МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Затверджено
Наказ Міністерства екології
та природних ресурсів
України
24.12.2001 N 485
(Документ скасовано на підставі Розпорядження
Кабінету Міністрів України
N 166-р від 10 березня 2017 р.)
Єдине міжвідомче керівництво
по організації та здійсненню державного
моніторингу вод
1 Загальні положення
1.1 Галузь використання
1.1.1 Цей нормативний документ по організації та здійсненню державного моніторингу вод розроблено відповідно до пункту 11 Положення про державну систему моніторингу довкілля, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України вод 30 березня 1998 р. N 391 [8], та пункту 20 Порядку здійснення державного моніторингу вод, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 [6].
1.1.2 Це Керівництво встановлює єдині технічні вимоги до організації та здійснення спостережень за станом поверхневих і морських вод (розділ 2, підрозділ 4.2), прибережних зон водосховищ (підрозділ 2.5), підземних вод (розділ 3, підрозділ 4.1) та джерел забруднення вод (розділ 5, підрозділ 4.3) за гідрологічними показниками оцінки кількості вод (підрозділ 2.1); за фізико-хімічними і біологічними (розділи 2-5), токсикологічними (пункти 2.3.9, 3.5.7, 5.7, 8.5.4), бактеріологічними, вірусологічними (пункти 1.4.1, 3.2.5, 5.3), радіологічними (розділ 6) показниками якості вод, а також технічні вимоги до обробки і надання інформації (розділ 7) щодо фонового і загального моніторингу. Питання організації та здійснення кризового моніторингу наведено у розділі 8 та підрозділі 6.5.
1.1.3 Виконання технічних вимог цього Керівництва є обов'язковим для всіх оперативно-виробничих організацій суб'єктів державного моніторингу вод та водокористувачів, які здійснюють спостереження за кількісними та якісними показниками вод (поверхневих, підземних та морських) стосовно своєчасного забезпечення поточною моніторинговою інформацією на всіх рівнях діяльності (локальному, регіональному і національному) незалежно від відомчої належності та форми власності відповідно до чинного законодавства.
1.2 Нормативні посилання
У цьому документі є посилання на такі нормативні документи:
1. Водний кодекс України від ( 213/95-ВР ) 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України, 1995, N 24. Ст. 189.
2. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ) від 24.02.94 // Відомості Верховної Ради України, 1994, N 27. Ст. 218.
3. Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) від 11.02.98 // Офіційний вісник України, 1998, N 9. Ст. 317.
4. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ) від 08.06.2000 // Офіційний вісник України, 2000, N 28. Ст. 1155.
5. Кодекс України про надра ( 132/94-ВР ) від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України, 1994, N 36. Ст. 340.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод" // Зібрання постанов Уряду України. 1996. N 15. Ст. 403.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. N 1100 "Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується" // Зібрання постанов Уряду України. 1996. N 17. Ст. 490.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" // Офіційний вісник України. 1998. N 13. Ст. 495, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. N 528 .
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" // Офіційний вісник України. 1998. N 31. Ст. 1175.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1998 р. N 1724 "Про інформаційні послуги у сфері гідрометеорології" // Офіційний вісник України. 1998. N 44. Ст. 1626.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" // Офіційний вісник України. 1999. N 13. Ст. 518.
12. ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення.
13. ДСТУ 2730-94. Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії.
14. ДСТУ 3041-95. Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення.
15. ДСТУ 3831-98. Охорона навколишнього природного середовища. Автоматизовані системи контролю якості природних вод. Типи та основні вимоги.
16. ДСТУ 3832-98. Охорона навколишнього природного середовища. Автоматизовані системи контролю стічних вод. Типи та основні вимоги.
17. ГОСТ 8.010-90 ГСП. Методики выполнения измерений.
18. ГОСТ 8.207-76. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения.
19. ГОСТ 12.1.048-85. Контроль радиационный при захоронении радиационных отходов. Номенклатура контролируемых параметров.
20. ГОСТ 17.1.1.02-77. Охрана природы. Гидросфера. Классификация водных объектов.
21. ГОСТ 17.1.3.07-82. Охрана природы. Гидросфера. Правила контроля качества воды водоемов и водотоков.
22. ГОСТ 17.1.3.08-82. Охрана природы. Гидросфера. Правила контроля качества морских вод.
23. ГОСТ 17.1.5.01-80. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб донных отложений водных объектов для анализа на загрязненность.
24. ГОСТ 17.1.5.04-81. Охрана природы. Гидросфера. Приборы и устройства для отбора, первичной обработки и хранения проб природных вод. Общие технические условия.
25. ГОСТ 17.1.5.05-85. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и атмосферных осадков.
26. ГОСТ 2761-84. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора.
27. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.
28. ГОСТ 27384-87. Вода. Нормы погрешности измерений показателей состава и свойств.
29. ОСТ 95 10437-91. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб сточных вод для определения содержания радионуклидов и металлических примесей.
30. ВБН 33.-5.5.-01-97. Організація і ведення екологомеліоративного моніторингу. Ч. 1. Зрошувані землі / Держводгосп. Київ, 1997.
31. ВНД 33-5.5-02-97. Якість природної води для зрошення. Екологічні критерії / Держводгосп. Київ, 1998.
32. ВНД 33-3.3-01-98. Переробка міських стічних вод та використання їх для зрошення кормових і технічних культур / Держводгосп. Київ, 1998.
33. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні / Затв. МНС України 24.12.98. Київ, 1998. 178 с.
34. КНД 211.0.0.050-96. Зовнішній контроль якості вимірювань складу та властивостей проб об'єктів довкілля. Основні положення.
35. КНД 211.0.0.061-97. Метрологічне забезпечення. Оцінка стану вимірювань в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.
36. КНД 211.0.0.064-98. Метрологічне забезпечення. Організація проведення міжлабораторної програми контролю якості вимірювань.
37. КНД 211.1.0.009-94. Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних і технологічних вод. Основні положення.
38. КНД 211.1.2.008-94. Гідросфера. Правила контролю складу і властивостей стічних та технологічних вод.
39. КНД 211.1.4.044-95. Внутрішньолабораторний контроль похибок визначень.
40. КНД 211.1.4.047-95. Біотестування морської води та стічної, яка відводиться в море. Методика.
41. КНД 211.1.4.054-97. Методика визначення гострої токсичності води на ракоподібних Daphnia magna Straus.
42. КНД 211.1.4.055-97. Методика визначення гострої летальної токсичності води на ракоподібних Ceriodaphnia affmis Lilljeborg.
43. КНД 211.1.4.056-97. Методика визначення хронічної токсичності води на ракоподібних Ceriodaphnia affmis Lilljeborg.
44. КНД 211.1.4.057-97. Методика визначення гострої летальної токсичності води на рибах Poecillia reticulata Peters.
45. КНД 211.1.4.058-97. Методика визначення гострої токсичності води на водоростях Scenedesmus quadricauda (Turp) Breb.
46. КНД 211.1.4.060-97. Методика визначення токсичності води на бактеріях Photobacterium phosphoreum (Cohn) Ford.
47. МИ 1317-86. Результаты и характеристики погрешности измерений. Формы представления. Способы использования при испытаниях образцов продукции и контроля их параметров / ВНИИМС. М, 1986.
48. МУ N 40. Методические указания по организации системы наблюдений и контроля за загрязнением морей и устьев рек. М.: Гидрометеоиздат, 1978.
49. МУ N 46. Методические указания по химическому анализу распресненных вод, морских устьевых областей рек и эпиконтинентальных морей. М.: Гидрометеоиздат, 1984.
50. МУ Гидрохимические методы. Нормы точности при анализе подземных вод и классификация методов анализа по точности результатов / ВИМС Мингео СССР. М., 1987. 11 с.
51. РД 50-555-89. Определение результатов косвенных измерений и оценивание их погрешности / Госстандарт. М., 1989.
52. РД 52.24.66-86. Система контроля точности результатов измерений показателей загрязненности окружающей среды.
53. СП Т.5.3.4.4-97. Методика визначення токсичності донних відкладів на комахах Chyronomus dorsalis Meigen. Затв. УкрНДІЕП Мінекобезпеки України від 26.05.97.
54. Державні санітарні правила і норми. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. Затв. наказом МОЗ від 23.12.96 N 383, зареєстровано Мін'юстом 15.04.97 р. N 136/1940. Юридичний вісник України. 1997. N 16. С. 13-19 (далі - ДержСаНПіН).
55. Державні гігієнічні нормативи. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді (далі - ДР-97).
56. Методика визначення генотоксичності об'єктів довкілля за частотою виникнення домінантних летальних мутацій у мух Drosophila melanogaster Mg. Затв. наказом Мінекобезпеки України від 12.08.99 N 189.
57. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. Затв. наказом Мінекобезпеки від 31.03.98 N 44. Київ, 1998. 28 с.
58. Методические указания по принципам организации системы наблюдений и контроля за качеством воды водоемов и водотоков Госкомгидромета в рамках ОГСНК. Л.: Гидрометеоиздат, 1984 (далі - Методичні вказівки).
59. Наставления гидрометеорологическим станциям и постам. Л.: Гидрометеоиздат, 1978, вып. 2-9 (далі - Настанови).
60. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи, Київ, 1997.
61. Перелік екологічно небезпечних об'єктів України. Затв. Мінекобезпеки України 25.02.94 р. Київ: Мінекоресурсів, 1994. 36 с.
62. Перечень предельно допустимых концентраций и ориентировочно безопасных уровней воздействия вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов. Утв. Главрыбводом Минрыбхоза СССР 09.08.90 г. N 12-04-11. М., Минрыбхоз СССР, 1990 (далі - ГДК РГ-90).
63. ПМУ 18-2000. Правила акредитації на право проведення метрологічних робіт. Затв. наказом Держстандарту України 04.12.2000 р. N 687, зареєстровано в Мін'юсті України 12.03.2001 р. за N 211/5402.
64. Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України. Затв. наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 N 30, зареєстровано в Мін'юсті 21.07.95 р. за N 231/767.
65. Рекомендации по применению обобщенного показателя для оценки уровня загрязненности природных вод - коэффициента загрязненности (КЗ). Утв. Минводхозом СССР N 13-3-05/532 от 28.05.82. Харьков: ВНИИВО, 1982. 10 с. (далі - Рекомендації).
66. Руководство по гидрологическим прогнозам. Утв. Госкомгидрометом. Л.: Гидрометеоиздат, 1989, вып. 1-3.
67. Руководство по методам гидробиологического анализа вод и донных отложений. Л.: Гидрометеоиздат, 1983. 239 с.
68. СанПиН N 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (далі - СанПіН N 4630).
69. СанПиН N 4631-88. Санитарные правила и нормы охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения (далі - СанПіН N 4631).
70. СТ СЭВ 4285-84. Воды подземные. Общие требования к отбору проб.
71. ДСП 6.074.120-01. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України.
72. Гідрологічні оцінки і прогнози режиму підземних вод України (за результатами спостережень): Довідково-методичний посібник / Дніпропетровське відділення УкрДГРЗ. Дніпропетровськ, 2000.
1.3 Визначення і скорочення
1.3.1 У цьому документі, крім термінів, зазначених у законах [1, 4, 5], ДСТУ 2681 [12] і ДСТУ 3041 [14], подано такі терміни:
Вертикаль (пункту спостережень) - умовна прямовисна лінія на поверхні води (або льоду) до дна у водному об'єкті, на якій виконують роботи для отримання даних про показники складу і властивостей води.
Візуальні спостереження - спостереження за станом водного об'єкта шляхом його огляду.
Вірогідні (достовірні) дані - результати вимірювання показників складу і властивостей води, що задовольняють вимогам ГОСТ 27384 [28] та інших документів, нормуючих похибки вимірювань.
Гирлова ділянка річки - частина нижньої течії річки, на якій виявляється вплив моря і проходить дельтоутворення.
Горизонт (пункту спостережень) - місце на вертикалі (по глибині), на якій проводять комплекс робіт для отримання даних про показники складу і властивостей води.
Екстремально високе забруднення водного об'єкта (ЕВЗ) - явище, що відповідає критеріям визначення ЕВЗ (див. додаток 2).
Забрудненість води - наявність у воді забруднюючих речовин у концентраціях, що викликають порушення норм якості води.
Контроль якості води - перевірка відповідності показників складу і властивостей води встановленим нормам якості води.
Мінімально допустима глибина залягання ґрунтових вод - мінімальна від земної поверхні глибина залягання рівнів ґрунтових вод, при якій забезпечуються сприятливі умови для довкілля, проживання людей та господарської діяльності.
