Бухгалтерський облік страхових резервів

Фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням, є предметом безпосередньої діяльності страховика.

Згідно зі статтею 30 Закону про страхування, страховики зобов'язані дотримуватися певних умов забезпечення платоспроможності, і однією з них є створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

Страхові резерви утворюються страховиками залежно від видів страхування (перестрахування).

Відповідно до статті 31 Закону про страхування страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя (математичні резерви).

Страховики зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених даним Законом, станом на кожен день.

Страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку.

Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, а для страхових компаній із страхування життя - математичних резервів, утворюються у тих валютах, в яких несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

У статті 31 Закону про страхування зазначено:

“Страховики зобов 'язані вести облік договорів стражування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за формою, яка забезпечить отримання інформації, необхідної для врахування при формуванні, страхових резервів. Уповноважений орган може встановити порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників, щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування”.

Таким уповноваженим органом зараз є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):

- незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

- збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року, згідно з встановленою уповноваженим органом методикою формування і ведення обліку, таких технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя:

- резерв незароблених премій;

- резерв заявлених, але не виплачених збитків;

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

- резерв катастроф;

- резерв коливань збитковості.

Страховики зобов'язані письмово повідомити Уповноважений орган про запровадження формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.

Відповідно до Інструкції для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів призначено рахунок 49 “Страхові резерви”.

Рахунок 49 “Страхові резерви” має такі субрахунки:

491 “Технічні резерви”;

492 “Резерви із страхування життя”;

493 “Частка перестраховиків у технічних резервах”;

494 “Частка перестраховиків у резервах із страхування життя”;

495 “Результат зміни технічних резервів”;

496 “Результат зміни резервів із страхування життя”.

Враховуючи, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у Розпорядженні № 123 визначила особливості формування страховиками - членами Ядерного страхового пулу технічних резервів, у т.ч. резерву катастроф, пропонуємо до субрахунків 491 “Технічні резерви”, 493 “Частка перестраховиків у технічних резервах”, 495 “Результат зміни технічних резервів” відкривати субрахунки другого порядку, позначивши їх відповідними індексами, наприклад:

- резерв незароблених премій (субрахунок 4911);

- резерв заявлених, але не виплачених збитків (субрахунок 4912);

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені (субрахунок 4913);

- резерв коливань збитковості (субрахунок 4914);

- резерв катастроф (субрахунок 4915).

На субрахунках 491 “Технічні резерви”, 493 “Частка перестраховиків у технічних резервах”, 495 “Результат зміни технічних резервів” узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів незароблених премій та інших технічних резервів.

На субрахунках 492 “Резерви із страхування життя”, 494 “Частка перестраховиків у резервах із страхування життя”, 496 “Результат зміни резервів із страхування життя” узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) і резервів належних виплат страхових сум.

Аналітичний облік резервів здійснюється за їх видами.

Обчислена на звітну дату сума страхових резервів відображається за кредитом субрахунків обліку страхових резервів і дебетом субрахунків обліку результатів змін цих страхових резервів.

За дебетом субрахунків обліку страхових резервів відображається сума страхових резервів на минулу звітну дату в кореспонденції з відповідними субрахунками обліку результатів змін страхових резервів.

Обчислена на звітну дату сума часток перестраховиків у страхових резервах відображається за дебетом субрахунків обліку часток перестраховиків у страхових резервах і кредитом субрахунків обліку результатів змін цих страхових резервів.

За кредитом субрахунків обліку часток перестраховиків у страхових резервах відображається сума часток перестраховиків у страхових резервах на минулу звітну дату в кореспонденції з відповідними субрахунками обліку результатів змін цих страхових резервів.

Щомісяця сальдо субрахунків обліку результатів змін страхових резервів списується у порядку закриття в кореспонденції з кредитом субрахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності” або дебетом субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності”, за винятком результату зміни резервів незароблених премій, сальдо якого щомісяця списується у порядку закриття на субрахунок 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.

Відповідно до статті 31 Закону про страхування величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку:

- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;

- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;

- частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;

- одержані добутки додаються.

У цьому разі останній місяць розрахункового періоду буде складатися з кількості днів на дату розрахунку.

Як свідчить практика, бухгалтери-початківці неправильно розуміють цей алгоритм розрахунку.

