ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
НАКАЗ
05.09.2003 N 146
(Наказ скасовано на підставі Розпорядження
Кабінету Міністрів України
N 166-р від 10 березня 2017 р.)
Про затвердження Методичних рекомендацій
з питань технічної інвентаризації
об'єктів нерухомого майна
Відповідно до Положення про Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства, затвердженого Указом Президента України від 19.08.2002 N 723/2002, та з метою поліпшення нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації щодо проведення робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (далі - Методичні рекомендації) (додаються).
2. Управлінню експлуатації житлового фонду (В.М.Кірюшин):
- забезпечити доведення зазначених Методичних рекомендацій до відома і керівництва в роботі Рескомітету житлово-комунального господарства АР Крим, управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрацій, Севастопольському міськжитлоуправлінню, Головному управлінню житлового господарства м. Києва, бюро технічної інвентаризації України;
- разом з Українською асоціацією бюро технічної інвентаризації "Укртехінвентаризація" (Л.X.Черненко) провести навчання працівників бюро технічної інвентаризації України з застосування Методичних рекомендацій;
- подати наказ для державної реєстрації у Міністерство юстиції України.
3. Українській асоціації "Укртехінвентаризація" (Л.X.Черненко - за згодою) забезпечити видання Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету О.Б.Лотоцького.
Голова Комітету Г.М.Семчук
Затверджено
Наказ Держжитлокомунгоспу
України
05.09.2003 N 146
Методичні рекомендації
з питань технічної інвентаризації
об'єктів нерухомого майна
1. Загальні положення
1.1 Методичні рекомендації є інформаційно-роз'яснювальним посібником до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (далі - Інструкція), затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за N 582/5773 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Держжитлокомунгоспу України від 26.11.2002 р. N 73, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 26.12.2002 р. за N 1009/7297).
1.2 Методичні рекомендації деталізують порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, господарських будівель та споруд щодо обмірів і підрахунку їх площ та об'ємів, обстеження і оцінки технічного стану, визначення вартості об'єктів.
2. Об'єкти, що підлягають
технічній інвентаризації
2.1 Технічній інвентаризації підлягають об'єкти завершені і не завершені будівництвом. Перелік об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, передбачений у розділі 2 Інструкції.
2.2 У разі невизначеності щодо призначення об'єкта рекомендується керуватися розробленим та затвердженим в установленому порядку проектом будівництва (реконструкції, переобладнання) будинків і споруд, чинними будівельними нормами, проектами або проектами-аналогами, а при їх відсутності - іншими документами, що нададуть можливість визначити призначення об'єкта.
2.3 На незавершені будівництвом об'єкти здійснюється інвентаризація наявного стану будівництва, визначається вартість конструктивних елементів, складається довідка про відсоток готовності об'єкта (додаток 2 до Інструкції про порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу від 30.04.96 N 35.
2.4 Приміщення у житлових та громадських будинках, відповідно до їх призначення, є основними та допоміжними.
Основними приміщеннями вважаються такі, що визначають функціональне призначення будинку.
Допоміжними є приміщення, які призначені для допоміжних функцій будинку.
Основні та допоміжні приміщення у житлових будинках (квартирах) визначені у будівельних нормативних документах - СНиП 2.08.01-89 "Жилые здания" та ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України".
Визначення термінів "житлові будинки, квартири, житлові приміщення та допоміжні приміщення житлових будинків та квартир" наведені у додатку 10 до Інструкції.
2.5 У зв'язку з розширенням сфери використання житлових та допоміжних приміщень, відповідно до сучасних вимог щодо підвищеного рівня комфорту, у житлових будинках створюються приміщення нового призначення: вітальні, їдальні, домашні кабінети, бібліотеки, дитячі ігрові кімнати, більярдні, тренажерні, молебні кімнати, вимоги до яких аналогічні вимогам, що пред'являються до житлових, і тому ці приміщення відносяться до категорії житлових.
Перелік допоміжних приміщень квартир поповнився передпокоями, кухнями-їдальнями, холами, зимовими садами, пральними, гардеробними та іншими приміщеннями.
2.6 Основні та допоміжні приміщення у громадському будинку, перелік яких наведено в Інструкції, залежать від типу громадського будинку.
Наприклад:
Будинки дитячих дошкільних закладів
У будинках дитячих дошкільних закладів до основних слід відносити приміщення:
- групових осередків (ігрові, спальні, буфетні, роздягальні тощо);
- зали для музичних, фізкультурних, навчальних занять, ігротеки, методкабінети, комп'ютерні класи, кімнати ручної праці, зали басейнів;
- медичні приміщення - стоматкабінет, процедурний і фізіотерапевтичний кабінети, ізолятор;
- кабінет завідуючого.
До допоміжних приміщень відносяться:
- кухня з роздавальною, мийна кухонного посуду, заготівельний цех, охолоджувальні камери, комори для зберігання продуктів, завантажувальна, їдальня персоналу, душова, туалет персоналу, комори чистої та брудної білизни, пральня, приміщення інженерного обладнання будинку (електрощитова, бойлерна, насосна, венткамера тощо), колясочні, коридори, сходові клітки, тамбури тощо.
Будинки навчальних закладів
У будинках навчальних закладів, в залежності від типу навчального закладу, до основних приміщень відносяться:
- класи (в загальноосвітніх школах), навчальні кабінети, лабораторії та аудиторії тощо;
- кабінети креслення (в школах), зали креслення, малювання, живопису, скульптури (в профтехучилищах, вищих навчальних закладах);
- театральні, музичні, репетиційні класи (в училищах та вищих навчальних закладах);
- актові зали, конференц-зали (у школах та профтехучилищах, вищих навчальних закладах);
- навчально-виробничі приміщення - майстерні для ручної праці, загальнослюсарної підготовки, механічної, електрозварювальної, слюсарно-складальної (у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах та навчальних комбінатах);
- навчально-наукові аудиторії (у вищих навчальних закладах);
- фізкультурно-спортивні зали (універсальні, загальнофізичної підготовки), зали басейнів;
- клубно-видовищні зали, студії, клас-студії музики та співу, майстерні народних ремесел, прикладного мистецтва, технічного моделювання, фотокіностудії, універсальні гурткові, клуби (для об'єднань туристів, краєзнавців, шахматистів та ін.), читальні зали бібліотек (у загальноосвітніх школах);
- громадського харчування - зали їдалень, буфетів (у всіх навчальних закладах);
- медичного обслуговування - стоматкабінети, фізіотерапевтичні кабінети, процедурні, терапевтичні, психофізичного розвантаження (у кожному навчальному закладі);
- адміністративно-службові - кабінети, приймальні, викладацькі, канцелярії, зали вченої ради, методичні кабінети, кімнати відпочинку та психофізичного розвантаження викладачів, канцелярії, бухгалтерії (у всіх навчальних закладах).
До допоміжних приміщень відносяться:
- вестибюлі, гардероби, рекреації, санвузли, коридори, комори, інвентарні, фойє, радіовузли, кіноапаратні, інвентарні при майстернях трудового навчання, інструментальні, комори для сировини та готових виробів (з обробки металу, деревини, тканин, керамічних виробів, кулінарії), архіви, книгосховища, ротаторні, експедиції, душові, роздягальні, снарядні, мийні лабораторного посуду, кухні з роздавальними, цехи приготування їжі, мийні кухонного та столового посуду, холодильні камери, завантажувальні та тарні, комори для зберігання продуктів, білизняні, інвентарні (кухонні), комори буфетів, гардеробні персоналу, технічні приміщення басейнів, експлуатації будинків (електрощитові, теплопункти, насосні, венткамери тощо).
Будинки та споруди для охорони
здоров'я і відпочинку
У будинках та спорудах для охорони здоров'я і відпочинку до основних приміщень відносяться:
- палатні відділення, лікувально-діагностичні відділення, рентгено-діагностичні відділення, кабінети ангіографії, відділення комп'ютерної та рентгенної томографії, кабінети термодіагностики, лабораторії, ординаторські, операційні, пологові, реанімаційні, процедурні, кабінети фізіотерапевтичного лікування, приміщення приймання і виписування, патологоанатомічні відділення, аптеки, станції швидкої допомоги, їдальні, зали лікувальної фізкультури, приміщення культурно-масового, туристичного, спортивно-оздоровчого призначення, адміністративні приміщення (кабінети).
До допоміжних приміщень відносяться:
- адміністративно-господарські приміщення, кухні, комори, інвентарні, побутові приміщення персоналу, тамбури, вестибюлі, гардеробні, коридори, рекреації, холи, санвузли, а також інші допоміжні приміщення, аналогічні зазначеним у попередніх типах громадських будинків.
Будинки та споруди
фізкультурно-оздоровчі та спортивні
У будинках та спорудах фізкультурно-оздоровчого та спортивного призначення до основних приміщень відносяться:
- спортивні зали, стадіони, катки, арени, басейни, елінги, велотреки, спортивні трибуни, ложі, балкони (внутрішні для глядачів), тренерські кімнати, адміністративні кабінети, лікарські кімнати, масажні.
До допоміжних приміщень відносяться:
- інвентарні, снарядні, комори, вестибюлі, холи, коридори, рекреації, санвузли, технічні та інші приміщення, аналогічні зазначеним у попередніх типах громадських будинків.
Будинки культурно-видовищних закладів,
закладів дозвілля та культових закладів
У будинках вказаного призначення до основних приміщень слід відносити:
- зали для глядачів, фойє, сцени, артистичні, бутафорні, майстерні для ремонту-реставрації експонатів, місця для оркестру, ложі, балкони, кінопроекційні, зали - лекторії, танцювальні зали (зали дискотек), приміщення кас, читальні зали бібліотек, кімнати відпочинку, буфетні, кабінети адміністрації.
До допоміжних приміщень відносяться:
- комори декорацій, інвентарні, приміщення для тварин у цирках, фуражні, вестибюлі, холи, рекреації, коридори, адміністративні (допоміжні), санвузли, технічні та інші приміщення, аналогічні допоміжним приміщенням навчальних закладів.
2.7 Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації, можуть бути розміщені на земельних ділянках окремо або прибудовані (приблоковані) до інших будинків чи будівель, що особливо характерно для міської квартальної забудови історичного минулого.
Крім того, у садибній забудові можливі прибудови (блокування) житлових будинків з нежитловими, у тому числі з господарськими будівлями для утримання худоби та птахів (площа яких не перевищує 50,0 кв.м), ізольованими від житлових кімнат та кухонь не менш, ніж трьома підсобними приміщеннями.
Господарські будівлі, в яких розміщені сауни, басейни, більярдні тощо, відносяться до допоміжних будівель.
Примітка. Визначення основних та допоміжних приміщень об'єктів виробничого призначення наводяться у відповідних відомчих нормативах.
3. Порядок проведення обмірювальних робіт
3.1 Загальні вимоги
3.1.1 Під час технічної інвентаризації виконується обмір будинків, господарських будівель та споруд, розташованих на земельних ділянках. Обміри здійснюються вимірювальними приладами, найбільш поширеним з яких є рулетка.
Рулеткою 20-метрової або більшої довжини рекомендується здійснювати зовнішній обмір великих будинків та земельних ділянок.
Кращим з вимірювальних приладів є електронна рулетка, застосування якої вдосконалює процес обміру та підвищує рівень точності при виконанні робіт.
Так при обмірі об'єкта довжиною від 1 до 10 метрів, десятиразовий контроль може встановити помилку, що не перевищує +-5 мм.
3.1.2 Ескіз плану будинку та абрис земельної ділянки виконуються на бланках встановленої форми (додатки 1.12 та 1.13 до Інструкції. Для будинків довжиною більше 15-20 м, а також земельних ділянок з великою кількістю будівель та споруд, коли ескіз (абрис) важко розмістити на бланку встановленої форми, він виконується на папері.
В залежності від величини будинку (забудови ділянки) формат ескізу (абрису) має бути 210 х 297 мм або більших розмірів.
З лівого боку ескізу (абрису) залишається поле 2-3 см для підшивки.
3.1.3 Усі цифри в ескізі (абрисі) проставляються в двох напрямах, щоб їх було можливо прочитати по горизонталі зліва направо, по вертикалі - знизу вверх.
Цифри мають бути написані розбірливо (без перекреслень та затемнення креслення) і щоб було зрозуміло, до якого проміру конкретно відноситься кожна цифра або надпис.
3.1.4 Заокруглення цифрових показників лінійних промірів не допускається (фіксується показник до сотих).
Перекреслення ескізу (абрису) в камеральних умовах не дозволяється.
Примітка. Недбало складені ескіз або абрис, незручні для читання, розглядаються як брак. Те ж відноситься і до ескізу, який має пропуски.
У випадку, коли на ескізі виконаний невірний надпис розміру, останній не повинен стиратися чи замальовуватися коректором, натомість його слід закреслити і зверху надписати вірний розмір.
3.2 Порядок складання ескізу
3.2.1 При обмірі багатоповерхових будинків ескіз (додаток 1.12 до Інструкції складається на кожний поверх будинку, починаючи з підвального і закінчуючи останнім (верхнім) поверхом.
Для полегшення робіт по складанню ескізів, при можливості, слід використовувати проекти об'єктів, що інвентаризуються. При візуальному обстеженні об'єкта рекомендується враховувати наступні характеристики:
- площа приміщень;
- висота (від підлоги до стелі);
- наявність природного освітлення (вікна);
- матеріали фундаментів, стін (перегородок), перекриття та покрівлі щодо їх капітальності і довговічності;
- наявність інженерного обладнання.
3.2.2 Ескіз будинку виконується безмасштабно.
3.2.3 У тих випадках, коли в ескізі неможливо здійснити всі записи і проставити всі проміри будинку, допускається збоку на чистому полі ескізу робити виноску і викреслювати у більших розмірах потрібний вузол плану і проставляти необхідні розміри.
3.2.4 Кожний будинок (будівля) чи прибудова повинні бути обміряні за своїм периметром по цоколю для підрахування забудованої площі і вище цоколя з точністю до +-1 см на кожні 10 м проміру по поверхні стін будинку (будівлі) з узяттям всіх необхідних розмірів для підрахунку площ будинків (будівель), їх прибудов.
Примітка. Виступаючі частини стін (пілястри, розкріповки) товщиною до 10,0 см та шириною до 1,0 м не заміряються і на ескіз не наносяться. Усі інші виступи в будинках заміряються, наносяться на ескіз і включаються до загальної кубатури будинку.
3.2.5 Послідовність обміру та складання ескізу будинку наступна:
- замальовка в ескізі контуру зовнішніх капітальних стін будинку, контуру стін прибудов, ґанків, сходів тощо, а також віконних та дверних прорізів по всьому зовнішньому периметру стін;
- початкова точка обміру будинку в ескізі позначається нулем. Цифри, що показують початок і кінець віконних і дверних прорізів, виступів, ґанків, сходів тощо записуються в ескізі перпендикулярно по відношенню до накресленої стіни.
У тих місцях, де обмір по всьому периметру стін недоступний, зовнішній промір може бути визначено шляхом підсумовування внутрішніх промірів приміщень і товщин стін.
3.2.6 При обмірі багатоповерхових будинків з вікнами однакової ширини, розміщених на всіх поверхах і по одних вертикальних осях, зняття розмірів щодо розміщення вікон здійснюється лише на першому поверсі. Вікна, розташовані не по одній осі, або вікна різних розмірів заміряються (прив'язуються) на кожному поверсі окремо всередині приміщень.
3.2.7 При обмірі дерев'яних будинків, кути яких зрубані "в чашечку" з випуском кінців брусів (пластин), довжина і ширина цих випусків не обміряються.
3.2.8 Висотою будинку садибного типу (будівлі) вважається відстань від рівня спланованої поверхні землі до верхньої лінії завершення карнизу. Це правило не поширюється на будинки, які мають мансарди, підвали.
