Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про виноград та виноградне вино

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 31, ст.419 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3235-IV від 20.12.20
05 )

Цей Закон регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні.

Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства. Дія цього Закону не поширюється на виробників винограду і вина домашнього, призначених для власного споживання.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) виноградарсько-виноробна галузь - сукупність підприємств, організацій, науково-дослідницьких закладів, зайнятих у сфері виробництва винограду, виробництва і реалізації виноробної продукції;

2) виноградарство - сукупність організаційних і технологічних прийомів розмноження, культивації і збору винограду;

3) виноробство - сукупність організаційних і технологічних прийомів виготовлення вина;

4) виноградники - промислові насадження технічних сортів винограду для виноробства на площі понад 0,5 гектара;

5) зрідженість виноградників - відсоткове відношення неіснуючих кущів до номінальної (розрахункової) їх кількості на даній площі;

6) столові сорти винограду - сорти винограду, що вирощуються для споживання в свіжому вигляді та промислової переробки;

7) технічні сорти винограду - сорти винограду, призначені для виробництва вин та промислової переробки;

8) гібриди - сорти винограду, одержані в результаті селекції після схрещування європейських сортів з дикими американськими сортами, мають відносну стійкість до філоксери та хвороб;

9) районовані сорти винограду - визначені для певної зони виноградарства сорти винограду, що забезпечують найбільшу господарську ефективність виноградарства і виноробства в цій місцевості та включені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні;

10) зона виноградарства - географічна територія України з придатними агроекологічними умовами для розведення культури винограду;

11) сусло - продукт, що одержують при подрібненні та пресуванні винограду чи мезги, призначений для виробництва виноматеріалів і бродіння якого здійснюється у місці переробки винограду;

12) вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння сусла, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого або спирту етилового ректифікованого виноградного;

13) виноробна місцевість - територія, на якій технічні сорти винограду постійно досягають цукристості у суслі не менш як 150 г/куб. дм (на території Автономної Республіки Крим - 160 г/куб. дм);

14) виноматеріали виноградні - продукти первинної переробки винограду, призначені для виготовлення вина;

15) виноматеріали коньячні - молоді натуральні сухі виноматеріали, виготовлені з винограду і призначені для виробництва спирту коньячного;

16) виноматеріали шампанські - виноматеріали, виготовлені з регламентованих сортів винограду у "білий" або "червоний" спосіб і призначені для виробництва шампанського та вин ігристих;

17) вино газоване - вино, піняста властивість якого набута внаслідок штучного насичення його вуглекислим газом;

18) вино ігристе - продукт, отриманий у результаті первинного чи вторинного спиртового бродіння свіжого винограду, виноградного сусла чи вина, який вміщує діоксид вуглецю, утворений виключно в результаті бродіння;

19) шампанське - типажне біле ігристе шампанізоване вино трирічної витримки в пляшках, виготовлене з використанням сахарози;

20) вино колекційне - спеціально відібране марочне вино, яке після закінчення встановлених строків визрівання в дубовій тарі додатково витримується в пляшках не менш як 3 роки;

21) вино контрольованого найменування - марочне вино, походження якого спеціально контролюється на всіх етапах виробництва сировини та готової продукції;

22) вино кріплене - вино, одержане в результаті повного або неповного збродження цукрів сусла шляхом припинення бродіння через додавання спирту етилового ректифікованого, виготовленого з крохмале-цукровмісної сировини і продуктів переробки винограду;

23) вино марочне - столове або кріплене вино вищої якості з характерними для обумовленої виноробної місцевості і сортів винограду особливостями, яке пройшло природне визрівання шляхом технологічної витримки в дубовій тарі не менш як 1,5 року;

24) вино натуральне - столове вино, виготовлене шляхом повного збродження цукрів сусла чи часткового бродіння, призупиненого із застосуванням фізичного або біотехнічного засобу. При цьому не використовуються сторонні добавки будь-якого походження, за винятком речовин, дозволених у певних дозах для освітлення вина та його стабілізації;

