КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 18 квітня 2006 р. N 208-р
Київ

Про схвалення Концепції реформування
та розвитку лісового господарства

1. Схвалити Концепцію реформування та розвитку лісового господарства, що додається.

2. Держкомлісгоспу разом з Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони та іншими заінтересованими органами виконавчої влади розробити та подати у шестимісячний строк пропозиції, що випливають з Концепції реформування та розвитку лісового господарства, стосовно внесення змін до Державної програми "Ліси України" на 2002-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. N 581 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 18, ст. 933).

Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ

Схвалено
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 18 квітня 2006 р. N 208-р

Концепція
реформування та розвитку лісового господарства

I. Сучасний стан лісового господарства

Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн. гектарів, з яких вкрито лісовою рослинністю 9,5 млн. гектарів, що становить 15,7 відсотка території України. За останні 50 років лісистість зросла майже в 1,5 раза. Запас деревини в лісах збільшився у 2,5 раза і досяг 1,8 млрд. куб. метрів. Середній щорічний приріст у лісах Держкомлісгоспу дорівнює 4 куб. метрам на один гектар (від 5 куб. метрів у Карпатах до 2,5 куб. метрів у Степовій зоні).

Ліси по території України розташовані дуже нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. Лісистість у різних природних зонах також має значні відмінності і не досягає оптимального рівня, за якого ліси найкраще впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, протидіють ерозійним процесам.

Середній вік деревостанів перевищує 55 років. Поступове старіння лісів призводить до погіршення їх санітарного стану.

Порівняно з іншими європейськими країнами Україна відзначається:

низьким середнім рівнем лісистості;

істотними відмінностями лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів і корисних властивостей лісу у різних природних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати та гірський Крим);

переважно екологічним значенням лісів, половина з яких має обмежений режим використання;

великою часткою лісів, включених до складу територій природно-заповідного фонду (13,7 відсотка), що має стійку тенденцію до збільшення;

багатовідомчою структурою використання лісів (для ведення лісового господарства ліси надано в постійне користування підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери управління різних міністерств, інших органів виконавчої влади);

наявністю значної площі лісів, що зростають на радіоактивно забруднених землях.

Половина лісів України належить до штучно створених і потребує посиленого догляду. Близько 0,5 млн. гектарів лісів, що належали колишнім колективним господарствам, знаходяться на землях запасу і перебувають у незадовільному стані (самовільно вирубуються, гинуть від пожеж, хвороб, шкідників тощо). Понад 0,4 млн. гектарів полезахисних лісових смуг, які сприяють збереженню та підвищенню родючості близько 13 млн. гектарів ріллі, не закріплені за землекористувачами.

Крім того, матеріальна база лісової науки і освіти не відповідає світовому рівню.

II. Проблеми лісового господарства, для
розв'язання яких розробляється Концепція

Розроблення Концепції зумовлене становленням нових економічних відносин у державі, появою комплексу екологічних, економічних і соціальних проблем, необхідністю ведення лісового господарства на засадах збалансованого розвитку, підвищення ефективності лісоуправління, багатоцільового використання лісових ресурсів і корисних властивостей лісу, а також збільшення площі лісів до оптимальної.

Основними причинами виникнення проблем є:

недосконалість фінансово-економічного механізму розвитку лісового господарства та податкової бази, яка не враховує довгостроковості у вирощуванні лісу;

багатовідомча система управління лісами;

недоцільне поєднання лісогосподарськими підприємствами функцій з ведення лісового господарства та переробки деревини;

відсутність економічного механізму стимулювання запровадження природозберігаючих технологій або їх елементів;

значний обсяг незаконних рубок, недосконалий перерозподіл земель лісового фонду;

зростання техногенного навантаження на лісові екосистеми.

III. Мета та основні завдання Концепції

Мета Концепції полягає в організації ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку, підвищенні ролі лісового сектору в економіці держави.

