ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
12.07.2006 N 533/10/31-106
Про розгляд листа
(витяг)
Державна податкова адміністрація у м. Києві на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 03.07.2006 р. N 12426/7/15-0317 розглянула ваші листи N "ДК" 02-226 від 14.06.2006 р., N "ДК" 02-229, N "ДК" 02-228 від 16.06.2006 р. і повідомляє.
1. Щодо питання правомірності обліковувати демонстраційний зразок товару у торговельному залі як виробничий основний фонд.
Згідно з пп. 8.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 1957-15 ) (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97 зі змінами та доповненнями) (далі - Закон) амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання.
Під терміном "основні фонди" відповідно до норм пп. 8.2.1 Закону ( 1957-15 ) слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Факт введення об'єкта основного фонду в експлуатацію оформляється актом за формою 03-1. У торговельному (демонстраційному) залі згідно з п. 1.14 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 11.03.2004 р. N 98 (зі змінами та доповненнями) має бути виставлено наявні у суб'єкта господарської діяльності товари або їх зразки у повному асортименті. При цьому суб'єкт господарської діяльності має забезпечити демонстрацію користування товаром, якщо це не виключено характером товару (п. 1.13 Правил).
Виходячи з того, що матеріальний актив утримується не для власного виробничого використання, а саме: для забезпечення адміністративних функцій, - а як товар або його зразок у торгівельному залі, тому такий матеріальний актив не може вважатись основним виробничим засобом.
Якщо в результаті демонстрування товару у торговельному залі товар втрачає свої первісні якості і вже не може бути проданий за встановленою ціною, то суб'єкт господарювання відповідно до п. 1 Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15.12.99 р. N 149/300, має право уцінити цей товар.
Якщо платник прийняв рішення про уцінку запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то з метою податкового обліку згідно з п. 5.9 Закону ( 1957-15 ) сума уцінка не змінює балансової вартості запасів для цілей перерахунку і не впливає ні на валові доходи, ні на валові витрати такого платника.
У бухгалтерському обліку згідно з Методичними рекомендаціями з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22 травня 2002 р. N 145, втрати від знецінення запасів, що повністю або частково втратили свою первісну якість за час експонування у кімнатах зразків, вітринах і на виставках, а також під час демонстрації у торговельних залах самообслуговування, належать до інших операційних витрат.
2. Щодо відображення операцій з придбання основного засобу 1-ї групи у новоствореного підприємства.
Відповідно до пункту 11.1 Закону ( 1957-15 ) у разі, коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.
Тобто для новоствореного підприємства, зареєстрованого у грудні 2005 року, подання декларації з податку на прибуток має здійснюватись тільки в наступному періоді - І кварталі 2006 року.
За роз'ясненнями ДПА України від 21.04.2003 р. N 3859/6/15-1116, оприлюдненими у журналі "Вісник податкової служби України" N 20 за травень 2003 р., для основних фондів 1-ї групи нарахування амортизації здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію, а для основних фондів груп 2, 3 та 4 - з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, що входять до складу цих груп незалежно від фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.
Таким чином, якщо основний фонд 1-ї групи було введено в експлуатацію у грудні 2005 року - IV кварталі 2005 року, то у І кварталі 2006 року підприємство має право нарахувати амортизацію.
Згідно з пп. 8.3.1 Закону ( 1957-15 ) сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.
Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 Закону ( 1957-15 ), до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.
Новостворене підприємство, вперше заповнюючи декларації з податку на прибуток за I квартал 2006 року (за період грудень 2005 року - 31 березня 2006 року), у колонці третій таблиці 2 "Розрахунок амортизаційних відрахувань" додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства - "балансова вартість на початок розрахункового кварталу" проставляє балансову вартість основного засобу 1-ї групи на І квартал 2006 року, а колонці четвертій - суму амортизаційних відрахувань по будівлі за І квартал 2006 року.
<..>
Заступник голови К. Силенко