3.2.9 При наявності в будинку підвалу висота будинку рахується від позначки +- 0,00 (рівень підлоги першого поверху) до відмітки верху перекриття останнього поверху.
Висота підвалу визначається від рівня підлоги підвалу до поверхні підлоги 1-го поверху.
3.2.10 Для визначення висоти мансардного поверху (з нахиленою стелею) береться середня відстань від підлоги мансарди до верхньої поверхні її перекриття.
3.2.11 У будинках, будівлях та прибудовах до них, які мають односкатний дах, висотою вважається середня відстань від землі до лінії перетину зовнішньої стіни із скатом даху.
3.2.12 Висота будинку (будівлі), зведеного на стовпах, без фундаменту (на палях) визначається від верху ростверка до верхньої лінії завершення карнизу (включаючи висоту всіх поверхів).
У разі розташування об'єкта на косогорі за висоту будинку (будівлі) приймається підсумована висота від урізу цоколя до верхньої лінії завершення карнизу плюс середня виважена висота цоколя, одержана за результатом виміру висот цоколя у всіх необхідних місцях.
3.2.13 Після закінчення робіт по зовнішньому обміру будинку продовжуються обміри внутрішніх приміщень.
Ескіз складається на всі приміщення відразу або поступово, одночасно з обміром окремих приміщень. У обох випадках складання ескізу повинно починатися з замальовки внутрішніх капітальних стін, перегородок і печей, а потім інших елементів: дверей, сходів, ніш, арок, люків, санітарно-технічного обладнання тощо.
3.2.14 Внутрішній обмір приміщень здійснюється (з точністю до 1 см) по всьому периметру за розмірами, виміряними між поверхнями стін і перегородок на висоті 1,10-1,30 м від підлоги, з одночасним обміром дверей, печей, виступів та інших елементів з дотриманням таких обов'язкових правил:
- двірні та віконні прорізи заміряють на світлі (за завісами);
- під час обміру сходових кліток заміряють весь простір сходової клітки, у т.ч. сходові марші, перехідні сходові площадки, а також вільний (не зайнятий) простір сходової клітки, вказують на ескізі кількість сходинок та напрям підйому маршів;
- санітарно-технічне обладнання - водопровідні крани, раковини, ванни, унітази, опалювальні колонки тощо не обміряють, а лише "прив'язують" - виконують проміри від сантехприладів до поверхонь стін (для подальшого нанесення умовними позначками на план);
- виступи печей, димарів, вентиляційних коробів, стін, перегородок, ніш тощо, розміром понад 10 см, підлягають обміру та нанесенню на ескіз;
- у приміщеннях будинків виробничого призначення обміряють фундаменти під обладнання або місця розташування обладнання зі схованими у підлогах фундаментами.
3.2.15 Для визначення прямокутності будинків і для спрощення накреслення планів будинків непрямокутної форми беруться додатково діагоналі у тих приміщеннях 1-го поверху будинку, у яких передбачається непрямокутність.
3.2.16 При обмірі будинку необхідно визначати товщину стін та перегородок. Товщина стін визначається по прорізах, а у стінах, які не мають прорізів, цей параметр визначається таким чином: від зовнішнього розміру стіни між суміжними прорізами (найчастіше віконними) відраховують два внутрішні розміри, взяті від осі прорізу до стіни (перегородки), товщину якої треба визначити.
Висота приміщень - розмір від підлоги до стелі. Такі проміри проводяться на кожному поверсі будинку. Визначається також товщина перекриття.
3.2.17 Круглі печі та колони заміряються і ув'язуються за паралельними дотичними до округленості, діаметр якої зазначається на ескізі.
3.2.18 Для будинків, збудованих за типовими проектами, проводяться обміри підвального, технічного, цокольного, першого і наступних поверхів, якщо в них установлена невідповідність аналогічним (попередньо обміряним) приміщенням типового поверху (рекомендується здійснювати обміри приміщень всіх типових поверхів для забезпечення точності до +- 1 см).
3.2.19 Після закінчення робіт з обмірів об'єкта слід перевірити відповідність даних зовнішнього і внутрішнього розмірів будинку. Для цього підраховується сума розмірів приміщень, товщини стін та перегородок. Теоретично за правильно виконаними обмірами, зовнішній обмір і сума внутрішніх розмірів (разом з товщиною стін) повинні бути рівними.
У разі їх невідповідності вираховується допустима неув'язка за формулою Nд = +- 0,75К, де Nд - неув'язка допустима; К - кількість внутрішніх розмірів, товщина стін і перегородок; 0,75 - коефіцієнт неув'язки.
Фактична неув'язка визначається за формулою Nф = Lз - Lв , де Nф - неув'язка фактична; Lз - зовнішній обмір стіни будинку; Lв - сума внутрішніх розмірів і товщини стін та перегородок. Фактична неув'язка не повинна перевищувати допустимої.
Наприклад: Nд = +- 0,75К = 0,75 х 5 = 3,75 приблизно дорівнює 4 см
Lз - Lв = 12,59 - 12,56 = 3 см
3.2.20 Для усунення недопустимої неув'язки виконавець робіт повинен провести переобмірювання зовнішніх і внутрішніх стін та перегородок, після чого виправити показники розмірів в ескізі.
3.3 Порядок складання абрису
3.3.1 У абрисі вказується інформація відповідно до вимог форми (додаток 1.13 до Інструкції.
3.3.2 При складанні абрису необхідно керуватися наступним:
- суцільними нерозривними лініями наносяться на абрис тільки будинки, будівлі та споруди;
- дрібним пунктиром - допоміжні лінії, діагоналі, перпендикуляри, засічки тощо;
- великим пунктиром - межі угідь садибної ділянки, яка не має огорож;
- пунктиром з крапкою (__.__.__) - контури замощень.
3.3.3 У абрисі земельної ділянки кожен будинок, господарські будівлі, прибудови позначаються літерами за алфавітним порядком. Літерування починається з основного будинку.
Так наприклад:
"А" - житловий будинок (основний); "А1 "; "А2 " - житлові прибудови;
"а"; "а1 " - прибудови допоміжного призначення (веранда, тамбур тощо);
"Б"; "В" - господарські будівлі (хлів, гараж, літня кухня тощо);
"б"; "б1 "; "в"; "в1 " - прибудови (відповідно) до господарських будівель.
Господарські споруди (огорожі, паркани тощо) нумеруються арабськими цифрами (N 1, 2, 3, 4 і далі), тротуари і замощення нумеруються римськими цифрами (I; II; III; IV і далі).
Якщо літерується велика кількість будинків та господарських будівель, розміщених на земельній ділянці, то після закінчення алфавіту застосовуються додаткові цифрові показники зліва та штрихи.
Наприклад: 2А; 2А'; 2А2 ; 2а; 2а'.
У абрисі позначається кількість поверхів, їх зовнішня висота.
Наприклад:
А-2; Б-1; N 1; N IV
-------- -------- --------
Н = 6.40 Н = 2.80 Н = 1.60
"А", "Б" - літер будівель; "2", "1" - кількість поверхів;
"Н" - висота поверхів;
N 1 - номер споруди;
"Н" - висота споруди;
N IV - номер замощення.
3.3.4 При обмірювальних роботах складаються абриси земельних ділянок з нанесенням усіх наявних будинків (житлових), господарських будівель, господарських споруд та меж усіх видів угідь (двір, сад, город тощо).
3.3.5 Абрис земельної ділянки складається безмасштабно.
3.3.6 Кожна земельна ділянка має фізичні межі, закриті (огорожі, мури, паркани тощо) і відкриті (канави, рови, вішки, межеві знаки тощо).
Всі межі земельної ділянки обміряються по всій довжині, а у випадку, коли межі забудовані і немає можливості цього зробити за звичайним порядком, необхідно виконувати додаткові проміри частин або вести обміри паралельно межам.
Обміри земельної ділянки виконуються по осьових лініях меж, розташованих між ділянками та по зовнішній стороні огорож (за наявності), які виходять на вулиці, проїзди, майданчики тощо.
3.3.7 У випадку відсутності межевих знаків (відкритих меж), без яких важко встановити точно межі садибних ділянок, рекомендується керуватися усією сукупністю обставин, а також опитуванням власників обстежуваної ділянки та суміжних ділянок, визначаючи межі умовно (про що робиться відповідна примітка в абрисі).
У разі неможливості встановити точні межі садибних ділянок обмір земельних ділянок відкладається до моменту встановлення межових знаків власником (замовником).
3.3.8 Крім обмірів будинків та будівель, меж ділянок, огорож, меж угідь і замощень замірюються відстані між кутами суміжних будинків та будівель для наступного контролю роботи при накладанні плану.
3.3.9 Обміри ділянки виконуються у певному порядку, починаючи з лицьового боку ділянки, обходячи поступово всі межі ділянки (за периметром) до вихідної точки, з одночасним заміром будинків (будівель), розташованих у межах ділянки.
3.3.10 При обмірювальних роботах на ділянці використовуються різні засоби виконання: проміри, засічки, створи, діагоналі (система замкнених трикутників), що визначають конфігурацію ділянки, напрями зломів, кутів, меж угідь та розташування на ділянці будинків (будівель).
Засоби виконання засічок полягають утому, що положення точки (кута будинку, окремого предмета, лінії межі тощо) на місцевості і у абрисі визначається перетином дуг, радіусами яких слугують прямолінійні відрізки, проміряні від опорних точок до даної точки (система замкнутих трикутників).
Створом вважається вертикальна площина, що проходить через будь-які дві точки місцевості, наприклад, по стінах будинків вздовж фасадів тощо.
Перетин створного ходу з тими чи іншими опорними ходами утворюють створні точки, положення яких на місцевості і в абрисі визначається промірами по опорних ходах від точок повороту.
3.3.11 Різко виражені контурні точки ситуації (будівель) можуть слугувати за вихідні пункти, від яких, шляхом лінійних засічок, визначаються точки ситуаційних контурів (саду, двору тощо).
3.3.12 Будівлі тимчасового характеру обміряються та включаються до матеріалів інвентаризаційної справи (з нанесенням їх на план та оцінними роботами), в яких робляться примітки: будівлі - літня душова літ. "Г", теплиця літ. "Е" - тимчасові.
Під тимчасовими будівлями слід розуміти будівлі, які носять непостійний характер, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштуванням фундаментів.
До будівель тимчасового характеру відносяться збірно-розбірні споруди (без фундаменту), з недовговічного матеріалу, сезонного використання - такі, як навіси, палатки, кіоски, альтанки, накриття, теплиці тощо.
3.3.13 Після закінчення обмірних робіт та опису власник повинен поставити свій підпис (з описом та обмірними роботами згоден).
3.4. Встановлення самовільно збудованих, реконструйованих (переобладнаних) будинків та будівель
3.4.1 До самовільного відноситься будівництво будинків та господарських будівель, реконструкція та капітальний ремонт, прибудови, надбудови, здійснені без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю.
Всі об'єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта прийомки, незалежно від того, значились вони до одержання акта прийомки в проектній документації чи ні, вважаються самовільними.
3.4.2 У разі самовільного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи та технічного паспорта (плані земельної ділянки, поверхових планах, журналі внутрішніх обмірів) на вільному від записів місці проставляють штампи встановленого зразка. На планах земельних ділянок:
Збудовано самовільно
1. ____________ літер "___" Примітка.
2. ____________ літер "___"
3. ____________ літер "___"
4. ____________ літер "___"
"___" ____________ 200 р. __________ підпис
На планах поверхів будинків:
------------------------------------------------------------------
| Самовільно збудовані будинки (частини | Примітка |
| будинків) або переобладнані | |
|-----------------------------------------------+----------------|
| | |самовільно забудована площа, кв.м| |
| | |---------------------------------| |
| | | під час нового | під час | |
| | | будівництва |переобладнання| |
------------------------------------------------------------------
"___" ____________ 200 р. Підпис
В журналах внутрішніх обмірів виконується запис щодо самовільно допущених змін у площі будинків в результаті прибудови, реконструкції, переобладнання тощо.
3.4.3 При виявленні самовільно зайнятої землі в оригіналах інвентаризаційної справи та технічного паспорта у графі "Примітка" плану земельної ділянки вказується кількість самовільно зайнятої землі, в квадратних метрах.
3.4.4 Під час проведення технічної інвентаризації завершеного будівництвом об'єкта, зведеного на підставі дозволу про надання у власність чи користування земельною ділянкою і не прийнятого в експлуатацію, належить провести звірку плану будинку та плану ділянки із затвердженим проектом та планом земельної ділянки.
У разі виявлення невідповідності, на планах земельних ділянок та технічних паспортах проставляються штампи встановленого зразка.
На планах земельних ділянок:
------------------------------------------------------------------
| за проектом | фактично |
|--------------------------------+-------------------------------|
| літер за |найменуван-| площа |літер за |найменуван-| площа |
| планом |ня будинку |забудови,| планом |ня будинку |забудови,|
| | | кв.м | | | кв.м |
------------------------------------------------------------------
На планах поверхів:
------------------------------------------------------------------
| за проектом | фактично |
|--------------------------------+-------------------------------|
| загальна | кільк. | житлова |загальна | кільк. | житлова |
| площа, | житлових | площа, | площа, | житлових | площа, |
| кв.м | кімнат | кв.м | кв.м | кімнат | кв.м |
------------------------------------------------------------------
3.4.5 При виявленні самовільного будівництва бюро технічної інвентаризації зобов'язане повідомити про це місцеві органи державної виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Форма повідомлення:
Штамп БТІ Назва місцевого органу
державної виконавчої влади
__________________________________________________ бюро технічної
інвентаризації повідомляє, що в місті (селищі, селі)_____________
________________________________________________________________,
по вул. (пров., площі) _________________________________________,
будинок N ______________________________________________________,
самовільно збудовані ___________________________________________,
/назва будинку (будівлі) та літер/
переобладнані допоміжні приміщення у житлові,
житлові приміщення у допоміжні (непотрібне закреслити)
________________________________________________________________,
/назва приміщень/
виявлені відхилення від затвердженого проекту будівництва
житлового будинку ______________________________________________,
при цьому збільшена (зменшена) /непотрібне закреслити/
загальна (житлова) площа на _______________ кв.м
Результати розгляду просимо повідомити в ________________________
бюро технічної інвентаризації для внесення їх в облікові
матеріали.
Повідомлення заповнюються особами, які проводять
інвентаризацію, підписуються відповідальними посадовими особами
бюро технічної інвентаризації.
Книга обліку виявлених випадків самовільного будівництва та
відхилень від затверджених проектів ведеться щодо кожного
населеного пункту, що обслуговується, за формою:
------------------------------------------------------------------
| N |Дата запису | Адреса | Прізвище та |Характер |Відмітка |
|з/п |повідомлень |об'єкта | ініціали особи, |порушення| про |
| |(до органів | | яка вчинила | |прийняте |
| | влади) | | самовільне | | рішення |
| | | | будівництво | | |
------------------------------------------------------------------
Після одержання бюро технічної інвентаризації рішення місцевого органу державної виконавчої влади щодо самовільного будівництва в примітки раніше проставлених штампів уноситься запис номера та дати цього рішення або проставляється та заповнюється штамп наведеного зразка.
------------------------------------------
| УЗАКОНЕНО |
|----------------------------------------|
| розпорядженням ___ |
|----------------------------------------|
| (назва органу) |
|----------------------------------------|
| "___" ____________ 200_ р. N _____ |
|----------------------------------------|
|Літер будівлі, N приміщення| Площа, кв.м|
|---------------------------+------------|
| | |
|---------------------------+------------|
| | |
|---------------------------+------------|
| | |
|---------------------------+------------|
| | |
|----------------------------------------|
|"___" ____________ 200_ р. /Підпис/ |
------------------------------------------
Указані записи в технічних паспортах скріплюються підписом керівника та печаткою бюро.
