МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Затверджено
Наказ Мінекоресурсів
України
21.08.2002 N 323
Погоджено:
МНС, МОЗ, Мінагрополітики,
Держбудом, Держводгоспом,
Держкомлісгоспом,
Держкомземом
Положення
про порядок інформаційної взаємодії
органів Мінекоресурсів України
та інших суб'єктів системи моніторингу
довкілля при здійсненні режимних
спостережень за станом довкілля
КНД 211.0.1.101-02
Чинний від 01.10.2002 р.
1 Галузь застосування
Положення про порядок інформаційної взаємодії органів Мінекоресурсів України та інших суб'єктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень за станом довкілля (далі - Положення) розроблено згідно зі статтями 20, 22 та 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року N 391 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 року N 1551 "Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля".
Положення встановлює єдині загальні вимоги до порядку інформаційної взаємодії суб'єктів державної системи моніторингу довкілля щодо режимних спостережень (далі - "системи моніторингу довкілля") на державному рівні функціонування цієї системи, визначає основні принципи інформатизації співробітництва, загальний порядок формування, отримання та надання інформації щодо режимних спостережень за станом довкілля.
Вимоги цього документа є обов'язковими для всіх суб'єктів системи моніторингу довкілля.
Вимоги цього документа не розповсюджуються на порядок надання інформації при виникненні або загрозі виникнення надзвичайних ситуацій.
2 Нормативні посилання
У цьому Положенні є посилання на такі нормативно-правові документи та законодавчі акти:
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" N 1268-IV від 26.06.91 р. із змінами, внесеними згідно з Законом України N 1807-III від 08.06.2000 р.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. N 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.99 р. N 1763 і постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. N 528.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. N 1551 "Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля".
Постанова Кабінету Міністрів від 24 січня 2001 р. N 44 "Деякі питання фінансування природоохоронних заходів з державного бюджету".
3 Визначення
У цьому нормативному документі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Режимні спостереження за станом довкілля (режимні спостереження) - сукупність контактних і дистанційних вимірювань, лабораторних досліджень і візуальних визначень властивостей та стану компонентів довкілля і об'єктів антропогенного впливу на них впродовж певного часу, що здійснюються відповідно до встановленого порядку згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року N 391 та компетенції суб'єктів системи моніторингу довкілля;
Інформаційна взаємодія суб'єктів системи моніторингу довкілля - обмін інформацією між суб'єктами системи моніторингу довкілля, узгодженою за складом, формою та структурою даних, періодичністю формування та передачі інформації;
Суб'єктами системи моніторингу довкілля є: Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів України), Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ), Міністерство аграрної політики України (Мінагрополітики), Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем), Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп), Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України (Держбуд), Державний комітет лісового господарства України (Держкомлісгосп), їх органи на місцях, установи та організації, що належать до сфер їх управління і на яких покладено реалізацію заходів з моніторингу довкілля;
Загальнодержавна програма моніторингу довкілля - сукупність завдань державного значення, що грунтуються на законодавчій та нормативно-правовій базі і дозволяють реалізувати основні цілі моніторингу із залученням засобів та систем в масштабах країни;
Регіональна програма моніторингу довкілля - сукупність завдань, направлених на реалізацію цілей моніторингу в межах адміністративно-територіального району (область, АР Крим, мм. Київ, Севастополь), з урахуванням географічних, соціально-економічних та адміністративних особливостей. Регіональна програма моніторингу довкілля входить як складова частина до загальнодержавної програми;
Відомча система моніторингу довкілля - система, що належить окремим суб'єктам системи моніторингу довкілля, вирішує специфічні для даного відомства задачі моніторингу і входить складовою частиною до державної системи моніторингу довкілля;
Користувач інформації системи моніторингу довкілля (користувач інформації) - юридична або фізична особа, що користується інформацією в системі моніторингу довкілля;
Постачальник інформації - юридична або фізична особа, що постачає інформацію в систему моніторингу довкілля.
4 Загальні положення
4.1 Основними завданнями суб'єктів системи моніторингу довкілля при здійсненні режимних спостережень відповідно до компетенції є:
довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля;
аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;
оцінки впливу негативних змін навколишнього середовища на здоров'я людини;
інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;
інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення інформацією про стан довкілля населення країни і міжнародних організацій.