Морські води - води морів (внутрішні морські води та територіальне море, зокрема морська економічна зона України) та гирлового узмор'я річок, що включають їх замикаючі створи.
Надзвичайна екологічна ситуація (НЕС) - надзвичайна ситуація техногенного, природного, соціально-політичного або воєнного характеру, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі внаслідок екстремально високого забруднення та інших факторів, що обмежують або виключають можливість використання об'єктів природокористування, призвели (можуть призвести) до захворювання або загибелі людей.
Підтоплена територія - територія земельних угідь або населеного пункту, в межах якої під впливом природнокліматичних умов або в результаті господарської діяльності людини відбулося підняття рівнів ґрунтових вод вище мінімально допустимої глибини їх залягання, внаслідок чого нанесено збитки довкіллю, населенню або господарській діяльності.
Підтоплення - підвищення рівня ґрунтових вод і зволоження ґрунтів, що призводить до порушення господарської діяльності та умов проживання на певній території.
Показники якості води - величини, які визначають склад і властивості води.
Програма моніторингу - план одержання, аналізу та подання інформації ДМВ, який визначає мережі пунктів, показники і режими спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод, регламенти передачі, оброблення та використання інформації.
Програма спостережень - план здобуття первинної інформації ДМВ, який визначає показники і режими спостережень по кожному пункту мережі спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод.
Режим підземних вод - природно-історичний процес зміни стану та властивостей підземних вод у часі і у межах визначеного простору, який протікає під впливом сукупності певних взаємодіючих природних та штучних факторів, що постійно змінюється.
Репрезентативність моніторингу - міра показності даних, що отримані на діючій мережі спостережень за заданим набором контрольованих показників у дискретні моменти часу, та їх відповідності істинним кількісним та якісним характеристикам, що безперервно змінюються у просторі та часі.
Розслідування надзвичайної екологічної ситуації - всебічний розбір, вивчання обставин, пов'язаних з виникненням та ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації, що склалася, аналізом фактів з метою виявлення причин та винуватців цієї ситуації, розроблення заходів по запобіганню можливості виникнення аналогічних ситуацій у майбутньому.
Створ (пункту спостережень) - умовний поперечний перетин водного об'єкта, у якому проводиться комплекс робіт для отримання даних про показники складу і властивостей води.
Шельф - підводне продовження материка до глибини в середньому 180-200 м, яке обмежується значним перегином материкового схилу.
Шкідлива дія вод - явища і процеси, які відбуваються при прямій або непрямій (побічній) участі вод, які наносять збиток навколишньому середовищу, населенню і народному господарству.
1.3.2 У документі подано такі скорочення:
- БОМС - базова організація метрологічної служби з охорони вод;
- ВЗ - високе забруднення;
- ГДК - гранично допустимі концентрації;
- ГДС - гранично допустимий скид;
- ДМВ - державний моніторинг вод;
- ЕВЗ - екстремально високе забруднення;
- НЕС - надзвичайна екологічна ситуація;
- Держекоінспекція - Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів України;
- Держуправління Мінекоресурсів - державні управління екоресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, державні інспекції охорони Чорного і Азовського морів, Рескомприроди Автономної Республіки Крим.
1.4 Розподіл функцій між суб'єктами
державного моніторингу вод
1.4.1 Державний моніторинг вод здійснюють:
Мінекоресурсів, в тому числі:
Держекоінспекція та Держуправління Мінекоресурсів:
- джерел скидів стічних вод (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
- поверхневих вод (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
- водних об'єктів у межах природоохоронних територій (фонова кількість забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
- наземних і морських екосистем (фонова кількість забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів).
Організації гідрометеорологічної служби:
- річкових, озерних, морських вод (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів) на базовій мережі спостережень;
- стихійних та небезпечних гідрометеорологічних явищ: повеней, паводків тощо (у районах спостережних станцій).
Геологічні територіальні організації:
- підземних вод (гідрогеологічні і гідрохімічні визначення складу і властивостей, в т.ч. залишкова кількість пестицидів та агрохімікатів, оцінка ресурсів).
МНС (на територіях, підпорядкованих Адміністрації зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, а також в інших зонах радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також в місцях виникнення надзвичайних ситуацій з загрозою виникнення радіаційного забруднення вод):
- поверхневих і підземних вод (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
- водних екосистем (біоіндикаторні визначення);
- джерел скидів стічних вод (вміст забруднюючих речовин, обсяги скидів).
МОЗ (в місцях проживання і відпочинку населення, у тому числі на природних територіях курортів):
- поверхневих вод суші і питної води (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);
- морських вод (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);
- підземних вод, що використовуються для господарсько-питного водопостачання та бальнеологічного лікування (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);
- мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, ропи лиманів та озер.
Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ) [2] здійснює моніторинг поверхневих та підземних вод у пунктах централізованого, децентралізованого господарсько-питного водопостачання та культурно-побутового водокористування (для купання, спорту і відпочинку населення, а також водойми в межах населених пунктів) вибірковими перевірками.
Мінагрополітики:
- поверхневих вод сільськогосподарського призначення (токсикологічні та радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів).
Держводгосп:
- річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
- водойм у зонах впливу атомних електростанцій (вміст радіонуклідів);
- поверхневих вод у прикордонних зонах і місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);
- глибина залягання та мінералізація ґрунтових вод;
- підтоплення сільських населених пунктів, прибережних зон водосховищ (переформування берегів і підтоплення територій).
Держбуд:
- питної води централізованих систем водопостачання (вміст забруднюючих речовин, обсяги споживання);
- стічних вод міської каналізаційної мережі та після очисних споруд (вміст забруднюючих речовин, обсяги надходження);
- процесів підтоплення міст і селищ міського типу (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод).
1.5 Основні положення
1.5.1 Основною метою Керівництва є методичне забезпечення єдності, репрезентативності, необхідної точності отриманих даних незалежно від відомчого підпорядкування, правового статусу та форми власності суб'єктів, які здійснюють державний моніторинг вод (далі - ДМВ).
1.5.2 Для досягнення основної мети за етапами здійснення ДМВ необхідно забезпечити:
- за етапом "вибір пунктів і створів спостережень" - репрезентативність заміни реального водного об'єкта набором дискретних місць спостережень, тобто наближеність оцінок, що здійснюються при спостереженнях у пунктах і створах, до істинних оцінок стану водного об'єкта в цілому;
- за етапом "вибір вертикалей та горизонтів" - репрезентативність заміни площі створу набором дискретних точок відбору проб, тобто наближеність оцінок якості води по відібраних пробах до істинних оцінок якості води в створі в цілому;
- за етапом "вибір контрольованих показників" - репрезентативність комплексного поняття "якість води" (як її придатність до будь-яких цілей) набором оцінок за окремими величинами, що характеризують склад і властивості води;
- за етапом "вибір режиму спостережень" - репрезентативність заміни процесу змін стану водного об'єкта, безперервного у часі, набором оцінок в окремі дискретні моменти часу;
- за етапом "відбір проб" - відповідність складу і властивостей води в пробі складу і властивостям води у точці відбору;
- за етапом "консервування, транспортування і зберігання проб" - відповідність складу і властивостей води в пробі на момент її аналізу складу і властивостям води на момент відбору;
- за етапом "аналіз проб води" - відповідність результатів вимірювання істинним значенням показників складу і властивостей води в пробі;
- за етапом "первинна обробка та реєстрація результатів аналізу" - відповідність зареєстрованих даних результатам аналізу проб води;
- за етапами "розробка оцінок стану водних об'єктів і джерел забруднення (зокрема, контроль якості води)", "прогнозування зміни їх стану", "розробка рекомендацій для прийняття рішень" - відповідність достовірності цих оцінок, прогнозів та рекомендацій точності первинних вимірювань.
1.5.3 Переліки ГДК, які повинні використовувати суб'єкти ДМВ при контролі якості води, наведені у таких нормативних документах: ГДК РГ-90 [62] (рибогосподарське водокористування), СанПіН N 4630 [68] (охорона поверхневих вод від забруднення), СанПіН N 4631 [69] (охорона морських вод від забруднення), ГОСТ 2874 [27] та ДСанПіН N 383 (вода питна) [54], НРБУ-97 [60] та ДР-97 [55] (контроль радіонуклідів).
1.5.4 Визначення кількісних показників якості води (склад, властивості тощо) у пробах природних та стічних вод здійснюють за атестованими методиками. Атестація методик здійснюється згідно з Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) [3] та ГОСТ 8.010 [17].
1.5.5 Для ДМВ встановлюється така форма подання результатів вимірювань: А; Е від Ен до Ев ; Р,
де А - результат вимірювання в одиницях вимірюваної величини;
Е, Ен , Ев - похибка вимірювання між нижньою і верхньою межами, в тих самих одиницях;
Р - встановлена ймовірність, з якою похибка вимірювання знаходиться в цих межах.
1.5.6 3 метою забезпечення єдності вимірювань у ДМВ встановлюється ймовірність похибок вимірювань для усіх засобів вимірювання, яка дорівнює 0,95 для хімічних і фізичних показників та 0,90 для біологічних показників.
1.5.7 Точність вимірювання показників складу і властивостей поверхневих вод повинна відповідати ГОСТ 27384 [28].
При здійсненні моніторингу підземних вод для показників, що не ввійшли до ГОСТ 27384 [28], норми похибок вимірювань встановлюють відповідно до МУ [50].
Для показників, що не ввійшли до ГОСТ 27384 [28] та до МУ [50], норми похибок встановлює базова організація метрологічної служби з охорони вод Мінекоресурсів.
1.5.8 Вирішення науково-методичних питань, що пов'язані з практичним використанням цього Керівництва, здійснюють базові наукові установи суб'єктів ДМВ. Метрологічне забезпечення використання Керівництва здійснюють базові метрологічні установи суб'єктів ДМВ.
Наукова діяльність базових установ суб'єктів ДМВ та інших організацій при здійсненні ДМВ з питань міжвідомчого характеру координується базовою науковою установою Мінекоресурсів.
Переліки базових наукових установ та базових метрологічних установ з питань державного моніторингу вод наведено у додатку 1.
1.6 Вимоги до лабораторій по забезпеченню
необхідної точності та єдності вимірювань
складу та властивостей вод
Повнота та належна якість вимірювань складу та властивостей води забезпечується комплексом заходів під час підготовки та проведення спостережень, обробки отриманих даних та їх подання.
1.6.1 Вимірювання складу та властивостей води проводиться у лабораторіях, акредитованих згідно з Правилами акредитації на право проведення метрологічних робіт [63]. Обов'язковим є проведення внутрішньолабораторного контролю ефективності якості вимірювань, що виконується згідно з КНД 211.1.4.044-95 [39].
1.6.2 Ефективність функціонування системи внутрішньолабораторного контролю оцінюється зовнішнім контролем.
Зовнішній контроль проводиться відповідно до КНД 211.0.0.050-96 [34] та/або РД 52.24.66-86 [52] за узгодженням сторін. Зовнішній контроль проводиться у підготовчий період та під час здійснення моніторингу.
Проведення зовнішнього контролю оформлюється відповідним актом.
1.6.3 Організацію та проведення міжлабораторного контролю якості вимірювань (інтеркалібровка) покладено на БОМС з охорони вод Мінекоресурсів. Проби води для інтеркалібровки або шифровані зразки з відомим складом готуються згідно з КНД 211.0.0.064-98 [36].
Контроль якості вимірювань здійснює БОМС з охорони вод Мінекоресурсів. При наявності суттєвих розбіжностей він спільно з іншими учасниками інтеркалібровки виявляє причини розбіжностей та здійснює заходи щодо їх усунення.
1.6.4 Під час планування моніторингу кожний суб'єкт ДМВ надає у БОМС з охорони вод Мінекоресурсів перелік методик, згідно з якими будуть проводитись визначення складу, властивостей та забруднюючих речовин у пунктах контролю якості води в межах України. Для пунктів контролю транскордонного перенесення перелік надається окремо.
1.6.5 Під час здійснення ДМВ базова метрологічна установа Мінекоресурсів організує разом з базовими метрологічними установами суб'єктів ДМВ і періодично проводить зовнішній контроль якості вимірювань у лабораторіях, які виконують аналітичні роботи.
1.6.6 Обробка, обчислення, порівняння і надання результатів аналізів повинно задовольняти вимогам ГОСТ 8.207 [18], МИ 1317 [47], РД 50-555 [51].
Контроль точності результатів вимірювань показників хімічного складу поверхневих вод проводять згідно з РД 52.24.66 [52].
При виконанні аналізів за стандартизованими або атестованими методиками результат подають із похибкою, значення якої наведено в методиці.