Наявність самовільного будівництва не є перешкодою для видачі виготовленого технічного паспорта.
Примітка.
Не відносяться до самовільного будівництва:
при будівництві будинків садибного типу - зведення тимчасових будівель (навісів, палаток, кіосків, накриття, літніх душових, теплиць, покритих поліетиленовою плівкою тощо), які не потребують виконання робіт з улаштуванням фундаментів; перестановка обладнання (ванної, раковини, унітазу, кухонних газової чи електроплити, водонагрівачів, у т.ч. малогабаритних опалювальних котлів); улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів; збільшення площ за рахунок демонтування (знесення) печей та грубок; переобладнання, не пов'язані із змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ (про що вказується в примітці);
поточний ремонт будівель та споруд без зміни призначення приміщень;
перестановка обладнання (ванної, раковини, унітазу, кухонних газової та електроплит, водонагрівачів, у т.ч. малогабаритних опалювальних котлів);
заміна матеріалу стін господарських будівель без збільшення розміру фундаменту чи поверховості;
у квартирних (багатоповерхових) будинках - переобладнання, не пов'язані із змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ, без порушення несучих конструкцій; збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування (знесення) печей, камінів та грубок; улаштування дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах.
До самовільного будівництва відносяться встановлення торгівельних, господарських кіосків та павільйонів, металевих гаражів.
Приклади додаткових записів:
- в результаті перепланування житлова площа зменшилась (збільшилась) на ... кв.м, загальна площа зменшилась (збільшилась) на ... кв.м. Дозвіл на перепланування в БТІ не поданий;
- на момент обстеження знесені всі некапітальні перегородки. В результаті цього загальна площа складає ... кв.м. Житлову площу та кількість житлових кімнат визначити неможливо. Дозвіл на виконання ремонтних робіт в БТІ не поданий;
- загальна площа збільшена в результаті приєднання місця загального користування на ... кв.м. Дозвіл на приєднання в БТІ не поданий;
- в результаті добудованого(их) балкону(ів), веранди загальна площа збільшена на ... кв.м. Дозвіл на добудову в БТІ не поданий;
- згідно з розпорядженням ... райдержадміністрації N ... від ... (дата) та згідно з проектом квартира N ... і квартира N ... переобладнані та об'єднані в одну квартиру за N ... Після реконструкції квартира N ... стала ... (кількість житлових кімнат), загальною площею ... кв.м, житловою площею ... кв.м. Правовстановлюючі документи не замінені;
- згідно з розпорядженням ... райдержадміністрації N ... від ... (дата) та згідно з проектом квартира N ... переобладнана, в експлуатацію не введена;
- в результаті перепланування квартири та приєднання площі балкону (лоджії) до загальної (житлової) площі, загальна (житлова) площа збільшилась на ... кв.м. Дозвіл на перепланування в БТІ не поданий;
- в результаті проведеного ремонту та обшивки стін (дошками, вагонкою тощо) загальна площа складає ... кв.м, житлова - ... кв. м;
- в результаті демонтажу (шафи, комори) житлова площа складає ... кв.м, загальна - ... кв.м;
- житлова площа зменшилась на ... кв. м за рахунок вилучення коридорного шлюзу (квартирного коридору);
- квартира використовується як офіс.
4. Складання поверхових планів
4.1 На підставі ескізів виконуються поверхові плани будинків.
Поверховий план - це креслення, що відображає горизонтальний розріз будинку на рівні віконних прорізів. Поверхові плани виконуються у масштабі 1:100, на багатоповерхові будинки плани поверхів складаються у масштабі 1:200 (у разі необхідності - 1:500).
За наявністю комп'ютерного обладнання та відповідних програм, креслення поверхових планів здійснюється за допомогою комп'ютерів.
4.2 Плани поверхів розміщуються на креслярському аркуші один під одним, починаючи з підвального.
Розміщувати план слід симетрично щодо країв креслярського аркуша.
Сторона головного фасаду повинна бути зорієнтована до прилеглої вулиці і її слід розміщувати паралельно до нижнього краю або з правої сторони креслярського аркуша.
Відстань між накресленим планом і краями аркуша не повинна бути меншою 2-3 см.
Примітка.
У випадках, коли будинок на ділянці розташований боковим фасадом до прилеглої вулиці, а головний фасад, відповідно - з правого чи лівого боків будинку, розміщення на аркуші плану будинку слід здійснювати згідно з його фактичним розташуванням на ділянці (відповідним боковим фасадом - паралельно до нижнього краю аркуша).
4.3 Накладення плану виконується за допомогою точно вивіреної масштабної лінійки з міліметровими поділками або комп'ютера.
Дерев'яні масштабні лінійки слід звіряти з металевими, пластмасовими. У разі розбіжності дерев'яної масштабної лінійки з металевою на одну чверть 1,0 мм вона є непридатною для складання планів.
Складання плану в масштабі 1:100 слід здійснювати з точністю до +- 0,5 мм.
4.4 Відповідно до ескізу складання плану будинку здійснюють у такій послідовності (у зазначеному масштабі):
креслять контури капітальних стін будинку та їх товщини;
-"- віконні та дверні прорізи в зовнішніх стінах;
-"- внутрішні капітальні стіни та перегородки;
-"- внутрішні дверні та віконні прорізи, печі, кухонні грубки, каміни;
-"- внутрішні виступи стін та перегородок;
-"- зовнішні колони, пілястри та інші деталі, які виступають понад 10 см;
-"- ніші в стінах, за винятком ніш, що призначені для приладів опалення;
-"- арки та окремо розташовані стовпи і колони;
-"- сходи, ґанки, балкони;
-"- приямки, завантажувальні люки, лази підвалів;
-"- санітарно-технічне обладнання (водопровідні крани, раковини тощо);
-"- котли центрального чи автономного опалення, газові плити, електроплити.
Трубопроводи холодної та гарячої води, каналізації, опалення, газу тощо, а також прилади центрального чи автономного опалення на планах поверхів не позначаються.
4.5 Збільшувати або зменшувати товщину стін на накреслених планах з метою усунення неув'язки не дозволяється. Допустима неув'язка між зовнішніми і внутрішніми промірами при накладанні плану розподіляється пропорційно на всі приміщення, тобто на відстані між стінами та перегородками.
4.6 Різновидність будинків непрямокутної форми не дозволяє встановити точний порядок накладки планів будинків.
Накреслення таких планів повинно здійснюватися виконавцем робіт самостійно або за консультацією старшого за посадою фахівця (перевіряючого, інженера БТІ). У всякому випадку, як правило, повинні додержуватися наступні умови:
- накладання плану будинку по можливості здійснюється за порядком, вказаним у даних Методичних рекомендаціях;
- побудову непрямих кутів капітальних стін слід виконувати на підставі найдовших за промірами сторін трикутників;
- при складанні планів будинків непрямокутної форми, які мають частину кутів прямих, з паралельно розташованими стінами, контур будинку необхідно викреслювати, базуючись на прямих кутах і стінах, розташованих паралельно.
4.7 При накладанні планів будинків непрямокутної форми контрольні діагональні розміри і засічки не повинні перевищувати неув'язку (за масштабом) +- 0,5 мм.
4.8 План підвалу під невеликою частиною будинку можна креслити без нанесення контуру всього будинку, розміщуючи його на аркуші навпроти плану відповідного поверху, під яким безпосередньо розташований підвал.
При цьому необхідно показати найближчі до підвалу капітальні стіни (з прив'язкою).
4.9 На планах проставляються наступні розміри в метрах з двома десятковими знаками:
- на планах першого та цокольного поверхів - розміри по зовнішньому периметру стін як основного будинку, так і прибудов;
- на планах усіх поверхів (у т.ч. цокольних, підвальних /підвалів/, мансардних, мезонінів тощо) - розміри всіх приміщень (довжина і ширина), а у приміщеннях непрямокутної форми - розміри по всьому периметру стін;
- внутрішні висоти проставляються на всіх планах синьою тушшю. Внутрішні висоти на планах проставляються у тих приміщеннях, де вони замірялись (на місці).
При різній висоті приміщень висоти проставляються в кожному приміщенні.
Примітка.
Розміри печей, ніш, арок, колон, виступів, дверей, вікон, сходів тощо, а також інші проміри - діагоналі, засічки тощо на поверхових планах не проставляються.
4.10 На поверхових планах повинні бути наступні надписи:
- за наявності в будинку декількох поверхів над планом надписуються найменування кожного поверху, підвалу, мансарди тощо;
- нумерація кожної кімнати (приміщення) та її площа позначається у квадратних метрах з одним десятковим знаком (чорною тушшю);
- нумерація квартир (нежитлових приміщень) позначається червоною тушшю, цифра обводиться кружком;
- висоти в приміщеннях позначаються синім кольором.
На планах поверхів проставляється нумерація житлових та допоміжних приміщень будинків, приміщень нежитлового призначення та квартир.
4.11 Номери квартир на поверховому плані повинні відповідати присвоєній нумерації квартир у будинку.
Окремі приміщення (квартири, торгові тощо) повинні нумеруватися біля вхідних дверей.
4.12 Нумерацію приміщень у багатоповерхових громадських будинках рекомендується встановлювати відповідно до номера поверху (перший поверх - 101, 102, ......., другий - 201, 202, ....... тощо).
4.13 У разі відсутності у будинку присвоєної нумерації приміщень (квартир) нумерація на поверховому плані здійснюється наступним чином:
- у одноповерховому багатоквартирному будинку нумерація квартир виконується за порядком, починаючи з під'їзду (входу) квартири, розташованої ближче до початку вулиці. У випадку, якщо самі мешканці цих будинків встановили нумерацію квартир, виконавцю слід відобразити це у інвентаризаційних документах;
- у багатоповерховому будинку, у разі відсутності номерних знаків квартир (під час проведення обміру), виконавцю до встановлення знаків на місці не слід проставляти нумерацію квартир у інвентаризаційній справі.
4.14 Приміщення, які не мають номерів, позначаються наступними за присвоєними номерами даного поверху. У такій же послідовності (після завершення нумерації квартир) виконується нумерація вбудованих у житловий будинок нежитлових приміщень.
Наприклад:
Нежитлові приміщення розташовані на 1-му поверсі житлового будинку. Загальна кількість квартир (нумерація) складає 144, нумерація нежитлових приміщень починається з номера 145.
4.15 Нумерація приміщень підвального та цокольного поверхів здійснюється після проведення нумерації приміщень надземної частини будинку.
4.16 У разі неможливості (малі розміри приміщення) розмістити нумерацію в межах накресленого приміщення нумерація виноситься за креслення плану (на вільне в аркуші місце) або, по можливості, на план суміжного приміщення, де стрілкою вказується напрям виносу показника (нумерація-дріб).
4.17 Нумерація житлових і допоміжних приміщень встановлюється по кожному приміщенню окремо, починаючи від входу у приміщення, рухаючись за годинниковою стрілкою.
Нумерація сходових кліток та інших допоміжних приміщень загального користування (коридорів, тамбурів тощо) та неопалювальних приміщень позначається римськими цифрами. Її проводять, починаючи від входу в будинок з першого до останнього поверху, продовжуючи по всьому будинку (цей порядок не відноситься до проведення нумерації ізольованих приміщень).
4.18 При застосуванні ілюмінації кольоровими засобами рекомендуються наступні кольорові позначення для стін:
цегляні, із черепашнику - світлий тон червоного кольору;
- дерев'яні - світлий тон жовтого кольору;
- бетонні, саманні - світлий тон сірого кольору;
- шлакоблочні, шлакобетонні - світлий тон сірого кольору з червоними крапками;
- залізобетонні - світлий тон сірого кольору з синіми крапками;
- металеві (сантехприлади) - світлий тон синього кольору;
- печі з боку топки - червоний колір, з протилежного боку - світлий тон синього кольору.
5. Складання планів
(схематичних планів) земельних ділянок
5.1 Після обміру земельної ділянки складається план (схематичний план) земельної ділянки у масштабі 1:500.
5.2 На план земельної ділянки наносяться наступні показники:
- по межах земельної ділянки наносяться лінійні проміри меж, взяті з абрису, без розмірних стрілок у середині промірних ліній;
- на плані садибної земельної ділянки наносяться у масштабі всі будівлі з усіма прибудовами, тамбурами, галереями, сходами, ґанками, приямками тощо, а також усі господарські будівлі та споруди: альтанки, колодязі, огорожі, замощення і різні угіддя;
- зовнішні розміри земельних ділянок, будинків, будівель на плані, як правило, проставляються поза контуром земельних ділянок, будинків, будівель. Розміри споруд не проставляються. Біля контурів огорож повинні бути проставлені їх порядковий номер та висота, на розташуванні замощень - їх порядковий номер;
- всі будинки і господарські будівлі згідно з прийнятими умовними знаками, після накладки і обводки тушшю, ілюмінуються умовними кольорами, відповідно до матеріалів стін;
- підвали і цокольні поверхи на плані позначаються пунктиром синьою тушшю, мансарди і мезоніни позначаються мілким пунктиром чорною тушшю (без проставлення їх розмірів).
5.3 На кожному будинку шифром повинні бути показані поверховість і зовнішня висота (відповідно до абрису) чорною тушшю, зовнішня висота підвалів і цокольних поверхів позначаються синьою тушшю:
А-2 Б-1
------ -------
Н-6.40; Н-2.80; де А і Б - літер будинків; Н - зовнішня висота;
2(1) - кількість поверхів; 6.40(2.80) - числове визначення висоти в метрах.
5.4 На план наносяться контури угідь і вказується їх найменування (сад, город, двір тощо).
5.5 Копії з планів земельних ділянок, складені за матеріалами актів на землю, порівнюють з даними, взятими в натурі, щодо повноти даних, збіжності меж ділянок, вказаних у копіях планів, з фактичними межовими ознаками в натурі, а також з метою одержання додаткових відомостей, необхідних при інвентаризаційному обліку.
5.6 Складання схематичних планів земельних ділянок є обов'язковим на багатоповерхові житлові будинки, будинки громадського та виробничого призначення.
На схематичному плані земельної ділянки (незалежно від кількості та призначення розташованих на ній будинків) необхідно позначати: порядкові літери будинків, господарських будівель, кількість поверхів, їх призначення (без врахування розмірів та площі земельної ділянки).
6. Порядок підрахунку площ та об'ємів
6.1 Порядок визначення внутрішніх площ приміщень
6.1.1 Підрахунок усіх внутрішніх площ приміщень будинків здійснюється в журналах внутрішніх обмірів (додатки 1.6; 1.7; 1.16 до Інструкції.
6.1.2 Підрахунки необхідно проводити відповідно до величин, визначених у процесі безпосередніх обмірів у натурі.
6.1.3 Підрахунок площ приміщень будинку здійснюється за сумою площ внутрішніх приміщень підвального, першого і наступних поверхів.
6.1.4 Площа приміщення прямокутної форми підраховується множенням довжини на ширину. Площа приміщень, які мають неправильну форму, підраховуються за відповідними формулами, що застосовуються для підрахунку площ окремих геометричних фігур, на які умовно поділяють план приміщення неправильної форми.
6.1.5 Підрахунок площ приміщень здійснюється за вирахуванням всіх виступаючих частин стін, стовпів, колон та печей.
Площі, які займають газові та електричні плити, з площі приміщень не виключаються.