25) вино молоде - столове вино, що вироблене з виноматеріалів окремих сортів винограду або їх суміші і реалізоване в рік врожаю або не пізніше 3 місяців після завершення процесу бродіння;

26) вино ординарне - вино, виготовлене без витримки, яке реалізується з 1 січня наступного за врожаєм винограду року;

27) вино сортове - вино, виготовлене з винограду одного сорту. Допускається використання до 15 відсотків інших сортів винограду того ж ботанічного виду;

28) вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке;

29) вино типажне - вино, яке згідно з родовою назвою за походженням належить до традиційного типу і має особливі смакові якості, набуті в результаті спеціальної технологічної обробки виноматеріалів відповідно до свого прототипу, назву якого воно носить;

30) купаж - суміш у певному співвідношенні різних виноматеріалів з додаванням у разі необхідності спирту етилового, концентрованого або консервованого сусла з метою надання вину потрібної якості та кондицій. Технологічна операція приготування купажу має назву - купажування;

31) витримка - тривалий технологічний процес покращання якості вина, коньячних спиртів;

32) фальсифікація вина - умисна з корисливою метою підробка вина за походженням (місцем виробництва) або його складом;

33) якість вина - ступінь відповідності вина органолептичному сприйняттю і фізико-хімічним показникам, які характеризують конкретний тип (марку) вина. Оцінюється в балах за прийнятою у виноробстві системою.

Розділ II
Сировинна база виноробства
(виноградарство)

Стаття 2. Порядок опорядження та утримання виноградників

Виноградні насадження технічних та столових сортів у господарствах усіх форм власності підлягають реєстрації в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з сільського господарства.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з сільського господарства визначає з виділенням у натурі зони виробництва винограду. у виділених зонах регламентується сортовий склад вирощування винограду відповідно до спеціалізації району виноградарства та заявлених категорій вина.

Садіння виноградників для виноробства дозволяється лише у виноробних місцевостях із застосуванням районованих сортів винограду відповідно до проекту, який затверджений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства. Не допускаються до посадки сорти винограду, одержані шляхом міжвидового схрещування (гібриди прямі виробники). Нерайоновані сорти та зазначені гібриди, що є в насадженнях, підлягають заміні протягом 15 років.

Державний перепис виноградників здійснюється не менше одного разу на 10 років.

Списання виноградників усіх форм власності, які закладені повністю або частково за рахунок державних коштів, організується і проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства з обов'язковим відновленням площ виноградних насаджень.

Зрідженість виноградників, на закладення та догляд за якими використовувалися повністю або частково державні кошти, яка зумовлена недбалим доглядом за ними, розцінюється як безгосподарне використання земель, у зв'язку з чим винних осіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. При зрідженості понад 60 відсотків виноградники вилучаються з Державного реєстру, паспорт на них анулюється і державне фінансування на садіння та догляд за виноградниками припиняється.

Стаття 3. Вимоги до якості сировини

Для виробництва вин використовуються переважно технічні сорти винограду, а також столові сорти, якщо за вмістом цукрів та іншими показниками, а також вимогами технології, вони придатні для виготовлення певного типу вин.

Для виробництва вин допускається переробка зав'яленого на кущах винограду до цукристості в суслі не більш як 40 г/100 куб. см.

Використання сушеного винограду (ізюму) для виготовлення вин забороняється. Випадки порушення цієї норми розглядаються як фальсифікація вина.

Розділ III
Виробництво вина (виноробство)

Стаття 4. Регламентація виноробства

Виробництво вин здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за наявності в них спеціальних дозволів (ліцензій) на відповідний вид виноробної продукції згідно із законодавством. У разі порушення вимог, обумовлених у цьому Законі та ліцензії, суб'єкти підприємницької діяльності достроково позбавляються права на виробництво виноробної продукції.

