Кінець року: працюємо з боржниками

Наприкінці року кожне підприємство підбиває підсумки, проводить “ревізію” наявних договорів, готує проекти угод на майбутній рік. Саме зараз ми хочемо звернути вашу увагу на окремі нюанси роботи з “договірними боржниками”. Адже цю роботу можна значно полегшити - причому ще на етапі складання проекту договору, - знаючи деякі “хитрощі” законодавства. Сподіваємося, що розглянуті нами ситуації допоможуть вам зорієнтуватися.

Боржник розрахується пізніше...

ПИТАННЯ: 1. Термін дії договору закінчується 31.12.05 р. Контрагент не розрахувався за договором, але підприємство не збирається застосовувати до боржника жорстких заходів зі стягнення заборгованості, оскільки знає, що оплата від нього надійде у II кварталі 2006 р. Чи треба в цьому випадку вносити зміни до договору, щоб продовжити термін його дії?

2. Термін договору ще не закінчився, але контрагент не виконує своїх зобов'язань, регулярно затримує виплати періодичних платежів, і підприємство не збирається продовжувати з ним договірні відносини. Чи можна в цьому випадку достроково розірвати договір?

3. Підприємство збирається стягнути заборгованість з контрагента. У договорі є умова про обов'язковий претензійний порядок вирішення конфліктів. Як бути - подавати претензію чи відразу звертатися, до суду? Які встановлені терміни для відповіді на претензію?

4. Як можна стягнути заборгованість через нотаріуса (терміни, документи)?

ВІДПОВІДЬ: 1. Норми законів говорять нам про те, що закінчення терміну договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК, ч. 7 ст. 180 ГК). А це означає, що стягнути суму заборгованості можна буде і пізніше. Тобто вносити до договору зміни з метою продовжити термін його дії не обов'язково.

Однак якщо ви прийняли рішення не продовжувати термін дії договору, треба буде врахувати два важливих моменти:

- існує термін позовної давності*, протягом якого ви можете стягнути суму боргу в примусовому порядку. Не пропустіть цей термін, чекаючи, що боржник “незабаром” розрахується;

- установлений також термін для застосування штрафних санкцій - 6 місяців з моменту закінчення терміну виконання основного зобов'язання, якщо інший термін не передбачений договором (ч. б ст. 232 ГК). Наприклад, термін оплати товару за договором - не пізніше 03.05.05 р. Договором передбачений штраф за прострочення - 20 % від суми договору. Шестимісячний термін для застосування штрафу закінчується 03.11.05 р. Тому якщо у II кварталі 2006 р. боржник не розрахується і ви захочете застосувати до нього “жорсткі” заходи, тобто звернутися до суду, стягнути суму штрафної санкції ви вже не зможете - тільки суму основного боргу.

Рекомендації

Хоча норми законодавства не вимагають у даному випадку вносити зміни до договору, усе ж рекомендуємо це зробити: щоб час працював на вас, а не проти вас. Пропонуємо змінити термін дії договору, а також термін виконання основного зобов'язання. У цьому випадку у вас “відсунеться” початок терміну позовної давності, а також початок обчислення 6-місячного терміну для застосування штрафних санкцій.

Достроково “розстаємося” з недбалим боржником

2. Підстави для розірвання договору передбачені ст. 651 ЦК, з якої випливає, що договір розривається за погодженням сторін, якщо інше не передбачене договором або законом.

Тобто можливість дострокового розірвання договору з ініціативи однієї зі сторін можна передбачити договором.

А якщо договором нічого не передбачено щодо цього?

Тоді договір розривається зі згоди другої сторони. А якщо друга сторона не дає згоди на розрив договірних відносин, доведеться звертатися до суду з позовною заявою.

Якщо договір розривається достроково за обопільною згодою, не забудьте:

- належним чином оформити документи - отримати письмове підтвердження вашого контрагента про згоду розірвати договір. Це може бути додаткова угода до договору, лист і т. д. Якщо ж договір був засвідчений нотаріально, то й розірвання договору повинне бути оформлено в нотаріальній формі (ст. 654 ЦК);

- вирішити питання з розрахунками за договором, що розривається. За загальним правилом сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними до моменту розірвання договору (ч. 4 ст. 653 ЦК). Правда, знову в законі є застереження - якщо інше не встановлене договором або законом.

Рекомендація

Як бачите, закон дозволяє сторонам самостійно регулювати питання дострокового розірвання договору. Тому рекомендуємо дуже ретельно підходити до цього питання. Включаючи до договору умову про можливість його дострокового розірвання на вимогу однієї зі сторін, укажіть, за яких саме обставин можливе таке розірвання (наприклад, при порушенні термінів оплати протягом більше одного місяця); також передбачте порядок проведення взаємних розрахунків у такій ситуації. Урахуйте, що ви можете опинитися в невигідному становищі, якщо порушником умов договору буде ваше підприємство.

Чи завжди потрібна претензія?

3. Претензійний (досудовий) порядок урегулювання спорів передбачений ст. 5 - 11 ГПК. Ця процедура застосовується тільки за домовленістю сторін. У даному випадку сторони домовилися вирішувати спори, що виникають, шляхом направлення претензії. Чи можна буде подати позов до суду “минаючи” претензію?