6.1.6 Площу підлоги між приміщеннями квартири в межах отворів без дверей (арок) слід зараховувати до загальної площі квартири при ширині отвору не менше 0,7 м і висоті не менше 1,9 м від рівня підлоги (при цьому площа підлоги, розташованої в межах отворів без дверей, між житловими приміщеннями розподіляється порівну, між житловими і нежитловими приміщеннями зараховується до нежитлової площі, в громадських та виробничих приміщеннях - аналогічно житловим).
6.1.7 У разі розміщення в приміщеннях у арках дверей, які не займають всю ширину арки, площу слід вираховувати за формулою підрахунку площ ніш у стінах (заглиблення яких складає більше 10,0 см, ширина - не менше 100,0 см, висота від підлоги - 1,8 м і більше).
6.1.8 Площа підлоги під маршем внутрішньоквартирних сходів у багатоповерхових будинках (утому числі гвинтових), при висоті від підлоги до низу виступаючих конструкцій маршу 1,6 м і більше, уключається в площу приміщень, у яких розміщені сходи. Площа внутрішньоквартирних сходів до площі приміщень не зараховується.
6.1.9 Площа ніш у стінах, заглиблення яких складає більше 10,0 см, ширина - не менше 100,0 см і висота від підлоги 1,8 м і більше (за винятком ніш для приладів опалення), уключається в площу приміщень, у яких вони розміщені.
6.1.10 Вітрини з експозиційними майданчиками глибиною від 1,2 до 2,5 м і на висоті не менше 0,6 м від рівня тротуару включаються до площі торгових залів магазинів, у яких вони розташовані.
6.1.11 Площі технічного поверху, технічного підвального простору, якщо висота від низу конструкцій, що виступають менше ніж на 1,90 м, до площі будинку не зараховуються.
6.1.12 Площа засклених веранд, галерей та балконів у залах для глядачів уключається до загальної площі громадського будинку. Площа атріумів уключається до загальної площі тільки одного поверху.
Примітка.
Атріум - частина об'єму будинку у вигляді багатосвітлового простору, як правило, розвиненого по вертикалі з галереями по поверхах, на які виходять приміщення різного призначення. Атріум, розвинутий по горизонталі у вигляді багатосвітлового проходу, може називатися пасажем.
6.1.13 При визначенні площі мансардного приміщення враховується площа цього приміщення з висотою нахиленої стелі не менше 1,6 м.
6.1.14 У разі відсутності в приміщеннях (крім внутрішньобудинкових) опалювального обладнання їх слід відносити до категорії "літніх" (неопалювальних). Приміщення в прибудовах, у яких встановлені газові кухонні плити, але відсутнє опалення, слід відносити до "літніх".
6.1.15 Житлова площа квартирних будинків і гуртожитків визначається як сума площ житлових кімнат без урахування площ вбудованих шаф.
6.1.16 Загальну площу квартир слід визначати як суму площ їх приміщень, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор, площа яких підраховується за такими знижувальними коефіцієнтами:
веранди, тамбури і холодні комори - 1,0;
лоджії - 0,5;
тераси і балкони - 0,3.
Примітка.
Розміщення житлових приміщень у підвальних і цокольних поверхах житлових будинків не допускається.
У разі обумовленої здачі в експлуатацію будинку, у приміщеннях якого не виконано оздоблення поверхонь стін, обміри та підрахунок площ слід виконувати за фактичним станом.
У квартирах багатоповерхового будинку, площі не відокремлених від житлових приміщень (кімнат) шлюзів, розташованих між житловою кімнатою та кухнею з коридором, та між житловими кімнатами слід відносити до допоміжної площі.
6.1.17 Загальна площа приміщень житлового будинку квартирного (багатоповерхового) типу визначається як сума площ приміщень усіх поверхів з урахуванням площ балконів, лоджій, терас, веранд з відповідними коефіцієнтами.
6.1.18 Площа житлового будинку садибного типу визначається як сума площ приміщень будинку без урахування площ балконів, терас, лоджій.
У квартирах житлових будинків садибного типу включення площ літніх приміщень (терас, балконів та лоджій) до загальної площі чинними нормативами не передбачено.
6.1.19 Загальна площа гуртожитків визначається як сума площ житлових і допоміжних приміщень з урахуванням площі приміщень культурно-побутового призначення та медичного обслуговування, а також площ балконів, лоджій, веранд, терас з відповідними коефіцієнтами.
6.1.20 Загальна площа громадського будинку визначається як сума площ приміщень усіх поверхів (уключаючи технічний, мансардний, цокольний та підвальний).
6.1.21 Площі горища і технічного підпілля до площі будинків житлового та громадського призначення не включаються.
6.2 Порядок заповнення журналу внутрішніх обмірів
6.2.1 У журналі внутрішніх обмірів, який заміняє експлікацію до поверхового плану, здійснюється підрахунок усіх внутрішніх площ приміщень (додатки 1.6; 1.16; 1.7 до Інструкції.
У журналі внутрішніх обмірів (додаток 1.6 до Інструкції графи заповнюються:
Гр. 1 - вказується літер будинку, на який заповнюється журнал;
Гр. 2 - позначається поверх, по якому підраховується площа, римськими цифрами;
Гр. 3 - проставляється номер квартири арабськими цифрами;
Гр. 4 - вказуються номери приміщень (арабськими цифрами), окремо по кожній квартирі, за порядком, що відповідає руху годинникової стрілки, починаючи від входу;
Гр. 5 - зазначається призначення приміщень будинку (житлова, кухня, коридор тощо);
Гр. 6 - вписується формула і підраховується площа кожного приміщення;
Гр. 7 - проставляється підрахована загальна площа приміщень (з урахуванням площ літніх приміщень за знижувальними коефіцієнтами);
Гр. 8 - зазначається показник площі квартир, який є сумою житлової та допоміжної площ (гр. 9 та гр. 10), без урахування (у гр. 10) площ літніх (неопалювальних) приміщень;
Гр. 11 - проставляється площа літніх (неопалювальних) приміщень - балконів, лоджій, терас, тамбурів, неопалювальних веранд, холодних комор тощо;
Гр. 12 - вносяться площі приміщень загальнобудинкового користування: коридори, рекреації, сходові клітки, вхідні тамбури сходових кліток, ліфтові холи тощо;
Гр. 13 - записуються виявлені в установленому порядку самовільно збудовані або переобладнані приміщення.
6.2.2 Підсумовується загальна площа квартир та будинку в цілому, підраховується кількість квартир та житлових кімнат.
6.2.3 У журналі внутрішніх обмірів (додаток 1.16 до Інструкції графи заповнюються:
Гр. 1- вказується літер будинку, на який заповнюється журнал;
Гр. 2 - позначається поверх, по якому підраховується площа, римськими цифрами;
Гр. 3 - проставляється номер нежитлових приміщень арабськими цифрами;
Гр. 4 - вказуються номери приміщень (арабськими цифрами), окремо по кожному приміщенню, за порядком, що відповідає руху годинникової стрілки, починаючи від входу;
Гр. 5 - зазначається призначення приміщень будинку (основна, допоміжна тощо);
Гр. 6 - вписується формула і підраховується площа кожного приміщення;
Гр. 7 - проставляється підрахована загальна площа з урахуванням площ літніх приміщень - терас, тамбурів, неопалювальних веранд, галерей тощо;
Гр. 8 - зазначається показник корисної площі приміщень, яка є сумою основної та допоміжної площ (гр. 9 та гр. 10), без урахування (у гр. 10) площ літніх (неопалювальних) приміщень;
Гр. 11 - проставляється площа літніх (неопалювальних) приміщень - терас, тамбурів, неопалювальних веранд, галерей тощо;
Гр. 12 - вносяться площі приміщень загальнобудинкового користування: коридори, рекреації, сходові клітки, вхідні тамбури сходових кліток, ліфтові холи тощо;
Гр. 13 - записуються виявлені в установленому порядку самовільно збудовані або переобладнані приміщення.
6.2.4 Підсумовується загальна площа приміщень та будинку в цілому.
6.2.5 При заповненні журналів підрахунку площі житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями (додаток 1.7 до Інструкції в цілому слід керуватися рекомендаціями, викладеними у пунктах 6.2.1-6.2.4 (заповнення додатків 1.6 та 1.16 до Інструкції).
У графах 13 - 24 слід вписувати площі нежитлових (вбудованих) приміщень громадського призначення відповідного типу.
6.2.6 Довідка про площі приміщень в новозбудованому житловому (громадському, виробничому) будинку (додатки 1, 2) складається відповідно до п. 2.10 ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та надається замовникам для пред'явлення державній приймальній комісії.
6.3 Порядок визначення площ будинків, будівель та споруд, заповнення журналу зовнішніх обмірів
6.3.1 Підрахунок зовнішніх площ будинків, будівель та споруд, їх об'ємів виконується у журналі зовнішніх обмірів (додаток 1.8 до Інструкції.
У графі 1 журналу зовнішніх обмірів вказуються літери будинків та споруд. Починати літерування слід з основного будинку (див. схему земельної ділянки,) продовжуючи позначення літерами прибудов та надбудов будинку.
Так наприклад:
А; А1 ; А2 ; а, а1, а2 (мансарди, цокольні та підвальні поверхи вказуються словами).
Слідом за основними вписуються літери господарських будівель і їх прибудов (наприклад: Б; б; б1 ; В; в; в1 тощо), парканів та огорож - літери вказуються арабськими цифрами (N 1, 2, 3, 4 тощо), замощення, тротуари - римськими (I; II; III; IV тощо).
У графі 2 - вказується назва будинків (прибудов, надбудов тощо), будівель та споруд.
У графі 3 - вказуються формули підрахунку площ будинків (прибудов, надбудов тощо), будівель та споруд за даними обмірів, результат записується в графу 6. Показники площ вказуються з точністю до одного десяткового знака.
6.3.2 Підрахунок зовнішньої площі виконується, як правило, за даними вимірів у натурі.
Площа будинку визначається шляхом множення його довжини на ширину. Довжина і ширина будинку приймається по зовнішньому окресленню стін на рівні вище цоколя.
У тих випадках, коли будинок у плані має складну геометричну фігуру, останню при обмірі слід розбити на прості геометричні фігури (прямокутники, трикутники, трапеції тощо) і площу будинку визначити як суму площ цих фігур. Кожна формула підрахунку береться в дужки і після завершення запису всіх формул по будинку (споруді) ставиться знак = (рівності).
Всі розміри вказуються в метрах з двома десятковими знаками.
У гр. 4 - вказуються поверхи будинку, на які складена формула (гр. 3).
У гр. 5 - зазначається площа будинків, будівель, прибудов за зовнішніми обмірами, поповерхово (гр. 6 х гр. 4).
У гр. 6 - вказується площа будинків, будівель та споруд, вирахувана на підставі даних гр 3.
У гр. 7 - вказується зовнішня висота будинків, будівель та споруд в метрах з двома десятковими знаками.
У гр. 8 - зазначається об'єм будинків, будівель та споруд у цілих кубічних метрах (гр. 6 х гр. 7).
У гр. 9 - вказується периметр будівлі, тобто сумарна довжина усіх його зовнішніх стін у погонних метрах.
У гр. 10 - вказується відношення периметра стін будівлі до його площі (Гр. 9/гр. 6).
6.3.3 Кожен основний будинок, його частини і прибудови, а також господарські будівлі та споруди записуються в журнал окремим рядком.
Після внесення всіх записів по кожному основному будинку з його частинами, підвалами, прибудовами і надбудовами підводяться підсумки по графах 5, 6, 8.
Після записів всіх житлових будинків (частин і прибудов) надаються висновки по гр. 6 "Всього під житловими будинками".
6.3.4 Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи частини, що виступають, і записується окремим рядком. Площа під будинком, розташованим на опорах, а також проїзди під будинком включаються до площі забудови.
Примітка.
Площі підвалів під будинками, а також площі мезонінів, мансард, еркерів, балконів до площі забудови не включаються.
6.3.5 Площа огорож (парканів), а також воріт і хвірток визначається шляхом перемноження довжини на висоту.
6.3.6 Площа внутрішніх дворових замощень і тротуарів вираховується шляхом перемноження довжини на ширину.
Примітка.
Тротуари і замощення, що знаходяться за межами домоволодіння, не враховуються і не оцінюються, у зв'язку з тим, що вони враховуються як майно зовнішнього міського (селищного, сільського) благоустрою.
Після записів основних будинків (частин і прибудов) підводиться підсумок по гр. 5 "Площі до оплати" (по домоволодінню в цілому).
Потім здійснюється запис усіх господарських будівель (хлівів, погребів, вбиралень тощо) і підводиться підсумок по гр. 6 "Всього під будівлями".
Після цього записуються огорожі і далі внутрішні дворові замощення.
6.3.7 Розрахунок площі присадибної ділянки вноситься до відповідного Журналу (додаток 1.9 до Інструкції:
у гр. 1 - вказується порядковий номер угідь за даними обмірів (під двором, садом, городом тощо);
у гр. 2 - зазначається назва угідь (ділянка під двором, під садом, городом тощо);
у гр. 3 - вказуються формули підрахунку площі земельної ділянки у т.ч. всіх угідь за даними обмірів.
Розрахунок площі земельної ділянки виконується за даними обмірів шляхом розбивки площі на простіші геометричні фігури (трикутники, трапеції тощо), кожна формула підрахунку повинна братися у дужки і по закінченню запису всіх формул по ділянці чи угіддю вказується знак = (дорівнює), наприклад:
(25,43 + 26,46) (39,31 + 37,15)
----------------- х ----------------- = 992 кв.м
2 2
Усі розміри позначаються в метрах із двома десятковими знаками, всі площі вказуються в цілих одиницях метрів.
Далі вписуються формули розрахунку площ окремих угідь земельної ділянки (сад, город тощо).
Після цього наводяться формули розрахунку площ, зайнятих під двором, у яких від загальної площі земельної ділянки віднімається площа, зайнята будівлями, та площа угідь (загальна площа мінус "усього під будівлями", мінус "площа угідь").
Сума площ окремих угідь повинна дорівнювати площі земельної ділянки.
Розраховані площі заносяться у гр. 4.
При складній конфігурації земельної ділянки (а також її угідь) до журналу повинна бути прикладена схема розбивки ділянки на простіші геометричні фігури, на основі яких, за формулами, підраховувалась її площа.
У гр. 5 - записується площа земельної ділянки за нормою, у гр. 6 - лишок земельної ділянки на підставі правовстановлювальних документів.
Різниця між обміряною площею та площею земельної ділянки за нормою плюс лишок - самовільно зайнята площа землі (вноситься до гр. 7).
Усі числові величини промірів, правильність складання формул підрахунків і всі підсумки підлягають ретельному контролю з боку перевіряючого.
Сліди контролю фіксуються над кожною числовою величиною; журнал підписується виконавцем і перевіряючим з відміткою про дату виконання.
6.4 Порядок підрахунку об'ємів
6.4.1 Одночасно з інвентаризацією об'єктів беруться розміри для визначення об'єму будинків і будівель. Цими розмірами є зовнішні висоти будинків і будівель та розміри по зовнішньому контуру стін (див. розділ 3 даних Методичних рекомендацій).
6.4.2 Будівельний об'єм житлового будинку квартирного (багатоповерхового) типу та громадського визначається сумою будівельних об'ємів вище позначки +- 0,00 (надземна частина) та нижче цієї позначки (підземна частина).
Будівельний об'єм надземної та підземної частин будинку (в т.ч. технічного поверху, технічного підпілля) визначається в межах граничних поверхонь з включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів тощо, починаючи з позначки рівня чистої підлоги кожної з частин будинку, без урахування архітектурних деталей (які не збільшують загального об'єму будинку), підпільних каналів, приямків, портиків, ґанків, терас; відкритих балконів, об'єму проїздів і простору під будинком на опорах, горищ, які використовуються з технічною метою. Ніші та лоджії з об'єму не виключаються.
