Збираючись в дорогу, не забудьте про документи
(які документи необхідно мати підприємцю,
що надає транспортні послуги)

У своїй господарській діяльності багато підприємців займаються автоперевезеннями. При цьому вони використовують як власні, так і орендовані транспортні засоби. При наданні транспортних послуг чинне законодавство зобов'язує мати комплект первинної транспортної документації. У цій публікації ми розглянемо її перелік, а також порядок її заповнення.

Нормативно-правові акти

Перелічимо основні нормативно-правові акти, що регулюють перевезення:

- Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 р. № 2344-III (далі - Закон № 2344);

- Цивільний кодекс України (далі - ЦК),

- Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363;

- міжнародні договори щодо міжнародних перевезень.

Необхідний набір дозвільних документів

При експлуатації транспортних засобів необхідно мати комплект первинної транспортної документації. Документи, які водій зобов'язаний пред'явити для перевірки інспектору ДАІ на першу вимогу, перераховані в:

- п. 21 ст. 11 Закону України “Про міліцію” від 20.12.90 р. № 565-XII (далі - Закон № 565);

- пп. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР);

- додатку 1 до Типових рекомендацій “Про заходи для поліпшення нагляду за дорожнім рухом і взаємин міліції з власниками транспортних засобів”, затвердженим наказом МВС України від 30.06.98 р. № 482 (далі - Рекомендації № 482).

Оскільки в переліках документів, наведених у цих трьох нормативних актах, існують розходження, то в даній публікації ми покажемо узагальнений список необхідної документації:

1. Посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон попереджень, що додається до посвідчення (пп. 2.1 ПДР);

2. Реєстраційний чи інший документ, що підтверджує законність придбання транспортного засобу (довідка-рахунок, вантажна митна декларація, посвідчення митниці) (пп. 2.1 ПДР).

У випадку відсутності у власника транспортного засобу перерахованих вище документів він повинен пред'явити:

- свідоцтво про право власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон;

- нотаріально оформлений документ (або, у деяких випадках, документ, завірений посадовою особою місцевої держадміністрації), що підтверджує право на користування і (чи) розпорядження транспортним засобом. Це може бути договір оренди або ж нотаріально посвідчене доручення (Рекомендації № 482, пп. 2.1 ПДР).

3. Тимчасовий реєстраційний талон видається, коли власник авто передав водію право користування і (чи) розпорядження транспортним засобом; при цьому підтверджуючими документами є договори оренди або ж нотаріально посвідчені доручення. Необхідно зазначити, що згідно з пп. 6.3 Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації й обліку транспортних засобів, оформлення і видачу реєстраційних документів, номерних знаків на них і здійснення перевірок реєстраційне-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 10.04.2002 р. № 335, реєстраційний талон може не видаватися, якщо транспортний засіб експлуатується юрособою чи приватним підприємцем з використанням подорожнього листа.

4. Талон про проходження державного технічного огляду транспортного засобу (Рекомендації № 482);

5. Подорожній лист - у встановлених законодавством України випадках (пп. 2.1 (г) ПДР);

6. Товарно-транспортну накладну чи інші документи на вантаж. Якщо водій, власник авто, перевозить вантаж в особистих некомерційних цілях, документи на вантаж не потрібні (ст. 16 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.93 р. № 3353-XII).

6.1. Дозвіл на рух - на транспортних засобах, що здійснюють перевезення великогабаритних вантажів чи вантажів великої ваги:

на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів:

- технічні умови на перевезення;

- свідоцтво про допуск водія;

- допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу і дозвіл на дорожнє перевезення (пп. 2.1 (г) ПДР).

У той же час у Рекомендаціях № 482 передбачено, що крім перерахованих вище документів “на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних, вели-когабаритних вантажів або вантажів великої ваги”, необхідно мати:

- погоджений з ДАІ маршрут перевезення;

- аварійну картку системи інформування про небезпечний вантаж.

