Вантажопасажирські автомобілі -
особливості обліку

Підприємство придбало вантажопасажирську “Газель” на 6 пасажирських місць, тип - вантажопасажирський, для перевезення співробітників і будівельних матеріалів на об'єкти будівництва. Виникає ряд питань:

- Чи потрібна ліцензія на такі перевезення?

- Які податки платити?

- Які дорожні листи виписувати?

- Чи має підприємство право на податковий кредит?

1. Чи потрібна ліцензія на такі перевезення?

Для того щоб використати автомобіль у господарській діяльності підприємствам, у більшості випадків необхідно мати ліцензію. Порядок ліцензування окремих видів господарської діяльності встановлений Законом про ліцензування, відповідно до п. 33 ст. 9 якого ліцензія потрібна для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Нагадаємо читачам, що згідно зі ст. 1 Закону про автотранспорт, до автомобільного транспорту загального користування треба відносити транспортні засоби, що використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів. Автомобілі підприємств і організацій, що слугують їм тільки для задоволення власних потреб, вважаються відомчими.

Іноді на підприємстві виникає необхідність з доставки своїх працівників до місця роботи й назад. Чи потрібна ліцензія підприємству в такому випадку? Чи можна розглядати перевезення відомчим транспортом своїх працівників як надання послуг"?

У випадку, якщо перевезення не мають характеру послуг, які надаються іншим юридичним або фізичним особам, а здійснюються суб'єктом ведення господарства виключно для забезпечення власних потреб (технологічні перевезення), тоді немає правових підстав вважати їх такими, і тому вони не мають потреби в ліцензуванні (лист Держкомпідприємництва від 17.07.2003 р. № 4-41-452-1362/4256)

Таким чином, якщо підприємство використовує автотранспорт виключно для власних потреб і послуги з перевезення стороннім особам не надає, то ліцензія нз автомобільні перевезення не потрібна

2. Які податки платити?

Будь-який транспортний засіб, що буде експлуатуватися на території України, повинен бути поставлений на облік у відповідних державних органах, тобто зареєстрований У свідоцтві, крім іншої інформації, вказується тип транспортного засобу. І для цілей податкового обліку інформація про тип автомобіля, зазначена у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, є визначальною при віднесенні автомобіля до легкового, вантажного або спеціального. Однак проблема залишається, якщо у Свідоцтві зазначено, що автомобіль є вантажопасажирський.

Розглянемо визначення, наведені в законодавчих документах.

Так, згідно зі ст.1 Закону про автотранспорт:

- автомобіль вантажний - автомобіль який за своєю конструкцією і устаткуванням призначений для перевезення вантажів;

- автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією і устаткуванням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, включаючи місце водія.

У Правилах дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, подаються такі визначення:

- вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією і устаткуванням призначений для перевезення вантажів,

- легковий автомобіль - автомобіль із кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією і устаткуванням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту й безпеки.

Таким чином, у легковому автомобілі можна перевозити тільки пасажирів, і аж ніяк не вантажі, оскільки багаж по своїй суті не є вантажем.

У свою чергу, технічні характеристики вантажопасажирського автомобіля дозволяють використовувати його як для перевезення пасажирів, так і вантажів. Тобто під “вантажопасажирським автомобілем”, відповідно до Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 22.06.2000 р. № 338, треба розуміти автомобіль, який за своєю конструкцією і устаткуванням призначений для перевезення як людей, так і вантажів Такі транспортні засоби відносяться до автомобілів подвійного призначення.

Незважаючи на те, що вантажопа-сажирські автомобілі й автофургони класифікуються за УКТЗЕД в одній товарній групі з легковими автомобілями, це не дає підстав стверджувати, що вони є легковими автомобілями, оскільки за кодом УКТЗЕД 8703 кодуються “автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби включаючи вантажо-пасажирські автомобілі-фургони”. Тобто вантаже пасажирські автомобілі-фургони - це окрема категорія транспортних засобів. Крім того, у Наказі Мінтрансу № 43 норми витрат палива для вантажопасажирських автомобілів подаються окремо від норм витрат палива для автомобілів легкових.

Звертаємо увагу читачів, що відповідно до листа Державної митної служби України від 05.05.2005 р. № 11/1-37/5038-ЕП щодо класифікації за УКТЗЕД окремихтранспортних засобів вирішальним чинником при віднесенні транспортного засобу до відповідної товарної позиції УКТЗЕД є технічні умови, галузь застосування й призначення, визначені заводом-виробником при виготовленні конкретної моделі транспортного засобу або и модифікації.