6.4.3 Об'єм будинку садибного типу визначається множенням його площі на висоту (взяту за середнім розміром), причому висота будинку рахується від рівня спланованої поверхні землі (відмостки, тротуару) до верхньої лінії карниза. За наявністю мансард - висотою будинку вважається відстань від рівня спланованої поверхні землі (відмостки, тротуару) до підлоги мансарди (об'єм мансарди, мезоніну підраховується окремо). При наявності в будинках підвалів та цокольних поверхів висота будинку садибного типу рахується від рівня підлоги першого поверху.
6.4.4 Якщо будинок складається з частин, які різко відрізняються одна від одної за кресленням, конфігурацією чи за їх конструктивним рішенням, то об'єм будинку слід підраховувати окремо за цими частинами.
Якщо об'єм будинку підраховується за його частинами, то стіна, що розділяє частини будинку, розділяється по осі.
6.4.5 Прибудови одного і того самого призначення та з одного і того самого матеріалу, що й основний будинок садибного типу, уключаються до основного об'єму будинку. Прибудови, які не відповідають цим вимогам, обміряються і враховуються окремо та до основного об'єму будинку не включаються.
6.4.6 Об'єм підвалу (цокольного поверху) визначається шляхом множення площі горизонтального перерізу будинку на рівні першого поверху вище цоколя будинку на висоту, проміряну від рівня чистої підлоги підвалу (цокольного поверху) до рівня чистої підлоги першого поверху.
6.4.7 Об'єм мансард та мезонінів визначається множенням площ їх горизонтального перерізу по зовнішньому обводу стін на рівні підлоги на висоту від підлоги мансарди (мезоніну) до верху засипки горищного перекриття.
У разі криволінійного окреслення перекриття мансарди (мезоніну) приймається середня висота.
6.4.8 Об'єми незавершених будівництвом будинків визначаються за їх проектами з урахуванням технічного стану фактично наявних конструктивних елементів (рекомендується виконання фотозйомки об'єкта).
6.4.9 Об'єми господарських будівель визначаються аналогічно до підрахунку об'ємів будинків садибного типу.
7. Визначення вартості об'єктів
7.1 Інвентаризаційна вартість об'єкта визначається виходячи з його будівельної вартості. Будівельною вартістю об'єкта є вартість на час його будівництва. Вона визначається виходячи з об'єму будинку, його технічного стану та середньої будівельної вартості подібних будинків (1 м.куб.) в місцевих умовах.
7.2 Вартість кожного оцінюваного об'єкта встановлюється за будівельною вартістю кубометра будинку - аналога однієї з ним категорії шляхом введення поправочних коефіцієнтів залежно від:
- кількості поверхів будинку;
- наявності центрального опалення;
- наявності водопровідного та каналізаційного обладнання;
- наявності ліфтів;
- цінності опорядження, якщо не введено окремих вимірювальних показників для кожного виду опорядження.
Примітка.
На відхилення від середньотипових споруд залежно від площі основи або зовнішнього об'єму оцінюваних об'єктів уносяться відповідні поправки.
Будівельна вартість прибудов, мансард та мезонінів визначається окремо за їх кубатурою та вартістю прибудови (мансарди, мезоніну) подібного типу або їх питомого показника - 1 м.куб.
Будинки, які внаслідок своїх особливостей не можуть бути оцінені за аналогами (будинками подібного типу), оцінюються індивідуально.
Інвентаризаційна вартість будинку визначається шляхом коригування будівельної вартості будинку, зумовленої старінням, зношуваністю, що відбуваються за період експлуатації.
7.3 Технічний опис будинків здійснюється під час обстеження в натурі: дані обстеження заносяться в бланк "Оцінювальний акт про будинок" (додаток 1.10 до Інструкції.
7.4 Вказаний бланк заповнюється на кожний основний будинок і житлові прибудови, надбудови, підвали тощо.
7.5 Технічний опис мансард, підвалів, цокольних поверхів великих розмірів або розташованих під усім будинком, виконується на окремому бланку (додаток 1.10 до Інструкції.
7.6 Інформація про основні елементи будинків вноситься до технічного опису. Технічний опис повинен бути чітким та виразним, з ясним, коротким і технічно правильним формулюванням, у якому не допускається різних тлумачень, і який складений відповідно до характеристик типових описів конструктивних елементів, наведених в таблицях збірників укрупнених показників по оцінці об'єктів.
7.7 Технічний стан кожного елемента будинку визначається шляхом ретельного огляду всієї конструкції.
7.8 Як правило, зношення будинків визначається на підставі технічного обстеження окремих його частин: фундаменту, стін, перекриття, покрівлі, вікон, дверей, приладів опалення тощо, причому основні частини, а саме:
стіни і перегородки, перекриття і покрівля, які мають найбільшу питому вагу, - повинні обстежуватися з особливою ретельністю.
7.9 Через недоступність безпосереднього огляду деяких елементів будинків, наприклад фундаментів і перекриття, їх характеристика визначається по стану зв'язаних з ними елементів. Так, стан фундаменту, недоступного до огляду, слід визначати по цоколю і стіні, перекриття - по стану підлоги та стелі.
7.10 Відсоток зношеності будинків визначають за станом конструктивних елементів окремо: стін і перегородок, перекриття, підлог тощо. На допоміжні будівлі та споруди відсоток зношеності визначають на кожну будівлю та споруду в цілому.
7.11 Інформація про допоміжні частини будинків, прибудови, погреби тощо вноситься до нижнього розділу бланка "Опис будинків та споруд".
7.12 Відсоток зношеності конструктивних елементів, а також у цілому на допоміжні будівлі та споруди визначається з градацією - через п'ять відсотків. Градація через один, два, три, чотири відсотки не допускається. Наприклад, відсоток зношеності може бути 5, 10, 25, 40, але не 7, 11, 28, 33%.
Фізичний знос у відсотках по основному будинку з урахуванням поправок не буде кратним п'яти відсоткам, а може бути різним.
7.13 Для визначення ознак відсотка зношеності конструктивних елементів будинку існують таблиці, які наводяться в Інструкції по оцінці будинків та споруд, що належать громадянам, у містах і селищах міського типу УРСР, та у ВСН-53-86.
7.14 Розрахунок вартості основного будинку і прибудов до нього виконується у наступних графах відповідної таблиці оцінювального акта про будинок (додаток 1.10 до Інструкції:
гр. 1 - літер будинку та прибудов до нього - береться з плану земельної ділянки;
гр. 2 - найменування частин будинку у такій послідовності: основна частина, підвал, цокольний поверх, мансардний поверх, мезонін, прибудови у порядку літерування, ґанки, приямки, балкони тощо;
гр. 3, 4, 5, 6, 7 - показники з журналу зовнішніх обмірів;
гр. 8 - розрахункова висота (Н) поверху багатоповерхового будинку визначається шляхом ділення його висоти на кількість поверхів;
гр. 9, 10 - номер прийнятого типу і оцінювальна вартість 1 куб.м для оцінки будинків, частин будинків, прибудов, надбудов, підвалів береться з відповідних таблиць вартості 1 куб.м Збірника укрупнених показників відновлювальної вартості для оцінки будинків та споруд, які належать громадянам у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР 1 квітня 1982 р. N 163 (далі - Збірника).
При проміжних цифрових значеннях Р/S і Н береться вартість по інтерполяції.
Оцінювальна вартість ґанків, приямків, балконів тощо береться з розділу "Споруди" вказаного вище Збірника;
гр. 11 - поправочні коефіцієнти, взяті із продовження додатка 1.10 до Інструкції після його заповнення;
гр. 12 - загальний відсоток поправки до табличної вартості оціночної норми будинку (висновок графи 6 та підсумок поправок до вартості 1 куб.м у технічному описі погребів, надбудов та прибудов на бланку продовження додатка 1.10 до Інструкції;
гр. 13 - вартість оцінювальної норми (одиниці виміру), будинку, прибудови, надбудови, ґанку, приямку тощо з урахуванням поправок на відступ від типу;
гр. 14 - будівельна вартість будинків, прибудов, надбудов, підвалів, ґанків, приямків, балконів, вирахувана шляхом множення оціночної норми з урахуванням поправок на величину будинку, будівлі (гр. 5 х гр. 12);
гр. 15 - відсоток зношеності будинку, прибудови надбудови - висновок гр. 9 та запис у технічному описі погребів, надбудов та прибудов (на продовженні додатка 1.10 до Інструкції;
гр. 16 - інвентаризаційна вартість будинку, прибудови, надбудови тощо - вирахувана шляхом множення будівельної вартості об'єкта (оцінки) на відсоток зносу з наступним діленням отриманого результату на 100.
7.15 Кожна частина будинку, прибудова, надбудова тощо оцінюється самостійно і записується в оцінювальному акті, додаток 1.10 до Інструкції, окремим рядком.
Після визначення вартості будинку, прибудов, надбудов тощо підраховується підсумок у гр. 3, 5, 14, 16 додатка 1.10 до Інструкції.
Обов'язково вказується рік побудови будинку в додатку 1.10 до Інструкції.
7.16 На продовженні додатка 1.10 "Технічний опис конструктивних елементів будинків, визначення зносу" слід детально описати матеріали конструкцій, опорядження і технічний стан конструктивних елементів будинку з внесенням відсотка зносу їх та будинку в цілому.
7.17 Відсоток зносу будинку в цілому визначається шляхом ділення середньовиваженого відсотка зносу будинку (висновок гр. 9) на суму питомих ваг з поправками (гр. 7) з наступним множенням одержаного результату на 100.
При відсутності поправок на відступи від типу середньовиважений відсоток зносу будинку (висновок гр. 9) буде рівнятися відсотка зносу будинку в цілому.
7.18 У гр. 3, 4 - вносяться показники з ескізу (додатка 1.12 до Інструкції, складеного на даний будинок з натури;
Гр. 5 - вказується питома вага конструктивних елементів до всього будинку із відповідних таблиць Збірника. Сума питомих ваг у відсотках повинна бути рівною 100%;
Гр. 6 - поправки до питомої ваги конструктивного елемента на відступи від прийнятого типу будинку з зазначенням, на що дана поправка, і при необхідності наводиться формула її підрахунку;
Гр. 7 - питомі ваги конструктивних елементів з врахуванням внесених поправок. Сума їх може бути більшою і меншою 100;
Гр. 8 - відсоток зносу кожного конструктивного елемента будинку з урахуванням технічного стану;
Гр. 9 - середньовиважений відсоток зносу кожного конструктивного елемента по відношенню до всього будинку, отриманий шляхом множення скоригованої (з урахуванням поправок) питомої ваги в гр. 7 на відсоток зносу, вказаного в гр. 8, з наступним діленням одержаного результату на 100.
7.19 У розділі "Технічний опис підвалів, надбудов і прибудов" слід виконати короткий технічний опис основних елементів підвалів, погребів, надбудов, прибудов, тамбурів, веранд, входів у підвали, ґанків, приямків, балконів і вказати відсоток зносу по кожному з них.
Оцінювальний акт підписується виконавцем і особою, яка здійснює контроль, із зазначенням дати обстеження будинку для проведення оцінки.
7.20 Оцінка господарських будівель та споруд здійснюється в оцінювальному акті (додаток 1.11 до Інструкції.
В оцінювальному акті зазначається адреса розташування господарських будівель і споруд.
7.21 При проведенні технічного опису і оцінки господарських будівель та споруд в оцінювальному акті слід зазначати:
гр. 1 - номер споруди згідно з планом земельної ділянки;
гр. 2 - найменування споруд;
гр. 3 - технічний опис споруд;
гр. 4 - найменування оцінювального вимірювача - куб.м, пог.м, шт. тощо;
гр. 5 - кількість одиниць виміру;
гр. 6 - номер типу споруди, по якому виконується оцінка;
гр. 7 - таблична вартість одиниці виміру споруди відповідно до Збірника;
гр. 8 - введені поправки до вартості одиниці виміру споруди на відступ від типової споруди.
8. Порядок унесення поточних змін
до інвентаризаційних документів
8.1 З метою утримання інвентаризаційно-технічної бази на сучасному рівні, відповідності її даних дійсному стану житлового та нежитлового фонду в містах, селищах та сільській місцевості доцільно через кожні 5 років проводити обстеження та переоцінку об'єктів нерухомого майна (за замовленням власників).
8.2 Поточній технічній інвентаризації підлягають всі будинки, допоміжні будівлі та споруди, незалежно від наявності у власника (користувача) документа місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про надання дозволу на будівництво, розташовані в містах, селищах та сільській місцевості, перелік яких наведений у розділі 2 Інструкції.
Підставою для проведення поточної інвентаризації є наступні зміни:
- зведення нових об'єктів, надбудова, прибудова, реконструкція і знесення будинків, допоміжних будівель, руйнування внаслідок стихійного лиха тощо;
- зміни в межах і в забудові кварталів та земельних ділянок;
- зміни у призначенні будинків внаслідок їх реконструкції та капітального ремонту;
- зміни у технічному стані будинків, допоміжних будівель внаслідок проведення капітальних і відновлювальних ремонтів;
- приєднання будинків до інженерних мереж (водопровідної, каналізаційної, газової, теплової, електричної тощо);
- зміни у плані будинків у зв'язку з встановленням нових печей, знесенням або заміною печей, зведенням або знесенням внутрішніх стін та перегородок, переплануванням приміщень, збільшенням або зменшенням основної (житлової) та допоміжної площ, встановленням або закриттям дверних та віконних прорізів тощо;
- зміни в інженерному обладнанні (установка, заміна та зняття газових плит, ванн, ліфтів тощо);
- зміни в системі опалення;
- зміни в технічному стані будинків внаслідок порушень правил і режиму експлуатації, стихійного лиха тощо;
- знесення будинків, допоміжних будівель у зв'язку з їх аварійним станом;
- зміни в оцінювальній вартості будинків, що відбуваються у зв'язку з розширеннями, реконструкцією, відновленням, капітальними ремонтами, руйнуванням, зношеністю тощо;
- зміна власника.
8.3 Поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи виконуються відповідно до заяв власників нерухомого майна у зв'язку з видачею довідок для продажу, дарування чи іншого виду відчуження їх домоволодінь і здійснюються у присутності власника та завершуються його підписом в абрисі та ескізі.
8.4 При обстеженні на місці поточних змін виконавець повинен не тільки обстежити та зафіксувати зміни, вказані у заяві, але й обстежити все домоволодіння і зафіксувати всі зміни, незалежно від того, вказані вони у заяві, чи ні.
8.5 При інвентаризаційно-оцінювальних роботах здійснюється ретельне обстеження будинків, господарських будівель та споруд на місці, виконується звірка їх стану з поверховими планами і інвентаризаційними документами.
Результати обстеження заносяться в ескізи (абриси), після чого виконується їх камеральна обробка і внесення в поверхові плани, плани земельних ділянок, а також у відповідні інвентаризаційні форми-бланки (додаток 1 до Інструкції.
Записи результатів обстеження виконуються червоною тушшю із зазначенням дати та прізвища виконавця робіт.
Якщо при обстеженні об'єкта, в технічні документи якого раніше були внесені незначні зміни червоною тушшю, виявлені нові зміни, останні вносяться до поверхового плану чи плану земельної ділянки зеленою тушшю (якщо внесені зміни не затемнюють креслення), і проставляється відповідний штамп.
8.6 У випадках коли значні зміни затемнюють читання поверхових планів і ускладнюють користування інвентаризаційними бланками, документація переробляється заново, а старі плани і бланки погашаються, ставиться штамп "Погашено", вказуються причини, ставиться дата внесення поточних змін та підпис виконавця.
Заміна інвентаризаційних планів і текстових матеріалів на нові виконується також у разі їх значної зношеності та забруднення.
Нанесення встановлених в натурі змін на оригінал поверхового плану не дозволяється.