2 Поверхневі води суші та морські води
Цей розділ встановлює технічні вимоги щодо організації і здійснення фонового та загального моніторингу поверхневих та морських вод, який здійснюють Мінекоресурсів (організації гідрометеорологічної служби, Держекоінспекція та Держуправління), Держводгосп, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ та Мінагрополітики відповідно до розподілу функцій, що наведені у пункті 1.4.1 цього Керівництва.
2.1 Організація та здійснення
гідрологічних спостережень
2.1.1 Вибір та розміщення пунктів спостережень за гідрологічними показниками (витратами та рівнями води) повинні відповідати вимогам Настанов (вип. 6, ч. I, II) [59].
2.1.2 Організація, методи, програма та порядок здійснення гідрологічних спостережень за витратами та рівнями води визначаються Настановами (вип. 2-9) [59], а саме:
- для гідрологічних спостережень на річках - вип. 2, ч. II, вип. 6, ч. I, II [59];
- для спостережень на озерах і водосховищах - вип. 7, ч. I, II [59];
- для спостережень на болотах - вип. 8 [59];
- для морських гідрометеорологічних спостережень - вип. 9, ч. I, II, III [59].
2.2 Організація спостережень за фізичними,
хімічними і біологічними показниками
2.2.1 Організація спостережень за якістю вод (розміщення пунктів спостережень, визначення розташування створів у пункті, вертикалей у створі спостережень та горизонтів відбору проб по вертикалі, а також формування програм спостережень) регулюється згідно з ГОСТ 17.1.3.07 [21] і Методичними вказівками [58] для поверхневих вод та ГОСТ 17.1.3.08 [22] і МУ N 40 [48] для морських вод.
Мережі і програми спостережень розробляються суб'єктами ДМВ і коригуються (при потребі) Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля.
2.2.2 Розміщення пунктів спостережень здійснюється за науково обґрунтованими принципами відображення тих характеристик кількості і якості води у водному об'єкті в цілому, що потрібні суб'єктам ДМВ для виконання завдань, які покладено на них згідно з діючим законодавством.
2.2.3 Пункти спостережень фонового моніторингу розташовують на верхових озерах або на непорушених ділянках верхів'їв річок, де вода має хімічний склад, зумовлений тільки природними чинниками. Такі пункти також мають бути в місцях, де відсутні безпосередні точкові або дифузні джерела забруднення та безпосередня діяльність людини. Пункти фонових спостережень повинні розташовуватися не менше ніж за 100 км від основних джерел забруднення атмосферного повітря (тобто міст, промислових підприємств та ін.). Вони повинні використовуватися для виявлення природного стану водних об'єктів; для створення основи порівняння із пунктами спостережень, де спостерігається значний вплив людини; для визначення (шляхом аналізу тенденцій) впливу переносу на велику відстань забруднюючих речовин і впливу кліматичних змін.
2.2.4 Для кожного пункту спостережень складається документ, якій визначає технічні характеристики пункту, тобто найменування, коди, номери водного об'єкта, створу, вертикалей та горизонтів, картосхеми водного об'єкта та ділянки розташування пункту, мета та програма спостережень, додаткова інформація щодо гідрологічних характеристик ділянки водного об'єкта та джерел її забруднення (паспорт пункту спостережень). Зразок форми паспорта пункту спостережень наведено у Методичних вказівках [58].
2.2.5 Суб'єкти ДМВ складають та ведуть каталог паспортів пунктів спостережень за забрудненням поверхневих і морських вод.
2.2.6 Зміни в мережі спостережень за забрудненням поверхневих і морських вод (відкриття і закриття пунктів, створів, вертикалей і горизонтів, зміна розташування пунктів, створів, вертикалей і горизонтів) здійснюють міністерства і інші центральні органи виконавчої влади - суб'єкти ДМВ.
2.2.7 Після затвердження змін в мережі спостережень пункт, що відкривається, вноситься до списку мережі пунктів спостережень ДМВ, йому надають номер і заповнюють паспорт пункту. При змінах у діючих пунктах вносяться уточнення до списку мережі пунктів спостережень і в паспорти цих пунктів.
2.2.8 Програми спостережень формуються суб'єктами ДМВ виходячи з інформаційних потреб виконання завдань у галузі використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків.
2.3 Здійснення спостережень за фізичними,
хімічними і біологічними показниками
2.3.1 Аналізу підлягає вода водних об'єктів, завислі частки, що в ній утримуються, та донні відклади.
2.3.2 Відбір проб проводять відповідно до нормативних документів: ГОСТ 17.1.5.01 [23] - для відбору проб донних відкладів та ГОСТ 17.1.5.05 [25] - для відбору проб поверхневих і морських вод, СТ СЭВ 4285 [70] - для відбору проб підземних вод. Прилади і обладнання для відбору, первинної обробки та зберігання проб води повинні відповідати ГОСТ 17.1.5.04 [24].
При відборі проб води для визначення завислих речовин слід користуватися рекомендаціями, вказаними у атестованій методиці аналізу завислих речовин.
2.3.3 Методи консервування і зберігання проб наведені у додатку 3. Відбір, консервування та зберігання проб води відібраних у прикордонних зонах та в місцях для здійснення ДМВ спільно з іншими суб'єктами моніторингу проводяться за нормативними документами, узгодженими відповідними державами та суб'єктами.
2.3.4 При візуальних спостереженнях відмічають явища, незвичайні для даного району водного об'єкта (наявність плаваючих домішок, плівок, масляних плям, включень і інших домішок; розвиток, юрмища і відмирання водоростей; загибель риби і тварин; масовий викид молюсків (мідій) на берег; поява підвищеної мутності, незвичайного кольору, піни та ін.).
2.3.5 Проведення аналізів здійснюється за атестованими методиками.
2.3.6 Хімічний аналіз розпріснених вод, морських гирлових ділянок річок і морської води проводиться відповідно до МУ N 46 [49].
2.3.7 Визначення біологічних показників виконують за методиками аналізу, викладеними у документі [67].
2.3.8 Токсикологічному аналізу підлягають проби води та донних відкладів. Визначення токсичності поверхневих вод та водних витяжок з донних відкладів виконується за методикою біотестування на ракоподібних [43], рибах [44], водоростях [45]; токсичність донних відкладів визначається за методикою біотестування на комахах [53]; генотоксичность поверхневих вод та водних витяжок з донних відкладів визначається за методикою біотестування на мухах дрозофілах [56]; визначення токсичності морських вод виконується за методикою біотестування на ракоподібних та водоростях [40].
2.3.9 На ділянках водних об'єктів, де епізодично спостерігаються випадки ВЗ і ЕВЗ (критерії ВЗ і ЕВЗ наведені у додатку 2), а також у прикордонних створах доцільно створювати автоматизовані системи контролю якості природних вод згідно з ДСТУ 3831 [15].
2.4 Організація моніторингу прибережних
зон водосховищ
Моніторинг прибережних зон водосховищ (переформування берегів і підтоплення територій) включає в себе спостереження за переформуванням берегів - відступ берега, екологічний стан прибережних територій та за гідрогеологічним станом на прибережних територіях. Цей моніторинг включає в себе також оцінку якості ґрунтових вод. Результати моніторингових спостережень використовуються для попередження про загрозу і запобігання виникненню аварійних ситуацій на захисних гідротехнічних спорудах (замулення дренажних і підвідних каналів, руйнування берегозахисних споруд тощо), а також для розробки і реалізації заходів щодо захисту населення і господарських об'єктів від шкідливої дії вод.
Проби води відбираються із свердловин та відкритих водойм.
Частота спостережень (замірів рівнів ґрунтових вод (РГВ) по свердловинах і рівнів води у відкритих водотоках) здійснюється 1 раз в декаду по масивах водосховищ. На незахищених ділянках прибережних зон заміри здійснюють 1 раз на місяць.
Комплекс інструментальних вимірювань виконується на створах інженерно-геологічної мережі, свердловинах і водпостах гідрогеологічної мережі та на створах підвідних каналів насосних станцій по перекиданню річкових та дренажних вод з масивів у водосховища.
Інженерно-геологічні спостереження здійснюються на берегах водосховищ, а також на ділянках прибережних захисних смуг і водоохоронних зон.
При цьому здійснюються такі види робіт: рекогносцирувальні обстеження берегів водосховищ щодо визначення інтенсивності їх руйнування під впливом хвиль, течій та льодових утворень, оцінка небезпеки руйнування берегів для господарської діяльності, аналіз санітарного стану берегів, прибережних зон та стану берегозахисних споруд.
3 Підземні води
Цей розділ визначає технічні вимоги щодо проведення моніторингу підземних вод, який здійснюють геологічні територіальні організації Мінекоресурсів (на державній мережі пунктів спостережень) та водокористувачі, які здійснюють контроль і надають звіти згідно з Водним кодексом ( 213/95-ВР ) (стаття 44, п. 7). Узагальнення даних моніторингу підземних вод здійснюють геологічні територіальні організації Мінекоресурсів.
3.1 Організація спостережень
фонового моніторингу
3.1.1 Фоновий моніторинг підземних вод здійснюють на регіональному рівні геологічні територіальні організації Мінекоресурсів шляхом систематичних спостережень за підземними водами на спеціальній мережі пунктів (свердловини, колодязі і джерела) з метою одержання інформації для оцінок і прогнозування змін стану водних об'єктів внаслідок промислової та господарської діяльності.
3.1.2 Періодичність замірів рівня, температури і дебіту підземних вод проводиться від режиму підземних вод (для замірів рівнів 1-10 разів на місяць по водопунктах природного і слабопорушеного режиму).
Проби води на хімічний аналіз підземних вод відбираються залежно від складності гідрогеологічного і гідрохімічного стану і поставлених завдань 1-12 разів на рік або частіше, залежно від виробничої необхідності підприємств, що використовують підземні води.
3.1.3 За даними щомісячного узагальнення і аналізу матеріалів вивчення режиму підземних вод геологічні територіальні організації Мінекоресурсів відповідно до Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 [6] щорічно надають інформацію до районних та обласних держадміністрацій про зміни стану водних об'єктів з конкретними пропозиціями для прийняття заходів з раціонального використання підземних вод і охорони геологічного середовища.
По території держави складаються щорічні прогнози рівнів підземних (ґрунтових) вод та гідрогеологічні щорічники з оцінки стану підземних вод, які надаються зацікавленим органам виконавчої влади та організаціям.
3.2 Організація спостережень
загального моніторингу
3.2.1 При забрудненні або небезпеці забруднення підземних вод обсяг і спосіб спостережень за їх режимом або якістю визначається геологічними територіальними організаціями Мінекоресурсів та МОЗ залежно від значення і виду їх використання, а також з урахуванням можливих наслідків їх забруднення.
До джерел потенційного забруднення підземних вод належать:
- місця акумуляції промислової продукції, відходів виробництва та побутових відходів;
- сільськогосподарські або інші угіддя, на яких застосовуються мінеральні добрива, пестициди та інші хімічні речовини, в обсягах, що перевищують гранично допустимі норми;
- забруднені ділянки поверхневих водних об'єктів, які живлять підземні води;
- забруднені ділянки водоносного горизонту, природно або штучно пов'язаного з суміжними водоносними горизонтами;
- промислові майданчики підприємств, поля фільтрації, бурові свердловини та інші гірничі виробки;
- полігони захоронення та накопичувачі забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва і стічних вод та інші.
3.2.2 Для контролю за станом підземних вод і своєчасного прийняття спеціальних заходів щодо їх охорони на усіх централізованих водозаборах підземних вод повинна бути обладнана мережа свердловин для проведення систематичних спостережень за якістю та рівнем підземних вод як на ділянці водозаборів, так і на прилеглих територіях, в межах депресійної воронки, з метою контролю впливу водозабору на довкілля (в т.ч. інші джерела водопостачання) та своєчасного визначення і прогнозу надходження до водозабору забруднених або природних некондиційних вод.
На водозаборах підземних вод для водопостачання аналіз води протягом першого року експлуатації проводять не рідше чотирьох разів (по сезонах року), у подальшому - не менш ніж один раз на рік.
Влаштування, експлуатацію та контроль стану підземних водозаборів для господарсько-питного водопостачання регламентують ГОСТ 2761 [26], ГОСТ 2874 [27], Правила Держжитлокомунгоспу [64].
На спостережні свердловини у місцях розташування групових водозаборів розповсюджуються ті ж санітарно-гігієнічні вимоги, що і на експлуатаційні свердловини.