Під час виробництва виноматеріалів та інших продуктів виноробства здійснюються хімічний і мікробіологічний контроль якості сировини і готової продукції та ведеться відповідна технологічна документація. Готова продукція, що підлягає реалізації, супроводжується свідоцтвом про якість із зазначенням інформації про сертифікат відповідності.

Підприємства первинного виноробства зобов'язані до 1 січня наступного року надати дані згідно з формою, процедурою і у спосіб, що затверджені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із статистики, про кількість переробленого винограду, наявного виноматеріалу, використаного спирту для кріплення і його залишків.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з сільського господарства затверджує технологічну документацію та нормативні документи на виробництво вин, порядок і форми їх виробничого обліку і погоджує використання зарубіжної технологічної документації. Перелік необхідних для цього документів, терміни і процедури подачі, затвердження і погодження встановлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 5. Загальні вимоги до виноматеріалів і вин, умов їх
виробництва

Спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з сільського господарства, охорони здоров'я, технічного регулювання та споживчої політики спільно затверджують правила виробництва, зберігання, сертифікації і найменування вин та перелік матеріалів і речовин, які дозволені для їх виробництва.

Вина, непридатні для вживання, підлягають вилученню, переробці на спирт (оцет) із спрямуванням виручених коштів у доход держави або знищенню за рахунок винних осіб.

Виробництво і технологічна обробка виноматеріалів дозволяються на підприємствах первинної та змішаної переробки винограду і витримки вин у виноградно-виноробних районах.

Підприємства, які займаються розливом вин у пляшки, можуть у разі необхідності проводити дообробку вин за технологічними інструкціями.

Вина ігристі та газовані можуть виготовлятися у будь-якому регіоні України за місцем знаходження виноробного підприємства.

Переробка винограду на виноматеріали, їх обробка і виготовлення вин проводяться у спеціально обладнаних приміщеннях (цехах), використання яких для інших цілей забороняється.

Виноматеріали і вина для експорту виробляють за стандартами України або згідно із законодавством країн-імпортерів на виконання конкретного замовлення.

Використання у вітчизняному виноробстві імпортних виноматеріалів, що не відповідають вимогам нормативних документів України, забороняється.

Вина, виготовлені з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною технологічною документацією, випускаються під їх родовою назвою із зазначенням країни походження вина та місця розливу.

Забороняється видавати за іноземні українські вина і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами).

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із сільського господарства затверджує нові марки вин за поданням підприємств і організацій та висновку Центральної дегустаційної комісії виноробної промисловості.

У торгових найменуваннях типажних вин родова назва доповнюється назвою місця виробництва продукції.

Найменування іншим винам та новим маркам надаються відповідно до вимог положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства.

Не допускається купажування виноматеріалів марочних і ординарних, а також виноматеріалів із європейських сортів винограду з виноматеріалами із міжвидових гібридів та сортів винограду виду Лабруска.

Шампанське, вина ігристі та тихі, у яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.

Виготовлення етикеток для винних пляшок та інших елементів зовнішнього оформлення вин забороняється в разі відсутності в замовника дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з сільського господарства на виробництво відповідних категорій і марок вин, підтвердженого нотаріально завіреною копією ліцензії, що додається до заяви на друкування етикеток.

Стаття 6. Вино столове

Вина столові виготовляються натуральними або купажованими.

Не допускається випуск столових вин міцністю нижче 9 відсотків, сортових - 9,5 і марочних - 10 відсотків об'ємних.

Концентроване або консервоване неспиртоване сусло дозволяється використовувати лише в купажі столових напівсухих та напівсолодких ординарних вин з відповідним записом у свідоцтві про якість.

Вина столові марочні і сортові сухі виготовляються лише натуральними.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із сільського господарства вправі надавати в несприятливі для визрівання винограду роки дозволи на виготовлення сухих виноматеріалів міцністю не більш як 9 відсотків об'ємних шляхом підсолодження сусла виноградним концентратом. Такі виноматеріали можуть використовуватися лише для виробництва вин ординарних столових сухих несортових.

