ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
26.12.2005 N 15454/5/23-2016/1479

Щодо роз'яснення законодавства з питань перевірок
суб'єктів господарювання податковими органами

(Витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва <...> та лист <...> щодо роз'яснення законодавства з питань перевірок суб'єктів господарювання податковими органами та повідомляє наступне.

1. Питання щодо дії Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".

В даний час, після набрання чинності Законом України від 12.01.2005 N 2322-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" (далі - Закон N 2322) та Законом України від 25.03.2005 N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі - Закон N 2505), порядок організації та проведення планових і позапланових перевірок, підстави та терміни їх проведення регулюються Законом України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон N 509).

При цьому відповідно до п. 2 "Прикінцеві положення" Закону N 2322 до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто зазначений Указ Президента України ( 817/98 ) діє в частині, що не суперечить Закону N 2322 та іншим законам України.

2. Щодо дії положення Закону N 2322 щодо здійснення позапланової виїзної перевірки лише на підставі рішення суду.

Законом N 2322 було внесено зміни до Закону N 509, якими, зокрема, було передбачено, що позапланові виїзні перевірки здійснюються лише за рішенням суду.

Проте Законом N 2505 були внесені зміни до Закону N 509 шляхом доповнення статті 11-1 частиною сьомою, відповідно до якої позапланові виїзні перевірки здійснюються за рішенням керівника податкового органу.

При цьому при внесенні зазначених змін виникла технічна помилка, яка призвела до виникнення двох сьомих частин у статті 11-1 Закону N 509, про що Міністерство фінансів України листом <...> повідомило Кабінет Міністрів України.

Відповідно до зазначеного листа на даний час розробляється законопроект, який передбачає усунення частини сьомої статті 11-1 цього Закону ( 509-12 ) (в редакції Закону N 2322 щодо здійснення позапланових перевірок лише на підставі рішення суду.

Тобто на даний час позапланові виїзні перевірки здійснюються за рішенням керівника податкового органу відповідно до статті 11-1 Закону N 509.

3. Щодо участі працівників податкової міліції у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок, а також щодо оперативно-розшукової справи.

Відповідно до ст. 11-1 Закону N 509 працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків, що знаходяться в їх провадженні.

Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ), Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ), іншими законами України.

Щодо питання про надання інформації відносно існування оперативно-розшукової справи, то відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону України від 18.02.92 N 2135-XII "Про оперативно-розшукову діяльність" громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Зазначене підтверджується ч. 3 ст. 9 Закону України від 02.10.92 N 2657-XII "Про інформацію", в якій зазначено, що кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України. До зазначеної категорії випадків відносяться відомості, що містять державну таємницю.

Відповідно до ч. 5 статті 5 Закону України від 21.01.94 N 3855-XII "Про державну таємницю" спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України. Наказом СБУ України від 12.08.2005 N 440 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю", який 17.08.2005 за N 902/11182 зареєстровано в Міністерстві юстиції, визначено, що відомості про організацію, завдання, результати оперативно-розшукової діяльності, а також відомості, що розкривають особу, яка є об'єктом оперативно-розшукової справи, у діях якої є ознаки вчинення злочинів, становлять державну таємницю з грифом секретності "таємно".

При цьому відповідно до абз. 3 п. 4 ст. 8 Закону України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ) до державної таємниці відноситься інформація про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової діяльності. Згідно з ч. 8 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) віднесення інформації до категорії таємних відомостей, які становлять державну таємницю, і доступ до неї громадян здійснюється відповідно до закону про цю інформацію.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ) регламентовано, що доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умови своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання. У разі відсутності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, відповідно частини і статті 27 громадянинові України відмовляється у наданні доступу до конкретної секретної інформації.

Крім того, відповідно до ч. 10 та 13 статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ) заборонено передавати та розголошувати інформацію, що може зашкодити слідству, життю, честі та гідності взятих під захист осіб, а також безпеці держави.

Таким чином, у особи, яка є об'єктом оперативно-розшукової справи, відсутні законні підстави для доступу до матеріалів, що містяться у оперативно-розшуковій справі.

4. Щодо вилучення у суб'єктів господарювання документів, що підтверджують факти порушення законів України про оподаткування

Відповідно до пункту 9 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) органи державної податкової служби мають право при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій коли фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів). Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

При цьому наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 р. N 429 <...> передбачено, що факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланням на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто при проведенні перевірок вилученню у підприємств, установ та організацій підлягають копії фінансово-господарських і бухгалтерських документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку і свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому наказом Державної податкової адміністрації України від 08.11.2005 N 493, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за N 1427/11707, затверджено Інструкцію про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, визначено обсяг і склад фінансово-господарських та бухгалтерських документів (копій документів), що вилучаються посадовими особами органу державної податкової служби при проведенні перевірок підприємств, установ та організацій та при арешті активів платника податків на підставі рішення суду.

Крім того, роз'яснено порядок проведення та оформлення вилучення оригіналів (копій) документів з урахуванням вимог Законів України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), а також порядок повернення вилучених документів або передачі їх, у передбачених законодавством випадках, підрозділам податкової міліції або іншим правоохоронним органам.

Заступник Голови Б.Горбанський