Дамо дещо спрощений алгоритм цього розрахунку, при цьому обумовимо, що розрахунок здійснюється бухгалтером у дев'ятому (останньому) місяці розрахункового періоду:

РНП (0,8 х СП1 х 0,25) + (0,8 х СП2 х 0,5) + (0,8 х СП3 х 0,75), де:

РНП - резерв незароблених премій;

СП1 - сума страхових платежів за січень - березень (місяці вказані умовно);

СП2 - сума страхових платежів за квітень - червень;

СП3 - сума страхових платежів за липень - вересень.

Тобто, якщо страхова компанія почала отримувати страхові платежі, наприклад, у січні, то бухгалтер застосовує до них коефіцієнт 0,75, і лише у липні - вересні до цих сум буде застосовано коефіцієнт 0,25. У жовтні ці суми будуть вважатися повністю заробленими.

Як бачимо, Закон про страхування і Розпорядження № 3104 дозволяють при обчисленні РНП застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,8.

Порівняємо механізми розрахунку резерву незароблених премій Закону про страхування.

Таблиця 1

Збільшення (зменшення) величини резервів незароблених премій у звітному періоді відповідно зменшує (збільшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).

Як бачимо, механізм формування РНП із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 дає можливість страховику формувати менший РНП, тобто швидше заробляти страхові платежі.

Проте застосування коефіцієнту 0,8 вимагає формування РНП за особливими правилами (методами), визначеними Розпорядженням № 3104.

У разі прийняття рішення про запровадження формування резерву незароблених премій відповідно до пункту 2.2 цих Правил, затверджених Розпорядженням № 3104, розрахунок резерву незароблених премій може здійснюватися одним з таких методів:

1) метод “1/365” - “pro rata temporis”;

2) метод “1/24”- “паушальний” метод. Обраний метод розрахунку резерву незароблених премій застосовується страховиком за всіма чинними договорами,протягом календарного року.

Величина резерву незароблених премій, яка розраховується методом “1/365” (“pro rata temporis”) на будь-яку дату, визначається як сумарна величина незароблених страхових премій за кожним договором.

Незароблена страхова премія, яка розраховується методом “1/365” (“pro rata temporis”), визначається за кожним договором як добуток частки надходжень суми страхового платежу (страхової премії, страхового внеску), яка не може бути меншою за 80 відсотків суми надходжень страхового платежу (страхової премії, страхового внеску), та результату, отриманого від ділення строку дії договору, який ще не минув на дату розрахунку (у днях), на весь строк дії договору (у днях), за такою формулою:

НЗР_і = П_і(m_i-n_i) / m_i, де:

П_і - частка надходжень суми страхового платежу за договором;

m_i - строк дії договору;

n_i - число днів, що минули з моменту, коли договір набрав чинності, до дати розрахунку.

Величина резерву незароблених премій, яка розраховується методом “1/24”, залежить від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими за 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування та коефіцієнтів для його обчислення.

Для розрахунку резерву незароблених премій методом “1/24” договори групуються:

1) за видами страхування;

2) за датами початку дії договорів, які припадають на однакові місяці;

3) за строками дії договорів (у місяцях).

При застосуванні цього методу строк дії договорів не може встановлюватися менше одного місяця. Припускається, що:

1) дата початку дії (набрання чинності) договору припадає на середину місяця (15 число);

2) строк дії договору, який не дорівнює цілому числу місяців, дорівнює найближчому більшому цілому числу місяців.

Загальна сума часток надходжень страхових платежів за договорами, які належать до однієї групи договорів, визначається їх підсумовуванням.

Резерв незароблених премій розраховується за кожною групою договорів шляхом множення загальної суми часток надходжень страхових платежів за договорами на коефіцієнти для розрахунку цього резерву.

Коефіцієнт для кожної групи договорів визначається як відношення строку дії договорів цієї групи, який не минув на дату розрахунку резерву незароблених премій (у половинах місяців), до всього строку дії договорів групи (у половинах місяців).

Резерв незароблених премій методом “1/24” в цілому за видом страхування визначається шляхом підсумовування резервів незароблених премій за групами договорів.

Відповідно до Розпорядження № 3104 при здійсненні операцій перестрахування страховики (цеденти, перестрахувальники), у залежності від належних до сплати перестраховикам згідно з укладеними договорами сум часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) на будь-яку звітну дату, визначають величину частки перестраховиків у резервах незароблених премій з відповідних видів страхування.