Варіант 1. При класифікації малотоннажних автомобілів, автомобілів із суцільнометалевим кузовом і подвійним призначенням, транспортних засобів, сконструйованих на базі легкового автомобіля (у конструкції яких відсутні шасі й вантажна платформа), конструктивно розрахованих як для перевезення пасажирів, так і вантажів, у товарній позиції 8703 за УКТЗЕД повинні враховуватися такі критерії:

а) у салоні автомобіля за сидінням водія є сидіння для пасажирів, які можуть бути фіксованими, складними, змонтованими на анкерному кріпленні або виносними;

б) наявність у салоні й багажному відділенні внутрішньої обробки та устроїв, властивих для транспортних засобів, які призначені для перевезення пасажирів;

г) обов'язкова наявність вікон у двох бічних панелях задньої частини кузова автомобіля, бічних і задніх дверях

Варіант 2. При класифікації малотоннажних вантажних автомобілів із суцільнометалевим кузовом у товарній позиції 8704 за УКТЗЕД повинні враховуватися такі критерії:

а) наявність документального підтвердження, що тип цього транспортного засобу вантажний (інформація з паспорта заводу-виробника, технічного паспорта тощо);

б) наявність одного ряду сидінь (крім випадків використання здвоєної кабіни на транспортному засобі з рамою або шасі);

в) наявність установлених заводським способом постійної панелі або бар'єра між місцем водія та пасажирів і багажним відсіком (у випадках, коли для конкретної моделі автомобіля це передбачено виробником);

г) відсутність розташованих позаду місця водія місць для сидіння (у тому числі відкидних або розкладних) або спеціально призначених місць для їхнього кріплення (установки);

д) відсутність вікон або не більше одного зз сидінням водія, у бічних панелях задньої частини кузова автомобіля, крім задніх і бічних дверей (за умови використання даного транспортного засобу як вантажного, що визначено заводом-виробником).

Малотоннажні автомобілі, максимально припустима маса яких дорівнює або менша 5000 кг (наприклад, автомобіль марки ГАЗ 33023) і які конструктивно складаються із шасі, здвоєної кабіни (у якій позаду сидіння водія розташований другий ряд пасажирських сидінь) і вантажної платформи, класифікуються в товарній позиції 8704 за УКТЗЕД за умови наявності документального підтвердження (технічного паспорта на транспортний засіб, сервісної книжки тощо), що тип цього транспортного засобу вантажний.

Малотоннажні автомобілі, призначені як для перевезення пасажирів (мають, як мінімум, ряд пасажирських сидінь позаду сидіння водія), так і для перевезення вантажів та сконструйовані на базі кузова легкового автомобіля, тобто такі, у конструкції яких відсутні шасі й вантажна платформа, класифікуються в товарній позиції 8703 за УКТЗЕД як вантажопасажирські.

При цьому не розглядається як вирішальний чинник при віднесенні транспортного засобу до тієї або іншої товарної позиції згідно з УКТЗЕД показник дозволеної максимальної маси автомобіля.

У розглянутій ситуації з метою рішення питань у рамках Закону про оподаткування прибутку податкові органи пропонують застосовувати класифікатор основних фондів (лист ДПАУ від 28.01.1999 р. № 529/6/22-3115). Відповідно до даної класифікації транспортні засоби поділяються на “Автомобілі легкові” (включаючи житлові автофургони) (код 210100), “Автомобілі вантажні” (код 210200) і “Автомобілі спеціалізовані” (код 210300).

Нагадаємо читачам, що згідно із пп. 5.4.10 Закону про оподаткування прибутку, установлене обмеження в розмірі 50% щодо віднесення до складу валових витрат платника податку витрат на придбання пально-мастильних матеріалів передбачено тільки для легкових автомобілів.

Таким чином, вантажопасажирські автомобілі й автофургони з погляду оподатковування треба розглядати так:

- податок із власників транспортних засобів. Податок на них буде нараховуватися за тими ж ставками, що й для легкових автомобілів. Зазначена вимога відноситься до вантажопасажирських - автомобілів та автофургонів, які класифікуються а УКТЗЕД за кодом - 8703.