Основними завданнями Концепції є:

розроблення критеріїв (показників) ефективного управління лісами;

збільшення лісистості території до науково обґрунтованого рівня;

нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів;

збереження біологічного різноманіття лісових екосистем;

підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростаючого техногенного навантаження, змін клімату;

ефективне використання лісових ресурсів в умовах ринкових відносин;

удосконалення фінансово-економічного механізму;

забезпечення самоокупності та прибутковості ведення лісового господарства в лісозабезпечених регіонах;

сприяння розв'язанню соціально-економічних проблем територіальних громад;

посилення правового захисту працівників лісової охорони.

IV. Шляхи та способи розв'язання проблем
лісового господарства

Шляхи та способи розв'язання проблем лісового господарства полягають у проведенні його реформування з використанням позитивного вітчизняного та міжнародного досвіду, поєднанні заходів державної підтримки та впровадження ринкового механізму, збереженні лісів переважно у державній власності.

1. Підвищення ефективності управління лісовим господарством передбачає:

запровадження принципів невиснажливого лісокористування та екосистемного підходу в процесі реформування і збалансованого розвитку лісового господарства;

передачу лісів, що перебувають у державній власності, крім тих що безпосередньо використовуються для потреб оборони, до сфери управління Держкомлісгоспу для ведення лісового господарства;

забезпечення охорони та відтворення лісів у межах населених пунктів та лісів, які створені або створюються на землях приватної форми власності;

проведення ефективного моніторингу стану лісів;

екологічне виховання населення, інформування громадськості про стан лісового господарства.

2. Реформування економічної та фінансової системи ведення лісового господарства передбачає:

створення конкурентних засад надання послуг лісовому господарству;

удосконалення порядку визначення та справляння плати за використання лісових ресурсів;

розроблення методики розрахунку розміру плати за використання земель лісового фонду для потреб рекреації, мисливського господарства, промислової заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини тощо;

оптимізацію структури та кількісного складу лісогосподарських підприємств залежно від лісорослинної зони та експлуатаційного чи екологічного значення лісів;

стимулювання розвитку в лісах рекреаційної та туристичної інфраструктури, еколого-просвітницької діяльності.

3. Удосконалення системи ведення лісового господарства передбачає:

забезпечення екологічно орієнтованого та комплексного використання лісових ресурсів з урахуванням їх ландшафтного і водорегулюючого значення, перегляд принципів розподілу лісів за екологічним і господарським значенням залежно від виконуваних ними функцій, розроблення методики кадастрової оцінки лісів, зменшення обсягів суцільних рубок, заміна їх на поступові і вибіркові, зокрема в зелених зонах населених пунктів;

збереження біологічного різноманіття лісів;

інвентаризацію та оптимізацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду на землях лісового фонду;

забезпечення захисного лісорозведення на державному рівні шляхом інвентаризації полезахисних лісових смуг, закріплення їх за землекористувачами, відновлення роботи агролісомеліоративних служб законодавче врегулювання питань цільового виділення земель під захисне лісорозведення;

забезпечення державної підтримки створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг на еродованих землях, що перебувають у приватній і комунальній власності;

удосконалення системи лісокористування (вік, види, способи рубок та їх планування) у розрізі природних зон;

здійснення лісогосподарських заходів з урахуванням регіональних еколого-економічних та соціальних особливостей, зокрема запровадження технології гірських лісозаготівель на основі використання природозберігаючих систем машин та механізмів, заміна похідних ялинників на корінні деревостани, проведення робіт на радіоактивно забруднених територіях, спрямованих на реабілітацію лісів, постійний радіологічний моніторинг, створення та вирощування стійких до екстремальних природних умов Степу лісових біогеоценозів з урахуванням необхідності переведення господарювання на ландшафтно-екологічні принципи;

покращення наукового та кадрового забезпечення;

впровадження інформаційних технологій і вдосконалення системи інформаційного забезпечення;

удосконалення системи лісовпорядкування, інвентаризації і моніторингу стану лісів на основі геоінформаційних технологій;

посилення функцій і ролі державної лісової охорони, затвердження Положення про державну лісову охорону з урахуванням норм Лісового кодексу України ( 3852-12 ) у новій редакції;

розвиток лісової інфраструктури (дороги, мости, підпірні стінки, гідротехнічні споруди тощо).