3.2.3 Локальна мережа спостережень споруджується у місцях поверхневих сховищ промислових, сільськогосподарських та побутових стоків та відходів (шламонакопичувачі, відстійники, басейни-випарювачі, золовідвали та ін.), також в районах підземних сховищ нафти, нафтопродуктів та скраплених газів.
Ця мережа повинна охоплювати як ґрунтові води (перший від поверхні водоносний горизонт), так і напірні підземні води зони активного водообміну, які є або можуть бути джерелами централізованого водопостачання (міжпластові води).
3.2.4 Лабораторний контроль якості підземних вод здійснюються підприємством, що забруднює підземні води.
Територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України здійснюється вибірковий контроль показників хімічного, радіологічного та бактеріологічного забруднення, які мають вплив на здоров'я населення.
Геологічні територіальні організації Мінекоресурсів здійснюють контроль показників мінералізації, жорсткості, хімічного забруднення.
3.3 Спостереження за рівнем та витратою
підземних вод
3.3.1 На ділянках локальної (відомчої) мережі спостережень режиму підземних вод встановлюється залежність його зміни від режиму експлуатації штучних споруд, від дебіту (витрати експлуатаційних або поглинаючих свердловин, водовідливу із гірничих виробок, витрати дренажних споруд, об'ємів води, яка подається для поливу та ін.), а також від характеру роботи самих споруд. При наявності такого зв'язку до спостережень за станом підземних вод додаються також спостереження за режимом роботи експлуатаційних свердловин, колодязів, галерей та за режимом штучних факторів (полив або зрошення, водовідлив із гірничих виробок та ін.). При наявності взаємозв'язку підземних вод з поверхневими обов'язково необхідне проведення спостережень за режимом поверхневих вод.
3.3.2 Виміри рівня води у свердловинах для спостереження проводяться 1-10 разів на місяць (3, 9, 15, 21 і 27 числа). Одночасно з виміром рівня води здійснюється і вимір температури підземних вод. Терміни спостережень можуть бути змінені тільки за узгодженням з геологічними територіальними організаціями Мінекоресурсів.
Обладнання експлуатаційних свердловин має дозволяти вимірювати об'єм водовідбору і відповідний йому динамічний рівень води в свердловині, а також рівень води після зупинки насосів. У самовиливних свердловинах повинен бути забезпечений вимір рівня за допомогою манометра або п'єзометричних трубок (після виміру витрати та перекриття водовідливу).
Виміри динамічного рівня води в експлуатаційних свердловинах, колодязях і галереях проводяться завжди в той самий встановлений час. При нецілодобовій роботі виміри динамічного рівня доцільно проводити перед зупинкою насосів.
Витрати води експлуатаційних свердловин (водовідбір) виміряються в той же час, що і виміри рівня води у свердловинах або у терміни, що узгоджені з геологічними територіальними організаціями Мінекоресурсів.
Виміри рівня води річок, озер і інших водойм (якщо ці виміри ведуться організацією, що здійснює контроль підземних вод) проводяться у ті ж терміни, що і по свердловинах для спостереження.
У шурфах при неглибокому заляганні води (до 3 м) рівень її можна вимірювати переносною рейкою з точністю до 1 см. У свердловинах для спостереження, шурфах і колодязях при глибині залягання води до 20 м застосовується рулетка (сталева або полотняна, проткана дротяними нитками). До рулетки прикріплюється хлопавка. Точність вимірів 1 см. При глибині залягання підземних вод понад 20 м для вимірів рівня води застосовуються сталеві тросики з хлопавкою або штирем, а також електрорівнеміри. Усі виміри проводяться від марки, що занівельована на краю обсадної труби, на зрубі шурфу та ін.
Витрата водозабірних свердловин визначається головним чином за продуктивністю насосного обладнання з періодичним контролем об'ємним способом (визначається по секундоміру час наповнення посудини відомої місткості). Вимір витрати при цьому повинен проводитись завжди тим самим мірним посудом 3 рази поспіль. При неможливості об'ємного способу вимірів використовуються водозливи і водоміри. Точність вимірів в усіх випадках повинна бути у межах 10%.
Загальний приплив води до шахти визначається:
- за продуктивністю насосних установок;
- по водоміру, встановленому на нагнітальній трубі насоса, що відкачує воду з шахти;
- по відкачці води із загального водозбірного резервуара шахти насосом, відрегульованим відповідно до водоприпливу до шахти;
- шахти до визначеної висоти після зупинки насоса шляхом ділення заповненого водою об'єму водозбірного резервуара на час заповнення;
- шляхом влаштування на поверхні землі водозливів. Дані вимірів рівня і витрати записуються спостерігачем безпосередньо біля точки спостереження. Спостерігач після закінчення обходу точок спостережень зобов'язаний у той же день заповнити первинну документацію про результати спостереження за режимом рівня або витратою підземних вод.
3.4 Спостереження за температурою
підземних вод
3.4.1 Необхідність проведення спостережень за температурою води на кожному конкретному об'єкті моніторингу підземних вод визначається геологічними територіальними організаціями Мінекоресурсів.
3.4.2 Виміри температури доцільно проводити у свердловинах, з яких відбирають проби на хімічний аналіз або вимірюють рівень води. Спостереження проводяться у ті ж терміни, що й спостереження за рівнем та дебітом підземних вод. У свердловинах, з яких проводиться відкачка води, температуру вимірюють як перед відкачкою, так і після відкачки.
3.4.3 Температуру води вимірюють джерельними (лінивими) термометрами із поділками 0,1-0,2 град. Термометр має бути забезпечений паспортом, у якому вказуються поправки. Номер термометра і поправка до нього заносяться до польової книжки.
3.5 Спостереження за хімічним складом
та токсичністю підземних вод
3.5.1 Спостереження за станом підземних вод здійснюють згідно з документом [72]. Результати хімічного аналізу підземних вод повинні задовольняти нормам похибок вимірювань, що наведені у ГОСТ 27384 [28] та у МУ [50].
3.5.2 Точки спостереження, де відбираються проби води для вивчення хімічного складу, вибираються таким чином, щоб вони характеризували типові ділянки водоносного горизонту. У першу чергу такі точки спостереження визначаються на перетинах поперек шляху руху забруднюючих речовин або там, де є основні джерела забруднення.
3.5.3 При відборі проб води дотримуються вимог ГОСТ 2874 [27] та ГОСТ 2761 [26]. Періодичність відбору проб визначається швидкістю просування фронту забруднення. Відбори проб повинні проводитись не рідше одного разу на квартал з ближчих до зони забруднення свердловин і раз на півроку - з свердловин, більш віддалених від зони забруднення, а також 1 раз на місяць з свердловин, які вже знаходяться у зоні забруднення вод. Бажано, щоб проби відбирались у середині кварталу або півріччя. При різкій зміні гідрогеологічної обстановки (наприклад, у карстових районах) проби води можуть відбиратися 1 раз на місяць або частіше. У подальшому частота відбору проб повинна коригуватися в залежності від результатів хімічних аналізів раніше відібраних проб.
3.5.4 Відбір проб води із кожної точки спостережень (свердловина, шурф, колодязь) повинен проводитись з тієї самої попередньо встановленої глибини (віддається перевага в інтервалі установки фільтра або в межах водоприймальної частини водозбору). При цьому вода відбирається після попередньої ретельної очистки свердловин і відкачки для вилучення води, що застоялася, і прокачки фільтра. Об'єм води, що відкачується, повинен перевищувати 1,5-2,0 об'ємів стовпа води у свердловині. Тільки в окремих випадках дозволяється відбір проб з непрокачаних свердловин: якщо вони пробурені на водоносні горизонти з високою швидкістю фільтрації (тріщинувато-карстові породи, гравійно-галечні відклади).
3.5.5 Проби води з свердловин відбираються за допомогою пробовідбірників. Якщо з яких-небудь технічних причин це зробити неможливо, дозволяється відбір проб в точках виливання води при відкачці. Це стосується і діючих експлуатаційних свердловин на воду, якщо вони входять до режимної мережі. Відбір проб із свердловин зі самовиливом та джерел виконується безпосередньо з свердловини і її джерела.
3.5.6 При відборі проби води на хімічний аналіз безпосередньо з джерела визначаються нестійкі та леткі компоненти або проводиться їх консервація згідно з вимогами додатку 3.
3.5.7 Вибір контрольованих показників здійснюється з урахуванням вимог ДСанПін [54].
3.5.8 Визначення токсичності підземних вод виконується за методиками біотестування ракоподібних [43] та на бактеріях [46]; генотоксичності - за методикою [56].
4 Спостереження за станом вод у зонах
меліорації земель і підтоплення сільських
населених пунктів
У розділі встановлюються технічні вимоги щодо організації і здійснення спостережень загального та кризового моніторингу в зонах меліорації земель і підтоплення сільських населених пунктів, який у межах своїх повноважень здійснює Держводгосп.
4.1 Ґрунтові води
4.1.1 Спостереження за ґрунтовими водами загального моніторингу включають спостереження на зрошуваних, осушуваних і прилеглих до них землях, на еталонних осушувальних системах та в сільських населених пунктах у зоні впливу меліоративних систем. До складу спостережень входять спостереження за режимом рівнів, мінералізацією і хімічним складом ґрунтових вод.
Спостереження здійснюються на стаціонарних точках гідрорежимної мережі за встановленими методиками. Щільність точок спостережень встановлюється залежно від місцевих умов та мінералізації ґрунтових вод і повинна відповідати ВБН 33.5.5-01-97 [30].
Відбір проб на якість ґрунтових та підземних вод здійснюється:
- на зрошуваних угіддях - двічі на рік (на початок вегетаційного та кінець поливного періодів);
- на осушуваних угіддях - двічі на рік (на передпосівний та середину вегетаційного періодів);
- на еталонних осушувальних системах - 4 рази на рік (по сезонах року).
Результати спостережень надаються у складі інформації про меліоративний стан земель.
4.1.2 Спостереження за режимом ґрунтових вод кризового моніторингу включають спостереження на підтоплених меліоративних і богарних землях та в підтоплених сільських населених пунктах. Критерії віднесення земель до підтоплених територій наведено у таблицях 1, 2 додатку 4.
Спостереження за рівнями ґрунтових вод на зрошуваних, осушуваних і прилеглих до них землях в сільських населених пунктах в зоні впливу меліоративних систем здійснюються на стаціонарній та тимчасовій мережі спостережень, розташування якої регламентовано ВБН 33-5.5-01.97 [30] та посібником до цього документа. Щільність точок спостережень встановлюється залежно від місцевих умов, але при несталому режимі не повинна бути меншою ніж 1 точка на 250 га. В місцях можливого впливу промислових та природних об'єктів на рівні ґрунтових вод на меліорованих землях гідрогеологічні створи повинні розташовуватись з урахуванням його впливу. До складу спостережень за рівнями ґрунтових вод входять:
- безпосередньо спостереження за рівнями ґрунтових вод на зрошуваних та прилеглих до них незрошуваних землях і в сільських населених пунктах у зоні впливу меліоративних систем;
- спостереження за рівневим режимом напірних водоносних горизонтів, з якими можуть бути гідравлічне пов'язані ґрунтові води.
Спостереження за рівнями ґрунтових вод на зрошуваних і прилеглих до них землях з глибинами залягання ґрунтових вод до 1,5 м, в сільських населених пунктах з глибинами залягання ґрунтових вод до 2,5 м та на еталонних осушувальних системах проводяться в теплий період року шість разів на місяць (5, 10, 15, 20, 25 та 30 числа кожного місяця), в холодний період року - три рази на місяць (10, 20 та 30 числа кожного місяця). Спостереження за рівнями ґрунтових вод на зрошуваних і прилеглих до них землях з глибинами залягання рівнів ґрунтових вод більше 1,5 м та на нееталонних осушувальних системах проводять один раз на місяць в теплий період року. На ділянках, захищених вертикальним дренажем, спостереження за рівнями ґрунтових вод проводяться шість разів на місяць (5, 10, 15, 20, 25 та 30 числа кожного місяця) протягом року. Залежно від гідрогеологічних параметрів дренованої території періодичність замірів може бути зменшена або збільшена. Зміна періодичності замірів обґрунтовується.
Інформація про рівні ґрунтових вод на підтоплених зрошуваних і прилеглих до них територіях та в підтоплених сільських населених пунктах в зоні впливу меліоративних систем надається за станом на 1 жовтня.
4.2 Поливні води
Інформація про якість поливних вод надається на початок поливного (станом на 30 квітня) і кінець поливного (станом на 15 вересня) періодів.
Спостереження за якістю поливних вод включають спостереження на зрошувальних каналах меліоративних систем та безпосередньо в джерелах зрошення.
