МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Про порядок виконання рішення суду
щодо стягнення заробітної плати
ПИТАННЯ: Підприємство, що заборгувало мені заробітну плату, вже не працює. Рішення суду про її стягнення ухвалено на мою користь, але з виконавчої служби одержала постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно з якою виконавчий лист було повернуто на письмову вимогу сенатора підприємства. Цей документ лежить у мене три роки. Дій щодо погашення заборгованості підприємство не вчиняло.
Чи можу повторно звернутися до суду (до якого) з питання стягнення, крім заробітної плати, ще й відповідної індексації?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження в установленому цим Законом порядку. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення впродовж шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний термін. Строки виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Негайному виконанню підлягають рішення про стягнення аліментів, заробітної плати в межах платежів, обчислених за один місяць, а також, про стягнення всієї суми боргу по цих виплатах, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення.
Відповідно до вимог ст. 37 названого Закону виконавче провадження підлягає закінченню в таких випадках: п. 6 - закінчення передбаченого законом терміну для цього виду стягнення (шість місяців); п. 7 - передавання виконавчого документа ліквідаційній комісії в разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, котру затверджує начальник відповідного органу державної виконавчої служби, якому виконавець безпосередньо підпорядкований. Копія постанови в триденний термін надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Зазначеним Законом не передбачено повноважень державного виконавця щодо повернення виконавчого листа на письмову вимогу санатора та закінчення виконавчого провадження відповідно до названої підстави.
Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржено до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому виконавець безпосередньо підпорядкований, або до суду в 10-денний строк.
Повторне звернення до суду з одних і тих самих питань, якщо їх вирішено перший раз по суті, неможливо.
Водночас відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" індексацію заробітної плати провадять згідно зі ст. 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і відповідно до "Закону "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (з унесеними змінами та доповненнями), підприємства, установи чи організації, котрі виплачують заробітну плату, під час її нарахування починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, котрий перевищив 101% (величину порога індексації).
За наявності цих умов у тому самому порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення. Спір з цього приводу розглядається судом за заявою стягувача в позовному провадженні.
Водночас дописувачка також має право звернутися до суду із позовною заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини заробітної плати, яка провадиться згідно зі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 № 1427, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримання виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності потрібних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більш ніжна 1%.
Спори щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, а також нарахування та виплати індексації й компенсації в названому у зверненні випадку під юрисдикцію господарського суду не підпадають.
Зазначені питання розглядаються судами загальної юрисдикції за місцем проживання дописувачки або місцем розташування підприємства.
Згідно з п. 6 ст. 14 Закону України від 14.05.92 р. № 2343-12 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Проте до реєстру кредиторів не буде внесено вимоги працівників, з яких ухвалено судами рішення щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Г. Тищенко,
страший державний інспектор праці
Державного департаменту нагляду за
додержанням законодавства про працю
“Праця і зарплата” № 37 (521), жовтень 2006 р.
Передплатний індекс: 30214