КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Про підсумований облік робочого часу і тривалість зміни

ПИТАННЯ: Чи мають право запроваджувати тривалість робочої зміни медсестер понад вісім годин? Якою має бути оплата праці в разі роботи понад установлену норму тривалості робочого часу? Чи може бути робоча зміна тривалістю 24 год?

ВІДПОВІДЬ: Як випливає з листа, молодші медичні сестри стаціонарного відділення при терцентрі працюють за підсумованим обліком робочого часу.

Згідно зі ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для певної категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, аби тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

У разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до п'яти годин і напередодні святкових і неробочих днів - на одну годину. Розрахована таким чином норма тривалості робочого часу має бути реалізована виходом на роботу за графіком змінності.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку.

Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена за графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Тривалість перерви в роботі між змінами відповідно до ст. 59 КЗпП має бути не меншою від подвійної тривалості часу роботи, в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП України. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Під час обчислення нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівника відповідно до законодавства було звільнено від виконання трудових обов'язків у зв'язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов'язків, тимчасовою непрацездатністю тощо.

Для визначення надурочних годин за обліковий період потрібно від фактично відпрацьованого працівником часу відняти нормальну тривалість робочого часу, яку має відпрацювати працівник. Нормальна тривалість робочого часу визначається відніманням від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного робочого тижня в обліковому періоді, часу, впродовж якого працівник перебував у відпустці, на листку непрацездатності тощо.

Згідно зі ст. 106 КЗпП роботу в надурочний час слід компенсувати лише в грошовій формі. Заміна надурочної роботи відгулом не допускається, навіть за погодженням з працівником. Оплата провадиться в кінці облікового періоду за всі години надурочної роботи. За почасової оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Якщо на відповідні роботи встановлено денну тарифну ставку чи місячний оклад, розмір почасової оплати за годину визначається виходячи з норми робочого часу за день чи місяць.

Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, за збереження норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною.

Чинним законодавством не передбачено встановлення єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різна залежно від того, який робочий тиждень установлено на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях рішення щодо встановлення норми тривалості робочого часу на рік ухвалюється самостійно за дотримання вимог ст. 50 - 53, 67 і 73 КЗпП України.

Загального нормативно-правового акта, який би давав право запроваджувати тривалість зміни 24 чи 12 годин та встановлював порядок застосування підсумованого обліку робочого часу, немає.

На запит Мінпраці Інститут медицини праці листом від 27.05.2003 р. № 11/392 повідомив, що графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими для працюючих і роботодавців з тієї причини, що за їхнього використання значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами порівняно, наприклад, з 8-годинними графіками. Проте встановлення 12-годинного робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш тривала зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров'я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли за графіком передбачено роботу в денних і нічних змінах. Слід зазначити, що впровадження 12-годинного графіка на виробництві потребує вивчення умов та характеру праці; дослідження змінної динаміки працездатності та послідовного наукового обґрунтування графіка.

Ураховуючи зазначене, виходячи з фізіологічних можливостей людини, потреби її організму у відпочинку, Мінпраці не підтримує пропозиції щодо застосування тривалих змін роботи, в тому числі і роботи протягом 24 годин поспіль.

Т.Сташків,
головний спеціаліст відділу умов та режимів праці

“Праця і зарплата” № 15(499), квітень 2006
Передплатний індекс: 30214