Оцінка якості поливних вод виконується відповідно до ДСТУ 2730 [13], ВНД 33-5.5-02-97 [31] та ВНД 33.3.3.01-98 [32].
До складу спостережень за якістю поливних вод входять спостереження за їх мінералізацією та хімічним складом. Повинні також проводитись спостереження за бактеріологічними показниками, особливо патогенними бактеріями, вірусами і гельмінтами, які протягом багатьох років зберігаються в ґрунті та являють епідемічну небезпеку для сільськогосподарських працівників.
Відбір проб води для визначення якості поливних вод здійснюється на стаціонарних точках спостережень (гідропостах) за встановленими методиками.
Обов'язковими в мережі спостережень повинні бути точки:
- на магістральних каналах державних меліоративних систем в місцях їх головних водозаборів;
- на водозаборах господарських і міжгосподарських зрошувальних систем магістральних каналів державних меліоративних систем.
У разі неможливості відбору проб води із зрошувальних каналів на зазначені в пункті 4.1.1 періоди (канали не заповнено водою або інші причини), проби відбираються в зазначені строки безпосередньо з джерела зрошення.
4.3 Дренажні та скидні води
Інформація про якість дренажних та скидних вод надається за узагальненими даними спостережень протягом року (для гумідної зони лише по еталонних осушувальних системах).
Спостереження за якістю дренажних та скидних вод включають спостереження на дренажних колекторах та скидних каналах меліоративних та дренажних систем.
Відбір проб дренажних та скидних вод проводиться не менше як 4 рази на рік: в березні-квітні, червні, серпні та листопаді.
До складу спостережень за якістю дренажних та скидних вод входять спостереження за їх мінералізацією та хімічним складом.
Відбір проб води для визначення якості дренажних та скидних вод здійснюється на стаціонарних точках спостережень.
Розташування стаціонарних точок спостережень визначається залежно від конкретних природних та техногенних умов регіону.
Обов'язковими в мережі спостережень повинні бути точки:
- на дренажних та скидних каналах і колекторах в місцях їх кінцевих скидів у водоприймачі;
- точках скидання дренажних та скидних вод із господарських і міжгосподарських дренажних та зрошувальних систем у державні дренажні та скидні колектори.
5 Джерела забруднення вод
Цей розділ встановлює технічні вимоги щодо моніторингу джерел забруднення вод, який здійснюють Мінекоресурсів, Держбуд та водокористувачі, які зобов'язані вести спостереження за якістю і кількістю скинутої у водні об'єкти води відповідно до Правил охорони поверхневих вод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 465 [11].
5.1 Джерела забруднення вод включають: зворотні води, аварійні скиди рідких продуктів і відходів, втрати продуктів і матеріалів при видобуванні корисних копалин в межах акваторій і дампінг відходів, води поверхневого стоку зі сільськогосподарських угідь, фільтрацію забруднюючих речовин з технологічних водойм та сховищ у підземні водоносні горизонти, масовий розвиток синьозелених водоростей, надходження шкідливих речовин з донних відкладів (вторинне забруднення) та інші джерела негативного впливу на стан водних об'єктів, за якими здійснюють спостереження.
5.2 Організація спостережень, включаючи розташування пунктів контролю і склад показників, що підлягають контролю, повинні відповідати КНД 211.1.2.008 [38], постанові Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. N 1100 [7], постанові Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 465 [11].
Водокористувачі зобов'язані здійснювати спостереження за кількісними і якісними показниками зворотних вод в місцях їх скидання у водні об'єкти та природних вод вище і нижче випуску зворотних вод. Контрольний створ визначається: залежно від конкретних умов, але не нижче 500 м від місця скидання зворотних вод на ділянках водних об'єктів, які використовуються для задоволення питних і господарсько-побутових потреб, на відстані одного кілометра вище від найближчого за течією пункту водокористування, а на водоймах акваторії - в радіусі одного кілометра від пункту водокористування.
Конкретні місця та періодичність відбору проб встановлюються водокористувачами за погодженням з держуправліннями Мінекоресурсів.
5.3 Для моніторингу джерел забруднення вод встановлюється перелік показників, які є обов'язковими для спостережень за будь-якими джерелами забруднення. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. N 1100 [7], перелік обов'язкових показників є таким:
Розчинений кисень
Завислі речовини
Мінералізація води (сухий залишок)
Сульфати
Хлориди
Азот амонійний
Нітрати
Нітрити
Фосфати
Нафтопродукти
Біохімічне споживання кисню (БСК5 )
Хімічне споживання кисню (ХСК)
Рівень токсичності води (на основі біотестування)
Показники бактеріологічного забруднення води
Рівень радіоактивності води
Водневий показник (pH)
Температура.
З цих 17 показників контролю можуть бути виключені лише ті, які мають значення істотно менше, ніж ГДК протягом усього періоду спостережень.
Перелік контрольованих показників може бути доповнений з урахуванням особливостей місцевих умов за пропозицією Держуправління Мінекоресурсів та місцевих органів Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
5.4 На випусках стічних вод підприємств з підвищеним ризиком виникнення аварій та залпових скидів, які можуть призвести до високого або екстремально високого забруднення вод (критерії ВЗ і ЕВЗ наведені у додатку 2), водокористувачі повинні створювати автоматизовані системи контролю стічних вод згідно з ДСТУ 3832 [16].
5.5 Порядок пробовідбору, періодичність, місце відбору проби, спосіб пробовідбору, види проб, загальні вимоги до консервації та транспортування проб регламентовано КНД 211.1.0.009 [37]. Методи консервування і зберігання проб повинні відповідати вимогам додатку 3.
5.6 Визначення хімічних показників у зворотних водах здійснюється за атестованими методиками.
5.7 Визначення токсичності проб зворотних вод виконується за методикою біотестування [41] або [42]. Для оперативного контролю токсичності зворотних вод застосовується методика біотестування [46].
6 Радіаційний моніторинг вод
6.1 Організація радіаційного
моніторингу вод
6.1.1 Об'єктами радіаційного моніторингу є:
- поверхневі, підземні, морські води;
- потенційні джерела радіоактивного забруднення вод (води підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які видобувають, виробляють, використовують радіоактивні речовини/матеріали або переробляють/захоронюють радіоактивні відходи).
6.1.2 Повна програма радіаційного моніторингу передбачує спостереження за вмістом радіоактивних речовин у воді водних об'єктів, донних відкладах та гідробіонтах.
Радіаційний моніторинг вод забезпечується відбором та аналізом проб на вміст у них радіонуклідів. У багатьох ситуаціях найбільш репрезентативним є контроль радіонуклідів цезія-137 і стронція-90, сумарної бета-активності.
Радіаційний моніторинг вод здійснюють з урахуванням вимог санітарних правил протирадіаційного захисту [71]. Номенклатуру параметрів, які контролюються у пунктах захоронення радіоактивних відходів, наведено в ГОСТ 12.1.048 [19]
6.1.3 Частота відбору проб залежить від режиму скидання стічних вод, їх питомої активності, стабільності їхнього радіонуклідного складу.
6.1.4 Проби відбирають безпосередньо у точці скиду, у кількох нижче за течією пунктах з поступовим віддаленням від точки скиду і в контрольній точці вище місця скиду.
6.1.5 Проби відбирають одномоментні або середні. Середні проби беруть кожні 20-30 хвилин однаковими порціями. Потім зливають їх в одну посудину. Для запобігання сорбції радіонуклідів на стінках посудини пробу слід підкислити, додавши 3-4 мл концентрованої азотної кислоти на 1 літр води.
6.2 Радіаційний моніторинг поверхневих
та морських вод
6.2.1 На водотоках при наявності локального джерела забруднення встановлюють не менше двох створів спостережень (пунктів відбору проб):
- фоновий створ встановлюється вище джерела забруднення;
- контрольний створ встановлюється нижче джерела забруднення.
Створи розташовані нижче основного контрольного створу, можуть використовувати для оцінки інтенсивності процесів природного самоочищення водотоку.
6.2.2 На водотоках за умов відсутності безпосереднього впливу локальних джерел забруднення встановлюють один створ спостережень якомога ближче до гирла, в місцях поблизу перетину державного кордону, на передгребельних ділянках.
6.2.3 На водоймах при наявності локального джерела забруднення створи спостереження встановлюють з обов'язковим урахуванням умов водообміну водойм:
- на водоймах з інтенсивним водообміном (понад 5,0 по ГОСТ 17.1.1.02 [20]) розташування створів аналогічне їх розміщенню на водотоці: один створ встановлюють вище джерела забруднення, інші (не менше двох) нижче джерела забруднення.
- на водоймах з помірним (від 0,1 до 5,0) і уповільненим (до 0,1) водообміном один створ встановлюють в незабрудненій частині водойми, другий суміщають зі створом скиду стічних вод, інші розташовують паралельно йому по обидві сторони.
6.2.4 За умов відсутності безпосереднього впливу локальних джерел забруднення в замкнених (непроточних) водоймах потрібно відбирати одну усереднену по створах і вертикалях пробу води для визначення середньої по водоймі концентрації сумарної бета-активності. На проточних водоймах створи спостережень встановлюють у гирлах рік, які в них впадають, і перед витоком головної ріки з водойми.
6.2.5 Відбір проб у водотоках рекомендується за такою схемою. При ширині річки менше 100 м проби відбирають на відстані 1-2 м від кожного берега і посередині. На більш широких річках проби беруть також біля берегів і приблизно через кожні 100 м. Якщо глибина річки не перевищує 3 м, проби відбирають тільки поверхневі, тобто на глибині 0,3-0,5 м. На більш глибоких річках відбирають проби на різних глибинах з інтервалом не менше 2 м по вертикалі. Не слід брати проби в застійних місцях, перед греблями тощо.
6.2.6 Наближена оцінка стану радіоактивного забруднення водного об'єкта гамма-випромінюючими РН може бути виконана за результатами наземних маршрутних дозиметричних обстежень вздовж берегової лінії. Маршрут зйомки має проходити по незатопленій смузі узбережжя.
6.2.7 Визначення стану радіоактивного забруднення донних відкладів на водних об'єктах виконуються на ділянках з уповільненою течією за умов, що сприяють максимальному накопиченню відкладів. Перед відбором проб доцільно провести дистанційне визначення рівнів потужності дози гамма-випромінювання на обраній ділянці дна у 3-10 точках, шляхом застосування герметичних зондів типу СРП-68 та СРП-88"Н" (або їх аналогів) а також у 5-7 точках на заплаві, що безпосередньо прилягає до водного об'єкта. Обрані засоби пробовідбору мають повністю відповідати меті досліджень.
Проби донних відкладів розташовують у подвоєні поліетиленові пакети, куди вкладають інформацію про місце відбору проб, дату, значення потужності експозиційної дози в точках відбору, а також про товщу шару відкладів, з яких відбиралися проби.
6.3 Радіаційний контроль підземних вод
6.3.1 Забруднення підземних вод радіоактивними речовинами обумовлено витіканням радіоактивних розчинів та стічних вод з підземних комунікацій підприємств, які використовують радіонукліди, при порушенні правил спорудження чи експлуатації могильників радіоактивних відходів, фільтрацією з технічних водоймищ АЕС та іншим.
6.3.2 Контроль за чистотою підземних вод здійснюють за допомогою аналізів проб, узятих із спостережних свердловин, а при наявності гамма-випромінюючих ізотопів - проведенням замірів гамма-випромінювання безпосередньо у створах цих свердловин.
6.3.3 Свердловини необхідно бурити нижче цих споруд у напрямі руху підземних вод і розкривати ними водоносний горизонт при невеликій потужності (менше 10 м) або лише його верхню частину на глибину 5-10 м від найнижчого рівня ґрунтових вод, якщо цей горизонт має велику потужність.
6.3.4 Проби беруть у різні сезони року, але не менше 4 разів на рік. Перед узяттям проби вимірюють рівень води у свердловині, а потім з неї відкачують 2-3 об'єми води. Після відкачування пробу беруть спеціальним стаканом з нержавіючої сталі (бажано окремим для кожної свердловини). Об'єм проби повинен забезпечити проведення радіометричних вимірювань, радіохімічного і хімічного аналізів води.
6.4 Моніторинг потенційних джерел
радіоактивного забруднення вод
6.4.1 Вимоги щодо відбору проб стічних вод для виконання аналізу на вміст радіонуклідів, щодо програми, місця, методу та засобів відбору проб, позначення, зберігання та підготовки до аналізу регламентовано ОСТ 95 10437 [29].