8.7 Погашені документи зберігаються в інвентаризаційних справах, знищення погашених документів і форм категорично забороняється, так як вони мають цінність архівного довідкового матеріалу.
8.8 При закінченні камеральних робіт з внесення поточних змін (за умов, коли бланки не замінюються на нові) заповнюється штамп - "Реєстрація поточних змін".
У випадках відсутності змін при обстеженні об'єкта необхідно заповнити штамп - "Поточних змін не виявлено".
Необхідно поставити підписи виконавця та перевіряючого.
8.1 Порядок внесення поточних змін в поверхові плани
8.1.1 За даними ескізу зміни у планування будинку наносяться в матеріали первинної технічної інвентаризації (на поверховий план) за масштабом олівцем і обводяться (закріплюються) червоною або відповідно зеленою тушшю.
8.1.2 Знесені частини будинку та інженерного обладнання на плані перекреслюються (навхрест).
8.1.3 Змінені розміри будинку, номери квартир, кімнат та їх площа закреслюються однією лінією червоною (зеленою) тушшю, нові дані на плані надписуються також червоною (зеленою) тушшю. Зміна номерів квартир (приміщень, кімнат) може здійснюватися лише з дозволу (рішення) місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
8.1.4 При зведенні прибудов і надбудов до раніше проінвентаризованих основних будинків роботи виконуються так само, як і при первинній технічній інвентаризації.
8.1.5 Плани прибудов кресляться олівцем на попередньо складеному плані, за масштабом, з наступною обводкою червоною (зеленою) тушшю. Якщо на раніше складеному плані немає можливості накреслити прибудови у зв'язку з відсутністю місця на форматі, складається новий план будинку з урахуванням розміщення на ньому прибудов (старий поверховий план погашається). Новий план обводиться чорною тушшю.
8.1.6 Незначні зміни у приміщеннях: встановлення або знесення печей, закриття або пробивання віконних і дверних прорізів, встановлення раковин і ванних - наносяться на поверховий план червоною тушшю.
У разі часткових змін контурів відповідні частини внутрішньої ситуації планів (окремі квартири, частини поверху тощо) можуть бути винесені за зовнішні межі плану.
8.1.7 При знесенні частини будинку, а також прибудов здійснюється обстеження на місці, заповнюється ескіз і виконується повне чи часткове закреслення навхрест червоною (зеленою) тушшю знесеної частини (прибудови) або його частин. Аналогічно виконується внесення змін у інвентаризаційних бланках шляхом закреслення червоною (зеленою) тушшю під лінійку знесених частин будинків (прибудов).
8.1.8 При складанні експлікацій приміщень у інвентаризаційних справах, у яких раніше складались експлікації приміщень, поточні зміни у нумерації і у площах приміщень слід вносити шляхом закреслення у експлікації червоними чорнилами під лінійку даних, що підлягають заміні і запису нових даних червоними чорнилами.
8.2 Внесення поточних змін у плани земельних ділянок
8.2.1 У плани земельних ділянок підлягають внесенню наступні зміни:
- зміни адреси домоволодінь (зміни найменувань вулиць, порядкових номерів тощо);
- зміни меж ділянок;
- зміни у ситуації земельних ділянок: знесення та зведення будинків, зміни у замощеннях, огорожах, у розподілі ділянок на угіддя;
- зміни у праві користування земельними ділянками;
- зміни у праві користування і володіння будинками тощо.
8.2.2 Без виходу на місце вносяться зміни в адресі ділянок на підставі рішення місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Зміни відображають на абрисі (додаток 1.13 до Інструкції.
8.2.3 Усі зміни в забудові земельних ділянок, що підлягають реєстрації, повинні бути відображені на плані.
8.2.4 Зміни в земельних ділянках позначаються на плані червоною (зеленою) тушшю. Розміри змін проставляються тушшю відповідного кольору.
Одночасно на полях плану повинен бути проставлений штамп з зазначенням того, що зміни внесені у порядку поточної інвентаризації, з позначенням дати і підписами виконавця і перевіряючого.
8.2.5 При наявності змін більше, ніж на половину площі земельної ділянки, що затемняє його читання, викреслюється новий план земельної ділянки (старий план погашається і зберігається у цій же справі).
8.3 Внесення змін у оцінювальні акти
8.3.1 Внесення змін у оціночні акти на домоволодіння виконується шляхом закреслення червоними (зеленими) чорнилами (тонкою лінією) рядків попередніх записів, у яких сталися зміни і внесення нових записів у нижче розташовані горизонтальні рядки. Ніяких виправлень старих цифр робити не дозволяється.
8.3.2 При наявності значної кількості змін (понад 50%), що ускладнює їх внесення (затемнюють документ) та користування оціночними актами, зміни в оціночні акти не вносяться, а складаються нові оціночні акти з одночасним погашенням старих, з нанесенням відповідного штампу.
8.3.3 При реконструкції будинків (переобладнання, розширення будинків тощо), будівельна вартість визначається за Збірником у будинку в цілому з урахуванням нових елементів і об'єму реконструйованого будинку.
Інвентаризаційна вартість цих будинків встановлюється, виходячи з нових, визначених в натурі, технічного стану і відсотка зношеності конструктивних елементів будинку.
8.3.4 Інвентаризаційна вартість будинків, будівель та споруд, після виконання капітальних і відновлювальних ремонтів (рекомендується вказувати рік проведення капітального чи відновлювального ремонту) встановлюється, виходячи з нових визначень технічного стану і відсотка зношеності в натурі.
При визначенні нового технічного стану і зношеності необхідно користуватися описами робіт, актами приймання ремонтних робіт і актами скритих робіт.
8.3.5 Будівельна вартість будинків при проведенні капітальних і відновлювальних ремонтів не змінюється за винятком випадків, коли змінюється опорядження будинків або вводяться нові елементи, які змінюють вартість, відмінні від елементів, зазначених у первинному технічному описі будинків.
8.3.6 Зміни у технічному стані житлового фонду внаслідок реконструкції, капітальних і відновлювальних ремонтів, огорож і замощень вносяться в документи технічного обліку у тих випадках, коли нововстановлений відсоток зношеності відрізняється від вказаного в облікових документах:
- для цегляних будинків - більше ніж на 5%;
- для дерев'яних будинків - більше ніж на 10%;
- для господарських будівель - більше ніж на 15%;
- для огорож і замощень - більше ніж на 20%.
8.3.7 Роботи по реєстрації змін виконуються працівниками бюро технічної інвентаризації з унесенням відповідних змін у ескізи і абриси.
9. Зведений акт вартості
будинків, будівель та споруд
9.1 Зведений оцінювальний акт вартості будинків, будівель та споруд (додаток 1.3 до Інструкції складається на основі даних оцінювальних актів (додатки 1.10, 1.11 до Інструкції), в яких проводиться оцінка будинків, будівель та споруд.
Гр. 1 - вказується порядковий номер.
Гр. 2 - "Літер по плану" - вказуються літери основних будинків, службових будівель, огорож та замощень.
Гр. 3 - записується назва об'єкта.
Гр. гр. "Будівельна" та "Інвентаризаційна" вартості - вказується вартість кожної основної будівлі разом з належними їм підвалами, мансардами і прибудовами.
Вартість службових будівель - сараїв, гаражів тощо вказують окремо по кожній службовій будівлі; вартість огорож і замощень дається сумарно по всіх видах огорож чи замощень на садибній ділянці, але окремими рядками по огорожах та замощеннях.
9.2 При проведенні поточної інвентаризації вартість вписується у відповідні графи в тій послідовності, в якій були записані назви об'єктів.
9.3 При новому будівництві об'єктів нерухомості дані дописуються, при зносі - назва будинків, будівель, споруд не викреслюється, а ставиться прочерк
9.4 Зведений оцінювальний акт по домоволодінню повинен бути підписаний начальником бюро або уповноваженою ним особою.
9.5 Оригінал зведеного акта залишається у справах бюро, а для власника об'єкта нерухомості заповнюється технічний паспорт.
10. Контроль за якістю виконання робіт
10.1 Контроль за якістю виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів здійснюється перевіряючим, призначеним керівництвом бюро технічної інвентаризації.
10.2 Для проведення контролю завершених робіт інвентаризаційні справи здаються з усіма заповненими бланками. До контролю не приймаються справи з відсутніми бланками.
10.3 Поверхові плани здаються виконаними олівцем, включаючи цифрові і текстові позначення, крім підпису виконавця на штампі, що виконується чорнилами чи чорною тушшю.
10.4 Під час польового контролю інвентаризаційних робіт необхідно перевірити:
- точність зовнішніх промірів і даних відліків по прорізах (вікон і дверей);
- точність лінійних промірів у середині приміщень, наскрізних промірів, товщину стін та перегородок;
- повноту (достатність) допоміжних промірів (діагоналей) у приміщеннях зі складною конфігурацією;
- правильність нумерації приміщень та квартир;
- розташування вікон, дверей, приладів опалення, сантехнічного обладнання тощо;
- оформлення ескізів (підписи, дата виконання робіт та інше).
10.5 При контролі площ приміщень багатоповерхових будинків рекомендується співставляти площі кімнат поверху, що перевіряється, з площами однакових кімнат на вище (нижче) розташованих поверхах будинку. За цим методом контролю можна легко встановити грубі помилки у підрахунку площ.
Незначні помилки до 0,5 кв.м виявляються методом арифметичного контролю.
10.6 Розходження між розмірами, встановленими під час контролю, і розмірами виконавця на інвентаризаційних планах не повинні перевищувати +- 1 см.
10.7 При контролі робіт по оцінці будинків, будівель та споруд в натурі перевіряючий повинен приділити велику увагу правильності визначення виконавцем відсотка зношеності окремих елементів будинку і в цілому по будинку. Перевірити правильність складання технічного опису конструктивних елементів основного будинку, прибудов, господарських будівель і споруд.
10.8 Розходження у відсотку зношеності, встановлене перевіряючим по окремих конструктивних елементах будинку, не повинно перевищувати +- 10 %, а по прибудовах, господарських будівлях і спорудах, по яких встановлюється відсоток зносу в цілому по будівлі (споруді), +- 5%.
10.9 При контролі камеральних робіт перевіряючий повинен перевірити:
- наявність у ескізі всіх необхідних розмірів для правильного складання плану будинку і підрахунку площ приміщень;
- правильність оформлення і чіткість складання ескізу;
- правильність накладки (накреслення) плану будинку за масштабом;
- зіставлення плану першого поверху (контрольного) з планами наступних поверхів (у т.ч. у підвальному) щодо розташування зовнішніх та внутрішніх капітальних стін, віконних прорізів, сходів, опалювальних приладів, вентиляційних коробів;
- масштаб плану та правильність розташування стін першого поверху на основі діагоналей в ескізі та контрольних промірів між капітальними стінами;
- правильність нанесення цифр, позначення "розділки" біля печей, висот поверхів, правильність записів щодо прийнятих умовних позначень;
- графічна помилка, накладання планів (у масштабі 1:100) не повинна бути більшою чи меншою від 0,5 мм;
- відповідність зовнішніх і суми внутрішніх промірів за довжиною і шириною будинку;
- симетричність розташування плану будинку на аркуші;
- відсутність пропусків умовних позначень елементів будинку: дверей, вікон, печей, сходів, ґанків, санітарно-технічного обладнання тощо;
- відповідність промірів ескізу з промірами плану будинку;
- правильність складання формул та підрахунку площ приміщень, підсумків по квартирах (приміщеннях), по поверхах і в цілому по будинку;
- правильність підрахунку відсотка зношеності в цілому по будинку, включення усіх поправок у вартість виміру, визначення будівельної і інвентаризаційної вартості основних будинків, господарських будівель та споруд, правильність підрахунку підсумків будівельної і інвентаризаційної вартості по будинку і домоволодінню.
10.10 Правильність виконання робіт по обведенню планів тушшю та ілюмінування їх, а також підсумкові дані перевіряються перевіряючим і при якісному виконанні робіт підписуються ним.
10.11 Виявлені під час контролю помилки відмічаються кольоровим олівцем. Узяті перевіряючим приклади, що збігаються з розмірами, визначеними виконавцем, обов'язково підкреслюються або обводяться.
10.12 До недопустимих помилок і прорахунків, які зустрічаються у інвентаризаційних роботах, внаслідок яких роботи повинні бути забраковані і перероблені заново, відносяться наступні:
- складання ескізів, абрисів і планів по невстановленій формі;
- ескізи із значними пропусками промірів, необхідних для правильної накладки планів будинків;
- перекреслені абриси;
- систематичні помилки у підрахунках площ, об'ємів та інших показників будинків та споруд;
- неправильно накладені (накреслені) плани;
- плани, накреслені з умовними позначеннями елементів будинків, що не відповідають встановленим позначенням;
- інші недоліки, виправлення яких неможливе і тягне за собою перероблення.
10.13 Справи з великою кількістю грубих помилок бракуються, робота не оплачується, перероблення її доручається іншому виконавцеві.
10.14 Виявлені в натурі і при камеральному контролі робіт помилки відмічаються перевіряючим у Акті польового і камерального контролю (див. додаток 1.14 до Інструкції.
10.15 Дрібні помилки (прорахунки) можуть відмічатися (записуватися) безпосередньо у абрисах, ескізах, на планах і бланках, а у контрольному аркуші робиться відповідний запис про те, що вони відмічені у відповідних формах. Дрібні помилки може виправляти сам перевіряючий.
10.16 При контролі арифметичних підрахунків, у тих випадках, коли для цієї роботи призначено окремого працівника, виявлені помилки виправляються цим же працівником.
10.17 Усі виявлені перевіряючим прорахунки виконавець повинен виправити і виправлені документи здати перевіряючому в установлений термін.
10.18 Термін контролю і виправлення зауважень по одній інвентаризаційній справі не повинен перевищувати 1-5 днів.
Внесені виправлення у інвентаризаційні документи переглядаються перевіряючим.
11. Оформлення інвентаризаційної
справи на домоволодіння
Закінчені виробництвом матеріали та документи з інвентаризації будівель і земельних ділянок, після оформлення належним чином, а саме підписані виконавцем, перевіряючим, інженером і керівником бюро, повинні бути сконцентровані в одній інвентаризаційній справі і підшиватися в обкладинку чи папку з твердого паперу встановленого зразка.
Примітка.
У багатоповерхових будинках допускається заведення додаткових інвентаризаційних справ на кожну квартиру. Інвентаризаційну справу заводять одночасно з виготовленням технічного паспорта на квартиру (підшивається екземпляр технічного паспорта).
На обкладинці вказується номер інвентаризаційної справи, який відповідає порядковому номеру запису в книзі опису справ, які надходять до архіву бюро технічної інвентаризації, місце розташування домоволодіння, найменування області, міста, району і номер будівельного кварталу, найменування вулиці з вказанням номера будинку, а також вказується дата початку й завершення ведення справи.
Усі матеріали мають бути пронумеровані за порядком їх розміщення в інвентаризаційній справі, унесені до опису (додаток 1.1 до Інструкції, який розташований на початку справи.
Згідно з таблицею в опису читати зліва направо:
Гр. 1 - вказується порядковий номер документів, які знаходяться в справі.
Гр. 2 - вказуються найменування документів, які знаходяться в справі, а також найменування і номера документів, які не вмістилися у папку даної справи і зберігаються окремо.
У подальших графах (зліва направо) вказується дата проведення первинної і поточної інвентаризацій.
При проведенні поточної інвентаризації матеріали технічної інвентаризації в справу дошиваються в такій послідовності, як вказано в найменуванні документів опису.
Знизу опису відмічається стан документів у випадках їх пошкодження, а також вказується, де зберігаються креслення, які не вмістилися в папку даної справи.
