визначення коду товару, прийняте підпорядкованим йому митним органом або прийняте вповноваженою особою, якщо рішення було прийнято на основі неповної або недостовірної інформації а також у випадку якщо рішення було прийнято з порушенням вимог УКТ ЗЕД.

Також Державна митна служба України зазначила, що частиною другою статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, отже суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість оскаржувати дії митних органів щодо визначення коду товару за УКТ ЗЕД в судовому порядку.

Звичайно, приймати рішення щодо законності чи незаконності рішень митних органів суди повинні всебічно та об’єктивно дослідивши обставини справи, з'ясувавши всі обставини, які мають значення для справи, в необхідних випадках із застосуванням спеціальних знань, а саме призначати судову товарознавчу експертизу.

Як висновок, варто зазначити, що більшість рішень органів державної влади та управління є обов’язковими для підприємств та громадян, водночас це не означає і не може означати неможливість оскарження таких рішень у випадку їх неправомірності. Вважаємо, що крапку у цьому питанні у найближчий час повинен поставити Верховний суд України.

Тетяна Качан,
юрист Консалтингової групи “Ю.Д.К.”

Асоціація митних брокерів України
+38 044 248 82 02
+38 044 248 82 03