6.2. Якщо того вимагає специфіка вантажу, то до основного переліку документів додаються “ветеринарні, санітарні та “якісні” документи - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо” - документи, що визначаються у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом МінтрансуУкраїни від 14.10.97 р. № 363 (далі - Правила № 363).

6.3. Якщо на автотранспорті перевозяться зброя і боєприпаси, то водії-власники повинні мати при собі дозвіл на право їх носіння і зберіганя. Якщо необхідно перевезти товарні партії мисливської, спортивної зброї та засобів самозахисту, то дозвіл видається органом внутрішніх справ за юридичною адресою організації-власника вантажу (Рекомендації № 482).

7. У випадку встановлення на транспортних засобах проблескових маячків і (чи) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у випадку розміщення реклами, - узгодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС (пп. 2.1 (в) ПДР)

8. Поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи (свідоцтва) (пп 2.1 (г) ПДР).

9. Ліцензія (ліцензійна картка) - при використанні автомобіля для надання послуг під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) згідно з пп. 9.33 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р. № 1775-III. Про необхідність пред'явлення ліцензії говориться також у ст. 57 Закону № 2344.

10. Водії транспортних засобів, що здійснюють транзит підакцизних товарів, повинні мати встановлений митницями маршрут руху відповідно до переліку доріг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.96 р. № 484 (Рекомендації № 482).

11. Документ установленого зразка про проходження водієм медичного огляду (ст. 57 Закону № 2344).

Які документи необхідно пред'явити працівникам міліції

У листі від 23.08.2000 р. № 4/2723 (далі - Лист № 4) Управління Державтоінс-пекції МВС висловлює свою точку зору з приводу Рекомендацій № 482, де наведений найповніший перелік обов'язкових для водія документів. МВС вважає, що це суто відомчий документ, який не носить нормативно-правового характеру. А перелік необхідних документів визначений Законом № 2344 і ПДР, де, зокрема, передбачено, що при автомобільних перевезеннях у водія повинна бути товар-но-транспортна документація на вантаж. Це можуть бути “касові чеки, квитанції (прибуткові ордери) на оплату вартості товарів чи речей, придбаних громадянами в особисте користування” (Лист № 4).

Отже, пред'явлення яких документів має право вимагати співробітник міліції? Згідно з п. 21 ст. 11 Закону № 565 він наділений повноваженнями “оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ними, подорожні листи і відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортні документи, наявність страхового полісу (сертифіката) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. А в пп. 2.4 ПДР зазначено, що на вимогу працівника міліції водій має пред'явити для перевірки документи, визначені в пункті 2.1 ПДР.

Порівнявши перелік документів, наведених у Законі № 2344 і ПДР зі списком, представленим у Рекомендаціях № 482, в останньому нормативному акті ми знаходимо два “зайвих” документи. Це:

1. талон про проходження техогляду;

2. маршрут руху водія, який здійснює транзитні перевезення підакцизних товарів.

Так, незважаючи на те, що цих двох документів немає в переліку (на які посилається Державтоінспекцією у Листі № 4) обов'язкових, ми все-таки рекомендуємо мати їх у наявності. Талон про проходження техогляду - завжди, оскільки він може бути ідентифікований інспектором як “документ, який засвідчує використання автомобільного транспортного засобу на законних підставах” (ст. 57 Закону № 2344), а це означає, що він є одним з обов'язкових для пред'явлення документів. А маршрут руху - у визначених Рекомендацією № 482 випадках, оскільки існує імовірність того, що не вдасться довести хитромудрощі законодавчих актів МВС інспектору, який зустрівся саме Вам, тому робити це доведеться у суді.

Які ж документи не згадуються ні в пп. 2.1 ПДР, ні в Листі № 4? Це свідоцтво платника податку, податкові накладні, сертифікати і ліцензії (на торгівлю). Отже, співробітники ДАІ не мають право вимагати пред'явлення даних документів.

До речі, нагадуємо, що стаття 57 Закону № 2344 зобов'язує мати в наявності ліцензію на використання автотранспорту.