Про використання підсолодженого сусла у виробництві вин столових робиться відповідний запис у свідоцтві про якість.

Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається.

Стаття 7. Вино кріплене

Вина кріплені залежно від вмісту спирту і цукру поділяються на міцні, десертні солодкі та десертні лікерні.

Вина міцні виготовляються з частково збродженого сусла, в якому вміст спирту природного бродіння становить не менше 4,2 відсотка об'ємних. Вина десертні солодкі та десертні лікерні виготовляються з частково збродженого сусла, в якому вміст спирту природного бродіння становить, відповідно, не менш як 1,8 та 1,2 відсотка об'ємних.

Міцність готових вин виноградних міцних не повинна перевищувати 20 відсотків, десертних солодких та десертних лікерних - 17 відсотків об'ємних.

Під час виготовлення вин кріплених додавати концентроване сусло дозволяється лише у випадках, обумовлених технологічними інструкціями. Використання спиртованого сусла допускається лише для виготовлення хересу.

Додавання цукру на всіх стадіях виробництва вин кріплених забороняється.

Для кріплення виноматеріалів і вин дозволяється використовувати лише спирт етиловий ректифікований та спирт етиловий ректифікований виноградний, які відповідають вимогам стандартів щодо якості та безпеки для здоров'я людини.

Забороняється в процесі кріплення виноматеріалів і вин додавати спирт-сирець, технічний та плодовий спирти або спирти невідомого походження.

Стаття 8. Вина контрольованих найменувань за походженням

Назва вин контрольованих найменувань за походженням надається кращим марочним винам, виготовлення яких забезпечено стійкою сировинною базою специфічної зони виноградарства і які мають високу якість та стабільно випускаються. Всі стадії виробництва вин контрольованих найменувань за походженням повинні здійснюватися на підприємстві, що розташовано у специфічній зоні виноградарства.

Вина контрольованих найменувань за походженням затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства за поданням виноробних підприємств.

Стаття 9. Вина колекційні

Вина колекційні реалізуються в тій же пляшковій тарі, у якій витримуються, без її розкупорки і вилучення утвореного осаду.

Для науково-виробничих цілей на окремих виноробних підприємствах створюється державний колекційний фонд еталонних зразків вин (енотеки), який є національним надбанням України.

Порядок створення енотек, зберігання і використання зразків вин з енотек установлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства.

Стаття 10. Вина ігристі та газовані

Виробництво вин ігристих з вмістом спирту нижче 10,5 відсотка об'ємних, а вин ігристих натуральних міцністю нижче 9,5 відсотка об'ємних не допускається.

Тиск вуглекислого газу в пляшках з готовою продукцією в ігристих винах становить не менш як 350 кПа, газованих - 200 кПа при 20 (град.) С. Допускається виробництво окремих марок слабонасичених вуглекислотою вин з тиском у пляшках понад 150 кПа при 20 (град.) С.

Виноматеріали для виробництва шампанського та вин ігристих виготовляються з винограду певних сортів, визначених технологічними інструкціями. Виноматеріали повинні вироблятися лише у тих зонах виноградарства, де забезпечується одержання продукції потрібної якості.

Винам білим ігристим шампанізованим, виготовленим за шампанською технологією з трирічною витримкою вина в пляшках на дріжджах, надається назва "Шампанське України". Міцність ігристих шампанізованих вин повинна бути не нижче 10,5 відсотка об'ємних.

Вина ігристі випускаються під власною назвою.

Вина ігристі з технологічною витримкою в пляшках не менш як 9 місяців належать до категорії витриманих.

Вина газовані виготовляються із сухих виноматеріалів, які підсолоджуються концентрованим або консервованим неспиртованим суслом.

Якщо категорія напою не відображена в його назві, у зовнішньому оформленні пляшок зазначається - "Ігристе", "Газоване" чи "Газоване слабонасичене".

