Облікова політика підприємства:
які положення відобразити в наказі по підприємству
Встановлення облікової політики підприємства, як і ведення бухгалтерського обліку, перш за все необхідні власнику підприємства. І це не лише вимоги Закону про бухгалтерський облік, а і вимога часу.
Зазначеним Законом встановлено, що підприємство самостійно визначає облікову політику та обирає форму бухгалтерського обліку, на основі даних якого складається фінансова звітність.
Звичайно, що якщо власником підприємства, його директором та головним бухгалтером, а також основним робітником є одна фізична особа, то і ведення бухгалтерського обліку, і облікова політика, як основа для складання фінансової звітності, не потребують особливої деталізації, так як користувачів фінансової звітності також буде не так багато.
Інша справа, коли підприємство - велике, належить кільком власникам, є інвестиційно привабливим та планує залучати інвестиції, а тим більше, якщо підприємство зобов'язане офіційно оприлюднювати фінансову звітність. Питання облікової політики на таких підприємствах мають розглядатися в іншому аспекті.
В даній публікації розглядаються деякі питання встановлення та розкриття облікової політики підприємством та її особливостей з урахуванням розмірів та організаційної структури підприємств.
Положення облікової політики,
які встановлюються незалежно
від розмірів підприємництва
Слід зазначити, що встановлення облікової політики повинно бути направлене на максимально можливе використання даних бухгалтерського обліку не лише для складання звітності, але також і для забезпечення використання цих даних для цілей управління. Тобто облікова політика і організація бухгалтерського обліку повинні стати відправною точкою не лише для складання фінансової звітності, але і для використання даних при плануванні діяльності, і для контролю діяльності підприємства в періодах між складанням фінансової звітності, і для аналізу діяльності підприємства.
Звичайно, що всі положення облікової політики повинні розроблятися і прийматися у відповідності з вимогами діючого законодавства.
П(С)БО 1 встановлено, що підприємство повинно висвітлювати вибрану облікову політику шляхом описання принципів оцінки статей звітності та методів обліку відносно окремих статей звітності та розкривати облікову політику у примітках до фінансових звітів.
Рекомендації щодо встановлення облікової політики підприємств викладено у Листі 31-34000, в якому, зокрема, зазначено, що прийнята облікова політика підприємства повинна бути оформлена розпорядчим документом, який розробляється виконавчим органом управління підприємством та погоджується з власником чи затверджується ним. Таким розпорядчим документом може бути наказ, розпорядження, положення тощо.
Обов'язкового щорічного прийняття такого документу не встановлюється, так як до облікової політики застосовується принцип послідовності, тобто незмінність її на протязі діяльності підприємства. При необхідності розпорядчий документ доповнюється необхідними положенням чи до нього вносяться зміни, щоб підтримувати його актуальність. Тільки після того, як внесено досить багато змін, відповідно до рекомендацій, наданих Листом 31-34000 рекомендовано викладати його в новій редакції.
Преамбула розпорядчого документу
На думку автора, в розпорядчому документі перед безпосереднім висвітленням облікової політики підприємства повинні бути зазначені основні положения з організації бухгалтерського обліку, а саме:
- обрана форма організації обліку;
- обрана форма бухгалтерського обліку та технологія обробки облікової інформації;
- права працівників на підпис документів (список працівників наводиться у додатку до розпорядчого документу);
- затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації, відповідальність працівників за порушення даних правил (правила наводяться у додатку до розпорядчого документу, витяги з правил та графіки надаються безпосередньо виконавцям);
- система і форми внутрішньогосподарського обліку, затвердження розроблених власних форм внутрішніх та первинних документів (затверджені форми наводяться у додатку до розпорядчого документу);
- наявність філій, представництв, відокремлених підрозділів, (затверджені Положення, на основі яких діють такі підрозділи);
- порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства (склад інвентаризаційних комісій наводиться у додатку до розпорядчого документу чи у окремому наказі);
- детальний робочий план рахунків (наводиться у додатку до розпорядчого документу);
- встановлюється перелік пов'язаних сторін, операції з якими повинні підлягати особливому власному контролю, та інформацію про які потрібно відображати в примітках до фінансової звітності (перелік пов'язаних сторін, а також характер відносин з ними, наводиться у додатку).
