Про матеріальну відповідальність військовослужбовців

ПИТАННЯ: Чи мають право не видати військовослужбовцю військовий квиток у разі звільнення його з військової служби за контрактом за наявності за цим військовослужбовцем заборгованості (в грошах і майні)?

ВІДПОВІДЬ: Згідно з Конституцією України, статутами Збройних сил України, іншими нормативно-правовими актами військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані мають зберігати довірене їм озброєння, техніку та інше військове майно, вживати заходів щодо запобігання шкоди.

Особи, винні в заподіянні шкоди, несуть матеріальну відповідальність згідно з Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.95 р. № 243/95-ВР. Постанову оголошено наказом Міністра оборони України від 14.08.95 р. № 201.

Положенням визначено підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, статутами Збройних сил України, порадниками, інструкціями, іншими нормативними актами.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, утратою або незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові витрати. Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними частинами. До нього належать усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявності:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їхньої поведінки;

в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) вини в заподіянні шкоди.

Особи, діями яких заподіяно шкоду, можуть добровільно відшкодувати її вартість чи відновити пошкоджене майно.

Відшкодування шкоди натуральним рівноцінним майном не допускається в разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки тощо, які не можуть перебувати у власності громадян.

Залежно від того, навмисно чи необережно заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна, до військовослужбовців застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.

Військовослужбовці за шкоду, заподіяну недбалим виконанням службових обов'язків, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більш як місячне грошове забезпечення.

За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їхньої вини шкоди, але не більш як тримісячне грошове забезпечення.

Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини державі, в разі:

а) умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;

б) приписки в нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;

в) заподіяння шкоди особою, яка перебувала в нетверезому стані;

г) дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;

д) нестачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання тощо.

Крім того, Кабінет Міністрів України 2 листопада 1995 р. постановою № 880 затвердив Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами в кратному співвідношенні до його вартості. До цього майна, зокрема, належать: зброя та боєприпаси, оптичні прилади, засоби зв'язку, льотно-технічне, спеціальне, морське і десантне обмундирування, штурманське спорядження, спеціальний одяг і взуття, інвентарні речі та деякі інші.

Матеріальна відповідальність не настає у випадках:

а) якщо заподіяна шкода є наслідком подій непереборної сили;

б) якщо не встановлено винної особи;

в) у разі смерті винної особи;

г) якщо шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника або виправданого в конкретних умовах службового ризику чи правомірних дій.

За фактом заподіяної шкоди командир військової частини призначає розслідування, за результатами котрого видається наказ.

У разі звільнення в запас або відставку винної особи до ухвалення рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир військової частини подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

На притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди, в десятиденний термін після дня вибуття їх з військової частини до суду за місцем їхнього постійу ного проживання (роботи) надсилаються виконавчі написи органів, що виконують нотаріальні дії. Для отримання виконавчого напису командир військової частини подає органам, що виконують нотаріальні дії, довідки про суму заборгованості, котра підлягає стягненню.

Ураховуючи, що з листа дописувача не зрозуміло, за що конкретно його притягнуто до матеріальної відповідальності, наводимо один з найбільш поширених випадків, що трапляються в Збройних силах України.

Так, згідно зі ст.16 Закону України від 5 жовтня 2000 р. "Про Збройні Сили України" військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави речового забезпечення в розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час. Згідно з п. 14. цього Положення речове майно особистого користування офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається у власність.

У разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з них з урахуванням зносу (п.29 Положення). У такому разі в наказі командира військової частини про звільнення військовослужбовця (по стройовій частині) має бути зазначено: "Утримати з (військове звання) Копила М.I. вартість обмундирування в сумі (стільки-то гривень), обчислену пропорційно чару, що залишився до кінця строку носіння".

Отже, командир військової частини, де проходив військову службу дописувач, для притягнення його до матеріальної відповідальності мав керуватися нормами зазначених вище нормативно-правових актів. Затримку видавання документів під час звільнення чинним законодавством не передбачено.

Л.СМІЯН,
начальник відділу Управління
правового забезпечення Генерального
штабу Збройних сил України

“Праця і зарплата”, N 3 (487), січень 2006р.
Передплатний індекс 30214