6.4.2 Програми радіаційного моніторингу для об'єктів радіаційної небезпеки повинні розроблятися проектною організацією у складі технічного проекту об'єкта і виділятися у самостійний розділ, у якому визначаються пункти спостережень, вид, склад показників і періодичність спостережень, перелік дозиметричних радіометричних та спектрометричних приладів, набір необхідних приміщень, штат персоналу, що здійснює моніторинг, порядок проведення вимірювань та інтерпретації результатів.
6.4.3 Моніторинг джерел радіаційної небезпеки на промисловому майданчику, в межах зони санітарної охорони і на водних об'єктах в зоні спостереження здійснює штатна служба радіаційної безпеки об'єкта; на водних об'єктах - організації Мінекоресурсів в межах власних повноважень, на водозаборах - санітарно-епідеміологічна служба МОЗ і підрозділи Держводгоспу.
6.4.4 На промисловому майданчику і в межах зони санітарної охорони повинні контролюватись такі показники: потужність дози випромінювання від джерела, щільність потоку часток від джерела, радіоактивність рідких відходів та скидів у водні об'єкти.
6.4.5 В зоні спостереження штатні служби радіаційної безпеки повинні здійснювати спостереження за потужністю дози гамма-випромінювання на місцевості та станом радіоактивного забруднення водних об'єктів (визначення вмісту забруднюючих радіоактивних речовин).
6.4.6 Для всіх об'єктів, що є джерелами радіаційної безпеки, служби суб'єктів ДМВ визначають сумарну радіоактивність у зворотних водах і в зоні їх впливу.
6.5 Радіаційний моніторинг за умов
надзвичайних ситуацій
6.5.1 Режими радіаційного моніторингу, що здійснюється навколо небезпечних підприємств, поділяються на:
- нормальні - при експлуатації підприємств у штатному режимі відповідно до проекту і регламентом, що приписаний без порушень норм безпеки;
- аварійні - при відхиленні від штатних ситуацій;
- спеціальні - при виникненні або загрозі виникнення катастрофічних подій.
6.5.2 Аварійний режим здійснюється залежно від тяжкості (бальності) аварії, що відбулася або очікується. В цьому режимі частота відбору проб збільшується у 2-4 рази в порівнянні з нормальним режимом.
6.5.3 Спеціальний режим реалізується за спеціальними програмами, які можуть істотно розширити об'єм та вміст моніторингу, включаючи додатково:
- усі або основні водозабори, які використовують для централізованого постачання господарсько-питною водою, а також мінеральною та термальною водою, що використовується для бальнеологічних і інших цілей;
- зони живлення підземних вод і можливого перетікання в них поверхневих вод або вод, що інфільтруються крізь зону аерації;
- вибірково водопункти розосередженого водопостачання (колодязі, свердловини, джерела);
- водопроявлення і водопункти.
6.5.4 Організація міжвідомчих спостережень та взаємодії по веденню радіаційного моніторингу, а також склад спостережень та методичне забезпечення радіаційного моніторингу вод у спеціальному та аварійному режимах здійснюється відповідно до настанов суб'єктам радіаційного моніторингу в умовах радіаційних аварій.
7 Порядок обробки і подання інформації
державного моніторингу вод
7.1 Одержані у результаті аналізу проб води дані після їх перевірки у лабораторіях, що здійснювали аналіз, заносять у спеціально встановлену нормативними документами ДМВ форму, пристосовану для вводу у комп'ютер.
Первинні дані безстрокове зберігаються в місці їх отримання.
7.2 Перевірка вірогідності даних спостережень є обов'язковою процедурою, яка повинна здійснюватись усіма службами (підрозділами) до передачі цих даних користувачам і введення їх у комп'ютер. Перевірці вірогідності підлягають усі цифрові дані. Основною метою перевірки вірогідності даних спостережень є перевірка відповідності вимогам ГОСТ 27384 [28] та інших нормативних документів згідно з пунктом 1.5.7.
7.3 Право володіння, користування і розпорядження інформацією, одержаною під час здійснення ДМВ, регламентується законодавством.
Інформація ДМВ поділяється на інформацію загального користування та спеціалізовану інформацію.
Переліки інформації загального користування та спеціалізованої інформації розглядаються Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля та встановлюються суб'єктами ДМВ, крім організацій гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів, для якого ці переліки встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1998 р. N 1724 [10].
7.4 У кожному суб'єкті ДМВ розробляється система заходів щодо відвернення надання недостовірних даних.
7.5 Первинні дані, одержані в результаті спостережень, використовуються для обробки з метою отримання такої результуючої інформації:
- узагальнених за певний проміжок часу або на певній просторовій одиниці даних;
- індексів і комплексних показників, одержаних внаслідок узагальнення первинних даних за множиною параметрів;
- оцінок стану вод;
- прогнозів стану вод і його змін;
- науково обґрунтованих рекомендацій, необхідних для прийняття рішень.
7.6 Узагальнення первинних даних здійснюють щомісячно для показників, що визначаються частіше ніж один раз на місяць, або щорічно для усіх інших показників. Узагальнена інформація повинна включати мінімальне, максимальне та середнє значення даних спостережень і їх кількість за певний проміжок часу, а також комплексні показники (індекси якості води, коефіцієнти забрудненості тощо), окремих показників складу і властивостей води у пункті спостережень з встановленими нормами якості води. Перелік документів, що встановлює норми якості води, наведено у пунктах 1.5.3.
Узагальнена оцінка рівня забрудненості водних об'єктів здійснюється відносно встановлених норм якості води відповідно до Рекомендацій [65].
Екологічна оцінка якості вод суші та естуаріїв здійснюється відповідно до Методики [57].
7.8 Гідрологічні прогнози складаються на підставі нормативного документу [66]. Він є обов'язковим для організацій гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів та рекомендований для усіх інших суб'єктів ДМВ, які можуть розробляти прогнози стану водних об'єктів на підставі інших моделей та методик, що відповідають вимогам пункту 7.9.
7.9 Розрахункову інформацію ДМВ (узагальнені дані, оцінки, прогнози та рекомендації) для прийняття рішень у галузі використання і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії та відтворення водних ресурсів одержують на підставі атестованих математичних моделей та зареєстрованих розрахункових методик.
7.10 Інформація ДМВ обробляється за допомогою сертифікованої програмної продукції (програмних засобів та комп'ютерних технологій), яка повинна забезпечити можливість порівняння інформації усіх суб'єктів ДМВ.
Ведення класифікаторів водних об'єктів щодо створів і пунктів спостережень, джерел забруднень і показників складу та властивостей води здійснюють:
- Мінекоресурсів - класифікатори створів та пунктів спостережень, гідрологічних показників і показників складу та властивостей води; джерел забруднення, показників водних екосистем; свердловин, шурфів, колодязів та інших об'єктів для спостережень за підземними водами;
- МОЗ - класифікатори бактеріологічних, вірусологічних визначень;
- Держводгосп - класифікатори водних об'єктів, показників переформування берегів і підтоплення територій.
7.11 Результуюча інформація, вказана у пункті 7.5, подається органам державного управління для прийняття рішень, пов'язаних зі станом водного фонду України в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 [6]:
- на національному рівні - Кабінету Міністрів України;
- на регіональному рівні - Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;
- на локальному рівні - місцевим органам державної влади та керівникам об'єктів, на яких здійснюється моніторинг вод.
7.12 Суб'єкти ДМВ здійснюють обмін інформацією на національному рівні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 [6].
7.13 На регіональному рівні інформація суб'єктів ДМВ подається до органів Мінекоресурсів на місцях відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 [6] за таким порядком:
- дані спостережень за фізичними та хімічними показниками поверхневих вод - щомісячно; поверхневих, підземних та морських вод за минулий рік - до 15 березня наступного року згідно з встановленими формами;
- узагальнені дані, оцінки і прогнози стану, науково обґрунтовані рекомендації для поверхневих, підземних та морських вод за минулий рік - до 15 березня наступного року.
Органи суб'єктів ДМВ на місцях щорічно подають органам Мінекоресурсів на місцях свої оцінки стану вод та прогнози їх змін, а також рекомендації, необхідні для прийняття рішень.
7.14 На локальному рівні порядок і терміни передачі даних спостережень встановлюють за узгодженням між організаціями, що здійснюють спостереження за забрудненням вод в пунктах ДМВ, з урахуванням вимог суб'єктів ДМВ.
7.15 Форми подання результатів спостереження та обміну інформацією між суб'єктами ДМВ регламентуються спеціальними нормативними документами, які розробляються базовою науковою установою Мінекоресурсів та затверджуються Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля відповідно до постанови КМУ від 30 березня 1998 р. N 391 [8].
Кінцевою метою такої роботи повинна бути розробка єдиного регламенту обміну інформацією між суб'єктами ДМВ.
7.16 Суб'єкти ДМВ розробляють відомчі програми спостережень національного, регіонального і локального рівня, що в них визначаються показники і режими спостережень по кожному пункту мережі спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод.
7.17 Для здійснення ДМВ розробляються територіальні (національні, регіональні, локальні) та відомчі програми моніторингу вод, в яких визначаються показники і режими спостережень для водних об'єктів та джерел забруднення вод, регламенти передачі, оброблення та використання інформації. Національні, регіональні і локальні програми моніторингу розробляють спільно усі суб'єкти ДМВ відповідного рівня на основі відомчих програм моніторингу. Координує цю розробку Мінекоресурсів та його органи на місцях. Науково-методичне забезпечення розробки програм моніторингу здійснює базова наукова установа Мінекоресурсів.
Програми моніторингу вод коригуються в міру потреби Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля.
7.18 Суб'єкти державного моніторингу вод повинні здійснювати заходи щодо впровадження сучасних інформаційних технологій, створення баз і банків даних, інформаційних систем, національного, регіональних та локальних центрів моніторингу вод.
8 Організація робіт та здійснення
кризового моніторингу вод
8.1 Загальні положення
8.1.1 Розділ встановлює порядок дій служб (підрозділів), що здійснюють ДМВ при виникненні (загрозі виникнення) НЕС на водних об'єктах, у випадках екстремально високого забруднення вод, а також при систематичних спостереженнях за екологічно небезпечними об'єктами.
Документами, що регламентують проблеми надзвичайних ситуацій, є Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ) [4] та постанова Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998 р. N 1198 [9]. Визначення терміну "надзвичайна екологічна ситуація" наведено у підрозділі 1.3. Критерії екстремально високого забруднення вод наведено в додатку 2.
8.1.2 Мінекоресурсів разом з МНС за погодженням із іншими суб'єктами державного моніторингу вод встановлює спеціальні регламенти спостереження за екологічно небезпечними об'єктами, критерії визначення і втручання у разі виникнення або загрози виникнення НЕС на водних об'єктах.
8.1.3 Попередження про виникнення або загрозу виникнення небезпечних природних явищ, оцінювання їх розвитку покладаються на:
- організації гідрометеорологічної служби Мінекоресурсів - метеорологічні, гідрологічні явища;
- геологічні територіальні організації Мінекоресурсів - екзогенні та ендогенні геологічні процеси.
8.1.4 Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадяни, які мають об'єктивну інформацію про виникнення або загрозу виникнення небезпечних природних явищ, повинні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N 391 [8] негайно надавати її органам МНС і Мінекоресурсів.
8.2 Цілі кризового моніторингу вод
та управління ним
Цілями кризового моніторингу вод є забезпечення інформацією про стан вод координуючих органів єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації організацій, які зв'язані з цією системою.
Координуючими органами єдиної державної системи є:
на загальнодержавному рівні:
- Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
- Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення;
- в окремих випадках для ліквідації НЕС та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія;
на регіональному рівні:
- комісії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
на місцевому рівні:
- комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
на об'єктовому рівні:
- комісії з питань надзвичайних ситуацій об'єкта.
8.3 Порядок взаємодії організацій
при запобіганні виникненню НЕС
8.3.1 Підрозділи Мінекоресурсів визначають переліки екологічно небезпечних об'єктів. Загальнодержавний Перелік [61] затверджено Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища. Переліки екологічно небезпечних об'єктів для територій Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя затверджують головні державні інспектори відповідних територій. Вказані Переліки після їх затвердження подаються до центральних та місцевих органів інших суб'єктів ДМВ по їх окремих запитах.
8.3.2 Комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню ПЕС, розробляється як відповідними службами самих екологічно небезпечних об'єктів, так і органами місцевого самоврядування. Ці заходи проводяться завчасно і спрямовані на максимально можливе зменшення ризику виникнення ПЕС, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів збитків навколишнього природного середовища та матеріальних збитків у разі їх виникнення.