Винам білим ігристим шампанізованим, виготовленим у резервуарний спосіб, надається назва "Українське ігристе".

Зовнішнє оформлення вина "Шампанське України" має відрізнятися від оформлення інших вин ігристих.

Стаття 11. Коньяки України, алкогольні напої виноградного
походження

Коньяки України - міцні спиртні напої, виготовлені з витриманих не менше 3 років коньячних спиртів, що отримані в результаті дистиляції коньячних виноматеріалів.

Вермути - ароматизовані алкогольні напої виноградного походження, отримані шляхом змішування сухого та кріпленого вин, спиртових рослинних екстрактів, спирту етилового ректифікованого та цукру.

Стаття 12. Фальсифікація вин та іншої виноробної продукції

Фальсифікацією вин є:

нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що містять цукор, у тому числі виноградного походження, для штучного підвищення міцності вин, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки при виготовленні вин марочних;

додавання води, плодово-ягідних матеріалів, витяжок і відварів з плодів і ягід;

підробка дешевих вин під кращі вітчизняні або іноземні марки шляхом штучного збільшення екстрактивності, імітації кольору, аромату і смаку, а також додавання харчових або штучних речовин і есенцій;

штучна ароматизація рослинними екстрактами чи запашними речовинами органічного синтезу;

додавання замінників цукру (сахарину, аспартаму та інших подібних штучних речовин);

виробництво сурогатів вин шляхом екстракції водою виноградних вичавок або ізюму;

виготовлення сурогатів вин за відсутності продуктів переробки винограду;

підробка вина за походженням, місцем виробництва, сортовим складом шляхом додавання виноматеріалів з гібридів прямих виробників, які не входять до затвердженого сортименту;

етикетування, що не відповідає вимогам законодавства, використання інших видів дезінформації покупця при зовнішньому оформленні вин;

вироблення фальсифікованих коньяків України з коньячного спирту, який витримано менш як 3 роки, або з коньячного спирту, термін витримки якого менше, ніж передбачено технологічною інструкцією на виробництво цього найменування коньяку;

збільшення екстрактивності коньячних спиртів та коньяків шляхом додавання дубового екстракту та інших подібних речовин, а також додавання ефірних масел, есенцій, ароматизаторів та інших подібних речовин.

Стаття 13. Зберігання вин та іншої виноробної продукції у
торговельних підприємствах

Умови зберігання вин і коньяків України на складах і в торговельних залах повинні відповідати вимогам відповідних нормативних документів.

Не допускається зберігання вин і коньяків України на складах та їх продаж без належного зовнішнього оформлення, зазначення найменувань, походження, реквізитів виробника.

Забороняється реалізація вин і коньяків України, що втратили товарний вигляд.

Постачальник вин і коньяків України не несе відповідальності за втрату якості своєї продукції в торговельній мережі в разі порушення умов її зберігання або в разі закінчення гарантійних строків зберігання.

Розділ IV
Органи, що регулюють діяльність
галузі виноробства і виноградарства та
здійснюють контроль за дотриманням
вимог цього Закону

( Дію статті 14 зупинено на 2006 рік згідно із Законом N 3235-IV від 20.12.2005 )

Стаття 14. Державна інспекція з виноробства та виноградарства

Діяльність у галузі виноробства і виноградарства регулює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань харчової та переробної промисловості, що створюється Урядом України в установленому порядку.

Контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснює Державна інспекція з виноробства та виноградарства (далі - Держвинінспекція), що функціонує при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань харчової та переробної промисловості.

Головними завданнями Держвинінспекції є контроль за станом та якісним складом сировинної бази виноробства, дотриманням технологічних правил переробки винограду, обробки виноматеріалів з метою запобігання фальсифікації вин за походженням.

Держвинінспекція у своїй діяльності керується цим Законом, положенням про неї, затвердженим Кабінетом Міністрів України, іншими нормативними актами.

