Безоплатна передача майна між подружжям-підприємцями

Чоловік і дружина мають спільну власність, зокрема, магазини. Обидва є суб'єктами підприємницької діяльності, платниками єдиного податку. Чи має право чоловік передати дружині, за договором, у безоплатне користування один чи кілька магазинів строком до одного року (11 місяців) для ведення підприємницької діяльності, якщо власником магазинів є чоловік?

Згідно з ст. 41 Конституції України, гарантується захист власності: “кожний має право володіти, користатися і розпоряджатися своєю власністю”.

Правовідносини щодо передачі майна в безоплатне користування регулюється главою 60 ЦК України. Згідно з ст. 827 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає безоплатно іншій стороні (позикоотримувачу) майно у користування на певний строк.

Аналізуючи зміст ст. 829 ЦК України, можна встановити, що сторонами за договором позики можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Єдине обмеження, передбачене законодавцем, - це заборона юридичним особам передавати майно в безплатне користування особі, що є їх засновником або членом органу управління.

Строк передачі майна за договором позики законодавчо не обмежений. Відповідно, строк установлюється сторонами на власний розсуд. Норми ст. 828 ЦК України про форму договору позики відсилають до норм, що регулюють орендні відносини. I, згідно з ст. 793 ЦК України, при укладанні договору строком на 1 (один) рік і більше він підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, договір позики строком на 11 (одинадцять) місяців укладається в простій письмовій формі і нотаріальному посвідченню не підлягає.

Право передавати майно у позику - є непорушним і є складовою права власності. Ніхто не може його обмежити. Тобто, з точки зору цивільно-правових відносин, ніяких обмежень немає і бути не може. Інша справа - податкове законодавство. Але й воно не може забороняти здійснення будь-яких цивільно-правових угод, а лише встановлювати особливі правила оподаткування для окремих операцій.

У нашому випадку сторонами за договором позики є суб'єкти підприємницької діяльності, які зареєстровані у встановленому порядку і перебувають на спрощеній системі оподаткування. У цьому зв'язку дія законів про оподаткування прибутку і про ПДВ (якщо вони не є платниками ПДВ) на них не поширюється.

Таким чином, усе зазначене вище свідчить про те, що суб'єкт підприємницької діяльності на єдиному податку має право безоплатно передати майно у користування (договір позики) для ведення підприємницької діяльності. У цьому випадку ніяких негативних податкових наслідків (і взагалі податкових наслідків) немає.

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ЦК України - Цивільний кодекс України.

2. Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

3. Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

4. Закон № 889 - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”.

5. Указ № 727 - Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (у редакції від 28.06.1999 р. № 746/99).

“Консультант бухглтера” №10 (342) 6 березня 2006 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)