4. Ефективне використання лісових ресурсів передбачає: запровадження порядку реалізації заготовленої деревини на конкурсних засадах через аукціони і торги для формування прозорого ринку деревини;

визначення заготівлі деревини як кінцевої фази ведення лісового господарства;

поступову реструктуризацію неефективних лісогосподарських підприємств шляхом їх відокремлення і створення деревообробних державних підприємств (філіалів) та реалізація їм деревини на ринкових умовах з урахуванням особливостей природних зон;

запровадження системи контролю (сертифікатів) походження лісопродукції для забезпечення захисту ринку від незаконно отриманої деревини;

гармонізацію національних стандартів у сфері лісового господарства з відповідними міжнародними стандартами.

5. Міжнародне співробітництво передбачає:

забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України щодо лісів;

участь у роботі міжнародних лісівничих організацій;

вивчення нових технологій і методів організації та ведення лісового господарства;

розширення співпраці з науковими і освітніми організаціями, проведення спільних наукових досліджень;

обмін інформаційними матеріалами;

регіональна прикордонна співпраця з метою координації дій щодо обмеження чисельності шкідників лісу, наслідків стихійного лиха і лісових пожеж.

V. Фінансове забезпечення

Реалізація заходів, визначених Концепцією, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів лісокористувачів, а також інших джерел, у тому числі коштів міжнародних організацій та іноземних інвесторів.

За кошти державного бюджету передбачається забезпечити розширене відтворення лісів та агролісомеліорацію у степовій і лісостеповій природних зонах, утримання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, охорону і захист лісів від пожеж, хвороб та шкідників, рубки догляду за лісом, інші заходи з поліпшення породного складу і якості лісів, ведення мисливського господарства, лісовпорядкування, інвентаризацію та моніторинг лісів, ведення кадастру рослинного і тваринного світу, утримання державної лісової та мисливської охорони (служби), розвиток лісової науки та освіти, виховання та пропаганду екологічної культури (розвиток і підтримка шкільних лісництв, організацію та здійснення заходів із створення лісів за участю громадськості, видавничу діяльність, інформування громадськості через засоби масової інформації тощо).

За кошти місцевих бюджетів і фондів охорони навколишнього природного середовища здійснюються заходи щодо охорони і відтворення лісових ресурсів місцевого значення.

VI. Очікувані результати реалізації Концепції

Реалізація Концепції сприятиме переведенню лісового господарства на засади сталого розвитку та ефективному управлінню лісовим господарством, збільшенню площі лісів держави, збереженню біорізноманіття та невиснажливого лісокористування, задоволенню потреб суспільства в лісових ресурсах, поліпшенню водорегулюючих, ґрунтозахисних, рекреаційних та інших корисних властивостей лісів створенню сприятливіших умов для розвитку підприємництва та нових робочих місць, зменшенню загрози деградації земель, зростанню частки продукції лісового господарства у внутрішньому валовому продукті, забезпеченню зайнятості та соціальної захищеності працівників лісового сектору, зростанню інвестицій у лісову галузь а також гармонізації норм ведення лісового господарства України з відповідними критеріями Європейського Союзу.

На основі Концепції передбачається здійснити коригування Державної програми "Ліси України" на 2002-2015 роки, в результаті чого до 2010 року буде забезпечено лісовідновлення на площі 0,37 млн. гектарів, лісорозведення (створення нових лісів) - 0,3 млн., лісозахисні заходи - 1,9 млн., лісовпорядні роботи - 7,6 млн. гектарів. Загальна площа лісів зросте на 3 відсотки, а запас деревостанів - на 13 відсотків.

До 2015 року площа лісів збільшиться на 1 млн. гектарів і становитиме 10,5 млн. гектарів. Лісистість території становитиме 17,4 відсотка, запас деревини зросте на 170 млн. куб. метрів і становитиме близько 2 млрд. куб. метрів.

Позитивні якісні і кількісні зміни в лісовому фонді сприятимуть оптимізації його вікової структури, що дасть змогу повніше задовольняти потреби суспільства у деревині, інших лісових ресурсах і корисних властивостях лісів.