8.3.3 Для об'єктів і споруд, які є аварійно небезпечними (нафто- та продуктопроводи, нафто- та продуктосховища, накопичувачі стічних вод, каналізаційні колектори та очисні споруди, судна та інші плавучі засоби, нафтові свердловини, бурові платформи), повинні бути розроблені і впроваджені протиаварійні заходи, у тому числі плани ліквідації наслідків можливих аварій, перелік споруд і територій, які підлягають особливому захисту від забруднення (водозабори, пляжі тощо), порядок дій у разі виникнення аварійних ситуацій, перелік необхідних технічних засобів, способів збирання та видалення забруднюючих речовин, а також режим водокористування у разі аварійного забруднення водного об'єкта.
Плани ліквідації наслідків можливих аварій погоджуються із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
8.4 Інформування при виникненні
надзвичайних екологічних ситуацій
8.4.1 У випадку аварії чи іншого інциденту на об'єктах, у тому числі у військових частинах, що призвело до виникнення екстремально високого забруднення вод, керівник об'єкта, установи, організації, командир частини (корабля) негайно приступає до ліквідації НЕС та її наслідків, інформує вищий орган та одночасно повідомляє про аварію місцеві органи МНС, Мінекоресурсів та органи державної адміністрації за місцем дислокації об'єкта або частини (корабля).
8.4.2 При НЕС, що призвели або можуть призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат, інформація про аварійне забруднення вод є екстреною і повинна згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 [6] негайно надаватися суб'єктами ДМВ до МНС, Мінекоресурсів, МОЗ та їх органам на місцях.
8.4.3 У разі екстремально високого забруднення вод, що безпосередньо не викликає порушення нормальних умов життя і діяльності людей, уся інформація про ці випадки є першочерговою і має терміново надаватися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 815 [6] суб'єктами ДМВ органам Мінекоресурсів.
8.4.4 Інформація про виникненні НЕС або екстремально високого забруднення вод суб'єкти ДМВ надають за формою, наведеною у додатку 5.
8.4.5 При розслідуванні держуправління Мінекоресурсів та МНС вживають комплекс заходів щодо забезпечення всебічного розгляду, вивчення обставин, аналізу фактів з використанням експертних систем для ідентифікації винуватців екстремально високого забруднення, виробляють рекомендації щодо запобігання можливості виникнення аналогічних ситуацій у майбутньому.
8.4.6 Повідомлення про НЕС з результатами її розслідування подаються держуправліннями Мінекоресурсів в Держекоінспекцію. Узагальнення та аналіз повідомлень здійснює Держекоінспекція Мінекоресурсів.
8.5 Організація і здійснення спостережень
кризового моніторингу вод
8.5.1 Кризовий моніторинг водних об'єктів здійснюється шляхом систематичних і додаткових спостережень у зонах впливу можливих аварій та стихійного лиха, а у разі виникнення НЕС - також на тимчасовій мережі спостережень.
Рівень забрудненості вод окремими забруднюючими речовинами оцінюють шляхом порівняння їх вмісту з ГДК та з критеріями визначення ВЗ і ЕВЗ, що наведені у додатку 2, а також сукупно по усіх контрольованих параметрах - значеннях коефіцієнта забрудненості згідно з Рекомендаціями [65].
8.5.2 В зоні впливу кожного екологічно небезпечного об'єкта встановлюються пункти контролю найвищої категорійності, спостереження в яких здійснюються з найбільшою частотою за усіма показниками, що можуть спричинити НЕС. У цій зоні доцільно створювати автоматизовані системи контролю якості поверхневих вод згідно з ДСТУ 3831 [15].
8.5.3 На кожному екологічно небезпечному об'єкті створюється відповідна система контролю стічних вод і оповіщення, що забезпечує оперативні спостереження на території об'єкта та негайну сигналізацію у разі появи небезпеки аварійного забруднення вод. Ця система створюється згідно з ДСТУ 3832 [16].
8.5.4 Кризовий моніторинг поверхневих, підземних та морських вод за токсикологічним показником здійснюється у місцях несанкціонованих або аварійних скидів забруднюючих речовин та осередках їх розповсюдження. Визначення токсичності води виконується за методиками біотестування на ракоподібних [42] та на бактеріях [46].
Заступник начальника
Департаменту ГМСіМ, начальник
Управління моніторингу довкілля О.М.Величко
Керівник роботи,
зав. лабораторією УкрНДІЕП В.П.Білогуров
Додаток 1
до пункту 1.5.8 Єдиного
міжвідомчого керівництва
по організації та здійсненню
державного моніторингу вод
Перелік
базових наукових установ з питань державного
моніторингу вод
Мінекоресурсів:
Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП); 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел. (0572) 45-41-24, 45-30-69, факс 45-50-47 по організації та здійсненню ДМВ;
Український державний геологорозвідувальний інститут; 040014 м. Київ, вул. Автозаводська, 78, тел. (044) 430-70-24 - базова наукова установа з питань геології та використання надр;
Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УкрНДГМІ); 03028 МСП, м. Київ, пр. Науки, 37, тел. 265-12-50, факс 265-53-63 - базова наукова установа з питань гідрометеорології.
МОЗ:
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМНУ; 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 50, тел. (044) 559-73-73.
Мінагрополітики:
Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне та науково-дослідне об'єднання "УкрНДІагропроект"; Київ-680, МСП, Солом'янська пл., 2, тел. (044) 276-61-52, факс (044) 271-96-19.
Держбуд:
Відкрите акціонерне товариство Українського проектного науково-дослідного інституту комунальних споруд "УкркомунНДІпроект"; 61166, м. Харків-166, пр. Леніна, 36, тел. 32-02-19.
Держводгосп:
Інститут гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 37, тел. (044) 263-40-30.
Перелік
базових метрологічних установ з питань
державного моніторингу вод
Мінекоресурсів:
Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП); 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, Тел. (0572) 45-41-24, 45-30-69, факс 45 50 47.
Мінагрополітики:
Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне та науково-дослідне об'єднання "УкрНДІагропроект"; Київ-680, МСП, Солом'янська пл., 2, тел. (044) 276-61-52, факс (044) 271-96-19.
Держбуд:
Відкрите акціонерне товариство Українського проектного та науково-дослідного інституту комунальних споруд "УкркомунНДІпроект"; 61166, м. Харків-166, пр. Леніна, 36, тел. 32-02-19.
Держводгосп:
Інститут гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук, 252022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 37, тел. (044) 263-40-30.
Заступник начальника
Департаменту ГМСіМ, начальник
Управління моніторингу довкілля О.М.Величко
Керівник роботи,
зав. лабораторією УкрНДІЕП В.П.Білогуров
Додаток 2
до пунктів 2.3.9, 5.4,
8.1.1, 8.5.1 Єдиного
міжвідомчого керівництва
по організації та здійсненню
державного моніторингу вод
КРИТЕРІЇ
екстремально високого забруднення (ЕВЗ) та високого
забруднення (ВЗ) водних об'єктів
Рівні екстремально високого забруднення (ЕВЗ):
- максимальний разовий вміст одного або декількох нормованих
речовин у концентраціях, що перевищують ГДК(*) в 100 і більше
разів;
_______________
(*) Вміст речовин у водних об'єктах порівнюється з найбільш
"жорсткими" ГДК у ряді однойменних показників. Для речовин, на які
нормативними документами передбачено повну відсутність їх у воді
водних об'єктів, за ГДК умовно приймається вміст 0,01 мкг/куб. дм.
- вміст радіонуклідів у воді більше, ніж 40000 Бк/куб. дм
-6
(10 Ku/куб. дм);
- виникнення запаху води інтенсивністю більше 4 балів, не
характерного для води раніше;
- покриття плівкою (нафтовою, масляною та іншого походження)
більше 1/3 поверхні водного об'єкта при його видимій площі до
6 кв. км;
- покриття плівкою поверхні водного об'єкта на площі 2 кв. км
і більше при його видимій площі більше 6 кв. км;
- зниження вмісту розчиненого кисню до значення 2 мг/куб. дм
і менше;
- збільшення біохімічного споживання кисню (БСК ) більше
5
60 мг O /куб. дм;
2
- масова загибель молюсків, раків, плазунів, риби, інших
водних організмів та водної рослинності.
Рівні високого забруднення (ВЗ) поверхневих та морських вод:
- максимальний разовий вміст одного чи декількох нормованих
речовин у концентраціях, що перевищують ГДК, встановлений для
водних об'єктів, від 10 до 100 разів (для нафтопродуктів, фенолів,
хрому шестивалентного (якщо його ГДК дорівнює 0,01 мг/куб. дм),
сполук міді - від 30 до 100 разів), величина біохімічного
споживання кисню (БСК ) від 15 до 60 мг O /л, зниження
5 2
концентрації розчиненого кисню від 3 до 2 мг/куб. дм;
- вміст радіонуклідів у воді від 400 до 40000 Бк/куб. дм від
-6
10-8 до 10 Ku/куб. дм);
- покриття плівкою (нафтовою, масляною та іншого походження)
від 1/4 до 1/3 поверхні водного об'єкта при його видимій площі до
6 кв. км; покриття плівкою поверхні водного об'єкта на площі від
1 до 2 кв. км при його видимій площі більше 6 кв. км.