4.2 Режимні спостереження за станом довкілля за встановленим розподілом здійснюють суб'єкти системи моніторингу довкілля в межах повноважень відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року N 391.
4.3 Координацію діяльності суб'єктів системи моніторингу довкілля, розгляд поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля згідно з загальнодержавною програмою моніторингу довкілля, здійснює Міжвідомча комісія, склад та Положення про яку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 року N 1551 "Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля".
4.4 Організаційна інтеграція суб'єктів системи моніторингу довкілля на основі загальнодержавної і регіональних програм моніторингу довкілля, що складаються з програм відповідного рівня, поданих суб'єктами системи моніторингу довкілля, покладається на Мінекоресурсів України.
4.5 До основних функцій суб'єктів системи моніторингу довкілля відносяться:
організація діяльності підпорядкованих їм установ та організацій з реалізації планових заходів відповідно до загальнодержавної програми моніторингу довкілля;
забезпечення роботи відомчих систем державної системи моніторингу довкілля;
науково-методичне забезпечення проблем інтеграції екологічної інформації на усіх рівнях функціонування системи моніторингу;
розроблення і забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з питань моніторингу довкілля.
4.6 Суб'єкти системи моніторингу довкілля погоджують з Мінекоресурсів України розроблені ними проекти нормативно-правових актів і нормативних документів, що стосуються визначеної Положенням про державну систему моніторингу довкілля ( 391-98 ), компетенції.
5 Основи інформаційної взаємодії суб'єктів системи
моніторингу довкілля
5.1 Співробітництво та інформаційна взаємодія суб'єктів системи моніторингу здійснюється в цілях:
забезпечення інформаційної підтримки прийняття рішень з питань охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки органами державного управління;
координації дій при плануванні, організації і реалізації заходів з охорони довкілля та екологічної безпеки;
забезпечення ефективного використання наявних організаційних структур, засобів спостережень за станом довкілля та комп'ютеризації діяльності у цій галузі.
5.2 Інформаційна взаємодія суб'єктів системи моніторингу довкілля базується на принципах:
невтручання в функції та дії інших суб'єктів, якщо вони не пов'язані з вирішенням загальних завдань моніторингу довкілля та екологічної безпеки;
відповідальності постачальників інформації за повноту, своєчасність і достовірність переданої інформації;
забезпечення інформаційних потреб користувачів інформації системи моніторингу довкілля (далі - користувачі інформації) та взаємодіючих з нею систем;
максимального використання існуючих інформаційних баз, програмно-технічних комплексів і комунікаційних засобів зв'язку.
5.3 Відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року N 391 Мінекоресурсів України разом з МНС, їх органи та інші суб'єкти системи моніторингу довкілля встановлюють спеціальні регламенти спостереження за екологічно небезпечними об'єктами. Порядок і умови надання інформації про спостереження за екологічно небезпечними об'єктами встановлюються згідно з вимогами спільних наказів і розпоряджень щодо інформаційної взаємодії МНС та інших суб'єктів системи моніторингу довкілля.
При загрозі виникнення, або з початку надзвичайної ситуації, інформація про це терміново передається усіма суб'єктами системи моніторингу довкілля в МНС та Урядову інформаційну аналітичну систему з надзвичайних ситуацій для її оперативного використання.
5.4 Право володіння, користування і розпорядження інформацією, що одержана в результаті спостережень за станом довкілля, регламентується законодавством.
5.5 Мінекоресурсів України, МНС та їх органи на місцях здійснюють оперативне управління інформацією, одержаною на всіх рівнях функціонування системи моніторингу довкілля шляхом оперативної взаємодії з користувачами інформації та обміну інформацією з іншими суб'єктами системи моніторингу довкілля.
6 Порядок інформаційної взаємодії суб'єктів системи
моніторингу довкілля
6.1 Державна система моніторингу довкілля, складовими частинами якої є відомчі системи моніторингу довкілля, функціонує на трьох рівнях:
загальнодержавний (національний) рівень;
регіональний рівень;
локальний рівень.