Уважаємо, що можна. Такий висновок обґрунтований нормою ст. 124 Конституції, а також підтверджується рішенням КСУ № 15-рп (право особи на звернення до суду не може бути обмежене, і встановлення договором досудового врегулювання спорів не є обмеженням права на судовий захист).

Однак чи варто відмовлятися від претензії? Адже часто саме на етапі пред'явлення претензії вдається вирішити спір з контрагентом.

Перелічимо переваги претензійного порядку:

- заощадження коштів - не треба сплачувати держмито і нести інші судові витрати;

- економія часу - законом установлені конкретні терміни для відповіді на претензію: протягом місяця з дня її отримання (ст. 7 ГПК), в окремих випадках установлений більш тривалий термін для відповіді. Ні для кого не секрет, що судові справи часто розглядаються значно довше.

Проте, у цього способу захисту є й серйозні недоліки. Якщо ваш контрагент виявиться недобросовісним і не в міру спритним, він за час розгляду вашої претензії може “позбавити” своє підприємство активів - розпродати, роздарувати все майно “дружнім” підприємствам. Згодом він відмовить вам у задоволенні претензії або взагалі залишить її без відповіді, і вам усе одно треба буде йти до суду. Але оскільки майна у боржника немає, то який у цьому сенс? Для таких випадків “зволікання подібне до смерті” - краще без усякої претензії відразу звертатися до суду і просити в забезпечення позову накласти арешт на майно боржника (ст. 66, 67 ГПК).

Так що думайте самі, вирішуйте самі: використовувати вам претензійний порядок чи ні. Закон дозволяє вам вибирати.

Рекомендація

Якщо претензійний порядок урегулювання спорів передбачений відповідним пунктом вашого господарського договору, не забудьте передбачити в договорі також відповідальність за невиконання цієї умови (наприклад, штраф у розмірі 10 % від суми договору за залишення претензії без відповіді). У цьому випадку претензійний порядок діятиме більш ефективно.

Коли кредитору допоможе нотаріус...

4. Можна стягнути заборгованість за договором у примусовому порядку, не вдаючись за допомогою до судових органів. Це стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса. А здійснюються такі написи у випадках, указаних у Переліку № 1172.

Одна з найпоширеніших ситуацій - стягнення заборгованості за нотаріально засвідченим договором. У випадку якщо сума заборгованості за таким договором безперечна, то стягнути її можна без звернення до суду.

Що для цього потрібно? Треба звернутися до нотаріуса із заявою, у якій указуються відомості про боржника і стягувача, сума, що підлягає стягненню, та інша необхідна інформація.

Також треба подати оригінал нотаріально засвідченого договору і документи, що підтверджують безспірність заборгованості (це можуть бути, наприклад, акти звірянь взаєморозрахунків, підписані боржником) (п. 1 Переліку № 1172).

Зверніть увагу на такі моменти:

- подавати документи на здійснення виконавчого напису можна будь-якому нотаріусу - незалежно від місцезнаходження боржника і стягувача, а також від місця виконання зобов'язання (п. 282 Інструкції № 20/5). Здійснити виконавчий напис може як приватний нотаріус, так і нотаріуси державної нотаріальної контори (ст. 34, 36 Закону про нотаріат);

- звернутися до нотаріуса можна тільки в межах термінів позовної давності. Ці терміни обчислюються з дня, коли у кредитора виникло право примусового стягнення боргу;

- при зверненні до нотаріуса доведеться сплатити держмито або плату за послуги приватного нотаріуса. Для цього випадку держмито становить 1 % від стягуваної суми (вартості стягуваного майна), але не менше 3 НМДГ і не більше 100 НМДГ (Декрет про держмито).

Отже, усі формальності виконані, і нотаріус видав виконавчий напис. Що з ним робити далі? Цей напис є виконавчим документом і з ним можна звертатися до відповідної виконавчої служби для примусового стягнення заборгованості (ст. 18-1 Закону № 606).

Рекомендація

Нотаріальне посвідчення договору дозволяє уникнути судового розгляду і стягнути заборгованість через виконавчий напис нотаріуса, але вимагає додаткових витрат на етапі складання договору. Зважте, який шлях вам буде більш вигідний.

_______________________

* Загальний термін позовної давності становить 3 роки, для окремих видів зобов'язань передбачені скорочені терміни позовної давності (ст. 257, 258 ЦК).

Перелік документів

1. Конституція - Конституція України від 28.06.96 р.

2. ЦК - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

3. ГК - Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.

4. ГПК - Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

5. Закон про нотаріат - Закон України від 02.09.93 . № 3425-XII “Про нотаріат”.

6. Закон № 606 - Закон України від 21.04.99 р. № 606 “Про виконавче провадження”.

7. Декрет про держмито - Декрет України від 21.01.93 р. № 7-39 “Про державне мито”.

8. Рішення КСУ № 15-рп - Рішення Конституційного Суду України від 09.07.02 р. № 15-рп/2002 - справа про досудове врегулювання спорів.

9. Перелік № 1172 - Перелік документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.99 р. № 1172.

10. Інструкція № 20/5 - Інструкція про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Мін'юсту від 03.03.04 р. № 20/5.

Олена Кантерман,
юрист