Основна частина розпорядчого документу
В розпорядчому документі недоречно застосовувати формулювання рекомендаційного характеру (наприклад, підприємство може застосовувати, йому дозволяється розробляти, і тому подібні). За необхідності розроблені та затверджені форми документів чи нові положення вводяться до застосування одночасно з внесенням доповнення до розпорядчого документу.
Власне кажучи, окремі положення облікової політики підприємства повинні наводити перелік принципів оцінки статей та застосування методів обліку відносно окремих статей звітності, щодо яких нормативна база передбачає більш ніж один варіант їх використання.
Наприклад, у розпорядчому документі повинно бути визначено, який із варіантів застосовується підприємством за наступними показниками:
1) необоротні активи:
1.1) встановлення строку корисного використання (експлуатації) об'єктів:
- термін, на протязі якого будуть використовуватися необоротні активи;
- об'єм продукції (робіт, послуг), що буде виготовлено (виконано) з його застосуванням;
- порядок перегляду строку корисного використання (експлуатації);
1.2) застосування методів амортизації необоротних активів з деталізацією застосування методів до окремих груп, наприклад:
- прямолінійного - для об'єктів необоротних активів (наприклад, об'єктів нерухомості або нематеріальних активів), які переносять свою вартість до складу собівартості послуг, робіт приблизно однаково на протязі їх експлуатації до повного зносу;
- кумулятивного - для об'єктів необоротних активів, які приносять максимальний дохід в початкові періоди експлуатації, тобто такі, моральний знос яких може наступити до нарахування стопроцентного фізичного зносу (наприклад, вітрини, холодильники та інше обладнання торгі вельних залів);
- зменшення залишкової вартості чи прискореного зменшення залишкової вартості для об'єктів необоротних активів, які мають велику ліквідаційну вартість, майже співрозмірну з їх амортизаційною вартістю;
- виробничого методу - для об'єктів необоротних активів, які застосовуються для випуску визначеного об'єму продукції (робіт, послуг), що буде виготовлено (виконано) з застосуванням такого об'єкту, для розрахунку суми амортизації за звітний період.
(Застосування норм і методів нарахування амортизації, основних засобів, передбачених податковим законодавством, на думку автора, можливе тільки для підприємств, у складі яких небагато об'єктів необоротних активів, так як у цьому разі в кінці кінців це приводить до завищення показників залишкової вартості об'єктів основних засобів та заниження нарахованого зносу цих об'єктів, а, відповідно, до завишення оцінки активів та доходу (прибутку) в фінансовій звітності підприємства. Застосування даного методу не звільняє від подвійного (окремо бухгалтерського, та податкового) обліку нарахування амортизації).
1.2) періодичність проведення переоцінки однорідних груп основних засобів та нематеріальних активів після того, як була хоч один раз була проведена переоцінка;
1.3) застосування вартісних ознак предметів, що входять до малоцінних необоротних матеріальних активів.
2) відображення відстрочених податкових активів та зобов'язань:
- періодичність розрахунків відображення у фінансовій звітності відстрочених податкових активів та зобов'язань, а також витрат з податку на прибуток):
- відображення у проміжній фінансовій звітності сум відстрочених податкових активів чи відстрочених податкових зобов'язань, визначених на 31 грудня минулого року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності;
- відображення в проміжній фінансовій звітності сум відстрочених податкових активів чи відстрочених податкових зобов'язань, визначених на дату проміжної фінансової звітності.
3) облік запасів:
3.1) відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з кожного виду запасів з подальшим розподілом витрат після використання запасів кожного виду;
3.2) без відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з включенням їх до вартості запасів з подальшим списанням одночасно з використання відповідних запасів;
3.3) застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат товарів з подальшим розподілом витрат після використання товарів;
3.4) застосування одного з методів оцінки вибуття запасів для кожного з окремих видів запасів, які мають одне призначення та однакові умови використання:
- метод ідентифікованої собівартості - для запасів, які відпускаються для спеціальних замовлень та проектів, а також таких, що не замінюють один одного, собівартість визначається індивідуально;
- метод середньозваженої собівартості - для запасів кожної окремої одиниці які регулярно (періодично) витрачаються та поповнюються та, зазвичай об'єднані родовими ознаками (зерно, бензин, тощо);
- метод ФІФО - для запасів кожної окремої одиниці, які регулярно (періодично) витрачаються та поповнюються; списання відбувається з припущення, що першими списуються з обліку запаси, які поступили першими;
- метод нормативних затрат - для обліку витрат запасів промислових підприємств, списання відбувається за нормативними витратами на випуск однієї одиниці продукції;
- метод ціни продажу - для списання запасів підприємством роздрібної торгівлі з застосуванням середнього проценту торгівельної націнки товарів;
3.5) при застосуванні методу середньозваженої собівартості:
- оцінка вибуття проводиться один раз на місяць - для запасів, які використовуються на підприємстві при виробництві продукції (робіт, послуг);
- оцінка вибуття проводиться на дату проведення операції - для запасів, які використовуються в торгівельних операціях.