Первинна документація на вантаж

1. Транспортування у комерційних цілях

1.1. Типовий договір автоперевезення

Розглянемо ситуацію, коли підприємство не має свого автотранспорту. Переміщення товару здійснює перевізник. Тоді між ними укладається типовий договір автоперевезення (форма, що рекомендується, - у Додатку 1 до Правил № 363). Залежно від того, наскільки тісно співробітничають замовник і перевізник, можуть бути укладені наступні види договорів (форма яких закріплена в нормативних актах):

- при одноразовому наданні послуг з перевезення - разовий договір (форма, що рекомендується, наведена в додатку № 2 до Правил № 363);

- при регулярному співробітництві (згідно зі ст. 914 ЦК) - довгостроковий договір.

1.2. Подорожній лист

Відповідно до Правил № 363 “подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту його виїзду з автотранспортного підприємства і до моменту його повернення на підприємство”.

Обов'язкова наявність подорожнього листа (під час перевезення вантажів на автотранспорті у встановлених законом випадках) передбачена пп. 2.1 (г) ПДР.

Цей документ застосовується для того, щоб здійснювати облік роботи автомобіля, а також проводити списання пального, здійснювати взаеморозрахунки між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

Законодавством передбачене застосування юридичними і фізичними особами наступних видів подорожніх листів:

1. Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні (типова форма № 1, міжнародна). Оскільки міжнародні перевезення практично неможливо здійснити за один день, то подорожній лист ф. № 1 видається на весь термін відрядження.

2. Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2). Використовується під час перевезення вантажів по Україні. Подорожній лист вантажівки є документом, без якого не допускається перевезення вантажів (пп. 11.3 Правил № 363).

3. Подорожній лист легкового службового автомобіля (ф. № 3). Типова форма № 3 введена Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Держкомстату України від 17.02.98 р. № 74 (далі - Інструкція № 74). Застосовується вона при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів усіма суб'єктами підприємницької діяльності, установами й організаціями (незалежно від відомчого підпорядкування і форми власності):

- які експлуатують службові легкові автомобілі;

- для яких (за їх замовленням) здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями.

Подорожні листи типових форм № 2 і № 3 видаються водію на один робочий день (зміну) і тільки в тому випадку, якщо він здає попередній подорожній лист. Якщо міжміське перевезення передбачає відрядження водія на термін, що перевищує один день, то подорожній лист видається на весь термін відрядження. Згідно з пп. 2.1 Інструкції № 74 перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі, власні чи орендовані (без водія), при випуску автомобіля з гаража зобов'язані видати водію дорожній лист ф. № 3.

Подорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, що виготовляються друкованим способом з обліковою серією і номером (пп. 11.2 Правил № 363).

Подорожні листи легкових автомобілів виготовляються друкованим способом. Списання використаних бланків подорожніх листів відбувається щокварталу відповідно до акта (пп. 1.4 Інструкції № 74).

1.3. Талон замовника

Якщо відповідно до договору послуги перевізника оплачуються у погодинній формі, то до подорожнього листа необхідно додавати талон замовника типової форми № 1-ТЗ.

1.4. ТТН Товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН (далі - ТТН) є первинним документом, на підставі якого (під час перевезення вантажів у межах України) відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у відправника вантажу й оприбуткування їх у вантажоодержувача.

За допомогою ТТН ведеться складський і оперативний облік товарно-матеріальних цінностей. Цей документ оформлюється вантажовідправником для кожного вантажоодержувача окремо на кожну поїздку автомобіля (пп. 2.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.96 р. № 228/253, далі - Інструкція № 228).

Згідно з пп. 2.4. Інструкції № 228 ТТН виписується у чотирьох екземплярах :

- перший екземпляр залишається у відправника вантажу (для списання товарно-матеріальних цінностей).

Другий, третій і четвертий екземпляри, завірені підписами і печатками (штампами) відправника вантажу, передають водію:

- другий екземпляр водій здає вантажоодержувачу (для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей).

Третій і четвертий екземпляри водій передає перевізнику:

- третій екземпляр є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг. Перевізник надсилає його замовнику автотранспорту для оплати за перевезення;

- четвертий екземпляр додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування зарплати водію.