Опис повинен бути підписаний виконавцем та архіваріусом, який перевірив правильність складання опису при прийманні справи в архів.
12. Порядок складання технічних паспортів
на житловий будинок садибного типу, квартиру,
садовий (дачний) будинок, гараж,
громадський будинок
12.1 Загальні положення
12.1.1 Технічний паспорт складається за замовленням власника на кожний об'єкт нерухомості, який перебуває у власності юридичних і фізичних осіб у містах, селищах міського типу і селах (додатки: 2; 3; 4; 5; 6 до Інструкції).
У тих випадках, коли житловий будинок садибного типу, садовий (дачний) будинок, гараж, громадський будинок, квартира належить двом і більше власникам, технічний паспорт складається в цілому на об'єкт нерухомості.
12.1.2 При заповненні технічного паспорта необхідно всі найменування заповнювати чітко і розбірливо, дата його виготовлення відповідає даті проведення технічної інвентаризації.
В адресній частині вказується повна адреса, область, район, місто (селище, село), район (у місті), вулиця, номер дому, інвентарний номер справи, до якої входить паспорт, реєстровий номер. Записують повністю прізвище, ім'я, по батькові власника, дату народження, ідентифікаційний код.
12.1.3 У випадку, якщо будинок належить декільком власникам, у технічному паспорті вказується дольова участь та прізвища всіх співвласників (крім багатоповерхових будинків та майнових комплексів).
Ставиться дата виконання та підписи виконавця і керівника бюро технічної інвентаризації.
12.1.4 Техніка заповнення розділів в технічних паспортах:
"План земельної ділянки" - відомості про земельну ділянку;
"План будинку" - поверховий план будинку;
"Експлікація приміщень" - відомості про внутрішні площі приміщень;
"Характеристика будинку, господарських будівель та споруд" - дані про технічний стан всіх розташованих на земельній ділянці будинків, будівель та споруд, а також їх вартість відповідно до показників, взятих з відомостей технічної інвентаризації.
12.1.5 Коли приводять відомості про благоустрій, при наявності різних видів благоустрою записують "так" чи "ні".
У разі наявності в об'єкті нерухомості інженерного обладнання, не передбаченого типовими бланками, інформація вказується додатково.
12.1.6 Технічний паспорт на квартиру виготовляє бюро технічної інвентаризації.
Переоформлення технічного паспорта на квартиру проводиться у зв'язку з переплануванням або переобладнанням квартири.
12.1.7 Технічний паспорт, попередньо виданий власнику бюро технічної інвентаризації, не вилучається і поточні зміни до нього не вносяться.
12.1.8 У разі наявності поточних змін, при проведенні поточної інвентаризації, замовнику видається новий технічний паспорт.
При відсутності поточних змін у технічному паспорті робиться відмітка про відсутність поточних змін на момент обстеження.
12.1.9 При видачі технічного паспорта власнику повинна бути зафіксована дата видачі, посвідчена (закріплена) підписом керівника бюро технічної інвентаризації або уповноваженою особою.
12.2 Порядок складання технічного паспорта на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок
12.2.1 Технічний паспорт складається бюро технічної інвентаризації на кожний житловий будинок у 2-х екземплярах. Перший екземпляр зберігається в бюро технічної інвентаризації, другий - у власника.
12.2.2 У адресній частині титульного листа паспорта (додаток 7 до Інструкції вказується повна адреса житлового будинку: область, район, місто (селище, село), вулиця і номер будинку, номер інвентаризаційної справи та реєстровий номер відповідно до книги реєстрації.
Якщо будинок належить кільком власникам, вказується повне найменування власників, їх дольова участь, проставляється дата виконання, підписи виконавця та начальника бюро технічної інвентаризації.
12.2.3 Технічна характеристика багатоповерхового будинку (додаток 7.1 до Інструкції).
У розділі "Загальні відомості" вказуються основні характеристики житлового будинку, необхідні для державного обліку житлового фонду:
- серія проекту;
- рік побудови житлового будинку;
- кількість поверхів - визначається з урахуванням мансардного і цокольного поверхів;
- площа забудови - відповідно до даних додатка 1.8 до Інструкції,
- до площі забудови включається площа будинку з прибудовами;
- об'єм будинку-вказується об'єм будинку, включаючи об'єм підвалів і прибудов, відповідно до даних у додатку 1.8 до Інструкції;
- загальна площа - відповідно до даних додатка 1.7 до Інструкції;
- житлова площа - відповідно до даних додатка 1.7 до Інструкції;
- площа нежитлових приміщень - відповідно до даних додатка 1.7 до Інструкції;
- площа балконів, лоджій і терас - відповідно до даних додатка 1.7 до Інструкції;
- кількість квартир і кількість кімнат - відповідно до даних додатка 1.7 до Інструкції;
- матеріал стін - відповідно до даних додатка 1.10 до Інструкції, якщо стіни будинку збудовані з різних матеріалів, вказуються в відсотковому відношенні всі матеріали;
- будівельна (балансова) вартість - вказується власником (документ про балансову вартість надається власником);
- відсоток зношеності - встановлюється бюро технічної інвентаризації.
12.2.4 План земельної ділянки (додаток 7.2 до Інструкції).
На нові масиви комплексної забудови експлікації до плану земельної ділянки не складаються.
12.2.5 План квартирного (багатоповерхового) будинку (додаток 7.3 до Інструкції) виконується відповідно до даних додатка 1.5 до Інструкції.
12.2.6 Експлікація приміщень до плану квартирного (багатоповерхового) будинку (додаток 7.4 до Інструкції) - заповнюється відповідно до даних, викладених у додатку 1.7 до Інструкції).
12.2.7 Технічна характеристика конструктивних елементів і інженерного обладнання (додаток 7.5 Інструкції) - заповнюється відповідно до даних оцінювального акта (додаток 1.10 до Інструкції).
12.2.8 Розподіл площі будинку та нежитлових (вбудованих) приміщень (додаток 7.6 до Інструкції) - здійснюється відповідно до експлікації додатка 7.4 до Інструкції.
12.2.9 Загальна вартість квартирного (багатоповерхового) будинку, господарських будівель та споруд (додаток 7.7 до Інструкції) - пункти 3 та 6 - заповнюються власником житлового будинку; пункти 1, 2, 5, 7 - бюро технічної інвентаризації.
12.2.10 Експлуатаційні показники житлового будинку (додаток 7.8 до Інструкції) - пункти 1-12 і 25-26 - заповнюються експлуатаційними організаціями, пункти 13-24 - бюро технічної інвентаризації.
12.2.11 Використання житлової площі. Нежитлові приміщення, які використовуються для потреб експлуатаційних організацій, прибиральна площа земельної ділянки. Зведена відомість витрат на експлуатацію будинку (додаток 7.9 Інструкції) заповнюється експлуатаційними організаціями.
12.2.12 Технічний опис конструктивних елементів та інженерного обладнання (додаток 7.10 до Інструкції) - графи 6-8 (по горизонталі) заповнюються експлуатаційними організаціями, графи 2-5 (по горизонталі) - бюро технічної інвентаризації.
12.2.13 Технічний опис конструктивних елементів та інженерного обладнання (додатки 7.11; 7.12 до Інструкції) - пункти 4-5 (по горизонталі) заповнюються бюро технічної інвентаризації, пункти 6-8 (по горизонталі) - експлуатаційними організаціями.
12.3 Правила обстеження багатоповерхових (багатоквартирних) будинків, устаткування і елементів благоустрою
Технічний стан конструктивних елементів визначається за зовнішніми ознаками.
В окремих випадках у разі необхідності може проводитися розкриття недосяжних зовнішньому огляду конструктивних елементів. Роботи по розкриттю конструкцій виконуються силами і за рахунок замовника.
При огляді в натурі будинків необхідно враховувати, що більшість конструктивних елементів знаходиться в тісній залежності між собою. Тому, якщо виявлено деформацію в одному з елементів, слід ретельно обслідувати зв'язані з ним елементи.
Фундаменти
При обстеженні фундаментів з боку підвалів необхідно звертати особливу увагу на наявність пошкодження і руйнування блоків, розшарування рядів і руйнування цегляної кладки, сколення і випадання окремих каменів, тріщини в швах або між блоками, горизонтальні тріщини, які свідчать про втрату основою несучих властивостей на цій ділянці.
Тріщини в цегляних стінах підвалу, особливо прогресуючі, свідчать про нерівномірність просідання фундаменту.
За відсутності підвалів і недоступності фундаменту для огляду про його стан слід робити висновки по цоколю і стінах.
Стіни
Зовнішньому обстеженню підлягає весь доступний для огляду периметр зовнішніх стін. При обстеженні приміщень визначається стан внутрішніх стін.
Слід визначати наявність відхилень стін більш як на 2 см від вертикальної лінії на висоту одного поверху і на 6 см на висоту будинку, пошкодження стін гнилизною, домовими грибками або жучками, значне вздуття стін, викривлення, розладнання з'єднань, ослаблення цегляної кладки, руйнування вузлів кріплення панелей, пошкодження облицювання або фактурного шару.
Фасади
Визначення технічного стану фасадів проводиться окремо по лицьових і дворових фасадах.
Обстеження вінцевих карнизів і елементів з великим виносом, а також балконів, еркерів, лоджій проводиться по всій довжині фасадів.
Гідроізоляція та водовідводне обладнання
Незадовільний стан гідроізоляції і дренажної системи будинку необхідно оцінювати по наявності вологості в кладці фундаменту і стін.
Причиною вологості може бути: зіпсованість каналізації чи водопроводу, заливання підвалу талими і дощовими водами, зіпсованість замощення, високий рівень ґрунтових вод тощо.
Окремо враховується стан водостічних труб, металевого покриття карнизів, системи водовідведення з підвалів, підпілля тощо, а також наявність гідроізоляції.
Дахи
Загальний стан покрівлі визначається при обстеженні квартир, розташованих на останньому поверсі, по наявності або відсутності протоків.
Стан будівельної системи та риштування визначається шляхом огляду нижньої поверхні покрівлі з горища. Виявлення гнилизни в дерев'яних частинах покрівлі, окрім верхніх ознак, встановлюється простукуванням. Глухий звук є ознакою пошкодження. Необхідно також звертати особливу увагу на стан покрівлі в розжолобках і слухових вікнах, місцях кріплення телеантен, радіофідеру тощо.
При обстеженні покрівлі з шиферу, черепиці, рулонних і подібних матеріалів необхідно звертати увагу на щільність швів, наявність латок, пошкоджень листів.
Обстеження суміщених покрівель необхідно робити одночасно з обстеженням перекриття верхнього поверху, звернувши увагу на деталі примикання покрівлі до вертикальних конструкцій, наявність тріщин в покрівлі, місця протоків, промерзання тощо.
Перекриття
Обстеженню підлягають всі перекриття. Разом з цим визначаються порушення їх горизонтальності (осідання підлоги, провисання стелі), сліди протоків і пошкодження дерев'яних деталей внаслідок гниття та ушкодження деревоїдними комахами, тріщини в місцях обпирання плит і їх зміщення.
Підлоги
При обстеженні дерев'яних підлог визначається зношення дошок, осідання, гнилизна, пошкодженість деревини, відсутність значної кількості клепок паркету.
При обстеженні асфальтових, цементних, плиточних підлог необхідно звертати увагу на наявність тріщин, вибоїн, а в підлогах з рулонних матеріалів - на відсутність матеріалу в стінках, стертість в ходових місцях, здіймання, осідання і руйнування основи підлоги.
Перегородки
При обстеженні суцільних та каркасно-засипаних дерев'яних перегородок необхідно звертати увагу на пошкодження штукатурки, вологі плями і вологість деревини, особливо в місцях встановлення санітарно-технічних приладів, ушкодження, викликані гниттям, та пошкодження домовими грибками або жучками.
В панельних, цегляних перегородках звернути увагу на випинання і пошкодження оздоблювального шару, відхилення від вертикалі, наявність тріщин в перегородках, в місцях з'єднання їх між собою і з капітальними стінами, перекриттями, дерев'яними коробками, а також у місцях встановлення санітарно-технічних приладів і проходження трубопроводів.
Вікна і двері
Обстеження віконних прорізів необхідно проводити по всіх приміщеннях і сходових клітках. Найбільш ретельно необхідно проводити обстеження зовнішніх дверей квартир і сходових кліток, а також дверей в санітарних вузлах, кухнях, пральнях, підвальних приміщеннях.
При цьому необхідно звертати увагу на наявність тріщин в місцях приєднання коробок до стін, порушення герметизації віконних коробок, пошкодження віконних і дверних прорізів, викликане гниттям та ушкодженням домовими грибками або жучками, розхитування дверних полотен, коробок.
Печі
Ознаками незадовільного стану печей є нерівномірність осідання (тріщини), відхилення від вертикальної лінії, наявність прогорівших стінок печей або металевих футлярів, нерівномірне нагрівання печей внаслідок руйнування димових каналів.
Сходи
При визначенні технічного стану сходів необхідно звертати увагу на стан сходів і опор сходових маршів, металевих деталей в місцях зварювання, міцність і надійність кріплення сходових поручнів, наявність тріщин і пошкоджень на сходових площадках, маршах і накладних східцях, наявність тріщин в місцях з'єднання несучих конструкцій сходів зі стінами.
Інженерне обладнання
При визначенні технічного стану центрального опалення, гарячого водопостачання, газопостачання, водопроводу, каналізації, вентиляції та іншого обладнання необхідно враховувати загальний стан будинку, а також звертати увагу на протіки, наявність вологості в перекриттях санвузлів, ослаблення місць приєднання приладів, ураження корозією окремих ділянок трубопроводів, пошкодження ізоляції магістральних і внутрішньоквартирних електромереж тощо.
Благоустрій
При обстеженні елементів благоустрою необхідно звертати увагу на наявність пошкоджень та дефектів.
12.4 Підрахунок обсягів основних конструктивних елементів будинків, споруд і мереж
Обсяги кожної конструкції повинні бути розмежовані відповідно до вимог форми технічного паспорта.
Обсяги конструктивних елементів прибудов і надбудов включаються в загальні обсяги основної будівлі.
Фундаменти
Дані про стрічкові фундаменти записуються в погонних метрах, а під окремими опорами - в штуках.
Цоколі підраховуються і вказуються в квадратних метрах вертикальної поверхні.
Стіни
Кількість стін визначається в квадратних метрах (за вирахуванням площі прорізів, підрахованої по зовнішньому обміру коробок). Окремо визначається кількість зовнішніх і внутрішніх стін.
Підрахунок проводиться за даними інвентаризаційних матеріалів.
Фасади
Площі фасадів визначаються шляхом множення їх довжини на відповідні зовнішні висоти (від верхнього обрізу цоколя до верху вінцевого карнизу), без вирахування площі прорізів.
В площу фасадів включаються суцільні парапети і фронтони, а також площі зовнішніх стін еркерів, лоджій та інших виступаючих елементів.
Площі стін і стелі проїздів, що виходять на вулицю, включаються в площу лицьових фасадів.
Площі стін і стелі дворових проїздів включаються в площу дворових фасадів.
Площі зовнішніх стін балконів вказуються окремо.
Водовідводне обладнання
Погонна довжина водостічних труб визначається шляхом множення їх кількості на висоту будинку (від спланованої поверхні землі до верхньої лінії вінчаючого карнизу).
Настінні і підвісні жолоби підраховуються по їх фактичній довжині. Довжина жолобів, поясків визначається за розмірами, які взяті з поверхового плану.
Дахи
Площа покрівлі підраховується шляхом множення площі будинку згідно з зовнішнім обміром стін першого поверху (площа забудови) на відповідний коефіцієнт, що залежить від нахилу даху. Нахил даху визначається як відношення висоти даху від площини вінцевих карнизів до конька до 1/2 ширини будинку при двосхилих і багатосхилих дахах і повній ширині при односхилих дахах (додаток 3 - таблиця 1).