4) обчислення резерву сумнівних боргів, з урахуванням рекомендацій, наданих у Листі № 31-04200, застосування методу виходячи з:
- платоспроможності окремих дебіторів - визнається у повній сумі відносно дебіторів, відносно яких отримана інформація про їх неплатоспроможність;
- питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації на умовах наступної оплати - визначається розрахунково: на основі даних минулих періодів розраховується коефіцієнт сумнівності та помножується на чистий дохід періоду від реалізації на умовах наступної оплати. Частіше застосовується підприємствами, які реалізують власну продукцію (роботи, послуги);
- класифікації заборгованості за строками непогашення - визначається розрахунково: на основі даних минулих періодів розраховується коефіцієнт сумнівності для кожної групи та помножується на поточну заборгованість відповідної групи. Частіше застосовується торгівельними організаціями.
5) фінансові активи, придбані в результаті систематичних операцій:
- визнання активу на дату укладення контракту;
- визнання активу на дату виконання контракту.
6) визначення бази розподілу витрат за кількома операціями з інструментами власного капіталу:
- в залежності від кількості акцій по операціям;
- в залежності від суми операцій, та інші.
7) Створювані забезпечення майбутніх витрат і платежів:
- наводиться повний перелік, цільове призначення та орієнтовний термін використання;
- порядок сторнування сум створених забезпечень в разі відсутності вірогідності вибуття активів (наприклад, закінчення строку гарантійних зобов'язань).
8) застосування визначеного порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг:
- вивчення виконаної роботи;
- визначення питомої ваги об'єму послуг, наданих на звітну дату в загальному об'ємі послуг, які повинні бути надані;
- визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством в зв'язку з наданням послуг на звітну дату в очікуваній сумі таких витрат.
9) застосування методу визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом:
- вимір та оцінка виконаної роботи;
- визначення співвідношення об'єму завершеної частини робіт та їх загального об'єму за будівельним контрактом в натуральному вимірюванні;
- співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за договором.
10) формування собівартості продукції:
- наводиться повний перелік та склад статей калькулювання продукції, робіт, послуг.
11) загальновиробничі витрати:
- наводиться повний перелік та склад змінних та постійних витрат;
- вказується застосування бази розподілу витрат за об'єктами: години праці; заробітна плата; об'єми діяльності; прямі матеріальні витрати тощо.
12) визначення порогу суттєвості щодо окремих об'єктів обліку відбувається з урахуванням рекомендацій, які надано в Листі № 04230:
- поріг суттєвості визначається у відносних величинах;
- поріг суттєвості визначається у розрахованих абсолютних величинах.
13) визначення сегментів та принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках:
- перелік сформованих сегментів;
- об'єднання сегментів для визначення звітних сегментів:
- географічні промислові сегменти;
- географічні збутові сегменти;
- господарські сегменти;
- визначення пріоритетного сегменту;
- розкриття принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках;
- ринкова ціна - для товарів (робіт, послуг) на які є активний ринок;
- ціна на основі витрат (перемінних, повних, повних плюс націнка тощо);
- договірна ціна - для товарів (робіт, послуг) на які відсутній активний ринок).
14) по вибору методу оцінки активів та зобов'язань за операціями, які розглядаються, як операції пов'язаних сторін:
- порівнюваної не контрольованої ціни;
- ціни перепродажу;
- "витрати плюс";
- балансова вартість.
15) відображення в обліку специфічних господарських операцій підприємства, які потребують розробки та застосування методики, відмінної від загальновизначеного порядку.