Заступник начальника
Департаменту ГМСіМ, начальник
Управління моніторингу довкілля О.М.Величко
Керівник роботи,
зав. лабораторією УкрНДІЕП В.П.Білогуров
Додаток 3
до розділів 2.3.3, 3.5.6,
5.5 Єдиного міжвідомчого
керівництва по організації
та здійсненню державного
моніторингу вод
Способи
консервування і умови зберігання проб води
(якщо інше не вказано у відповідний
методиці аналізу)
------------------------------------------------------------------
|Компоненти | Спосіб |Матеріал |Максималь- | Примітка |
| та | (1/)|контейне-|ний термін | |
| показники | консервування | (2/)|зберігання | |
| якості | | ра | (3/)| |
| | | | проби | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Алюміній |Без консервування |П |6 годин | - |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Барій |Підкислення проби |П або БС |6 місяців | - |
| |до pH2 | | | |
| |(2-3 куб. дм | | | |
| |HNO на 1 куб. дм | | | |
| | 3 | | | |
| |проби) | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Залізо |Як вказано в |П або БС | - | - |
|(III) |методиці аналізу | | | |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Кадмій | |П | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Калій | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Кальцій | |П або С | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Кобальт | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Магній | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Марганець | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Мідь | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Молібден | |П | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Натрій | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Нікель | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Хром | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Свинець | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Селен | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Срібло | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Цинк | |П або БС | - | - |
|-----------| |---------+-----------+-----------|
|Уран | |П або БС | - | - |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Залізо (II)|Підкислення до |П або БС |24 години | - |
| |pH < 2 (HCl), | | | |
| |запобігання | | | |
| |контакту з киснем | | | |
| |і окислювачами | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Хром (III) |Без консервування |П або БС |6 годин | - |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Жорсткість |Без консервування |П |48 годин | - |
| |Охолодження до | |7 днів | |
| |4 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Миш'як |Підкислення до |П або С |1 місяць | - |
|(арсен) |pH < 2 (HCl) | | | |
| |Охолодження до |П |6 місяців | |
| |4 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Бор |Охолодження до |П |6 місяців | - |
| |4 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Ртуть |1 куб. см конц. |БС |1 місяць | - |
| |H SO (HNO ) + | | | |
| | 2 4 3 | | | |
| |+ 1 куб. см 5% | | | |
| |K Cr O на | | | |
| | 2 2 7 | | | |
| |1 куб. дм води | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Броміди |Охолодження до |П або БС |24 години | - |
| |4 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Сульфати | |П або С |7 днів |При |
| | | | |відсутності|
| | | | |інших |
| | | | |сполук |
| | | | |сірки |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Фториди | - |П |7 днів | - |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Хлориди | - |П або С | | - |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Фосфати |Без консервування |С або БС |6 годин | - |
| |Охолодження |С або БС |24 години | |
| |4 град. C | | | |
| |2-4 куб. см |С або БС |24 години | |
| |хлороформу | | | |
| |на 1 куб. дм | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Фосфор |Охолодження |С або БС |1 місяць | - |
|загальний |4 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Нітрати |Охолодження до |П або БС |24 години | - |
| |4 град. C | | | |
| |Підкислення до |П або С |48 годин | |
| |pH < 2 (H SO ) | | | |
| | 2 4 | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Нітрити |Охолодження |П або С |Відразу | - |
| |4 град. C | |після | |
| | | |відбору | |
| | | |проби | |
| |Заморожування до |П або С |48 годин | |
| |-18 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Азот |Охолодження |П або С |24 години | - |
|амонійний |до 4 град. C | | | |
| |2-4 куб. см |П або С |24 години | |
| |хлороформу | | | |
| |на 1 куб. дм | | | |
| |Підкислення до |П або С |24 години | |
| |pH < 2 (H SO ) | | | |
| | 2 4 | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Силікати |Підкислення до |П |24 години | - |
| |pH < 2 (H SO ) | | | |
| | 2 4 | | | |
| |Охолодження |П |7 днів | |
| |4 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Кремній |Підкислення до |П |3 місяці | - |
|загальний |pH < 2 (H SO ) і | | | |
| | 2 4 | | | |
| |охолодження до | | | |
| |4 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Сірководень|2 куб. см |П або С |Не більше | - |
|і сульфіди |1 моль/куб. дм | |доби. | |
| |ацетату цинку + | |Уникати | |
| |+ 2 куб см | |прямого | |
| |1 моль/куб. дм | |освітлення | |
| |гідроксиду натрію | | | |
| |на 1 куб. дм води | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Цианіди |Не консервують | - |6 годин | - |
| |2-4 г NaOH | |2 дні | |
| |на 1 куб. дм води | | | |
| |(pH 11-12) | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Кисень |Без консервування | |Якнайшвидше| - |
|розчинений |Фіксація кисню на |С |24 години | |
| |місці відбору проб| | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Кислотність|Не консервують |С або П |Якнайшвидше| - |
|і лужність |Охолодження до | |24 години | |
| |4 град. С | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Водневий |Не консервують |П |6 годин | - |
|показник | | | | |
|(pH) | | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Біохімічне |Охолодження |С |Якнайшвидше| - |
|споживання |4 град. C | | | |
|кисню (БСК)|Заморожування | |1 місяць | |
| |(-18 град. C) | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Окислюва- |Без консервування |С |4 години | - |
|ність |Охолодження | |24 години | |
|біхроматна |4 град. C | | | |
|(ХСК) |Заморожування | |1 місяць | |
| |(-18 град. C) | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Окислюва- |Без консервування |С або П |4 години | - |
|ність |50 куб. см |С або П |24 години | |
|перманга- |H SO (1 : 3) | | | |
|натна | 2 4 | | | |
| |на 1 куб. дм проби| | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Загальний |Без консервування |С |4 години | - |
|вуглець |Підкислення до |С |24 години | |
|органічний |pH < 2 (H SO ) і | | | |
|(ЗВО) | 2 4 | | | |
| |охолодження до | | | |
| |4 град. C | | | |
| |Заморожування |С |1 місяць | |
| |(-18 град. C) | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Органічні |Заморожування |С |2 місяці |Ідентифіка-|
|речовини: |(-18 град. C) | | |ція і |
|поліхлоро- |Виділення на | | |визначення |
|вані |сорбентах, і | | |методами |
|біфеніли, |зберігання | | |ХМС |
|поліконден-|концентратів | | | |
|совані |при -18 град. C | | | |
|вуглеводні,| | | | |
|хлор-, | | | | |
|фосфор-, | | | | |
|азот | | | | |
|вміщуючі | | | | |
|пестициди, | | | | |
|карбонові | | | | |
|кислоти та | | | | |
|інші | | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Аліфатичні |Підкислення |С |2 місяці | - |
|аміни |HCl < 1 | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Альдегіди |10 куб. см |С |2 місяці | - |
| |насиченого | | | |
| |розчину NaHSO на | | | |
| | 3 | | | |
| |1 куб. дм проби | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Феноли |Без консервування |БС |6 годин |Якщо вміст |
| |Підлуження до |БС |24 години |фенолів |
| |pH > 11 NaOH | | |більше |
| | | | |50 мкг/л |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Нафта і |2-4 куб. см |С |5 днів | - |
|нафто- |хлороформу на | | | |
|продукти |1 куб. дм проби | | | |
| |води | | | |
| |Екстракція CCl на|С |1 місяць | |
| | 4 | | | |
| |місці відбору | | | |
| |проб, екстракт | | | |
| |зберігати при | | | |
| |2-5 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Хлор- |Охолодження до |С |7 днів | - |
|органічні |4 град. C | | | |
|пестициди |Екстракція |С |1 місяць | |
| |гексаном на місці | | | |
| |відбору проб, | | | |
| |екстракт зберігати| | | |
| |при -10 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Фосфор- |Охолодження до |С |24 години | - |
|органічні |4 град. C | | | |
|пестициди |Екстракція |С |1 місяць | |
| |хлороформом на | | | |
| |місці відбору | | | |
| |проб, екстракт | | | |
| |зберігати | | | |
| |при -10 град. C | | | |
|-----------+------------------+---------+-----------+-----------|
|Аніонні ПАР|2-4 куб. см |С |8 днів | - | | |хлороформу на | | | | | |1 куб. дм | | | | | |Підкислення до | |48 годин | | | |pH < 2 (H SO ), | | | | | | 2 4 | | | | | |охолодження | | | | | |до 4 град. C | | | | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Неіоногенні|2-4 куб. см |С |8 днів | - | |ПАР |хлороформу на | | | | | |1 куб. дм 1% | | | | | |розчин. | | | | | |формальдегіду, | | | | | |охолодження |С |1 місяць | | | |до 4 град. C | | | | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Хлорофіл |Охолодження |П або С |24 години | - | | |4 град. C | | | | | |Фільтрування і | |1 місяць | | | |заморожування | | | | | |осаду | | | | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Завислі |Не консервують |П або С |4 години | - | |частки |2-4 куб. см | | | | | |хлороформу | | | | | |на 1 куб. дм | | | | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Запах |Не консервують |С |6 годин |На місці | | | | | |відбору | | | | | |проб | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Загальний |Охолодження до |П або С |24 години | - | |залишок |4 град. C | | | | | |2 куб. см | |24 години | | | |хлороформу | | | | | |на 1 куб. дм | | | | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Кольоро- |Не консервують |П або С |6 годин | - | |вість |2 куб. см | |24 години | | | |хлороформу на | | | | | |1 куб. дм | | | | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Прозорість |Не консервують |П або С |4 години | - | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Мутність |Не консервують | - | | - | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Токсичність|Не консервують |П або С |72 години |Якнайшвидше| | |Охолодження | | | | | |до 4 град. C | | | | |-----------+------------------+---------+-----------+-----------| |Радіо- |Підкислення до |П | - | - | |нукліди |pH = 3 | | | | ------------------------------------------------------------------
_______________
(1/) реагенти, що використовуються для консервування проб,
попередньо перевіряються на відсутність в них контрольованих
компонентів;
(2/) матеріал контейнерів: П - поліетилен, С - скло, БС -
боросилікатне скло.
Для зберігання всіх проб дозволяється використання тефлонових
контейнерів;
(3/) проби донних відкладів зберігаються в поліетиленових
пакетах в охолодженому до 2-5 град. C або замороженому стані.Заступник начальника
Департаменту ГМСіМ, начальник
Управління моніторингу довкілля О.М.Величко
Керівник роботи,
зав. лабораторією УкрНДІЕП В.П.Білогуров
Додаток 4
до пункту 4.1.2 Єдиного
міжвідомчого керівництва
по організації та здійсненню
державного моніторингу вод
КРИТЕРІЇ
віднесення земель до підтоплених територійТаблиця 1
МІНІМАЛЬНІ ГЛИБИНИ
залягання рівнів ґрунтових вод для
сільськогосподарських угідь(*)------------------------------------------------------------------
|Мінераліза- | Глибина залягання рівнів ґрунтових вод, м |
| ція |---------------------------------------------------|
| ґрунтових | Зона | Зона лісостепу | Зона степу(**) |
| вод, | полісся |--------------------+--------------------|
| г/куб. дм | | Легкі |Середні та| Легкі |Середні та|
| | | ґрунти | важкі | ґрунти | важкі |
| | | | ґрунти | | ґрунти |
|------------+---------+---------+----------+---------+----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|------------+---------+---------+----------+---------+----------|
| < 5,0 | 0,8 | 0,8 | 1,0 | 1,0/1,5 | 1,5/2,0 |
|------------+---------+---------+----------+---------+----------|
| 5,0-10,0 | - | - | - | 1,5/2,0 | 2,0/2,5 |
|------------+---------+---------+----------+---------+----------|
| > 10,0 | - | - | - | 2,0/2,5 | 2,5/3,0 |
------------------------------------------------------------------
______________
(*) На рисових зрошувальних системах - для невегетаційного
періоду.
(**) У чисельнику - для зрошуваних угідь, у знаменнику - для
богарних.Таблиця 2
МІНІМАЛЬНІ ГЛИБИНИ
залягання рівнів ґрунтових вод
для селітебних територій та зон рекреаційного
та захисного призначення(*) сільських
населених пунктів(**)------------------------------------------------------------------ | Глибина залягання рівнів ґрунтових вод, м | |----------------------------------------------------------------| | Зона | Зона лісостепу | Зона степу | | полісся |--------------------------+-------------------------| | |Легкі ґрунти | Середні та |Легкі ґрунти| Середні та | | | |важкі ґрунти| |важкі ґрунти| |-----------+-------------+------------+------------+------------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |-----------+-------------+------------+------------+------------| | 1,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 2,0 | ------------------------------------------------------------------
_______________
(*) Зелені насадження загального користування, парки,
санітарно-захисні зони.
(**) Для промислових та підприємств переробної промисловості,
розташованих в межах сільських населених пунктів, мінімальні
глибини залягання рівнів ґрунтових вод визначаються відповідними
технічними умовами.Заступник начальника
Департаменту ГМСіМ, начальник
Управління моніторингу довкілля О.М.Величко
Керівник роботи,
зав. лабораторією УкрНДІЕП В.П.Білогуров
Додаток 5
до пункту 8.4.4 Єдиного
міжвідомчого керівництва
по організації та здійсненню
державного моніторингу вод
ПОВІДОМЛЕННЯ
про надзвичайну екологічну ситуацію, промислову
аварію, екстремально високе забруднення
навколишнього природного середовища від організації _____________________________________________
1. Найменування НЕС _________________________________________
2. Об'єкт-винуватець виникнення НЕС _________________________
3. Пункт виявлення НЕС ______________________________________
4. Область, населений пункт, адреса об'єкта _________________
__________________________________________________________________
5. Назва природного середовища, якому заподіяно шкоду (вода,
повітря, ліс, земля, надра, заповідні фонди) _____________________
__________________________________________________________________
6. Річковий басейн __________________________________________
7. Забруднений об'єкт _______________________________________
8. Дата і час початку НЕС ___________________________________
9. Дата закінчення НЕС ______________________________________
10. Вид НЕС (вид НС за класифікатором МНС [33]: аварії,
стихійні лиха; епідемії, епізоотії, епіфітотії; збройні напади,
неаварійні антропогенні впливи тощо) _____________________________
11. Тип джерела забруднення (залпові викиди або скиди; вплив
джерел випромінювання, небезпечних відходів; пожежі; вибухи;
транскордонний перенос забруднень тощо) __________________________
12. Початковий рівень небезпеки НЕС _________________________
13. Найгірший рівень небезпеки НЕС __________________________
14. Причина аварії (помилки планування, розробки,
експлуатації; дефекти обладнання, матеріалів; зношення техніки,
диверсії, тероризм тощо) _________________________________________
15. Група ризику (галузь, тип об'єктів-винуватців НЕС) ______
__________________________________________________________________
16.Тривалість (кількість днів, тижнів, місяців, років) ______
17. Територіальне поширення (об'єктові, місцеві, регіональні,
загальнодержавні НЕС) ____________________________________________ 18. Інгредієнти _____________________________________________
19. Об'єм (маса скиду) викиду _______________________________
20. Розмір збитків (згідно з табл. 1 Класифікатора МНС [8])
__________________________________________________________________
21. Кількість потерпілих людей (у т.ч. захворювань _________,
загиблих), тварин _______________, рослин ________________________
22. Грошова оцінка збитків __________________________________
23. Короткий опис ситуації (характеристика події, що
відбулася, масштаби і кількісні характеристики забруднення
навколишнього середовища, санітарно-епідеміологічна ситуація,
прогнози; особи, що займаються ліквідацією НЕС, їх телефони та
інші засоби оперативного зв'язку з ними; заходи, ужиті для
локалізації і ліквідації НЕС, наявність під'їзних шляхів,
транспортних засобів, рятівного персоналу, метеоумови і інші
обставини ліквідації НЕС _________________________________________
24. Посада та прізвище особи, що підписала повідомлення
"___" ____________ 2002 р. Підпис __________________Заступник начальника
Департаменту ГМСіМ, начальник
Управління моніторингу довкілля О.М.Величко
Керівник роботи,
зав. лабораторією УкрНДІЕП В.П.Білогуров