При відхиленні фактичних відношень нахилу даху до ширини від величин, що вказані в таблиці, необхідно брати найбільш близьке значення коефіцієнта. Інтерполяцію при цьому проводити не потрібно.
Погонна довжина елементів крокв визначається шляхом множення площі забудови будинку на відповідний коефіцієнт (табл. 2).
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
|Система крокв| При нахилі до 30 град.|При нахилі понад 30 град. |
| |--------------------------------------------------|
| | При кроці кроквів |
| |--------------------------------------------------|
| | 1 м | 1,5 м | 2 м | 1 м | 1,5 м | 2 м |
|-------------+--------+--------+--------+--------+--------+-----|
|Приставні без| 1,2 | 0,8 | 0,62 | 1,44 | 0,96 |0,75 |
|підкосин | | | | | | |
|-------------+--------+--------+--------+--------+--------+-----|
|Приставні з | 1,72 | 1,16 | 0,89 | 2,06 | 1,39 |1,07 |
|підкосинами | | | | | | |
|-------------+--------+--------+--------+--------+--------+-----|
|Висячі | 3,09 | 2,08 | 1,60 | 3,72 | 2,50 |1,92 |
------------------------------------------------------------------
Погонна довжина підкроквових брусів (матеріалів), парапетів і ґраток підраховується згідно з даними, що взяті з поверхових планів (по масштабу).
Риштування
Площа риштування підраховується шляхом множення покрівлі на відповідний коефіцієнт:
при суцільному риштуванні - коефіцієнт 0,90;
при риштуванні з прозорами - коефіцієнт 0,75.
Перекриття
Площа перекриття - це площа між капітальними стінами. Підрахунок проводиться за даними журналів обміру приміщень, в квадратних метрах.
При підрахунку за даними журналів обміру приміщень до сумарної площі підлог поверху вводиться коефіцієнт 1,03, при цьому до площі першого і проміжного поверхів площа сходових кліток не включається.
Площа надпідвального перекриття приймається рівною сумарній площі приміщень підвалу (без площі підлог сходових кліток) із збільшенням її на 3%, якщо в підвалі є перегородки (за виключенням перегородок в одну дошку).
Площа горищного перекриття приймається рівною сумарній площі підлоги приміщень останнього (верхнього) поверху (включаючи площу сходових кліток) із збільшенням її на 3%.
Площа перекриття мезоніну приймається рівною сумарній площі підлог приміщень мезоніна із збільшенням її (при наявності перегородок) на 3%.
Площа перекриття мансарди приймається рівною сумарній площі підлог приміщень мансарди із збільшенням її на 10%, при цьому необхідно враховувати наявність перекриття над сходовими клітками.
Площа кожного матеріалу чи конструкції перекриття повинна бути визначена окремо.
Сума площ окремих ділянок перекриття повинна бути рівною загальній площі перекриття будинку.
Для визначення конструкцій перекриття необхідно користуватися технічними описами, які є в оціночних документах, проектних матеріалах, а також, у виключних випадках, даними розкриття.
Підлоги
Площі підлог в будинку підраховуються за даними поверхових планів і експлікації по кожній різновидності підлог окремо (паркетна, дощана, цементна тощо).
Перегородки
Площа перегородок підраховується по поверховому плану шляхом множення їх загальної довжини на висоту (за виключенням площі прорізів, що обчислені по зовнішньому обміру коробок, а також площ, які зайняті дзеркалами печей, що проходять крізь перегородки).
Площа, зайнята дзеркалами печей, визначається шляхом множення ширини дзеркал на висоту приміщення. При однаковому плануванні поверхів площа перегородок підраховується по одному поверху і помножується на кількість поверхів.
Вікна і двері
Площа віконних прорізів визначається в квадратних метрах шляхом множення кількості прорізів на площу одного прорізу, підраховану по зовнішньому обміру коробки.
Площа вітрин визначається в квадратних метрах на поповерхових планах і обмірах в натурі.
Площа дверних прорізів визначається в квадратних метрах шляхом множення кількості прорізів на площу одного прорізу, вирахувану по зовнішньому обміру коробки. Окремо підраховується площа зовнішніх, внутрішніх і балконних дверей.
При однаковому плануванні поверхів підрахунок площ прорізів може проводитися по одному з поверхів і одержаний результат перемножується на кількість поверхів.
Сходи
По сходах визначається площа маршів (в горизонтальній проекції), площа сходових площадок і фактична довжина поручнів. Всі елементи сходів визначаються з розмежуванням по матеріалу.
Інженерне обладнання
Для визначення орієнтовної довжини внутрішньої мережі трубопроводів необхідно на поверхових планах при обстеженні будинків визначати місця розташування стояків.
Довжина одного стояка приймається рівною висоті будинку. Якщо стояк проходить не по всіх поверхах, його довжина приймається рівною сумі внутрішньої висоти поверхів, через які він проходить, збільшеній на товщину перекриття.
Складанням довжин окремих стояків визначається їх загальна протяжність.
Щоб визначити протяжність розвідного кільця, необхідно з'єднати на планах місця розташування водопроводу, починаючи від вводу, та заміряти ці відрізки за масштабом.
У квартирах однакового планування протяжність трубопроводів визначається по одній квартирі, і одержаний результат множиться на кількість квартир.
Протяжність труб центрального опалення визначається за даними обстеження.
До загальної довжини газопроводів не включається зовнішня мережа вздовж фасадів будинків.
В загальну довжину внутрішньої каналізаційної мережі додається довжина витяжки - 3 м на стояк, а замість розвідного кільця додається довжина випуску.
Кількість випусків та місця їх розташування визначаються по схемі дворової каналізації, а довжина їх вимірюється за масштабом.
Кількість санітарно-технічних приладів, секцій радіаторів, газових плит, лічильників, агрегатів АГВ тощо визначається за даними обстеження.
Благоустрій
Площа замощення, приямків, ґанків, спусків у підвал тощо визначається за даними обстеження.
13. Терміни та визначення
Будинок (будівля) - будівельна система, що складається з несучих і огороджувальних чи суміщених (несучих і огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземний замкнений об'єм, призначений для проживання чи перебування людей в залежності від функціонального призначення і для виконання різного виду виробничих процесів.
Житловий будинок - будинок, призначений для постійного проживання в ньому людей (у т.ч. гуртожиток), що містить в собі квартири та відповідні допоміжні приміщення.
Секція житлового будинку - частина будинку, квартири якої мають вихід на одну сходову клітку безпосередньо чи через коридор, відділена від інших частин будинку глухою стіною.
Квартира - частина житлового будинку, призначена для проживання однієї або декількох сімей, містить в собі обладнані житлові та допоміжні приміщення і має окремий вихід до сходової клітки, галереї, коридору, ліфту, тамбуру чи назовні.
Житлове приміщення - приміщення, в якому згідно з діючими нормами можливе обладнання постійних спальних місць (спальня, вітальня, дитяча тощо).
Допоміжні приміщення квартири - приміщення, призначені для господарсько-побутових потреб жителів (кухні, коридори, комори, передпокої, санвузли тощо).
Допоміжні приміщення багатоповерхового житлового будинку - приміщення будинку, призначені для забезпечення експлуатації будинку (загальнобудинкові коридори, вестибюлі, сходові клітки, ліфтові холи, тамбури тощо).
Вестибюль - приміщення перед входом у внутрішню частину будинку, призначене для прийому та розподілу потоків відвідувачів.
Зношення будинку - процес погіршення експлуатаційних показників будинку, обумовлений впливом часу, недотриманістю експлуатаційних вимог, стихійним лихом.
Фізичний знос будинку - величина, що характеризує ступінь погіршення технічних і пов'язаних з ними інших експлуатаційних показників будинку станом на певний період часу.
Поверхи будинків залежно від їх розташування щодо планувальної позначки землі мають таке визначення:
- поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі;
- цокольний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більшу половини висоти приміщень;
- підвальний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень;
- технічний поверх - для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій - може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку;
- мансардний поверх (мансарда, поверх у горищному просторі) - поверх, фасад якого повністю або частково створений поверхнею (поверхнями) нахиленого чи ламаного даху, при цьому лінія перетину площини даху і площини фасаду повинна бути на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги мансардного поверху;
- горище - простір між поверхнею перекриття (дах), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.
Сходово-ліфтовий вузол - приміщення, призначене для розташування вертикальних комунікацій - сходової клітки і ліфтів.
Ліфтовий хол - приміщення перед входом у ліфти.
Тамбур - прохідний простір між дверима, що слугує для захисту від проникнення холодного повітря, атмосферних опадів, пилу, диму і запахів при вході до будинку, у сходову клітку чи інші приміщення.
Еркер - частина приміщення, що виступає з площини фасаду будинку, частково або повністю засклене з метою поліпшення його освітлення та інсоляції.
Балкон - виступаюча з площини стіни фасаду огороджена площадка, яка слугує для відпочинку в літню пору року.
Лоджія - перекрите і огороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите у зовнішній простір, слугує для відпочинку в літню пору року та сонцезахисту.
Тераса - огороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, яка може мати дах; розміщується на землі або над розташованим нижче поверхом.
Веранда - засклене неопалюване приміщення, прибудоване до житлового будинку або вбудоване в нього.
Антресоль - майданчик, що займає верхню частину об'єму приміщення житлового, громадського чи виробничого будинку, призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень.
Мезонін - надбудова над спільним дахом житлового будинку, площа якої є меншою, ніж площа розташованого нижче поверху.
Елінг - крита або відкрита споруда на березі моря, річки, озера, обладнана для будівництва або ремонту суден; приміщення на водній станції для збереження і дрібного ремонту спортивних суден, інвентарю тощо.
14. Перелік основних будівельних норм та правил,
рекомендованих для користування в роботі БТІ
1. ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
2. СНиП 2.08.01-89 Жилые здания.
3. ДБН В2.2-9-99 Громадські будинки та споруди.
4. ДБН 79-92 Житлові будинки для індивідуальних забудовників України.
5. ВСН 43-85* Застройка территорий коллективных садов, здания и сооружения.
6. ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів.
7. ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів.
8. ДБН В2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я.
9. ВСН 61-89(Р) Реконструкция и капитальный ремонт жилых домов.
10. ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення ( v0048243-94 ).
11. ДБН В.2.2-2-95 Будинки і споруди. Теплиці і парники.
Додаток 1
до розділу 6
_______________________________
_______________________________
(назва бюро технічної
інвентаризації)
"___" ____________ 200_ р.
N ______
ДОВІДКА
про площі приміщень в новозбудованому
_____-поверховому житловому будинку літер "___"
за експлікацією генплану житлового масиву:
N ____, вулиця (провул., площа) _________________________________
за адресою: N ____, вулиця (провул., площа)______________________
в місті (селі, селищі) ___________________ районі _______________
Згідно з проведеною інвентаризацією від ____________ 200_ р.
встановлено:
------------------------------------------------------------------
| Загальна кількість | Площа, кв.м |
| квартир | |
|-------------------------+--------------------------------------|
| в т.ч. | шт. |загальна|житлова |допоміжна| літніх |
| | | | | |приміщень |
|-------------------+-----+--------+--------+---------+----------|
|однокімнатних | | | | | |
|-------------------+-----+--------+--------+---------+----------|
|двокімнатних | | | | | |
|-------------------+-----+--------+--------+---------+----------|
|трикімнатних | | | | | |
|-------------------+-----+--------+--------+---------+----------|
|чотирикімнатних | | | | | |
|-------------------+-----+--------+--------+---------+----------|
|__кімнатних | | | | | |
|-------------------+-----+--------+--------+---------+----------|
|__кімнатних | | | | | |
|-------------------------+--------+--------+---------+----------|
| Всього: | | | | |
------------------------------------------------------------------
Загальна площа приміщень будинку ____________________________кв.м
в т.ч. на першому поверсі нежитлових приміщень (вбудованих):
1. _______________________ загальна площа __________________кв.м;
2. _______________________ корисна площа ___________________кв.м;
в т.ч. у цокольному (підвальному) поверсі:
1. _______________________ загальна площа __________________кв.м;
2. _______________________ корисна площа ___________________кв.м;
в т.ч. площа приміщень загальнобудинкового користування ____кв.м.
Примітка:____________________________________________________
Виконав Начальник БТІ
________________________ _________________________
/підпис, прізвище/ /підпис, прізвище/
М.П.
Додаток 2
до розділу 6
_______________________________
_______________________________
(назва бюро технічної
інвентаризації)
"___" ____________ 200_ р.
N ______
ДОВІДКА
про площі приміщень в новозбудованому
_____-поверховому громадському
чи виробничому будинку літер "___"
за експлікацією генплану житлового масиву:
N ___, вулиця (провул., площа) __________________________________
за адресою: N ____ вулиця (провул., площа)_______________________
в місті (селі, селищі) ________________ районі___________________
Згідно з проведеною інвентаризацією від ____________ 200_ р.
встановлено:
Загальна площа приміщень будинку _______________________кв.м
в тому числі:
площа приміщень загальнобудинкового користування ____________
________кв.м;
площа літніх приміщень _________________________________кв.м;
площа цокольного поверху _______________________________кв.м;
площа підвалу __________________________________________кв.м;
корисна площа приміщень будинку ________________________кв.м.
Виконав Начальник БТІ
________________________ _________________________
/підпис, прізвище/ /підпис, прізвище/
М.П.
Додаток 3
до розділу 12.4
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| Висота | Ширина будівлі при односхилих або S ширина будівлі при|
| до | двосхилих або багатосхилих дахах |
| конька | |
| даху | |
|--------+-------------------------------------------------------|
| | 2 м | 3 м | 4 м | 5 м | 6 м | 7 м | 8 м | 9 м | 10 м |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| | К | К | К | К | К | К | К | К | К |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 0,5 |1,28 |1,18 |1,13 |1,10 |1,08 |1,07 |1,06 |1,05 | 1,05 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 1,0 |1,26 |1,22 |1,15 |1,12 |1,10 |1,08 |1,07 |1,06 | 1,06 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 1,5 |1,50 |1,29 |1,19 |1,14 |1,12 |1,09 |1,08 |1,07 | 1,07 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 2,0 |1,66 |1,37 |1,25 |1,17 |1,14 |1,11 |1,09 |1,08 | 1,08 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 2,5 |1,85 |1,47 |1,30 |1,22 |1,17 |1,13 |1,11 |1,09 | 1,09 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 3,0 |2,05 |1,58 |1,37 |1,26 |1,20 |1,16 |1,13 |1,11 | 1,10 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 3,5 | |1,70 |1,45 |1,33 |1,24 |1,19 |1,15 |1,13 | 1,11 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 4,0 | |1,83 |1,54 |1,38 |1,28 |1,22 |1,18 |1,15 | 1,13 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 4,5 | | |1,63 |1,44 |1,33 |1,26 |1,21 |1,17 | 1,15 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 5,0 | | |1,72 |1,51 |1,38 |1,30 |1,24 |1,20 | 1,17 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 5,5 | | | |1,58 |1,44 |1,34 |1,28 |1,28 | 1,19 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 6,0 | | | |1,66 |1,50 |1,38 |1,31 |1,26 | 1,21 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 6,5 | | | | |1,56 |1,43 |1,35 |1,29 | 1,24 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 7,0 | | | | |1,62 |1,48 |1,39 |1,32 | 1,27 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 7,5 | | | | | |1,54 |1,44 |1,36 | 1,30 |
|--------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-----+-------|
| 8,0 | | | | | |1,65 |1,48 |1,40 | 1,33 |
------------------------------------------------------------------