Обчислення величини частки перестраховиків у резервах незароблених премій здійснюється у порядку, за яким визначається величина резервів незароблених премій за такими видами страхування, з урахуванням дати вступу в дію договору перестрахування.

Збільшення (зменшення) сум часток перестраховиків у резервах незароблених премій у звітному періоді відповідно збільшує (зменшує) зароблені страхові платежі (страхові внески, страхові премії).

Розглянемо механізм формування резервів незароблених премій на умовному прикладі. При цьому обчислена сума резервів буде вказана у двох варіантах: 1-й - розрахунок із застосуванням понижуючого коефіцієнта, 2-й - розрахунок без застосування понижуючого коефіцієнта.

Приклад 1

Страхова компанія “Гарантій - С” тільки розпочала свою страхову діяльність. У січні вона отримала 100 000 грн. страхових платежів. Вісімдесят відсотків січневих страхових платежів було передано у перестрахування. У лютому Страхова компанія “Гарантія – С” отримала 200 000 грн. страхових платежів. При цьому лютневі страхові платежі не перестраховувалися. Протягом березня - квітня Страхова компанія “Гарантія - С” страхових платежів не отримувала.

Таблиця 2

Що стосується формування резервів збитків, страховики зобов'язані формувати і вести облік таких резервів за видами страхування, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Витрати страховика на врегулювання збитків (експертні, консультаційні та інші витрати, пов'язані з оцінкою розміру збитку), які не оплачені або оплачені не в повному обсязі на звітну дату та які виникли в зв'язку зі страховими подіями, що мали місце в звітному або попередніх періодах та про факт настання яких страховика повідомлено відповідно до вимог законодавства України та/або умов договору, включаються в Резерв заявлених, але не виплачених збитків (reported but not settled claims reserve - RBNS).

Детальний приклад формування резерву заявлених, але не виплачених збитків (reported but not settled claims reserve - RBNS) наведено у розділі “Відображений в бухгалтерському обліку виплати страхового відшкодування (страховоївиплати)”.

Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування.

Відповідно до пункту 2.3 Розпорядження № 3104 страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, крім резервів незароблених премій (unearned premium reserve) і заявлених, але не виплачених збитків (reported but not settled claims reserve - RBNS), у обов'язковому порядку за цим видом страхування формують та ведуть облік:

- резерву збитків, які виникли, але не заявлені (incurred but not reported claims reserve - IBNR), та

- страхового резерву коливань збитковості (equalization reserve).

Формування технічних резервів здійснюється на підставі обліку договорів і вимог страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за видами страхування.

Якщо на рахунок резервів незароблених премій і заявлених, але не виплачених збитків, у бухгалтерів страхових компаній запитань майже не виникає, то по відношенню до нових видів резервів - резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості - запитань більше, ніж достатньо.

Отже спробуємо прокоментувати порядок розрахунку і відображення у бухгалтерському обліку цих технічних резервів.

- Для зручності сприйняття інформації ще раз нагадаємо про субрахунки, які доцільно запровадити для ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя:

- резерв незароблених премій (субрахунок 4911);

- резерв заявлених, але не виплачених збитків (субрахунок 4912);

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені (субрахунок 4913);

- резерв коливань збитковості (субрахунок 4914);

- резерв катастроф (субрахунок 4915).

Облік резерву збитків, які виникли, але не заявлені****** (incurred but not reported claims reserve - IBNR).

Відповідно до пункту 5.2. Розпорядження № 3104 розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється за кожним видом страхування окремо. Величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені, визначається як сума резервів збитків, які виникли, але не заявлені, розрахованих за всіма видами страхування.

На думку автора, обов'язкове нарахування цього виду резервів передбачене лише за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за іншими видами страхування страховик має право на власний розсуд прийняти рішення - нараховувати такі резерви чи ні. Цей висновок підтверджується пунктом 2.2 Розпорядження № 3104: “Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року за методикою, наведеною у цих Правилах...”, - а також у листі Держфінпослуг*******.

Згідно з пунктом 5.3 Розпорядження № 3104 розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється із застосуванням математично-статистичних методів для аналізу розвитку збитків у страхуванні. До таких методів належать:

а) модифікація ланцюгового методу (Chain Ladder);

б) метод фіксованого відсотка;

в) метод Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson).