6.2 Схему інформаційної взаємодії в системі моніторингу довкілля суб'єктів системи моніторингу, центральних органів виконавчої влади, Урядової інформаційної аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, центрів моніторингу довкілля інших держав, засобів масової інформації та громадських організацій на загальнодержавному (національному) рівні наведено на мал. 1.
6.3 Між суб'єктами системи моніторингу довкілля на державному рівні можуть укладатися угоди про спільну діяльність під час здійснення моніторингу довкілля. Питання, які доцільно визначити в зазначеній Угоді, наведені в Додатку.
6.4 Перевірка достовірності даних спостережень є обов'язковою процедурою, яка повинна здійснюватися усіма суб'єктами системи моніторингу довкілля до передачі їх користувачам інформації і введення в базу даних. Відповідальність за достовірність даних спостережень несуть керівники установ, які надають інформацію.
6.5 Інформація, що входить до системи моніторингу довкілля, зберігається постійно у суб'єктів системи моніторингу довкілля.
6.6 Первинні дані, одержані в результаті спостережень (в межах компетенції кожного із суб'єктів системи моніторингу довкілля), використовуються ними для подальшої обробки з метою отримання таких результатів:
узагальнених за певний проміжок часу або на певній просторовій одиниці даних;
узагальнених за множиною параметрів комплексних показників;
оцінок стану довкілля;
прогнозів стану довкілля і його змін;
науково обгрунтованих рекомендацій, необхідних для прийняття рішень.
6.7 Кожне відомство надає дані в рамках цього Положення та несе відповідальність за їх достовірність.
6.8 Обмін інформацією в системі моніторингу довкілля базується на єдиному комплексі програмно-технічних засобів, які забезпечують виконання уніфікованих процедур:
підготовки інформаційних повідомлень та файлів передачі даних;
обміну інформацією між робочими місцями, обладнаних комп'ютерами;
одержання інформації з баз даних за запитами суб'єктів системи моніторингу довкілля;
протоколювання інформаційного обміну адміністраторами баз даних.
6.9 Інформаційно узгоджене поєднання компонентів інфраструктури систем моніторингу здійснюється за допомогою загальносистемних словників, класифікаторів, макетів вхідних і вихідних даних, шаблонів введення і передавання даних тощо. При обміні інформацією, як правило, використовуються загальнодержавні та міжгалузеві класифікатори інформації. При використанні специфічних класифікаторів передбачається застосування таблиць відповідності кодових позначень інформаційних об'єктів у різних застосуваннях.
6.10 Автоматизований інформаційний обмін між суб'єктами системи моніторингу довкілля базується на узгодженому ними переліку та форматах показників, що містяться в базах даних та інформаційних повідомленнях, які формуються з цих показників і подаються користувачам інформації.
6.11 Для забезпечення інформаційної сумісності, інтеграції та аналізу даних, які подаються суб'єктами системи моніторингу, передбачається використання уніфікованих форм (електронних шаблонів) донесень, повідомлень, звітів і паспортів у системі моніторингу, повідомлень щодо режимних спостережень довкілля і техногенних об'єктів, що негативно впливають на нього.
Мал. 1 Схема інформаційної взаємодії
в Державній системі моніторингу довкілля
З Малюнком 1 до наказу можна ознайомитись звернувшись до відділу "Консультант".
Додаток (довідковий)
Перелік питань,
які доцільно визначити в угодах
про спільну діяльність суб'єктів
державної системи моніторингу довкілля
та їх регіональних органів
1. Повна назва суб'єктів державної системи моніторингу довкілля та їх уповноважених представників, що укладають Угоду і які діють на підставі Положень про центральний орган виконавчої влади (Міністерство, Держкомітет).
2. Перелік законодавчих актів та нормативно-правових актів, на підставі яких укладено Угоду.
3. Термін дії та порядок внесення змін до Угоди.