Якщо виникає необхідність, то за домовленістю з перевізником відправник вантажу може виписувати додаткові екземпляри ТТН.

Для вантажів нетоварного характеру, по яких не ведеться складський облік, але проводиться облік шляхом виміру, зважування тощо, "ГІН виписують у трьох екземплярах (пп. 2.4 Інструкції № 228):

- перший екземпляр залишається у вантажовідправника і використовується для обліку виконаного обсягу перевезень.

Другий і третій екземпляри водій передає перевізнику:

- другий екземпляр, що є підставою для розрахунків за виконання транспортних послуг, перевізник надсилає замовнику автотранспорту для оплати за перевезення;

- третій екземпляр додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування зарплати водію.

Після прийняття вантажу (відповідно до ТТН) водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (пп. 11.6 Правил № 363).

Якщо перевозиться багато найменувань товару й у ТТН немає можливості перерахувати їх усі, то до такої накладної Замовник додає документ (у довільній формі) з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1- 10 товарно-транспортної накладної) (пп. 11.8 Правил № 363).

Бланк суворої звітності - не бланк суворої звітності

Дещо з історії. Плутанину в процес оформлення ГІН внесло повідомлення Держкомпідприемництва від 07.03.2000 р. Так, якщо спочатку ТТН була документом суворої звітності, то цим повідомленням вона не тільки вилучалася з бланків суворої звітності, але й цілком припинялася дія Інструкції № 228. Виникало запитання: чи потрібно виписувати ГІН при здійсненні вантажоперевезень?

Заради справедливості зазначимо, що така невизначена ситуація тривала недовго. У листі від 07.06.2000 р. № 33-32-874 Міністерство юстиції України повідомило, що Інструкція № 228 не суперечить чинному законодавству і Мін'юст не має підстав для її скасування, однак варто переглянути деякі її положення. Дану думку продубльовано в листі МВС від 27.07.2000 р. № 45/535. У результаті, дію Інструкції № 228 не було припинено.

Обов'язкова наявність оформленої належним образом ТТН при доставці товару вантажним автомобілем передбачена також у п. 11 Правил № 363, які ніхто і ніколи не скасовував.

Таким чином, під час перевезення вантажу водій зобов'язаний мати на руках товарне-транспортну накладну, оформлення якої має відповідати вимогам Інструкції № 228. Вона не оформлюється на бланках суворої звітності, тобто ТТН виписується на бланках без відповідної нумерації.

Виходить, ТТН не скасовувалася цілком, а тільки перестала бути бланком суворої звітності.

Отже, якщо товар перевозиться вантажним автомобілем, то згідно з Наказом № 488 водій зобов'язаний мати при собі ТТН, оскільки вона відноситься до типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля.

Якщо товар перевозиться легковим автомобілем, то наявність ТТН (типова форма № 1-ТН) не обов'язкова, оскільки вона не є типовою формою обліку роботи службового легкового автомобіля (відповідно до Інструкції № 74 типовою формою роботи службового легкового автомобіля є тільки подорожній лист). У такому випадку для перевезення вантажу досить буде накладної на відпуск ТМЦ (ф. № М-20).

Нагадаємо, що якщо службовим легковим авто перевозиться вантаж в особистих цілях, то все одно необхідно забезпечити водія подорожнім листом.

2. Використання службового авто в особистих цілях

Якщо підприємці використовують службовий транспорт для перевезень вантажу в особистих (невиробничих) цілях, то водій також повинен мати подорожній лист (ст. 57 Закону № 2344).

3. Автомобіль і вантаж - власність фізособи

Якщо й автомобіль, і вантаж - власність фізособи, а фізособа не є суб'єктом підприємницької діяльності, то при здійсненні внутрішніх перевезень необхідна наявність у водія реєстраційних документів на автомовільний транспортний засіб і посвідчення водія (ст. 57 Закону № 2344). Успіхів Вам при здійсненні транспортних перевезень!