Методи розрахунку резерву збитків, які виникли, але не заявлені, згідно з підпунктами “а”, “в” цього пункту наведені в додатку до цих Правил. Ці методи застосовуються за наявності даних не менше ніж за 12 періодів (кварталів) сплати (розвитку) збитків.

У разі вибору методу фіксованого відсотка резерв збитків, які виникли, але не заявлені, визначається у розмірі 10 відсотків від заробленої страхової премії з попередніх чотирьох кварталів, які передують звітній даті.

На думку автора, найпростіше використовувати метод фіксованого відсотка.

Зароблена страхова премія визначається збільшенням суми надходжень страхових премій протягом звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика) на суму незаробленої премії на початок звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика) і зменшенням отриманого результату на суму незаробленої премії на кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика).

Зспк = (Кт об. р. 76 - Дт. об. р. 705) + (Кт. с-до нп. р. 4911 – Дт с-до нп. р. 4931********) - (Кт. с-до нк. р.4911 – Дт с-до нк. р.4931),

де:

Зспк- зароблена страхова премія кварталу;

Кт об. р. - кредитовий оборот за рахунком;

Дт. об. р. - дебетовий оборот за рахунком;

Дт. с-до нп. р. - дебетове сальдо за рахунком на початок кварталу;

Кт с-до нп. р. - кредитове сальдо за рахунком на початок кварталу;

Дт. с-до нк. р. - дебетове сальдо за рахунком на кінець кварталу;

Ктс-до нк. р. - кредитове сальдо за рахунком на кінець кварталу.

Таким чином, суму резерву збитків, які виникли, але не заявлені, можна розрахувати за формулою: IBNR₄ = 0,1 х (Зспк₁₊ Зспк₂₊Зспк₃₊Зспк₄), де Зспк_(1,2,3,4)- зароблена страхова премія розрахункового кварталу;

Приклад 2

Страхові платежі по ОСЦПВ до березня 2005 р. не надходили. Страхова компанія “Гарантія – С” у березні отримала 100000 грн. страхових платежів за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вісімдесят відсотків травневих страхових платежів було передано у перестрахування. У квітні Страхова компанія “Гарантія - С” отримала 200000 грн. страхових платежів за цим же видом страхування. При цьому квітневі страхові платежі не перестраховувалися.

Таблиця 3

Щомісяця сальдо субрахунків обліку результатів змін страхових резервів списується у порядку закриття в кореспонденції з кредитом субрахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності” або дебетом субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності”, за винятком результату зміни резервів незароблених премій, сальдо якого щомісяця списується у порядку закриття на субрахунок 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.

Формування резерву коливань збитковості *********** (equalization reserve)

Резерв коливань збитковості призначений для компенсації виплат страховика, що пов'язані з відшкодуванням збитків, у разі якщо фактична збитковість за видами страхування у звітному періоді перевищує очікуваний середній рівень збитковості, узятий за основу при розрахунку тарифної ставки за цими видами страхування.

Розрахунок резерву коливань збитковості (РКЗ) здійснюється таким методом.

Спочатку розраховується фактична збитковість за видом страхування за звітний період (ЗФ).

Фактична збитковість за видом страхування за звітний період розраховується як відношення сум, які фактично сплачені страхувальникам за страховими випадками (за вирахуванням частки перестраховика в сумі виплачених збитків), та зміни величини резервів збитків на звітну дату (за вирахуванням частки перестраховика в резервах збитків) до заробленої страхової премії у звітному періоді:

ЗФ = ФВ + (РЗЗ_к – РЗЗ_п) + (РЗНЗ_к – РЗНЗ_п) / ЗСП, де

ЗФ - показник фактичного рівня збитковості за видом страхування у звітному періоді;

ФВ - фактичні виплати за страховими випадками у звітному періоді (за вирахуванням частки пере-страховика);

РЗЗ_к, РЗЗ_п - величина резерву заявлених, але не виплачених збитків на початок та кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика);

РЗНЗ_к, РЗНЗ_п- величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені на початок та кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика);

ЗСП - зароблена страхова премія у звітному періоді.