Посадові особи Держвинінспекції в межах їх компетенції мають право:

безперешкодного доступу на підприємства, в установи та організації, які вирощують виноград, виробляють, зберігають і реалізують виноробну продукцію, незалежно від форми власності, господарювання і відомчої належності, а також на підприємства з іноземними інвестиціями;

проводити перевірку наявності спеціальних дозволів (ліцензій) на виробництво та реалізацію виноробної продукції, її якості, дотримання вимог технологічної дисципліни, санітарно-гігієнічних норм і правил, якості сировини і матеріалів при вирощуванні винограду та виробництві виноробної продукції;

отримувати необхідну документацію з виноградарства та виноробства, іншу інформацію та пояснення, пов'язані з веденням перевірки.

Посадові особи Держвинінспекції несуть відповідальність згідно із законодавством за приховування фактів виявлених порушень цього Закону або невжиття належних заходів, а також за розголошення одержаних під час перевірок технічних або економічних відомостей, що становлять комерційну таємницю перевіреного підприємства і не містять порушень законодавства.

На фахівців Держвинінспекції, яким в установленому порядку надані повноваження державних інспекторів, поширюється дія Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ), а також гарантії щодо захисту життя, здоров'я, честі, гідності та майна, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ).

Дії посадових осіб, які мають право здійснювати контроль за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Випадки фальсифікації вин можуть висвітлюватись у засобах масової інформації (преса, радіо, телебачення) за поданням контролюючих органів за рахунок винних осіб.

Стаття 15. Відповідальність за порушення цього Закону

За порушення вимог цього Закону щодо опорядження і утримання виноградників, які насаджені за рахунок державного фінансування, виробництва і за фальсифікацію вин посадові особи і громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в галузі виноградарства та виноробства, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільну відповідальність згідно з законодавством України.

До суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб застосовуються фінансові санкції в разі:

закладання нових чи ремонту промислових насаджень винограду нерайонованими сортами за рахунок державного фінансування - штраф у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з обов'язковим розкорчуванням цих виноградників і наступним відновленням площ районованими сортами за рахунок юридичної особи. До виконання цієї вимоги припиняється державне фінансування закладання нових виноградників;

зрідженості виноградників, насаджених за рахунок державного фінансування, від 10 до 15 відсотків - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зрідженості від 15 до 20 відсотків - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з установленням термінів ліквідації зрідженості, зрідженості понад 20 відсотків - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Органами, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, може бути порушено питання про повне оновлення насаджень за рахунок юридичної особи;

порушення правил виробництва виноробної продукції - штраф у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виготовлення з імпортних виноматеріалів вітчизняних марок вин без зазначення їх походження і місця розливу - штраф у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виручка від незаконної реалізації продукції спрямовується до державного бюджету;

виготовлення і реалізації фальсифікованих вин, зокрема, розбавлення вин водою, дешевшими винами, іншими алкогольними та безалкогольними напоями або нешкідливими речовинами - штраф у розмірі від чотирьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виготовлення етикеток та інших елементів зовнішнього оформлення вин за відсутності необхідних документів - штраф у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кошти від реалізації етикеток та інших елементів зовнішнього оформлення вин спрямовуються до державного бюджету.

Фальсифікація вин є підставою для анулювання ліцензій на виробництво та торгівлю цією продукцією.

Фальсифіковані вина конфіскуються за рішенням суду і підлягають подальшій переробці або знищенню згідно з порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Прибуток, одержаний від продажу фальсифікованих вин, вилучається до державного бюджету в безспірному порядку органами державної податкової служби за поданням Держвинінспекції.

Розгляд справ щодо порушень вимог цього Закону здійснюється відповідними посадовими особами Держвинінспекції згідно з законом. У разі незгоди суб'єктів господарювання з рішенням Держвинінспекції по справі її дії можуть бути оскаржені ними в судовому порядку.

Розділ V
Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.

2. Кабінету Міністрів України:

а) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

б) в шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 16 червня 2005 року
N 2662-IV