КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Про звільнення працівника у зв'язку
із закінченням строкового договору
ПИТАННЯ: Мене прийняли на конкурсній основі на посаду головного спеціаліста управління праці та соціального захисту населення згідно з розпорядженням міського голови на період відпустки основного працівника для догляду за дитиною. 10 травня 2006 р. мене звільнили з роботи без попередження через вихід на роботу основного працівника. Чи правомірно це? Які гарантії передбачає строковий договір? Чи е відповідальність за несвоєчасно видану трудову книжку?
ВІДПОВІДЬ: Для заміщення тимчасово відсутнього працівника, у т.ч. жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, керівник має право прийняти на роботу іншого працівника за строковим трудовим договором (ст.23 КЗпП України) або перевести на цю посаду працівника відповідно до ст.32 КЗпП України за його згодою. Такий працівник приймається або переводиться на роботу на час знаходження у відпустці для догляду за дитиною основного працівника. Це слід враховувати під час видавання наказу чи розпорядження про прийняття на роботу на заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Укладення строкового трудового договору в зазначеному випадку відповідає ч.2 ст.23 КЗпП України, за якою строковий трудовий договір укладається в разі, якщо трудові відносини не може бути встановлено на невизначений строк з урахуванням характеру подальшрї роботи, умов її виконання, інтересів працівника, в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Оскільки за загальними правилами жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, має право в будь-який час перервати її і стати до роботи або за медичним висновком продовжити відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку, то дата в наказі про прийняття тимчасово працівника не зазначається.
Відповідно до ст.24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Правове становище працівників, які уклали строкові трудові договори, суттєво не відрізняється від правового становища працівників, що уклали трудові договори на невизначений строк. Водночас працівник, який уклав строковий трудовий договір, після закінчення обумовленого строку підлягає звільненню. Звільнення здійснюється без його заяви за наказом власника. Крім того варто звернути увагу на те, що законодавство не встановлює обов'язку власника попереджати працівника про майбутнє звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
Наказ про звільнення може бути виданий в останній день дії строкового трудового договору або до цього із зазначенням дати звільнення, якщо вона обумовлена строком. Припинення трудового договору після закінчення його строку (виходу основного працівника на роботу) можливе тільки протягом одного дня. До закінчення строку трудового договору звільнення було б незаконним. Але днем звільнення в будь-якому випадку повинен бути останній день роботи, як він визначений трудовим договором. Підставою для звільнення працівника є п.2 ст. 36 КЗпП України.
У разі звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору на обов'язкове працевлаштування .можуть претендувати лише вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до трьох років (до шести - ч.6 ст.179 КЗпП), одинокі матері за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП).
Виплату вихідної допомоги при звільненні на підставі п.2 ст.36 КЗпП України не передбачено.
Разом з тиїй, як зазначено у листі дописувачки, її було прийнято на посаду головного спеціаліста управління праці та соціального захисту населення згідно з розпорядженням міського голови. Пунктом 8 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000 р. № 1498. право призначати на посади та звільняти з посад працівників управління надано начальнику управління. Оскільки розпорядження про призначення дописувачки на посаду було видано не начальником управління праці, а міським головою, то необхідно узгодити правомірність видання такого розпорядження з Положенням про управління праці та соціального захисту населення м.Кам'янець-Подільського.
Крім того, в день звільнення (10 травня 2006 р.) дописувачка не одержала трудову книжку і остаточний розрахунок при звільненні, що є порушенням вимог ст.47 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, при відсутності спору про їх розмір, провадиться в день звільнення. У разі непроведення остаточного розрахунку у день звільнення роботодавець несе відповідальність на підставі ст.117 КЗпП України. У цьому випадку підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримання проведення остаточного розрахунку по день фактичного розрахунку. Трудові спори із зазначеного питання розглядаються в судовому порядку.
І. Васеленко, начальник відділу контролю
за додержанням законодавства про працю
“Праця і зарплата” № 31(515), серпень 2006
Передплатний індекс:30214