Мовою бухгалтерії цю формулу можна записати наступним чином:

ЗФ = [(Дт.об. р.686************ - Дт.об. р.378*************) + ((Кт. с-до нк р. 4912 - Дт с-до нк. р.4932**************) - (Кт. с-до нп. р.4912 - Дт с-до нп. р.4932)) + ((Кт. с-до нк р.4913 - Дт с-до нк. р.4933***************) - (Кт. с-до нп. р.4913 - Дт с-до нп. р.4933))] / Зспк

Після того, як розраховано показник фактичного рівня збитковості за видом страхування (ЗФ), відповідно до підпункту 6.2.2 Розпорядження № 3104 розраховується Резерв коливань збитковості (РКЗ) за формулою:

РКЗ = РКЗ_п - (ЗФ - ЗР) х ЗСП, де

РКЗ_п - резерв коливань збитковості на початок звітного періоду;

ЗФ - показник фактичного рівня збитковості за видом страхування у звітному періоді;

ЗР-показник середнього очікуваного рівня збитковості, який взято за основу при розрахунку тарифної ставки за видом страхування;

ЗСП (Зспк)- зароблена страхова премія у звітному періоді.

Запишемо цю формулу, використовуючи відповідні бухгалтерські рахунки.

РКЗ = Кт. с-до нп. р. 4914 - (ЗФ**************** - ЗР) х Зспк.

Якщо страховик до початку звітного періоду не розраховував резерв коливань збитковості за видом страхування, то резерв коливань збитковості на початок звітного періоду приймається рівним до нуля.

Що стосується показника середнього очікуваного рівня збитковості (ЗР), то він розраховується страховиком на підставі відомої йому статистики і прогнозних очікувань. У більшості випадків це плановий показник збитковості за видом страхування, що вказаний у бізнес-плані страховика.

Якщо розрахована величина резерву коливань збитковості набирає від'ємного значення, то вважається, що резерв коливань збитковості має нульове значення.

Крім того, звертаємо увагу бухгалтерів, що показник ЗСП (Зспк) використовується як модуль розрахунку і резерву коливань збитковості та резерву збитків, які виникли, але не заявлені. Це дозволяє бухгалтерові самостійно спростити розрахунок суми цих резервів, наприклад, автоматизувавши процес розрахунку за допомогою Excel.

Методика формування резерву катастроф була затверджена відносно недавно Розпорядженням № 123.

Резерв катастроф (catastrophe reserve) формується з метою здійснення страхових виплату разі настання природних катастроф або значних промислових аварій, у результаті яких буде завдано збитків численним страховим об'єктам, і коли настає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування в сумах, що значно перевищують середні розміри збитків, узяті за основу при розрахунку страхових тарифів.

Резерв катастроф формується за видами страхування, умовами яких передбачені обов'язки страховика забезпечити страхову виплату у зв'язку зі шкодою, заподіяною внаслідок дії нездоланної сили або аварії великого масштабу, та в порядку, визначеному законодавством.

Зараз цей вид резервів зобов'язані формувати страховики, які отримали в установленому порядку ліцензії на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду та є членами Ядерного страхового пулу.

Відповідно до пункту 2.5 Розпорядження № 123, величина резерву катастроф на будь-яку дату формується залежно від загальної величини зароблених у відповідному звітному періоді страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду за такою формулою:

Рк = Рп + Зпл х К - Пк, де:

Рк - величина резерву катастроф на кінець звітного періоду;

Рп - величина резерву катастроф на початок звітного періоду;

Зпл - зароблені страхові платежі у звітному періоді;

К - відрахування у резерв катастроф в розмірі не менше за 80 відсотків загальної величини зароблених у звітному періоді страхових премій;

Пк - сума повернень з резерву катастроф.

Отже особливістю нарахування цього виду резервів є те, що вони нараховуються на 80 відсотків загальної суми зароблених у звітному періоді страхових премій.

Відрахування до резерву катастроф здійснюється до досягнення величини, рівної обсягові відповідальності кожного страховика - члена Пулу, визначеного загальними зборами Пулу.

На субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності” узагальнюється інформація про витрати операційної діяльності страховиків, зокрема відрахування у централізовані страхові резервні фонди, які утворюються для забезпечення виконання зобов'язань щодо окремих видів обов'язкового страхування, відрахування в страхові резерви, інші, ніж резерв не-зароблених премій, які формуються у випадках, передбачених чинним законодавством.

Здійснюючи фінансову діяльність, пов'язану з розміщенням коштів технічних резервів та їх управлінням, страховики повинні дотримуватись умов щодо безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості.

Оскільки страхові резерви є однією з основних складових забезпечення платоспроможності страховиків, кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами певних категорій.