Загальні положення
4. Головна мета співробітництва:
створення державної системи моніторингу довкілля;
розвиток і ефективне використання науково-технічного потенціалу партнерів;
підвищення якості та оперативності інформаційної підтримки основних напрямків роботи суб'єктів Угоди;
сприяння узгодженості та підвищенню об'єктивності висновків і пропозицій щодо прийняття управлінських рішень та підготовки пропозицій на урядовому рівні в галузі охорони довкілля та природокористування;
своєчасне і об'єктивне інформування населення про стан довкілля та прогнозування його змін.
5. Сфера дії Угоди.
Організація співробітництва
6. Організаційна інтеграція на загальнодержавному та регіональному рівнях:
означення існуючих організаційних структур суб'єктів, на які покладається виконання обов'язків моніторингу довкілля або факторів його забруднення;
зазначення пріоритетності чинних відомчих програм спостережень, як основи загальнодержавних та регіональних програм моніторингу довкілля;
порядок подання пропозицій та взаємодія при розробці та узгодження загальнодержавної та регіональних програм моніторингу довкілля.
7. Організація взаємодії по створенню та веденню загального банку та окремих баз даних системи моніторингу довкілля:
участь суб'єктів у створенні системоутворюючих складових частин моніторингу довкілля, узгодженість розробки та затвердження технічних завдань;
делегування повноважень та зобов'язань по створенню і веденню окремих баз даних;
обсяги та строки подання поточної та узагальненої інформації в банк даних системи моніторингу довкілля (загальнодержавний рівень);
комп'ютеризація та оснащення інформаційними комунікаціями організаційних структур суб'єктів системи моніторингу довкілля.
8. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу довкілля:
створення єдиної науково-методичної бази щодо визначення параметрів уніфікації метрологічного забезпечення;
впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування;
встановлення загальних правил створення і ведення розподілених баз даних, стандартних комп'ютерних технологій, картування екологічної інформації.
9. Володіння, користування і розпорядження інформацією:
порядок розробки та затвердження регламентів інформаційного обслуговування, строк доведення регламентів до виконавців;
умови надання спеціально підготовленої інформації на запит користувачів інформації;
оперативне управління інформацією;
надання інформації державного обліку відповідно до кадастру та звітів державної статистики;
делегування на регіональний рівень повноважень інформаційного взаємообміну.
Обов'язки і відповідальність сторін
10. Сприяння найбільш ефективному розв'язанню спільних завдань моніторингу довкілля.
11. Відповідальність за повноту, своєчасність і достовірність переданої інформації.
12. Забезпечення вдосконалення підпорядкованих мереж спостережень за станом довкілля, метрологічної та методологічної бази лабораторних досліджень та автоматизованого контролю.
13. Захист зареєстрованих у системі моніторингу постів, пунктів, станцій від пошкодження та несанкціонованого перенесення.
14. Зобов'язання щодо збереження конфіденційності до досягнення узгодженості по опублікуванню сумісно одержаної спеціальної інформації, сумісних проектів тощо.
15. Збереження прав на окремі компоненти розробки, які створені тільки однією стороною і передані на використання в системі моніторингу довкілля.
Фінансове забезпечення означених зобов'язань
16. У відповідності до п. 5 Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30 березня 1998 р. N 391 та затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 січня 2001 р. N 44 "Деякі питання фінансування природоохоронних заходів з державного бюджету" документа, фінансування робіт із створення і функціонування системи моніторингу та її складових частин здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах;
покриття частини витрат на створення і функціонування складових частин і компонентів системи моніторингу може здійснюватися за рахунок інших джерел фінансування, в тому числі інноваційних фондів у межах коштів, передбачених на природоохоронні заходи, міжнародних грантів тощо;
якщо при проведенні робіт в межах співробітництва буде необхідно урегулювати питання юридичного та фінансового характеру, а також питання, що стосуються характеру і обсягу використання результатів спільної діяльності, які виходять за межі дії чинної Угоди, то це повинно бути предметом спеціального узгодження або договору сторін.
Загальні положення та особливі умови
17. Дія положень цієї Угоди не розповсюджується на організацію робіт, що пов'язані з виникненням надзвичайних ситуацій.
18. При необхідності, в процесі проведення робіт по даній Угоді за згодою сторін в неї можуть бути внесені доповнення або зміни.