Облікова політика підприємства - суб'єкта
малого підприємництва
Мале підприємство не звільняється від обов'язку мати розпорядчий документ про встановлення облікової політики, в якому визначається, які саме варіанти методів і процедур обрані підприємством для того, щоб не порушувався один із основних принципів бухгалтерського обліку - принцип послідовності.
Тобто навіть на зовсім малому підприємстві потрібно визначити та задокументувати основні положення облікової політики.
Форми організації бухгалтерського обліку
Серед форм організації бухгалтерського обліку мале підприємство може обрати:
- самостійне ведення обліку та складання звітності безпосередньо власником чи керівником підприємства;
- послуги з ведення бухгалтерського обліку надає зареєстрований спеціаліст з бухгалтерського обліку - суб'єкт підприємницької діяльності.
Робочий план рахунків
У розпорядчому документі має бути така інформація:
- зазначається про застосування Плану рахунків № 186;
- або зазначається про застосування Плану рахунків № 291, та рахунків класу 8 чи 9.
Правила документообігу можуть не встановлюватися, оскільки облікових працівників на малому підприємстві обмаль.
Облікова політика
Встановлюється строк корисного використання необоротних активів за об'єктами та відмічається, який застосовується метод нарахування амортизації.
Розрахунок відстрочених податкових активів та зобов'язань не проводиться, витрати з податку на прибуток відображаються у сумі, обчисленій у відповідності з податковим законодавством.
Зазначається обраний метод оцінки вибуття активів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів.
Калькулювання собівартості та розподіл витрат визначається в об'ємі, який забезпечує можливість повноцінного надання інформації у фінансовій звітності.
Визначення порогу суттєвості обумовлює постатейний склад фінансових звітів.
Фінансова звітність за сегментами не складається, відповідно в обліковій політиці не встановлюється.
Облікова політика великих підприємств
З усіх наведених у нормативно-правових актах варіантів застосування методів і процедур для оцінки та обліку об'єктів для складання фінансової звітності не кожен із них доцільно застосовувати на великому підприємстві. Нижче наводяться такі варіанти, застосування яких є найбільш доцільним на великому підприємстві.
Форми організації бухгалтерського обліку Велике підприємство може обрати одну з наступних форм організації бухгалтерського обліку:
- введення в штат підприємства посади головного бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
- ведення обліку централізованою бухгалтерією чи аудиторською фірмою;
А от самостійне ведення обліку та складання звітності безпосередньо власником чи керівником підприємства не дозволяється для підприємства, яке зобов'язане офіційно оприлюднювати свою звітність.
Документообіг
Затвердження правил документообігу є основою своєчасності та повноти обліку:
- встановлення графіку оптимального руху первинних документів між виконавцями та підрозділами;
- встановлення максимальних термінів передачі документів до бухгалтерії;
- створення умов та забезпечення керівником неухильного виконання вимог бухгалтерії щодо оформлення документів;
- використання документів тільки типових або затверджених форм.
Робочий план рахунків
При розробці робочого плану рахунків:
- зазначається перелік рахунків з зазначенням субрахунків, які забезпечують встановлений рівень повноти та деталізації обліку господарських операцій для цілей бухгалтерського, управлінського та податкового обліку. Порядок ведення аналітичного обліку встановлюється безпосередньо самим підприємством. Аналітичний облік повинен забезпечувати отримання інформації для потреб управління, контролю та аналізу;
- окремо зазначається про застосування рахунків для обліку витрат класу 9 чи класу 9 та 8 одночасно. Слід зазначити, що великі підприємства не можуть застосовувати тільки рахунки класу 8.
Облікова політика
Відображається детальна інформація про облік необоротних активів. При цьому слід зазначити, що, зокрема, до різних груп основних засобів можуть застосуватися різні методи нарахування амортизації. Склад таких груп основних засобів визначається самим підприємством.
Що стосується надання у звітності інформації за сегментами (у тому випадку, коли підприємство зобов'язане оприлюднювати річну фінансову звітність), то при складанні консолідованого балансу зазначається інформація про наявність узгодження формування звітних сегментів та визначення пріоритетного сегменту, з відповідним включенням показників дочірніх підприємств у звітність.
Розкриття застосовуваних принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках необхідне, в тому числі для внутрішнього контролю впливу на загальні показники результатів діяльності підприємства.