- податок на прибуток. Експлуатаційні витрати, у тому числі : й вартість паливно-мастильних, вантажопасажирських автомобілів та автофургонів, включаються до складу валових витрат у повному обсязі. Оскільки в пп. 5.4.10 Закону про оподаткування прибутку зазначено, що не включаються до складу валових витрат “витрати, пов'язані зі стоянкою й паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів”, тобто саме легкових автомобілів, а не автомобілів, які кодуються по УКТЗЕД за кодом 8703.

Слід зазначити, що у деяких інспекторів податкової служби з цього питання є зовсім інша думка.

3. Які дорожні листи виписувати?

Для планування потреби підприємств у паливно-мастильних матеріалах (ПММ) і контролем за їхніми витратами, а також для розробки питомих норм витрати палива Наказом № 43 затверджені Норми витрат палива й мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Відповідно до положень даного документа, існують різні види норм витратпалива залежно від умов експлуатації: базова лінійна норма, норма пробігу при виконанні спеціальних робіт та інші. Передбачена також і система коригувальних коефіцієнтів, які враховують дорожні, кліматичні, експлуатаційні чинники.

Основним документом, на підставі якого здійснюється списання ПММ, є дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення й обліку роботи автомобільного транспортного засобу (ст. 1 Закону про автотранспорт).

Порядок застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом й обліку транспортної роботи встановлюють Правила перевезення вантажів автотранспортом.

Дотримуватись їхніх вимог зобов'язані всі суб'єкти підприємницької діяльності, як юридичні, так і фізичні особи, організації та установи незалежно від відомчого підпорядкування і форми власності, які перевозять вантажі автомобільним транспортом для власних потреб або на комерційній основі.

Відповідно до зазначених Правил, під час перевезення вантажів будь-яким видом автомобільного транспорту необхідно оформити дорожній лист вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля - це документ, без якого не дозволяється здійснення перевезень автомобільним транспортом загального користування і відомчим автомобільним транспортом. Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля “Дорожній лист вантажного автомобіля” ф. № 2-ТН затверджені Наказом № 488/346.

Таким чином, під час перевезення вантажів вантажопаса-жирським автотранспортом підприємству необхідно виписувати дорожній лист вантажного автомобіля.

4. Чи має підприємство право на податковий кредит?

Згідно з абз. 2 пп. 7.4.2 Закону про ПДВ не включається до складу податкового кредиту й відносяться до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Відзначимо, пп. 8.2.1 Закону про оподаткування прибутку встановлює, що під терміном “основні фонди” треба розуміти матеріальні цінності, які призначаються платником податків для використання в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.

При цьому згідно з пп. 8.2.2 Закону про оподаткування прибутку автомобільний транспорт відноситься до групи 2 основних фондів, а витрати на його придбання підлягають амортизації. Підпунктом 8.4.1 цього Закону чітко визначено, що у випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їхнього придбання з обліком транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без обліку оплаченого ПДВ, у випадку, коли платник податку на прибуток зареєстрований як платник ПДВ.

У зв'язку з тим, що віднесення до складу валових витрат регулюється Законом про оподаткування прибутку, а в нього не внесені відповідні зміни, то сума податку на додану вартість, оплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що буде включений до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, а гаситься платником податку за рахунок інших джерел (лист ДПАУ від 27 07.2005 р. № 14787/7/15-1117).

Вищевказані вимоги податкового обліку передбачені тільки для легкового автотранспорту. Що ж стосується вантажопасажирського автотранспорту, то у випадку придбання такого транспортного засобу для використання в господарській діяльності підприємство має право віднести на податковий кредит суми ПДВ, оплачені при його придбанні Крім того, згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ право на нарахування податкового кредиту у підприємства виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податків оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Список використаних нормативно-правових актів

Закон про ліцензування - Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ “Про ліцензування визначених видів господарської діяльності”.

Закон про автотранспорт - Закон України від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ “Про автомобільний транспорт” у редакції від 23.02.2006 р № 3492-IV.

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28. 12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Наказ № 43 - Наказ Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. № 43 “Про затвердження Норм витрат палива й мастильних матеріалів на автомобільному транспорті”.

Правила перевезення вантажів автотранспортом - Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363.

Наказ № 488/346 - Наказ Міністерства транспорту й Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 488/346 “Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного транспорту”.

“Консультант бухгалтера” № 47 (379) 20 листопада 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)