Обсяги технічних резервів мають бути представлені такими категоріями дозволених активів:

- грошові кошти на поточному рахунку;

- банківські вклади (депозити);

- валютні вкладення згідно з валютою страхування;

- нерухоме майно;

- акції, облігації, іпотечні сертифікати;

- цінні папери, що емітуються державою;

- права вимоги до перестраховиків;

- інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

- банківські метали;

- готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, установлених Національним банком України.

Розпорядження № 3104 регламентує обмеження щодо розміщення технічних резервів у певні категорії активів.

Крім того, відповідно до статті 30 Закону про страхування страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви.

Вільні резерви - це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.

Для забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо окремих видів обов'язкового страхування страховики можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди та органи, які здійснюють управління цими фондами. Положення про ці фонди затверджується уповноваженим органом.

Джерелами утворення централізованих страхових резервних фондів можуть бути відрахування від надходжень страхових платежів, внески власних коштів страховика, а також доходи від розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів.

Кабінету Міністрів України надане право змінювати перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків.

Нормативно-правові документи

Закон про страхування - Закон України “Про страхування” від 07.03.96 № 85/96-ВР;

Розпорядження № 3104 - Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України “Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя” від 17.12.2004 р. N 3104;

Розпорядження № 123 - Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 123 “Про затвердження Порядку і правил формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду”;

Інструкція - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

------------------------------------------

* Валовий дохід страховика визначається відповідно до п. 7.2 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції Закону України від 22.07.97 № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями) - прим. авт.

** РНП за січень = 100 х 0,75 - прим. авт.

*** РНП за лютий = (100 + 200) х 0,75 - прим. авт.

**** РНП за березень = (100 + 200) х 0,75 - прим. авт.

***** РНП за квітень = (100 х 0,5) + (1200 х 0,75) - прим. авт.

****** Опубліковано в “Дебет-кредит” - 40/2005 - прим. авт.

******* Лист Держфінпослуг від 03.03.2005 р. № 1471/07-8 - прим. авт.

******** Субрахунок 4931 “Частка перестраховика у резерві незароблених премій” - прим. авт.

********* РНП за квітень = (100 грн. + 200 грн.) х 0,75 - прим. авт.

********** ЧП в РНП за квітень = 80 грн. х 0,75 = 60 грн. - прим. авт.

*********** Опубліковано в “Дебет-кредит” - 40/2005 - прим. авт.

************ При відображенні в бухгалтерському обліку операцій з виплати страхового відшкодування в обов'язковому порядку повинен бути задіяний 6 клас рахунків, оскільки у страховика виникло цивільно-правове зобов'язання щодо виплати страхувальнику суми страхового відшкодування. Виплату страхового відшкодування методологічно правильніше можна відобразити у бухгалтерському обліку, додавши в план рахунків страхової компанії субрахунок 686 “Розрахунки (зобов'язання) по виплаті страхового відшкодування” (Дт. 686 - Кт. 311, кт.30). Такий субрахунок Інструкцією не передбачений, але оскільки виплата страхового відшкодування має відношення до основної діяльності страховика, то субрахунок 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” в даному випадку застосовувати не зовсім правильно. - прим. авт.

************* Автор вважає за доцільне запровадження субрахунку 378 “Розрахунки з перестраховиками по виплаті страхового відшкодування”. Із змісту показника ФВ не зовсім зрозуміло, що представники Держфінпослуг розуміють під вирахуванням частки перестраховика з суми фактичних виплат, а саме чи нараховану суму дебіторської заборгованості перестраховика (дт.378 кт.719), чи фактичне отримання коштів страховиком від перестраховика (дт.311 кт.378). Враховуючи визнання доходу за принципом нарахування, а також можливу часову різницю між датою в нарахування доходу і датою фактичного отримання від перестраховика його частки у збитку, автор вважає що для розрахунку показника ФВ необхідно застосовувати саме дебетовий оборот за субрахунком 378.

************** Субрахунок 4932 “Частка перестраховика у резерві заявлених, але не виплачених збитків”. - прим. авт.

*************** Субрахунок 4933 “Частка перестраховика у резерві збитків, які виникли, але не заявлені”. - прим. авт.

**************** Для спрощення сприйняття формули розрахунку РКЗ. Формулу розрахунку ЗФ див, вище. - прим. авт.

“Вестник бухгалтера и аудитора Украины”, № 3-4, февраль 2006 г.