Особливу увагу при установленні облікової політики слід приділяти відображенню в обліку специфічних господарських операцій підприємства, які потребують розробки та застосування методики, відмінної від загальновизначеного порядку. Такі методичні розробки слід зазначати в додатках до облікової політики.
Облікова політика підприємства
яке є відокремленим підрозділом, філією,
представництвом та при цьому
зобов'язане складати фінансову звітність
За наявності відокремлених підрозділів встановлення облікової політики повинне забезпечувати розкриття загальної стратегії ведення бухгалтерського обліку головним підприємством та місце даного підрозділу в структурі головного підприємства, без порушення принципу автономності.
Обов'язковим є наявність затвердженого Положення про таку відокремлену одиницю, на основі якого діють такі підрозділи.
Форми організації бухгалтерського обліку
Філія може обрати одну з таких форм організації бухгалтерського обліку:
- самостійне ведення обліку та складання звітності безпосередньо керівником філії;
- послуги з ведення бухгалтерського обліку надає зареєстрований спеціаліст з бухгалтерського обліку - суб'єкт підприємницької діяльності;
- створення самостійної бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
- ведення обліку бухгалтерією головного підприємства.
Документообіг
Затвердження правил документообігу є основою своєчасності та повноти обліку, при цьому у філії повинно бути враховано:
- виконання вимог головного підприємства щодо своєчасної передачі від відокремленого підрозділу до головного підприємства документів, звітів та інших даних;
- використання у діяльності відокремленого підрозділу документів тільки типових або форм, затверджених головним підприємством.
Робочий план рахунків
При розробці робочого плану рахунків відокремленого підрозділу насамперед зазначається узгоджений з головним підприємством перелік рахунків з виділенням субрахунків та рахунків аналітичного обліку, які забезпечують встановлений рівень повноти та деталізації обліку господарських операцій для цілей бухгалтерського, управлінського та податкового обліку.
Облікова політика
Крім того, в обліковій політиці такого відокремленого підрозділу необхідно:
- відобразити детальну інформацію про облік необоротних активів, яка узгоджується з обліком головного підприємства;
- визначити пріоритетний і допоміжний сегменти, узгоджені з головним підприємством (у разі, якщо підприємство зобов'язане оприлюднювати річну фінансову звітність згідно з нормами чинного законодавства).
Принципи ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках повинні повністю узгоджуватися з головним підприємством.
Особливу увагу при встановленні облікової політики слід звертати на відображення в бухгалтерському обліку специфічних господарських операцій підприємства. Такі специфічні господарські операції повинні бути повністю узгоджені з головним підприємством.
На закінчення слід зазначити, що контролюючі органи при проведенні перевірок також звертають увагу на наявність у підприємства розпорядчого документу, в якому зафіксовані основні положення облікової політики підприємства.
При відсутності на підприємстві такого документу, а також у випадку невідповідності ведення бухгалтерського обліку встановленій обліковій політиці податківці будуть мати додаткові важелі тиску на платника податку з метою донарахування податків.
Нормативно-правова база:
Закон про бухгалтерський облік - Закон України від 16.07.99 p. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами і доповненнями);
План рахунків № 186 - "План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2001 р. за № 389/5580;
План рахунків № 291 - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за № 893/4186" (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 1 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. за № 391/3684 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 6 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 р. № 137, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. за № 392/3685. (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО8 - Положення (стандарт) бухгал терського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 750/4043 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2.11.99 р. за № 751/4044 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 10 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8.10.99 р. № 237, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.99 р. за № 725/4018 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 11 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за № 85/4306 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 13 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2001 р. за № 1050/6241 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.99 р. за № 860/4153 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.01.99 р. № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 18 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 р. № 205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2001 р. за № 433/5624. (зі змінами і доповненнями);
П(С)БО 29 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р № 412, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.06.2005 р. за № 621/10901 (зі змінами і доповненнями);
Лист 31-34000 - Лист Міністерства фінансів України від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793;
Лист 31-04200 - Лист Міністерства фінансів України від 07.07.2004 р. № 31-04200-01-29/12137;
Лист 04230 - Лист Міністерства фінансів України від 29.07.2003 р. № 04230-04108 "Про суттєвість у бухгалтерському обліку та звітності".
“Вестник бухгалтера и аудитора Украины”, № 17-18, сентябрь 2006 г.